open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 918/282/22
Моніторити
Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /01.05.2023/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /19.04.2023/ Господарський суд Рівненської області Постанова /06.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2022/ Північно-західний апеляційний господарський суд Судовий наказ /02.12.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /31.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /31.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /18.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /03.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /08.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /20.06.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /27.05.2022/ Господарський суд Рівненської області
emblem
Справа № 918/282/22
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /16.05.2023/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /01.05.2023/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /19.04.2023/ Господарський суд Рівненської області Постанова /06.03.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2023/ Північно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2022/ Північно-західний апеляційний господарський суд Судовий наказ /02.12.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /31.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Рішення /31.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /18.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /03.10.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /08.09.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /20.06.2022/ Господарський суд Рівненської області Ухвала суду /27.05.2022/ Господарський суд Рівненської області
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/282/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар"

про стягнення заборгованості в сумі 141 800 грн. 16 коп.

В засіданні приймали участь:

Від прокуратури: Борисова І.В. (в залі суду);

Від відповідача: Мельник І.А. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

25 травня 2022 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 141 800 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовної заяви Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради посилається на неналежне виконання Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар" зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 545-б від 26 листопада 2019 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 141 800 грн. 16 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. ст. 11, 526, ст. ст. 4, 5, 171, 176 ГПК України.

В судовому засіданні 31 жовтня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач у свою чергу позовні вимоги заперечив та подав до суду письмові пояснення наступного змісту.

Як вбачається із письмових пояснень відповідача, останній посилається наступні постанови Кабінету Міністрів України, а саме: "Постановою КМУ № 211 від 11 грудня 2020 року, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, було установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників); Постановою КМУ № 211 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2020 року№ 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22 травня 2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів; Постановою КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, яка була змінена (викладена) в подальшому в редакції Постанові КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року (враховуючи всі зміни, що до неї вносилися). Згідно до якої з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 року, № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 року, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029); Постановою № 1236 від 09 грудня 2020 року заборонено діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення. Крім даного подальшими змінами було встановлено інші обмеження в тому числі щодо наявності відповідних сертифікатів у відвідувачів, що підтверджують факт вакцинації.

На думку відповідача останній має право на звільнення від орендної плати відповідно до норм статті 762 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування вказаного вище права, відповідач посилається на: Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу"; закон України від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік", який набрав чинності 18 квітня 2020 року, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб"; закон України від 16 червня 2020 року № 692-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19", який набрав чинності 16 липня 2020 року, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково. Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Зважаючи на викладені вище норми законодавства, на думку відповідача у період дії вказаних карантинних заходів, останній не мав можливості та не використовував об`єкт оренди за цільовим призначенням, оскільки, відповідач являється громадською організацією, яка організовує та проводить тренування та спортивні змагання з відповідного виду спорту (вказані обставини підтверджуються наданим Статутом) та в основному працює з дітьми та підлітками, щодо яких рішення про те чи відвідувати відповідні установи приймають батьки (опікуни). В результаті чого відповідач не проводив свою роботу, а отже і не використовував об`єкт за цільовим призначення.

Окрім того, відповідач посилається на постанову КМУ № 611 від 15 липня 2020 року, відповідно до якої врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3. Враховуючи зазначене, від орендної плати звільняються лише ті орендарі, що зазначені у Додатку 1 до Постанови N 611. У Додатку 1 до Постанови N 611 наведено перелік орендарів, які орендують приміщення та які набувають статусу суб`єкта, що звільняється від сплати орендної плати. До таких суб`єкт і віднесено і орендарів, які орендують приміщення для розміщення фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Отже, зважаючи на викладені вище обставини, на думку відповідача, згідно з Постановою № 611, починаючи з дати встановлення карантину, нарахування орендної плати за договором не здійснюється, а відповідач звільняється від орендної плати за спірний період з 12 березня 2020 року по 24 лютого 2022 року.

В судовому засіданні 31 жовтня 2022 року представник відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяви та клопотання у справі.

17 червня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу датуй.

11 липня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

01 серпня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення до письмових пояснень відповідача.

06 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

06 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

11 жовтня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача заперечення на пояснення відповідача.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/282/22 за позовною заявою Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до відповідача Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар" про стягнення заборгованості в сумі 141 800 грн. 16 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 20 червня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 червня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 11 липня 2022 року.

В судовому засіданні 11 липня 2022 року оголошено перерву до 08 серпня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 вересня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 03 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 18 жовтня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 31 жовтня 2022 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26 листопада 2019 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - орендодавець) та Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір) загальною площею 282,8 кв.м за адресою м. Рівне, вул. Драгоманова, 7 (п. 1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різного виду спорту.

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди від 26 листопада 2019 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Майна.

