ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №826/15166/17

адміністративне провадження № К/9901/47151/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/15166/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (правонаступник Національний Банк України), третя особа: Державне космічне агентство України, за участю Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі №826/15166/17 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №4108 від 18 жовтня 2017 року «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване розпорядження винесене з порушенням норм матеріального законодавства та з перевищенням повноважень, суперечить Положенню про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженому Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, Положенню про обов`язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика (затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 р. № 396, надалі також - Положення №396), методології бухгалтерського обліку, яку застосовує позивач. Також позивач наводить обґрунтування того, що оскаржуване розпорядження містить помилкові висновки щодо розрахунку суми прийнятних активів, довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень позивача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

Рішенням Окружний адміністративний суд міста Києва від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повністю Розпорядження Нацкомфінпослуг від 18.10.2017 р. №4108 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов».

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно втрутився в договірні відносини сторін та безпідставно і незаконно вирішив питання щодо взаємних прав і обов`язків сторін у власних договірних зобов`язаннях за договорами страхування, а також помилково врахував кредиторську заборгованість при розрахунку нормативу достатності активів позивача.

Крім того суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Президії НТР ДКА від 14.07.2016 р. (Протокол № 10/2016) не є прийнятим в межах компетенції Науково-технічної ради Державного космічного агентства України і тому не може вважатися допустимим доказом, а отже, вищезазначені договори страхування не могли бути припинені у зв`язку з відміною запуску ракети-носія, оскільки факт відміни запуску не підтверджено відповідними допустимими і належними доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовлено.

Апеляційний суд мотивує своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, проте прийняв помилкове рішення з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на підтвердження факту відміни запуску ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алкантара, позивачем порушено вимоги чинного законодавства України у частині повернення страхових платежів, що передбачено умовами укладених між сторонами по справі договорів обов`язкового страхування та положеннями ст. 28 Закону України «Про страхування».

Також судом було встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 5 розділу I Положення про обов`язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, не було дотримано нормативу достатності активу.

З огляду на викладені норми права у їх співвідношенні з фактичними обставинами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 жовтня 2017 року № 4108 прийняте у спосіб та у межах повноважень, що встановлено чинним законодавством України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал».

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року у справі № 826/15166/17.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Позивач не погоджується з тим, що інформування його листами та надсилання копій рішень Президії НТР ДКА від 14.07.2016 року (протокол № 10/2016) та наказу ДКАУ від 18.07.2016 року № 141 не може вважатися допустимими доказами відміни запуску ракети-носія «Циклон-4» 1Л, а отже, договори страхування не могли бути припинені у зв`язку з відміною запуску ракети-носія, не підтвердженого належним чином.

Крім того скаржник вважає, що відповідач не має необхідної компетенції самостійно здійснювати оцінку договірних правовідносин та вирішив питання про права та обов`язки сторін у договорі страхування поза межами своєї компетенції, хоча метою позапланової перевірки була відповідність укладених договорів страхування вимогам чинного страхового законодавства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімон М.М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

Ухвалою Верховного суду від 11 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

27 квітня 2018 року до Верховного суду надійшли відзиви Державного космічного агентства України та Генеральної прокуратури України на касаційну скаргу.

02 травня 2018 року до Верховного суду надійшов відзив Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного суду від 10 травня 2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «Український страховий капітал» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26.06.2019 року № 854/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року прийнято справу до провадження, задоволено клопотання Національного Банку України про заміну Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на правонаступника Національний Банк України. Відмовлено у задоволенні клопотань сторін про розгляд справи за участі їх представників, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 26 жовтня 2022 року.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» зареєстроване як юридична особа 21 вересня 1995 року, ідентифікаційний код - 25707357, основний вид економічної діяльності - 65.12 інші види страхування, крім страхування життя.

15 листопада 2012 року позивачем укладено договори обов`язкового страхування космічних об`єктів:

- Договір № 12-178/001 обов`язкового страхування об`єкта космічної діяльності - Ракети-носія «Циклон-4» № 1Л на період запуску космічного апарату «Мікросат»;

- Договір № ОКІ 12-178/002 обов`язкового страхування ракети-носія «Циклон-4» №1Л на етапах транспортування і передстартової підготовки;

- Договір № ВТО 12-178/003/К обов`язкового страхування відповідальності перед третіми особами щодо ризиків, пов`язаних із запуском ракети космічного призначення «Циклон-4» № 1Л.

Сторонами договорів, крім позивача, виступили: Державне космічне агентство України - страхувальник; Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля» - Платник; Товариство з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер» - страховий брокер, який діяв за дорученням від імені Страхувальника і за рахунок платника.

Вказані договори страхування укладено на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов`язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. №1080 «Про заходи щодо реалізації міжнародного проекту створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4» та Закону України «Про космічну діяльність».

18 серпня 2016 року позивач отримав від Державного космічного агентства України повідомлення від 22 липня 2016 року №№ 3773/10-К8/16, 3775/10-К8/16, 3776/10-К8/16 про припинення в односторонньому порядку дії Договорів страхування від 15 листопада 2012 року № ВЗЕ 12-178/001, №ОКІ 12-178/002, №ВТО 12-178/003/К на підставі Рішення від 14 липня 2016 року про відміну запуску ракети-носія «Циклон-4» № 1Л, прийнятого науково-технічною радою Державного космічного агентства України. У повідомленні просили повернути страховий платіж відповідно до умов договору.

Листами від 29 серпня 2016 року №№ 267, 268 та 269 позивач повідомив Державне космічне агентство України, що відсутні документи на підтвердження відміни запуску та висловив згоду на припинення договорів з 17 вересня 2016 року у відповідності до умов договорів страхування.

30 вересня 2016 року позивачем надіслано на адресу Державного космічного агентства України лист №302, в якому зазначено, що відповіді на листи від 29 серпня 2016 року №№ 267, 268, 269 не отримано, а законодавчо обумовлений місячний термін для узгодження способу розірвання вказаних договорів спливає. Тому, виконуючи умови укладених договорів страхування, повідомив, що страхові платежі будуть розраховані відповідно до положень статті 28 Закону України «Про страхування» та будуть перераховані протягом тридцяти днів з дати такого розірвання.

Розраховані таким чином платежі сплачено 12 жовтня 2016 року на рахунки Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля»:

- 238 727,32 грн. - платіжним дорученням №2803, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВТО 12-178/003/К від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12.08.2016 №4133/10-К8/16;

- 166 432,99 грн. - платіжним дорученням №2804, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ОКІ 12-178/002 від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12 серпня 2016 року №4133/10-К8/16;

- 943 326,58 грн. - платіжним дорученням №2805, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВЗЕ12-178/001 від 15 листопада 2012 року згідно з листом від 12 серпня 2016 року №4133/10-К8/16.

Листом від 17 жовтня 2016 року Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» підтвердило отримання вищезазначених платежів і запропонувало в подальшому усі питання щодо повернення страхових платежів вирішувати з Державним космічним агентством України.

26 вересня 2017 року до відповідача надійшов лист Генеральної військової прокуратури України від 26 вересня 2017 року №10/2/1-26207-15 та ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року у справі №757/54536/17-к щодо проведення в рамках кримінального провадження №42015000000002433 перевірки Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал».

Відповідачем, за результатами позапланової перевірки позивача на предмет відповідності укладених договорів страхування (від 15 листопада 2012 року №ВЗЕ 12-178/001, № ОКІ 12-178/002, № ВТО 12-178/003/К) та перестрахування (№12-178/001-ms від 20 березня 2013 року; № 12-178/002-тр-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/002-пп-ms від 20 березня 2013 року (підготовка); № 12-178/003-ms від 20 березня 2013 року (транспортування); № 12-178/001-sw від 07 грудня 2012 року) вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживача», Закону України «Про страхування», Цивільного кодексу України та виданих у їх розвиток нормативно-правових актів, а також дотримання страховиком умов забезпечення платоспроможності та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, встановлених Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, складено Акт від 12 жовтня 2017 року № 1886/13-6/2.

Зазначеним Актом встановлено такі порушення:

- пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого фінансова установа зобов`язана виконувати укладені нею договори з надання фінансових послуг і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримуватися вимог, визначених книгою п`ятою Цивільного кодексу України та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;

- частини другої статті 20 Закону України "Про страхування", відповідно до якої страховик зобов`язаний виконувати інші обов`язки передбачені умовами договору страхування;

- пункту 48 Порядку і правил обов`язкового страхування об`єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов`язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об`єкта космічної діяльності страховик зобов`язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов`язаних з виконанням договору;

- пункту 37 Порядку і правил обов`язкового страхування відповідальності щодо ризиків, пов`язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об`єкта космічної діяльності страховик зобов`язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов`язаних з виконанням договору (п.1 констатуючої частини, стор.15-16 Розпорядження).

Також в Акті зазначено, що ПрАТ "УСК" порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме:

- абзацу другого пункту 5 Розділу I Положення про обов`язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2016 за № 417/28547 (далі - Положення № 396) відповідно до якого норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства;

- пункту 7 Розділу I Положення № 396, відповідно до якого страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись нормативів достатності та диверсифікованості активів;

- пункту 34 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов`язана на будь-яку дату дотримуватися обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законами та/або нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг, а також вимог законодавства щодо формування резервного капіталу та інших обов`язкових резервів (п. 4 констатуючої частини, стор.50-51 Розпорядження №4108).

На підставі Акту від 12 жовтня 2017 року відповідачем видано розпорядження від 18 жовтня 2017 року № 4108 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов», в якому зазначено таке: «Усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в тому числі відповідних ліцензійних умов, зазначені в пунктах 1 та 4 констатуючої частини цього розпорядження, та повідомити відповідача про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17 квітня 2018 року.».

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664-III) у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Пунктом 4 частини першої статті 20 цього Закону встановлено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

Пунктом 1 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, зокрема, зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 2664-III порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з підпунктом першим пункту 2.1 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року № 2112/22424) (далі - Положення), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Зі змісту акту перевірки ПрАТ «Український страховий капітал» від 12 жовтня 2017 року № 1886/13-6/2, вбачається, що відповідачем відносно позивача було зафіксовано ряд порушень законодавства, у зв`язку із чим і було прийнято оскаржуване розпорядження.

З огляду на встановлені порушення під час перевірки, ключовим питанням при розгляді даної справи є належність та достатність (законність) повідомлення позивача Державним космічним агентством України про припинення у односторонньому порядку дії Договорів страхування від 15 листопада 2012 року № ВЗЕ 12-178/001, №ОКІ 12-178/002, №ВТО 12-178/003/К.

Так, згідно положень статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічні положення містить частина перша статті 354 Господарського кодексу України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до положень статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про космічну діяльність» передбачено, що перелік видів обов`язкового страхування при здійсненні космічної діяльності встановлюється чинним законодавством України. Порядок обов`язкового страхування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про страхування» обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Пунктами 22- 25 частини першої статі 7 Закону України «Про страхування» до обов`язкових видів страхування віднесено: страхування об`єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності; страхування цивільної відповідальності суб`єктів космічної діяльності; страхування об`єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов`язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі; страхування відповідальності щодо ризиків, пов`язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі.

За своїм змістом та правовою природою укладені між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер» (Страховий брокер), Державним космічним агентством України (Страхувальник) та Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Платник) договори №ВТО12-178/003/К, №ВЗЕ12-178/001 та №ОКІ12-178/002 є договорами обов`язкового страхування, які підпадають під правове регулювання глави 67 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України та положень Закону України «Про страхування».

Згідно положень статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 28 Закону України «Про страхування» дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

Згідно п. 14.7 Договору страхування № ВЗЕ 12-178/001, п. 7.6 Договору страхування №ВТО 12-178/009/К, п. 7.6 Договору №ОКІ 12-178/002, у разі відміни запуску ракети-носія, страховик зобов`язаний повернути платнику платіж протягом 30 календарних днів з дня припинення дії даного договору з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов`язаних з виконанням даного договору.

Такі умови договорів № ВТО 12-178/009/К, №ОКІ 12-178/002, № ВЗЕ 12-178/001, є обов`язковими та погоджені сторонами у відповідності до приписів п. 48 Порядку і правил обов`язкового страхування об`єктів комічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов`язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1033 від 10 листопада 2010 року, у разі відміни запуску об`єкта космічної діяльності страховик зобов`язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов`язаних з виконанням договору.

Таким чином, підставою для припинення договорів страхування у межах спірних правовідносин є відміна запуску ракети-носія «Циклон-4».

Так, судом апеляційної інстанції було встановлено та не спростовано сторонами, що 16 липня 2015 року Федеративна Республіка Бразилія повідомила Українську сторону про денонсацію договору укладеного 21 жовтня 2003 року між Україною та Федеративною Республікою Бразилія Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, ратифікований Законом України від 04 лютого 2004 року №1429ІУ.

Згідно з п. 1 статті 4 Договору, Українська Сторона та Бразильська Сторона призначають відповідно Національне космічне агентство України (НКАУ) та Бразильське космічне агентство (БКА) уповноваженими органами, відповідальними за здійснення довгострокового співробітництва у використанні ракети-носія «Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара.

Відповідно до п. 8 Положення ДКА, ДКА України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з п. 5 статті 10 Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов`язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, Уряд України уповноважує Національне космічне агентство України контролювати виконання положень цієї Угоди. Уряд Федеративної Республіки Бразилія уповноважує Бразильське космічне агентство контролювати виконання положень цієї Угоди.

Так, 14 липня 2016 року на засідання Президії науково-технічної ради Державного космічного агентства України було вирішено відмінити запуск ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алкантара, у зв`язку з припиненням дії з 16 липня 2016 року договору від 21 жовтня 2003 року.

18 липня 2016 року Державним космічним агентством України винесено наказ №141 «Про виконання рішень Президії НТР ДКА від 14.07.2016» про відміну запуску ракети-носія «Циклон-4» №1Л з пускового центру Алкантара у зв`язку з денонсацією Бразильською стороною договору від 21 жовтня 2003 року.

Листами-повідомленнями Державного космічного агентства України від 22 липня 2016 року за вих.№3773/10-К8/16, вих.№3774/10-К8/16 та вих.№3775/10-К8/16 позивача повідомлено (18 червня 2016 року) про припинення дії Договорів страхування у зв`язку з відміною запуску ракети космічного призначення на підставі рішення, прийнятого науково-технічною радою Державного космічного агентства України про відміну запуску ракети-носія «Циклон-4» №1Л від 14 липня 2016 року.

У відповідь на листи-повідомлення від 22 липня 2016 року та лист від 12 серпня 2016 року відповідач у листах від 29 серпня 2016 року за вих.№267, вих.№268 та вих.№269 заперечив проти припинення Договорів страхування з підстави «відміна запуску ракети-носія «Циклон-4» №1Л», посилаючись на ненадання страхувальником доказів відміни запуску ракети-носія. При цьому, страховик вказав, що застосуванню підлягають умови договорів, які передбачають загальний порядок припинення договору на вимогу страхувальника, та загальні положення статті 28 Закону України «Про страхування».

Державне космічне агентство України направило позивачу копії документів, що підтверджують відміну запуску ракети-носія «Циклон-4», а саме витяг з наказу Державного космічного агентства України №141 від 18.07.2016 та витяг з протоколу засідання президії науково-технічної ради Державного космічного агентства України від 14.07.2016 року.

Натомість, позивач повернув лише частину страхових платежів у сумі 1,348 млн. гривень, замість 38,5 млн. гривень (за період, що залишився до закінчення дії договорів страхування з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 1%), керуючись статтею 28 Закону України «Про страхування».

Для вирішення питання повернення страхових платежів Державне космічне агентство України звернулося до Господарського суду м. Києва з відповідним позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал».

За наслідками розгляду даної справи Господарським судом м. Києва прийнято рішення від 20.06.2018 року у справі №910/1042/18, щодо порядку повернення платежів за договорами обов`язкового страхування: №ВЗЕ12-178/001, №ОКІ12-178/002, №ВТО12-178/003/К.

Так зі змісту даного рішення суду вбачається, що з огляду на відміну запуску ракети-носія «Циклон-4», страхові платежі у відповідності до пункту 14.7 Договору №ВЗЕ12-178/001, пункту 7.6 Договору №ОКІ12-178/002 та пункту 7.6 Договору №ВТО12-178/003/К підлягають поверненню відповідачем в повному обсязі з відрахуванням фактичних витрат страховика протягом 30 днів з дня припинення дії вказаних договорів, а саме з 16.07.2016 року (рішення Президії науково-технічної ради Державного космічного агентства України з приводу ситуації, що склалась у зв`язку з припиненням дії з 16.07.2016 договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія «Про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара»).

З огляду на вищенаведені обставини, з урахування підтвердження факту відміни запуску ракети-носія «Циклон-4», колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства України у частині повернення страхових платежів, а отже спірне розпорядження в цій частині є правомірним, прийняте у спосіб та у відповідності до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Крім того колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про втручання відповідача у договірні відносини, з огляду на те, що дозвіл на проведення перевірки виконання позивачем вказаних договорів страхування (перестрахування) був наданий ухвалою Печерського суду міста Києва від 25 вересня 2017 року у справі № 757/54536/17-к та у зв`язку з очевидністю порушення вимог законодавства у сфері страхування зі сторони позивача, в частині своєчасного повернення страхових платежів у разі припинення договорів обов`язкового страхування.

Щодо застосування спірним розпорядженням засобів впливу в частині недотримання позивачем обов`язкових критерії та нормативів достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5 розділу I Положення про обов`язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затверджено Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 23 лютого 2016 року №396, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2016 року за №417/28547, норматив достатності активів - сума прийнятних активів, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування та/або перестрахування.

Норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, а позивачем не спростовано, що норматив достатності активів станом на 05 жовтня 2017 року має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень, включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства, та дорівнює 73 921,8 тис. грн. (з урахуванням недоплачених платежів за договорами страхування у спірних правовідносинах).

Так, в оскаржуваному розпорядженні встановлено, що сума прийнятих активів, з урахуванням критеріїв та вимог до якості активів страховика, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування (перестрахування), що розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів становить 39 257, 3 тис. грн.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що позивачем не дотримано нормативу достатності активів.

Відповідно до пп. 1.6 та 1.7 «Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги», затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов`язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу. Рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.

Так, розпорядженням відповідача від 18 жовтня 2017 року № 4108 постановлено позивачу усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в тому числі відповідних ліцензійних умов, зазначені в пунктах 1 та 4 констатуючої частини цього розпорядження, та повідомити відповідача про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17 квітня 2018 року.

Щодо доводів позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині приєднання до матеріалів справи документів, які заздалегідь не були йому надіслані, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 жовтня 2017 року № 4108, як прийнятого у спосіб та у межах повноважень, встановлених чинним законодавством України.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що аргументи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі №826/15166/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій