ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7154/22 Справа № 423/1972/20 Суддя у 1-й інстанції - Лизенко І.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Барильської А. П.,
суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
при секретарі Астатурян А. В.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» про стягнення заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» про стягнення заробітної плат, який в подальшому уточнила.
В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаласяна те,що воназ 01.04.2016року перебувалау трудовихвідносинах зКомунальною установою«Попаснянська центральнарайонна лікарня»на посадізавідувача фізіотерапевтичнимвідділенням,що підтверджуєтьсязаписом утрудовій книжці.Розпорядженням в.о.головиПопаснянської районноїдержавної адміністрації керівникаПопаснянської військово-цивільноїадміністрації від31.01.2020року №213КУ «ПопаснянськаЦРЛ» перетвореноу Комунальненекомерційне підприємство«Попаснянська центральнарайонна лікарня».Наказом директораКНП «ПопаснянськаЦРЛ» №45від 31.03.2020року фізіотерапевтичневідділення КНП«Попаснянська ЦРЛ»перейменовано наВідділення фізіотерапевтичних,лабораторних,діагностичних таконсультативних послугза зверненнямгромадян (господарсько-розрахунковевідділення)з повнимробочим днем.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача заборгованість по недорахованій заробітній платі у сумі 27 855,01 грн за період з 01.04.2020 по 01.10.2020 року, зазначивши, що місячний фонд її заробітної плати складає 8822,88 грн (4901,60 + 1470,48 + 2450,80 = 8822,88, де 4901,60 грн оклад, 1470,48 грн набавка за вислугу років, 2450,80 грн надбавка за роботу на лінії розмежування). Отже, мало бути нараховано за період з 01.04.2020 по 01.10.2020 заробітну плату у розмірі 52 937,28 грн (8822,88 х 6). Фактично відповідачем нараховано за цей період 28 946,33 грн, отже розмір не донарахованої заробітної плати складає 23 990,95 грн. (52 937,28 28 946,33), також при звільненні їй була виплачена вихідна допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку, яка склала 4958,82 грн. Однак розмір допомоги мав складати 8822,88 грн. Отже, не донараховано 3864,06 грн вихідної допомоги.Таким чином, загальна сума до стягнення складає 27 855,01 грн. Позивач просила також стягнути з відповідача суму на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Зазначивши, що стаж роботи ОСОБА_1 у закладах охорони здоров`я понад 20 років, що дає право на надбавку у розмірі 30% посадового окладу, яка їй виплачувалась до 01.04.2020.
Крім того, 23.09.2019 внесено зміни до п. 4.2.7 Колективного договору: доповнено підпунктом «з», за яким встановлено надбавку за роботу з особливими умовами праці працівникам державних та комунальних підприємств, розташованих на лінії розмежування до 50% посадового окладу. Надбавка встановлюється за період до завершення проведення дій по забезпеченню національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні військової агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, дана набавка ОСОБА_1 виплачувалась до 01.04.2020. Після цієї дати нарахування надбавки припинено з невідомих причин.
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 20 232, 65 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 2179, 07 грн.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь держави судовий збір у сумі 610 (шістсот десять) гривень 72 копійки.
Не погодившись з вказаним рішенням суду Комунальним некомерційним підприємство «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати у сумі 20 232 грн., та ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості з заробітної плати у сумі 12 273,78 грн. .
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» зазначено, що при винесені рішення суду першої інстанції не враховані докази відповідача, що призвели до невірного розрахунку недоплаченої заробітної плати, заборгованість по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1 складає 12 273, 78 грн..
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони у судове засідання не з`явилися. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 та її представник адвокат Закопайло В. А. подали до Луганського апеляційного суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. В задоволені апеляційної скарги просили відмовити, а рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року - залишити без змін.
Представник відповідача Сумський О., подав до Луганського апеляційного суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Таким чином неявка сторін в судове засідання у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до розпорядження № 1/0/9-22 від 06.03.2022 року голови Верховного суду Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану змінено підсудність справ Луганського апеляційного суду на Дніпровський апеляційний суд.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 01.04.2016 року по 01.02.2020 року перебувала у трудових відносинах з Комунальною установою «Попаснянська центральна районна лікарня» на посаді завідувача фізіотерапевтичним відділенням (а.с. 7-10)
Розпорядженням в.о. голови Попаснянської районної державної адміністрації керівника Попаснянської військово-цивільної адміністрації від 31.01.2020 року №213 КУ «Попаснянська ЦРЛ» перетворено у Комунальне некомерційне підприємство «Попаснянська центральна районна лікарня», про що внесено зміни до Колективного договору. (а.с. 134)
Наказом директора КНП «Попаснянська ЦРЛ» №45 від 31.03.2020 року фізіотерапевтичне відділення КНП «Попаснянська ЦРЛ» перейменовано на Відділення фізіотерапевтичних, лабораторних, діагностичних та консультативних послуг за зверненням громадян (господарсько-розрахункове відділення). (а.с. 12).
Наказом Комунальним некомерційним підприємством «Попаснянська центральна районна лікарня» № 44 від 30.03.2020 року змінено режим роботи та встановлено шестиденний робочий тиждень, а саме: понеділок -п`ятниця з 08.00 15.00 години, субота з 08.00 до 13.00 години. (а.с. 135).
Згідно діючого з 01.04.2020 року штатного розпису господарсько-розрахункового відділення фізіотерапевтичних, лабораторних, діагностичних та консультативних послуг за зверненням громадян КНП «Попаснянська ЦРЛ» оклад завідувача відділенням складає 4901,60 грн. (а.с. 49).
Наказом Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня» № 44 від 30.03.2020 року встановлено оплату праці здійснювати за фактично відпрацьований час.
Згідно довідки про доходи від 11.05.2021 року позивачу нараховано: за квітень 2020 року 1012,39 грн, відпустка без збереження заробітної плати 24 календарних дні, за травень 2020 року 4723 грн, за червень 2020 року 4723 грн, за липень 2020 року 4723 грн, за серпень 2020 року 6937,36 грн,за вересень 2020 року 6632,45 грн. (а.с.138).
Позивач має стаж роботи у закладах охорони здоров`я понад 20 років, тому право на надбавку у розмірі 30% посадового окладу їй виплачувалась до 01.04.2020 року.
Наказом Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» № 136 від 02.11.2020 року встановлено надбавку у розмірі 50 % посадового окладу за роботу з особливими умовами праці працівників лікарні за липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року. (а.с. 136)
Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 06.04.2020 та витягу з наказу №4 від 01.04.2020 позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати на один місяць з 07.04.2020 року по 07.05.2020 року, включно, за сімейними обставинами (а.с.29,30).
Згідно довідки про доходи від 11.05.2021 №714, позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у квітні 2020 року 24 календарних дні; заробітна плата за травень 2020 року нарахована, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за повний робочий місяць. (а.с.138)
01.10.2020 року позивача звільнено з посади завідувача господарсько-розрахункового відділення фізіотерапевтичних, лабораторних, діагностичних та консультативних послуг за зверненням громадян КНП «Попаснянська ЦРЛ» на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в сумі 4958,82 грн.. (а.с.64).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для цього.
Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права (ч.ч. 1,2 ст.5ЦПК України).
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
В силу положень ч. ч.1,3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України).
У відповідності до положень ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Після перетворення закладу охорони здоров`я у комунальне некомерційне підприємство організація оплати праці працівників переходить до сфери договірного регулювання, що передбачено ст. 97 КзпП України, ст. 15, 16 Закону України Про оплату праці, Закону України «Про колективні договори і угоди», Положенням Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016 року.
За умови отримання реорганізованими закладами охорони здоровя дотацій із бюджету, додатково регулювання оплати праці здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1997 № 948 «Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств і організацій, що дотуються з бюджету» (п.2.2.1. Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, що схвалені МОЗ України 14.02.2018).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Статтею 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Порядком виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1418 від 29.12.2009, передбачено виплату надбавки за вислугу років, яка встановлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я залежно від стажу роботи. Пунктом 4.4.4 Колективного договору встановлено надбавку за вислугу років лікарям, в тому числі працюючим на госпрозрахунковій основі у розмірі 30% посадового окладу при стажі роботи понад 20 років.
При цьому, відповідно до порядку виплат надбавки за вислугу років працівників державним та комунальних архівних установ затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1018 від 10 серпня 2004 року встановлено, що нарахування та виплата надбавки за вислугу років провадиться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах коштів, передбачених на оплату праці за основним місцем роботи.
Крім того, 05.09.2018 року внесено зміни до постанови Міністерства України від 05 червня 2019 року № 468, зазначеними змінами встановлено щомісячну надбавку за роботу з особливими умовами праці (далі - надбавка) у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу працівникам державних і комунальних установ, закладів, організацій, які фінансуються з бюджету і розміщені в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, згідно з додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення на період до завершення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації в межах фонду оплати праці за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Так,23.09.2019року внесенозміни доп.4.2.7Колективного договору:доповнено підпунктом«з»,за якимвстановлено надбавкуза роботуз особливимиумовами праціпрацівникам державнихта комунальнихпідприємств,розташованих налінії розмежування до50%посадового окладу.Надбавка встановлюєтьсяза періоддо завершенняпроведення дійпо забезпеченнюнаціональної безпекита оборони,відсічі тастримуванні військовоїагресії російськоїфедерації вДонецькій таЛуганській областях.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не доплатив позивачу заробітну плату у визначеному судом розмірі, оскільки судом першої інстанції помилково враховано в розрахунку суму окладу, яку позивач повинна була отримувати кожного місяця з 01.04.2020 року по 31.09.2020 року, так як заробітна плата відповідно до наказу №44 від 30.03.2020 року нараховується за фактично відпрацьований час.
Крім того, судом першої інстанції за зазначений період нараховано 50 % окладу за особливі умови праці, при цьому матеріали справи містять наказ на призначення зазначеної надбавки тільки на липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року. Наказу щодо нарахування 50 % окладу за особливі умови праці за інший час матеріали справи не містять. А отже, судом неправомірно нараховано вищезазначену надбавку за період з 01.04.2020 року по 31.09.2020 року.
Так, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоплачена заробітна плата у розмірі 8 440,37 грн. виходячи з наступного:
- у квітні 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 25 години. Норма тривалості годин в квітні 2020 року (норма 160,5 годин). Наказу про виплату надбавки за роботу з особливими умовами праці в квітні 2020 року не було. Тому зарплата за квітень складає 992,39 (Оклад 4901,60/160,5*25-763,49 та надбавка за вислугу років 30%-228,9). Нараховано за квітень 2020 року-1012,39 грн..
- утравні 2020року ОСОБА_1 відпрацьовано 115,5години.Норма тривалостігодин втравні 2020року складає154,0години.Наказу провиплату надбавкиза роботуз особливимиумовами праців травні2020року небуло.Тому зарплатаза травеньскладає 4779,06(4901,60/154*115,5=3676,20та надбавказа вислугуроків 30%-1102,86).Нараховано затравень 2020року-4723,00грн. Сума недоплати складає 56,06 грн.
- учервні 2020року ОСОБА_1 відпрацьовано 154,0години.Норма тривалостігодин вчервні 2020року складає154,0години.Наказу провиплату надбавкиза роботуз особливимиумовами праців червні2020року небуло.Тому зарплатаза червень2020року складає6372,08(4901,60/154*115,5-3676,20та надбавказа вислугуроків 30%-1102,86).Нараховано врозрахунковому листіза червень2020року-4723,00грн. Сума недоплати складає 1679,08 грн.
- у липні 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 173,5 години. Норма тривалості годин в липні 2020 року складає 173,5 години. Зарплата за лишень 2020 року складає 8 986,3 (4901,60/173,5*173,5=4901,6), надбавка за вислугу років 30%- 1470,48 грн. та надбавка за роботу з особливими умовами праці 50%-2450,80). Нараховано в розрахунковому листі за липень 2020 року 4723,00 грн. Сума недоплати складає 4 099,88 грн.
- у серпні 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 44,5 години. Норма тривалості годин в серпні 2020 року складає 160,0 години. Зарплата за серпень 2020 року складає 8127,65 (4901,60/160*44,5=1363,26, надбавка за вислугу років 30%-408,98, надбавка за роботу з особливими умовами праці 50%-681,63 та відпускні за 21 календарний день - 5673, 78). Нараховано за серпень 2020 року-6987,36 грн. Сума недоплати складає 1140,29 грн.
- у вересні 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 64,0 години. (3 07.09 по 14.09 знаходилася на лікарняному листі). Норма тривалості годин у вересні 2020 року складає 167,0 години. Зарплата за вересень 2020 року складає 6083,03 (4901,60/167*64,0-1878,46, надбавка за вислугу років 30%-563,54, надбавка за роботу з особливими умовами праці 50%-939,23 та відпускні за 10 календарний день - 2701,80). Нараховано в розрахунковому листі за серпень 2020 року-4617,97 грн. Сума недоплати складає 1465,06 грн.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Згідно п. 2 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Таким чином, розмір недоплаченої вихідної допомоги складає 3834,21 грн., виходячи з наступного розрахунку: вихідна допомога нарахована відповідачем у розмірі 4958, 82 грн., заробітна плата за два останні місяці 5835,09 грн., кількість відпрацьованого часу 108,5 (44,5+64), середньодобова заробітна плата 5835,09/108,5=53,78 грн.. Тобто вихідна допомога 53,78*163,5=8793,03.
У зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скориставшись своїм правом на правничу допомогу, 23 липня 2020 року уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Закопайлом В.А., а також додаткову угоду, якою встановлено надання правничої допомоги: підготовка позовної заяви 1500 грн., представлення інтересів в суді 1500 грн. (а.с. 69).
На підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги позивачем надано акт здачі-приймання наданих послуг адвоката, рахунок -фактуру № 10 від 14.08.2020 року на суму 3000 грн. за послуги адвоката, квитанцію щодо сплати зазначеного рахунку, відповідно до умов договору (а.с. 70-72).
На підставі ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесені нею та підтверджені належним чином (а.с.67-72) витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1158 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору (ст. 5 ч.1 п. 1 Закону України «Про судовий збір»), з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який мав бути сплачений при зверненні до суду 21.07.2020 фізичною особою з майнових позовних вимог 840,80 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 324,40 грн. У іншій частині судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Крім того, за умови задоволення апеляційної скарги підлягає компенсування Комунальному некомерційному підприємству «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» суми судового збору у розмірі 1356 грн. з державного бюджету, відповідно до квитанції № 483 від 25.06.2021 року, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунальне некомерційне підприємство «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» - задовольнити.
Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» про стягнення заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 8 440 гривень 37 копійок.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь ОСОБА_1 заборгованість по несплаченій вихідній допомозі у сумі 3834 гривень 21 копійок.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 1158 гривень.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» на користь держави судовий збір у сумі 324 гривень 40 копійки.
Компенсувати Комунальному некомерційному підприємству «Попаснянська центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» суми судового збору у розмірі 1356 грн. відповідно до квитанції № 483 від 25.06.2021 року, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за рахунок державного бюджету.
Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженав касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладання повноготексту постанови.
Головуючий: суддя А. П. Барильська
Судді: Н. М. Деркач
Т. Р. Куценко