Справа №:755/9389/22

Провадження №: 2/755/5910/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення позовної заяви

"24" жовтня 2022 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

22 вересня 2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка 27.09.2022 року передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

27 вересня 2022 року на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».

Згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, отримана інформація про реєстрацію відповідач ки ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва», які збігається з адресою, зазначеною в позовній заяві.

03 жовтня 2022 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків не більше ніж п`ять днів з дня отримання ним ухвали.

Копію вказаної ухвали суду від 03 жовтня 2022 року позивач отримав 07 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Підставами для залишення позовної заяви без руху зокрема слугувало те, що позивачу слід було надати: розрахунок заборгованості із підписом бухгалтера Банку, представника Банку, скріплений печаткою Банку, а також копію платіжного доручення № BOJ65B3O8K від 25.08.2022 року про сплату судового збору, підписаного відповідальним виконавцем Банку і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Крім того, до засвідченої належним чином копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк, копії наказу банку щодо затвердження «Умов та правил надання банківських послуг», позивач мав подати переклад вказаних документів на державну (українську) мову, відповідно до кількості учасників судового процесу.

21 жовтня 2022 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заява про усунення недоліків позовної заяви разом з додатками: розрахунок заборгованості із підписом представника Банку, із зазначенням прізвища та посади юристконсульта ОСОБА_3 , скріплений печаткою Банку, а також копію платіжного доручення № BOJ65B3O8K від 25.08.2022 року про сплату судового збору за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , підписаного представником позивача ОСОБА_3 .

Разом з тим, недоліки позивачем не були усунуті в повній мірі, оскільки до позовної заяви позивач не додав письмового перекладу на державну (українську) мову анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк, копії наказу банку щодо затвердження «Умов та правил надання банківських послуг».

Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року №961 «Про деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» установлено, що: держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у повному обсязі за одну гривню. Після виконання абзацу другого цього пункту з метою відновлення та забезпечення стабільної роботи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" держава в особі Міністерства фінансів бере участь у його додатковій капіталізації шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, що не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої Національним банком.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація позивача, внаслідок якої змінилась повне та скорочене найменування з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Окрім того, змінилась форма власності з приватної на державну власність.

Отже, єдиним акціонером банку, якому належить 100 відсотків акцій статутного капіталу банку, є Держава.

Функції з управління корпоративними правами держави в Банку здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно ст.2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року, який набрав чинності через два місяці після його опублікування, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. (ст.2 Закону) .

Згідно п. 16 ч. 1 ст.9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані: посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, не визначені в підпунктах 1-15 частини першої цієї статті, крім осіб, які не є громадянами України.

Згідно положень ст.14 Закону, у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до положень ч. 2-4 ст.9 ЦПК України, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами ч.1 ст.75 ЦПК України, перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач, подаючи заяву з обґрунтуванням позовних вимог, не дотримався приписів ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, та відповідно не в повній мірі усунув недоліків позовної заяви, що були викладені в ухвалі суду від 03 жовтня 2022 року.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суддя доходить висновку про повернення позовної заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 128, 130, 131, 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості - вважати такою, що не подана, та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: