ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року Справа № 160/14996/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 08.08.2022 року № 046350010713 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 01.08.2022 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 01.08.2022 року із зарахуванням до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності з 21.03.1995 року 31.03.1999 року, 01.07.1999 року 31.01.2000 року, 01.03.2000 року - 30.06.2000 року, 01.03.2001 року - 31.01.2002 року, 01.03.2002 року - 31.05.2002 року, 01.08.2002 року - 30.09.2002 року, 01.03.2003 року 31.03.2003 року, 25.09.2003 року 31.12.2003 року

Позовні вимоги обгрунтовані таким. Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області направило лист, яким повідомило про прийняття Головним управлінням ПФУ в Донецькій області рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач не згодна з підставами відмови у призначенні пенсії. У періоди з 01.03.2001 року по 31.03.2003 року, 01.04.2001 року по 31.01.2002 року, з 01.03.2002 року по 31.03.2002 року, з 01.04.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.08.2002 року по 31.08.2002 року, з 01.09.2002 року по 30.09.2002 року, з 01.01.2003 року по 31.03.2003 року, з 25.09.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, сплачувала фіксовану плату прибуткового податку. Також, до органів податкової служби були надані Декларації про доходи про індивідуальну трудову діяльність. Страховий стаж позивача, на його думку, становить 32 роки 02 місяці 20 днів, а не 26 років 06 місяців 06 днів, як зазначив відповідач у рішенні про відмову у призначенні пенсії. Тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 30.09.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14996/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.10.2022 року представником відповідача-1, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог. До страхового стажу позивача не зараховано періоди підприємницької діяльності згідно довідки від 24.06.2022 року №34564/6/04-36-24-08-19 на загальній системі оподаткування, оскільки будь-які документи, які свідчать про сплату страхових внесків позивачем під час здійснення підприємницької діяльності до 01.01.2004 року до пенсійного органу надано не було. Декларації про доходи, патенти серії НОМЕР_1 , 740395, Свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності № НОМЕР_2 , Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 434414 до Головного управління не надавалися, про що свідчить розписка-повідомлення переліку документів, доданих до заяви № 5093 від 01.08.2022 року, отже, зазначені документи при розгляді питання про призначення або відмови у призначенні пенсії не розглядались та по відношенню них рішення не приймалось. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж Позивача на дату звернення для визначення права на пенсію становить 26 років 06 місяців 06 днів, страховий стаж для розрахунку пенсії становить 21 рік 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону 3 1058 (менше 29 років). Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.10.2022 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача-2, Головного управління ПФУ в Донецькій області. До страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності згідно довідки від 24.06.2022 року №34564/6/04-36-24-08-19 на загальній системі оподаткування, оскільки відсутні інформація з пенсійного фонду про сплату страхових внесків, на спрощеній системі оподаткування, оскільки у довідці не зазначена інформація про сплату страхових внесків. Періоди, що не зараховано до страхового стажу: з 21.03.1995 року по 31.03.1999 року, з 01.07.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.03.2000 року по 31.12.2000 року. Відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Згідно з Свідоцтвом №63378136 від 21.03.1995 року ОСОБА_1 зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до квитанції №00039 від 12.08.1996 року позивачем сплачено пенсійні платежі за 1995 рік; квитанція №00040 від 12.08.1996 року І-ІІ квартал 1996 року; квитанція №00034 від 07.07.1997 року на суму 25,86грн.

Позивачем до матеріалів справи також долучено Патенти, якими підтверджено сплату страхових внесків, зокрема:

- Патент серії ПАБ №065569 від 23.02.2001 року: з 01.03.2001 року по 31.03.2001 року фіксований платіж 60 грн; патент продовжено: квітень 2001 року 60 грн, травень 2001 року 60 грн; червень 2001 року 60 грн; липень 2001 року - 80 грн, серпень 2001 року 80 грн, вересень 2001 року 80 грн, листопад 2001 року 80 грн, грудень 2001 року 80 грн, січень 2002 року 80 грн (на зворотному боці патенту);

- Патент серії ПАА №740013 від 26.02.2002 року: з 01.03.2002 року по 31.03.2002 року фіксований платіж 80 грн; патент продовжено: квітень 2002 року 80 грн, травень 2002 року 80 грн (на зворотному боці патенту);

- Патент серії ПАА №740395 від 26.07.2002 року: з 01.08.2002 року по 31.08.2002 року сплачено 80 грн; патент продовжено: за вересень 2002 року - 80 грн (на зворотному боці патенту);

- Патент серії НОМЕР_3 від 28.02.2003 року: з 01.03.2003 року по 31.03.2003 року фіксований платіж 80 грн;

- Патент серії ПАВ №323891 від 22.09.2003 року: з 25.09.2003 року по 31.10.2003 року фіксований платіж - 96 грн; патент продовжено: листопад 2003 року 80 грн; грудень 2003 року 80 грн (на зворотному боці патенту);

У матеріалах справи наявна довідка-повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №34564/6/04-36-24-08-19 від 24.06.2022 року, яким надано відповідь на запит позивача від 23.05.2022 року та повідомлено про таке. Відповідно до реєстраційних даних ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 знаходилась на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Західно-Донбаське управління) з 21.03.1995 року (номер державної реєстрації 1728 від 21.03.1995 року) по 29.12.2015 року (дата проведення державної реєстрації припинення 29. і 2.2015 року, номер проведення державної реєстрації припинення 22320050003002899). Повторна реєстрація з 03.02.2020 (номер державної реєстрації 22320000000014399).

Згідно вказаної довідки-повідомлення ФОП ОСОБА_1 в період;

-з 21.03.1995 року по 31.01.1997 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.02.1997 року по 28.02.1997 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (шляхом придбання патенту згідно абзацу 4„ підпункту 6, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок ; громадян»;

-з 01.03.1997 року по 31.03.1997 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.04.1997 року по 30.06.1997 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (шляхом придбання патент) згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.07.1997 року по 31.07.1997 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.08.1997 по 31.08.1997 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.09.1997 року по 31.12.1997 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.01.1998 року по 31.01.1998 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б» пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.02.1998 року по 31.07.1998 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.08.1998 року по 30.09.1998 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.10.1998 року по 31.12.1998 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.01.1999 року по 31.01.1999 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01,02.1999 року по 30.06.1999 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.07.1999 року по 31.08.1999 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту І статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року К» 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.09.1999 року по 20.12.1999 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 21.12.1999 року по 20.01.2000 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 21.01.2000 року по 14.08.2000 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 15.08.2000 року по 30.11.2000 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.12.2000 року по 28.02.2001 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.03.2001 року по 31.01.2002 року здійснювала діяльність» обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.02.2002 року по 28.02.2002 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.03.2002 року по 31.05.2002 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.06.2002 року по 31.07.2002 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.08.2002 року по 30.09.2002 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.10.2002 року по 28.02.2003 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.03.2003 року по 31.03.2003 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про-прибутковий податок з громадян»;#

-з 01.04.2003 року по 24.09.2003 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 25.09.2003 року по 31.12.2003 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим, розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.01.2004 року по 28.02.2004 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.03.2004 року по 31.05.2004 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.06.2004 року по 31.07.2004 року перебувала на загальній системі оподаткування;

-з 01.08.2004 року по 30.11.2005 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.12.2005 року по 31.12.2005 року перебувала на загальній системі оподаткування;

- з 01.01,2006 року по 31.12.2009 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4. підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року перебувала на загальній системі оподаткування;

- з 01.02.2010 року по 30.06.2011 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

-з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року перебувала на загальній системі оподаткування;

- з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;

- з 01.01.2012 року по 01.01.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку;

- з 01.03.2020 року по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку.

01.08.2022 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.08.2022 року №046350010713 до страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності згідно довідки від 24.06.2022 року № 34564/6/04-36-24-08-19 на загальній системі оподаткування, оскільки відсутня інформація з Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, на спрощеній системі оподаткування, оскільки у довідці не зазначена інформація про сплату страхових внесків. За таких обставин особа матиме право на призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058 при досягненні 63-річного віку з 20.07.2025 року, або матиме право на призначення пенсії відповідно до частини 1 ст. 26 Закону №1058 за умови підтвердження 29 років страхового стажу, при повторному зверненні до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулась за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 3.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються наступні періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку - 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування доходів з 01 травня 1993 року до 01 липня 2000 рік зараховуються до страхового стажу за умови надання документів про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року №727/98, суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Враховуючи вищезазначене, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності зараховується до стажу для визначення права на призначення пенсії за віком за довідкою про реєстрацію як фізична особа підприємець, лише за умови підтвердження , що діяльність здійснювалась із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку.

Для розрахунку розміру пенсії період підприємницької діяльності до страхового стажу зараховується за умови сплати страхових внесків та пропорційно сумі фактично сплачених страхових внесків за відповідний період.

Як вже зазначено вище, підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте, зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем з 21.03.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця №63378136. Дана обставина не заперечується відповідачем.

Згідно довідки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.06.2022 року, яка наявна у матеріалах справи, ОСОБА_2 , займалась підприємницькою діяльністю із фіксованим розміром сплати податку шляхом придбання патенту у проміжку часу з 01.01.1998 року по 30.06.2000 року у такі періоди: 01.08.1998 року по 30.09.1998 року, 01.01.1999 року по 31.01.1999 року, 01.07.1999 по 31.08.1999 року, з 21.12.1999 року по 20.01.2000 року, які відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача. Періоди з 01.10.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.02.1999 року по 30.06.1999 року, з 01.09.1999 року по 20.12.1999 року, з 21.01.2000 року по 14.08.2000 року, не зараховуються до страхового стажу, так як позивач перебувала на загальній системі оподаткування. Доказів сплати страхових внесків за вказані періоди перебування на загальній системі оподаткування суду не надано. Вказане підтверджується довідкою-повідомленням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №34564/6/04-36-24-08-19 від 24.06.2022 року. Судом встановлено, що вказаний лист не містить інформації про сплату страхових внесків, а також інформації щодо відсутності заборгованості.

Одночасно підлягає вимога про зарахування до страхового стажу позивача періодів, за які підтверджено оплату страхових внесків, з 21.03.1995 року по 30.06.1996 року, липень 1997 року, з 01.03.2001 року по 31.01.2002 року, з 01.03.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.08.2002 року по 30.09.2002 року, з 01.03.2003 року по 31.03.2003 року, з 25.09.2003 року по 31.12.2003 року.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то суд зазначає, що наявні підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах покладено функції по призначенню (перерахунку) і виплаті пенсії.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати дискреційні повноваження, користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення щодо призначення пенсії, та враховуючи те, що відповідачем не проводився розрахунок стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у даному рішенні, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 01.08.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо незарахування спірних періодів роботи до трудового (страхового) стажу позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС.

Керуючись ст. 9, 72, 77,139, 242-246,250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.08.2022 року № 046350010713 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності з 21.03.1995 року по 30.06.1996 року, липень 1997 року, з 01.08.1998 року по 30.09.1998 року, з 01.01.1999 року по 31.01.1999 року, з 01.07.1999 по 31.08.1999 року, з 21.12.1999 року по 20.01.2000 року, з 01.03.2001 року по 31.01.2002 року, з 01.03.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.08.2002 року по 30.09.2002 року, з 01.03.2003 року по 31.03.2003 року, з 25.09.2003 року по 31.12.2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 661,60грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко