ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10802/21 Номер провадження 22-ц/814/1767/22Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2022 року у складі судді Блажко І. О.

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який мотивовано тим, що вона була прийнята на посаду бухгалтера Агенції регіональногорозвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на 0,5 ставки посадового окладу з 29.04.2021 на підставі наказу від 28.04.2021 № 31 «Про призначення ОСОБА_1 », а наказом № 31 від 28.04.2021 їй було дозволено працювати дистанційно.

13 серпня 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку (АТ «Укрпошта»), за юридичною адресою відповідача, вона направила заяву від 13.08.2021 про звільнення за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання.

Оскільки станом на 20.08.2021 вказана заява не була отримана відповідачем, 20.08.2021 вона також направила заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання та переїздом до м. Харкова, з використанням електронного підпису на електронну адресу відповідача, а також докази про направлення заяви від 13.08.2021, а саме роздруківку з інтернет-ресурсу «Укрпошта», копію рекомендованого листа, квитанцію, опис рекомендованого листа.

22 серпня 2021 року вона дізналася, що відповідачем досі не було отримано рекомендованого листа із відділення «Укрпошта», який вона направила 13.08.2021 та в якому містилася заява датована 13.08.2021 щодо звільнення, у зв`язку із відмовою в отриманні відповідачем вказаного листа. Вказаний факт підтверджується листом із «Укрпошти» від 07.09.2021 від 01.1-17/857 адвокату ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, 29.09.2021 вона направила до відповідача вимогу з наданням доказів того, що заява про звільнення від 13.08.2021 була направлена ОСОБА_1 у строк та цей факт підтверджується відповідними доказами. Направлення вказаної вимоги підтверджується експрес накладною № 5900073386446 від 22.09.2021 направлення рекомендованого листа від 13.08.2021 з описом за № 360005230100 кур`єрською службою «Нова пошта» на ім`я директора АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» ОСОБА_3 .

Отримавши повідомлення відповідача дізналась, що на підставі поданої заяви від 13.08.2021 ОСОБА_1 було звільнено відповідно до статті 38 КЗпП України та проведено всі необхідні розрахунки та додано наказ від 31.08.2021 № 45 «Про звільнення з посади бухгалтера ОСОБА_1 ; трудову книжку ОСОБА_1 може отримати в Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» за адресою: вул. Соборності, 45, кім. 218 з 08:30-17:00, тел. для додаткової інформації (099)-617-48-69. У разі, якщо у позивача є бажання отримати трудову книжку поштою з доставкою на зазначену адресу ОСОБА_1 повинна надати до АРР Полтавської області «Офіс євроінтеграції» відповідну заяву про це, із зазначенням адреси доставки…».

06.10.2021 у відповідь на вказане повідомлення вона направила заяву з проханням надіслати терміново трудову книжку ОСОБА_1 на адресу кур`єрської служби «Нова пошта», відділення № 9 (м. Полтава, вул. Гоголя, 20), де вказати отримувача ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та надіслати наступні документи: довідку про розмір виплачених сум ОСОБА_1 та вказати дату виплат, які були сплачені підприємством при звільненні ОСОБА_1 , та вказати їх призначення, а також суму сплати ЄСВ та дату сплати.

Однак, свою трудову книжку, яка була надіслана 13.10.2021, вона отримала лише 16.10.2021, що підтверджується трек кодом доставки кур`єрської служби «Нова пошта».

Також у серпні 2021 року вона звернулася із заявою про порушення трудових прав до Управління Держпраці у Полтавській області, у відповідь на яку від 07.10.2021 за № 101177/15-04/381 Управлінням Держпраці у Полтавській області були встановлені порушення відповідачем у справі, а саме: частини першої статті 38 КЗпП України (в частині процедури звільнення за власним бажанням), частини першої статті 116 КЗпП України (в частині невиплати всіх сум, що належать у день звільнення); статті 117 КЗпП України (в частині невиплати середнього заробітку за весь час затримки). У даному випадку порушення прав позивача почалося з моменту невидачі трудової книжки, тобто з 31.08.2021 до моменту поновлення прав, тобто до дати, коли ОСОБА_1 фактично отримала свою трудову книжку 16.10.2021.

Вважає, що роботодавець - відповідач у справі зобов`язаний виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.09.2021 по 16.10.2021 з розрахунку середньоденного заробітку за два останні місяці, які передували звільненню з роботи в розмірі 348,84 грн за 31 робочий день в розмірі 10813,95 грн (348,84 грн. х 31 роб. дні = 10813,95 грн.).

Вказувала також, що своїми незаконними та протиправними діями, які полягають, зокрема, у затримці видачі трудової книжки позивача та виплаті належних сум, яка мала бути видана у день звільнення, відповідач завдав їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн та яка полягає в тому, що без трудової книжки вона була позбавлена можливості влаштуватися офіційно на нову роботу у м. Харкові, крім того, факт невчасної видачі трудової книжки негативно вплинуло на психоемоційний стан і так чи інакше порушило нормальні життєві зв`язки, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права.

Посилаючись на викладене, просила суд стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.09.2021 по 16.10.2021 у розмірі 10813,95 грн та 10000 грн моральної шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач діяв відповідно до вимог законодавства та не порушив порядок видачі трудової книжки звільненого працівника ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, внаслідок необґрунтованого неврахування поданих позивачем доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції безпідставно не враховано сталу практику Верховного Суду щодо підстав для правильного застосування положення щодо виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу.

Вказує, що судом безпідставно не враховано доводи позивача щодо ухилення відповідача від вчасного отримання надісланої заяви про звільнення від 13.08.2021, внаслідок чого вона змушена була декілька разів направляти заяву про звільнення та вимогу про необхідність розгляду заяви про звільнення від 13.08.2021, проведення необхідних розрахунків та вручення трудової книжки.

Крім того, судом не було враховано факт направлення трудової книжки ОСОБА_1 лише через 10 днів (16.10.2021) після звернення з відповідною заявою.

Вважає, що суд мав дійти висновку про ухилення відповідача від отримання заяви про звільнення з метою затягування строків, про відсутність будь-яких наданих відповідно процесуального порядку доказів на підтвердження добросовісного та вчасного виконання обов`язку щодо ознайомлення працівника з наказом про звільнення та вчасної видачі трудової книжки або, як мінімум, вчасного повідомлення про можливість її отримання, про відсутність поважних причин, які б виправдали зволікання щодо видачі трудової книжки. Проте суд помилково встановив відсутність вини відповідача у затримці видачі трудової книжки працівникові.

Зазначає, що вимушений прогул викликаний затримкою видачі трудової книжки, оскільки роботодавець не вжив необхідних заходів та не створив належних умов для отримання трудової книжки працівником, а тому порушення її прав розпочалося з моменту невидачі трудової книжки після надання наказу про звільнення 31.08.2021, тобто з 01.09.2021 до моменту поновлення прав, тобто до дати, коли вона фактично отримала свою трудову книжку - 16.10.2021, тобто середній заробіток підлягає стягненню саме за цей період.

Також наголошує, що довготривала незаконна затримка у видачі трудової книжки призвела до негативних наслідків, а саме: порушення її нормальних життєвих зв`язків, що вимагало у неї додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права, та, як наслідок, завдання їй моральної шкоди , яку вона оцінює в 10000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Агенції регіональногорозвитку Полтавськоїобласті «Офісєвроінтеграції» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Омелай Д. В. подав відповідь на відзив, в якій просить вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що на підставі наказу від 28.04.2021 за № 31 позивача ОСОБА_1 з 29.04.2021 призначено на посаду бухгалтера Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» на 0,5 ставки посадового окладу, за сумісництвом, за строковим трудовим договором на період до 31.12.2021 з оплатою згідно штатного розпису. Дозволено працювати дистанційно з 29.04.2021 на підставі пункту 6 розділу Ш Правил внутрішнього трудового розпорядку Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» (а. с. 32).

13 серпня 2021 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») направила на адресу Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» заяву від 13.08.2021, в якій прохала звільнити її, ОСОБА_1 , за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України у зв`язку із терміновим переїздом на інше місце проживання до м. Харкова з 16.08.2021 та видати трудову книжку, копії наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1 та вчасно провести розрахунок. Своєю адресою вказала: АДРЕСА_1 (а. с. 33, 34).

Наказом від 31.08.2021 за № 45 звільнено з 31.08.2021 ОСОБА_1 бухгалтера Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» за власним бажанням. Наказано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 8 календарних днів невикористаної відпустки. Провести остаточний розрахунок із ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства (а. с. 35).

Цього ж дня листом Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» повідомлено ОСОБА_1 , що її заява від 13.08.2021 щодо звільнення за власним бажанням розглянута. На підставі зазначеної заяви, ОСОБА_1 звільнено відповідно до статті 38 КЗпП України та проведені всі необхідні розрахунки. Трудову книжку ОСОБА_1 може отримати в Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» за адресою: вулиця Соборності, 45, кімната 218 з 08:30-17:00, телефон для додаткової інформації (099)-617-48-69. У разі, якщо у ОСОБА_1 є бажання отримати трудову книжку поштою з доставкою на зазначену адресу, надати до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» відповідну заяву про це, із зазначенням адреси доставки (а. с. 76-77).

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Держпраці у Полтавській області із заявою про здійснення заходу державного контролю в діяльності Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції».

Листом від 07.10.2021 за № 16-01177/01/15-04/381 Управління Держпраці у Полтавській області повідомило позивача, що в ході здійснення державного контролю не вбачалося можливості встановити наявність порушення в частині необхідності звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням у визначені нею строки.

Щодо видачі трудової книжки роз`яснено положення пунктів 4.2., 6.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, та зазначено, що згідно наказу установи № 31 від 28.04.2021 позивачу було дозволено працювати дистанційно, тобто на робочому місці, а саме в офісі установи вона не перебувала, письмової згоди на отримання трудової книжки поштою не надавала, тому директором установи на адресу реєстрації її місця проживання був направлений лист про необхідність з`явитися до офісу установи з метою отримання трудової книжки, а у разі неможливості - зазначити адресу за якої можливо відправити трудову книжку (а. с. 44, 45).

06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направила поштою заяву до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» щодо термінового направлення їй трудової книжки на адресу кур`єрської служби «Нова пошта», відділення № 9 (м. Полтава, вулиця Гоголя, 2), також просила надіслати наступні документи: довідку про розмір виплачених сум ОСОБА_1 та вказати дату виплат, які були сплачені підприємством при звільненні ОСОБА_1 , вказати їх призначення, а також суму сплати ЄСВ та дату сплати (а. с. 75).

Заяву ОСОБА_1 від 06.10.2021 отримано відповідачем 11 жовтня 2021 року (а. с. 75).

13 жовтня 2021 листом за № 104 Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» направлено ОСОБА_1 трудову книжку та довідку про доходи. Також повідомлено про необхідність надання до Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» банківських реквізитів для здійснення перерахунку коштів, а саме середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а. с. 46).

Ухвалюючи рішенняпро відмовув задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 ,суд першоїінстанції обґрунтовановиходив зтого,що відповідачемдотримано вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, при звільненні позивача повідомлено про порядок отримання трудової книжки, яку направлено поштою після одержання відповідної письмової згоди працівника, а отже, законних прав позивача порушено не було.

За загальним правилом статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 47 КЗпП України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 48 КЗпП України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція)

Пунктом 1.1. Інструкції передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Статтею 237-1КЗпП Українивстановлено,що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За загальним правилом право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (стаття 1167 ЦК України), а саме: наявність моральної шкоди, як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту статей 12, 81 ЦПК України.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

При вирішенні справи судом першої інстанції було належним чином досліджено та оцінено надані сторонами докази, на підставі яких вірно встановлено факт дотримання відповідачем порядку видачі позивачці трудової книжки, яка була направлена на зазначену поштову адресу після одержання відповідної письмової заяви ОСОБА_1 , яка у день звільнення на робочому місці не перебувала та за отриманням трудової книжки до Агенції регіональногорозвитку Полтавськоїобласті «Офісєвроінтеграції» нез`являлась.

Заява ОСОБА_1 від 13.08.2021 про звільнення з роботи за статтею 38 КЗпП України не містить відповідного розпорядження про направлення трудової книжки поштою на її адресу, а отже, підстав для вчинення роботодавцем таких дій без письмової згоди працівника не було та вина відповідача у такому випадку відсутня.

Доводи позивача щодо ухилення відповідача від отримання її заяви про звільнення від 13.08.2021 ґрунтуються на припущеннях й стосуються порядку та строків припинення між сторонами трудового договору, що не є предметом розгляду у цій справі, та до уваги судом не беруться.

Оскільки доказів протиправної поведінки відповідача при видачі їй трудової книжки при звільненні та наявності у зв`язку з цим вимушеного прогулу та втрат немайнового характеру позивач по справі не надала та відповідних обставин суду не довела, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

По справі встановлено, що передавши трудову книжку для пересилання на пошту 13.10.2021 після отримання письмової заяви ОСОБА_1 від 06.10.2021 відповідач виконав свій обов`язок, а доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення її прав з наступного дня після звільнення - 01.09.2021 до моменту фактичного отримання трудової книжки на пошті - 16.10.2021 та необхідність стягнення середнього заробітку саме за цей період є безпідставними та зумовлені власним тлумаченням апелянтом норм права.

З огляду на встановлені обставини справи та відсутність факту порушення з боку відповідача чинного трудового законодавства та прав позивача, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення суду ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування за наведених в апеляційній скарзі доводів апеляційним судом не вбачається.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна