ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022м. ХарківСправа № 922/1705/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, 98, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства (61024, м. Харків, вулиця Пушкінська, 86) про стягнення шкоди за участю учасників справи:

прокурора - Зливка К.О.

3-ї особи (Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства) - Любчич М.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Держекоінспекція, позивач), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (далі - ДП "Чугуєво-Бабчанський лісове господарство", відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев та засміченням території об`єкта природно-заповідного фонду на загальну суму 3 099 798,41грн.

Позов мотивовано тим, що посадовими особами державної лісової охорони Підприємства, усупереч вимогам статей 19, 69, 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев посадовими особами відповідача у кварталах 5, 13 Малинівського лісництва, в кварталі 64 Тетлізького лісництва, в кварталі 103, 132 Печенізького № 4 лісництва, в кварталі 161 Кочетоцького № 1 лісництва ДП "Чугуєво-Бабчанський лісове господарство", які розташовані на території Есхарівської селищної ради, Великобабчанської, Зарожненської сільських рад, Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, чим заподіяно шкоди на загальну суму 3 086 342,41 грн, яка обрахована на підставі додатку № 10 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд". Окрім цього, прокурор зазначив, що на території регіонального ландшафтного парку місцевого Печенізьке поле (частина якого знаходиться під охороною ДП "Чугуєво-Бабчанський лісове господарство") в кварталах 146, 149 Печенізького лісництва виявлено засмічення його території поодинокими предметами (поліетилен, пляшки, упаковка з-під харчової продукції, одяг, ганчірки тощо), що є порушенням з боку відповідача вимог статей 6, 23 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", чим заподіяно шкоди на суму 13 456 грн, яка обрахована на підставі додатку № 10 до Постанови № 541.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.02.2021 у справі № 922/1705/20, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021, позовні вимоги заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області задоволено частково.

Стягнуто з ДП "Чугуєво-Бабчанський лісове господарство" на користь держави шкоду, заподіяну незаконним вирубуванням дерев, у сумі 384 367,67грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.11.2021 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (в частині відмови у задоволенні позову прокурора про стягнення 2715430,74грн) у справі № 922/1705/20 скасовано. В частині стягнення 1668066,61грн на користь Печенізької селищної ради УК у Печенізькому районі Харківської області та 1047 364,13грн на користь Чкалівської ОТГ УК у Чугуївському районі Харківської області справу № 922/1705/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 для розгляду справи № 922/1705/20 визначено суддю Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 07.12.2021 справу прийнято на новий розгляд та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні 22.02.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.03.2022.

Судове засідання у справі, призначене на 03.03.2022, не відбулося у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні та активні боєві дії на території міста Харкова.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 18.08.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом оголошено перерву в судовому засіданні у розгляді справи по суті до 13.10.2022 о 14:30, про що постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання.

Після перерви судове засідання продовжено.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1668066,61грн на користь Печенізької селищної ради УК у Печенізькому районі Харківської області та 1 047364,13грн на користь Чкалівської ОТГ УК у Чугуївському районі Харківської області підтримує в повному обсязі, просить суд позов в цій частині задовольнити повністю.

Прокурор у письмових поясненнях зазначає, що відведення ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" рубки головного користування дерев здійснено на підставі наказу Мінприроди про встановлення розрахункових лісосік для заготівлі деревини в порядку рубок головного користування для постійних лісокористувачів Харківської області від 04.11.2008 № 568.

Разом з цим, відповідно до умов вищезазначеного наказу (додаток 4) Мінприроди встановлювалася розрахункова лісосіка для заготівлі деревини в порядку рубок головного користування для постійних лісокористувачів Харківської області, у тому числі ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" на період з 2009 по 2017 роки.

Отже, видача та отримання лісорубних квитків для проведення рубок на підставі вищезазначеного наказу з 2018 року є незаконними в силу даного наказу та ст. 43 Лісового кодексу України.

Таким чином, на думку прокурора, ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", враховуючи те, що Мінприроди не встановлювало та не затверджувало вказаному держлісгоспу на 2019 роки ліміти на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, усупереч вищевказаним вимогам законодавства, незаконно виписано лісорубні квитки № 000662 та № 000663 від 02.04.2019 на проведення рубок головного користування в кварталі 103 виділі 7.1 та кварталі 132 виділі 6.1 Печенізького № 4 лісництва, що призвело до незаконної вирубки у 2019 році 506 дерев, чим інтересам держави заподіяно шкоди на загальну суму 2 715 430,74 грн.

Крім того, як зазначає прокурор, наказом Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг визнано таким, що втратив чинність наказ Мінприроди від 04.11.2008 № 568. Зазначений наказ (№ 5-аг) опубліковано на офіційному сайті Міністерства, що підтверджується наявним у матеріалах справи скріншотом сторінки сайту Мінприроди, з якого вбачається, що наказ Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг опубліковано 28.03.2019.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від позивача на адресу суду не надходило.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, проте на адресу суду від його представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник посилаючись на те, що наказом Чугуївського РТЦК та СП Харківської області від 04.03.22 адвоката Гуменного Т.З. мобілізовано у роту охорони Чугуївського РТЦК та СП Харківської області та останній задіяний у виконанні бойових розпоряджень ОУВ "Харків" на відповідних напрямках ведення бойових дій, просить відкласти судове засідання у справі, призначене о 14.30 г. 13.10.22, на іншу дату.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідачем у клопотанні не визначено до якого саме часу він просить суд відкласти розгляд справи, а тому відкладення справи на невизначений строк може спричинити порушення прав інших учасників справи на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Також суд звертає увагу, що жодних змін стосовно меж процесуального строку розгляду господарських справ чи підстав відкладення розгляду справ у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні законодавство наразі не передбачає.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась. Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, заявник не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання, або поданням якихось нових доказів у справі.

Обізнаність представника відповідача про судовий розгляд, факт подання ним клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, вказує на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.

Оскільки на даний час Господарський суд Харківської області здійснює правосуддя в умовах воєнного стану, відповідно до Конституції України та розглядає справи в межах розумних строків, справа перебуває на новому розгляді та її розгляд здійснюється потягом тривалого часу, а Підприємство відповідача знаходиться на підконтрольній території України, що не позбавляє відповідача права забезпечити явку іншого повноважного представника, враховуючи, що у даній справі явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалася та сторони у судове засідання не викликаються, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача, в якому останній, зокрема, зазначає, що не доведення до Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та до відповідача наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг станом на момент видання лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663 є підставою для висновку про законність цих дозвільних документів на момент їх видання відповідним суб`єктам господарювання. Також, за твердженнями відповідача, на підставі положень ч.1 ст.10 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", суб`єктом відповідальності за законність та відповідність нормам чинного законодавства лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663 є саме Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, а не ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", що вказує на неправильне визначення суб`єкта відповідальності при визначенні сторони у справі у якості відповідача. При цьому, у судовому порядку недійсними ці лісорубні квитки не визнані, а свою дію вони вичерпали, оскільки є виконаними.

На думку відповідача на даний час відсутні належні, допустимі, достатні докази на підтвердження фактичних обставин для застосування до них норм та положень ст.1166, ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України. За викладених обставин обґрунтування прокурора у вчиненні незаконних рубок у вину відповідача є недоведеним фактом, як не доведеним належним чином є і сам факт завдання матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивач.

Представник третьої особи (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) у призначене судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань від третьої особи на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи (Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства) в судовому засіданні підтримує правову позицію, викладену ним у письмових поясненнях, та зазначає, що ним не було отримано (від Мінприроди, від Держлісагентства, від Харківської обласної державної адміністрації тощо) у встановленому порядку будь-якої інформації про наявність наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг, тобто наказ не був доведений Управлінню у порядку, встановленому відповідним нормативно правовим актом (Інструкцією № 38 від 05.02.2007), що є порушенням лісових відносин в Україні та виключає вину Управління.

На думку Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства констатація Державної екологічної інспекції у Харківській області того, що визначені лісорубні квитки були виписані після відміни розрахункової лісосіки (на третій робочий день) наказом Мінприроди від 28.03.2019 за № 5-аг не є юридичним аргументом наявності порушення Управлінням вимог чинного лісового та іншого природоохоронного законодавства України, а тому лісорубні квитки були виписані правомірно, без порушень "Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Як зазначає Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства 02.04.2019 (дата виписки лісорубних квитків серії ХА ЛРК № 000662, 000663) в Управління не було альтернативних шляхів отримання інформації про наявність (відсутність) наказу Мінприроди про відміну розрахункової лісосіки для ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", так як він був оприлюднений на офіційному сайті Мінприроди лише 04.04.2019, а тому вищезазначені лісорубні квитки були видані правомірно, а рубки РГК здійснювалися на зазначених ділянках, законно.

Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Держекоінспекцією у період з 03.03.2020 по 17.03.2020 проведено позапланову перевірку дотримання ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами перевірки складено Акт від 17.03.2020 № 253/11-02/06-06 (далі - Акт перевірки), в якому зазначено, зокрема, що в ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області спільно з посадовими особами Підприємства лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев у кварталах 103, 132 Печенізького № 4 лісництва, яка розташовані на території Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області, а також Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, що є порушенням вимог статей 16, 64, 67, 69, 89, 90 ЛК України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1996 № 555 та Порядку № 761.

