Справа № 761/35520/20

Провадження № 2/761/2790/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості житлово - комунальних послуг, -

в с т а н о в и в:

03 листопада 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить:

- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.03.2018 року по 01.11.2020 року включно із виключенням з розрахунків за даний період вартості послуг з обслуговування системи відеоспостереження та вартості послуг з утримання служби охорони;

- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.07.2019 року по 01.11.2020 року включно за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, виходячи з розміру 8,43 грн. за кв.м. загальної площі.

Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником квартир АДРЕСА_1 . 26.08.2005 року між сторонами були укладені договори про участь у витратах на утримання житлового будинку та прилеглої території.

Як зазначає позивач, у період з 01.03.2018 року по 01.11.2020 року відповідач самостійно, без погодження з позивачем як із співвласником, включив до рахунків на оплату комунальних послуг витрати на утримання служби охорони та обслуговування системи відеоспостереження.

У п.3.4 Договорів визначено, що додаткові послуги по обслуговуванню жилого приміщення надаються співвласнику на підставі розцінок встановлених підприємством і погоджених із співвласником.

Крім того позивач зазначає, що відповідач без будь якого погодження збільшив витрати на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій до 10,85 грн. за кв.м. площі. Останнім погоджений тариф складав 8,43 грн/кв.м.

Ухвалою суду від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не звертались до суду із клопотанням про проведення розгляду справи із викликом сторін.

18.02.2021 року до суду надійшов відзив на заявлені вимоги в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що у договорах, які підписані між сторонами закріплено, положення що відповідач надає співвласнику комплекс послуг до якого також відноситься забезпечення контролю за переміщенням (не допуском) сторонніх осіб і переміщенням товарно-матеріальних цінностей в будинку. Відповідний обов`язок передбачений п.7 ч.1 розділу 2 «Обов`язки сторін». А тому твердження позивача про безпідставність стягнення коштів за відеоспостереження та охорону не грунтується на фактичних обставинах справи, адже дане нарахування стосується виконання умов договору. Дану думку також відображено у рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 12.11.2018 року по справі №761/13280/18, у справі №761/29083/19 та постанові Київського апеляційного суду від 25.11.2020 року по справі №761/29083/19. Представник відповідача зазначає, що дійсно останній погоджений тариф по витратах на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій становив 8,43 грн. за кв.м., однак з 10.06.2018 року Київська міська державна адміністрація позбавлена повноважень щодо встановлення тарифів. Тому його визначення проходить на підставі підрахунку фактичних затрат, які відповідач поніс при обслуговуванні будинку та динаміки змін економічних складових, що також зазначено в п.3.3 Договору. Про відповідні зміни тарифу, відповідач неодноразово повідомляв позивача шляхом вивішування оголошень та під час надання рахунку на сплату послуг. Жодних мотивованих відмов від підписання Актів прийому-передачі послуг за квартири АДРЕСА_1 від позивача не надходило.

02.03.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог оскільки нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що лише співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком та щодо визначення на яких умовах та з яким виконавцем послуг буде підписано договір про надання комунальної послуги, а нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється за домовленістю сторін.

09.03.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог так як співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не було проведено зборів щодо прийняття рішень про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем а також не було обрано форми управління будинком, тож відповідач залишається обслуговуючою організацією зазначеного житлового будинку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (набрав чинності 10.12.2017 року) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до положень статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Споживач, згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Індивідуальний споживач, згідно з положеннями ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як встановлено судом, 26.08.2005 року між Фірма «Т.М.М» - ТОВ (далі - Підприємство) та ОСОБА_1 (далі - Співвласник) були укладені Договори про участь у витратах на утримання житлового будинку та прилеглої території № 38ж/Вл-49А-05 та № 39ж/Вл-49А-05.

За умовами зазначених договорів, предметом договору є забезпечення Підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, в якому знаходиться квартира Співвласника та прилеглої до нього території (п.1.1 Договорів).

Як домовились сторони та зазначили в п.1.2, Розділу 2 Договорів, Підприємство здійснює експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 , зобов`язується надати співвласнику комплекс послуг в який входить в тому числі і забезпечення контролю за рухом (не допуском) сторонніх осіб та рухом товарно-матеріальних цінностей в межах жилого будинку.

В той же час за умовами Договорів Співвласник зобов`язаний своєчасно, в строки та порядку, встановлених п.3.1 Договорів, пропорційно своїй частці власності в цьому житловому будинку та в розмірі, визначеному діючим законодавством сплачувати Підприємству спожиті послуги, зокрема, комунальні та інші платежі, передбачені діючим законодавством України та зазначеними Договорами.

Сторони визначили в п.3.1 Договорів, що Співвласник сплачує спожиті послуги до 10-го числа наступного місяця, в сумі, вказаній в рахунку на оплату послуг, що одночасно є актом наданих послуг.

Також варто зауважити, що за умовами п.3.3 Договорів, сума наданих Підприємством послуг розраховується щомісячно.

При зверненні до суду з позовними вимогами в частині зобов`язання відповідача перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.03.2018 року по 01.11.2020 року включно із виключенням з розрахунків за даний період вартості послуг з обслуговування системи відеоспостереження та вартості послуг з утримання служби охорони позивач посилався на положення п.3.4 Договорів за якими додаткові послуги по обслуговуванню житлового приміщення, надаються Співвласнику на основі розцінок, встановлених Підприємством та погодженим із Співвласником.

Однак суд не може погодитись із посиланням позивача на вказаний пункт договору, оскільки він передбачає надання додаткових послуг по обслуговуванню саме житлового приміщення, однак у відповідності до положень п.1.2 Договорів, послуга із забезпечення контролю за рухом (не допуском) сторонніх осіб та рухом товарно-матеріальних цінностей в межах жилого будинку не відноситься до додаткових послуг та надається позивачу не як власнику житлового приміщення, тобто його особистих квартир, а як співвласнику житлового будинку АДРЕСА_1 .

Отже, оскільки така послуга - забезпечення контролю за рухом (не допуском) сторонніх осіб та рухом товарно-матеріальних цінностей в межах жилого будинку, передбачена умовами Договорів, які підписані між сторонами та не відноситься до додаткових послуг, позивач не надав суду доказів що така послуга не надається, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.03.2018 року по 01.11.2020 року включно із виключенням з розрахунків за даний період вартості послуг з обслуговування системи відеоспостереження та вартості послуг з утримання служби охорони.

При зверненні до суду з позовними вимогами в частині зобов`язати відповідача перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.07.2019 року по 01.11.2020 року включно за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, виходячи з розміру 8,43 грн. за кв.м. загальної площі позивач посилався на ту обставину, що відповідач без будь-якого погодження збільшив витрати на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій до 10,85 грн. за кв.м. площі, останній погоджений тариф складав 8,43 грн/кв.м., що був погоджений розпорядженням КМДА від 01.08.2017 року №932 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

10.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в новій редакції, який підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Вказаний Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

У відповідності до положень статті 5 зазначеного Закону, до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Стаття 4 Закону відносить до повноважень Кабінету Міністрів України, зокрема:

4) затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування;

5) встановлення граничної норми витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг;

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належать:

1) сприяння створенню виконавцями комунальних послуг та управителями систем управління якістю відповідних послуг на базі національних або міжнародних стандартів;

2) організація і виконання в межах повноважень робіт із стандартизації, метрології та підтвердження відповідності у сфері житлово-комунальних послуг;

3) здійснення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги;

4) встановлення методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії, а також послуги з поводження з побутовими відходами) у багатоквартирних будинках та інших будівлях, де налічуються два або більше споживачів;

5) встановлення порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води;

6) встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води;

7) встановлення порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності;

8) встановлення обов`язкового переліку послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

До повноважень органів місцевого самоврядування належать:

1) затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм;

2) встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону;

3) затвердження норм споживання комунальних послуг;

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, окрім іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Вказаною постановою на даний час не передбачено порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Такий порядок був виключений постановою кабінету міністрів України від 27.09.2017 року за №724 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869» та внесені зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2472; 2014 р., № 84, ст. 2373), виключивши абзац шостий. Зазначені зміни набрали чинності 04.10.2017 року.

Отже, на даний час діюче законодавство не передбачає порядку погодження органами місцевого самоврядування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, суд не може взяти до уваги зазначене позивачем, що в даному випадку відповідач має нараховувати витрати на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виходячи з розміру 8,43 грн. за кв.м. загальної площі, тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача в частині зобов`язання перерахувати позивачу комунальні платежі за період з 01.07.2019 року по 01.11.2020 року включно за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, виходячи з розміру 8,43 грн. за кв.м. загальної площі не підлягають задоволенню.

Стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає права і обов`язки споживачів. Так споживач має право, зокрема,

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт.

В той же час, індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема,

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема:

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема:

2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач не надав суду копії квитанції з якої суд міг встановити, що дійсно позивачу відповідач нараховував за період з 01.03.2018 року по 01.11.2020 року послуги з обслуговування системи відеоспостереження та вартості послуг з утримання служби охорони та за період з 01.07.2019 року по 01.11.2020 року послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, виходячи з розміру 10,85 грн. за кв.м. загальної площі. В той же час представник відповідача у відзиві не заперечував зазначені обставини. Не надано суду доказів що позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку зазначених послуг.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А тому повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76- 81, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості житлово - комунальних послуг - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула