В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року м. Хмельницький
Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону під головуванням
судді майора юстиції СИДОРОВА Є.В., при секретарі БАЛАЦЬ С.Г., за участю прокурора заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону капітана юстиції СОЛДАТОВА О.С., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового місцевого суду Хмельницького гарнізону розглянувши кримінальну справу за обвинуваченням помічника начальника факультету військової підготовки Камянець - Подільського національного університету ім. Івана Огієнка (надалі факультет) з фінансово економічної роботи старшого лейтенанта
ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колодіївка Камянець Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, засудженого військовим місцевим судом Хмельницького гарнізону 4 лютого 2009 року за ст.ст. 410 ч. 1 та 358 ч. 3 КК України до двох років службового обмеження з відрахуванням у дохід держави 15 (пятнадцяти) відсотків із суми його грошового забезпечення, на військовій службі з 2000 року по даний час, в тому числі на посадах офіцера - з 2005 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 410 ч. 2 КК України.
Судовим слідством суд
В С Т А Н О В И В :
12 вересня 2008 року ОСОБА_1, являючись помічником начальника факультету військової підготовки з фінансово економічної роботи, тобто військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих спонукань, порушуючи вимоги ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №175 від 14.03.1995 року «Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом житла)», та Положення «Про порядок оренди і оплати орендованого житла у Збройних Силах України», що введене в дію наказом МО України №349 від 24.09.2001 року, діючи повторно, шляхом шахрайства, заволодів військовим майном грошовими коштами в сумі 66 472, 00 грн., що заподіяло істотну шкоду державі.
Бажаючи отримати гроші для власних потреб, ОСОБА_1 за допомогою адвоката ОСОБА_2, отримав завідомо неправдивий документ рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2008 року, щодо стягнення з факультету військової підготовки на його користь грошових коштів за піднайом житла в сумі 66 472, 00 грн.
(Матеріали кримінальної справи щодо адвоката ОСОБА_2 виділенні для проведення додаткової прокурорської перевірки та прийняття рішення).
Насправді ОСОБА_1, за період проходження військової служби у Камянець Подільському гарнізоні житло ніколи не піднаймав, відповідної угоди на його піднайом не укладав та фактичних витрат по його утриманню не ніс.
У подальшому, діючи всупереч інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1, 12 вересня 2008 року надав вказівку касиру факультету ОСОБА_3 виписати видатковий касовий ордер №000084 на видачу йому (ОСОБА_1) грошових коштів у сумі 288129 грн. 89 коп.
Отримавши вказані кошти, ОСОБА_1, особисто склав роздавальну відомість № 218, відповідно до якої видав частину грошових коштів офіцерам факультету, а також власноручно вніс своє прізвище до роздавальної відомості та отримав 66 472, 00 грн. компенсації за піднайом житла на підставі вказаного вище підробленого рішення Замостянського суду.
Отриманні кошти підсудний використав на власний розсуд.
(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, органами досудового слідства відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України).
У судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним у скоєному, підтвердив вищевикладене і пояснив, що привласнив державні кошти з метою особистого збагачення для ремонту своєї службової квартири та придбання побутової техніки.
Крім особистого визнання, винність підсудного у скоєному повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.
Так, свідок ОСОБА_4, начальник факультету військової підготовки, в судовому засіданні пояснив, що за період виконання ним обовязків начальника факультету старший лейтенант ОСОБА_1 ніколи не звертався до нього з проханням про оренду (піднайом) для ОСОБА_1 житла та відповідного договору з факультетом про оренду житла не укладав.
12 вересня 2008 року старший лейтенант ОСОБА_1 надав йому, ОСОБА_4 на підпис видатковий касовий ордер №000084 на загальну суму 288129 грн. 89 коп. Даний документ останній підписав, оскільки він та інші військовослужбовці факультету мали отримати кошти згідно рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 4 серпня 2008 року в якості компенсації за продовольчий пайок.
Окрім цього, йому ОСОБА_4 станом на 12 вересня 2008 року не було відомо про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 по роздавальній відомості № 218 отримав грошові кошти в сумі 66 472, 00 гривень в якості компенсації за піднайом житла. Коли він розписувався у зазначеній відомості, то в ній були відсутні дані стосовно виплати (нарахування) ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 66 472, 00 грн. Дозволу на отримання вищевказаних коштів, він ОСОБА_1 не давав та відповідного рішення суду, на підставі якого ОСОБА_1 ці кошти були отримані, він не бачив. Йому, ОСОБА_4 достовірно відомо, що ОСОБА_1 житло не наймав. ОСОБА_1 перебуваючи на посаді помічника начальника факультету з фінансово економічної частини зловживаючи службовим становищем, сам здійснив собі проти закону виплату коштів в сумі 66472, 00 гривень при цьому ввівши в оману його як начальника факультету про дійсне призначення вказаних вище коштів.
Свідок ОСОБА_5, юрисконсульт військового факультету в судовому засіданні підтвердив факт знайомства ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2 з м. Вінниці і показав, що 12 вересня 2008 року до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням завести його до м. Вінниці для вирішення особистих проблем ОСОБА_1 із вказаним вище адвокатом. Про той факт, що того ж дня ОСОБА_1 мав би отримати від адвоката рішення суду йому відомо не було.
Відповідного рішення суду на підставі якого ОСОБА_1 отримав вищевказані кошти він ніколи не бачив, участі у судовому засіданні не приймав, відповідна позовна заява, повістки до суду чи інші документи по цій справі на факультет не надходили. Оскільки дане рішення на факультет не надходило, то можливості його оскаржити він не мав. Однак, якби таке рішення надійшло на факультет встановленим порядком, то він обовязково би його оскаржував, оскільки знав, що ОСОБА_1 не укладав ніякої угоди про піднайом житла, житло не піднаймав та не мав права на ці кошти. Також йому відомо, що начальник факультету полковник ОСОБА_4 нічого не знав про існування рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2008 року та не давав ОСОБА_1 дозволу на отримання коштів.
Із дослідженого в судовому засіданні протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5 вбачається, що останній показав де знаходиться офіс адвоката ОСОБА_2 до якого 12 вересня 2008 року заходив ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_3, касир факультету військової підготовки в судовому засіданні пояснила, що 12 вересня 2008 року начальник фінансово-економічної служби старший лейтенант ОСОБА_1 надав їй вказівку виписати на його імя видатковий касовий ордер на суму 288 129 грн. 89 коп., що вона і зробила. Далі ОСОБА_1 особисто підписав цей касовий ордер та наказав їй видати зазначену у видатковому касовому ордері суму коштів. Однак, вона відмовилася видати ці кошти без підпису розпорядника коштів начальника факультету полковника ОСОБА_4. Тоді ОСОБА_1 разом із видатковим касовим ордером пішов до начальника факультету полковника ОСОБА_4 та через деякий час повернувся і віддав їй видатковий касовий ордер із підписом начальника. Тільки після цього, вона видала йому вищезазначену суму грошей.
Коли вона запитала у ОСОБА_1 для чого йому потрібні ці кошти у такій великій сумі, він відповів, що це її не стосується, він є начальником фінансово - економічної служби та відповідає за правильне використання грошових коштів. Підтверджуючі документи щодо подальшої видачі цих грошей ОСОБА_1 їй не надав, а тримав їх у своєму сейфі.
Свідок ОСОБА_6, бухгалтер фінансово-економічної служби факультету військової підготовки в судовому засіданні пояснила, що у жовтні 2008 року в ході перевірки меморіального ордеру №1 (каса) вона виявила видатковий касовий ордер №000084 від 12.09.2008 року, відповідно до якого із каси факультету були списані кошти в сумі 288 129 грн. 89 коп. Однак, підтверджуючих документів щодо видачі цих коштів, тобто роздавальної відомості № 218 у меморіальному ордері № 1 не було. Тоді, вона з метою перевірки правильності бухгалтерських проведень звернулася до касира ОСОБА_3 із запитанням де знаходиться даний документ, на що отримала відповідь, що роздавальна відомість № 218 знаходиться у начальника фінансово-економічної служби старшого лейтенанта ОСОБА_1. Коли вона звернулася до старшого лейтенанта ОСОБА_1 із проханням показати їй відомість № 218, то отримала від нього відповідь, що за даним документом виплачено грошове забезпечення курсантам та солдатам, а тому ним перевірено.
З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_7, колишньої дружини ОСОБА_1, вбачається, що її колишній чоловік під час їхнього сумісного проживання проживав спочатку в гуртожитку, а згодом у її батьків. Будь-якого помешкання вони разом із чоловіком у період 2005-2008 років не піднаймали та фактичних витрат не несли.
Відповідно до акту ревізії № 64 від 02.09.2009 року фінансово-господарської діяльності факультету військової підготовки, вбачається, що по роздавальній відомості № 218 (видатковий касовий ордер №000084 від 12.09.2008 року) на виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.09.2008 року виплачена грошова компенсація за піднайом житла начальнику фінансово-економічної служби старшому лейтенанту ОСОБА_1 в сумі 66 472 грн. 00 коп.
Відповідно до листа Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.12.2009 року справа за позовом ОСОБА_1 до факультету військової підготовки про стягнення збитків судом не розглядалась та будь-яких рішень винесено не було.
Як видно з протоколу огляду алфавітного покажчика справ цивільного провадження Замостянського районного суду за 2008 рік та журналу розгляду судових справ та матеріалів суддею Замостянського районного суду м. Вінниці ПРОКОПЧУК А.В. за 2008 рік - справа за позовом ОСОБА_1 у Замостянському районному суді м. Вінниці не розглядалася.
Відповідно до огляду речового доказу постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.09.2008 року, встановлено, що факультет військової підготовки повинен сплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію в сумі 66 472 грн. 00 копійок за піднайом житла останнім.
Як вбачається із листа начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці від 18.02.2010 року, в період з червня 2005 року по серпень 2008 року ОСОБА_1 та командування факультету до квартирно експлуатаційного відділу м. Чернівці з метою погодження, реєстрації та обліку договорів оренди (піднайму) житла не зверталися.
З протоколу огляду журналів реєстрації вхідних документів факультету за 2007 2009 роки вбачається, що на адресу факультету позовна заява ОСОБА_1 про стягнення компенсації за піднайом житла, а також відповідні судові виклики чи рішення суду, не надходили.
Згідно з протоколом огляду видаткового касового ордеру №000084 від 12.09.2008 року та роздавальної відомості № 218 ОСОБА_1 12 вересня 2008 року на підставі роздавальної відомості № 218 в касі факультету отримав грошові кошти в сумі 288 129 грн. 89 копійок для видачі коштів військовослужбовцям факультету. Крім того, в роздавальній відомості № 218 зазначено, що ОСОБА_1 отримав гроші в сумі 66 472 грн. 00 коп.
Згідно висновку експерта № 220-К від 26.02.2010 року відбиток печатки «Замостянський районний суд», що міститься на зворотній стороні постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.09.2008 року нанесено флексографським способом високого друку. Першим був нанесений відбиток печатки, а потім зверху надрукований текст постанови.
За вироком військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 4 лютого 2009 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що в період з листопада 2007 року по червень 2008 року привласнив чуже майно державні грошові кошти в сумі 3480 гривень при цьому використав завідомо підробленні документи і ці його дії були кваліфіковані по ч. 1 ст. 410 та ч. 3 ст. 358 КК України та призначено судом покарання у вигляді двох років службового обмеження з відрахуванням у дохід держави пятнадцяти відсотків.
За повідомленням командира частини ОСОБА_1, по даний час не звільнявся від призначеного йому покарання службового обмеження.
Як вбачається з наказу Командувача сил підтримки Збройних Сил України № 3 від 14.02.2008 року ОСОБА_1 був призначений на посаду помічника начальника факультету з фінансово економічної роботи.
За висновком військово-лікарської комісії ОСОБА_1 придатний до військової служби.
Таким чином суд вважає, що винність підсудного в скоєному повністю доведена.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, являючись військовою службовою особою, 12 вересня 2008 року, шляхом шахрайства, із зловживанням службовим становищем, діючи повторно, заволодів військовим майном грошовими коштами факультету військової підготовки в сумі 66 472, 00 грн., що заподіяли істотну шкоду державі.
Ці дії суд кваліфікує по ч. 2 ст. 410 КК України.
Військовим прокурором Чернівецького гарнізону заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього у відшкодування заподіяної шкоди на користь держави 66472, 00 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні) 00 копійок.
Оцінюючи даний позов військового прокурора, суд виходить з того, що вина ОСОБА_1 в заподіянні шкоди державі доведена повністю, а роздавальною відомістю підтверджується той факт, що підсудний заволодів грошима в сумі 66472 грн. 00 коп. Тому суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та у відповідності до ст. 1166 ЦК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі факультету військової підготовки 66 472, 00 грн. заподіяної шкоди.
Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує, що він, по військовій службі характеризується задовільно, має на своєму утриманні малолітню доньку віком пяти років, зявився до органів досудового слідства із зізнанням, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Останні три обставини суд вирішує такими, що помякшують його покарання.
Враховуючи приведенні вище обставини суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України і визначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
У відповідності до ч. 4 ст. 67 КК України суд виключає обставину, яка обтяжує покарання вчинення злочину особою повторно, як таку, що зайво вмінена органом досудового слідства, оскільки є кваліфікуючою ознакою інкримінованого злочину.
Разом з тим, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що помякшують покарання, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Вважаючи, що вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину порочить звання офіцера Збройних Сил України, суд, на підставі ст. 54 КК України, застосовує до підсудного додаткове покарання у вигляді позбавлення військового звання.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, військовий суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 військового звання «старший лейтенант».
У відповідності до ст. 70 ч. 4 та ст. 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши покарання відбуте частково за попереднім вироком, і позбавити його волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 військового звання «старший лейтенант».
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 12 квітня 2010 року.
Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_1, підписку про невиїзд, замінити на взяття під варту, і до набрання вироком чинності, утримувати його в слідчому ізоляторі № 29 Хмельницької області.
Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.
Цивільний позов військового прокурора Чернівецького гарнізону до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь факультету військової підготовки Камянець Подільського національного університету ім. І. Огієнка 66 472, 00 грн.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.09.2008 року; заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04.08.2008 року; видатковий касовий ордер № 000084 від 12.09.2008 року та роздавальна відомість № 218 зберігати при справі;
журнал обліку позовних заяв, предявлених факультету за 2008-2009 роки; заявки на фінансування факультету на вересень 2008 року; заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки від 12.09.2008 року; квитанція до прибуткового касового ордеру №000297 на суму 421885 грн. 12 копійок та чек Серії ЛВ №10158138 на зазначену суму передати до факультету для використання за призначенням.
Судові витрати по справі за проведення судово-технічної експертизи № 220-К в розмірі 255 грн. 36 коп. та проведення судово-технічної експертизи № 219-К в розмірі 225 грн. 36 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На даний вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону, протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а самим засудженим в той же строк - з моменту вручення йому копії вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ :
майор юстиції Є.В. Сидоров