Номер провадження: 33/813/1065/22

Номер справи місцевого суду: 501/2171/22

Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді - Князюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 18 серпня 2022 року в адміністративній справі відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 серпня 2022 року призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85.00 гривень в прибуток держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Не погоджуючись з постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, відповідно до вимог якої апелянт просить суд постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 вказує, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, як виду покарання за адміністративне правопорушення, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначила, що всупереч вимог ст.277-3 КУпАП вона не була належним чином повідомлена про дату розгляду справи.

Крім того зазначає, що юридична особа, в якій вона працює касиром, а саме ТОВ «ФК «АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП» є небанківською фінансовою установою та здійснює валютні операції на підставі відповідної ліцензії Національного банку України, вона не є надавачем платіжних послуг, її діяльність регулюється виключно Законом Україн Про валюту і валютні операції і на неї не розповсюджуються вимоги п.7 ч.1 ст.4 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Частина 1 ст. 155-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлено, що банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями вготівковій формі на підставі агентських угод з банками, а також небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», зобов`язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обов`язок забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту розповсюджується виключно на наступних суб`єктів:

1) банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі;

2) суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками;

3) небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Згідно пункту 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей цього Закону належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 цього Закону:платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);філії іноземних платіжних установ;установи електронних грошей;фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;оператори поштового зв`язку;надавачі нефінансових платіжних послуг.

Частинами 1,2 ст. 5 Закону України «Про платіжні послуги» до фінансових платіжних послуг належать такі послуги:

1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

2) послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.

До нефінансових платіжних послуг належать: 1) послуги з ініціювання платіжної операції; 2) послуги з надання відомостей з рахунків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначає, що небанківська фінансова установа - це фінансова установа, крім банку.

Преамбула Закону України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Частина 2 ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» регламентує, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Виходячи з вище викладеного, слід дійти висновку, що ТОВ «ФК «АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП» є небанківською фінансовою установою та здійснює валютні операції на підставі відповідної ліцензії Національного банку України, воно не є учасником платіжного ринку України, оскільки не є надавачем платіжних послуг в розумінні ст.5 ЗУ Про платіжні послуги і його діяльність регулюється виключно ЗУ Про валюту і валютні операції та не підпадає під дію ЗУ Про платіжні послуги, тобто не є суб`єктом, на якого розповсюджуються вимоги п.7 ч.1 ст.4 ЗУ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Крім того, в основу доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.155 -1 КУпАП судом покладено протокол № 319/11/15-32-07-06-15 про адміністративне правопорушення та акт (довідка) фактичної перевірки № 4571/15/26/РРО/390/3901 Головного управління ДПС в Одеській області від 27.07.2022. Однак, як вбачається із п. 4.5 зазначеного акту додатками до нього є: звіт РРО; опис готівкових коштів; фіскальний чек.

Вище зазначені документи до матеріалів справи не долучалися і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити обставини правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 .

Дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд вважає, що не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП , а викладені в постанові суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї , у відповідності до ст. 247 КУпАП, - закриттю.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 18 серпня 2022 року скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до відповідальності у за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк