ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022Справа № 910/7063/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 46-46А) до проАкціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5) стягнення збитків у розмірі 3 173 755 грн. 72 коп.

Представники:

від Позивача: Макаренко Т.Д. (представник на підставі довіреності));

від Відповідача: Серьогіна С.В. (представник на підставі довіреності);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Відповідач») про стягнення збитків у розмірі 3 173 755 грн. 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з Відповідача збитків у зв`язку з незабезпеченням збереження майна Позивача під час перевезень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі 910/706321, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2021 року.

26.05.2021 року судове засідання не відбудеться у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 02.06.2021 року.

25.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву, відкладення розгляду справи.

27.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

01.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

02.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про призначення у справі транспортно - товарознавчої експертизи.

У підготовче судове засідання 02.06.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, встановити Позивачу строк для надання письмових пояснень чи заперечень щодо клопотання Відповідача про призначення експертизи до 5 днів з дня отримання відзиву, відкладено підготовче судове засідання на 24.06.2021 року.

04.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків для надання суду заперечень щодо клопотання Відповідача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» про продовження процесуального строку для надання суду заперечень щодо клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про призначення експертизи по справі №910/7063/21задоволено. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» процесуальний строк для подання заперечень щодо клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про призначення експертизи по справі №910/7063/21 до 16 червня 2021 року.

08.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

16.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення щодо клопотання Відповідача про призначення експертизи.

У підготовче судове засідання 24.06.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 30.06.2021 року для складання питань експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне агентство "Укрконсалт" Сагановичу А.І., направлення їх копій експерту і Позивачу та відкладено підготовче судове засідання на 14.07.2021 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 року викликано в підготовче судове засідання оцінювача Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне агентство "Укрконсалт" Сагановича Андрія Івановича для надання пояснень щодо Звіту №2379 про незалежну оцінку вартості рухомого складу-залишків трьох вагонів №61888145, №52810413, №54752738, що були пошкоджені до ступеня виключення з інвентарного парку.

05.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення.

14.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, Суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання Відповідача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 17), а провадження у справі №910/7063/21 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

28.08.2021 року на адресу Господарського суду міста Києва від Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшло Клопотання про надання матеріалів, необхідних для виконання судової товарознавчої експертизи №3898-21 від 11.08.2021 року. У вказаному клопотанні судовий експерт просить залучити до проведення експертизи фахівця - науковця Пуларія Андрія Луарсабовича, керівника центру технічної діагностики та неруйнівного контролю на залізничному транспорті, кандидата технічних наук, доцента кафедри «Вагони» Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, який має вищу залізничну освіту, є фахівцем неруйнівного контролю (сертифікат компетентності №12125.МТ.2/18 (магнітний метод контролю 2 рівень), виданий Центром сертифікації при УТ НКТД; сертифікат компетентності №12365.UT.2/18 (ультразвуковий метод контролю 2 рівень), виданий Центром сертифікації при УТ НКТД; сертифікат компетентності №10521.VT.2/16 (візуальний метод контролю 2 рівень), виданий Центром сертифікації при УТ НКТД)), який працює у Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз за трудовою угодою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 року поновлено провадження у справі № 910/7063/21, клопотання експерта Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для виконання судової товарознавчої експертизи №3898-21 від 11.08.2021 року по справі №910/7063/21 задоволено, залучено Пуларія Андрія Луарсабовича в якості фахівця до проведення судової товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 року по справі №910/7063/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 року провадження у справі № 910/7063/21 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

29.06.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та залізнично - транспортної експертизи №3898-1 від 01.02.2022 року разом з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 року поновлено провадження у справі №910/7063/21, підготовче судове засідання призначено на 10.08.2022 року.

03.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2022 року клопотання представника Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернуто заявнику без розгляду.

08.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення.

09.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 10.08.2022 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 24.08.2022 року.

12.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення.

17.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 року клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У підготовче судове засідання 24.08.2022 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних підстав, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 року призначено судове засідання, яке не відбудеться 05.10.2022 року у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 02.11.2022 року.

В судовому засіданні 02 листопада 2022 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02 листопада 2022 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

19.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (Замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця (Виконавець) було укладено Договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч з протоколом розбіжностей, пунктом 1.1 якого визначено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати протягом терміну дії цього Договору технічне обслуговування з відчепленням (далі -ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності Замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться, оперативному управлінні згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Українська залізниця», на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором за реквізитами обумовленими Переліком. (Додаток №2). (т.1 а.с.107-137)

24.10.2020 року ПАТ «ДТЕК Октябрьська ЦЗФ» відправлено залізницею зі станції Родинська Донецької залізниці на станцію Ясна Зоря Одеської залізниці на адресу одержувача «Югцемент» філії «Дикергофф Цемент Україна» групу вагонів з концентратом вугільним №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, що оформлено залізничними накладними №51342921, 51337442, 51337129. (т.1 а.с.41,49,84 )

28.10.2020 року о 02 год. 59 хв. на 106 км ПК10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг - Західний під час слідування поїзда №2109 3 локомотивом ВЛІм-134, під управлінням машиніста ОСОБА_1 (ТЧ-2 Кривий Ріг), при швидкості 48 км/год у складі поїзда спрацювали автогальма. Голова поїзда №2109 зупинилася на 107 км ПК6 перегону, о 03 год. 00 хв. О 03 год. 13 хв. машиніст локомотива доповів ДСП станції Кривий Ріг-Західний ОСОБА_2. що на перегоні Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний на 106 км ПІК10 сталося сходження рухомого складу, внаслідок чого відсутній габарит по парній та непарній коліям цього перегону. Диспетчерським наказом Л360 ДН -2 ОСОБА_3 парну та непарну колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний було закрито для руху поїздів о 03 год. 23 хв. Після огляду складу поїзда виявлено сходження 14 вагонів, з 23 по 36 вагони з голови поїзда (Україна, вантаж - концентрат вугільний): №56389018 - другою колісною парою першого за напрямком руху візка, №63813018, №53500831, №56040959, №62112685, №61888145, №62112487, №52810413, №54752738, №59954495, №59953950, №54753280, №56040256 - усіма колісними парами, №63928659 - першого та другою колісними парами першого за напрямком руху візка.

Внаслідок вказаної пригоди були пошкоджені вагони №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», що підтверджується договорами оренди залізничного рухомого складу №686/19 від 01.11.2019 р., оренди залізничного рухомого складу №226/13 від 27.08.2013 р., про транспортно - експедиторське обслуговування при перевезенні вантажів залізничним транспортом №UTL-190 від 30.08.2018 р., лізингу №295-ФЛ від 25.06.2015 р., лізингу №010-ФЛ від 15.03.2012 р., суборенди залізничного рухомого складу №658/17 від 01.10.2017 р. (т.2 а.с.4-154)

Структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" були складені акти №№447, 446, 449, 451, 445, 450, 454, 458, 452, 448 від 29.10.2020 року (за формою ВУ-25М) про пошкодження вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, в яких зазначено перелік пошкоджень вагонів та зроблено висновок про технічне обслуговування з відчепленням вагонів №№56389018, 63813018, 63928659, капітальний ремонт вагонів №№53500831, 56040959, 62112685, 56040256, пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 до ступеню виключення з інвентарного парку. Також у вказаних актах визначено, що вагони пошкоджені з вини сторонніх осіб. (т.1 а.с.43-44, 51-52, 58-61, 65-68, 72-75, 79-82, 86-87, 89-90, 92-95, 100-101)

На виконання умов Договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020 року Виконавцем - структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" надані, а Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» були прийняті послуги з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням №№56389018, 63813018, 63928659, що підтверджується Актами наданих послуг №47 від 31.12.2020 р. на суму 14 102 грн. 51 коп., №3 від 17.202.2020 р. на суму 57 765 грн. 08 коп., №2 від 17.02.2020 р. на суму 60 436 грн. 27 коп., Актами наданих послуг з подавання - забирання вагонів при технічному обслуговуванні №2 від 19.01.2021 р. на суму 845 грн. 50 коп., №5 від 23.02.2021 р. на суму 1210 грн. 43 коп., №4 від 23.02.2021 р. на суму 1217 грн. 93 коп., калькуляціями вартості послуг, та здійснена оплата за надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. (т.1 а.с.138-159)

01.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» та Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» було укладено Договір підряду №92/19, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується, відповідно до цього Договору, на свій ризик та за завданням Замовника виконати капітальний ремонт, деповський ремонт та технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів - Замовника (надалі - „Роботи") силами та на базі ТДВ «Попаснянський ВРЗ», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. (т.1 а.с.160-187)

На виконання умов Договору підряду №92/19 від 01.01.2019 року Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» проведено роботи з капітального ремонту 4-вісних напіввагонів №№53500831, 56040256, 56040959, 62112685, що підтверджується Актом здачі - приймання робіт №397 від 31.03.2021 року на суму 816 000 грн. 00 коп., які були оплачені Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2927 від 06.04.2021 р. (т.1 а.с.188-190)

15.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» було укладено Договір добровільного страхування залізничного транспорту №3504147, за предметом якого є страхування майнових інтересів, пов`язаних з володінням, користуванням, розпорядженням Страхувальником згідно з умовами договорів лізингу залізничними транспортними засобами (рухомим складом), що зазначені у Додатку №1 до цього Договору. (т.1 а.с.191-220)

Листом №325 від 13.04.2021 року Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» повідомило Позивача, що у зв`язку з випадком №14740, що стався 28.10.2020 р. внаслідок якого стався сход вагону №56040256 із залізничних рейок, який є застрахованим за Договором страхування залізничного транспорту №3504147 від 15.06.20 р., по вагону №56040256, сума страхового відшкодування складає 180 011,39 грн. (т.1 а.с.221)

Згідно з актом службового розслідування катастрофи (аварії із серйозними наслідками), затвердженим в.о. ЦЗІ ОСОБА_4 від 01.12.2020 року, вказана транспортна подія сталася з причин витискання вагонів, внаслідок втручання сторонніх осіб в діяльність залізничного транспорту, в частині розкрадання матеріалів верхньої будови колії та безпосередньо стикових накладок та підкладок скріплення типу Р-65, які перед проходженням вантажного поїду було викрадено сторонніми особами.

Це під час руху поїзда призвело до втрати стійкості рейкової колії, а саме через відсутність стикових накладок в правому стику (по внутрішній нитці кривої) та відсутність підкладок типу КБ-65 відбулося розпирання колії колесами рухомого складу з відтисненням кінця правої рейки зрівнювального прольоту на зовні, з послідуючим провалом коліс вагонів в середину колії та руйнуванню рейко-шпальної решітки. Першими з рейок зійшли та провалилися в середину колії ліве та праве колеса другої колісної пари першого візка вагону №56389018 (23-ій з голови поїзду за напрямком руху).

Конструкція колії з рейками типу Р65, залізобетонними шпалами та скріпленням типу КБ-65 конструктивно мас високий запас міцності. Це дало змогу прослідувати небезпечне місце локомотиву та 22 вагонам без сходження. Однак від динамічного впливу коліс незакріплений кінець правої рейки другого зрівнювального прольоту поступово відтискувався назовні. Лише після прослідування локомотиву та 22 перших вагонів незакріплений кінець рейки змістився на стільки, що ширина колії перевищила критичний розмір, при якому відбулося провалювання коліс у середину колії. (т.2 а.с.197-216)

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач, зазначає, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, Позивач звернувся з позовом до Відповідача про відшкодування суми збитків, у зв`язку з пошкодженням та знищенням (пошкодженням до ступеню виключення із числа інвентарного парку залізничного рухомого складу) вагонів власності (оренди) Позивача. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» збитки у розмірі 3 173 755 грн. 72 коп., які складаються з: 68 292,46 грн. (технічне обслуговування вагонів) + 1 217,93 грн. (витрати з подавання та забирання вагону № 63928659) + 845,50 грн. (витрати з подавання та забирання вагону № 56389018) +1 210,43 грн. (витрати з подавання та забирання вагону №63813018) + 2 402 189,40 грн. (сума збитків ТОВ «ЛЕМТРАНС» у зв`язку зі знищенням (пошкодженням до ступеню виключення із числи інвентарного парку залізничного рухомого складу).

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач зазначає, що причиною транспортної події стало втручання сторонніх осіб в діяльність залізничного транспорту в частині розкрадання матеріалів верхньої будови колії та безпосередньо стикових накладок та підкладок скріплення типу Р-765, які перед проходженням вантажного поїзду було викрадено сторонніми особами. За таких підстав, відсутній склад цивільного правопорушення у вигляді стягнення збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 307 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За змістом статті 307 ГК України та ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, він визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

За змістом п. 5 Статуту залізниць України нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі; накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 8 Статуту залізниць України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

Згідно з п.п. 22, 23 Статуту залізниць за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни (ст. 41 Статуту залізниць України).

Статтею 105 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

За приписами ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ч. 1ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за затримання терміну доставки вантажів в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відправники, одержувачі вантажів та власники під`їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди (ст. 24 Закону № 273/96-ВР).

Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб`єктами господарювання - замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України, та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, 24.10.2020 року ПАТ «ДТЕК Октябрьська ЦЗФ» відправлено залізницею зі станції Родинська Донецької залізниці на станцію Ясна Зоря Одеської залізниці на адресу одержувача «Югцемент» філії «Дикергофф Цемент Україна» групу вагонів з концентратом вугільним №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, що оформлено залізничними накладними №51342921, 51337442, 51337129. (т.1 а.с.41,49,84 )

На підставі Статуту залізниць України Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи (ст. 5 Статуту залізниць України).

Згідно з п. 9.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996, рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Запобігання появі несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.

Пунктом 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України передбачено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Згідно п. 12.12 Правил технічної експлуатації на станціях формування і розформування, під час прямування - на станціях, передбачених графіком руху поїздів, кожний вагон поїзда має пройти технічне обслуговування, а в разі виявлення несправності - відремонтований. На цих станціях організується безвідчіпний ремонт вагонів.

На станціях де немає пунктів технічного обслуговування, кожний вагон перед причепленням до поїзда має бути оглянутий і підготовлений для прямування до найближчої станції, що має пункт технічного обслуговування.

Порядок пред`явлення поїздів до технічного обслуговування і повідомлення про їх придатність, а також порядок огляду і ремонту вагонів перед причепленням до поїзда на станціях, де немає пунктів технічного обслуговування, визначаються начальником залізниці.

Відповідно до п. 15.27 Правил технічної експлуатації забороняється ставити в поїзди: вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Відповідальність за правильність формування поїзда несуть працівники станції (п. 16.22 Правил технічної експлуатації).

При цьому, відповідно до п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Згідно з п. 4.1. Правил експлуатації власних вантажних вагонів випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, що 24.10.2020 року на підставі залізничних накладних №51342921, 51337442, 51337129 Акціонерне товариство "Українська залізниця" прийняло до перевезення вантажні вагони №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС».

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, Суд зазначає, що прийняття вказаних вагонів до перевезення свідчить, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" було проведено відповідний огляд технічного стану вагонів та встановлено відсутність до нього зауважень, як і зауважень до придатності вагонів для перевезення вантажів.

28.10.2020 року о 02 год. 59 хв. на 106 км ПК10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг - Західний під час слідування поїзда №2109 3 локомотивом ВЛІм-134, під управлінням машиніста ОСОБА_1 (ТЧ-2 Кривий Ріг), при швидкості 48 км/год у складі поїзда спрацювали автогальма. Голова поїзда №2109 зупинилася на 107 км ПК6 перегону, о 03 год. 00 хв. О 03 год. 13 хв. машиніст локомотива доповів ДСП станції Кривий Ріг-Західний ОСОБА_2. що на перегоні Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний на 106 км ПІК10 сталося сходження рухомого складу, внаслідок чого відсутній габарит по парній та непарній коліям цього перегону. Диспетчерським наказом Л360 ДН -2 ОСОБА_3 парну та непарну колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний було закрито для руху поїздів о 03 год. 23 хв. Після огляду складу поїзда виявлено сходження 14 вагонів, з 23 по 36 вагони з голови поїзда (Україна, вантаж - концентрат вугільний): №56389018 - другою колісною парою першого за напрямком руху візка, №63813018, №53500831, №56040959, №62112685, №61888145, №62112487, №52810413, №54752738, №59954495, №59953950, №54753280, №56040256 - усіма колісними парами, №63928659 - першого та другою колісними парами першого за напрямком руху візка.

Внаслідок вказаної пригоди були пошкоджені вагони №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», що підтверджується договорами оренди залізничного рухомого складу №686/19 від 01.11.2019 р., оренди залізничного рухомого складу №226/13 від 27.08.2013 р., про транспортно - експедиторське обслуговування при перевезенні вантажів залізничним транспортом №UTL-190 від 30.08.2018 р., лізингу №295-ФЛ від 25.06.2015 р., лізингу №010-ФЛ від 15.03.2012 р., суборенди залізничного рухомого складу №658/17 від 01.10.2017 р. (т.2 а.с.4-154)

Згідно з пунктами 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Відповідно до п. 19 Правил користування вагонами і контейнерами підставою для пред`явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під`їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів, претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855.

Пунктом 20 Правил складання актів акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із статтею 124 Статуту залізниць України.

Структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" були складені акти №№447, 446, 449, 451, 445, 450, 454, 458, 452, 448 від 29.10.2020 року (за формою ВУ-25М) про пошкодження вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, в яких зазначено перелік пошкоджень вагонів та зроблено висновок про технічне обслуговування з відчепленням вагонів №№56389018, 63813018, 63928659, капітальний ремонт вагонів №№53500831, 56040959, 62112685, 56040256, пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 до ступеню виключення з інвентарного парку. Також у вказаних актах визначено, що вагони пошкоджені з вини сторонніх осіб. (т.1 а.с.43-44, 51-52, 58-61, 65-68, 72-75, 79-82, 86-87, 89-90, 92-95, 100-101)

Згідно з п. 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

На виконання умов Договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020 року Виконавцем - структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" надані, а Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» були прийняті послуги з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням №№56389018, 63813018, 63928659, що підтверджується Актами наданих послуг №47 від 31.12.2020 р. на суму 14 102 грн. 51 коп., №3 від 17.202.2020 р. на суму 57 765 грн. 08 коп., №2 від 17.02.2020 р. на суму 60 436 грн. 27 коп., Актами наданих послуг з подавання - забирання вагонів при технічному обслуговуванні №2 від 19.01.2021 р. на суму 845 грн. 50 коп., №5 від 23.02.2021 р. на суму 1210 грн. 43 коп., №4 від 23.02.2021 р. на суму 1217 грн. 93 коп., калькуляціями вартості послуг, та здійснена оплата за надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. (т.1 а.с.138-159)

01.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» та Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» було укладено Договір підряду №92/19, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується, відповідно до цього Договору, на свій ризик та за завданням Замовника виконати капітальний ремонт, деповський ремонт та технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів - Замовника (надалі - „Роботи") силами та на базі ТДВ «Попаснянський ВРЗ», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. (т.1 а.с.160-187)

На виконання умов Договору підряду №92/19 від 01.01.2019 року Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» проведено роботи з капітального ремонту 4-вісних напіввагонів №№53500831, 56040256, 56040959, 62112685, що підтверджується Актом здачі - приймання робіт №397 від 31.03.2021 року на суму 816 000 грн. 00 коп., які були оплачені Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2927 від 06.04.2021 р. (т.1 а.с.188-190)

15.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» було укладено Договір добровільного страхування залізничного транспорту №3504147, за предметом якого є страхування майнових інтересів, пов`язаних з володінням, користуванням, розпорядженням Страхувальником згідно з умовами договорів лізингу залізничними транспортними засобами (рухомим складом), що зазначені у Додатку №1 до цього Договору. (т.1 а.с.191-220)

Листом №325 від 13.04.2021 року Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» повідомило Позивача, що у зв`язку з випадком №14740, що стався 28.10.2020 р., внаслідок якого стався сход вагону №56040256 із залізничних рейок, який є застрахованим за Договором страхування залізничного транспорту №3504147 від 15.06.20 р., по вагону №56040256, сума страхового відшкодування складає 180 011,39 грн. (т.1 а.с.221)

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач зазначав, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, він просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» збитки у розмірі 3 173 755 грн. 72 коп., які складаються з: 68 292,46 грн. (технічне обслуговування вагонів) + 1 217,93 грн. (витрати з подавання та забирання вагону № 63928659) + 845,50 гри. (витрати з подавання та забирання вагону № 56389018) +1 210,43 грн. (витрати з подавання та забирання вагону №63813018) + 2 402 189,40 грн. (сума збитків ТОВ «ЛЕМТРАНС» у зв`язку зі знищенням (пошкодженням до ступеню виключення із числи інвентарного парку залізничного рухомого складу).

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

При цьому за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Тобто, збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Також, пред`явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов`язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.

Згідно з п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до п. 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Так, наявність шкоди виразилась у пошкодженні належних Позивачу на праві власності та оренди вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, в тому числі до ступеню виключення із числа інвентарного парку залізничного рухомого складу, а також у технічному обслуговуванні вагонів, витратах з подавання та забирання вагонів.

Що стосується наявності протиправної поведінки у діях та/або бездіяльності Відповідача, Суд зазначає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з п. 3.1 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996), усі елементи залізничної колії (земляне полотно, верхня будова та штучні споруди) за міцністю, стійкістю і станом мають забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів із швидкостями, встановленими на даній ділянці.

Відповідно до п. 2.1 Правил технічної експлуатації залізниць України споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди та пристрої.

Отже, забезпечення утримання обладнання залізниці в належному стані, що запобігатиме сходженню потягу з рейок, покладено саме на відповідальних осіб та відповідні відділення АТ «Українська залізниця», а невиконання належним чином таких обов`язків свідчить про наявність вини Відповідача у заподіянні Позивачу майнової шкоди.

В обґрунтування відсутності своєї вини Відповідач посилається на висновок експертів за результатами проведення комплексної інженерно - технічної експертизи по кримінальному провадженню №12020045710000247, складений Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз №1248/1345 від 29.12.2021 р. (т.4 а.с.112-143)

Згідно з вказаним висновком експертів безпосередньою технічною причиною сходу з рейок 14 вагонів у вантажному поїзді №2109 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний є виконання необхідної та достатньої умови сходу з рейкової колії другої колісної пари вагона №56389018 (23-го з голови поїзда), третьої та четвертої колісних пар вагона №63813018 (24-го з голови поїзда).

Послідовність проміжних технічних причин, що призвели до формування безпосередньої технічної причини - сходу з рейок 14 вагонів у вантажному поїзді №2109 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний представлено у вигляді механізму залізнично-транспортної пригоди, який наведений в Дослідженні на рис. XL.

Першою першопричиною, шо призвела до сходу з рейок 14 вантажних вагонів поїзда №2109 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний є рух поїзда №2109 по 10 пк 106 км перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг Західний.

Другою першопричиною розукомплектування рейкової колії на 10 пк 106 км перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг Західний - зняття стикових накладок внутрішньої нитки кривої.

Технічна можливість запобігти даній залізнично-транспортній пригоді у момент виникнення небезпеки сходу 14 вагонів вантажного потягу №2109 електровоза ВЛ11-134 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний була. Проте діями працівників залізничного транспорту її реалізувати не можна було.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006 р., заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд зазначає, що вказана експертиза була проведена в межах кримінального провадження на підставі документів, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак при розгляді даної господарської справи Суд на підставі оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення комплексної інженерно - технічної експертизи по кримінальному провадженню №12020045710000247, складені Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз №1248/1345 від 29.12.2021 р. в частині обставин виникнення події сходження з рейкової колії поїзда на перегоні Кривий Ріг - Кривий Ріг - Західний 28.10.2020 року. При цьому, причини сходження поїзду з рейок будуть встановлені вироком суду загальної юрисдикції, який набрав законної сили, щодо встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення та притягнення винної особи до відповідальності, який в матеріалах справи відсутній. Після встановлення особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, з розукомплектування рейкової колії на 10 пк 106 км перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг Західний, Акціонерне товариство «Українська залізниця» має право звернутися до суду в порядку регресу з метою відшкодування понесених витрат.

За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо відсутності протиправної поведінки залізниці, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено, що забезпечення утримання обладнання залізниці в належному стані, що запобігатиме сходженню потягу з рейок, покладено саме на відповідальних осіб та відповідні відділення АТ «Українська залізниця».

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

При цьому за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що оскільки під час сходження з рейок належних Позивачу вагонів Акціонерне товариство «Українська залізниця» не забезпечило утримання обладнання залізниці в належному стані, що запобігатиме сходженню потягу з рейок, то в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення а саме: протиправні дії Відповідача, які виявились у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного Позивачу майна (вагонів); завдана шкода - пошкодження вагонів; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Водночас Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з його вини.

Згідно з п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Статтею 116 Статут залізниць України встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю,- у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну,- у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п. 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Згідно з пп. 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням, визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" були складені акти №№447, 446, 449, 451, 445, 450, 454, 458, 452, 448 від 29.10.2020 року (за формою ВУ-25М) про пошкодження вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, в яких зазначено перелік пошкоджень вагонів та зроблено висновок про технічне обслуговування з відчепленням вагонів №№56389018, 63813018, 63928659, капітальний ремонт вагонів №№53500831, 56040959, 62112685, 56040256, пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 до ступеню виключення з інвентарного парку. Також у вказаних актах визначено, що вагони пошкоджені з вини сторонніх осіб. (т.1 а.с.43-44, 51-52, 58-61, 65-68, 72-75, 79-82, 86-87, 89-90, 92-95, 100-101)

На виконання умов Договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020 року Виконавцем - структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" надані, а Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» були прийняті послуги з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням №№56389018, 63813018, 63928659, що підтверджується Актами наданих послуг №47 від 31.12.2020 р. на суму 14 102 грн. 51 коп., №3 від 17.202.2020 р. на суму 57 765 грн. 08 коп., №2 від 17.02.2020 р. на суму 60 436 грн. 27 коп., Актами наданих послуг з подавання - забирання вагонів при технічному обслуговуванні №2 від 19.01.2021 р. на суму 845 грн. 50 коп., №5 від 23.02.2021 р. на суму 1210 грн. 43 коп., №4 від 23.02.2021 р. на суму 1217 грн. 93 коп., калькуляціями вартості послуг, та здійснена оплата за надані послуги, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. (т.1 а.с.138-159)

01.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» та Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» було укладено Договір підряду №92/19, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується, відповідно до цього Договору, на свій ризик та за завданням Замовника виконати капітальний ремонт, деповський ремонт та технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів - Замовника (надалі - „Роботи") силами та на базі ТДВ «Попаснянський ВРЗ», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. (т.1 а.с.160-187)

На виконання умов Договору підряду №92/19 від 01.01.2019 року Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» проведено роботи з капітального ремонту 4-вісних напіввагонів №№53500831, 56040256, 56040959, 62112685, що підтверджується Актом здачі - приймання робіт №397 від 31.03.2021 року на суму 816 000 грн. 00 коп., які були оплачені Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2927 від 06.04.2021 р. (т.1 а.с.188-190)

Враховуючи вищевикладене, загальна вартість виконаних робіт з ремонту вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», становить 948 303 грн. 85 коп.

В той же час, 15.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» було укладено Договір добровільного страхування залізничного транспорту №3504147, за предметом якого є страхування майнових інтересів, пов`язаних з володінням, користуванням, розпорядженням Страхувальником згідно з умовами договорів лізингу залізничними транспортними засобами (рухомим складом), що зазначені у Додатку №1 до цього Договору. (т.1 а.с.191-220)

Листом №325 від 13.04.2021 року Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» повідомило Позивача, що у зв`язку з випадком №14740, що стався 28.10.2020 р. внаслідок якого стався сход вагону №56040256 із залізничних рейок, який є застрахованим за Договором страхування залізничного транспорту №3504147 від 15.06.20 р., по вагону №56040256, сума страхового відшкодування складає 180 011,39 грн. (т.1 а.с.221)

Таким чином, з урахуванням виплаченої суми страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням вагону №56040256, загальна вартість витрат з ремонту вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», становить 768 292 грн. 46 коп.

Згідно з п.24 Правил у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов`язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов`язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116.

Відповідно до п.2 Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та залізнично - транспортної експертизи №3898-21 по справі №910/7063/21 від 01.02.2022 року, складеним Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що за результатам проведеного дослідження встановлено, що ринкова вартість вагонів №№61888145, 52810413, 54752738, що перебувають у власності або оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», станом на 28.10.2020 року становить 294 470,56 грн. За результатам проведеного дослідження встановлено вартість матеріального збитку, завданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» внаслідок пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 у транспортній події, що сталася 28.10.2020 року під час руху поїзда №2109 локомотивом ВЛ 11м-134 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний, станом на 28.10.2020 року (розмір заподіяної матеріальної шкоди), який становить 2 132 557,44 грн. (т.3 а.с.99-185)

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та залізнично - транспортної експертизи №3898-21 по справі №910/7063/21 від 01.02.2022 року, складені Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги висновки експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та залізнично - транспортної експертизи №3898-21 по справі №910/7063/21 від 01.02.2022 року, складені Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, Суд приходить до висновку, що сума збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» внаслідок пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 до ступеню виключення із числа інвентарного парку залізничного рухомого складу, становить 2 132 557,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно зі ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Позивачем при здійсненні направлення вагонів до структурного підрозділу «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» "Українська залізниця" були понесені витрати з подавання та забирання вагонів №№63928659, 56389018, 63813018 у загальному розмірі 3 273 грн. 86 коп., що підтверджується актами наданих послуг та відповідними платіжними дорученнями.

За таких підстав, Суд зазначає, що загальна сума витрат, понесених Позивачем внаслідок пошкодження вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 61888145, 52810413, 54752738, 56040256, 63928659, які належать на праві власності та оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», у транспортній події, що сталася 28.10.2020 року під час руху поїзда №2109 локомотивом ВЛ 11м-134 на 106 км ПК 10 непарної колії перегону Кривий Ріг - Кривий Ріг-Західний становить 2 904 123 грн. 76 коп. (768 292 грн. 46 коп. витрати з ремонту вагонів №№56389018, 63813018, 53500831, 56040959, 62112685, 56040256, 63928659 + 2 132 557 грн. 44 коп. збитки внаслідок пошкодження вагонів №№61888145, 52810413, 54752738 до ступеню виключення із числа інвентарного парку залізничного рухомого складу + 3 273 грн. 86 коп. витрати з подавання та забирання вагонів №№63928659, 56389018, 63813018)

Таким чином, наявні підстави для стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» збитків у вигляді витрат, понесених позивачем на ремонт, пошкодження та транспортування вагонів на загальну суму 2 904 123 грн. 76 коп., завданих внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача, яка полягає у незабезпеченні утримання обладнання залізниці в належному стані, що зумовило пошкодження вагонів позивача внаслідок транспортної пригоди 28.10.2020 року та наявність причинного зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача, та завданими позивачу збитками. Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати збитки, завдані позивачеві через те, що залізниця не забезпечила схоронності вагонів, адже такий обов`язок випливає з приписів абз. 2 п. 126 Статуту залізниць України, в якій йдеться про встановлену законодавством відповідальність залізниці за незбереження приватних вагонів (майна іншої особи) під час їх використання (перевезення).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків є доведеними та обґрунтованими на суму в розмірі 2 904 123 грн. 76 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 46-46А, Ідентифікаційний код юридичної особи 30600592) збитки у розмірі 2 904 123 (два мільйони дев`ятсот чотири тисячі сто двадцять три) грн. 76 (сімдесят шість) коп. та судовий збір у розмірі 43 561 (сорок три тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.

3. В іншій частині позову- відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09 листопада 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин