17.10.2022 Справа № 756/265/22

Номер провадження 2-а/756/65/22

Унікальний номер судової справи 756/265/22

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Слуцького О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

24.12.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Просить суд скасувати постанову серії 1 КІ №0000214305 від 21 грудня 2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.152-1 КУпАП.

Вимоги позову мотивовані тим, що 21.12.2021 головним інспектором з паркування Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Зіміним І.С. винесено постанову відносно позивача у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП за порушення п. 5.43, п. 7.14 ПДР. Позивач стверджує, що інспектором не було з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, позивач має статус учасника бойових дій, а отже користується правом безкоштовного паркування згідно абз. 6 п.17.11.1 Правил благоустрою у м. Києві затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008.

Отже, позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.01.2022 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

26.04.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Пояснив, що відповідно до Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 року №1342 користувач зобов`язаний розмістити на час паркування під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.

В той же час представник зазначає, що відповідно до ч.3 п.17.11.1 Правил благоустрою міста Києва правом безкоштовного паркування користуються, зокрема особи, що мають статус учасника бойових дій. Згідно з п. 17.11.3 зазначених правил оператор на майданчиках платного паркування повинен забезпечити резервування спеціальних місць паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч.3 п.17.11.1 цих Правил. Тобто, особи, що мають статус учасника бойових дій користуються правом безоплатного паркування виключно шляхом розміщення транспортного засобу на зарезервованих спеціальних місцях паркування. В той же час, з матеріалів фотофіксації вбачається, що автомобіль «KIA CERATO», д.н. НОМЕР_1 , розміщено на майданчику для платного паркування по просп. Оболонський, 15 та не в межах зарезервованих спеціальних місць паркування, а тому вимоги п.17.11.3 Правил позивачем не були дотримані. Також, вбачається з матеріалів фотофіксації, що позивачем не було розміщено під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Представник відповідача зазначає, що під лобовим склом відсутній будь-який документ що дає змогу ідентифікувати власника транспортного засобу як учасника бойових дій. Матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Головним інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесенні оскаржуваної постанови.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Судом установлено, що 21.12.2021 головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Зіміним І.С. була винесена постанова серії 1 КІ №0000214305 за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Як зазначено в постанові, транспортний засіб «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_1 , 21.12.2021 о 09 год. 18 хв. на просп. Оболонському, 15 в м. Києві залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування.

Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Адреса веб-сайту в мережі інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/chek, ідентифікатор для доступу до інформації на веб-сайті - номер постанови.

Як убачається із копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.11.2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

За вимогами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування тягнуть за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Згідно з приміткою до статті, положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) 19 листопада 2018 року №2089 (із змінами), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА). Пунктом 5 Положення передбачені завдання Департаменту, а п.7 - повноваження інспекторів паркування.

Інспектори з паркування мають право накладати адміністративні стягнення на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектори з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Отже, головний інспектор з паркування Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Зіміний І.С. наділений повноваженнями накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП.

Згідно п. 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1342 затверджені Правила паркування транспортних засобів, які регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.

Як визначено Правилами, оператор - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.

Згідно з п. 6 Правил, контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою, інспектори з паркування у частині контролю за дотриманням правил паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування).

Пункт 22 Правил передбачає, що на майданчиках для паркування обов`язково облаштовуються місця (в обсязі не менше 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та дорожньою розміткою для паркування транспортних засобів, зазначених у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Відстань від в`їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.

Правила благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 у розділі 17 регулюють правила паркування транспортних засобів у м.Києві.

Згідно з п. 17.3.1 Правил, платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

В той же час, п. 17.5.1 Правил передбачає, що система оплати за користування місцями платного паркування включає безготівкові та готівкові форми розрахунків, а саме:

- реєстратори розрахункових операцій, квитанції, фіскальні чеки на паркування автотранспортних засобів;

- талони фіксованої вартості та абонементні талони на паркування автотранспортних засобів (годинні, денні, місячні, квартальні та ін.);

- безготівкова передоплата за користування місцями для паркування транспортних засобів підприємствами, організаціями та установами;

- пластикові чіп-картки;

- особистий (телекомунікаційний) рахунок;

- інші форми сплати при використанні автоматизованих систем паркування.

Пункт 17.11 Правил передбачає пільги при користуванні місцями для платного паркування.

Правом безкоштовного паркування користуються, зокрема, ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн (підпункт 3 пункту 17.11.1 Правил).

Правом безкоштовного паркування користуються, зокрема, особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: "що мали статус учасника бойових дій"), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (підпункт 5 пункту 17.11.1 Правил).

Згідно з п. 17.11.3 Правил благоустрою міста Києва Оператор на майданчиках платного паркування автотранспортних засобів та автостоянках повинен забезпечити резервування, спеціальних місць паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості, але не менше одного місця для паркування автомобілів та інших автотранспортних засобів, які перевозять інвалідів, з їх позначенням відповідними розмітками або іншими інформаційними покажчиками. При облаштуванні спеціальних місць (у разі можливості) передбачати їх резервування на відстані не більш як 50 метрів перед входом до будівлі, а біля житлових будинків - не більш як за 100 метрів. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч. 3 п. 17.11.1 цих Правил.

За таких обставин, з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля «KIA CERATO», д.н. НОМЕР_1 , не є належним доказом порушення позивачем дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, оскільки не містить інформацію щодо предмету доказування, матеріали фотофіксації не містять інформацію про обставини події та не підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, варто зауважити, що відповідач не надав доказів належного функціонування засобів сплати вартості послуг паркування та резервування місця, яким міг скористатись позивач, як учасник бойових дій.

Також варта уваги та обставина, що нормативно правові акти не передбачають розміщення в автомобілі копії документів, які надають право позивачу скористатись безкоштовним паркуванням.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення ПДР відповідними доказами.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, що на момент паркування транспортного засобу були зарезервовані місця для безкоштовного паркування, не надано доказів належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг, діюче законодавство не встановлює обов`язку позивача розміщувати під лобовим склом документ, що дає змогу ідентифікувати власника транспортного засобу, як учасника бойових дій, оскільки в такому випадку він мав скористатись можливістю припаркуватись на зарезервованих Оператором місцях, тому суд вважає що в діях позивача відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення.

Тому, суд, приходить висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.

Згідно положень ст. 286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 286, 296 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 37405284) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії 1 КІ №0000214305 від 21 грудня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено - 17.10.2022.

Суддя І.М. Банасько