ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17310/20

провадження № 2/753/2671/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

при секретарях Пугач Д.С., Леонтьєві В.В., Береговенко Н.Г., Куцолабській І.А., Осадчуку С.В.

учасники справи не з`явились,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги позову обгрунтовані наступним. 04.06.2007 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) було укладено Кредитний договір № ML-009/183/2007, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 115000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника 04.06.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) було укладено Договір поруки № SR-009/183/2007, за яким поручитель прийняв зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його зобов`язань перед Кредитором за Кредитним договором, в повному обсязі зобов`язань. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за Кредитним договором станом на 23.07.2020 заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 94217,51 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 65645,49 дол. США, заборгованість по відсоткам - 28572,02 дол. США. Враховуючи викладене, ПАТ «ОТП Банк» просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

29.04.2021 від представника Відповідача 1 - ОСОБА_3 надійшла заява про застосування строку позовної давності, у зв`язку з чим остання просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідачами відзив на позов не подано.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.12.2022 замінено сторону позивача його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс".

06.10.2022 представником позивача подано клопотання про долучення актуального розрахунку заборгованості станом на 06.02.2022.

Представник позивача у судове засідання 06.10.2022 не з`явився, на адресу суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до приписів ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти вирішення справи саме таким чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526,530,610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення- невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Перевіряючи доводи сторін, судом встановлено, що 04.06.2007 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого в свою чергу є товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № ML-009/183/2007, за яким останньому був виданий кредит в сумі 115000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування Кредитом (фіксований відсоток - 4,49 % + FIDR).

Відповідно до ч. 2 п. 1.1. кредитного договору банк в порядку передбаченому договором надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом i виконати всi відповідні зобов`язання, як вони визначені у договорі.

Відповідно до п.п. 1.7.2. п.1.7. кредитного договору банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з кредитною заявкою позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній заявці позичальника. Кожний наступний транш надається позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього траншу, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до додатку № 2 до кредитного договору - кредитної заявки від 04.06.2007, яка була підписана та надана позичальником, останній просить видати кредит у розмiрi 115000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі на поточний рахунок відповідача, відкритий у ЗАТ «ОТП Банк» на його ім`я.

Відповідно до валютного меморіального ордеру № 3 від 04.06.2007 грошові кошти у розмiрi 115000,00 доларів США були перераховані на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Також факт перерахування грошових коштів у розмiрi 115000,00 доларів США підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідача 1.

Відповідно до ч.3, ч.1 кредитного договору № ML-009/183/2007 від 04.06.2007 для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка 4,49%+FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватися чи зменшуватись) в порядку передбаченому договором.

Відповідно до п. 1.4.1.1.2. ч №2 кредитного договору у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування відсотків. Згідно п.1.4.1.1.3 плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дiї Договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дати укладення договору, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п. п. 1.4.1.2. ст. 1.4. ч. №2 кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати платежу, на фактичну суму непогашених кредитних коштiв за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником вiдповiдно до умов ст. 1.5. цього договору.

В забезпечення зобов`язань 04.06.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-009/183/2007, за яким поручитель прийняв зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед Кредитором за Кредитним договором, в повному обсязі зобов`язань.

Пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що Поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його боргових зобов`язань перед Кредитором за Кредитним Договором, в повному обсязі таких зобов`язань..

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Як встановлено судом та перевірено доказами, відповідач ОСОБА_1 в період дії договору свої зобов`язання за договором виконував невчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 23.07.2020 заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 94217,51 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 65645,49 дол. США, заборгованість по відсоткам - 28572,02 дол. США.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що згідно з умовами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк кредитор може вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку. Такими діями кредитор на власний розсуд змінює умови основного зобов`язання щодо строку договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Тобто у випадку пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, такими діями кредитор на власний розсуд змінює умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Пунктом 1.9.1 кредитного договору передбачено, що, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов`язань за цим договором (в тому числі, але не включно, встановлених пунктами 2.3.7 та статтею 3 цього договору) та/ або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору іпотеки (майнової поруки), та/чи Договру поруки (далі - «вимога»). При цьому, виконання Боргових зобов`язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

Судом встановлено, що АТ «ОТП Банк» скористалося наданим йому частиною другою статті 1050 ЦК України та пунктом 1.9.1 кредитного договору правом і пред`явило до позичальника вимогу про дострокове погашення кредитних зобов`язань.

Також судом встановлено, що таку вимогу ОСОБА_1 отримав 31.03.2017.

АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом 16.10.2020, за межами позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (зокрема, до вимоги про стягнення пені), тривалістю в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо).

Згідно з приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної даності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, N 14 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, щодо позовних вимог ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , то позивачем пропущено строки позовної давності, про застосування яких заявив його представник в суді подавши відповідну заяву, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Умовами Договору поруки № SR-009/183/2007 від 04.06.2007 не встановлено строку після якого порука припиняється.

У спірних правовідносинах дія договору поруки, укладеного 04.06.2007 з відповідачкою ОСОБА_2 припинилась через шість місяців після дострокового припинення дії кредитного договору (30.04.2017), тобто 30.10.2017, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи фінанс» до ОСОБА_2 .

Такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду висловленими у справах №755/2217/15 ц від 22 травня 2019 року; №522/13186/15-ц від 10 червня 2019 року;№299/1135/16-ц від 17 липня 2019 року; №751/2958/16 від 24 липня 2019 року; №635/3720/14-ц від 15 квітня 2020 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 256, 509, 526, 530, 610, 611, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 280, 353, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ю.С.Мицик