ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2022 р. справа № 300/2555/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про

визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до спеціального (педагогічного) стажу періодів роботи: з 01.09.1985 по 12.07.1987 вчителем в Берлогівській школі; з 01.11.1985 по 30.05.1986 викладачем по класу скрипки по сумісництву на 0,5 ставки в Перегінській музичній школі; з 02.09.1985 по 03.09.1987 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі; з 01.01.1992 по 02.06.2003 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі;

зобов`язання зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу вказані періоди роботи;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи спірні періоди роботи позивач має стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", понад 35 років. Однак, листом відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідач протиправно не включив до стажу, який дає право на виплату вказаної одноразової грошової допомоги спірні періоди роботи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 20.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.07.2022 (а.с.36-39). У відзиві представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначив, що у позивача недостатньо страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Крім цього, відповідач заперечив щодо співмірності заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.01.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу 42 роки 21 день.

Згідно довідки Берлогівської гімназії від 23.02.2022 №06-02/19 позивач з 01.09.1985 по 12.07.1987 працював вчителем в Берлогівській школі (а.с.19).

Відповідно до довідки Перегінської дитячої школи мистецтв від 23.02.2022 №03 позивач в період з 01.11.1985 по 30.05.1986 працював викладачем по класу скрипки по сумісництву на 0,5 ставки в Перегінській музичній школі (а.с.16-18).

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.22-23):

з 02.09.1985 по 03.09.1987 позивач працював на посаді художнього керівника будинку культури с. Сваричів (пункти 6, 7);

в спірний період з 01.01.1992 по 02.06.2003 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі (пункти 8-11).

За результатом розгляду заяви від 11.04.2022, відповідач направив позивачу рішення від 14.04.2022 №092850013277 про відмову у перерахунку пенсії - допризначення пенсії, щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній страховий стаж, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" -"ж" ст. 55 Закону Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 35 років (а.с.11).

Згідно вказаного рішення від 14.04.2022 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи: з 04.09.1987 по 31.12.1991 та з 03.06.2003 по 31.01.2022 (22 роки 11 місяців 16 днів). Зазначено, що згідно із записом трудової книжки, з 02.09.1985 по 03.09.1987 заявник працював в Рожнятівській музичній школі яка належить до позашкільних навчальних закладів. Постановою Кабінету Міністрів від 04.11.1993 №909 (зі змінами) затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Розділом 1 "Освіта" Переліку передбачено що право на таку пенсію мають, зокрема, вчителі та викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах, вказаним Переліком не передбачені. Відповідно до 2 Примітки Переліку від 04.11.1993 №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Переліком закладів, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсії вислугу років, затвердженим постановою Ради міністрів СРСР від 17.12.1959 №1397, була передбачена посада викладача в музичній школі, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ. Тому до стажу роботи, що дає право па призначення пенсії за вислугу років, можна зарахувати періоди роботи на посаді викладача в дитячій музичній школі по 31.12.1991 року. Посада викладача в позашкільних закладах освіти, до яких належить Рожнятівська музична школа, Переліком не передбачена, тому періоди роботи з 01.01.1992 по 02.06.2003 на посаді викладача не зараховуються до стажу роботи, яка дає право па пенсію за вислугу років (а.с.12, 13).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі також - Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (35 років для чоловіків) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Згідно матеріалів справи встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 42 роки 21 день.

Згідно рішення від 14.04.2022 №092850013277 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи: з 04.09.1987 по 31.12.1991 та з 03.06.2003 по 31.01.2022 (22 роки 11 місяців 16 днів).

Як встановлено, згідно довідки Берлогівської гімназії від 23.02.2022 №06-02/19 позивач з 01.09.1985 по 12.07.1987 працював вчителем в Берлогівській школі (а.с.19).

Відповідно до довідки Перегінської дитячої школи мистецтв від 23.02.2022 №03 позивач в період з 01.11.1985 по 30.05.1986 працював викладачем по класу скрипки по сумісництву на 0,5 ставки в Перегінській музичній школі (а.с.16-18).

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.22-23):

з 02.09.1985 по 03.09.1987 позивач працював на посаді художнього керівника будинку культури с. Сваричів (пункти 6, 7);

в спірний період з 01.01.1992 по 02.06.2003 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі (пункти 8-11).

Щодо спірного періоду роботи з 01.01.1992 по 02.06.2003 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту», позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, згідно пункту 6 якого, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Згідно статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту», права, обов`язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Посада викладача цим Переліком не передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі, і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15 висловив позицію, що наявність Доручення №397/21 без відповідних змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 за результатом розгляду справи №442/456/17 зазначила, що Верховний Суд України при ухвалені постанови, не врахував та не проаналізував положення Законів України №1060-ХІІ «Про освіту», №1841-ІІІ «Про позашкільну освіту», Переліків посад педагогічних та науково-педагогічних працівників та Перелік типів позашкільних навчальних закладів, які поряд із наведеними нормативно-правовими актами також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.

Так, за приписами статтею 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно з статті 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з твердженням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 за результатом розгляду справи №442/456/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років. Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

За таких обставин, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15-а щодо відсутності у викладачів музичних шкіл, які відносяться до закладів позашкільної освіти, права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17, від 22.03.2019 у справі №682/2177/17.

Отже, період роботи з 01.01.1992 по 02.06.2003 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі підлягає врахуванню позивачу до спеціального (педагогічного) стажу.

Щодо врахування позивачу до спеціального (педагогічного) стажу періодівробіт:

з 01.09.1985 по 12.07.1987 вчителем в Берлогівській школі;

з 01.11.1985 по 30.05.1986 викладачем по класу скрипки по сумісництву на 0,5 ставки в Перегінській музичній школі;

з 02.09.1985 по 03.09.1987 викладачем класу скрипки в Рожнятівській музичній школі;

зобов`язання зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу вказані періоди роботи, - суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 1 січня 2004 року.

До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Сумісництвом є виконання працівником, окрім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.

Положеннями Закону №1788-ХІІ не передбачено зарахування до страхового чи спеціального стажу періоду роботи за основним місцем та за сумісництвом, одночасно.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 вересня 2022 року у справі №580/4885/20.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.22) з 02.09.1985 по 03.09.1987 позивач працював на посаді художнього керівника будинку культури с. Сваричів (пункти 6, 7), а згідно довідки Берлогівської гімназії від 23.02.2022 №06-02/19 позивач з 01.09.1985 по 12.07.1987 позивач працював вчителем в Берлогівській школі (а.с.19), які частково співпадають, при цьому, вказані періоди роботи позивача частково співпадають з періодом роботи з 01.11.1985 по 30.05.1986 викладачем по класу скрипки по сумісництву на 0,5 ставки в Перегінській музичній школі, що підтверджується довідкою Перегінської дитячої школи мистецтв від 23.02.2022 №03 (а.с.16-18).

Враховуючи вищевикладене, вказані періоди підлягають врахуванню в одинарному розмірі.

Як зазначено судом вище, з огляду на зміст Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

В даному випадку, у позивача відсутній необхідний спеціальний страховий стаж роботи на певних визначених законодавством посадах понад 35 років, тому відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.