РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/348/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України; 2. Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

за участю представників:

від позивачів: 1. Мойсієнко Н.О. 2. Не прибув.

від відповідача: Козінова Г.О.

Від прокуратури: Ходико О.Є.

Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України та позивача -2 Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області подано позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут» про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 89138,37 грн та визнання додаткових угод недійсними:

- додаткову угоду № 1 від 25.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41 AB 147-280-21 на закупівлю природного газу, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412449) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385);

- додаткову угоду № 2 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41 AB 147-280-21 на закупівлю природного газу, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412449) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385).

- додаткову угоду № 3 від 01.03.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41АВ147-280-21 на закупівлю природного газу, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412449) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385). Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що додаткові угоди укладені в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, а тому підлягають визнанню недійсними.

Крім того, прокурор зазначає, що недійсність додаткових угод №1-3 до спірного договору від 24.02.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором, а тому отримана відповідачем оплата в сумі 89138,37 грн за непоставлений товар підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/348/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.07.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Згідно з довідкою в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 28.06.2022 була направлена на електронні адреси учасників справи.

04.07.2022 від позивача 1 до суду надійшли письмові пояснення від 01.07.2022, які залучені судом до матеріалів справи.

25.07.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату в зв`язку з тим, що станом на 25.07.2022 ним не отримана ухвала про відкриття провадження у справі № 927/348/22 та він має намір скористатись правом подання відзиву на позов в межах процесуальних строків.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, у засіданні 25.07.2022 суд постановив протокольну ухвалу, якою продовжив підготовче провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання на 13.09.2022.

09.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов від 05.08.2022 Ю-1930 в якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а у разі розгляду справи по суті відмовити у задоволенні позовних вимог. 17.08.2022 до суду від Прилуцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 11.08.2022 в якій зазначив, що доводи, викладені відповідачем у відзиві є необгрунтованими, а тому просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

22.08.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 18.08.2022 Ю-1973.

У судове засідання 13.09.2022 прибули прокурор, представник позивача 1, представник відповідача. Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.09.2022, про що повідомлено позивача-2 ухвалою суду від 13.09.2022.

У судове засідання 28.09.2022 з розгляду справи по суті прибули прокурор, представник позивача 1, представник відповідача; суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 12.10.2022.

У судове засідання 12.10.2022 з розгляду справи по суті прибули прокурор, представник позивача 1, представник відповідача; від позивача 2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 11.10.2022 про проведення судового засідання без участі представника Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

У судовому засіданні 12.10.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення підписано 31.10.2022 у перший день після виходу судді з відпустки.

Узагальнені позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури посилається на те, що відповідачем всупереч інтересів держави та положень укладеного договору, без будь-яких належних підстав, у порушення норм Закону України Про публічні закупівлі укладено додаткові угоди, згідно з якими ціна на газове паливо за договором зросла на 2,24 грн за 1 м. куб, або +29,31%, обсяг поставки товару зменшився на 18786,07 м. куб. або 22,66 %. В результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими збільшено ціну, з місцевого бюджету безпідставно та надмірно сплачено відповідачу кошти у розмірі 89138,37 грн. За доводами прокурора, внесення змін до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-280-21 від 24.02.2021 здійснено в порушення вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, тобто належним чином не обґрунтовано та суперечить інтересам суспільства в особі позивача-2 та держави, що має наслідком визнання додаткових угод недійсними у порядку ст.203, 215 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 89138,37 грн оплати за непоставлений товар на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Позивач-1 у письмових поясненнях від 01.07.2022 зазначає про відсутність підстав проведення моніторингу закупівлі, у порядку встановленому Законом України Про публічні закупівлі. Залучення Північного офісу Держаудитслужби як позивача у справах, підставою для подачі позову у яких є результати перевірок, проведених органами прокуратури в межах наданих повноважень Законом України Про прокуратуру є неможливим, оскільки підставою для звернення до суду в цьому випадку не є результати державного фінансового контролю.

Позивач-2 пояснень у справі не надав.

Відповідач у поданому відзиві на позов зазначає:

- про відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави з огляду на те, що з боку Північного офісу Державного аудиторської служби відсутня протиправна бездіяльність щодо не звернення до суду для визнання додаткових угод недійсними, оскільки чинними законодавчими актами встановлено певний порядок захисту інтересів держави, якого вони і дотримувались. Північний офіс Державного аудиторської служби не звертався з позовом до суду з вимогами до відповідача не тому, що не здійснював або здійснював неналежним чином захист інтересів держави, а тому що у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут в інтересах держави, а отже він не може бути позивачем у справі. Прокуратура, подаючи позов до суду в інтересах держави, не дотрималась порядку звернення до суду;

-щодо визнання додаткових угод недійсними відповідач заперечує та зазначає, що зазначені зміни ціни за одиницю товару не призвели до збільшення суми, визначеної в цьому договорі. Сума договору протягом 2021 року не була збільшена, а відтак, відповідачем та позивачем-2 внесені зміни до умов договору з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, яким передбачена можливість зміни істотних умов Договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в цьому договорі. Вимог щодо збереження обсягів газопостачання ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі не містить. Чинним законодавством не визначено форму та зміст документа про коливання ціни природного газу на ринку. Визначення ринкової ціни ні на момент укладення договору від 24.02.2021, ні у зв`язку зі зміною ціни договору, ні умовами договору розділу IX не передбачено та не вимагається законодавчо;

- прокурором не доведено наявності протиправних наслідків цих угод, а також вину сторін у формі умислу, а також не доведено, що дії сторін при укладенні спірних додаткових угод були спрямовані на заподіяння шкоди суспільним, економічним та соціальним інтересам держави. Підписання сторонами спірних додаткових угод не завдало збитків у розумінні чинного законодавства України;

- відсутність підстав для повернення коштів на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України та застосування зазначеної норми до спірних правовідносин.

17.08.2022 від Прилуцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 11.08.2022, у якій прокурор зазначає про належним чином та в достатньому обсязі обґрунтованими підстави представництва інтересів держави в суді. Північним офісом Держаудитслужби (та його структурним підрозділом Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області), як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод до договору у розумний строк не вживались. Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України Північним офісом Держаудитслужби. Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Доводи відповідача про порушення вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру є такими, що не відповідають матеріалам справи. Крім того, прокурор зазначає, що підписання Ладанською селищною радою спірних додаткових угод призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати газ за ціною, вищою аніж встановлена договором, укладеним внаслідок відкритих торгів. Вказані довідки Харківської торгово-промислової палати, які надав відповідач, не містять інформацію про коливання ціни газового палива на ринку, її показники на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору від 24.02.2021 та дату укладення оспорюваних додаткових угод (№ 1 від 25.02.2021, № 2 від 26.02.2021, № 3 від 01.03.2021), а відтак не можуть бути підставою для внесення змін до спірного договору в частині збільшення вартості газу. Крім того, прокурор просить взяти до уваги висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19. Стосовно твердження відповідача про відсутність збитків, спричинених підписанням та виконанням оспорюваних додаткових угод прокурор зазначає, що Ладанська селищна рада отримала товар у меншій кількості. Різниця у кількості поставленого природного газу, що в цінах за первісним договором становить 89138,37 грн, і є прямими збитками місцевого бюджету.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 18.08.2022 не погоджується з доводами прокуратури, викладеними у відповіді на відзив та вважає свою позицію незмінною, просить відмовити у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Ладанською селищною радою (позивач-2) 13.01.2021, на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення UA-2021-01-13-004631-а про відкриті торги на закупівлю природного газу обсягом 82900 куб.м. за бюджетні кошти на суму 733168,00 грн та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі (а.с.16-18).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2021-01-13-004631-а переможцем відкритих торгів стало Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут з пропозицією закупівлі 634728,00 грн. (з ПДВ) (а.с.23), у зв?язку з чим Ладанською селищною радою оформлено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-01-13-004631-а (а.с.24).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз збут є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с.89).

Гарантійними листами №14704-Сл-23/10-0121 від 25.01.2021, №14704-Сл-23/36-0121 від 25.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз збут гарантувало тендерному комітету: виконання умов договору в частині ціни товару та умов його поставки протягом строку виконання договору; формування своєї цінової пропозиції за середньоринковими цінами на газ природний на дату подання пропозиції та протягом усього строку дії договору про закупівлю (а.с.25-26).

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (постачальником) та Ладанською селищною радою (споживачем) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-280-21 з додатками (далі Договір) (а.с.29-33), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати в власність споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 82900 куб. м.

Передача газу за цим договором здійснюється в межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний у додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.4. договору).

Згідно з п.3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

За умовами п.3.2., 3.3., 3.6. договору ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу складає 7,656550 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 634728,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.9.1., п.9.2. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут в інформаційній платформі Оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі, якщо видатки для досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Пунктами 9.5., 9.6. договору сторони узгодили, що будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони в п.9.7. договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

В матеріалах справи міститься копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут на адресу Ладанської селищної ради №14704-Сл-844/1-0221 щодо зміни ціни на природний газ, у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі ціна Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 8,42144 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №1757/20 від 04.01.2021. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (а.с.36-37).

25.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 75370,48 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 8,42144 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором і складає 634727,98 грн, в т.ч. ПДВ 20% (а.с. 34-35).

В матеріалах справи міститься копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут на адресу Ладанської селищної ради №14704-Сл-844/2-0221 Щодо зміни ціни на природний газ, у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі ціна Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 9,26274 грн за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №62/21 від 14.01.2021. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (а.с. 40-42).

26.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до договору , згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 68524,86 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також пдв 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 9,26274 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено у наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 634727,96 грн., в т.ч. ПДВ 20% (а.с.39).

В матеріалах справи міститься копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут на адресу Ладанської селищної ради №14704-Сл-844/3-0221 Щодо зміни ціни на природний газ, у якому зазначило про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі ціна Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість з 01.01.2021 становить 9,90 грн за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%. На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №116/21 від 20.01.2021. Направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (а.с.45-46).

01.03.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до договору, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 64113,93 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 9,90 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і складає 634727,91 грн, в т.ч. ПДВ 20% (а.с.44).

З матеріалів справи вбачається, що за актами приймання-передачі природного газу до договору, складеними сторонами в двосторонньому порядку в період з січня по липень 2021 року, відповідач передав, а позивач прийняв природний газ обсягом 39732,71 куб.м. загальною вартістю 393353,85 грн, у тому числі по місяцях:

- у січні 2021 року природний газ обсягом 8285,22 куб.м., загальною вартістю 82023,68 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81001272 від 10.03.2021), а.с.48;

- у лютому 2021 року природний газ обсягом 16306,54 куб.м., загальною вартістю 161434,75 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81002248 від 18.03.2021), а.с.51;

- у березні 2021 року природний газ обсягом 11652,21 куб.м., загальною вартістю 115356,88 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81003516 від 26.04.2021), а.с. 54;

- у квітні 2021 року природний газ обсягом 3350,5 куб.м., загальною вартістю 33169,96 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81004645 від 19.05.2021), а.с. 57;

- у травні 2021 року природний газ обсягом 88,24 куб.м., загальною вартістю 873,58 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81004956 від 22.06.2021), а.с. 60;

- у червні 2021 року природний газ обсягом 26 куб.м., загальною вартістю 257,40 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81006134 від 20.07.2021), а.с. 62;

- у липні 2021 року природний газ обсягом 24 куб.м., загальною вартістю 237,60 грн (з ПДВ) (акт №ЧРЗ81007181 від 12.08.2021), а.с. 64.

Позивач-2 повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі перерахованих вище актів, за цінами погодженими оскаржуваними додатковими угодами, про що свідчать наступні платіжні доручення: №704 від 12.03.2021 на суму 16206,30 грн, №705 від 12.03.2021 на суму 65817,38 грн, №752 від 22.03.2021 на суму 130630,50 грн, №602 від 23.03.2021 на суму 30804,25 грн, №1070 від 27.04.2021 на суму 99910,80 грн, №1069 від 27.04.2021 на суму 15446,08 грн, №1224 від 20.05.2021 на суму 5643,00 грн, №1225 від 20.05.2021 на суму 27526,96 грн, №1573 від 23.06.2021 на суму 873,58 грн, №1919 від 21.07.2021 на суму 257,40 грн, №2110 від 17.08.2021 на суму 237,60 грн (а.с. 49, 50, 52, 53, 55, 56, 58,59,61,63,65).

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4,7 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Керівник Прилуцької окружної прокуратури у позові зазначив, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, наведене може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, що свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, зменшення необхідного обсягу приходного газу.

Таким чином, у зазначеному випадку, за доводами керівника Прилуцької окружної прокуратури, наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Відповідно до статті 7 Закону України Про публічні закупівлі (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Статтею 2 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні (в редакції на час існування спірних правовідносин) визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні (в редакції на час існування спірних правовідносин) державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За частиною 1 статті 5 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

З матеріалів справи вбачається, що Прилуцькою окружною прокуратурою до Північного офісу Держаудитслужби, до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направлялися листи №5470ВИХ-21 від 25.11.2021, №5982ВИХ-21 від 22.12.2021 щодо проведення контрольних заходів, зокрема, моніторингу публічної закупівлі із зазначенням виявлених порушень законодавства, визнання укладених додаткових угод до договору недійсними (а.с.67-70).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, Північний офіс держаудитслужби у листах №262613-17/232-2022 від 12.01.2022, № 427-22 від 20.01.2022 повідомило, що заходи державного фінансового контролю, як моніторинг публічної закупівлі, перевірка публічної закупівлі, ревізія фінансово-господарської діяльності розпорядника бюджетних коштів органамим державного фінансового контролю в Ладанській селищній раді у 2021 році не проводилася; норми Закону № 922-VIII не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій.

Згідно з п.8 ч.1 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні (в редакції на час існування спірних правовідносин) органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

За доводами прокурора, Північним офісом Держаудитслужби та його структурним підрозділом Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області заходи щодо припинення та визнання недійсними спірних додаткових угод до договору у розумний строк не вживались.

Прокурор у позовній заяві наголошує, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Держаудитслужби Північним офісом Держаудитслужби, оскільки укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Правовий висновок щодо визначення позивача у справі офісу Держаудитслужби у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Враховуючи те, що з моменту направлення прокурором позивачу-1 листів та до подання позову минуло шість місяців, позивач-1 у категоричній формі повідомив про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, вказане свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Водночас враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Ладанської селищної ради, як розпорядника бюджетних коштів, суд доходить висновку, що зазначення Ладанської селищної ради, як органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, також є виправданим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19 та від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Ладанської селищної ради зазначив, що Ладанська селищна рада забезпечує ефективне та раціональне використання бюджетних коштів; була замовником закупівлі, а також стороною договору, за яким за бюджетні кошти закуплено природний газ згідно з оспорюваними додатковими угодами та з її рахунків виділено кошти на оплату за спірним договором; саме на її рахунок повинні бути повернуті безпідставно (надмірно) сплачені грошові кошти, тобто саме Ладанська селищна рада має повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування за статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

За приписами ч.1 ст. 22 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (п.3 ч.5 ст. 22 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За твердженнями прокурора, порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до спірного договору, укладеними з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що свідчить про порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок дій уповноваженого (компетентного) органу Ладанської селищної ради, до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері, чим порушено інтереси держави.

Прилуцькою окружною прокуратурою було надіслано лист від 26.05.2022 № 1440ВИХ-22 на ім`я Ладанського селищного голови з проханням повідомити чи планується Ладанською селищною радою звернення з позовом до суду про визнання спірних додаткових угод недійсними (а.с. 80-81).

З наявного в матеріалах справи листування позивача-2 з Прилуцькою окружною прокуратурою вбачається, що Ладанська селищна рада не зверталася до суду з позовом до ТОВ «Чернігівгаз збут» про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору та не заперечувала стосовно звернення прокурора до суду для вжиття заходів представницького реагування, що підтверджується листами №02-14/749 від 30.05.2022, № 02-39/2196 від 29.11.2021 (а.с.82-83).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача-2 у цій справі, оскільки Ладанська селищна рада є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені набути майнові права та виконувати обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, що здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно із законодавством України.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Ладанської селищної ради щодо захисту порушених інтересів держави.

Попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі уповноваженими органами, Північним офісом Державної аудиторської служби України та Ладанською селищною радою не вживались належні заходи до визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни № 1 від 25.02.2021, № 2 від 26.02.2021, № 3 від 01.03.2021 до договору №41АВ147-280-21 від 24.02.2021 та повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

21.06.2022 заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури направлено Північному офісу Державної аудиторської служби України та Ладанському селищному голові повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру про скерування до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів для розгляду по суті (а.с.96-97).

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та в особі Ладанської селищної ради з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді. Відтак заперечення відповідача в цій частині не знайшли підтвердження, а тому судом відхилені.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Щодо визнання недійсними оспорюваних Додаткових угод № 1-3.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України Про публічні закупівлі.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі).

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі, у чинній на час спірних правовідносин редакції, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, у чинній на час спірних правовідносин редакції, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як встановив суд, позивач-2 та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2, 3.6 Договору річний плановий обсяг постачання газу складав до 82900 м3; ціна газу на момент укладання Договору становила 7,656550 грн за 1 м3, в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору - 634728,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Водночас згідно з оспорюваними додатковими угодами №1-3 три рази змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 7,656550 грн до 9,90 грн за м3 та зменшено кількість товару до 64113,93 м3. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 29,31%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 22,66%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №1-3 до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, як вбачається з вказаних цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод №1-3, ці довідки були видані ще до укладення Договору від 24.02.2021.

Таким чином, суд доходить висновку, що довідки Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (24.02.2021) до дати підписання додаткових угод № 1-3 (25.02.2021, 26.02.2021, 01.03.2021), а отже при укладенні додаткових угод №1-3 щодо зміни ціни товару, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Також матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод 1-3 дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої передачі позивачу - 2 на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Ладанська селищна рада мала беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписала спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач (Ладанська селищна рада) як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткові угоди від 25.02.2021, від 26.02.2021, від 01.01.03.2021 до договору №41АВ147-280-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 24.02.2021 підлягають визнанню недійсними.

Щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 89138,37 грн.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.

Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу-2 до 82900 м3 газу за ціною 7,656550 грн за 1 м3.

Як встановив суд, відповідачем у січні-липні 2021 року поставлено позивачу-2 природний газ загальним об`ємом 39732,71 м3, за який останній сплатив кошти у розмірі 393353,85 грн.

Суд встановив, що враховуючи ціну, обумовлену позивачем-2 та відповідачем у п. 3.2 Договору, позивач-2 повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-липні 2021 року природний газ кошти у розмірі 304215,48 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 89138,37 грн (393353,85 -304215,48).

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 89138,37 грн за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 89138,37 грн підлягають задоволенню.Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.Судові витрати у справі, які складаються із сплаченого прокурором судового збору, покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 25.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41АВ147-280-21, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41АВ147-280-21, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.03.2021 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 24.02.2021 № 41АВ147-280-21, укладену між Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», вул. Любецька, 68, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39576385, на користь Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, вул. Миру, 77 а, смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412449, кошти в сумі 89 138,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», вул. Любецька, 68, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39576385, на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, ідентифікаційний код 02910114, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 9 924 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 31.10.2022.

Суддя Ю.В. Федоренко