У пункті 3.1 та пункті 3.2 цього договору сторони передбачили, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю громади міста Рівного і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - 5 372 грн. 17 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендар у свою чергу зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом прийому-передачі майна (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей договір укладений строком на 2 років 11 місяців та діє з 26 листопада 2019 року по 25 жовтня 2022 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови згоди Балансоутримувача.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано в строкове платне користування майно передбачене п. 1.1. договору.

Однак, орендар (відповідач) взяте на себе зобов`язання по оплаті орендної плати виконано не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 141 800 грн.16 коп.

З метою досудового вирішення спору, позивачем надіслано відповідачу претензію від 10 лютого 2022 року № 01-02/189-04 з вимогою сплатити борг.

Проте, дана претензія відповідачем проігнорована та не взята до уваги оскільки жодної відповіді на претензію позивачу не надходило, так само як і оплати заборгованості по орендній платі.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за порушення строків проведення оплати оренди нежитлового приміщення.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 26 листопада 2019 року № 545-б.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору оренди від 26 листопада 2019 року № 545-Б; копію претензії від 10 лютого 2022 року № 01-02/189-04; розрахунок заборгованості з орендної плати.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по оренді нежитлового приміщення; факт передачі позивачем нежитлового приміщення в оренду та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно до розрахунку заборгованості станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за орендну нежитлового приміщення становить 141 800 грн. 16 коп.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" про стягнення заборгованості в сумі 141 800 грн. 16 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у своїх поясненнях відповідач посилається на нормативні документи, які регулювали можливість здійснення господарської діяльності під час карантину. На думку відповідача, нори постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року, Закон України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)", Закон України від 16 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби СОУЮ-19", постанова КМУ № 611 від 15 липня 2020 року, свідчать про те, що у Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" відсутнє зобов`язання зі сплати орендної плати з березня 2020 по 24 лютого 2022 включно.

Окрім того, відповідач стверджує, що на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 01 квітня 2022 року, Постанови КМУ № 634 від 27 травня 2022 року орендар звільняється від сплати орендної плати на 50% за період березень-квітень 2022.

Суд, вказані твердження відповідача оцінює критично, зважаючи на наступне.

Закон України "Про оренду державною та комунального майна" регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі передачі майна в оренду без проведення ау кціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування щодо комунального майна. Також ч. 4 ст.17 цього ж Закону передбачено внесення орендарем орендної плати незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 "Про оренду державного та комунального майна" порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначаються Кабінетом Міністрів України, Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самовряду вання.

Пунктом 129і Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03 червня 2020 року № 483 передбачається, що якщо у зв`язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за у кладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якою вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницькою органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена - то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до до і овору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться.

Тобто питання звільнення від сплати орендної плати, встановлення пільг за користування комунальним майном в особливі періоди встановлюються органом місцевого самоврядування.

Предметом договору оренди укладеного між Управлінням комунальною власністю та Громадською організацією "Центр єдиноборств "Удар" є комунальне майно.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди нежитлового приміщення, що належить територіальній громаді міста Рівного від 26 листопада2019 (надалі договір) майно передавалося в оренду для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять і різними видами спорту.

Пунктом 3.1 договору зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку використання плати за оренду майна, що г власністю територіальної громади міста Рівного (Методики розрахунку). Також п. 3.4 договору передбачено, що розмір орендної плати може були змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів, змін орендних ставок, затверджених органом місцевою самоврядування, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Обов`язковість виконання договору сторонами передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Суд зазначає, що враховуючи нормативні документи, які приймалися органами державної влади, та відповідно до епідеміологічної ситуації в регіоні. представницьким органом - Рівненською міською радою в межах повноважень врегульовувалося питання орендних відносин. Так Рівненською міською радою приймалися рішення про звільнення від орендної плати за користуванням майном, що є власністю територіальної громади міста Рівного.

Відповідно до п. 2 рішення Рівненської міської ради від 26 березня 2020 року № 7388 орендарі звільнялися від сплати орендної плати за оренду комунального майна орендарів, які в період дії карантину фактично призупинили діяльність в орендованих приміщеннях та звернулися в указаний період до орендодавців із відповідною письмовою заявою з дати подання заяви до закінчення терміну дії карантину.

Згідно рішення Рівненської міської ради від 11 лютого 2021 року № 112 орендарі, діяльність яких заборонена, звільнялися від Згідно рішення Рівненської міської ради від 11 лютого 2021 року № 112 орендарі, діяльність яких заборонена, звільнялися від орендної плати з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості здійсненого балансоутримувачем орендованого майна, орендарю за ініціативою самого балансоутримувача в період з 18 березня 2020 року по 03 серпня 2020 року та з 08 січня 2021 року до 24 січня 2021 року включно орендна плата не нараховувалася.

Отже, суд зазначає, що твердження відповідача, що питання орендної плати щодо комунального майна не врегульоване на законодавчому рівні, а також твердження про те, що таке право надається виключно на підставі нормативних актів Кабінету Міністрів України під час дії карантину, не відповідає дійсності та спростовується наведеними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 483, а також умовами договору оренди, рішеннями Рівненської міської ради від 26 березня 2020 року № 7388 та від 11 лютого 2021 року №112.

Посилання відповідачем на Постанову Верховною суду України від 08 липня 2021 року у справі № 910/8040/20 та Постанову Великої Палати Верховною суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16, суд не приймає до уваги, оскільки вказані постанови спростовують наявність підстав для звільнення від сплати орендної плати орендаря - Громадську організацію "Центр єдиноборств "Удар" на підставі ст. 762 Цивільною кодексу у зв`язку із неможливістю використання майна для цілей оренди. Верховним судом зазначається, що при оцінці таких обставин передбачається незмінність умов господарювання (користування майном) чи стан об`єкта оренди, орендар повинен надати докази наявності таких обставин, на які він посилається в обґрунтуванні своїх вимог, а також довести, що ці матеріали виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дії непереборної сили тощо. Також зазначається, що якщо орендар з незалежних від нього причин обов`язково впродовж певного часу повністю втратив можливість користування орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма вважає об`єктивну неможливість використання передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходититься в ньому, збереження у речей тощо) через речі, яким орендар не відповідає.

Суд зазначає, що для застосування ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідачем не підтверджені наведені ним обставини, докази не надані.

Відповідач не вживав заходів для встановлення факту неможливості використання майна.

Твердження про відсутність відвідувачів, прийняття рішень батьками не відвідувати зайняття, неможливість отримання сертифікатів дітьми відповідачем не підтверджене.

Посилання на такі обставини не спростовують неможливість використання приміщення, як на обставини, які від нього не залежали.

Використання приміщення та неможливість організувати здійснення діяльності з причин, що залежать від користувача, не є прямо залежні. Орендар не втрачав повної можливості користуватися орендованим майном, останній мав доступ до приміщення. Про це зазначено і в висновках Вищого суду, наведеному відповідачем.

Суд зазначає, що доказів протилежного, відповідачем до суду не подано.

Окрім того, слід зазначити, що Постанови Кабміну, на які посилається відповідача у поясненнях, стосуються державного майна, до того ж у них зазначається лише можливість звільнення від сплати чи зменшення розміру орендної плати, а не обов`язковість прийнят т я таких рішень щодо орендарів. Обов`язковою умовою для надання пільг щодо сплати орендної плати зазначається ініціювання, звернення, подання заяви орендодавцю від заінтересованої особи, а як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, такі дії ним не здійснюватись, з заявою про звільнення від сплати орендної плати чи зменшення його розміру не звертався ні до орендодавця, ні до баланеоутримувача.

Щодо посилання відповідача на Закон України про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунальною майна", то згідно з ними, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо можливості встановлення інших правил передачі майна в оренду і з аналізу внесених змін вбачається, що питання звільнення від орендної плати саме цим Законом відсутні. Прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27 травня 2022 року № 634 врегулювало обов`язковість звільнення від сплати орендної плати за комунальне майно лише у пп. 1 п. 1 постанови. Останнім передбачено, що на період воєнного етапу і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи-підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область, Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів: Луганська область: Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесепського районів (крім селищ міського типу Доманівка. Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва): Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків. Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району. Куп`янеького і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага. м. Харкова). Чугуївського району (крім м. Змієва): Херсонська область: Автономна Республіка Крим: м. Севастополь).

Суд зазначає, що відповідач (орендар) не є фізичною особою, яка призвана на військову службу і не є тим орендарем, який використовує майно на визначеній території (м. Рівне та Рівненська область не є визначеною територією в розумінні Постанови Кабінету Міністрів), а отже не має бути звільненим від сплати орендної плати. Щодо посилання на інші пункти постанови і про 50% знижку, то вони стосуються лише орендарів державного майна. Щодо орендарів комунального майна, то Рівненська міська рада звільняла орендарів від сплати орендної плати тимчасово, проте відповідачу така пільга по об`єкту оренди, зазначеного в договорі оренди від 26 листопада 2019 року не надавалася.

Закон України від 16 червня 2020 року № 692-1X "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби СОУЮ-19" поширюється на ті сфери, які зазначені у ньому. Заняття спортом не належать до сфери культури, креативних індустрій, туризму, а громадські організації не займаються малим чи середнім бізнесом, а отже не підпадають під дію цього закону.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, суд відхиляє правову позицію відповідача.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору оренди та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

У зв`язку із повним задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 481 грн. 00 коп., покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар" (33000, м. Рівне, вул. Клешканя, 4, кв. 4, код. 43181708) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код. 26259563) 141 800 (сто сорок одна тисяча вісімсот) грн. 16 коп. заборгованості по орендній платі та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2022 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Джерело: ЄДРСР 107264389
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку