open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/1203/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позову у новій редакції, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу від 22.12.2021 № 7, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката iнженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001676 від 30.01.2013;

визнати протиправним та скасувати п. 1 додатку до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 8 від 10.01.2022 Про анулювання Кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001676 від 30.01.2013.

В обґрунтування позову позивач вказував, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки під час їх прийняття відповідачами не надавалася оцінка об`єктивним та суб`єктивним ознакам допущеного правопорушення.

На переконання позивача, відповідачами не досліджувалася технічна документація, розроблена ним, сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_1 , на наявність порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а також не встановлено порушення прав та/або інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.

З огляду на наведене, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

За вказаним позовом відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі відповідач, Держгеокадастр) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що оскаржуваним наказом позивачу анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001676 від 30.01.2013 за допущене порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою.

Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ винесено правомірно, оскільки прийнятий на підставі подання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, якому передувала процедура розгляду звернення Держгеокадастру в Чернівецькій області щодо порушення позивачем вимог нормативно-правових актів у сфері землеустрою.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладеного у формі протоколу від 22.12.2021 № 7, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001676 від 30.01.2013, відповідач зазначав, що оскаржуваний протокол за правовою природою не підпадає під ознаки нормативного акту або акту індивідуальної дії, носить рекомендаційний характер, тому не може бути самостійним предметом оскарження.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, на подання до суду відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 19.10.2022 поновлено відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 19.10.2022 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Ухвалою суду від 19.10.2022 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

30.01.2013 позивач отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001676, яким підтверджено його відповідність кваліфікаційним характеристикам професії та спроможність самостійно складати окремі види документації iз землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненнi землеустрою (а.с. 10).

07.06.2021 позивачу видано свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника, яким засвідчено, що він підвищив кваліфікацію щодо відповідності інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його самостійно складати окремі види документації iз землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи при здійсненнi землеустрою (а.с. 11).

16.11.2021 Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області направило на адресу Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії лист за вих. № 21-24-0.3-3904/2-21, в якому повідомило про вчинення інженером-землевпорядником ОСОБА_1 порушення вимог положень нормативно-правових актів у сфері землеустрою, що є підстави для звернення Кваліфікаційної комісії з поданням про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника від 30.01.2013 № 001676 (а.с. 145 148).

За наслідками розгляду листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та заперечень позивача, 22.12.2022 Кваліфікаційна комісія ухвалила звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат № 001676 від 30.01.2013), що підтверджується витягом з протоколу засідання № 7 від 22.12.2021 (а.с. 133 144).

29.12.2021 Кваліфікаційна комісія направила до Держгеокадастру подання № 21/188 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат № 001676 від 30.01.2013), яке зареєстроване в Держгеокадастрі 06.01.2022 за № 32-738/0/1-22 (а.с. 129 - 132).

Відповідно до ч. 19 ст. 66, ч. 3 ст. 66-1 та ч. 2, 3 ст. 68 Закону України Про землеустрій, пункту 16 розділу ІІІ Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317 Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.12.2021 за № 1582/37204, керуючись Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 29.12.2021 № 21/188, наказом Держгеокадастру від 10.01.2022 № 8 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника анульовано кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника згідно з додатком (а.с. 127).

Згідно переліку інженерів-землевпорядників, указаних в додатку до наказу від 10.01.2022 № 8, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 29.12.2021 № 21/188, зазначено ОСОБА_1 , сертифікат інженера-землевпорядника від 30.01.2013 № 001676 (а.с. 128).

Вважаючи протокольне рішення Кваліфікаційної комісії від 22.12.2021 № 7 в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 8 від 10.01.2022 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Судом також встановлено, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробленої ФОП ОСОБА_2 , 25.03.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, кадастровим номером 7310136300:17:003:1158, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 20-24).

У подальшому, рішенням 73 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 07.11.2019 № 1946 затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га (кадастровим номером 7310136300:17:003:1158) (п. 16 рішення) та передано безоплатно у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га (кадастровим номером 7310136300:17:003:1158) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (п. 16.1 рішення). Серед документів, які послужили підставою передачі у власність вказаної вище земельної ділянки, на розгляд сесії міської ради надано витяг від 25.03.2019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7303139912019, додатком до якого є кадастровий план земельної ділянки 73101136300:17:003:1158 (а.с. 157 - 158).

