ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року

справа №380/8163/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань - Ізьо М.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Фостяка А.Я.

представника відповідача Григоришиної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі Відповідач) в якому просить:

-визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.05.2022 №1229 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад»;поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2022 по момент винесення рішення судом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він тривалий час проходив службу в правоохоронних органах і станом на травень 2022 рік займав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Проте, незважаючи на належні результати роботи та фактичну відсутність будь-яких порушень при виконанні своїх службових обов`язків, позивача, на його думку, було безпідставно та необґрунтовано притягнуто ГУНП у Львівській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, про що видано накази від 17.05.2022 №1229 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад». Вважає, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення був прийнятий за наслідком формально проведеного службового розслідування та на підставі необґрунтованих висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Службове розслідування проведено упереджено, однобічно, необ`єктивно, без повного та всебічного встановлення обставин з порушенням порядку проведення, що стало наслідком незаконного застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Стверджує, що 03.05.2022 він виконував свої службові обов`язки. А відтак встановлення відповідачем, що 03.05.2022 з 09:00 до 18:00 він був відсутній на службі без поважних причин, чим допустив прогул є неправомірним та необґрунтованим. При цьому звертає увагу, що він обіймав посаду, пов`язану зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності, яка передбачає можливість та навіть необхідність її здійснення поза безпосереднім робочим місцем. На думку позивача, оспорювані ним рішення є протиправними і підлягають скасуванню, внаслідок чого він підлягає поновленню на посаді зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 28.06.2022, згідно з яким заперечує проти позову та стверджує, що такий є безпідставним. На обґрунтування чого відповідач вказує, що його рішення повністю відповідають нормам чинного законодавства України, яке регламентує функціонування підрозділів поліції та службової діяльності поліцейських. Відповідач стверджує, що у межах своїх повноважень і належним чином провів службове розслідування за фактами неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_1 та достовірно встановив відповідні порушення з його сторони. Зазначає, що в ході службового розслідування встановлено, що 03.05.2022 у період з 08:00 до 13:00 та з 14:00 до 18:15 оперуповноважений СКП Червоноградського РВП ГУНП майор поліції Василь Мандрига та оперуповноважений СКП Червоноградського РВП капітан поліції Петро Царук, яким згідно з дорученням начальника Червоноградського РВП ГУНП від 24.02.2022 №6, визначено місце дислокації відділення поліції №1 (м.Радехів, вул.Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУНП у приміщенні вказаного підрозділу поліції були відсутні. У подальшому, близько 13:00 03.05.2022 вказані працівники прибули до підрозділу, у приміщенні якого перебували орієнтовно 20 хв., після чого покинули відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП. За даним фактом було складено відповідні акти про відсутність на службі без поважних причин. Таким чином вищезазначені особи допустили прогул та порушили п.1.3. розділу І «Внутрішнього розпорядку дня поліцейського, працівників апарату та відділень ГУНП у Львівській області» затвердженого наказом ГУНП від 21.12.2019 №3917. Окрім цього встановлено факти укриття від обліку кримінальних правопорушень шляхом прийняття необґрунтованих рішень про припинення перевірки. Відповідач вважає, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Таким чином, ГУНП у Львівській області просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 07.06.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 9.08.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

В процесі розгляду справи представник позивача надавав додаткові пояснення що уточнення суми розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили позов задовольнити повністю з підстав викладених у позові з урахуванням наданих пояснень та долучених доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд при вирішенні спору виходив з наступного.

Суд встановив, що 20.05.2022 наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП у Львівській області) від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0063447), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП.

Підставою видання наказу ГУНП у Львівській області від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад» став наказ ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 №1229 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області».

16.05.2022 складено висновок за наслідками проведення службового розслідування та затверджено його начальником ГУНП у Львівській області.

Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування встановлені порушення ОСОБА_1 полягали в наступному:

1)самоусунення від виконання службових обов`язків оперуповноваженим СКП Червоноградського РВП капітаном поліції Петром Царуком, котрий всупереч вимогам пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337 VII, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, 03.05.2022 з 09:00 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, чим допустив прогул (відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України та абзацу першого п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9, роз`яснення Мін`юсту від 01.02.2011, прогулом вважається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) та порушив вимоги Внутрішнього розпорядку для поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП від 21.12.2019 №3911;

2)капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог абзацу 1 статті 15 Закону України «про звернення громадян», пунктів 2, 3, 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, пункту 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, отримавши на виконання матеріалів ЄО з наявними ознаками кримінальних правопорушень, а саме: №12173 від 20.12.2022 за повідомленням диспетчера Львівської залізниці ШЧ №2; №12277 від 20.12.2022 за заявою гр. ОСОБА_2 ; №11750 від 09.12.2021 за заявою гр.. ОСОБА_3 ; №861 від 26.01.2022 за заявою ОСОБА_4 не провів повної та всебічної перевірки по них, а прийняв безпідставне рішення про припинення такої.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та не погоджуючись зі звільненням з посади, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначає основні обов`язки поліцейського, зокрема, відповідно до ч. 1 Закону, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні було продовжено.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовано розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 19).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 19).

Частинами 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

З наведеного можна зробити висновок, що лише за умов дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за наявності його вини та після належного доведення таких обставини у ході відповідного службового розслідування, на таку особу, в порядку й у строки, що визначені чинним законодавством України, може бути накладено дисциплінарне стягнення, вид якого залежить від тяжкості проступку та інших істотних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що обов`язковому встановленню, підлягає у першу чергу факт вчинення конкретного проступку певною особою. Окрім того, має бути встановлено не лише факт певного порушення, а й вчинення його відповідною особою саме всупереч своїм службовим обов`язкам. При цьому, одним із істотних елементів, який передує накладенню дисциплінарного стягнення, є доведена вина такої особи по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на неї обов`язків і така провина у вчиненні дисциплінарного проступку повинна проявлятися у вигляді прямого чи опосередкованого наміру. Таким чином, має бути доведено, що працівник хотів чи свідомо допускав настання несприятливих наслідків, не дотримався своїх службових обов`язків, чим спричинив відповідне порушення.

Стосовно застосування дисциплінарного стягнення з підстав відсутності на робочому місці 03.05.2022 року суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 станом на 03.05.2022 обіймав посаду оперуповноваженого СКП Червоноградського РВП й відповідно до доручення начальника Червоноградського РВП ГУНП від 24.02.2022 №6 визначено місце дислокації відділення поліції №1 (м.Радехів, вул.Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУНП, що не заперечується сторонами.

Відтак, зважаючи на специфіку займаної посади та територію обслуговування, факт відсутності позивача в службових приміщеннях відділення поліції №1 (м. Радехів, вул. Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУНП не може самостійно свідчити про залишення ним місця несення служби та невиконання службових обов`язків.

Позивач зазначив, що 02.05.2022 телефонним дзвінком чергового по відділенні поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП отримав вказівку прибути для несення служби до Червоноградського РВП ГУНП . Перебуваючи в дорозі, від безпосереднього керівника -заступника начальника Червоноградського РВП начальника СКП ГУНП ОСОБА_5 , отримано вказівку продовжувати нести службу ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП ( м.Радехів). З початку робочого дня і до 12.00 займався на ввіреній території роботою передбаченою посадовою інструкцією. Зокрема, біля 09.30 год. до нього та ОСОБА_6 зазвонив ОСОБА_7 і передав вказівку начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_8 прибути за адресою його проживання для проведення огляду території залізничної колії та встановлення осіб що знаходились на ній. Через годину часу , після зазначених дій , вони відбули в м. Радехів де продовжували нести службу. В межах 12.30 14.00 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували на території безпосередньо райвідділку, де розмовляли з начальником відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_8 . При цьому, за свідченнями позивача, він узгодив своє відбуття 03.05.2022 року після 14.00 і до кінця робочого дня до м. Добротвір для розкриття злочинів з начальником відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП підполковником поліції Галущаком Миколою Дмитровичем.

Слід зазначити, що під час обідньої зустрічі з ОСОБА_8 , як керівником підрозділу не ставились питання про його відсутність на робочому місці, не відбиралися пояснення та не звучало жодних зауважень до несення служби. А про проведену роботу за вказівкою ОСОБА_11 після 14.00 і до 18.00 , останньому було складено доповідь в кінці робочого дня.

Окремо зазначає, що у відділенні поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП ( м. Радехів) відсутній закріплений за ним кабінет, робоче місце, сейф для зберігання документації,

При цьому суд бере до уваги пояснення, що зазначені у висновку службового розслідування, начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП підполковник поліції Галущака Миколи Дмитровича, а саме, що з моменту введення воєнного стану у ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП на підставі пункту 1 доручення начальника Червоноградського РВП ГУНП від 24.02.2022 №6 визначено місце дислокації окремих працівників Червоноградського РВП ГУНП ( в тому числі майора поліції ОСОБА_12 та капітана поліції ОСОБА_13 ) з 25.02.2022 та до особливого розпорядження. Зазначені працівники залучались до здійснення реагування на повідомлення про адміністративні, кримінальні правопорушення та інші події, а також до забезпечення публічної безпеки і порядку, у тому числі на блокпостах. 02.05.2022 йому зателефонував заступник начальника Червоноградського РВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_14 та повідомив про те, що працівники СКП Червоноградського РВП ГУНП, в тому числі майор поліції ОСОБА_15 та капітан поліції ОСОБА_16 повинні прибути о 09:00 03.05.2022 до Червоноградського РВП ГУНП для подальшого несення служби. У подальшому працівники чергової служби ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП доповіли про те, що вказані працівники про дану вказівку повідомлені. Як зазначив підполковник поліції ОСОБА_8 , 03.05.2022 близько 13:00 він знаходився на вулиці біля адмінбудівлі ВП №1 Червоноградського РВП ГУНП і в цей час майор поліції ОСОБА_15 та капітан поліції ОСОБА_16 прибули на особистих автомобілях до згаданого підрозділу. Підполковник поліції ОСОБА_17 поцікавився в останніх, чи були вони у Червоноградському РВП ГУНП та які вказівки їм були надані керівництвом даного підрозділу. Вищевказані працівники повідомили, що їм було дано вказівку повернутися до ВНП №1 Червоноградського РВП ГУНП для подальшого несення служби та організації розкриття злочинів. Після цього, підполковник поліції ОСОБА_17 запитав у вищевказаних працівників поліції, чим вони планують займатися, на що отримав відповідь про їх плани їхати в м. Добротвір для розкриття злочинів. Підполковник поліції ОСОБА_17 також зазначив у поясненні, що дав вказівку майору поліції ОСОБА_18 та капітану поліції ОСОБА_19 доповісти про проведену роботу наступного дня до 08:20.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 повідомив, що 03.05.2022 виконував службові обов`язки разом із позивачем. 02.05.2022 їм була надана вказівка прибути о 09:00 03.05.2022 до Червоноградського РВП ГУНП для несення служби. 03.05.2022 дорогою до Червоноградського РВП ГУНП їм зателефонував заступник начальника Червоноградського РВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_14 та повідомив про необхідність повернутися до відділення поліції №1 (м.Радехів, вул.Львівська, 9) Червоноградського РВП ГУНП. В подальшому їм зателефонував ОСОБА_7 та передав вказівку підполковника поліції ОСОБА_21 перевірити та встановити осіб що перебувають на залізничній колії, яка проходить біля будинку ОСОБА_22 . Близько 12:00 він разом з позивачем повернулися до ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП, де їх бачив поліції ОСОБА_17 та котрий погодив їх відбуття до м.Добротвір для виконання службових обов`язків. Жодних зауважень до несення служби від керівника ОСОБА_11 не поступало. Не пропонувалося надати будь які пояснення про місце нашого перебування.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що біля 09.30 год. він задзвонив до начальника відділення поліції ВнП №1 Червоноградського РВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_8 та повідомив, що біля місця його проживання на залізничній колії перебувають не відомі особи і просив прибути працівників поліції. ОСОБА_23 сказав подзвонити до оперативних працівників ОСОБА_24 та ОСОБА_6 , які несуть службу в даному районі. Вказані працівники поліції прибули за адресою його проживання для проведення огляду території залізничної колії та встановлення осіб що знаходились на ній. Через годину часу , після зазначених дій , вони відбули в напрямку м. Радехів .

Суд звертає увагу, що Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом визначено обов`язки поліцейського і поняття службової дисципліни. Службова дисципліна включає в себе і дотримання поліцейськими відповідного робочого розпорядку роботи, прийнятого у відповідному органі, де вони працюють.

У разі коли спеціальні закони не регламентують питання, що стосуються проходження служби певними категоріями осіб, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів, у даному випадку повинні застосовуватися загальні норми про працю, які регламентовані КЗпП України.

Отже, у разі невиходу поліцейського на роботу без поважних причин повинні застосовуватися норми статті 40 КЗпП України.

Тобто, для звільнення за вказаною нормою роботодавець повинен довести обставини відсутності працівника на роботі без поважних причин (та наявність в діях працівника вини у вчиненні даного дисциплінарного проступку). Для цього роботодавцю необхідно: встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин; документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці (підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім`я керівника та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб); затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі (якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт), тощо.

У свою чергу, матеріалами службового розслідування не підтверджується склад дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) ОСОБА_1 , які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в поліції. Також під час визначення виду дисциплінарного стягнення не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків.

На переконання суду, наведене свідчить про необ`єктивність проведеного службового розслідування, неврахування ГУПН у Львівській області усіх обставин, що мали місце та, відповідно, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби в Національній поліції.

Щодо невжиття ОСОБА_1 заходів перереєстрації для подальшого внесення відомостей до ЄДР на виконання матеріалів ЄО з наявними ознаками кримінальних правопорушень, а саме: №12173 від 20.12.2022 за повідомленням диспетчера Львівської залізниці ШЧ №2; №12277 від 20.12.2022 за заявою гр. ОСОБА_2 ; №11750 від 09.12.2021 за заявою гр.. ОСОБА_3 ; №861 від 26.01.2022 за заявою ОСОБА_4 суд, за наслідком вирішення даного спору, розглядає висновки про такі факти як оціночне судження сторони відповідача.

Підставою внесення відомостей до ЄДР та початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Припинення перевірки за результатами звернення громадян у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, що у висновку службового розслідування визначено як негативний факт, не може, на переконання суду, розцінюватися, як порушення дисципліни та неналежне виконання службових обов`язків.

При цьому, відповідач не надав достатніх доказів того, що позивач вжив недостатніх заходів при здійсненні перевірки з причин неналежного виконання службових обов`язків.

Зокрема, відсутнє підтвердження того, що по відповідному факту були вжиті інші заходи, які дали протилежний результат ніж ті що були здійснені ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу на пояснення заступника начальника Червоноградського РВП начальник СКП ГУНП підполковник поліції Черника Віталія Ігоровича, які надані в ході службового розслідування, зокрема, що оперуповноваженому СКП Червоноградського РВП ГУНП капітану поліції Петру Царуку було доручено ряд матеріалів для проведення перевірки за зверненнями громадян, які були скеровані начальнику Червоноградського РВП ГУНП із органів досудового розслідування для проведення перевірки в порядку Закону України «Про звернення громадян» у зв`язку з відсутністю підстав для внесення відомостей до ЄРДР. За результатами проведеної перевірки капітаном поліції ОСОБА_25 було складено довідки про відсутність ознак кримінальних правопорушень, які в подальшому були затверджені керівництвом Червоноградського РВП ГУНП.

Таким чином, на підтвердження доводів про недостатність проведених позивачем перевірки, відповідачем не було надано доказів оскарження таких дій позивача ініціаторами звернень чи наявності відповідних зауважень з боку керівника.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що відповідачем у ході судового розгляду даної справи не було доведено вчинення ОСОБА_1 проступків, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача в контексті вимог ч.2 ст.2 КАС України. Відтак, оспорюваний наказ ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 №1229 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення є протиправним і підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

У вказаному випадку дисциплінарне стягнення, накладене наказом ГУНП у Львівській області від 17.05.2022 №1229, було виконано за наказом від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад».

Зважаючи на те, що такий наказ є наслідком наказу від 17.05.2022 року №1229 (який вказаний як його підстава), а також ураховуючи протиправність останнього, він не може породжувати жодних правомірних наслідків.

Отже, наказ від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад» підлягає визнанню протиправним і скасуванню, так як він ґрунтується на тих же висновках підставах що і наказ від 17.05.2022 №1229.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень чи їх посадових і службових осіб, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

За наведеного вище суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову. Відповідачем у свою чергу не надано доказів на спростування позовних вимог. Як випливає зі змісту рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року №753/11/13-10 «Про розв`язання спорів, що виникають з відносин публічної служби», під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Враховуючи те, що Законом України «Про Національну Поліцію» не врегульовано питання поновлення на службі, у даному випадку підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак, суд приходить до висновку що належним способом відновлення порушених прав позивач є постановлення рішення про поновлення ОСОБА_1 з відповідної дати на посаді, займаній до часу неправомірного звільнення, а саме на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено з ГУНП у Львівській області 20.05.2022 року, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, з 21.05.2022.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачами вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про доходи ОСОБА_1 у березні: нараховане грошове забезпечення 46 011, 98 грн; у квітні 46 011, 98 грн. Кількість календарних днів у березні 2022 року 31, у квітні 2022 року 30. Таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 1508,58 грн. (46 011,98 грн. + 46 011, 98 грн. /61 календарних дні.

Сума середнього заробітку, що підлягає до відшкодування за час вимушеного прогулу з 21.05.2022 (наступний день за днем звільнення) по 27.10.2022 (день винесення рішення судом) становить 241 372, 80 грн. (1508,58 грн. * 160 календарних днів).

Відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Зважаючи на відсутність підтверджених судових витрат, то такі відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295,371 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 17.05.2022 №1229 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Червоноградського РВП ГУНП, ВП №1 Червоноградського РВП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.05.2022 №274 о/с «Про особовий склад».

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 21.05.2022.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79008, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2022 по 27.10.2022 в розмірі 241372 (двісті сорок дві тисячі сімдесят дві) грн 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 46011 (сорок шість тисяч одинадцять) грн 98 коп з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства та поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2022

Суддя Р.М. Брильовський