П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 р. Категорія 111010000м.ОдесаСправа № 420/7586/22Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: представник позивачаЧорний О.В. (адвокат; ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій щодо позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій щодо позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи, мотивуючи його тим, що повідомлення про неможливість підтвердження (лист №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік») в силу вимог Податкового кодексу не є формою рішення контролюючого органу. Вказаний лист не містить посилання на будь-які обов`язкові реквізити такого рішення (його номер, дату прийняття, посадову особу, що його прийняла). Таким чином, виключення позивача із Реєстру платників єдиного податку четвертої групи відбулося з боку ГУ ДПС в Одеській області без прийняття відповідного рішення, тобто в спосіб не встановлений законом. У листі ГУ ДПС в Одеській області №7360/6/15-32-18-11-06 від 20.04.2022 року не повідомило в чому саме полягає недостовірність зазначеного коду за КОАТУУ, а позивачем, в свою чергу, жодного помилкового зазначення коду за КОАТУУ не виявлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік». Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області відновити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» в Реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що в порушення вимог пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ ТОВ "АГРОЮНА" не подано загальну Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок та/або земель водного фонду внутрішніх водойм, контролюючому органу за своїм місцезнаходженням, чим порушено обов`язкову умову підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що ним подано декларацію №9036196189, саме, як і декларації №9036182062 та №9036188770 від 20.02.2022 року в порядку та строки, згідно із діючими нормами чинного законодавства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2022 року товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» засобами електронного зв`язку подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік за №9036196189, а також податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік за №9036182062 та №9036188770 в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За наслідками аналізу даної податкової звітності були прийнятті Рішення (повідомлення про відмову у прийнятті звітності) від 20.04.2022 року №7360/6/15-32-18-11-06 та від 21.04.2022 року №7423/6/15-32-18-11-06.

В рішенні Головного управління ДПС в Одеській області №7360/6/15-32-18-11-06 від 20.04.2022 року «Повідомлення про відмову у прийнятті звітності» зазначено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів податкової звітності (п. 49.8 ст. 49 Кодексу) Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, яка надана в електронному вигляді та була прийнята 20.02.2022 року за №9036196189, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: в порушення вимог п.48.4 ст.48 Кодексу податкову декларацію подано з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

12.05.2022 року ТОВ «АГРОЮНА» отримано від Головного управління ДПС в Одеській області лист №7360/6/15-32-18-11-06 від 20.04.2022 року «Повідомлення про відмову у прийнятті звітності».

18.05.2022 року листом ТОВ «АГРОЮНА» звернулось до Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до якого, повідомило контролюючий орган про порушення ГУ ДПС в Одеській області вимог пп. 49.11.1 п. 49.11., пп. 49.9.2. п. 49.2. ст. 49 ПК України, в розумінні яких, подана декларація №9036196189 в силу закону є прийнятою, а лист №7360/6/15-32-18-11-06 від 20.04.2022 року є таким, що складений та направлений платнику податків з порушенням вимог чинного податкового законодавства.

19.05.2022 року ТОВ «АГРОЮНА» отримано від Головного управління ДПС в Одеській області лист №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік».

У вказаному листі зазначено, що ТОВ «АГРОЮНА», в порушення вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України не подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок контролюючому органу за своїм місцезнаходженням, чим порушено обов`язкову умову підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи та повідомлено про те, що ТОВ «АГРОЮНА» з 01.01.2022 року є платником податків на загальній системі оподаткування та є, зокрема, платником податку на прибуток.

19.05.2022 року ТОВ «АГРОЮНА» отримано від Головного управління ДПС в Одеській області лист №7423/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Повідомлення про відмову у прийнятті звітності» відносно інших поданих за 2022 рік декларацій, а саме - №9036182062 та №9036188770. В зазначеному повідомленні зазначено, що «декларації подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «звітний (податковий) період (не відповідає обраному режиму оподаткування)».

ТОВ «АГРОЮНА» не скористалось своїм правом передбачених п. 49.12 ст. 49 Кодексу ПКУ та не подало виправлену (нову декларацію).

Позивач вважаючи дії податкового органу щодо позбавлення його статусу платника єдиного податку четвертої групи протиправними звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства зазначив, що оскільки анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відбулось без проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також за відсутності випадків, передбачених п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік».

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 статті 291 ПК суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група.

До четвертої групи платників єдиного податку віднесено - сільськогосподарських товаровиробників: а) юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно підпунктів п. 291.51.1-291.51.3 ст. 291.51 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці);

суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання);

суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно наведеної норми права, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов`язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають відповідний пакет документів.

Водночас, відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5 1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

При цьому, випадки, регламентовані у п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, пов`язані з обов`язком платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Аналіз наведених правових норм показав, що реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 року у справі №818/606/17.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

При цьому, обставин, встановлених у визначеному порядку, для анулювання реєстрації платника єдиного податку, а також відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, контролюючим органом не наведено.

Враховуючи викладене, оскільки анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відбулось без проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також за відсутності випадків, передбачених п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік».

Щодо доводів позивача про незаконність рішень Головного управління ДПС в Одеській області (повідомлення про відмову у прийнятті звітності) від 20.04.2022 року №7360/6/15-32-18-11-06 та від 21.04.2022 року №7423/6/15-32-18-11-06.

Позивачем у позовній заяві самостійно сформовано предмет позову, а саме: визнання протиправними дій ГУ ДПС в Одеській області щодо позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» (код ЄДРПОУ 39409123) статусу платника єдиного податку четвертої групи. Вказані дії оформлені саме рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №7422/6/15-32-18-11-06 від 21.04.2022 року «Щодо неможливості підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік».

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а міститься висновок про те, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом він не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

У зв`язку з тим рішення Головного управління ДПС в Одеській області (повідомлення про відмову у прийнятті звітності) від 20.04.2022 року №7360/6/15-32-18-11-06 та від 21.04.2022 року №7423/6/15-32-18-11-06 формують окремий правовідносини щодо неприйняття податкової звітності та як наслідок інший предмет спору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані вимоги не підлягають розгляду з огляду на сформований позивачем предмет спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮНА» про визнання протиправними дій щодо позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 64) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року по справі № 420/7586/22, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено 19 жовтня 2022 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В.судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.