З матеріалів справи видно, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 24.01.2020, завдання на складання технічної документації від 24.01.2020 та договору на виконання робіт № 122-4 від 24.01.2020, позивачем розроблено технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (а.с. 12 - 57).

Згідно пояснювальної записки до технічної документації, даною технічною документацією передбачено встановити (відновити) межі земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) й внести вiдомостi про земельну до Державного земельного кадастру. Дана земельна ділянка була зареєстрована в Базі даних Державного земельного кадастру, проте, у зв`язку зі зміною конфігурації - вносяться вiдповiднi змiни. Схема земельної ділянки до внесення змін та після - додаються. Місце розташування земельної ділянки відображено на викопіюванні топографічноп карти Чернівецької міської ради.

Землекористування розміщене на одній ділянці площею 0,1000 (в тому числі по угіддях: рілля 0,0000 га, сінокіс - 0,0000 га, пасовища - 0,0000 га, багаторічні насадження - 0,0000 га, будівлі та iншi 0,1000 га).

З метою визначення земельної ділянки, межі якої відновлюються, виконані польові геодезичні роботи по визначенню координат поворотних точок земельної ділянки. Геодезичні роботи виконані сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат № 013052) згідно укладеного договору про надання топографо-геодезичних послуг №1-Б мiж ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 .

Вихідні дані отримано в адміністратора банку геодезичних даних згідно ст. 20 Закону України "Про топографо-геодезичну картографічну діяльність".

По матеріалам польових вимiрювань обчислені координати точок зовнiшнiх меж земельних ділянок та складенi: кадастрові плани земельних ділянок в масштабі 1:500/1:1000/1:2000 з зазначенням суміжних власників (користувачів), каталогу координат кутів поворотів меж земельної ділянки, довжин ліній, площi, експлікації згідно з Класифікацією видiв земельних угідь (КВЗУ) додатку 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Площа земельної ділянки вирахувана програмним забезпеченням для цифрової картографії землеустрою Digitals.

На місцевості земельна ділянка межує: з північного-заходу - землi кор. по АДРЕСА_2 (кад. номер 7310136300:17:003:0145); з північного-сходу - землi кор. по АДРЕСА_3 ; зі сходу - землi кор. по АДРЕСА_4 ; з південного-сходу - землi кор. по АДРЕСА_1 ; з південного-сходу - землi кор. по АДРЕСА_5 (кад. номер 7310136300:17:003:0329); з південного-заходу - землi кор. по АДРЕСА_5 ; iз заходу - землi мiської ради (заїзд); з північного заходу землі кор. По АДРЕСА_5 .

За результатом розгляду поданих через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 заяви від гр. ОСОБА_4 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру від 24.01.2020 № ЗВ-9200056142020 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробленої ФОП ОСОБА_1 , державним кадастровим реєстратором структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області прийнято рішення про внесення змін у відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 (внесено зміни у координати поворотних точок меж земельної ділянки, контури угідь, контури нерухомого майна та інше), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7305292182020 від 24.01.2020 (а.с. 55-57).

Пунктом 11 рішенням 78 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2141 від 11.06.2020 вирішено передано ОСОБА_4 безоплатно у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_5 , площею 0,1000 га (кадастровий номер 73101136300:17:003:1158), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 2.01) (обслуговування існуючого житлового будинку).

Серед документів, які послужили підставою передачі у власність ОСОБА_4 вказаної вище земельної ділянки, на розгляд сесії міської ради надано витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2020 № 197462500, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2019 № НВ-7303139912019 (а.с. 58).

Згідно п. 11.1 рішенням 78 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2141 від 11.06.2020 визнано таким, що втратив чинність, пункт 16.1 рішення міської ради VII скликання від 07.11.2019 № 1946, в частині передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_5 , площею 0,1000 га (кадастровий номер 7310136300:17:003:1158) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 2.01) (обслуговування існуючого житлового будинку), у зв`язку із прийняттям пункту 11 цього рішення (а.с. 58).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2022 у справі № 727/5901/22 встановлено, що на підставі рішенням 78 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 2141 від 11.06.2020 ОСОБА_4 зареєстрував право власності на земельну ділянку на підставі рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Мар`ян Т.Я., про що свідчить запис про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52975556 від 06.07.2020 на земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер № 7310136300:17:003:1158 за адресою АДРЕСА_5 .

З матеріалів справи видно, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.09.2022 у цивільній справі № 727/5901/22 за позовом ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог Державний реєстратор Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення Чернівецької міської ради та визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, позов задоволено. Визнано неправомірним і скасовано п.п. 11, 11.1 рішення 78 сесії VІІ скликання Чернівецької міської ради № 2141 від 11.06.2020. Визнано неправомірним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`ян Тетяни Ярославівни відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, індексний номер 52975556 від 06.07.2020 площею 0,10 га, кадастровий номер 7310136300:17:003:1158 за адресою АДРЕСА_5 за ОСОБА_4 .

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Повноваження Держгеокадастру у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про землеустрій (тут і далі у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. «е», «з» ч. 1 ст. 184 Земельним кодексом України (далі - ЗК України) землеустрій передбачає, зокрема: встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 186-1 ЗК України (в редакції чинній на час розроблення позивачем технічної документації із землеустрою) підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що відповідність документації із землеустрою в електронному вигляді положенням нормативно-технічних документів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу, а в паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також норм і правил при здійсненні землеустрою, інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст. 28 Закону України «Про землеустрій»).

Частинами 3 та 4 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 11, 13 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

Сертифікований інженер-землевпорядник має особисту печатку, на якій зазначаються його прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті).

Матеріалами справи підтверджується, що 30.01.2013 позивач отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001676.

Державний контроль за здійсненням землеустрою встановлено ст. 60 Закону України «Про землеустрій», згідно якої державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою врегульована ст. 68 Закону України «Про землеустрій», частина 1 якої передбачає, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Так, згідно п. «в» ч. 19 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), зокрема у разі встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Частиною 8 ст. 66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що склад Кваліфікаційної комісії затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До складу Кваліфікаційної комісії включаються десять сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по п`ять сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою.

Члени Кваліфікаційної комісії обирають із свого складу голову і секретаря комісії шляхом таємного голосування.

Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини загального складу комісії.

Рішення Кваліфікаційної комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів комісії.

Рішення Кваліфікаційної комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії.

У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії (ч. 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій»).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб у разі встановлення факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії, процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника визначає Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.12.2021 за № 1582/37204 (далі - Порядок).

Пунктом 2 розділу І Порядку визначено, що склад Комісії затверджується наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і визначається відповідно до ст. 66 Закону України «Про землеустрій».

Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.

Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.

Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії (п. 1 - 4 розділу ІІ Порядку).

Розглядом справи по суті встановлено, що 22.12.2021 проводилося засідання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, на порядок денний якого винесено розгляд листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Із змісту витягу з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 7 від 22.12.2021 видно, що на засіданні Кваліфікаційної комісії присутні 20 членів комісії (а.с. 133 - 144).

Пунктом 10 порядку денного засідання Кваліфікаційної комісії передбачено розгляд листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 16.11.2021 № 21-24-0.3-3904/2-21 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.

На засіданні був присутній позивач, та не заперечувалося ним в поданих до суду заявах по суті.

За наслідками розгляду п. 10 порядку денного, 22.12.2022 Кваліфікаційна комісія вирішила звернутися із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат № 001676 від 30.01.2013), що підтверджується витягом з протоколу засідання № 7 від 22.12.2021.

Рішення прийнято шляхом відкритого голосування. Голосувало: «за» - 15 членів; «проти» 1 член; «утримались» - 3 члени, «не приймав участь у голосуванні» 1 член.

Отже, рішення про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 прийнято Кваліфікаційною комісією на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії, як того вимагає ч. 8 ст. 66 Закону України «Про землеустрій».

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 29.12.2021 № 21/188, керуючись ч. 19 ст. 66, ч. 3 ст. 66-1 та ч. 2, 3 ст. 68 Закону України Про землеустрій, п. 16 розділу ІІІ Порядку, 10.01.2022 Держгеокадастром видано наказ № 8 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника, яким анульовано кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (сертифікат інженера-землевпорядника від 30.01.2013 № 001676).

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваного рішення стало подання Кваліфікаційної комісії про порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 вимог ст. 55 Закону України «Про землеустрій», пунктів 2.1, 2.3, 2.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 та Порядку ведення Державного земельного кадастру під час здійснення землеустрою та внесення виправлених відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 до Державного земельного кадастру.

До такого висновку Кваліфікаційна комісія виходила з наступного.

