П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3232/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутхім Шепетівка" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутхім Шепетівка" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 11.01.2022 податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 00000012619.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

26 серпня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 серпня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Хмельницька митниця Державної митної служби України подала відзив, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що Митницею у вересні 2021 була проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині застосування пільг зі сплати ПДВ при митному оформленні товару за митною декларацією від 18.08.2021 №UA100040/2021/327125. Перевіркою встановлено порушення п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині використання пільги зі сплати ПДВ при здійсненні операції з ввезення на митну територію України товару, який постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 336 вилучений з Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), які звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування ПДВ.

Внаслідок виявленого порушення було встановлено, що позивачем занижене податкове зобов`язання зі сплати ПДВ за вказаною МД на суму 255 641,72 грн.

Зважаючи на це, Митниця прийняла податкове - повідомлення рішення, яким збільшила суму грошового зобов`язання по ПДВ на 319552,15 грн. (з яких за податковим зобов`язанням 255 641,72 грн. та за штрафними санкціями 63 910,43 грн.)

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної митної служби України, яка скаргу частково задовольнила та зменшила суму грошових зобов`язань, визначених у рішенні від 18.10.2021 №00000152619 (сума податкових зобов`язань залишена незмінною, а сума штрафних санкцій зменшена до 10 % суми визначеного податкового зобов`язання).

У зв`язку з чим, Хмельницькою митницею прийняте нове податкове повідомлення - рішення від 11.01.2022 № 00000012619, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 281 205,89 грн., з яких за податковим зобов`язанням сума не змінилась і становить 255 641,72 грн., а за штрафними санкціями - 25 564,17 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. За нормами статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено статтею 54 Митного кодексу України. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, звертатись до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Частинами 1,2 статті 351 Митного кодексу України передбачено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Приписами ч. 2 статті 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Отже, митний контроль після завершення митного оформлення можливий за умови обґрунтованої підозри щодо того, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до положень статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

Відповідно до пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга може надаватись, серед іншого, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі - Перелік).

Згідно з абз. 2 примітки 2 до Переліку термін засоби індивідуального захисту вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 № 761 (Офіційний вісник України, 2008 № 66, ст. 2216) або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 № 753 (Офіційний вісник України, 2013 № 82, ст. 3046).

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 336 були внесені зміни до Переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224. Внесеними змінами у підрозділі Засоби індивідуального захисту розділу Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 назву підрозділу викладено в такій редакції: Засоби індивідуального захисту*. Одночасно з цим виноска з символом «*» означає те, що підрозділ зазначається для звільнення від оподаткування податком на додану вартість лише для операцій з постачання на митній території України».

Вказані зміни набули чинності з 15.04.2021.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо безпідставності прийняття спірного рішення відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 02.09.2021 №113 Хмельницькою Митницею у період з 08.09.2021 по 10.09.2021 була проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТОВ «ПОБУТХІМ ШЕПЕТІВКА» вимог законодавства України з питань митної справи в частині застосування пільг зі сплати податку на додану вартість при митному оформленні товару за митною декларацією №UA100040/2021/327125 від 18.08.2021. Про проведення вказаної перевірки позивач був інформований.

Перевіркою встановлене порушення позивачем п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині використання пільги зі сплати податку на додану вартість при здійсненні операції з ввезення на митну територію України товару, який постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 336 був вилучений з Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої кoронавiрусомSARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224. Внаслідок порушення було виявлено заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією від 18.08.2021 №UА100040/2021/327125 на суму 255 641,72 грн.

За результатами перевірки складений акт від 24.09.2021, відповідно до висновків якого ТОВ "ПОБУТХІМ ШЕПЕТІВКА" занижене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за МД UA100040/2021/327125 від 18.08.2021 на суму 255641,72 грн.

За результатами перевірки Митниця прийняла податкове - повідомлення рішення форми «Р» від 18.10.2021 №00000152619, яким збільшила суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ 14070100 на 319552,15 грн., з яких за податковим зобов`язанням 255 641,72 грн. та за штрафними санкціями 63 910,43 грн.

Не погодившись із прийнятим рішення позивач оскаржив до Державної митної служби України, яка рішенням від 10.01.2022 №08-10-06/13/101 скаргу позивача частково задовольнила та зменшила суму донарахованих грошових зобов`язань в частині штрафних санкцій. Відповідно до цього рішення сума податкових зобов`язань залишена незмінною, а сума штрафних санкцій підлягала зменшенню до 10 відсотків суми податкового зобов`язання.

У зв`язку з чим Хмельницькою митницею було прийняте спірне податкове рішення від 11.01.2022 №00000012619, яким збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ 14070100 на суму 281 205,89 грн., з яких за основним податковим зобов`язанням розмір донарахувань 255 641,72 грн., за штрафними санкціями - 25 564,17 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки митної декларації позивача від 18.08.2021 №UA100040/2021/327125 було встановлено, що позивачем отриманий товар «Готові текстильні вироби індивідуального захисту органів дихання, не трикотажні, призначені для боротьби з вірусом COVID-19: півмаски лицьові захисні, одноразові, трьохшарові, на резинці, цивільного призначення: Disposable Mask Three layer (Face 3 PLY) Non medical (не медична 3-шарова маска для обличчя нестерильна одноразова) блакитного кольору - кількість - 2002000 штук. Торговельна марка SHENZHEN OLIVE BRANCH DAILY. Виробник SHENZHEN OLIVE BRANCH DAILY USE TECHNOLOGY CO.LTD(CN)». Відправник SHENZHEN HUNGO INDUSTRIAL CO.LTD. Товар надійшов відповідно до зовнішньоекономічного контракту (без номера) від 20.09.2020, доповнення № 1 від 20.09.2020 до контракту, інвойсу від 20.09.2020 № 0751836 та авіаційної накладної від 23.09.2020 № 501 08773914.

Товар вперше декларувався в митний режим імпорту (випуск для вільного обігу на митній території України) за митною декларацією від 08.10.2020 № UA100290/2020/328963, митне оформлення якої не було завершене, про що свідчить оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2021 №UA100040/2021/00126.

Митне оформлення та випуск у митний режим імпорту зазначеного товару було здійснено Київською митницею згідно з іншою митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 18.08.2021 №UA100040/2021/327125. У графі 36 митної декларації від 18.08.2021 №UA100040/2021/327125 зазначений код звільнення від сплати податку на додану вартість «203» (Тимчасово, протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 96 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення на митну територію України яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість) згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 20.09.2012 №1011 (далі - наказ МФУ №1011). У графі 47 митної декларації зазначене нарахування ПДВ, а у стовпчику «спосіб платежу» зазначено «06» згідно з Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом МФУ №1011, тобто сума податку на додану вартість нарахована умовно у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Податковим кодексом України при поміщенні товарів у митний режим імпорту (випуск у вільний обіг).

Одночасно з цим, сума податку на додану вартість за митною декларацією від 18.08.2021 №UА100040/2021/327125 позивачем сплачена не була.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, доводи апелянта фактично зводяться до того, що станом на час подання митної декларації від 08.10.2020 №UА100290/2020/328963, митне оформлення якої не було завершене у 2020 році, застосуванню підлягала преференція «203» зі сплати ПДВ. Зважаючи на це, застосування цієї ж преференції під час митного оформлення наступної митної декларації, поданої після відмови, також є правомірним, оскільки позивач не втратив право на вказану податкову пільгу.

Водночас, колегія суддів зазначає, що ч. 1 статті 3 Митного кодексу України визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 73 МКУ).

Згідно зі статтею 74 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 МКУ для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1)подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2)сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3)виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МКУ)

Відповідно до частини 8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Як зазначено вище, згідно з частинами 2 та 3 статті 270 МКУ правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом. Особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 278 МКУ датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Як вбачається зі змісту п. 187.8 статті 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 «Особливості оподаткування операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі» цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (підпункт 191.1.2 пункт 191.1 статті 191 ПКУ).

Відповідно до пункту 4.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, при реєстрації митної декларації здійснюються фіксування дати й часу подання митної декларації для оформлення та присвоєння реєстраційного номера. Відповідно до п. 4.3. вищезазначеного Порядку під час прийняття МД до оформлення здійснюється проставлення у графі D/J кожного аркуша форми МД-2 відбитка штампа "Під митним контролем".

З матеріалів справи встановлено, що у графі D/J електронної митної декларації від 18.08.2021 №UА100040/2021/327125 міститься відмітка «ПМК № 241 (18.08.2021)». Це означає, що митна декларація №UА100040/2021/327125 була прийнята до митного оформлення 18.08.2021, що зафіксовано штампом «Під митним контролем» № 241.

Отже, митне оформлення товару в митному режимі імпорту (випуск у вільний обіг) позивач здійснив 18.08.2021 згідно з митною декларацією від 18.08.2021 № UA100040/2021/327125. Зважаючи на це, відповідачем правомірно були застосовані норми законодавства з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації, а саме станом на 18.08.2021.

Крім того, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МКУ). Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі (відповідно до ч. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 із змінами).

У той же час судом було встановлено, що вказані митні процедури щодо митного оформлення по митній декларації від 08.10.2020 № UА100290/2020/328963 не були завершені посадовою особою митниці, яка здійснювала митний контроль та митне оформлення цієї декларації протягом 2020-2021 років.

Згідно з вимогами ч. 6 статті 54 митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.

У той же час судом було встановлено, що вказані митні процедури щодо митного оформлення по митній декларації від 08.10.2020 № UА100290/2020/328963 не були завершені посадовою особою митниці, яка здійснювала митний контроль та митне оформлення цієї декларації протягом 2020-2021 років.

Згідно з вимогами ч. 6 статті 54 митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу.

Під час митного оформлення митної декларації від 08.10.2020 №UА100290/2020/328963 посадовою особою Київської митниці було прийняте рішення про коригування митної вартості від 15.08.2021 №UА100040/2021/000010/2, згідно з яким задекларована митна вартість товару була скоригована митним органом.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» із змінами. Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (із змінами) визначений порядок оформлення картки відмови (розділ VII Порядку №631). Частиною 2 ст. 256 Митного кодексу України та п. 7.2 Порядку № 631 встановлено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Київською митницею після прийняття рішення про коригування митної вартості від 15.08.2021 №UА100040/2021/000010/2 було правомірно надано картку відмови у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2021, якою відмовлено у завершенні митного оформлення митної декларації від 08.10.2020 №UА100290/2020/328963.

Стосовно доводів апелянта щодо попередньої оплати митних платежів до подання декларації на суму 51 000 грн., колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 291 МКУ у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими), зокрема, при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.

Згідно з ч. 1 статті 297 МКУ у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані декларантом (уповноваженою ним особою) або митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами або випускаються у відповідний митний режим за спрощеною декларацією в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С. Відповідно до статті 299 МКУ авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що за митною декларацією від 08.10.2020 митні платежі не були сплаченими до Державного Бюджету, оскільки митне оформлення вищевказаної митної декларації фактично завершене не було, про що свідчать оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2021 №UА100040/2021/00126, відсутність відмітки про завершення митного оформлення та незасвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Зважаючи на це,

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає вірним висновок суджу першої інстанціїх, що відповідачем було правомірно встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення позивачем товару, декларованого на підставі митної декларації від 18.08.2021 №UА100040/2021/327125, повинні застосовуватись норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні станом на 18.08.2021 (день прийняття та завершення митного оформлення митної декларації), відтак податок на додану вартість підлягає сплаті на загальних підставах.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутхім Шепетівка" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.