ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/4209/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/4209/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року, з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року та з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року до пільгового стажу за Списком № 1 згідно рішення 046050002575 про призначення пенсії за віком (розрахунок від 20.12.2018 року) ОСОБА_1 відповідно до заяви від 10.12.2018 року:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 7 років 7 місяців 10 днів періоди:

з 01.09.1984 року по 25.06.1998 року (3 роки 9 місяців 23 дні) навчання у Тернівському індустріальному технікумі, по спеціальності Тепловозне господарство залізничного транспорту (кваліфікація: технік-механік);

з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року (1 рік 10 місяців 28 днів) строкової служби в складі Збройних сил СРСР;

з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів) роботи у ПАТ «ПІВНГЗК» помічником машиніста локомотива;

з 16 грудня 2018 року здійснити перерахунок з урахуванням 7 років 7 місяців 10 днів роботи за Списком № 1 та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 16 грудня 2018 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Однак, з наданої на адвокатський запит представника позивача, відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 30.09.2021 року, позивач дізнався, що періоди: з 01.09.1984 року по 25.06.1998 року (3 роки 9 місяців 23 дні) навчання у Тернівському індустріальному технікумі, по спеціальності Тепловозне господарство залізничного транспорту (кваліфікація: технік-механік); з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року (1 рік 10 місяців 28 днів) строкової служби в складі Збройних сил СРСР; з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року (1 рік 10 місяців 19 днів)

роботи у ПАТ «ПІВНГЗК» помічником машиніста локомотива, були зараховані до загального страхового стажу, проте не були зараховані до пільгового стажу роботи за Списком №1. Такі дій відповідача позивач вважав протиправними, оскільки, за його позицією, період навчання по спеціальності та строкової служби відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту», Закону України «Про пенсійне забезпечення» входять до стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії. Щодо періоду роботи у ПАТ «ПІВНГЗК» позивач зазначав те, що підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 слугувала відсутність проведення атестації робочих місць, що позивач вважає протиправним, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства та організації, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року, з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року та з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 відповідно до заяви від 10.12.2018 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди:

з 01.09.1984 року по 25.06.1998 року навчання у Тернівському індустріальному технікумі, по спеціальності Тепловозне господарство залізничного транспорту (кваліфікація: технік-механік);

з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року строкової служби в складі Збройних сил СРСР;

з 11.07.1999 року по 29.05.2001 року роботи у ПАТ «ПІВНГЗК» помічником машиніста локомотива;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 16 грудня 2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо необхідності зарахування до пільгового стажу періоду навчання, служби в армії та роботи позивача.

Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, фактично мотивована наявністю правових підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №1, періодів навчання позивача, строкової служби та роботи у ПАТ «ПІВНГЗК».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для включення до пільгового стажу періоду навчання позивача та строкової служби. З цього приводу відповідач вказує на те, що період навчання за спеціальністю та період строкової служби може бути зарахований до стажу, який надає право на призначення пільгової пенсії, а не до пільгового стажу, який враховується при обчисленні розміру пенсії. При цьому, як зазначає відповідач, період навчання може бути врахований до такого стажу лише у випадках, коли особа навчалася у закладах професійно-технічної освіти, чого не мало місця у спірному випадку. Крім цього, скаржник посилається на те, що позивачем було пропущено строк звернення з позовом до суду, але судом першої інстанції не було надано цьому оцінку.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 16 грудня 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16.09.2021 року представник позивача адвокат Зеркін А. С. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з адвокатським запитом про надання інформації щодо нарахування пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010308-8/129399 від 30.09.2021 року надало відповідь на адвокатський запит.

У вказаній відповіді зазначено, що загальний стаж роботи на момент призначення склав 33 роки 11 місяців 29 днів, в тому числі за Списком № 1 17 років 6 місяців 9 днів. Стаж враховано по 31.10.2018 рік (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу). До стажу роботи були зараховані всі періоди трудової діяльності згідно наданих документів, в тому числі і період навчання та військової служби. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% відповідно до ст. 25 Закону складає (611 / 100 * 12) * 1) = 0,50917. Період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 по підприємству ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не зараховано до пільгового стажу роботи відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не своєчасно проведено атестацію робочих місць, як того вимагає Порядок проведення атестації.

Крім того, з наданого до відповіді розрахунку стажу за Списком № 1, встановлено, що до вказаного стажу не зараховано періоди: з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року навчання у Тернівському індустріальному технікумі та з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року строкової служби в складі Збройних сил СРСР та роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 на ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Дії пенсійного органу щодо не зарахування періодів навчання, проходження строкової військової служби та роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 на ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до пільгового стажу роботи за Списком № 1 позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо періоду навчання позивача у Тернівському індустріальному технікумі з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.02.1998 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

У спірному випадку позивач навчався у Тернівському індустріальному технікумі з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року.

Визначаючи статус вказаного навчального закладу, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.

Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII (на момент вступу).

Згідно із ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою (стаття 48 Закону № 2778-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 цього Закону середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

Після набуття чинності Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII та Закону України «Про вищу освіту» технікуми віднесені до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Так, статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів.

Натомість, статтею 34 вказаного Закону визначено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

З наведених норм законодавства вбачається, що технікум не був закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача не може бути віднесений до пільгового стажу.

Подібну правову позицію, висловленою Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17.

Посилання позивача в на положення пп. «з» ч.1 п.109 розділу VІІІ Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки вказані положення стосуються можливості зарахування періоду навчання до загального стажу роботи, але у спірному випадку йдеться про можливість зарахування періоду навчання до спеціального (пільгового) стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії.

Оскільки поняття «загальний страховий стаж» та «пільговий (спеціальний) стаж не є тотожними, більш того, що період навчання позивача зараховано відповідачем до загального страхового стажу, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими такі посилання позивача.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №1, період навчання позивача у Тернівському індустріальному технікумі з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року.

Щодо періоду строкової віськової служби позивача в Збройних Силах СРСР.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач не навчався у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби позивача.

Щодо періоду роботи позивача ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Висновки суду першої інстанції щодо наслідків не проведення атестації робочого місця з вини власника узгоджуються з правовою позицією, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року (справа № 520/15025/16-а). При цьому, в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних аргументів, які б свідчили про його незгоду з рішенням суду першої інстанції, в цій частині задоволених позовних вимог.

Аргументи відповідача щодо недотримання позивачем строків звернення з позовом до суду, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими оскільки відповідачем не було доведено того, що позивач, до отримання відповіді від пенсійного органу від 30.09.2021, був обізнаний або повинен бути обізнаний про періоди його трудової діяльності, які включені відповідачем при розрахунку пільгової пенсії.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду, в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача по не зарахуванню періодів з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року, з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року до пільгового стажу, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову, в цій частині заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі №160/4209/22, в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по не зарахуванню періодів з 01.09.1984 року по 25.06.1988 року, з 04.07.1988 року по 31.05.1990 року до пільгового стажу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати вказані періоди до пільгового стажу скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі №160/4209/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачених ст..ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови суду складено 10.11.2022

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк