Справа № 504/1487/22

Номер провадження 1-кп/504/643/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ;представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4 ; представника цивільного відповідача ОСОБА_5 ; обвинуваченого ОСОБА_6 ; захисника обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши в залі суду в смт. Доброслав в судовому засідання в залі суду в смт. Доброслав Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020160330001100 від 16.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Кодима Одеськоїобласті,громадянина України,українця,з середньоюпрофесійною освітою,неодруженого, РНОКПП НОМЕР_1 ,що проходить військову службу за контрактом на посаді командира відділення 1 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), у званні сержанта, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді головного сержанта - командира відділення 1 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно - відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший сержант», 15.11.2020 близько 16 години 10 хвилин, керуючи транспортним засобом - транспортною машиною «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка належить військовій частині НОМЕР_2 , належно не прослідкував за дорожньою обстановкою та перед початком руху та зміною його напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхавши на перехрестя нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі - польовій дорозі у с. Іванове Лиманського району Одеської області, не надав дорогу транспортному засобу «Mercedes-Benz 212D», реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_8 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі зі сполученням Одеса - Мелітополь - Новоазовськ зі сторони м. Одеса у бік м. Миколаїв, в результаті чого допустив зіткнення з даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п.п. 10.1 та 16.11 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, п.п. 31, 241, 243, 244, 246, 251, 252, 255 259 "Настанови з автомобільної служби", затвердженої наказом Міністра оборони СРСР від 01.09.1977 № 225, яка діє на цей час, Наказу Міністра оборони України від 10.01.95 № 10 Про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України, внаслідок чого пасажир автомобіля «Mercedes - Benz 212D», реєстраційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми у формі забою головного мозку середнього ступеню з забоєм базального відділу правої лобної долі, крововиливом під м`які мозкові оболонки; закритої тупої травми грудної клітки: чисельні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - го лівих ребер, переломи тіла та шийки лівої лопатки, що супроводжувалися забоєм обох легень, лівобічним пневмогемотораксом (потраплянням повітря (2 л.) та крововиливом ( 700 мл. Крові) в плевральну порожнину) та підшкірною емфіземою (потраплянням повітря під шкіру) грудної клітки зліва; закритої клітки зліва; закритого скалкового перелому правої стегнової кістки в верхній третині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, надав показання, що відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Цивільний позов не визнав. Обвинувачений надав показання, що відповідають фактичним обставинам встановленим судом.

З урахуванням того, що учасники судового провадження не заперечували, щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, окрім письмових доказів сторони обвинувачення та доказів, щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат.

Окрім визнавальних показань самого ОСОБА_6 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується також, даними:

- контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського складу, згідно якого ОСОБА_6 уклав контракт з Міністерством оборони України 17.08.2019 року строком на три роки;

- наказу № 118-РС від 17.08.2019 року, згідно якого ОСОБА_6 зараховано та призначено на військову службу за контрактом;

- висновку судової медичної експертизи № 2133 від 10.11.2021 року, згідно якого ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми у формі забою головного мозку, субарахноїдальний крововлив, закрита тупа травма грудної клітки, чисельні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - го лівих ребер, переломи тіла та шийки лівої лопатки, що супроводжувалися лівобічним пневмогемотораксом, багатоуламкового перелому лівої лопатки, травматичний шок, уламковий перелом правого стегна у верхній третині, які могли утворитися від дії тупого предмету, не виключено, що від дії частин салону автомобіля та могли бути спричинені 15.11.2020 року;

- висновку судово-медичної комісійної експертизи № 1, згідно якого ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми у формі забою головного мозку середнього ступеню з забоєм базального відділу правої лобної долі, крововиливом під м`які мозкові оболонки; закритої тупої травми грудної клітки: чисельні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - го лівих ребер, переломи тіла та шийки лівої лопатки, що супроводжувалися забоєм обох легень, лівобічним пневмогемотораксом (потраплянням повітря (2 л.) та крововиливом ( 700 мл. Крові) в плевральну порожнину) та підшкірною емфіземою (потраплянням повітря під шкіру) грудної клітки зліва; закритої клітки зліва; закритого скалкового перелому правої стегнової кістки в верхній третині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;

- висновку судової автотехнічної-експертизи № 20-6866 від 25.01.2021 року, згідно якого в ході дослідження несправностей автомобіля «Mercedes - Benz 212D», реєстраційний номер НОМЕР_6 , які б призвели до втрати управління автомобілем у русі виявлено не було;

- висновку судової автотехнічної експертизи № 20-6864 від 25.01.2021 року, згідно якого в ході дослідження несправностей автомобіля «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , які б призвели до втрати управління автомобілем у русі виявлено не було;

- висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 20-6865 від 29.03.2021 року;

- висновку судової авто товарознавчої експертизи від 09.02.2021 року;

- висновку судової комплексної автотехнічної та фототехнічної експертизи від 27.05.2021 року, згідно якого водій автопоїзда «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» у даній дорожній обстановці повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.11 ПДР та при дотриманні вимог вказаних пунктів ПДР мав технічну можливість запобігти зіткненню.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинивкримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, а саме порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд виходить з того, що останній вчинив кримінальне правопорушення, що віднесене до категорії нетяжких.

Наслідком вчиненого кримінального правопорушення є заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді: закритої черепно - мозкової травми у формі забою головного мозку середнього ступеню з забоєм базального відділу правої лобної долі, крововиливом під м`які мозкові оболонки; закритої тупої травми грудної клітки: чисельні переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 - го лівих ребер, переломи тіла та шийки лівої лопатки, що супроводжувалися забоєм обох легень, лівобічним пневмогемотораксом (потраплянням повітря (2 л.) та крововиливом ( 700 мл. Крові) в плевральну порожнину) та підшкірною емфіземою (потраплянням повітря під шкіру) грудної клітки зліва; закритої клітки зліва; закритого скалкового перелому правої стегнової кістки в верхній третині, що є тяжкими наслідками.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є визнання вини.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№ 199/6365/19.

У матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений намагався будь-яким чином допомогти потерпілому оговтатись від пережитого, компенсувати їй перенесені страждання, чи полегшити душевний біль, приніс вибачення, відшкодував завдану шкоду, а тому обставин, щирого каяття в діях ОСОБА_6 , про, що вказано в обвинувальному акті, судом не встановлено, і суд не визнає цю обставину, як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

При визначені обвинуваченому ОСОБА_10 міри покарання, враховується ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яким заподіяну тяжкі наслідки потерпілій, характер вчиненого порушення, те, що кримінальним правопорушенням заподіяно майнову та немайнову шкоду, особа обвинуваченого, а також те, що він раніше не судимий, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно, має постійне місце проживання, відзначений подяками за місцем служби, а також грамотами та відзнаками. Враховується також і досудова доповідь органу пробації, згідно якої органу пробації вказує на те, що ОСОБА_6 може бути звільнений від відбуття покарання з випробуванням і це не буде становити високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи наявність цих обставин, обставини що пом`якшує відповідальність, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи винного та характеру вчиненого, суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст.415КК України у виді позбавлення волі у мінімальних межах.

Разом з тим, враховуючи позицію потерпілої, представник котрої заперечив можливість застосування ст. 75 КК України, враховуючи те, що обвинувачений не примирився з потерпілої, вибачень не приніс, відсутність обставин, щирого каяття, наявність непоправних наслідків вчинення кримінального правопорушення, потерпіла перенесла декілька операцій, враховуючи тривалість її лікування та реабілітації, яка є значною, суд вважає неможливим застосування дії ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_6 .

Натомість, суд керуючись правилами ч. 1 ст. 62 КК України, враховуючи особу ОСОБА_6 який є військовослужбовцем Збройних Сил України, за місцем проходження служби характеризується позитивно, відзначений подяками за місцем служби, а також грамотами та відзнаками, раніше не судимий суд, враховуючи обставини справи вчинення необережного нетяжкого кримінального правопорушення під час виконання посадових обов`язків військової служби, вважає за можливе замінити покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Щодо цивільних позовів.

ОСОБА_9 звернулась до суду із цивільним позовом, в якому просить суд стягнути із МТСБ України на користь ОСОБА_9 , шкоду у сумі 139596, 64 грн., яка складається із 43107 гривень, як шкода пов`язана із тимчасовою втратою працездатності; 90000,00 гривень, як шкода пов`язана із стійкою втратою працездатності та 6489,56 грн. моральної шкоди.

Крім того, ОСОБА_9 просить суд стягнути із ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду у сумі 500000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наслідок даного, ДТП ОСОБА_9 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що призвело до стійкої втрати працездатності, а також втрати працездатності пов`язаної з стаціонарним лікування та неможливості виконувати трудові обов`язки. Також, ОСОБА_9 заподіяно моральну шкоду. ОСОБА_6 керував транспортним засобом «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» на підставі дорожнього листа 10960 виданого військовою частиною НОМЕР_2 , проходячи військову службу за контрактом у цій військовій частині. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» застрахована не була, а тому відповідальними за заподіяну матеріальну шкоду є МТСБУ та військова частина, моральну шкоду повинен відшкодувати обвинувачений.

Крім того, цивільний позивач - ОСОБА_9 , звернувся до суду з цивільним позовом, в якому просить суд стягнути з МТСБ України на його користь 130000,00 гривень та з військової частини НОМЕР_2 20539,26 грн., як з осіб, що є відповідальними за заподіяння матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням належного йому транспортного засобу «Mercedes - Benz 212D».

Відповідно до відзиву на цивільний позов, поданого представником МТСБУ, останній просить відмовити в задоволенні цивільних позовів, оскільки МТСБУ, не несе цивільної відповідальності, як юридична особа, за шкоду завдану підозрюваним чи обвинуваченим. Крім того, потерпілий не подавав заяви про виплату відшкодування до МТСБУ, а водій не повідомив МТСБУ про настання страхового випадку, вивченням доданих до позову документів встановлено відсутність доказів часу втрати працездатності, зміст довідки МСЕК містить відомості, що причиною інвалідності є загальне захворювання ОСОБА_9 , а не як наслідок ДТП. Крім того, ОСОБА_9 не підпадає під категорію осіб, що має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок МТСБУ. Також, представник МСТБУ зазначає, що звернення потерпілого після того, як він відремонтував автомобіль є порушенням закону, оскільки саме страховик здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди. Потерпілою особою самостійно замовлено експертне дослідження пошкодженого транспортного засобу з метою встановлення суми матеріального збитку, що є порушенням вимог закону. Крім того, МТСБУ в силу закону не є особою, яка наділена обов`язком а відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до відзиву на цивільний позов, поданого представником військової частини НОМЕР_2 , останній зазначає, що правових підстав для задоволення цивільного позову до військової частини немає, оскільки транспортна машина «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» не є власністю військової частини, а перебуває у ній на праві оперативного управління, ОСОБА_6 був володільцем транспортного засобу, а тому саме він повинен відшкодовувати завдану матеріальну шкоду. Також, представник військової частини наголошує, що матеріальна шкода пошкодженого транспортного засобу «Mercedes - Benz 212D» реєстраційний номер НОМЕР_6 визначена без участі представника військової частини.

Відповідно до відзиву на цивільний позов, поданого представником цивільного відповідача ОСОБА_6 , моральна шкода завдана з вини водія, який виконував трудові обов`язки на законній підставі, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не водієм. Розмір моральної шкоди 500000,00 гривень є завищеним, обставини стійкої втрати працездатності, яка була б пов`язана із дорожнього пригодою не доведено.

Судом встановлено, ОСОБА_6 вчинивкримінальне правопорушення,за вищевикладенихобставин, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді командира відділення 1 евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно - відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший сержант», а саме 15.11.2020, керуючи транспортним засобом - транспортною машиною «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка належить військовій частині НОМЕР_2 . Керування транспортною машиною «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» відбувалося, згідно дорожнього листа № 10960 від 10.11.2020 року, тобто ОСОБА_6 здійснював виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, цивільна відповідальність військової частини НОМЕР_2 , що пов`язана з експлуатацією транспортної машини «МАЗ - 537», реєстраційний номер 5551 Е5 «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» застрахована не була.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Стаття 62 КПК України передбачає, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Правовий статус МТСБУ визначено в Законі «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» далі Закон. Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно доп.п.а п.41.1ст.41Закону МТСБУза рахуноккоштів фондузахисту потерпілихвідшкодовує шкодуна умовах,визначених цимЗаконом,у разіїї заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За таких обставин, МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, оскільки така заподіяна транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Обов`язкові розміри страхових сум, що діяли на 15.11.2020 - 130000 гривень на одного потерпілого в разі заподіяння шкоди майну потерпілих та 260000 гривень у разі заподіяння шкоди життю та здоров`ю потерпілих.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ст. 25 Закону у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючоїособи (особи,яка працюєза трудовимдоговором)-неотримана середнязаробітна плата,обчислена відповіднодо нормзаконодавства Українипро працю; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

До матеріалів судового провадження, цивільним позивачем не подано доказів працевлаштування ОСОБА_9 , а також даних, щодо доходів останньої, а тому позовна вимога, щодо відшкодування шкоди пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим підлягає частковому задоволенню. З МТСБУ на користь цивільного позивача підлягає стягненню допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2020 рік» з 1 вересня розмір мінімальної заробітноїплати становить 5000 гривень.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня розмір мінімальної заробітноїплати становить 6500 гривень.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2022 рік» з 1 січня розмір мінімальної заробітноїплати становить 6500 гривень.

За даними виписок із медичної карти стаціонарної хворої ОСОБА_9 була непрацездатною 65 днів, а саме з 15.11.2020 по 31.12.2020, з 10.08.2021 по 18.08.2021, з 07.02.2022 по 16.02.2022

З урахуванням наведеного, розмір відшкодування повинен у даній частині цивільного позову повинен обраховуватися - 5000/30 * 47 (період з 15.11.2020 по 31.12.2020) + 6500/30 * 18 (період з 10.08.2021 по 18.08.2021, з 07.02.2022 по 16.02.2022) та становить 11733,4 грн.

Відповідно доп.26.2.ст.26Закону мінімальнийрозмір страховоговідшкодування (регламентноївиплати)за шкоду,пов`язану ізстійкою втратоюпрацездатності потерпілимвнаслідок дорожньо-транспортноїпригоди,становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з МТСБУ 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, у зв`язку із встановленням їй ІІ групи інвалідності.

Представником цивільного позивача ОСОБА_9 , до цивільного позову долучено довідку до акта МСЕК від 08.07.2021 року, згідно якої ОСОБА_9 встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності загальне захворювання.

Разом з тим, вказана довідка жодним чином не доводить причинового зв`язку встановлення групи інвалідності, що пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і вказані обставини цивільними відповідачами заперечується. Акту МСЕК до цивільного позову не долучено.

Будь-яких доказів, на підставі яких можна було б встановити ту, обставину, що стійка втрата працездатності ОСОБА_9 пов`язана із дорожньо-транспортною пригодою суду не надано, а тому вказане виключає можливість задоволення позову у цій частині. Не підтверджують, вищевказаних обстави і дані довідки МСЕК від 08.07.2021 року, зокрема п. 12 цієї довідки, оскільки цей пункт містить лише висновок про умови і характер подальшої праці потерпілої.

Щодо цивільного позову ОСОБА_11 про стягнення з МСТБУ 6489,56 грн. Моральної шкоди, то у задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 26-1 Закону МТСБУ відшкодовує моральну шкоду у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, проте випадок у даному провадженні не підпадає під ознаки передбачені підпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону.

Крім того, ОСОБА_9 просить суд стягнути із ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду у сумі 500000,00 гривень.

Така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 2статті 1187 Цивільного кодексу Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, шо здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст. оператор і т.ін.).

Суд звертає увагу, що якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, тобто першочерговим у визначені особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду є власник такого джерела.

Оскільки на момент ДТП, обвинувачений проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , виконував відповідні посадові обов`язки на підставі дорожнього листа, тобто виконував по суті трудові функції, а транспортний засобом «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» належить військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечується представником частини у наданому суду відзиві на цивільний позов, обвинувачений не є відповідальним за шкоду заподіяну ним під час виконання посадових обов`язків у військовій частині НОМЕР_2 , а також джерелом підвищеної небезпеки, володільцем котрого він не є.

Щодо цивільного позову ОСОБА_9 , який просить суд стягнути з МТСБ України на його користь 130000,00 гривень та з військової частини НОМЕР_2 20539,26 грн., як з осіб, що є відповідальними за заподіяння матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням належного йому транспортного засобу «Mercedes - Benz 212D», суд зазначає про таке.

Відповідно до висновку №СЕ-19/116-21/217-АВ від 09.02.2021 року судової автотоварознавчої експертизи, що виконаний експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС у кримінальному провадженні №12020160330001100 від 16.11.2020 вартість матеріального збитку завданого власнику мікроавтобуса «Mercedes - Benz 212D» становить 175027,85 грн., відновлення транспортного засобу економіно недоцільне. Вартість залишків, тобто вартість пошкодженого мікроавтобуса, становить 24488,59 копійок.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_9 до МТСБУ, щодо стягнення 130000,00 грн. Матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна, в межах ліміту відповідальності, підлягають до задоволення.

Крім того, підлягає стягненню із військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_9 20539,26 грн., різниця між лімітом відповідальності МСТБУ, вартістю залишків, тобто пошкодженого транспортного засобу та розміром заподіяної шкоди на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, оскільки на момент ДТП, обвинувачений проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , виконував відповідні посадові обов`язки на підставі дорожнього листа, тобто виконував трудові функції, а транспортний засобом «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» належить військовій частині НОМЕР_2 .

При цьому суд відхиляє доводи відзиву МТСБУ, в частині, що останнє не несе відповідальності за шкоду завдану підозрюваним чи обвинуваченим, так як процесуальний статус, особи, яка є безпосереднім заподіювачем шкоди, що згідно закону повинна бути відшкодована МТСБУ значення не має, і на обсяг обов`язків МТСБУ жодним чином не впливає. Не беруться до уваги, доводи МТСБУ в тій частині , що потерпілий не звертався із заявою про виплату страхового відшкодування і відсутнє повідомлення про страховий випадок, оскільки враховуючи сталу судову практику Верховного Суду, викладену у постановах ВП ВС від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к та від 11.12.2019 у справі №465/4287/15 та оскільки в матеріалах справи наявні докази завдання шкоди потерпілій особі, а Законом України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" не визначено підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування саме звернення позивача з позовом безпосередньо до суду, а не в досудовому порядку. Виникнення права на отримання страхового відшкодування - само по собі - пов`язується не з поданням потерпілим (іншою особою, що має відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов`язку з регламентної виплати в силу закону та на підставі відповідного договору. Отже, для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону, не є обов`язковим. На переконання суду, неповідомлення про страховий випадок може мати наслідком виникнення права на подання відповідного регресного позову, проте не є підставою для відмови у здійсненні регламентної виплати.

Доводи МСТБУ, що звернення потерпілого має місце після того, як він відремонтував автомобіль є непідтверджені.

Доводи МСТБУ та військової частини НОМЕР_2 , про неналежність висновку автотоварознавчої експертизи, як доказу розміру заподіяної шкоди, судом відхиляються, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes - Benz 212D» встановлена на підставі висновку судової авто товарознавчої експертизи від 09.02.2021, який виконаний на підставі постанови органу досудового розслідування, а тому суд вважає даний висновок належним та достовірним доказом, який не викликає сумнівів у його правильності.

Процесуальні витрати у провадженні на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити у відповідності дост. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 62 КК України замінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді двох років позбавлення волі на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 18936 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок процесуальних витрат пов`язаних із залученням експертів.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) 130000, 00 (сто тридцять тисяч) гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути із Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) 20539 (двадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок заподіяної матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131 02002 м. Київ, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_4 ) 11733,40 (одинадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 40 (сорок копійок) грн. матеіральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Арешти накладені ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.11.2020 року у справі № 504/3789/20 скасувати.

Речовий доказ автомобіль марки «Mercedes - Benz 212D», реєстраційний номер НОМЕР_6 повернути ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_11 ).

Речові докази транспортну машину «МАЗ - 537», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ЧМЗАП- 9990» повернути Військовій частині НОМЕР_2 .

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбаченихст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1