ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 р. Справа № 440/8147/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 04.01.22 по справі № 440/8147/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс"

до Державної екологічної інспекції Центрального округу

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" (далі за текстом також позивач, ТОВ фірма «Сервіс») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі за текстом також відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти припису № 09/02/3-23 від 05.04.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач наводить обставини справи та нормативно - правове обґрунтування, зазначені у позовній заяві, посилається на їх неврахування судом першої інстанції. Просить урахувати, що плановий чи позаплановий захід має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (п. 11 ст. 6 Закону № 877-V), проте позапланова перевірка ТОВ фірма "Сервіс" з підстав щодо контролю виконання припису від 18.03.2019 за № 22/02.2-23 фактично не була проведена за місцезнаходженням позивача, а висновки про наявність порушень природоохоронного законодавства зроблені лише на підставі відсутності у відповідача відомостей про усунення позивачем порушень вимог природоохоронного законодавства, визначених у приписі від 18.03.2019 за № 22/02.2-23.

Указує, що судом першої інстанції залишено поза увагою обґрунтування позивача щодо того, що оскільки об`єкт - автомобільна заправна станція із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3, який належить ТОВ фірма "Сервіс", є діючим об`єктом (після введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме 18.12.2017, підприємство не здійснювало будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів), а тому позивач не має законних підстав та можливостей самостійно чи за допомогою сторонньої організації отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, у зв`язку із законодавчою неврегульованістю зазначеного питання, тобто з причин, не залежних від позивача.

Також зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою обґрунтування позивача щодо протиправності оскаржуваного припису з огляду на те, що вимога про надання інформації та документів, викладена у пунктах 3, 4 припису, не може вважатися приписом, оскільки не містить вимог про усунення конкретних порушень, не направлена на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, що не відповідає по своїй суті поняттю "припис" у визначенні, наведеному в частині 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Уважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимога позивача про скасування пункту 5 Припису є необґрунтованою, так як матеріалами справи не підтверджено, що фактично позапланова перевірка проводилась за місцем знаходженням позивача, відповідно відповідач не міг установити відсутність обладнання позивачем навколо вигрібу локальної мережі спостережуваних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування п. 6 Припису, то позивач зазначає про їх необґрунтованість, оскільки під час судового розгляду позивачем надано докази на підтвердження того, що ТОВ фірма «Сервіс» ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються підприємством у журналі за встановленою формою 1-ВТ.

Також щодо пунктів 7, 8, 9 оскаржуваного припису, позивач указує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що на момент перевірки такі пункти Припису від 18.03.2019 за № 22/02.02-23 позивачем не виконані, оскільки судом першої інстанції не встановлено, а відповідачем не обґрунтовано, яким чином відповідачем виявлено невиконання позивачем вимог пунктів 7, 8, 9 Припису.

Просить урахувати, що відповідачем не доведено та в акті заходу державного контролю не відображено відомостей щодо виявлення у позивача місць (об`єктів) видалення відходів чи довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів; не наведено того, що позивач здійснює діяльність з видалення відходів чи довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів. У свою чергу до суду першої інстанції було надано докази того, що ТОВ фірмою "Сервіс" ведуться паспорта місць (об`єктів) тимчасового зберігання відходів ТОВ фірма "Сервіс". Тому пункт 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 05.04.2021 за № 09/02/3-23 прийнятий не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені законодавством України, та необґрунтовано, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що відповідно до Наказу від 30.11.2018 за № 262 Державною екологічною інспекцією Центрального округу в період з 04.03.2019 по 11.03.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Сервіс».

В ході перевірки встановлено:

- ТОВ фірма «Сервіс» не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3;

- проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 не надано;

- ТОВ фірма «Сервіс» позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС автомобільної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, який потрібно було отримати до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не надано.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцію Центрального округу складено акт перевірки від 11.03.2019 за № 07-01-04/174, на підставі якого Інспекцією 18 березня 2019 року видано припис № 22/02.02-23 /а.с. 20, 21/, в якому надано строк для усунення виявлених порушень.

Припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 18.03.2019 в судовому порядку не оскаржувався.

Відповідно до Наказу від 19.03.2021 за № 06-27/177 та направлення від 19.03.2021 за № 06-28/170 інспекторами Державної екологічної інспекції Центрального округу у період з 26.03.2021 по 29.03.2021 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства. В ході цього заходу встановлено, що п. п. 2, 3, 4 Припису від 18.03.2019 за № 22/02.02-23 не виконано.

Указані порушення зафіксовані Актом перевірки від 29.03.2021 за № 06-28/170, на підставі якого екологічною інспекцією видано припис від 05.04.2021 за № 09/02/03-23, яким приписано:

пункт 1 - розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надати його до Державної екологічної інспекції Центрального округу до 19.04.2021;

пункт 2 - ТОВ фірма «Сервіс» отримати звіт про оцінку впливу на довкілля, отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.07.2021;

пункт 3 - надати проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул.Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.05.2021;

пункт 4 - надати позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, який потрібно було отримати до введення в дію Закону України «Про оцінку вливу на довкілля», строк виконання до 05.05.2021;

пункт 5 - обладнати локальну мережу спостережувальних сведловин для контролю за якісним станом підземних вод навколо вигрібу, здійснити заходи щодо попередження забруднення підземних вод, строк виконання до 05.07.2021;

пункт 6 - вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ фірма «Сервіс» за встановленою формою 1-ВТ, строк виконання до 05.05.2021, - далі постійно;

пункт 7 - здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів ТОВ фірма «Сервіс», строк виконання - постійно;

пункт 8 - надавати місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи, строк виконання - постійно;

пункт 9 - забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації у сфері поводження з відходами, ТОВ фірма «Сервіс», строк виконання до 05.07.2021;

пункт 10 - скласти спеціальний паспорт на кожне місце чи об`єкт зберігання видалення відходів, ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.05.2021.

Не погодившись із приписом Державної екологічної інспекції Центрального округу №09/02/3-23 від 05.04.2021, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, дійшов висновку про те, що припис Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, обґрунтовано, а відповідачем у ході розгляду справи доведено правомірність своїх дій щодо складення спірного припису.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 за № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу першого частини десятої цієї статті посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Порядок проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначений статтею 6 Закону № 877-V, відповідно до абзацу четвертого частини першої якої підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) (пункт 3 частини 1 статті 6),

- перевірка звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (пункт 4 частини 1 статті 6).

Статтею 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Також відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно зі статтею 8 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, а обов`язком суб`єкта господарювання, відповідно до статті 11 Закону "Про основні засади", є виконання вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року, № 275 (надалі - Положення № 275) Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 за № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за № 1080/30948 (надалі - Положення) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

На підставі п. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 за № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

Як убачається з матеріалів справи, 18.03.2019 Інспекцією видано обов`язковий до виконання ТОВ фірмою «Сервіс» припис № 22/02.02-23.

Оскільки у встановлені приписом від 18 березня 2019 року за № 22/02.02-23 строки від ТОВ фірми «Сервіс» не надійшли документи про хід його виконання, такий припис не було оскаржено та скасовано в судовому порядку, Інспекцією, в порядку ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства (Наказ від 19.03.2021 за № 06-27/177 та направлення від 19.03.2021 за № 06-28/170).

В ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ фірми «Сервіс» встановлено, що п. п. 2, 3, 4 припису від 18 березня 2019 року за № 22/02.02-23 ТОВ фірмою «Сервіс» не виконано.

Вказані порушення зафіксовані та підтверджені Актом перевірки від 29.03.2021 за № 06-28/170, на підставі якого екологічною інспекцією видано припис від 05.04.2021 за № 09/02/03-23.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ фірми «Сервіс» екологічною інспекцією встановлено невиконання припису від 18.03.2019 за № 22/02.02-23, Державною екологічною інспекцією Центрального округу правомірно встановлено таким чином контроль за виконанням припису.

Також протоколом № 004923 від 29.03.2021 зафіксовано адміністративне правопорушення посадової особи ТОВ фірми «Сервіс» - ОСОБА_1 , яка допустила невиконання припису Інспекції від 18.03.2019 за № 22/02.02-23.

Постановою від 29.03.2021 за № 43/02/3-24 зазначену посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

05.04.2021 ОСОБА_1 сплачено штраф у сумі 765,00 грн за вчинене адміністративне правопорушення, що позивачем не спростовано.

Стосовно пункту 1 оскаржуваного припису про розроблення плану оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надання його до Інспекції, колегія суддів зазначає, що вимоги припису 05.04.2021 за № 09/02/03-23 щодо розроблення ТОВ фірмою «Сервіс» плану оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надання його до Інспекції узгоджуються зі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на норми статті 7 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посилання позивача на те, що пункт 1 оскаржуваного припису має рекомендаційний, а не обов`язковий характер, є безпідставним.

Щодо пунктів 2, 3, 4 оскаржуваного припису, якими приписано позивачу отримати звіт про оцінку впливу на довкілля, отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, надати проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, надати позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, колегія суддів зазначає, що такі вимоги Інспекції зазначалися і у приписі від 18 березня 2019 року за № 22/02.02-23, який ТОВ фірма «Сервіс» не виконало.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті.

Пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» надає визначення поняттю «планована діяльність» - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до частин другої, третьої, абзаців першого, другого частини четвертої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про екологічну експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 8, ст. 54; 2000 р., № 27, ст. 213; 2003 р., № 4, ст. 31; 2007 р., № 34, ст. 444; 2009 р., № 30, ст. 428; 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 2-3, ст. 3; 2013 р., № 46, ст. 640).

Водночас статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлювалось, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Згідно з частиною першою, пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1, абзацу другого частини першої, пункту 22 частини другої та пункту 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 13.12.2017, № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля».

Додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017, № 1010 встановлені Критерії визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.

За змістом пункту 1, підпунктів 1, 3 пункту 2 вищевказаного Додатку, згідно з цими критеріями визначаються розширення і зміни діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.

Оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме:

1) технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях, без перепрофілювання, капітального ремонту, реконструкції об`єктів та підприємств, якщо в результаті такого переоснащення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;

3) капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж в межах територій та/або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних розмірів та за умови, що в результаті такого капітального ремонту та реконструкції господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення.

Аналіз вищевказаних норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дає підстави колегії суддів для висновку, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи.

За приписами п. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вид діяльності «поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів і більше» відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) це процедура, що проводиться з метою визначення характеру, інтенсивності, ступеня небезпеки впливу та аналізу наслідків від провадження планованої діяльності підприємства на стан довкілля і здоров`я населення.

Статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Відповідно до пункту 4 Переліку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» висновок з ОВД - є документом дозвільного характеру, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу, характеру, інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності або визначає її допустимість та екологічні умови її провадження.

Отже положеннями вказаних нормативно-правових актів чітко передбачено, що реалізація діяльності, а в даному випадку експлуатація об`єкту - автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3 без висновку оцінки впливу на довкілля забороняється.

Посилання позивача на те, що оскільки об`єкт - автомобільна заправна станція із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3, який належить ТОВ фірмі "Сервіс", є діючим об`єктом (після введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме 18.12.2017, підприємство не здійснювало будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів), а тому позивач не має законних підстав та можливостей самостійно чи за допомогою сторонньої організації отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, у зв`язку із законодавчою неврегульованістю зазначеного питання, тобто з причин, незалежних від позивача, колегією суддів відхиляються, оскільки такі обставини можуть бути підставою для звернення до відповідача щодо узгодження питання про порядок виконання відповідних вимог припису, а не підставою для його скасування у відповідній частині.

Як установлено судом і не спростовано позивачем, під час проведення перевірки не було представлено позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо діяльності позивача на об`єкті - автомобільна заправна станція із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3.

Такого висновку, одержаного до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який за приписами норм статті 17 вказаного Закону, зберігає чинність та має статус висновку з оцінки впливу на довкілля, не було надано позивачем і під час розгляду цієї справи.

Отже на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який за загальним правилом зобов`язує здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3 цього Закону. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 04 травня 2022 року у справі № 520/8633/18.

Разом з тим слід зазначити, що за пунктом 3 оскаржуваного припису Інспекція вимагала надати проект на будівництво з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма «Сервіс», проте така вимога залишилася невиконаною, про що складений протокол № 004923 від 29.03.2021 про адміністративне правопорушення відносно посадової особи ТОВ фірма «Сервіс», ОСОБА_1 , та постановою від 29.03.2021 за № 43/02/3-24 її притягнуто до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням приписів чинного законодавства під час проведення перевірки органи Державної екологічної інспекції перевіряють наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, зокрема пов`язаної з небезпечними хімічними речовинами, викидами в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел. Тобто суб`єкт владних повноважень при здійсненні перевірки перевіряє, зокрема наявність чи чинність документів, за наслідком завершення якої, у випадку наявності порушень складає припис.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано необхідності здійснення певного виду діяльності на об`єкті - автомобільній заправній станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3, за відсутності документів, визначених пунктами 2, 3, 4 оскаржуваного припису.

В свою чергу факт відсутності таких документів у ТОВ фірми «Сервіс» встановлено в акті перевірки № 07-01-04/174, за результатами якої винесено припис від 18 березня 2019 року за № 22/02.02-23 та зобов`язано останню отримати їх.

Інших доводів та обґрунтувань на спростування висновку відповідача про необхідність обов`язку щодо отримання позитивного висновку екологічної експертизи до розділу ОВНС на об`єкт, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме - автомобільну заправну станцію із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3, який потрібно було отримати до ведення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», про що зазначено у п. 4 оскаржуваного припису, позивачем наведено не було.

Щодо вимог позивача про скасування пункту 5 оскаржуваного припису, яким позивача зобов`язано обладнати локальну мережу спостережувальних сведловин для контролю за якісним станом підземних вод навколо вигрібу, здійснити заходи щодо попередження забруднення підземних вод, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувані промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться (ч. 3 та 4 ст. 105 Водного Кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, під час перевірки Інспекцією виявлено, що ТОВ фірма «Сервіс» для своєї діяльності використовує вигріб для відведення побутових стічних вод, однак локальна мережа спостережуваних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод навколо вигрібу не обладнана, позивач по суті це порушення в позовній заяві та в апеляційній скарзі не спростував, не надав доказів відсутності у нього на балансі непридатних для експлуатації свердловин, які затамповані чи ліквідовані.

Посилання позивача на укладення Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 535 від 16.11.2016, Договору про надання послуг № 28 від 23 квітня 2019 року колегія суддів відхиляє як такі, що не підтверджують відсутність у ТОВ фірми «Сервіс» на балансі непридатних для експлуатації свердловин, які затамповані чи ліквідовані.

Також ТОВ фірмою «Сервіс» не надано ні Інспекції, ні під час розгляду справи документації щодо постійного ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ фірма «Сервіс» за встановленою формою 1-ВТ, а тому вимоги позивача про скасування пункту 6 оскаржуваного припису є необґрунтованими.

Відповідно до п. г частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 342 від 07.07.2008 затверджено типову форму первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкцію щодо її заповнення.

Згідно з п. 1.4 Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 342 від 07.07.2008 (надалі також Інструкція) запровадження типової форми N 1-ВТ на підприємстві може здійснюватися за наказом керівника чи технічного директора або за письмовим розпорядженням начальника цеху (відділення, дільниці, іншого підрозділу) чи керівника відповідної служби підприємства, зразок якого наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

За зразком наказу, наведеним в додатку 1 до Інструкції, таким наказом, зокрема, призначається відповідальна особа за здійснення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари на підприємстві, визначається відповідальний за первинний облік, перелік конкретних видів відходів та пакувальних матеріалів і тари, що мають обліковуватися за кожним з цих місць, та періодичність здійснення обліку кожного виду відходів.

Відповідний наказ за зразком, наведеним в додатку 1 до Інструкції, ТОВ фірмою «Сервіс» ні до Інспекції, ні до матеріалів справи не надано.

З огляду на зазначене колегія суддів відхиляє як підставу скасування пункту 6 оскаржуваного припису посилання позивача на те, що оскільки облік утворюваних відходів та пакувальних матеріалів і тари ведеться за рік, що відповідає пункту 2.2 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 342 від 07.07.2008, відповідно журнал форми 1-ВТ за 2021 року станом на час розгляду даної справи у суді першої інстанції не був виготовлений.

Пунктом 2.2. Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 342 від 07.07.2008, визначено заповнення реквізитів у заголовку типової форми N 1-ВТ, а не періодичність обліку утворюваних відходів та пакувальних матеріалів і тари на підприємствах.

Отже ТОВ фірмою «Сервіс» не доведено, що останнім постійно ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ фірма «Сервіс» за встановленою формою 1-ВТ.

Щодо вимог позивача про скасування пункту 7 оскаржуваного припису (здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів ТОВ фірма «Сервіс», строк виконання - постійно), колегія суддів зазначає, що на момент перевірки такий пункт припису від 05.04.2021 за № 09/02/03-23 позивачем виконано.

Так, позивачем до матеріалів справи надано Наказ № 2 від 24.01.2020 "Про роздільне збирання відходів", надано докази наявності на території підприємства контейнерів для роздільного збирання побутових відходів, пластику, паперу та скла (фотознімки); надано копію договору № 1 про надання послуг з захоронення відходів від 01 квітня 2019 року, та № 2 від 24 січня 2020 року, договору № 3 від 01 серпня 2020 року та № 23 від 01 січня 2021 року, предметом яких є послуги з приймання та захоронення твердих побутових відходів та відходів виробництва 3-4 класів небезпеки.

Ці обставини відповідачем не спростовані.

Відносно п. 8 оскаржуваного припису (надавати місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи, строк виконання - постійно) слід указати таке.

В обґрунтування вимог п. 8 оскаржуваного припису відповідачем зазначено пункт «ї» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи», строк виконання такої вимоги припису - постійно.

Відповідно до пункту «ї» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

Позивачем до матеріалів справи надано лист від 19.07.2021 за № 63, направлений на адресу Лубенської районної державної адміністрації з інформацією про відсутність випадків несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище (а.с. 59).

Ці обставини також відповідачем не спростовані.

Отже, вказані вимоги п. 8 оскаржуваного припису позивачем виконано.

Щодо вимог позивача про скасування пункту 9 оскаржуваного припису (забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації у сфері поводження з відходами, ТОВ фірма «Сервіс», строк виконання до 05.07.2021), колегія суддів зазначає, що на момент перевірки такий пункт припису від 18.03.2019 за №22/02.02-23 позивачем не виконано, а тому його скасування є безпідставним та не обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ фірмою «Сервіс» до матеріалів справи надано лист (що по суті є заявкою на проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами), який направлявся до Державної екологічної Академії післядипломної освіти та управління щодо проведення професійної підготовки та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, не є підтвердженням виконання п. 9 оскаржуваного припису.

Відносно п. 10 оскаржуваного припису (скласти спеціальний паспорт на кожне місце чи об`єкт зберігання видалення відходів, ТОВ фірма «Сервіс» за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.05.2021) слід зауважити на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про відходи» на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Відповідно до розділу І Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14 січня 1999 р. за N 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 лютого 1999 р. за N 60/3353, спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі - MBB) складається власником MBB відповідно до цієї Інструкції. Дані паспорта MBB, після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів.

До місць видалення відходів прирівнюються місця довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.

Паспорт складається за матеріалами інвентаризації MBB на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи вихідні дані проектів, матеріали виробничої паспортизації відходів (що утворювалися і видалялися), дані карток і відомостей прибутково-видаткових документів, дані моніторингу та спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами, матеріали постійно діючих комісій з питань поводження з безхазяйними відходами при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

За відсутності потрібних даних щодо MBB власник MBB здійснює на вимогу місцевої державної адміністрації потрібний обсяг досліджень, робіт чи спостережень, достатніх для складання паспорта MBB. Обсяг і терміни проведення відповідних робіт погоджуються з місцевою державною адміністрацією, відповідальною за ведення реєстру MBB. Щодо безхазяйних відходів додаткове обстеження для отримання потрібної інформації здійснюється за дорученням місцевої державної адміністрації.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 за N 1216, реєстр місць видалення відходів (далі - реєстр) це система даних, одержаних у результаті обліку та опису всіх об`єктів і спеціально відведених місць, де здійснюються операції з видалення відходів (форму ведення реєстру подано в додатку 1 до цього Порядку).

Відповідно до приписів пункту 11 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації визначають перелік MBB, які мають бути включені до реєстру, і повідомляють їхніх власників про необхідність складання паспортів MBB та термін їх реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що в акті заходу державного контролю не відображено відомостей щодо виявлення у позивача місць (об`єктів) видалення відходів чи довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів; не наведено того, що позивач здійснює діяльність з видалення відходів чи довгострокового (понад 2 роки) зберігання відходів.

У свою чергу до матеріалів справи надано докази того, що ТОВ фірмою "Сервіс" ведуться паспорта місць (об`єктів ) тимчасового зберігання відходів ТОВ фірма "Сервіс" (а.с. 61, 62).

Ці обставини відповідачем не спростовані.

Отже вимоги пункту 10 оскаржуваного припису є необґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 05.04.2021 за № 09/02/03-23 в частині пунктів 7, 8, 10 винесено обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги в зазначеній частині спростовують правильність доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування пунктів 7, 8, 10 припису № 09/02/3-23 від 05.04.2021 з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні з позовною заявою сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн, при подачі апеляційної скарги 3405,00 грн.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, з урахуванням задоволення однієї третьої частини позовних вимог (скасування судом апеляційної інстанції трьох з десяти пунктів оскаржуваного припису), підлягає стягненню на користь позивача 1891,67 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку ((2270,00 + 3405,00) : 3).

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021.

Прийняти у цій частині постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" (код ЄДРПОУ 25153822) судові витрати у сумі 1891 (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна) грн. 67 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк