ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 Справа № 914/849/22

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий;

в інтересах держави в особі

Позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, Львівська область, м.Львів;

Позивача 2: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, Львівська область, Стрийський район, с.Тростянець;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, Львівська область, Стрийський район, м.Новий Розділ;

про: відшкодування шкоди (збитків), завданої навколишньому природному середовищу

ціна позову: 4049449,93грн.

Представники:

Прокурор: Місінська М.А. прокурор (посвідчення від 02.12.2020р. №058375);

Позивача 1: Валько В.Р. представник (виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ від 04.06.2021р. №531544001793);

Позивача 2: не з`явився;

Відповідача: Денькович М.І. представник (довіреність від 30.12.2021р. №1330), Сорокманюк М.В. представник (довіреність від 04.07.2022р. №684).

ВСТАНОВИВ:

29.04.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області від 15.04.2022р. вих. №14.57/05-42-1809ВИХ-22 (вх. №942) за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ про відшкодування шкоди (збитків), завданої навколишньому природному середовищу; ціна позову: 4049449,93грн.

Підставами позовних вимог Прокурор зазначає самовільний забір та використання Відповідачем питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища без дозвільних документів, зокрема, за відсутності продовженого спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.05.2022р. у цій справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 31.05.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.05.2022р. у цій справі судом постановлено відкласти підготовче судове засідання на 14.06.2022р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2022р. у цій справі суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 05.07.2022р.

В судовому засіданні 05.07.2022р. судом оголошувалась перерва в межах дня слухання до 15:50год. 05.07.2022р., про що Прокурор та представники Сторін повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою суду від 05.07.2022р. у цій справі судом постановлено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ про продовження строку розгляду спору відхилити; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 26.07.2022р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2022р. у цій справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 09.08.2022р.

Ухвалою суду від 09.08.2022р. у цій справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 30.08.2022р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2022р. у цій справі судом постановлено відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 22.09.2022р.

Ухвалою суду від 22.09.2022р. у цій справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті до 27.09.2022р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.09.2022р. у цій справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 13.10.2022р.

Ухвалою суду від 13.10.2022р. у цій справі суд постановив в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ від 20.09.2022р. вих. №1181 (вх. №20139/22 від 29.09.2022р.) про долучення до матеріалів доказів відмовити; долучені до додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ від 20.09.2022р. вих. №1181 (вх. №20139/22 від 29.09.2022р.) докази до уваги не приймати та залишити без розгляду; долучені до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ від 26.09.2022р. вих. №1189 (вх. №19884/22 від 27.09.2022р.) докази до розгляду не приймати та залишити без розгляду; в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ від 13.10.2022р. про долучення до матеріалів справи доказів відмовити; долучені до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ від 13.10.2022р. докази до розгляду не приймати та залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2022р. у цій справі судом постановлено відкласти судове засідання з розгляду спору по суті до 18.10.2022р.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили Прокурор та представники Позивача 1 і Відповідача в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Прокурор в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, зазначила про подання Позивачем всіх доказів, на які покликається як на підставу заявлених позовних вимог.

17.10.2022р. за вх. №21301/22 Прокурором надіслано на електронну адресу суду Пояснення у справі від 17.10.2022р. вих. №12-838вих-22, у яких наводить свої доводи та міркування з приводу заявлених позовних вимог. Ідентичний за змістом документ подано Прокурором 17.10.2022р. до суду нарочно та зареєстровано в системі електронного документообігу суду (КП «ДСС») за вх. №21288/22р. Вказані пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача 1 в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору, зазначила про подання Позивачем 1 всіх доказів, на які покликається як на підставу заявлених позовних вимог.

17.10.2022р. за вх. №21247/22 Позивачем 1 сформовано в системі «Електронний суд» Додаткові пояснення 14.10.2022р. б/н, у яких наводить свої доводи свої та міркування з приводу заявлених Прокурором в інтересах держави в особі Позивача 1 і Позивача 2 позовних вимог. Вказані додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача 2 в судове засідання не з`явився, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

31.05.2022р. за вх. №11480/22 Позивачем 2 сформовано в системі «Електронний суд» Заяву від 31.05.2022р. №02.2-26/603, у якій, з метою уникнення можливого затягування розгляду справи просить суд у відповідності до приписів ч.4 ст.202 ГПК України здійснювати розгляд справи за відсутності представника Позивача 2, позовні вимоги підтримує.

Представники Відповідача в судове засідання з`явились, в судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору, зазначили про подання Відповідачем всіх доказів, на які покликається як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

17.10.2022р. за вх. №21310/22 Відповідачем подано до суду Додаткові пояснення від 17.10.2022р. вих. №1389, у яких наводить свої доводи та міркування з приводу заявлених Прокурором в інтересах держави в особі Позивача 1 і Позивача 2 позовних вимог. Вказані додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Позиція Прокурора:

Прокурор в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 2 4049499,93грн. суми завданих навколишньому природньому середовищу збитків.

В обґрунтування заявленого позову Прокурор зазначає, що в період з 13.09.2021р. по 21.09.2021р. Позивачем 1 на підставі наказу від 27.08.2021р. №482 та направлення на перевірку від 27.08.2021р. №664 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, за результатами якої складено Акт перевірки від 21.09.2021р. №664/04/942, який цього ж дня підписаний та отриманий директором Відповідача Є.Б. Козою без зауважень та заперечень. Окрім цього, дії працівників Позивача 1 щодо проведення перевірки Відповідача не оскаржувались

Вказаним Актом встановлено, що факт самовільного використання Відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільного документа, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Прокурор зазначає, що водозабір прісних підземних вод, що використовує Відповідач для своєї господарської діяльності, розташований на ділянці Дубровська Новороздільського родовища служить для забезпечення виробничих, питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та підприємств. В ході проведення Позивачем 1 перевірки з`ясовано, що Відповідачем надано попередній спеціальний дозвіл на користування надрами від 18.10.2006р. №4083, виданий Державною службою геології та надр України строком на 13 років.

Чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий на підставі Наказу від 09.09.2020р. за №386 (із змінами) та погоджений листом Міндовкілля від 25.08.2020р. за №25/2-22/3300-20. Строк дії спеціального дозволу продовжено на 20 років - для видобування питних підземних вод та їх використання.

З підстав наведеного Прокурор підсумовує, що упродовж з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. Відповідач самовільно здійснював забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища без дозвільних документів, зокрема, за відсутності продовженого спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Враховуючи викладене, 27.09.2021р. спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області X. Тимань на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р. проведено Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) ТзОВ «Енергія-Новий розділ» з підземного водозабору - ділянка Дубровська Новороздільського родовища.

З метою дотримання Методики Інспекцією при розрахунку розміру шкоди використано надану Відповідачем довідку від 16.09.2021р. №1157, з якої вбачається, що в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. підприємством самовільно видобуто та використано з підземного водозабору ділянка Дубровська Новороздільського родовища 959699 м3 підземних вод.

Відповідно до Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою (23): 3 сам.= 5 х W х Тар, де, W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар розмір, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст.255.5.2 Податкового кодексу України (в редакції від 01.08.2021р.) на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн./100м3).

При цьому Прокурор вказує, що Податковим кодексом України встановлена ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області в розмірі 84,39грн. за 100м3 (відповідно за 1м3 - 0,8439грн.) (стаття 255.5.2. ПК України).

Таким чином, на думку Прокурора, згідно формули на підставі Методики, загальний розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства Відповідачем складає 4049449,93грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 1 на адресу Відповідача скеровано Претензію від 29.09.2021р. №13-5515, до якої долучено розрахунок збитків. Відповідачу запропоновано добровільно відшкодувати збитки, завдані державі в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів у сумі 4049449,93грн. Відповідач листом від 29.09.2021р. №13-5515 повідомив про заперечення претензійних вимог контролюючого органу, а відтак, на думку Прокурора, фактично погодився із відсутністю спеціального дозволу на користування надрами у згаданий період, однак вважає, що вжив усіх заходів для продовження такого. Зокрема, такий дозвіл не був продовжений з незалежних від товариства причин.

В той же час, згідно доводів Прокурора, прокуратурою з`ясовано, що Відповідач дійсно вперше звернувся до Державної служби геології і надр із заявою від 08.04.2019р. №968 щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 з метою видобування питних підземних вод ділянки Дубровська Новороздільського родовища.

Державна служба геології і надр, опрацювавши заяву Відповідача, першим листом від 16.04.2019р. за №7233/03/12-19 повідомила останнього про те, що подані ним документи не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. №615 (далі - Порядок). Зокрема, відсутність результатів хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більше як шість місяців для свердловин №№1 (1а), 2 (2а), 6, 8, 9; відсутність оригіналів картографічних матеріалів; кількість свердловин та їх номери та ін.

В подальшому Відповідач ще п`ять разів звертався із аналогічними заявами до Державної служби геології і надр. Такі заяви повторно скеровувались Відповідачем 13.05.2019р. за №1736, 11.06.2019р. за №2070, 22.07.2019р. за №2474, 13.08.2019р. за №2631 та 07.10.2019р. за №3173, однак, Державною службою геології і надр кожного разу при розгляді згаданих заяв встановлювались обставини не додержання Відповідачем зокрема згаданого Порядку та Порядку розпорядження геологічною інформацією, затвердженою постановою КМУ від 07.11.2018р. Зокрема, деякі зауваження не усувались повторно.

Поряд з цим Прокурор звертає увагу суду на те, що Відповідачем в судовому порядку не оскаржено дій Державної служби геології та надр України щодо повернення без розгляду його заяв та відмови у наданні Відповідачу спеціального дозволу на користування надрами на ділянці Дубровська Новороздільського родовища. Проведеним моніторингом відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень встановлено відсутність рішень щодо оскарження Відповідачем дій Державної служби геології та надр України в цій частині.

З наведеного Прокурор підсумовує про те, що доказів, які б свідчили про поважність причин неотримання Відповідачем спеціального дозволу на користування та видобування надр не надано, а тому не вправі було у період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. видобувати та використовувати надра з підземного водозабору ділянка Дубровська Новороздільського родовища без такого дозволу, а відтак, у діях Відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на водокористування, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному водокористуванні надрами.

Поряд з цим Прокурор інформує, що 20.10.2021р. СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021141250000421 з правовою кваліфікацією вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, досудове розслідування у якому триває. Разом з тим, що листом Державної служби геології та надр України №1810/01/03-22 від 17.02.2022 також підтверджено факт неправомірних дій Відповідача, які полягають у самовільному видобуванні корисних копалин (надр) у вищезгаданий період.

Щодо здійснення Прокурором заходів представницького характеру шляхом подання позовної заяви в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 до господарського суду Прокурор вказує, що окружною прокуратурою, з метою дотримання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», 06.01.2022р. на адресу Позивача 1 скеровано лист щодо стану відшкодування завданої шкоди та вжиття заходів реагування, однак, незважаючи на лист Стрийської окружної прокуратури №14.57/05-42-72 вих-22 від 06.01.2022р., Державною екологічною інспекцією у Львівській області вичерпних дієвих заходів щодо усунення порушень вимог законодавства не вжито, а натомість, позивачем зайнято споглядальницьку позицію, лише листом №13-174 від 13.01.2022р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проінформовано Стрийську окружну прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору.

Стрийською окружною прокуратурою 10.03.2022р. вдруге на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області скеровано лист щодо спонукання Позивача 1 до вчинення активних дій цивільно-правового характеру з метою захисту державних інтересів в екологічній сфері, однак Державною екологічною інспекцією у Львівській області зайнято споглядальницьку позицію, з позовом про відшкодування ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» шкоди, завданої навколишнього природного середовища, до суду не звернулася та лист Стрийської окружної прокуратури №14.57/05-42-1260 вих-22 від 10.03.2022р. залишено без реагування та не надано на нього будь-якої відповіді, внаслідок чого прокурор прийшов до висновку про бездіяльність Позивача 1.

Окрім цього, 10.02.2022р. на адресу Тростянецької сільської ради окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано запит №14.57/05-42-973 вих-22 про вжиття заходів цивільно-правового характеру. Листом №02.2-26/183 від 10.02.2022р. Тростянецька сільська рада повідомила про те, що заходи реагування цивільно-правового характеру сільською радою не будуть вживатися через відсутність коштів на судовий збір. Відтак, вказаним листом підтверджується факт бездіяльності Позивача 1 та його небажання вживати заходи задля захисту порушених прав держави в екологічній сфері.

Вищевказане, на думку Прокурора, в своїй сукупності свідчить про факт зволікання у захисті державних інтересів щодо відшкодування завданих збитків, що підтверджує бездіяльність Позивачів.

Таким чином, оскільки у даному випадку є порушення інтересів держави, а орган місцевого самоврядування та контролюючий орган не здійснює їх захист, прокурор не тільки мав право, а й обов`язок звернутися з цим позовом до суду.

Прокурор у поданій Відповіді на відзив від 08.06.2022р. вих.№14.57/05-42-3037ВИХ-22 в спростування викладених Відповідачем у відзиві заперечень зазначає, що збитки, завдані Відповідачем навколишньому природному середовищу, виникли в результаті використання корисних копалин (водних ресурсів) без спеціального на те дозволу. Так, у позовній заяві зазначено, що у період з 13.09.2021р. по 21.09.2021р. Держекоінспекцією у Львівській області на підставі наказу від 27.08.2021р. №482 та направлення на перевірку від 27.08.2021р. №664 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», за результатами якої фахівцями Держекоінспекції у Львівській області складено Акт перевірки від 21.09.2021р. №664/04/942, в якому зазначено про виявлення факту самовільного використання ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» водних ресурсів при відсутності дозвільного документа, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Вищезгаданий акт перевірки органу державного контролю (нагляду) підписаний та отриманий директором ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» Є.Б. Коза без зауважень та заперечень. Окрім цього, дії працівників Інспекції щодо проведення перевірки Відповідачем не оскаржувались.

Також, Прокурор не погоджується із доводами Відповідача про те, що ним вжито усіх можливих передбачених нормами чинного законодавства заходів задля отримання (продовження) дозвільних документів, однак, внаслідок про неправомірних дій Держгеонадр України, які полягають у безпідставному поверненні заяв ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» про продовження спеціального дозволу на використання надр, такий не було отримано, з підстав того, що Відповідачем не вжито заходів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб Держгеонадра України, у тому числі в судовому порядку, так, як дії або бездіяльність державного органу або його працівника можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

Аналогічним чином спростовує Прокурор і доводи про невірний розрахунок Позивачем 1 суми збитків та відсутність в діях Відповідача складу цивільного правопорушення.

В доповнення до викладеного Прокурор зазначає, що факт неподання Відповідачем документів для продовження спецдозволу на користування надрами у повному обсязі підтверджується також листами Державної служби геології та надр України про повернення заяв Відповідача та відмови йому у наданні спеціального дозволу на використання надр, зокрема листами Державної служби геології та надр України від 16.04.2019, від 24.05.2019, від 12.07.2019, від 08.08.2019, від 01.10.2019 та від 18.10.2019р.

З наведеного Прокурор підсумовує, що принцип мовчазної згоди застосовується до випадків, коли відповідь на заяву від органу чи особи, якому адресовано таку заяву, взагалі заявнику не надійшла. У цьому ж випадку посадові особі Держгеонадра України на адресу Відповідача відповіді надавали, що підтверджується листами Державної служби геології та надр України від 16.04.2019р., 24.05.2019р., 12.07.2019р., 08.08.2019р., 01.10.2019р. та від 18.10.2019р., що не заперечується самим Відповідачем. Більше того, про факт інформування Відповідача щодо розгляду посадовими особами Держгеонадра України зазначається Відповідачем у його відзиві на позовну заяву.

Відтак, на думку Прокурора, за відсутності відомостей щодо оскарження Відповідачем рішень, дій або бездіяльності посадових осіб Держгеонадра України та Держекоінспеції у Львівській області при вирішенні саме позовних вимог про стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, у господарського суду немає повноважень, визначених ГПК України, надавати оцінку законності діям посадових осіб вищевказаних органів, які згідно КАС України лише в судовому порядку можуть визнаватися протиправною бездіяльністю і, у разі доведення вчинення неправомірних дій або бездіяльності органу, судом адміністративної юрисдикції може бути зобов`язано до вчинення тих чи інших дій, і лише у межах визначених чинним законодавством.

Окрім цього, на думку Прокурора, не заслуговують на увагу доводи Відповідача про те, що Держгеонадра не розглянувши заяву ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», 12.07.2019р. повернуло останньому документи без розгляду з посиланням на Постанову КМУ №558 від 19.06.2019р., яка вступила в дію 06.07.2019р., оскільки із аналізу листа Державної служби геології та надр України №12716/03/12-19 від 12.07.2019р. вбачається, що цим листом Держгеонадра України повідомило ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», що подані ним документи згідно заяви №2070 від 11.06.2019р. не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011р., а саме: географічні координати свердловини не відповідають їх місцю розташуванню на ситуаційному плані. Таким чином, посадові особи Держгеонадра України зазначили про відсутність необхідних документів, визначених постановою КМУ №615 від 30.05.2011р., яка діяла на момент подання Відповідачем відповідної заяви №2070 від 11.06.2019р.

Разом з тим, помилковими є твердження Відповідача, що посадовими особами Держгеонадра відмовлено Відповідачу у наданні спецдозволу на користування надрами з посиланням на Постанову КМУ №558 від 19.06.2019р., яка вступила в дію 06.07.2019р., тому що посадові особи Держгеонадра України лише проінформували Відповідача, що Постанова КМУ №558 від 19.06.2019р. набрала чинності 06.07.2022р. Таким чином, посилання в листі посадових осіб Держгеонадра України №12716/03/12-19 від 12.07.2019р. на Постанову КМУ №558 від 19.06.2019р., яка набрала чинності 06.07.2022р., носить інформативний характер щодо внесення змін до чинного законодавства та не є наслідком відмови у продовженні спеціального дозволу на користування нарами. Більше того, відповідно до абзацу 3 підпункту 12 п.8 Постанови КМУ №615 від 30.05.2011р. також містилися вимоги щодо подання разом із заявою двох копій заяв та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив`язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Крім цього доводи Відповідача, що інспекторами Позивача 1 при виявленні порушенні вимог природоохоронного законодавства невірно здійснено розрахунок збитків є помилковими та підлягають спростуванню з підстав того, що перевіркою встановлено, що упродовж з 19.10.2019 по 08.09.2020 ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» самовільно здійснювало забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища без дозвільних документів, зокрема, за відсутності продовженого спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

При цьому Прокурор вказує на те, що у відзиві на позовну заяву Відповідачем безпідставно надано доводи про те, що Державою екологічною інспекцією проведено розрахунок збитків без застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 при розрахунку збитків житлово-комунальних підприємств, передбаченого пунктом 255.7 ст.255 Податкового кодексу України згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, оскільки ТЗОВ «Енергія-Новий Розділ» згідно форми власності не є житлово-комунальним господарством, а є товариством з обмеженою відповідальністю, тобто, організацією, суб`єктом господарювання, статутний капітал якої поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом товариства та що є різновидом господарського товариства.

Також, на думку Прокурора, не варто плутати поняття житлово-комунальне підприємство, як юридичну особу, засновану на власності відповідної територіальної громади із поняттям «Житлово-комунальне господарство», яке сукупністю галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії. Крім цього, Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради №367 від 28.08.2006р. прийнято рішення «Про визначення виконавця послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водопостачання», згідно якого ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є виконавцем послуг з водопостачання і водовідведення, і це рішення жодним чином не підтверджує та не відносить відповідача до житлово-комунального підприємства.

З наведеного Прокурор підсумовує, що 27.09.2021р. спеціалістом X. Тимань на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009р. вірно проведено розрахунок шкоди в розмірі 4049449,93грн., завданої навколишньому природному середовищу внаслідок використання надр без спеціального на те дозволу, а доказів які б свідчили про поважність причин неотримання Відповідачем спеціального дозволу на користування та видобування надр не надано, а тому не вправі було у період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. видобувати та використовувати надра з підземного водозабору ділянка Дубровська Новороздільського родовища без такого дозволу.

Таким чином, згідно доводів Прокурора, у діях Відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на водокористування, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному водокористуванні надрами. Більше того, Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на практику Верховного Суду, котра не є аналогічною із предметом спору, котрий на даний час розглядається судом, зокрема, безпідставне посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.01.2019р. у справі №804/6947/15, оскільки дана постанова застосовується при вирішенні спорів щодо визнання протиправною бездіяльністю органу в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Прокурор у поданих 17.10.2022р. за вх.№21288/22 Поясненнях зазначає, що у судовому засіданні представником Державної екологічної інспекції у Львівській області при дослідженні доказів, а саме податкових декларацій з рентної плати за оскаржуваний період без наявності дозволу па користування надрами, звернуто увагу суду на те, що згідно «Розрахунку з рентної плати за користування надрами за видобування корисних копалин» у рядку 12 зазначено коефіцієнт ставки рентної плати - 5.00. Згідно «Розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води» у певних звітних періодах зазначено коефіцієнт ставок рентної плати - 0,3, у інших періодах - узагалі такий коефіцієнт не застосовується (для прикладу Розрахунок №3,4 кв. 1/2019 року; розрахунок №12 кв. 3/2019).

Водночас, Прокурор звертає увагу на те, що Відповідач стверджує, що Держекоінспекцією у Львівській області проведено розрахунок збитків без застосування ставок рентної плати коефіцієнта 0,3, який застосовується при розрахунку збитків, завданих житлово-комунальними підприємствами з посиланням п.255.7 ст.255 Податкового кодексу України. Таким чином, досліджуючи вище згадані податкові декларації, залишається незрозумілим застосування рентних ставок Відповідачем. Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання.

При цьому Прокурор вказує, що підставою позу є відсутність у Відповідача спеціального дозволу на користування надрами. У податкових деклараціях Відповідача ставка рентної плати за користування і видобування корисних копалин зазначено як 5.0. Вищевикладене, на думку Прокурора, свідчить про те, що при розрахунку завданої шкоди Держекоінспецією правомірно не застосовано коефіцієнт рентної ставки 0.3.

В підтвердження викладених доводів Прокурором наведено судову практику у подібних правовідносинах справу №922/3488/19.

Позиція Позивача 1:

Позивач 1 у поданій 10.06.2022р. за вх.№12345/22 Відповіді на відзив від 09.06.2022р. вих. №13-1866 зазначає, що попри те, що у відзиві на позовну заяву Відповідач стверджує, що вжив усіх можливих заходів для отримання (продовження) дозвільних документів, при цьому зазначає про нібито неправомірні дії Держгеонадра України щодо неодноразового повернення заяв Відповідача про продовження спеціального дозволу на користування надрами, Відповідачем не надано жодних доказів того, що дії чи бездіяльність посадових осіб Держгеонадра України ним оскаржувалися в судовому порядку, хоча це передбачено нормами чинного законодавства.

При цьому, Позивач 1 вказує на те, що Відповідачем не оскаржувалися дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області в частині проведення перевірки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», за результатами якої виявлено порушення дотримання вимог природоохоронного законодавства та нараховано збитки у сумі 4049449,93грн.

Окрім того, Позивач 1 зазначає, що факт неподання Відповідачем документів для продовження спецдозволу у повному обсязі підтверджується листами Державної служби геології та надр України від 16.04.2019р., 24.05.2019р., 12.07.2019р., 08.08.2019р., 01.10.2019р. та від 18.10.2019р. про повернення заяв Відповідача.

Також, Позивач 1 зазначає, що не відповідають дійсності твердження Відповідача, що інспекторами Держекоінспекції у Львівській області невірно здійснено розрахунок збитків, оскільки перевіркою встановлено, що з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. Відповідачем самовільно здійснено забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища без дозвільних документів, а саме продовженого спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). За вказаний період самовільно видобуто та використано з підземного водозабору 959699 м3 підземних вод.

27.09.2021 спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Х.Тимань на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009р., проведено Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) ТзОВ «Енергія- Новий розділ» з підземного водозабору - ділянка Дубровська Новороздільського родовища. Відповідно до Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою (23): З сам.= 5 х W х Тар, де, W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар розмір, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 255.5.2 Податкового кодексу України (в редакції від 01.08.2021 року) на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн./100 м3).

Податковим кодексом України cтавка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена - 84,39грн. за 100 м3 (відповідно за 1 м3 - 0,8439грн. (ст.255.5.2. ПК України). Відповідно до вищевказаної формули проведено розрахунок розміру відшкодування збитків: З сам.= 5 х 959699 м3 х 0,8439 грн/м3 = 4049449, 93грн.

Підсумовуючи наведене Позивач 1 зазначає, що у діях Відповідача наявні всі елементи складу деліктного правопорушення. Протиправна поведінка Відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на водокористування, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки. Внаслідок порушення наявна шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики. Причинний зв`язок виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою Відповідача; що виражена у протиправному самовільному користуванні надрами.

Позивач 1 у поданих 17.10.2022р. за вх. №21247/22 Додаткових поясненнях від 17.10.2022р. б/н зазначає, що в період, за який інспекцією були нараховані збитки за самовільне користування надрами, при подачі Розрахунок з рентної плати III квартал 2019 року Відповідачем у п.12 Відповідачем було застосовано ставку з рентної плати 5,0. У випадку належності ТЗОВ «Енергія-Новий розділ» до Житлово-комунального підприємства мав би застосовуватися до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3. (ст. 255.7 Податкового Кодексу України). Аналогічна ситуація стосується Розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітній період I квартал 2020 (надалі - Розрахунок з рентної плати I квартал 2020 року) поданої до Податкової декларації з рентної пати ТЗОВ «Енергія Новий розділ», де Позивач застосовує у п.12 ставку рентної плати 5,0 без застосування коефіцієнту 0,3. Вищевказане стверджує про той факт, що Відповідач не відносить себе до категорії житлово-комунальних підприємств.

Позиція Позивача 2:

Позивач 2 не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України, однак, у поданій 31.05.2022 за вх.№11480/22 Заяві про розгляд справи без участі від 31.05.2022р. вих.№02.2-26/603 просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника Позивача 2, позовні вимоги підтримує.

Позиція Відповідача:

Відповідач у Відзиві на позовну заяву від 26.05.2022р. №570 (вх.№11307/22 від 30.05.2022р.) проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні з підстав того, що Державною службою геології та надр України був виданий Відповідачу спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування питних підземних вод та їх використання строком на тринадцять років (реєстраційний номер 4083 від 18.10.2006р.). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами було продовжено для Відповідача на двадцять років наказом №384 від 09.09.2020р. В обґрунтування відсутності вини в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням строку дії попереднього спеціального дозволу на користування надрами №4083 від 18.10.2006, Відповідач наводить інформацію та відповідні доводи, які свідчать про те, що робота по продовженню терміну дії вказаного дозволу ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» була розпочата своєчасно і було вжито вичерпних заходів для своєчасного отримання спеціального дозволу на користування надрами. У встановлений законодавством термін, не пізніше як півроку до закінчення терміну дії дозволу, Відповідач у квітні 2019р. заявою №968 від 08.04.2019р. вперше звернувся до Державної служби геології та надр України з відповідним пакетом документів щодо продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006 №4083 для видобування питних підземних вод ділянки Дубровська Новороздільського родовища, однак, з незалежних від Відповідача причин дозвіл №4083 від 18.10.2006 станом на 19.10.2019 не був продовжений, а був продовжений 09.09.2020 згідно наказу №384.

Так, згідно доводів Відповідача, впродовж 2019 року, отримавши листи Державної служби геології та надр України про повернення Товариству заяви з доданими до неї документами, тобто про відмову в продовженні спеціального дозволу на користування надрами, Відповідач щоразу звертався до Державної служби геології та надр України з заявами і доданим пакетом документів до заяв щодо продовження терміну дії дозволу з виправленнями на щоразу нові зауваження Держслужби Геології та надр України, а саме: заява ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №1736 від 13.05.2019р. (друге звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2070 від 11.06.2019р. (третє звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2474 від 22.07.2019р. (четверте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2631 від 13.08.2019р. (п`яте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3173 від 07.10.2019р (шосте звернення).

Окрім того, Відповідач і в подальшому звертався до Державної служби геології та надр України з заявами і доданим пакетом документів до заяв щодо продовження терміну дії дозволу з виправленнями на щоразу нові зауваження Держслужби Геології та надр України, а саме: заява ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3252 від 24.10.2019р. (сьоме звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3495 від 11.11,2019р. (восьме звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3537 від 26.11.2019р. (дев`яте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №60 від 30.01.2020р. (десяте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №737 від 17.04.2020р. (одинадцяте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №802 від 15.05.2020р. (дванадцяте звернення); заява на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №1077 від 15.06.2020р (тринадцяте звернення).

При цьому Відповідач звертає увагу суду на те, що спеціальні дозволи на користування надрами є документами дозвільного характеру та включені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (пункт 133), а основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлені в ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до якої порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Згідно абз.5, 6,14 п. 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого Постановою КМУ №615 від 30 травня 2011 року в редакції чинній у 2019 році (далі по тексту Порядок №615), для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону. Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі. Підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу наведені в п.15 Порядку №615.

Абзацами 8,9 ч.5 ст.4-1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" встановлено, що у разі усунення об`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру і причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Підсумовуючи наведене Відповідач вказує, що системний аналіз зазначених норм права свідчить, що користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами. Для реалізації права на продовження строку тимчасового користування надрами надрокористувач не пізніше ніж за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії спеціального дозволу має подати до Держгеонадра заяву з документами, зазначеними у додатку 1 до Порядку №615. Перебіг строку тимчасового користування розпочинається безпосередньо з дати одержання спеціального дозволу. Орган з питань надання дозволу вирішує питання продовження строку дії дозвільних документів протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі. У випадку відмови у продовженні строку дії дозволу, повторна заява розглядається протягом 5-ти робочих днів і виключно в напрямку того, чи усунув заявник причини, що слугували відмовою при розгляді первісної заяви. Відмова у продовженні строку дії дозволу з причин, раніше не зазначених у первісній відмові, - заборонена.

Держслужба при поверненні заяв Відповідача на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами неодноразово застосовувала практику виставлення вимог раніше не зазначених у попередніх письмових повідомленнях заявнику про повернення заяви з розгляду, що суперечить абзацу 9 ч.5 ст.4-1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", а саме:

-листом Державної служби геології та надр України №9565/03/12-19 від 24.05.2019 року заявлено нові вимоги ( п.1 та п.3 зауважень) до поданої повторно/вдруге ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» заяви на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №1736 від 13.05.2019р. з доданим пакетом документів, які не були раніше зазначені у письмовому повідомленні заявнику листом Державної служби геології та надр України. №7233/03/12-19 від 16.04.2019р.;

-листом Державної служби геології та надр України №12716/03/12-19 від 12.07.2019р. на подану втретє заяву на продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №2070 від 11.06.2019р. (отримана Держгеонадра 24.06.2019р. вхід. №13052/02/12-19) заявлено додаткову вимогу згідно постанови КМУ №558, яка набрала чинності 06.07.2019р., в термін коли відповідь на заяву №2070 від 11.06.2019р. мала бути надана у строк, у відповідності до вимог абз.8 ч.5 ст.4 і Закону України №2806-ІУ, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви, тобто до 02.07.2019р. Держгеонадра мала видати Товариству документ з прийнятим рішенням щодо спецдозволу №4083.

Держгеонадра, не розглянувши заяву Товариства у встановлений законодавством термін - до 02.07.2019р., повернула ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» листом №12716/03/12-19 від 12.07.2019р. документи з посиланням на Постанову КМУ №558 від 19.06.2019р., яка вступила в дію 06.07.2019р., з новою вимогою.

При цьому Відповідач зазначає, що на час подання (11.06.2019р.) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» заяви з доданими документами та її отримання Держгеонадра (24.06.2019р.) та на дату сплину встановленого законодавством часу надання відповіді (02.07.2019р.) постанова Постанову КМУ №558 від 19.06.2019р. не набрала чинності. Дата набрання чинності цієї постанови - 06.07.2019р. Відтак, на думку Відповідача, дії Позивача 1 Держгеонадра України з повернення Товариству заяви з доданими до неї документами є неправомірними і не відповідають нормам діючого законодавства України.

Згідно з п.25 Порядку №615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ.

Згідно п.9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015 №1174, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Міндовкілля (Мінприроди) видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому Відповідач покликається на постанову Верховного Суду від 10.01.2019р. у справі №804/6947/15, у якій зазначено, що: «Правовий статус Держгеонадр (станом на дату виникнення спірних правовідносин) було визначено згаданим вище Положенням, за яким організаційно-розпорядчою формою рішення з питань, віднесених до повноважень Держгеонадр України, є наказ за підписом Голови цього відомства. Процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами і повноваження органу з питань надання цих дозволів визначено Порядком №615, відповідно до якого прийняття рішення з цього питання є компетенцією лише органу з питань надання дозволу.

При цьому, якщо аналізувати зміст положень пунктів 18, 19, 25 Порядку №615 поряд зі згаданими вище нормами Положення щодо повноважень Держгеонадр, то формою такого розпорядчого рішення є наказ (який, зокрема, у випадку відмови надрокористувачу у задоволенні його звернення, може бути предметом оскарження).

Тобто, у разі відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу та внесенні змін Держгеонадра повинно прийняти відповідно рішення, яке оформлюється наказом.

У справі, яка розглядається, суди, встановивши, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача не приймав відповідного рішення у вигляді наказу, у зв`язку із чим Держгеонадра порушена процедура, встановлена Порядком Хв 615, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність дій відповідача з повернення заяви з доданими до неї документами». Аналогічну правову позицію визначено в Постановах ВС від 23.10.2020 у справі №826/11779/17, 21.05.2020 у справі №821/1910/17, 22.12.2020 справа №817/856/16.

Поряд з цим Відповідач зазначає, що ним у всіх випадках відмов в продовженні спеціального дозволу на користування надрами отримувалось від Держгеонадра звичайні листи, а не рішення у формі наказів, що не відповідає вимогам Порядку №615 та Положенню про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2015 №1174, яке визначає статус цього органу.

Разом з тим Відповідач зазначає, що згідно з п.133 Додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, документом дозвільного характеру є спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок. Отже, отримання дозволу на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами є дозвільною процедурою у розумінні статті 4 і Закону України №2806-ІV. Відповідно до абз.4 ч.1 ст.4 і Закону №2806-ІV строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини шостої наведеної статті, у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом

Згідно абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" діє принцип мовчазної згоди, тобто принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Підсумовуючи наведене Відповідач зазначає, що зміст наведених норм свідчить, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити наказ про відмову у його видачі), суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови подання ним заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому законом порядку.

В реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами розташованому на офіційному сайті Державного науково виробничого підприємства «Державний інформаційно геологічний фонд України» засновником і власником якого є Державна служба геологи та надр України вказано загальний термін дії Спеціального дозволу №4083 з 18.10.2006р. по 18.10.2039р., який становить 33 роки. Термін дії Спеціального дозволу №4083 (33 роки) складається з терміну дії - Спеціального Дозволу №4083 терміном дії 13 років та Спеціального дозволу №4083 продовженого на 20 років. Наведені в реєстрі дані свідчать у безперервному терміні дії Спеціального дозволу №4083 з 18.10.2006р. по 18.10.2019р.

Згідно ч.5 ст.15 Кодексу України про надра перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді. В доданих до відзиву Спеціальних дозволах зазначень щодо перебігу строку користування надрами не вказано, у відомостях строку дії спеціального дозволу на користування надрами вказано - 13 років та продовжено строк дії на 20 років.

Враховуючи вищевикладені обставини Відповідач вважає, що наявні усі визначені законом умови для застосування принципу мовчазної згоди. ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» набуло право на подальше користування надрами і не здійснювало самовільне використання водних ресурсів з підземного водозабору в період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року і дії Відповідача не є порушенням чинного законодавства України.

Таким чином, на думку Відповідача, при розгляді справи слід врахувати, що ним розпочато процедуру щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами своєчасно, Відповідачем вживалися усі дії та було вжито всіх вичерпних заходів для своєчасного продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами і в діях Відповідача не вбачається вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення. Затримка у оформленні спеціального дозволу на користування надрами сталася не з вини Відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на Відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків за ст.1166 ЦК України.

Додатково Відповідач зазначає, що збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Окрім того Відповідач вказує, що жодних збитків внаслідок забору води без спеціального дозволу державі не було завдано, оскільки за спірний період Відповідачем в повному обсязі здійснено оплату податків та зборів, в тому числі, рентної плати за спеціальне використання води (збору на спеціальне використання підземних вод) за весь обсяг водокористування. Зазначене підтверджується долученими до матеріалів справи податковими деклараціями.

Водночас, Позивачем не надано доказів того, що відсутність дозволу на спеціальне користування надрами призвело до втрати (знищення або пошкодження державного майна, власності), або ж до витрат, які держава зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) чи неотриманні державою доходів, як суб`єктом цивільних відносин, оскільки державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Окремо до викладеного Відповідач вказує на те, що розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» з підземного водозабору - ділянка Дубровська Новороздільського родовища, відповідно до якого загальний розмір заподіяної державі шкоди складає 4049449,93 грн. є неправильний, оскільки Позивачем розрахунок збитків проведено без застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 при розрахунку збитків для житлово-комунальних підприємств, передбаченого пунктом 255.7 ст.255 Податкового кодексу України згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом МОНПС України від 20.07.2009 №389.

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» в розумінні п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є надавачем житлово-комунальних послуг, яке діє як житлово-комунальне підприємство. Пунктом 255.7 ст.255 Податкового кодексу України передбачено, що житлово - комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Додатково повідомляє, що згідно рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 28.08.2006 №367 «Про визначення виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення» Відповідач є виконавцем послуг з водопостачання і водовідведення і діяльність Відповідача полягає у наданні споживачам комунальних послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.

Відповідно до положень Статуту Відповідача, одним із основних видів діяльності Товариства є централізоване водопостачання та водовідведення, видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Водозабір прісних підземних вод, що використовує Товариство для своєї господарської діяльності, розташований на ділянці Дубровська Новороздільського родовища служить для забезпечення виробничих, питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та підприємств.

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», керуючись ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та принципами пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування та гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, не могло припинити видобування підземних вод з метою безперебійного забезпечення населення м.Новий Розділ і навколишніх сіл питною водою. Відсутність документа Держгеонадра про продовження спеціального дозволу з незалежних від Товариства причин не могло бути підставою для припинення подачі води усім споживачам - як фізичним, так і юридичним особам.

Оскільки Відповідач здійснює водопостачання населенню міста Новий Розділ та навколишнім селам, а також школам, дошкільним установам, лікарні і іншим бюджетним організаціям, а відтак зупинення внаслідок відсутності дозволу на спеціальне водокористування забору води в період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року мало б наслідком припинення водопостачання всім вищевказаним категоріям споживачів, що могло б привести до незворотних негативних наслідків, зокрема для здоров`я та якості життя міста Новий Розділ та навколишніх сіл.

З наведеного Відповідач підсумовує, що, враховуючи вжиття ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» усіх вичерпних заходів для своєчасного отримання спеціального дозволу на користування надрами вина у діях Товариства як елемент складу правопорушення відсутня, оскільки Відповідач є спеціалізованим підприємством одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води споживачам, функціонування якого забезпечує життєдіяльність територіальної громади міста Новий Розділ і навколишніх сіл, а тому Відповідач через юридичні зобов`язання по специфіці своєї діяльності не міг зупинити видобуток води та постачання води населенню та іншим споживачам через відсутність продовженого спеціального дозволу на користування надрами.

Також Відповідач звертає увагу на принцип "належного урядування", про особливу важливість якого підкреслив Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі "Рисовський проти України". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Відтак, завчасне вчинення Відповідачем дій з метою продовження дії дозволу на спеціальне користування надрами, а також беручи до уваги те, що відсутність такого дозволу у спірний період не залежало від Відповідача, а, з метою дотримання "належного самоврядування", покладалися, в тому числі, на державу та третіх осіб. ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є добросовісним учасником у правовідносинах з державою, Товариством було вжито усіх можливих у його ситуації заходів щодо отримання/продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами і не було допущено жодного умислу щодо порушення законодавства, вважаю, що вина відповідача в заподіянні збитків відсутня, як і відсутня і його протиправна поведінка.

Таким чином, на думку Відповідача, у діяннях Відповідача відсутні в сукупності всі ознаки, що становлять юридичний склад цивільного правопорушення, як умова для покладення на Товариство такої відповідальності, як збитки, а тому ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не погоджується з позовними вимогами і заперечує їх в повному обсязі.

Відповідач у поданому 14.06.2022р. за вх. №12921/22 Запереченні на відповідь на відзив зазначає, що у встановлений законодавством термін, не пізніше як півроку до закінчення терміну дії дозволу, у квітні 2019 року вперше звернувся до Державної служби геології та надр України з відповідним пакетом документів щодо продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 для видобування питних підземних вод ділянки Дубровська Новороздільського родовища (заява №968 від 08.04.2019р. з вхід, номером Держгеонадра України №8722/02/12-19 від 10.04.2019р. є в матеріалах судової справи додана позивачем до позовної заяви). Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом (Абзац четвертий частини 1 статті 4 і Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ).

Згідно з п.25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011р. №615,- про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ.

Відповідно до п.9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015р. №1174, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Міндовкілля (Мінприроди) видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому Відповідач звертає увагу на те, що у спірний період він отримував від Держгеонадра звичайні листи, а не рішення у формі наказів, що не відповідає вимогам Порядку №615 та Положенню про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015р. №1174. Впродовж 2019 року, отримавши листи Державної служби геології та надр України про повернення Товариству заяв з доданими до них документами, тобто як рішення про не продовження спеціального дозволу на користування надрами, він щоразу звертався до Державної служби геологи та надр України з заявами і доданим пакетом документів до заяв щодо продовження терміну дії дозволу, підтверджуючі документи долучено відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Окрім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ч.6 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Також, Відповідач інформує суд, що в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами розташованому на офіційному сайті Державного науково - виробничого підприємства «Державний інформаційно - геологічний фонд України» засновником і власником якого є Державна служба геології та надр України, вказано загальний термін дії Спеціального дозволу №4083 з 18.10.2006р. по 18.10.2039р., який становить 33 роки. Термін дії Спеціального дозволу №4083 (33 роки) складається з терміну дії - Спеціального дозволу №4083 терміном дії 13 років та Спеціального дозволу №4083 продовженого на 20 років. Наведені в реєстрі дані свідчать у безперервному терміні дії Спеціального дозволу №4083 з 18.10.2006р. по 18.10.2039р.

Згідно ч.5 ст.15 Кодексу України про надра вказано, що перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді. В доданих до відзиву Спеціальних дозволах зазначень щодо перебігу строку користування надрами не вказано, у відомостях строку дії спеціального дозволу на користування надрами вказано - 13 років та продовжено строк дії на 20 років.

З підстав наведеного Відповідач підсумовує, що правомірно здійснював і здійснює використання корисних копалин (водних ресурсів) з підземного водозабору ділянка Дубровська Новороздільського родовища і не заподіяло збитків державі, жодних збитків внаслідок забору води державі не було завдано, оскільки за спірний період Відповідачем в повному обсязі здійснено оплату податків та зборів, в тому числі, рентної плати за спеціальне використання води (збору на спеціальне використання підземних вод) за весь обсяг водокористування. Зазначене підтверджується долученими при відзиві Товариства до матеріалів справи податковими деклараціями та довідкою Головного управління ДПС у Львівській області про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 16.12.2020р. №48825/10/13-01-13-09-14.

Водночас, Позивачем не надано доказів того, що відсутність дозволу на спеціальне користування надрами призвело до втрати (знищення або пошкодження державного майна, власності), або ж до витрат, які держава зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) чи неотриманні державою доходів, як суб`єктом цивільних відносин.

Окрім того, Відповідач, в спростування доводів Прокурора щодо правильності здійсненого розрахунку розміру завданої шкоди, зазначає, що наведеними Прокурором нормами податкового законодавства чітко встановлено, що застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 поширюється тільки на суб`єктів господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги. Інших підстав/умов щодо застосування цього коефіцієнта не потрібно. Єдиною і достатньою підставою для застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 є вироблення, створення та/або надання житлово-комунальної послуги суб`єктом господарювання. Таким чином, із вищевказаних норм законодавства слідує, що застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 не залежить від форми власності підприємства.

В той же час, відповідно до положень Статуту Відповідача, одним із основних видів діяльності Товариства є централізоване водопостачання та водовідведення, видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Підсумовуючи викладене Відповідач вважає, що у його діяннях відсутні в сукупності ознаки, що становлять склад цивільного правопорушення, як умова для покладення на Товариство такої відповідальності, як збитки, а тому ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» не погоджується з позовними вимогами і заперечує їх в повному обсязі.

Аналогічні за змістом доводи викладено Відповідачем у поданому 20.06.2022р. за вх. №13120/22 Запереченні на відповідь на відзив від 16.06.2022р. вих. №656.

У поданих 29.08.2022р. за вх. №17097/22 Додаткових поясненнях Відповідач з питань, що були поставлені в судовому засіданні 09.08.2022р. у цій справі зазначає, що з 1 серпня 2006 року і по даний час є єдиним виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води і централізованого водовідведення в м.Новий Розділ. Усім споживачам міста тільки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» надає послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. Засновниками Відповідача є ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» та Міське державне комунальне підприємство «Розділтеплокомуненерго». Діяльність ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є збитковою: збитки товариства від господарської діяльності за 2018 рік становили 125383 тис. грн., за 2019 рік - 20403 тис. грн., за 2020 рік - 151689 тис. грн., за 2021 рік - 47090 тис. грн. і за І півріччя 2022 року - 50617 тис. грн. (згідно статистичної фінансової звітності - звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід), форма №2, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»); непокритий збиток товариства станом на 31.12.2018р. становив 293584 тис.грн., на 31.12.2019р. - 325622 тис.грн., на 31.12.2020р. - 485536 тис. грн., на 31.12.2021р. - 532626 тис. грн. і на 30.06.2022р. - 583243 тис.грн. (згідно статистичної фінансової звітності - баланси (звіти про фінансовий стан), форма №1, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ»).

Крім того, Відповідач у поданих Поясненнях щодо посилання представника Позивача 1 на Закон України «Про критичну інфраструктуру» і перебування у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури зазначає, що згідно п.1 ст.11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» для цілей узгодження дій суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр). Порядок ведення Реєстру, включення об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається КМУ (п.5 ст.11 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).

Згідно пп.5 п.4. Положення про Державну службу захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості України (далі ДЗКІ), затвердженого постановою КМУ від 12.07.2022р. №787, яка станом на даний час не набрала чинності, ДЗКІ відповідно до покладених на неї завдань: узагальнює пропозиції суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури, формує та веде Реєстр об`єктів критичної інфраструктури.

На момент перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області 09.09.2021р. - 22.09.2021р., відкриття провадження у справі №914/849/22 і на час розгляду справи Реєстр об`єктів критичної інфраструктури згідно Закону України «Про критичну інфраструктуру», який був прийнятий 16 листопада 2021 року і введений в дію 15 червня 2022 року та вище вказаних нормативних документів не міг працювати.

Відтак, на думку Відповідача, твердження про застосування при розрахунку розміру відшкодування збитків коефіцієнта 0,3 щодо об`єктів критичної інфраструктури є таким, що не підтверджено жодним нормативно-правовим актом.

При цьому, згідно п.9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Збитків) затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009р. №389 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.), де Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м3 , води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м3).

Відтак, на думку Відповідача, саме розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України в повному і комплексному застосуванні даної статті з всіма коригуючими коефіцієнтами є таким який необхідно застосовувати при нарахуванні Збитків.

Згідно пункту 255.7 статті 255 ПКУ - Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

У визначенні пп. 14.1.59. статті 14 ПКУ - житлово-комунальні підприємства - суб`єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX цього Кодексу, в тому числі і статті 255 ПК України.

Отже, єдиною і достатньою підставою для застосування до ставок рентної плати коефіцієнта 0,3 є вироблення, створення та/або надання житлово-комунальної послуги суб`єктом господарювання, а не включення до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури і не залежить від форми власності підприємства, тощо.

В доповнення до викладеного Відповідач зазначає, що надання ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» послуги з централізованого водопостачання і водовідведення і є однією з тих послуг, які належать до статусу - «Житлово-комунальні послуги».

У поданих 20.09.2022р. за вх. №20139/22 Додаткових поясненнях Відповідач зазначає, що саме розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в повному і комплексному застосуванні даної статті з всіма коригуючими коефіцієнтами.

Згідно п.255.3 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Пунктом 255.4 ст. 255 ПК України визначено коли рентна плата за спеціальне використання води не справляється.

Відповідно до п.255.4 ст.255 ПК України рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

-за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку;

-за воду, що використовується для протипожежних потреб;

-за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

-за воду використану на потреби, які встановлено пунктом 255.4 ст. 255 ПК України.

З підстав наведеного Відповідач вказує, що пунктом 255.4 ПК України визначено преференцію для платників рентної плати за спеціальне використання води, яким є й Відповідач, у вигляді звільнення від справляння від рентної плати за обсяги води, що використовується на потреби, перераховані у п.255.4 ПК України. Статтею 255 ПК України чітко визначено об`єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води - фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, та наведено виключення з об`єкта оподаткування, тобто надано податкову преференцію у формі звільнення від справляння Рентної плати.

Тобто для нарахування збитків згідно Методики мають застосовуватися різні розміри, аналогічні ставкам рентної плати до об`ємів води за різними категоріями споживачів по критеріях розподілу згідно ст. 255 ПК України, а саме:

- воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення ( ст. 255.4.1. ПК України);

- воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку (ст. 255.4.1. ПК України);

- воду згідно технологічних нормативів використання питної води ТзОВ «ЕнергіяНовий Розділ ( ст. 255.7. ПК України).

Без виокремлення об`ємів води за різними категоріями споживачів по критеріях розподілу згідно ст. 255 ПК України суми нарахованих позивачем 1 збитків не відповідають вимогам п. 9.1. Методики.

Разом з тим, на думку Відповідача, пунктом 255.7 ст. 255 ПК України встановлено, що житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3. Виходячи із аналізу змісту, структури, розміщення даної норми, вона є спеціальною та імперативною, застосовується до всіх платників вищезгаданої категорії.

Поряд з цим Відповідача зазначає, що пунктом 255.7 ст. 255 ПК України (в редакції, яка діяла до 01 січня 2022 року) встановлено: житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3. З 01 січня 2022 року пунктом 255.7 ст. 255 ПК України встановлено: житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (зміни у п.255.7 ст. 255 ПК України внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №1914-ІХ від 30.11.2021р., який набув чинності з 01 січня 2022р.).

За визначенням, наведеним у п.п 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПК України житлово-комунальні підприємства - суб`єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX цього Кодексу).

Згідно ст.5. Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці комунальних послуг є учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; (п.5 і п.6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

При цьому Відповідач зазначає, що на підставі рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 28.08.2006р. №367 «Про визначення виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення» Відповідач є виконавцем послуг з водопостачання і водовідведення і діяльність Відповідача полягає у наданні споживачам комунальних послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. Відповідач має безстрокову ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення: на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.09.2015р. №2299, відомості про що наявні у вільному доступі, товариству переоформлено ліцензію АЕ №287961 на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення на безстрокову (копії цих документів товариством надано при відзиві на позовну заяву). Основним видом діяльності ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є забір, очищення та постачання води (код за КВЕД 36.00), тобто забезпечення споживачів послугами з централізованого водопостачання.

Відтак, на думку Відповідача, оскільки він здійснює господарську діяльність з надання комунальної послуги (централізованого водопостачання, централізованого водовідведення), то в розумінні п.п.. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПК України ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» належить до житлово-комунальних підприємств, а будь-які питання щодо рентної плати мають регулюватись виключно ПК України відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПК України, згідно з яким будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

В доповнення до викладеного Відповідач зазначає, що доступ до інформації в реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами розташованому на офіційному сайті Державного науково - виробничого підприємства «Державний інформаційно - геологічний фонд України» в даний час закритий. Стосовно інформації щодо терміну дії спеціального дозволу №4083 від 18.10.2006р. ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» листом за №1328 від 30.12.2021р зверталося з запитом до Державної служби геології та надр України та отримало роз`яснення Державної служби геології та надр України в листі за №1099/01/07-22 від 28.01,2022р. Інформація наведена у відповіді Державної служби геології та надр України та аргументи Товариства викладені у відзиві на позовну заяву і додані до нього документи підтверджують правомірність застосування принципу мовчазної згоди до спеціального дозволу №4083 від 18.10.2006р., що виражено у безперервності терміну його дії з 18.10.2006 року по 18.10.2039 року. Спеціальний дозвіл №4083 від 18.10.2006р. в 2011р. був переоформлений у зв`язку з зміною організаційно правовою формою з ЗАТ «Енергія-Новий Розділ» на ТзОВ «Енергія-Новий Розділ».

У поданих 17.10.2022р. за вх. №21310/22 Додаткових поясненнях Відповідач, в спростування доводів Прокурора щодо застосування рентної плати 5.00 (рядок 12 у додатку 1 до податкової декларації з рентної плати), повідомляє, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною, (п.46.1. ст.46 ПК України). Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 179.9. ст. 179 ПК України). Податкова декларація складається за формою, затвердженою в установленому законодавством порядку та чинному на час її подання.

Відповідач акцентує, що в 2019 та 2020 роках податкова декларація з рентної плати подавалася за формою, затвердженою наказом МФ України від 17.08.2015р. №719 (із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018р. №707). На всі види ренти застосовується та ж сама форма декларації. Однак для кожної види ренти є окремий додаток (розрахунок).

Податкова декларація з рентної плати складається власне з податкової декларації з рентної плати, яка узагальнює всі податкові зобов`язання з рентної плати нараховані в додатках та додатків до Податкової декларації з рентної плати (розрахунків). Для ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» додаток 1 - це розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та додаток 5 - це розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води. Інші додатки (2, 3, 4, 6, 7, 9, 10, 11) це розрахунки по штрафах, сумах пені, за користування радіочастотним ресурсом України, за спеціальне використання лісових ресурсів, за транспортування трубопроводами України тому підприємство розрахунки по даних додатках не проводить. Тому в Податкову декларація з рентної плати ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» входять податкові зобов`язання з рентної плати нараховані тільки в додатках №1 та №5. Кожний з додатків (розрахунків) у кінці містить примітки, у яких є стислі пояснення щодо заповнення. На основі додатка (розрахунку) заповнюються відповідні рядки загальної декларації з рентної плати. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов`язання за відповідним видом об`єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється за формою Додатку 1 до податкової декларації з рентної плати. У рядку 12 додатку 1 до податкової декларації з рентної плати вказується ставка рентної плати. Після слова ставка вказано номер примітки 28, тобто зазначається визначена у пункті 252.20 статті 252 розділу IX Податкового кодексу ставка рентної плати для виду корисної копалини.

Відповідно до пункту 252.20. статті 252 Податкового кодексу (у редакції чинній в 2019 та 2020 роках, тобто до внесення змін в абзац перший пункту 252.20 статті 252 Законом 1914-ІХ від 30.11.2021) ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для неенергетичних, нерудних (неметаловмісних (неметалічних) корисних копалин, вод підземних, вод поверхневих, грязей лікувальних (пелоїдів), крім бурштину у розмірі 5,00 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

З підстав викладеного Відповідач зазначає, що, оскільки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» здійснює видобування підземних вод, то ставка рентної плати за користування надрами установлюється у відсотках від вартості товарної продукції і відповідно до пункту 252.20 статті 252 ПК України становить 5,00. Саме 5,00% і вказано товариством у рядку 12 додатку 1 до податкової декларації з рентної плати.

В доповнення до наведеного Відповідач зазначає, що податкове зобов`язання за податковий (звітний) період вказується у рядку 13 додатку 1 до податкової декларації з рентної плати і визначається як добуток значень/цифр вказаних відповідно у рядках 9, 10, 11 і 12 (р.9 хр. 10 хр.11 хр. 12) цього додатку. Ставку, відсоток від вартості товарної продукції гірничого підприємства - 5,00%, яка вказана у рядку 12 додатку 1 податкової декларації з рентної плати відповідно до п. 252.20 ст. 252 ПК України застосовують усі підприємства України, які підпадають під назву групи корисних копалин, що надана у користування надрами гірничому підприємству, а саме - неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини, води підземні), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди), крім бурштину.

Відповідач, здійснюючи видобуток підземних вод, при розрахунку податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин підпадаючи під вищенаведене визначення застосовує ставку, відсоток від вартості товарної продукції гірничого підприємства - 5,00% при здійсненні розрахунків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Таким чином, вказана у рядку 12 додатку 1 до податкової декларації з рентної плати ставка рентної плати не є штрафною санкцією чи п`ятикратним розміром за видобування води.

Також Відповідач вказує, що розмір штрафу, сума штрафу і сума пені вказуються відповідно у рядках 15, 16 і 17 додатку 1 до податкової декларації з рентної плати.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.10 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 ГПК України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, подане Позивачем 2 клопотання (вх. №11480/22 від 31.05.2022р.) та наведені в ньому доводи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності повноважного представника Позивача 2 за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Учасниками справи доказів, наведених доводів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як вбачається із Виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» є юридичною особою, зареєстроване 03.08.2005р., йому присвоєно ідентифікаційний код: 33525073, місцезнаходження: 81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, буд.37; керівник: ОСОБА_1 .

Видами діяльності Товариства є: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 20.11 Виробництво промислових газів; 35.12 Передача електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області від 28.08.2006р. №367 «Про визначення виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення» визначено ЗАТ «Енергія-Новий Розділ» виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення з 01.08.2006р.

18.10.2006р. Держаною службою геології та надр України на підставі наказу від 30.09.2011р. №95 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» Спеціальний дозвіл на користування надрами №4083 з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ з ділянки Дубровської Новороздільського родовища. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами 13 років.

Також, в матеріалах справи наявний виданий 18.10.2006р. Держаною службою геології та надр України на підставі наказу від 09.09.2020р. №384 (продовжений строк дії) та наказу від 09.09.2020р. №385 (внесено зміни) Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» Спеціальний дозвіл на користування надрами №4083 з метою видобування питних підземних вод та їх використання, за умови збереження водогосподарської обстановки з ділянки Дубровської Новороздільського родовища. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами продовжено строк дії на 20 років.

Пунктом 3.2. Статуту ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (Затверджено Протоколом Загальних зборів учасників від 04.05.2012р. №04/05-12/1 та зареєстровано 10.05.2018р. за №14211050003000337) встановлено, що одним із предметів діяльності Товариства є централізоване водопостачання та водовідведення; видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Випискою з ЄДРЮОФОП та ГФ від 09.02.2018р. №03.2-09/21-18 підтверджується, що видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» є 35.11 Виробництво електроенергії; 20.11 Виробництво промислових газів; 35.12 Передача електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

25.09.2014р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг видано Відповідачу Ліцензію №30 на централізоване водопостачання та водовідведення. Строк дії ліцензії: з 11.11.2014р. по 10.11.2019р.

Листом від 18.09.2015р. вих. №10160/21/61-15 «Щодо надання інформації» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомила Відповідача про те, що на засіданні Комісії, яке проводилось у формі закритого засідання 14.09.2015р., було прийнято рішення щодо переоформлення ліцензій на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, централізованого водопостачання і водовідведення, виданих Відповідачу, на безстрокові.

Заявою від 08.04.2019р. вих. №968 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» зверталось до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 11.07.2019р. вих. №5/4-11/7551 Державна служба геології та надр України внесла зауваження щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами Відповідачу з метою видобування питних підземних вод ділянки Дубровська Новороздільського родовища Хотинського району Львівської області відповідно до абзацу четвертого пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 план підрахунку запасів не відповідає Порядку.

Листом від 16.04.2019р. вих. №7233/03/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що за результатами опрацювання отриманих, від Товариства матеріалів встановлено що відсутні результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш, як шість місяців для свердловин №№1(1 а), 2(2а), 6, 8, 9; відсутні оригінали картографічних матеріалів, а саме: оглядової карти, ситуаційного плану, плану підрахунку запасів, гідрогеологічної карти, характерних геологічних розрізів (надано копії). Крім того, в копії плану підрахунку запасів корисної віз сутні координати путових точок ділянки надр та лінії геологічних розрізів; кількість свердловин та їх номери, надані Товариством у каталозі географічних координат та копіях картографічних матеріалів, не кореспондується з інформацією у дозволі; надано не у повному обсязі Звіт про громадське обговорення відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; відповідно до дозволу, запаси ділянки Дубровська Новороздільського родовища затверджено УкзТКЗ протоколом від 15.02.1990 №4876

Окрім того, результатом розгляду наданих Товариством документів, встановлено, що Товариство надало новий протокол ДКЗ України від 27.12.2018 №4664. У наданій Товариством заяві та в пояснювальній записці відсутня інформація про необхідність внесення змін до дозволу, а також разом з заявою не надано документи, передбачені підпунктом 4 пункту 17 Порядку.

З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 13.05.2019р. вих. №1736 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 24.05.2019р. вих. №9565/03/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що Держгеонадра надавали зауваження до раніше надісланого пакета документів листом від 16.04.2019 №7233/03/12-19, які наразі не усунуто: відсутні оригінали картографічних матеріалів, а саме: оглядової карти, характерних геологічних розрізів (надано копії). Крім того, в плані підрахунку запасів корисної копалини відсутні координати кутових точок ділянки надр та лінії геологічних розрізів.

Також, за результатами опрацювання отриманих від Товариства матеріалів встановлено, що відсутній каталог географічних координат водозабірних споруд, хоча в описі доданих документів зазначено, що наявний; заява та опис доданих документів надано в одному екземплярі (у двох копіях пакету документів відсутні); відсутні документи, передбачені пунктом 17 Порядку, а саме: відсутня інформація (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його, підписом) про виконання програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами.

З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 11.06.2019р. вих. №2070 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 12.07.2019р. вих. №12716/03/12-19 Державна служба геології та надр України повернула Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 22.07.2019р. вих. №2474 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 08.08.2019р. вих. №14627/01/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що за результатами опрацювання отриманих від Товариства матеріалів встановлено, що в заяві не зазначено географічні координати (водозабірних споруд); у наданому пакеті документів зазначено, що пронумеровано та прошнуровано 482 аркуші, що фактичній кількості; відсутні результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців для свердловини №2а.

З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 13.08.2019р. вих. №2631 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 01.10.2019р. вих. №20169/03/12-19 Державна служба геології та надр України у зв`язку з наявністю зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок), а саме: план підрахунку запасів не відповідає Порядку, повернула Товариству заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу. При цьому Держгеонадра повідомила Відповідача про те, що подані документи не відповідають вимогам Кодексу України про надра та Порядку.

Заявою від 07.10.2019р. вих. №3173 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 18.10.2019 вих.№21289/03/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що за результатами опрацювання заяви з доданими до неї документами встановлено, що органами державного геологічного контролю у серпні 2019 року проведено перевірку власника спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006 №4083 та виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які на даний час не усунуто.

З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 24.10.2019р. вих. №3252 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 05.11.2019р. вих. №22319/03/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що за результатами опрацювання заяви з доданими до неї документами встановлено порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами. З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 11.11.2019р. вих. №3495 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 21.11.2019р. вих.№23140/01/12-19 Державна служба геології та надр України вказала, що за результатами опрацювання заяви з доданими до неї документами встановлено неусунення раніше виявлених недоліків. З підстав наведеного Держгеонадра повернула Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 26.11.2019р. вих. №3537 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 21.01.2020р. вих. №1025/01/11-20 Державна служба геології та надр України у звязку із наявністю зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо продовження дозволу повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 30.01.2020р. вих. №60 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 09.04.2020р. вих. №5737/01/11-20 Державна служба геології та надр України у звязку із наявністю зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо продовження дозволу повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 17.04.2020р. вих. №737 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 05.05.2020р. вих. №6665/01/11-20 Державна служба геології та надр України встановила неусунення раніше виявлених недоліків. З підстав наведеного Держгеонадра повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу.

Заявою від 15.05.2020р. вих. №802 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 03.06.2020р. вих. №8279/01/11-20 Державна служба геології та надр України повернула Відповідачу заяву із доданими документами щодо продовження строку дії та внесення змін до дозволу з підстав невідповідності вимогам порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р. №615.

Заявою від 15.05.2020р. вих. №1077 Відповідач звертався до Державної служби геології та надр України про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 терміном до 18.10.2019р. з метою видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ.

Листом від 23.10.2019р. вих. №3245 Відповідач звертався до т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України і Міністра енергетики та захисту довкілля України із проханням повторний розгляд документів провести у строк встановлений абзацом восьмим частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» на продовження спеціального дозволу на користування надрами №4083 від 18.10.2006р., та враховуючи усунення причин які були визначені у попередніх листах Держгеонадра, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, продовжити строк його дії.

Також, у вказаному листі Відповідач повідомляв, що Львівська обласна комісія з питань техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 18.10.2019р. прийняла рішення про оголошення надзвичайної ситуації в м.Новий Розділ у зв`язку із загрозою зриву опалювального сезону. Термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4083 від 18.10.2006р. закінчився і товариство, за повідомленням обласної комісії ТЕБ та НС, вимушене припинити видобуток питних вод для водопостачання 30 тис. мешканців м.Новий Розділ та прилеглих населених пунктів, що може призвести до створення надзвичайної ситуації в м.Новий Розділ нового характеру (відсутність питного водопостачання).

22.04.2019р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 1 квартал 2019 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 165013,83грн., з них 934504,39грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 71563,44грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №1 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №2 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №3 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №4 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

30.07.2019р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 2 квартал 2019 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 91845,80грн., з них 74207,72грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 44638,08грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №2 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №5 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №6 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №7 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №8 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

07.11.2019р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 3 квартал 2019 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 95590,18грн., з них 50508,45грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 45081,73грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №3 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 12 Розрахунку №4 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №10 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №11 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №12 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

30.01.2020р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2019 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 89780,79грн., з них 50527,12грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 39253,67грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №5 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 12 Розрахунку №6 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №14 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №15 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №16 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

04.05.2020р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 1 квартал 2020 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 83560,58грн., з них 35637,52грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 47923,06грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №1 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 12 Розрахунку №2 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №1 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №2 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №3 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

27.07.2020р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 2 квартал 2020 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 78769,83грн., з них 31179,87грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 47589,96грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №3 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 12 Розрахунку №4 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №4 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №5 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №6 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

03.11.2020р. Відповідачем подано до ГУ ДФС у Львівській області Податкову декларацію з рентної плати за 3 квартал 2020 року, у якому визначено податкове зобов`язання з рентної плати за звітний період в сумі 78229,69грн., з них 31363,28грн. за користування надрами для видобування корисних копалин (п.4.1. декларації) та 46866,41грн. за спеціальне використання води (п.4.4. декларації).

В пункті 12 Розрахунку №5 з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Додаток №1 до Декларації) «Ставка рентної плати» Відповідачем зазначено 5.00.

В пункті 10.2 Розрахунку №7 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем зазначено 0,3.

В пункті 10.2 Розрахунку №8 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

В пункті 10.2 Розрахунку №9 з рентної плати за спеціальне використання води (Додаток №5 до Декларації) «Коефіцієнти, що застосовуються до рентної плати відповідно до пункту 255.7 ст. 255 розділу ІХ Кодексу» Відповідачем не зазначено жодного коефіцієнту.

Довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 16.12.2020р. №48825/10/13-1-13-09-14 ГУ ДПС України у Львівській області підтвердило, що Відповідач станом на 14.12.2020р. не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої) контроль, за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Листом від 16.09.2021р. вих. №1157 Відповідач повідомив Позивача 1 про те, що з Новороздільського родовища ділянка «Дубровська» в період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року видобуто та використано 959699м3 підземних вод.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області на виконання наказу від 27.08.2021р. №482-і/п на підставі Посвідчення (направлення) від 27.08.2021р. №664 в період з 13.09.2021р. по 21.09.2021р. здійснено плановий захід державного нагляду перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», за результатами якої складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 21.09.2021р. №664/04/942.

Пунктом 2 опису виявлених порушень вимог законодавства вказаного Акту встановлено наявність порушень вимог законодавства ч.1 ст.19, ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (користування ділянкою надр за відсутності спеціального дозволу на користування надрами), так як ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" порушено право державної власності на надра. Надано спеціальний дозвіл на користування надрами виданий 18.10.2006 року №4083 виданий Державною службою геології та надр України. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами (кількість років) 13 (тринадцять) років. Відомості про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами: Мінекобезпеки - 15.09.1997 №11-5/689, Держнаглядохоронпраці 3 1.12.97 №07-11/3155. Надано чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий для видобування питних підземних вод та їх використання, за умови збереження існуючої водогосподарської обстановки, реєстраційний номер №4083, дата видачі від 18.10.2006 року (термін дії - 13 років), продовженого на підставі Наказу від 09.09.2020 року №384 (продовжено строк дії), Наказ від 09.09.2020 року №386 (внесено зміни). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами (кількість років) продовжено строк дії на 20 (двадцять) років. Відомості про спеціального дозволу на користування надрами: Міндовкілля лист від 25.08.2020 №25/2-22/3300-20. Таким чином, протягом з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року (Наказ від 09.09.2020р. №384) (продовжено строк дії) ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" здійснювало самовільний забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища. Запит від 14.09.2021 року №04-5212 про фактичний видобуток (забір) та використання підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища. Лист Відповідача від 16.09.2021 року №1157 інформація про фактичну кількість видобутих та використаних підземних вод.

Вказаний Акт підписано Головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів державними інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області О.М.Шведа, Головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Х.А. Тимань, Головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області С.П. Гребенюк, Головним спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області С.М.Джура, а також підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» Є.Б. Коза та завірено відтиском печатки Відповідача без зауважень.

27.09.2021р. Головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Х.А. Тимань на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. зареєстрована в Мінюсті України №767/16783 від 14.08.2009р. (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р №220, та №367 від 13.10.2015 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2015 року за №1369/27814), зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021р. №119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2021 року за №678/36300; Акту від 21.09.2021 року №664/04/942 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариства з обмеженою відповідальністю; Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями). Розділ IX - Рентна плата (стаття 255.5.2.); та Довідки ТзОВ ?Енергія-Новий Розділ» від 16.09.2021р. №1157 про видобуток та використання підземних вод за період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року складено Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (ТзОВ «Енергія-Новий Розділ») з підземного водозабору - ділянка Дубровська Новороздільського родовища.

Вказаний розрахунок здійснено в порядку, передбаченому п.9.1. розділу IX «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 із змінами, внесеними згідно з наказом №367 від 13.10.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2015р. за №1369/27814», зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021р. №119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2021р. за №678/36300 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за формулою (23): З сам.= 5 х W х Тар, де, W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар розмір, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 255.5.2 Податкового кодексу України (в редакції від 01.08.2021р.) на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн./100 м3)

(Пункт 9.1 розділу IX із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №320 від 15.06.2012 року; в редакції Наказу Міністерства екології та природних ресурсів №367 від 13.10.2015 року)

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-УІ (з наступними змінами та доповненнями) Розділ IX Рентна плата (стаття 255.5.2.). Ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена - 84,39 грн. за 100 м3 (відповідно за 1 м3 0,8439грн.).

3 сам.= 5 х 959699м3 х 0,8439грн./ м3 = 4049449,93грн.

Вказаним Розрахунком встановлено, що розмір відшкодування збитків становить 4049449,93грн.

Претензією від 29.09.2021р. вих.№13-5515 Позивач 1 звертався до Відповідача із вимогою про сплату в місячний термін 4049449,93грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. До Претензії долучено розрахунок збитків.

У Відповіді на претензію №160 про відшкодування збитків від 23.12.2021р. №1307 Відповідач заперечено у повному обсязі претензійні вимог з огляду на те, що ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування питних підземних вод та їх використання (реєстраційний номер 4083 від 18,10.2006р. терміном дії тринадцять років). Робота по продовженню терміну дії дозволу ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» була розпочата своєчасно. У встановлений законодавством термін - не пізніше як півроку до закінчення терміну його дії, товариство у квітні 2019 року вперше звернулося до Державної служби геології та надр України з відповідним пакетом документів щодо продовження терміну дії дозволу. З незалежних від товариства причин дозвіл №4083 від 18.10.2006 року станом на 19.10.2019 року не був продовжений. Протягом 2019 - 2020 років отримавши листи про відмову в продовженні спецдозволу товариство щоразу зверталося до Державної служби геології та надр України з доданим пакетом документів щодо продовження терміну дії дозволу з виправленнями на щоразу нові зауваження Держслужби геології та надр України.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами було продовжено для ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на двадцять років наказом №384 від 09.09.2020р. Так як ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» було вжито всіх вичерпних заходів для своєчасного продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами, то товариство вважає, що відсутній склад цивільного правопорушення, як умова для покладення на товариство такої відповідальності як збитки.

Юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками.

При цьому Відповідач зазначав, що основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом (Абзац четвертий частини першої ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до ч.6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно із абзацом 10 частини першої статті 1 вищевказаного Закону діє принцип мовчазної згоди, тобто принцип, згідно з яким згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Отже, на думку Відповідача, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» набуло право на подальше користування надрами і не здійснювало самовільне використання водних ресурсів з підземного водозабору в період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року і дії товариства не є порушенням чинного законодавства України.

Додатково Відповідач зазначав, що ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» є виконавцем послуг, з водопостачання і водовід ведення і діяльність товариства полягає у наданні комунальних послуг споживачам міста з централізованого водопостачання і водовід ведення.

ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», керуючись ст.6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та принципами пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування та гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, не могло припинити видобування підземних вод з метою безперебійного забезпечення населення м.Новий Розділ і навколишніх сіл питною водою.

Відсутність продовжених дозвільних документів з незалежних від товариства причин не могло бути підставою для припинення подачі води усім споживачам, оскільки товариство здійснює водопостачання населенню міста Новий Розділ та навколишнім селам, в тому числі школам, дошкільним установам, лікарні і іншим бюджетним організаціям, а відтак, зупинення внаслідок відсутності дозволу на спеціальне водокористування забору води в період з 19.10.2019 року по 08.09.2020 року мало б наслідком припинення водопостачання всім вищевказаним категоріям споживачів, що могло б привести до незворотних негативних наслідків, зокрема для здоров`я та якості життя міста Новий Розділ та навколишніх сіл. Припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення могло загрожувати техногенною катастрофою для мешканців м.Новий Розділ і навколишніх сіл, так як товариство є об`єктом життєзабезпечення і стратегічного значення.

Підсумовуючи вище викладене, згідно зазначених Відповідачем у відповіді на претензію доводів, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» було вжито усіх вичерпних заходів для своєчасного отримання спеціального дозволу на користування надрами, у зв`язку з чим вважає відсутній склад правопорушення, як умова для покладення на товариство такої відповідальності як збитки, а тому не погоджується із пред`явленою претензією і заперечує її в повному обсязі.

Листом від 06.01.2022р. вих. №14.57/05-42-72ВИХ-22 Прокурор просив Позивача 1 повідомити прокуратуру про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Львівській області заходи цивільно-правового шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх Невжиття. Окрім цього, Прокурор просив повідомити чи оскаржувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» документи (претензії, розрахунок, акт перевірки тощо), на підставі яких нараховано вищезгадані збитки, якщо так, то зазначити результати розгляду такого оскарження.

У відповідь на вказаного листа Позивач 1 листом від 13.01.2022р. вих. №13-174 повідомив Прокурора про те, що Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області (далі - Положення), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №51 від 02 лютого 2021 року, відповідно до якого пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, а також вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Також, Позивач 1 у вказаному листі вказав, що ТзОВ «Енергія Новий Розділ» нараховані збитки за шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства не було сплачено. Інспекцією позов до Господарського суду Львівської області про стягнення таких збитків не пред`являвся, оскільки кошти для сплату судового збору в Інспекції станом на 13.01.2022р. відсутні. На адресу Інспекції надійшла відповідь ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на претензію №160 про відшкодування збитків у сумі 4049449,93грн. (вх №93-13-09 від 13.01.2022р.), в якій повністю заперечує щодо наявності вини у здійсненому порушенні вимог природоохоронного законодавства. Інформація щодо оскарження Відповідачем дій чи приписів Інспекції відсутня.

Листом від 10.02.2022р. вих. №14.57/05-42-973ВИХ-22 Прокурор просив Позивача 2 в термін до 15.02.2022р. повідомити Миколаївський відділ Стрийської окружної прокуратури про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Тростянецькою сільською радою заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх невжиття.

При цьому Прокурор у вказаному листі повідомляв, що у випадку невжиття Тростянецькою сільською радою заходів реагування, Стрийською окружною прокуратурою вживатимуться такі заходи в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 10.02.2022р. вих. №02.2-26/183 Позивач 2 у відповідь на вказаного листа Прокурора повідомив, що Сільській раді збитки в розмірі 4049449,93грн., завдані природним ресурсам внаслідок допущених товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» порушень екологічного законодавства згідно акту перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області добровільно не відшкодовано, на бухгалтерські рахунки сільської ради чи сільського бюджету вказані кошти не надходили, а тому є підстави для стягнення їх в примусовому порядку. Поряд з цим Тростянецькою сільською радою заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків в розмірі 4049449,93грн. у примусовому порядку не вживалися, у зв`язку з відсутністю у кошторисі ради видатків на сплату судового збору.

З огляду на викладене, та у зв`язку з обмеженням можливостей сільської ради через відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, а також щоби інтереси держави не залишилися не захищеними, Позивач 2 просив органи прокуратури вжити заходи реагування, визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме пред`явити позов в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення збитків, завданих неправомірними діями в екологічній сфері в розмірі 4049449,93грн.

Запитом про отримання інформації від 09.02.2022р. вих. №1083/50/04/-2021 Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області звернулось до Державної служби геології та надр України про надання інформації щодо того, чи мало право Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ: 33525073) в період часу з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. здійснювати забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища? Якщо ні, які вимоги нормативно-правових актів, порушені (з посиланням на конкретну правову норму)?

Листом від 17.02.2022р. вих. №1810/01/03-22 «Щодо надання інформації в рамках КП « 12021141250000421» Державна служба геології та надр України повідомила Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про те, що Держгеонадр є єдиним дозвільним органом у частині надання, продовження строку дії, внесення змін, переоформлення, зупинення дії та анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а право користування надрами припиняється (втрачається) в момент закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відтак, прийняття Держгеонадрами в ході дозвільної процедури рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, яке оформляється у вигляді наказу Держгеонадр, передує видачі дозвільного документа (спеціального дозволу на користування надрами із продовженим строком користування надрами) і не може бути підставою для початку здійснення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами.

При цьому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» урегульовано процедури надання, переоформлення та анулювання документа дозвільного характеру. Таким чином, процедура продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами не є дозвільною процедурою в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Окрім того Держгеонадра повідомила, що принцип мовчазної згоди, визначений статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в період між закінченням строку дії спеціального дозволу на користування надрами і отриманням бланку спеціального дозволу на користування надрами з продовженим строком дії дозволу не застосовується. Видобування корисних копалин у вказаний період є самовільним користуванням надрами.

Листом від 10.03.2022р. вих. №14.57/05-42-1260ВИХ-22 Прокурор просив Позивача 1 в термін до 21 березня 2022 року повідомити Миколаївський відділ Стрийської окружної прокуратури про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Державною екологічною інспекцією заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх невжиття.

При цьому Прокурор у вказаному листі повідомляв, що у випадку невжиття Державною екологічною інспекцією заходів реагування, Стрийською окружною прокуратурою з метою захисту державних інтересів такі заходи в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вживатимуться самостійно.

З підстав наведеного Прокурор в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 просить суд стягнути з Відповідача на користь Відповідача на користь Позивача 2 4049499,93грн. суми завданих навколишньому природньому середовищу збитків.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 03.03.2021р. у справі №521/20937/16-ц, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.148 ГК України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно- соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Приписами ч.1 ст.149 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод.

Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Частиною 1 ст.48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Приписами ч.ч.1, 3 ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів; в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ч.3 ст.16 Кодексу України про надра подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.12 ст.16 Кодексу України про надра).

Згідно ч.1 ст.19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.ї

Приписами ст.21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає що однією з гарантій дотримання вказаними органами таких вимог є впровадження ним таких процедур та правил, які надавали б зацікавленій особі можливість перебачити наслідки своїх дій та мінімізували ризик помилок при застосуванні таких процедур.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на принципі "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України", "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі" тощо).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2021р. у справі №902/384/20.

Відповідно до преамбули Закону України Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (тут і надалі у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність; дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення.

Приписами ч.1 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.5 вказаної статті підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру; у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом; при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Згідно ч.6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Пунктом 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок є документами дозвільного характеру.

Відповідно до п.1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 (надалі Порядок, тут і надалі у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Згідно п.14 Порядку для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу; для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі; рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі з урахуванням географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу.

Надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; наявності зауважень Мінприроди щодо продовження строку дії дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку (п.15. Порядку).

Відповідно до п.25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Згідно до п.9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2015 №1174, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Міндовкілля (Мінприроди) видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2021р. у справі №902/384/20, що системний аналіз наведених норм та положень Порядку свідчить, що отримання дозволу на спеціальне водокористування за своєю суттю є процедурою, яка не носить безумовний характер, адже охоплює собою право дозвільного органу, за наявності на те відповідних підстав, як на видачу дозволу так і відмову у видачі такого дозволу.

Відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно ч.3 вказаної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

З підстав наведеного суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2021р. у справі №902/384/20 та від 02.02.2022р. у справі №909/671/20, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Великої палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №750/8676/15-ц, що відшкодування збитків однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009р. у справі №25/207).

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі №753/7281/15.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 справа №902/320/17 та від 16.04.2020 справа №904/5489/18).

Відповідно до п.2, 5 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і надалі у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Згідно ч.1 ст.2 вказаного Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно пп.14.1.59 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (тут і надалі у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції) житлово-комунальні підприємства - суб`єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX цього Кодексу).

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення (п.3.ч.1, п.п.4, 5 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Згідно п.255.5.2. ст.255 Податкового кодексу України ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод на території Львівської області Львівської області встановлюється в розмірі 84,39грн. за 100 м3.

Відповідно до п.255.3. ст.255 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Приписами п.255.7. ст.255 Податкового кодексу України встановлено, що житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Відповідно до п.252.20. ст.252 Податкового кодексу України ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах: неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини, води підземні1), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди), крім бурштину 5% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Відповідно до п.1.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009р. №389 (надалі Методика, у чинній станом на час проведення розрахунку редації) ця Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно п.9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою (23): Зсам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

При цьому суд зазначає, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку розміру позовних вимог та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце порушення, та зазначеного Позивачем максимального розміру шкоди.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 02.03.2018р. у справі №927/467/17, 21.05.2018р. у справі №904/10198/15, 22.01.2019р. у справі №905/305/18, 28.01.2019р. у справі №922/3782/17, 14.02.2019р. у справі №922/1019/18, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 27.05.2019р. у справі №910/20107/17.

Як передбачено ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020р. у справі №910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані Учасниками справи на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені Прокурором обставини щодо проведення Позивачем 1 в період з 13.09.2021р. по 21.09.2021р. на підставі наказу від 27.08.2021р. №482 та направлення на перевірку від 27.08.2021р. №664 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем та встановлення факту самовільного використання Відповідачем в період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. водних ресурсів при відсутності дозвільного документа, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), який Відповідачем з моменту проведення перевірки до розгляду цієї справи не заперечувався, результати перевірки не оскаржувались.

При цьому суд критично оцінює та відхиляє доводи Відповідача з покликанням на судову практику про те, що Держгеонадр України за результатами розгляду поданих Позивачем заяв про продовження строку дії Спеціального дозволу, не приймав відповідного рішення у вигляді наказу, а надавав відповідь Відповідачу листами, внаслідок чого діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність дій відповідача з повернення заяви з доданими до неї документами з підстав того, що Відповідачем не доведено суду належними засобами доказування обставини оскарження таких дій Держгеонадр України чи визнання їх протиправними у встановленому Законом порядку.

Наведеним спростовуються також і заперечення Відповідача проти позову з підстав отримання від Держгеонадр України «мовчазної згоди» на продовження Спеціального дозволу, оскільки вказаний принцип застосовується у випадку подання Відповідачем в установленому порядку заяви та документів в повному обсязі та невидання чи ненаправлення суб`єкту господарювання у встановлений ст.4-1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» строк документа дозвільного характеру або неприйняття рішення про відмову у його видачі, а матеріалами справи підтверджено обставину прийняття Держгеонадр України рішення у формі листів від 16.04.2019р. вих. №7233/03/12-19, від 24.05.2019р. вих. №9565/03/12-19, від 12.07.2019р. вих. №12716/03/12-19, від 08.08.2019р. вих. №14627/01/12-19, від 01.10.2019р. вих. №20169/03/12-19, від 18.10.2019р. вих. №21289/03/12-19, від 05.11.2019р. вих. №22319/03/12-19, від 21.11.2019р. вих. №23140/01/12-19, від 21.01.2020р. вих. №1025/01/11-20, від 09.04.2020р. вих. №5737/01/11-20, від 05.05.2020р. вих. №6665/01/11-20 та від 03.06.2020р. вих. №8279/01/11-20 та повернення Відповідачу Заяв про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2006р. №4083 з доданими до них документами, в тому числі з підстав неповноти подання документів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сама по собі по собі процедура отримання спеціального дозволу на користування надрами не звільняє від відповідальності за самовільне їх використання. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №910/8682/16, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, від 12.09.2019 у справі №908/1092/18 та від 17.09.2020 у справі №922/1699/15.

Окрім того, суд зазначає, що самим ж Відповідачем у листі від 23.10.2019р. вих. №3245, який адресовано до т.в.о. Голови Державної служби геології та надр України і Міністра енергетики та захисту довкілля України визнається обставина того, що термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4083 від 18.10.2006р. закінчився і Товариство, за повідомленням обласної комісії ТЕБ та НС, вимушене припинити видобуток питних вод для водопостачання 30 тис. мешканців м.Новий Розділ та прилеглих населених пунктів, що може призвести до створення надзвичайної ситуації в м.Новий Розділ нового характеру (відсутність питного водопостачання).

Також суд, з врахуванням встановлених в мотивувальній частині цього рішення обставин, вважає доведеною Відповідачем обставину того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» є житлово-комунальним підприємством в розумінні пп.14.1.59 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, оскільки одними із визначених Статутом предметів діяльності є централізоване водопостачання та водовідведення; видобування питних підземних вод для водопостачання населення м.Новий Розділ, одним із визначених видів діяльності Відповідача є 36.00 Забір, очищення та постачання води та 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод, а п.1 рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області від 28.08.2006р. №367 «Про визначення виконавця послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення» визначено ЗАТ «Енергія-Новий Розділ» виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення з 01.08.2006р. Таким чином, Відповідач є житлово-комунальним підприємством суб`єктом господарювання, який виконавцем комунальної послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення м.Новий Розділ.

Вказане підтверджує обґрунтованість доводів Відповідача щодо помилкового здійснення Позивачем 1 розрахунку розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу без застосування передбаченого приписами п.255.7 ст.255 Податкового кодексу України коефіцієнту 0,3 (в редакціях, за період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р.), а також безпідставність доводів Прокурора та Позивач 1 щодо безпідставного зазначення Відповідачем вказаного коефіцієнта у Податкових деклараціях з рентної плати за спірний період.

Також суд вважає обґрунтованими доводи та доведеними належними засобами доказування Відповідача щодо того, що Відповідачем у поданих до ГУ ДФС України у Львівській області Податкових деклараціях з рентної плати вказано передбачену п.252.20 ст.252 ПК України ставку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр для неенергетичних, нерудних (неметаловмісних (неметалічних) корисних копалин, вод підземних1), вод поверхневих, грязей лікувальних (пелоїдів), крім бурштину в розмірі 5% від вартості товарної продукції гірничого підприємства, а не коефіцієнт 5 для сплати рентної плати за водокористування без дозволу.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом в мотивувальній частині обставин та наведених правових норм суд здійснив перевірку розрахунку заявленої до стягнення суми збитків (за формулою, встановленою п.9.1. Методики) з врахуванням передбаченого приписами п.255.7. ст.255 ПК України коефіцієнта та встановив, що такий складає 1214834,98грн. (Зсам.= 5 х 959699 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 1214834,98грн.).

З врахуванням наведеного суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено протиправну поведінку Відповідача щодо видобування в період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. підземних вод в обсягах 959699м3 без спеціального дозволу на користування надрами, заподіяння вказаними діями збитків державі в розмірі 1214834,98грн. та причинно-наслідкового звязку між протиправними діями Відповідача та завданою шкодою.

Відтак, інтереси держави, за захистом яких в особі Позивача 1 та Позивача 2 Прокурор звернувся до суду є порушені, а відтак, підлягають захисту судом.

Щодо звернення до господарського суду Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст.1 Закону України «Про прокуратуру»).

У випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У п. п. З, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 26.07.2018р. у справі №926/1111/15.

У постанові Верховного Суду у справі №910/11919/17 від 17.10.2018р. зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні.

Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України). Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Також, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про правовий висновок щодо порядку здійснення представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах, запровадженого Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 13.03.2017 №5 щодо повноважень прокурора при зверненні до суду з позовами в інтересах держави зазначено наступне.

Якщо інтереси держави вимагатимуть захисту прав певного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, то представництво такого органу в судах здійснюється через прокурора.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом державного контролю та органу виконавчої влади функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 встановлено наступне:

«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».

В постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відповідно до ч.3 ст.16, ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування визначено рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, розпорядження якими від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.

Неефективне використання комунального майна з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою за ст.142 Конституції України, у тому числі, є грошові кошти місцевого бюджету як майно, яке перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що, у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка згідно зі ст.7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно з вимогами ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 листом від 06.01.2022р. вих. №14.57/05-42-72ВИХ-22 просив Позивача 1 повідомити Миколаївський відділ Стрийської окружної прокуратури про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Львівській області заходи цивільно-правового шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх Невжиття. Окрім цього, Прокурор просив повідомити чи оскаржувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» документи (претензії, розрахунок, акт перевірки тощо), на підставі яких нараховано вищезгадані збитки, якщо так, то зазначити результати розгляду такого оскарження.

У відповідь на вказаного листа Позивач 1 листом від 13.01.2022р. вих. №13-174 повідомив Прокурора про те, що Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області (далі - Положення), затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №51 від 02 лютого 2021 року, відповідно до якого пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, а також вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Також, Позивач 1 у вказаному листі вказав, що Відповідачу нараховані збитки за шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства не було сплачено. Інспекцією позов до Господарського суду Львівської області про стягнення таких збитків не пред`являвся, оскільки кошти для сплату судового збору в Інспекції станом на 13.01.2022 року відсутні. На адресу Інспекції надійшла відповідь ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» на претензію №160 про відшкодування збитків у сумі 4049449,93грн. (вх №93-13-09 від 13.01.2022р.), в якій повністю заперечує щодо наявності вини у здійсненому порушенні вимог природоохоронного законодавства. Інформація щодо оскарження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» дій чи приписів Інспекції відсутня.

Листом від 10.02.2022р. вих. №14.57/05-42-973ВИХ-22 Прокурор просив Позивача 2 в термін до 15 лютого 2022 року повідомити прокуратуру про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Тростянецькою сільською радою заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення з Відповідача вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх невжиття.

При цьому Прокурор у вказаному листі повідомляв, що у випадку невжиття Тростянецькою сільською радою заходів реагування, Стрийською окружною прокуратурою вживатимуться такі заходи в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Листом від 10.02.2022р. вих. №02.2-26/183 Позивач 2 у відповідь на вказаного листа Прокурора повідомив, що Сільській раді збитки в розмірі 4049449,93грн., завдані природним ресурсам внаслідок допущених товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» порушень екологічного законодавства згідно акту перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області добровільно не відшкодовано, на бухгалтерські рахунки сільської ради чи сільського бюджету вказані кошти не надходили, а тому є підстави для стягнення їх в примусовому порядку. Поряд з цим Тростянецькою сільською радою заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення з Відповідача вищевказаних збитків в розмірі 4049449,93грн. у примусовому порядку не вживалися, у зв`язку з відсутністю у кошторисі ради видатків на сплату судового збору.

З огляду на викладене, та у зв`язку з обмеженням можливостей сільської ради через відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, а також щоби інтереси держави не залишилися не захищеними, Позивач 2 просив органи прокуратури вжити заходи реагування, визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме пред`явити позов в інтересах держави до Відповідача про стягнення збитків, завданих неправомірними діями в екологічній сфері в розмірі 4049449,93грн.

Запитом про отримання інформації від 09.02.2022р. вих. №1083/50/04/-2021 Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області звернулось до Державної служби геології та надр України про надання інформації щодо того, чи мало право Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ: 33525073) в період часу з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. здійснювати забір та використання питних підземних вод із ділянки Дубровська Новороздільського родовища? Якщо ні, які вимоги нормативно-правових актів, порушені (з посиланням на конкретну правову норму)?

Листом від 17.02.2022р. вих. №1810/01/03-22 «Щодо надання інформації в рамках КП « 12021141250000421» Державна служба геології та надр України повідомила Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про те, що Жержгеонадр є єдиним дозвільним органом у частині надання, продовження строку дії, внесення змін, переоформлення, зупинення дії та анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а право користування надрами припиняється (втрачається) в момент закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відтак, прийняття Держгеонадрами в ході дозвільної процедури рішення про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, яке оформляється у вигляді наказу Держгеонадр, передує видачі дозвільного документа (спеціального дозволу на користування надрами із продовженим строком користування надрами) і не може бути підставою для початку здійснення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами.

При цьому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» урегульовано процедури надання, переоформлення та анулювання документа дозвільного характеру. Таким чином, процедура продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами не є дозвільною процедурою в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Окрім того Держгеонадра повідомила, що принцип мовчазної згоди, визначений статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в період між закінченням строку дії спеціального дозволу на користування надрами і отриманням бланку спеціального дозволу на користування надрами з продовженим строком дії дозволу не застосовується. Видобування корисних копалин у вказаний період є самовільним користуванням надрами.

Листом від 10.03.2022р. вих. №14.57/05-42-1260ВИХ-22 Прокурор просив Позивача 1 в термін до 21 березня 2022 року повідомити прокуратуру про те, чи вказані збитки, що завдані природним ресурсам в розмірі 4049449,93грн. добровільно відшкодовано, якщо ні, то чи вживалися Державною екологічною інспекцією заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» вищевказаних збитків у примусовому порядку, якщо такі заходи не вживалися, то зазначити причини їх невжиття.

При цьому Прокурор у вказаному листі повідомляв, що у випадку невжиття Державною екологічною інспекцією заходів реагування, Стрийською окружною прокуратурою з метою захисту державних інтересів такі заходи в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вживатимуться самостійно.

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, Позивач 1 та Позивач 2 як уповноважені органи впродовж розумного строку надані повноваження не використали, а лише листами від 13.01.2022р. вих. №13-174 Позивач 1 повідомляв Прокурора про те, що Інспекцією позов до Господарського суду Львівської області про стягнення таких збитків не пред`являвся, оскільки кошти для сплату судового збору в Інспекції станом на 13.01.2022 року відсутні та листом від 10.02.2022р. вих. №02.2-26/183 Позивач 2 повідомляв про відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору у зв`язку з обмеженням можливостей сільської ради та щоби інтереси держави не залишилися не захищеними, просив органи прокуратури вжити заходи реагування, визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме пред`явити позов в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» про стягнення збитків, завданих неправомірними діями в екологічній сфері в розмірі 4049449,93грн.

З врахуванням наведеного суд констатує, що Прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі Позивача 1 та Позивача 2 є тривале невжиття ними заходів щодо подання до господарського суду позову про стягнення збитків, завданих неправомірними діями в екологічній сфері.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з п.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.

Згідно з п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Таким чином, Прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 справа №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов. Аналогічний підхід продемонстрував і Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.п.32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт самовільного використання Відповідачем в період з 19.10.2019р. по 08.09.2020р. водних ресурсів (надр) при відсутності дозвільного документа, а саме спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визнання Відповідачем в листі від 23.10.2019р. вих. №3245 обставини того, що термін дії спеціального дозволу на користування надрами №4083 від 18.10.2006р. закінчився і товариство, за повідомленням обласної комісії ТЕБ та НС, вимушене припинити видобуток питних вод, беручи до уваги встановлення судом обставини того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» є житлово-комунальним підприємством в розумінні пп.14.1.59 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, здійснивши перевірку розрахунку заявленої до стягнення суми суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 4049449,93грн. суми завданих навколишньому природному середовищу збитків є частково мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 1214834,98грн. завданих навколишньому природному середовищу збитків. В решті в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб в розмірі 2481 гривень.

Прокурором при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Прокурор очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 60741,75грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.

Як доказ сплати судового збору Прокурором подано Платіжне доручення від 11.04.2022р. №580 про сплату Львівською обласною прокуратурою судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 60741,75грн. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Окрім того, суд зазначає що Позивач 1, Позивач 2 та Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористались.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Прокурором в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 60741,75грн., недоведення Позивачем 1, Позивачем 2 та Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 18222,53грн. судового збору, в решті судові витрати Прокурора на сплату судового збору покласти на Прокурора.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.13, 19, п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.148, 149, 173, 193 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 22, 509, 510, 525, 526, 530, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст.1, 48, 111 Водного кодексу України, ст.ст.14, 252, 255 Податкового кодексу України, ст.ст.5, 35, 38, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.1, 2, 4-1, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.ст.5, 6, 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ (81652, Львівська область, Стрийський район, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, буд.37; ідентифікаційний код: 33525073) на користь Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області (81614, Львівська область, Стрийський район, с.Тростянець, вул.Зелена, буд.2; ідентифікаційний код: 40178802) 1214834,98грн. суми завданих навколишньому природному середовищу збитків.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ (81652, Львівська область, Стрийський район, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, буд.37; ідентифікаційний код: 33525073) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, м.Львів, пр.Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 18222,53грн. судового збору.

4.В решті в позові відмовити.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 27.10.2022р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.