-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-а-447/09
Провадження 6-а/216/9/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2022 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю
секретаря судового засідання: Кравець А.С.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну сторони боржника по справі № 2-а-447/09 з УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про заміну сторони боржника виконавчого провадження.
Заяву обґрунтовано наступним: ОСОБА_1 , інвалід війни II групи, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії, захворювання яке пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується: ВІЙСЬКОВИМ КВИТКОМ НОМЕР_1 від 19.08.1974 р, ПОСВІДЧЕННЯМ НОМЕР_2 від 19.12.2008 р., ПОСВІДЧЕННЯМ НОМЕР_3 від 23.12.2008 р„ ПОСВІДЧЕННЯМ № НОМЕР_4 від 16.07.1998 р., ДОВІДКОЮ № 10 від 20.02.2019 р., ДОВІДКОЮ № 1963/48 від 03.11.1986., ДОВІДКОЮ № 3/24 від 03.03.2005 р, ДОВІДКОЮ № 428 від 01.11.1986 р., ЕКСПЕРТНИМ ВИСНОВКОМ № 4919 від 06.02.1997 р„ АРХІВНОЮ ДОВІДКОЮ № 37600 від 31.05.2007 р., ДОВІДКОЮ МСЕК № 581783 від 21.09.2007 р., ДОВІДКОЮ МСЕК № 019599 від 21.09.2007 р., ДОВІДКОЮ МСЕК№ 057889 від 03.11.2021 р., ДОВІДКОЮ МСЕК№ 125157 від 03.11.2021 р, брав безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків з 04.09.1986 року по 04.11.1986 рік проходив спеціальні військові збори у В/Ч НОМЕР_5 у АДРЕСА_1,був військовослужбовцем, який проходив строкову службу з ліквідацією аварії на ЧАЕС, і втративши здоров`я, ставши інвалідом.
01.12.2010 р. ОСОБА_1 отримав ПОСТАНОВУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 14.09.2010 р. (судді УХАНЕНКО С.А., САФРОНОВА С.В., ПОПЛАВСЬКИЙ В.Ю.), де було вказано; «Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого - задовольнити частково. Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 вересня 2009 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити частково, визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу щодо не перерахунку та невиплати ОСОБА_1 державної та нової щомісячної пенсії у розмірах відповідно до cт. 50 та ч. 4 cт. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", починаючи з 2008 року. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову щомісячну пенсії у ах відповідно до cт. 50 та ч. 4 cт. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " починаючи з 22.05.2008 року, задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити, решті постанову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному до Верховного Суду України двадцяти днів з дня набрання чинності».
У мотивувальній частині ПОСТАНОВИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 14.09.2010 р. було вказано: «Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській А EC та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова КМУ № 654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Не можна визнати правильною й позицію відповідача, що ґрунтується на частині п`ятій статті 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, а не розміри, визначені даним Законом. При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" іншого нормативно - правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає».
22.12.2021 р. ОСОБА_1 отримав лист № 0400-010304-8/157382 від 30.11.2021 р., де було вказано: «Додатково повідомляємо. Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 по справі №2а447/09 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (було приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) перерахувати Вам основну і додаткову пенсії згідно статті 50, частини 4 статті 54 Закону Ха796 за період з 22.05.2008 та виплатити перераховану згідно статті 50, частини 4 статті 54 Закону №796 основну і додаткову пенсії. На виконання вищезазначеної постанови суду проведено відповідний перерахунок та нараховано доплату пенсії, яку Ви отримали в листопаді, грудні 2010 року. В подальшому виплата пенсії проводилась згідно рішення суду. 06.07.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлені розмірі виплат вказаній категорії громадян (набрала законної сили 23.07.2011)».
Всі ці відповіді органів ПФУ безпідставні та незаконні так, як жодний правовий акт не може змінити чи скасувати судове рішення, яке набрало законної сили, це встановлено нормами КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР, а саме: «Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009}», «Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. {Конституцію доповнено статтею 129'' згідно із Законом № 1401-VIIIвід 02.06.2016}»
З 16.06.2010 р. в УКРАЇНІ не приймався ЗАКОН про те, що рішення суду, яке набрало законної сили може бути змінено законами УКРАЇНИ чи ПОСТАНОВАМИ КМУ, так як судова система УКРАЇН відокремлена від законодавчої (якою є ВЕРХОВНА РАДИ УКРАЇНИ) та від виконавчої (якою є КМУ), тому жодних підстав не виконувати вимоги ВИКОНАВЧОГО ЛИСТА у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 01.12.2010 р., ПОСТАНОВИ ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 21.09.2009 р., ПОСТАНОВИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 14.09.2010 р. ані в органах ПФУ, ані в органах виконавчої служби в Дніпропетровської області не має.
Таким чином, саме управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу зобов`язано було нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.05.2008 р. та виплачувати в подальшому. Але з 22.05.2008 р. органи ПФУ не виконали вимоги суду, і до теперішнього часу органи ПФУ мають заборгованість перед ОСОБА_3 в розмірі 461523,74 грн.
У той же час управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу вже не існує, а ГУ ПФУ в Дніпропетровської області в ВИКОНАВЧІ ЛИСТІ у СПРАВІ № 2а- 447/2009 від 01.12.2010 р., ПОСТАНОВИ ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 21.09.2009 р, ПОСТАНОВИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 14.09.2010 р. не визначено як - БОРЖНИК.
ОСОБА_1 відомо, що учасник ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 29.05.2021 р. звернувся до ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ з апеляційною скаргою, який 05.08.2021 р. постановив ПОСТАНОВУ ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 640/17369/20, де було вказано: «Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_2 - залишиш без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України».
У мотивувальній частині ПОСТАНОВИ ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 640/17369/20 від 05.08.2021 р. вказується: «Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на стадії виконавчого провадження можлива заміна однієї сторони провадження іншою. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17. В постановах Апеляційного суду Дніпропетровській області від 16 березня 2011 року у справі № 22а-20531/11 (2а-124/2010) та від 09 грудня 2015року у справі № 21676737714а та виконавчих листах Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від ЗО листопада 2011 року на постанову Апеляційного суду Дніпропетровській області від 16 березня 2011 року та від 16 лютого 2016 року на постанову Апеляційного суду Дніпропетровській області від 09 грудня 2015 року боржником є Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Як встановлено вище, з 01 квітня 2016 року відбулося припинення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, правонаступником якого з 31 січня 2018 року стало ГУ 11ФУ в Дніпропетровській області. Проте, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують заміну в постановах Апеляційного суду Дніпропетровській області від 16 березня 2011 року у справі № 22а-20531/11 (2а-124/2010) та від 09 грудня 2015 року № 21676737714а відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на його правонаступника - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутні також будь-які. інші докази, щодо передачі Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постанов Апеляційного суду Дніпропетровській області від 16 березня 2011 року у справі № 22а-20531711 (2а-124/2010) та від 09 грудня 2015 року № 21676737714а для виконання відповідачем - З (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області). Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на даний час не має статусу боржника у справах № 22а-20531/11 (2а- 124/2010) та № 21676737714а, а тому до ухвалення рішення Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про заміну боржника - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області па його правонаступника - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не можливо стверджувати про протиправну бездіяльність, відповідача 3 щодо виконання постанов Апеляційного суду Дніпропетровській області від 16 березня 201 1 року та від 16 лютого 2016 року. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача до відповідача - З (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) передчасними»
Таким чином, на підставі ч. 6 ст. 7 КАС УКРАЇНИ № 2147-VIII від 03.10.2017 р. для вирішення питання про зміну БОРЖНИКА в ВИКОНАВЧОМУ ЛИСТІ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 01.12.2010 р., ПОСТАНОВІ ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 21.09.2009 р., ПОСТАНОВІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 14.09.2010 р. слід застосувати ПОСТАНОВУ ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ у СПРАВІ № 640/17369/20 від 05.08.2021 р., де встановлено, що необхідно змінити боржника з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що дасть ОСОБА_1 можливість добитися виконання вимог ВИКОНАВЧОГО ЛИСТА у СПРАВІ № 2а-447/2009 від 01.12.2010 р.
ОСОБА_1 вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов`язано виплатити йому заборгованість з 22.05.2008 р. у сумі - 461523,74 грн.
Таким чином, БОРЖНИКОМ у СПРАВІ № 2а-447/2009 слід визнати - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в Дніпропетровській області, місце з находження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, e-mail: 04001@dpfu.dp.ua, код ЕДРПОУ, тел.. (0562) 31-75-10.
Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 07.11.2022 року, не з`явилися, представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за їх відсутністю, заяву підтримують в повному обсязі.
Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, в судове засідання, призначене на 07.11.2022 року не з`явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України: суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, розглянувши заяву, додані до неї матеріали, матеріали справи, дійшов до такого висновку.
ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 08.11.2017 р. № 821 було проведена реорганізація ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ, і Криворізьке центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України було ліквідовано, а правонаступником Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України стало - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Таким чином, боржником у справі № 2-а-447/09 слід визнати - Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до ст.372 КАС України:
1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
3. Виконання судового рішення може бути зупинене у випадках, визначених цим Кодексом.
4. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
5. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.379 КАС України:
1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
4. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст. 1 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII: «1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню».
Згідно ст. 2 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII: «1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців».
Згідно ст. 11 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII: «1. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. 2. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. 3. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати».
Згідно ст. 12 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII: «1. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. 5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. 6. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання».
Згідно ст. 13 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII: «1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами».
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження: у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із ст.1227 ЦК України, суми інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тобто, заявник не позбавлена права отримати успадковані нею грошові кошти, які неотриманні спадкодавцем за життя.
Згідно із матеріалів справи заявник є спадкоємцем померлого.
Кодексом адміністративного судочинства передбачено заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Згідно зі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Виходячи із завдань адміністративного судочинства з метою забезпечення права стягувача на соціальний захист, відповідно до законодавства України, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 та його представника про заміну сторони боржника виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 372, 379 КАС України, ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну сторони боржника по справі 2-а-447/09 з УПФУ в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.
Змінити боржника у справі № 2-а-447/09 з Управління пенсійного фонду України у Центрально-міському районі м. Кривого Рогу на Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М. В. БУТЕНКО
скопійовано
-
скопійовано
-