Зокрема, встановлено наступне:

в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького № 4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) при проведенні рубки головного користування у 2019 році були незаконно зрубані дерева: 185 дерев сироростучих діаметром від 9 до 67 см, 25 дерев сухостійних діаметром від 14 до 52 см за неправомірно виданим лісорубним квитком № 000663 від 02.04.2019, що є порушенням ст.ст.19, 64, 69 Лісового кодексу України, п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;

в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького № 4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) при проведенні рубки головного користування у 2019 році були незаконно зрубані дерева: 261 дерево сироростуче діаметром від 9 до 80 см, 35 дерев сухостійних діаметром від 10 до 46 см за неправомірно виданим лісорубним квитком № 000662 від 02.04.2019 що є порушенням ст.ст.19, 64, 69 Лісового кодексу України, п.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Також, за наслідками перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників Підприємства, складено відомості переліку пнів зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у Акті перевірки.

У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, 20.08.2019 здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу ДП "Чугуєво-Бабчанський лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких складає 2715430,74грн (1668066,61грн+1047364,13грн, вимоги, що розглядаються судом під час нового розгляду справи).

З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією 18.03.2020 надіслано до ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" претензії №№ 32-40, які, за твердженнями прокурора, залишились без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами відповідача внаслідок незаконної вирубки дерев до моменту звернення до суду, не відшкодована.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах держави в особі Держекоінспекції до ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільної порубки дерев.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 цієї статті особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень ст.1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки майнової шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, враховуючи встановлену ч.2 цієї статті презумпцію вини заподіювача, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

Під шкодою слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки завдавача шкоди. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв`язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Згідно зі ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.4 ст.68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 65 Лісового кодексу України передбачено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Частиною 1 ст.69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Частиною ч.2 ст.78 Лісового кодексу України передбачено, що припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.

Пунктом 14 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.07 №761(далі Порядок № 761; у редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України від 06.09.2005 № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з п.2 та п.3 Порядку № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до п.4 Порядку № 761, для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 № 568 були затверджені розрахункові лісосіки на період 2009-2017 роки для державних підприємств підприємства "Чугуєво-Бабчанський лісгосп" (0,4тис.м.куб), Красноградський лісгосп (8,17 тис. м.куб) та Жовтневий лісгосп (4,2 тис. м.куб).

Як встановлено судом, 28.03.2019 Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 5-аг було визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 № 568 в частині, що стосується відповідача.

02.04.2019 Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства на підставі Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 № 568 було видано відповідачу лісорубні квитки серії ХА ЛРК за № 000662 і № 000663 для проведення рубок головного користування у Печенізькому № 4 лісництві на лісосіках у виділі 7.1 площею 0,8га кварталу 103 та у виділі 6.1 площею 0,4 га кварталу 132.

На підставі цих лісорубних квитків, відповідач здійснив рубку дерев в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького № 4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького № 4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області).

З матеріалів справи вбачається, що з 25 по 26, з 29 по 31 липня, з 01 по 02, з 05 по 07 серпня 2019 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено позапланову перевірку Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині повноважень, передбачених Положенням про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, що затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № 134, в діяльності Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

За наслідками вказаного заходу Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 544/11-02/06-06, а також внесено подання про анулювання дозволу від 14.08.2019 року № 2961/06-10, яким зобов`язано Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства вжити заходи щодо анулювання лісорубних квитків ХА ЛРК № 000662, № 000663, виданих Державному підприємству "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство".

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам та вирішуючи питання наявності або відсутності ознак протиправної поведінки в діях відповідача, суд зазначає про обов`язковість вирішення питання законності видачі спірних лісорубних квитків Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, оскільки рубка дерев на підставі дозволу, що був виданий із порушенням норм чинного законодавства також може бути визнана незаконною порубкою дерев та буде утворювати самостійний склад правопорушення. Тому помилковою суд визнає позицію відповідача про те, що лише порубка дерев без відповідного дозволу може бути визнана незаконною порубкою.

Вирішуючи питання законності видачі спірних лісорубних квитків Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 11 Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 05.02.2007 № 38 (далі Інструкція № 38; у редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) (додаток 3) затверджується наказом Мінприроди та доводиться до відома Держлісагентства та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям для контролю та керівництва в роботі.

Відповідно до п.13 Інструкції № 38 передбачено, що Держлісагентство доводить затверджені розрахункові лісосіки до відома уповноважених органів Держлісагентства та ВО "Укрдержліспроект" для керівництва в роботі.

Згідно з п. 14 Інструкції № 38 уповноважені органи Держлісагентства доводять затверджені розрахункові лісосіки до відома всіх постійних лісокористувачів, власників лісів для керівництва в роботі.

Відповідно до п.6 Інструкції № 38 затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) діє до відміни її наказом Мінприроди.

Таким чином, суд вважає помилковою позицію прокурора та позивача про те, що Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.11.2008 № 568 діяв до 2017 року, оскільки в силу приписів п.6 Інструкції № 38, відповідний наказ діяв до моменту його скасування Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.03.2019 № 5-аг.

В той же час, суд вважає за необхідне встановити обставини доведення у встановленому законом порядку до всіх суб`єктів спірних правовідносин факту прийняття Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.03.2019 № 5-аг, оскільки відповідний акт не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії.

Так, суд звертає увагу на заперечення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства з посиланням на те, що на момент видання спірних лісорубних квитків воно не було обізнано про наявність Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.03.2019 № 5-аг.

Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною 1 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Як зазначає позивач, Наказ Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг в силу зазначених вимог був опублікований в день його затвердження, а саме 28.03.2019, на офіційному сайті https://mepr.gov.ua, про що, за твердженнями позивача, свідчить скріншот вказаної сторінки.

Проте, з наданого позивачем скріншоту сторінки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України не можливо зробити висновок про дату такої публікації, оскільки на сторінці відсутня відповідна інформація, а зазначено лише дату та номер такого наказу.

В обґрунтування тверджень про те, що Наказ Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг було опубліковано на сайті Мінприроди вже після видачі спірних квитків, відповідачем надано роздруківку з кодом сторінки сайту Мінприроди на якій було опубліковано даний наказ, з якої також не вбачається дати публікації зазначеного Наказу.

Судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, яким запропоновано викласти свою правову позицію стосовно даного спору.

Жодних письмових пояснень від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до суду не надійшло.

В матеріалах справи міститься лист Міністерства енергетики та захисту довкілля (Міндовкілля), відповідь на запит Харківської обласної прокуратури від 28.10.2020 № 15/3-48 вих-20, в якому Міністерство повідомило, що у нього, як новоутвореного внаслідок перейменування Міністерства екології та природних ресурсів центрального органу виконавчої влади, відсутня інформація про публікацію Наказу Мінприроди від 28.03.2019 № 5-аг.

Також, Міндовкілля у відповідній відповіді на запит повідомило, що відповідно до Інструкції № 38 розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів затверджується наказом Міндовкілля та доводиться до відома Держлісагенства та обласним держадміністраціям для контролю та керівництва в роботі. Розрахункові лісосіки, які в установленому законом порядку надійшли на розгляд до Міндовкілля, вводяться в дію з дня затвердження їх наказом. Держлісагенство доводить затверджені розрахункові лісосіки до відома уповноважених органів Держлісагенства та ВО «Укрдержліспроект» для керівництва в роботі. Уповноважені органи Держлісагенства доводять затверджені лісосіки до відома всіх постійних лісокористувачів, власників лісів для керівництва в роботі.

Будь-яких інших доказів в підтвердження або спростування висновків про те, що на момент видачі спірних лісорубних квитків Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства було обізнано про прийняття Мінприроди Наказу від 28.03.2019 № 5-аг суду надано не було, в матеріалах справи відповідні докази також відсутні.

Також, жодним із учасників процесу не було надано інформацію про те, коли саме відбувалась рубка та чи був обізнаний відповідач про наявність прийнятого Мінприроди Наказу від 28.03.2019 № 5-аг на час проведення рубки на підставі спірних квитків.

Враховуючи викладене, надаючи оцінку тим доказам, які є в матеріалах справи, суд позбавлений можливості встановити всі обставини, що підлягають обов`язковому встановленню у даній справі, а тому суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, яке покладено в основу відповідного позову.

При цьому суд зазначає, що в силу ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, а також те, що рубка відповідачем дерев в кварталі 103 виділі 7.1 площею 0,8 га Печенізького № 4 лісництва (територія Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області) та в кварталі 132 виділі 6.1 площею 0,4 га Печенізького № 4 лісництва (територія Чкалівської ОТГ Чугуївського району Харківської області) проводилась в порядку спеціального лісокористування на підставі дозвільних документів - лісорубних квитків, видання яких уповноваженим органом з порушенням законодавства або втрата ними чинності на момент проведення відповідної порубки ні прокурором, ні позивачем не доведена, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в розмірі 2 715 430,74грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову в частині стягнення шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в розмірі 2 715 430,74грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" жовтня 2022 р.

СуддяТ.А. Лавренюк