Так, у витязі з протоколу засідання № 7 від 22.12.2021 зафіксовано, що 22.12.2021 на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника розглядався лист Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 16.11.20211 № 21-24-0.3-3904/2-21 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою.

Під час розгляду звернення, Кваліфікаційною комісією встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області в межах повноважень розглядалося звернення гр. ОСОБА_3 щодо законності прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 11.06.2020 № 2141 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень з цих питань» та внесення змін до відомостей у Державний земельний кадастр про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158.

В ході розгляду звернення Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області встановлено, що земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному земельному кадастрі 25.03.2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробленої ФОП ОСОБА_2 відповідно до заяв громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і договору на виконання робіт № 164-Ф від 25.03.2019.

У подальшому зазначену документацію рішенням Чернівецької міської ради від 07.11.2019 № 1946 затверджено та передано земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Водночас, після затвердження зазначеної документації, гр. ОСОБА_4 уклав договір з ФОП ОСОБА_1 на виконання робіт від 24.01.2020 № 122-4 про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, яка розташована за тою ж адресою, що і земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158.

Державним кадастровим реєстратором структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області за результатом розгляду поданих через електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , заяви від гр. ОСОБА_4 про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру від 24.01.2020 № ЗВ-9200056142020 та вказаної документації із землеустрою (розробник ФОП ОСОБА_1 ) прийнято рішення про внесення змін у відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 (внесено зміни у координати поворотних точок меж земельної ділянки, контури угідь, контури нерухомого майна та інше).

Чернівецькою міською радою рішенням від 11.06.2020 №2141 внесено зміни у попереднє рішення від 07.11.2019 № 1946, затверджено документацію із землеустрою розроблену ФОП ОСОБА_1 та передано у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 зареєстровано за гр. ОСОБА_4 .

У протоколі засідання Кваліфікаційної комісії від 22.12.2021 № 7 також зазначено, що від сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 надійшло заперечення від 16.12.2021 у якому зазначено, що гр. ОСОБА_4 звернувся до нього з метою внесення змін у відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 та надав правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці, згідно яких він є одноосібний власник зазначеного майна.

Також розробником сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 зазначено, що складання документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, межі земельної ділянки погоджено відповідно до статті 198 Земельного кодексу України всіма суміжними землевласниками/землекористувачами, у тому числі і гр. ОСОБА_3 , будь-яких зауважень або заперечень суміжниками не заявлялося.

Стосовно правомірності прийняття рішень органом місцевого самоврядування розглядалося Відділом здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка від 11.08.2021 № 595-ДК/593АП/09/01-21.

Разом з тим, у запереченні не вказано підстав, чому не враховані матеріали здійснення землеустрою попереднього розробника та зазначені в цих матеріалах правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Також не надано роз`яснень щодо наявності у розробленій ФОП ОСОБА_1 документації із землеустрою двох актів погодження меж земельної ділянки, у одному, з яких гр. ОСОБА_3 зазначена як співвласник земельної ділянки.

За результатами розгляду звернення, Кваліфікаційна комісія прийшла до висновку, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 під час здійснення землеустрою та внесення виправлених відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 до Державного земельного кадастру порушено норми статті 55 Закону України «Про землеустрій», пунктів 2.1, 2.3, 2.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

З огляду на наведене, Кваліфікаційна комісія вирішила звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат № 001676 від 30.01.2013).

У зв`язку наведеним, суд зазначає, що згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначає Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 (далі Інструкція, в редакції чинній на час розроблення позивачем технічної документації із землеустрою).

Згідно п. 1.2 Інструкції встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Пунктами 2.1, 2.3 та 2.4 Інструкції передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.

Приписами ч. 5 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок № 1051, в редакції чинній на час розроблення позивачем технічної документації із землеустрою).

Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, здійснюється в порядку передбаченому пунктами 138 - 161 Порядок № 1051.

Згідно п. 138 Порядку № 1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відповідно до п. 152 Порядку № 1051 у разі виявлення фізичною або юридичною особою у документації із землеустрою та оцінки земель помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), заінтересована особа звертається до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 37.

До заяви додаються:

документи (або їх посвідчені копії), що містять зазначені у повідомленні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (у разі наявності таких документів);

погоджена документація із землеустрою та оцінки земель з виправленими відомостями, яка є підставою для виправлення відповідних помилок у Державному земельному кадастрі;

документ, що підтверджує оплату послуг з внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей у документації із землеустрою та оцінки земель (крім випадків внесення відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами).

Заява разом з доданими до неї документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду (п. 156 Порядку № 1051).

Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до переконання, що відповідач правомірно прийшов до висновку про порушення позивачем вимоги ст. 55 Закону України «Про землеустрій», Інструкції та Порядку № 1051 під час здійснення землеустрою та внесення виправлених відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 до Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та законних інтересів фізичної особи.

Зокрема, позивачем під час здійснення землеустрою не враховано матеріали землеустрою попереднього розробника та зазначені в цих матеріалах правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а також не взято до уваги акти погодження меж земельної ділянки, в одному з яких громадянка ОСОБА_3 зазначена як співвласник земельної ділянки.

Внаслідок допущених позивачем порушень під час здійснення землеустрою та внесення виправлених відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:17:003:1158 до Державного земельного кадастру, громадянка ОСОБА_3 втратила можливість оформлення права власності спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку.

Отже, за наслідками розгляду листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Кваліфікаційною комісією встановлено факт порушення позивачем, як сертифікованим інженером-землевпорядником, законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадянки ОСОБА_3 .

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що відповідач правомірно прийняв оскаржуваний наказ, яким анулював позивачу кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу від 22.12.2021 № 7, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката iнженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001676 від 30.01.2013, суд зазначає наступне.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Частина 2 ст. 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист закріплено й ст. 5 КАС України, відповідно до ч. 1 якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16 було сформовано правовий висновок, який в подальшому було підтримано Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.08.2019 у справі № 288/1557/16-а, про те, що "гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення".

Крім того, у постанові від 22.08.2019 (справа № 288/1557/16-а) Верховний Суд дійшов висновку, що "позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього видно, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах".

Такі вимоги процесуального закону та усталена практика Верховного Суду вказують на те, що, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про вплив рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на права та законні інтереси позивача та їх порушення внаслідок такого впливу.

Предметом оскарження у даній справі, серед іншого, є рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу від 22.12.2021 № 7, в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката iнженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001676 від 30.01.2013.

Зазначене рішення, викладене у форму протоколу кваліфікаційної комісії, на думку суду, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а складено уповноваженою особою за наслідками розгляду листа Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у зв`язку із встановлення факту порушення позивачем, як сертифікованим інженером-землевпорядником, законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.

Сам по собі протокол, в розумінні ст. 72 КАС України, є доказом по справі. Тобто питання розгляду та надання оцінки всiм доказам, в тому числі і самому протоколу здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за грубе порушення вимог у сфері землеустрою та на підставі якого виноситься наказ «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів».

Таким чином, оскаржене рішення Кваліфікаційної комісії, викладене у формі протоколу від 22.12.2021 № 7, встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов`язків.

Оскаржуване рішення, у форму протоколу, є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, протокол не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов`язки суб`єкта та не є обов`язковим для виконання, тобто не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а виключно способом фіксування певних обставин.

Таким чином, оскаржуване рішення, у форму протоколу від 22.12.2021 № 7, не несе для позивача жодних правових наслідків, оскільки не передбачає безумовне притягнення його до відповідальності чи обмеження реалізації гарантованою Конституцією України права на працю.

Суд констатує, що прийняття Кваліфікаційною комісією оскаржуваного рішення, у форму протоколу від 22.12.2021 № 7, не вплинуло на права, свободи та інтереси позивача, а звернення до суду носить фактично превентивний характер. Сам по собі факт складання Кваліфікаційною комісією протоколу засідання не впливає на права, свободи та інтереси позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, у форму протоколу від 22.12.2021 № 7, на час розгляду справи в суді не порушує права, свободи та інтереси позивача, тому позовна вимога в частині скасування вказаної рішення також не підлягає задоволенню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних рішення та наказу, суд відхиляє, оскільки під час розгляду справи по суті ним не доведено факту порушення оскаржуваними рішеннями своїх прав, свобод чи інтересів.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, а також за відсутності понесених витрат відповідачем, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 73 - 77, 90, 139, 194, 241 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень, відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 20.10.2022.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 39411711);

відповідач Кваліфікаційна комісія з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 39411711).

Суддя В.К. Левицький

Джерело: ЄДРСР 106886923
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку