ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2022 р. Справа №914/3933/21

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Чечелюк О.Ю.-представник

від відповідача: Жуган ІО.-представник

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації Офіцери. Громадяни. Вільна Україна б/н від 04.07.2022 (Вх. № ЗАГС 01-05/1568/22 від 06.07.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 (повний текст складено 13.06.2022)

у справі №914/3933/21

за позовом Громадської організації Офіцери. Громадяни. Вільна Україна, м. Київ

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було допущене порушення права ГО "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" на належний розгляд заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, з наданням державним органом приватизації прийнятого рішення про відмову у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, виключно на підставі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку, гарантованого ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/3933/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що реалізація повноважень відповідним органом управління об`єктами державної власності передбачає визначення таким органом долі відповідного майна, в тому числі доцільності його приватизації. Відмова у погодженні приватизації Державного підприємства є такою, що відповідає категорії вмотивованості, про яку йдеться у абз. 4 ч. 9 ст. 11 Закону №2269-VIII, оскаржувана позивачем відмова відповідача у включенні ДП «ДГ «Миклашів» до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа № 11-04-03630 від 01.07.2021 є вмотивованою, оскільки містить підстави, визначені чинним законодавством для такої відмови.

Короткий зміст вимог апеляційної скари та відзиву на апеляційну скаргу

Громадською організацією «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/3933/21 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що відмова РВ ФДМУ на підставі відмови органу, уповноваженого управляти майном у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації є незаконною та протиправною.

На думку скаржника, у разі надходження до органу приватизації заяви про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, останній зобов`язаний розглянути її та включити об`єкт до відповідного переліку, або за наявності підстав для відмови - обгрунтовано відмовити у задоволенні заяви, зазначивши передбачені законом підстави, про що повідомити заявника. Як слідує з листа відповідача, у задоволенні заяви ГО "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" від 08.06.2021 про включення ДП ДГ «Миклашів» до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовлено з посиланням на лист НААН України № 10.3-3/255 від 15.06.2021, яким не було погоджено приватизації ДП ДГ "Миклашів". Зазначений лист відповідача не містить вмотивованої відмови органу управління в розумінні приписів ст. 4 та ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна».

Також, на думку скаржника, зазначені НААН України інші норми Законів не містять прямої заборони приватизації ЄМК ДП. Окрім того, посилаючись на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок ДП ДГ «Миклашів» з огляду на приписи ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, третя особа не надає жодних доказів належності земель вказаного державного підприємства до земель, які передані у постійне користування НААНУ та використовуються для забезпечення діяльності НААН України, про що йдеться у пункті е) ч. 4 ст. 84 Земельного Кодексу України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у поясненні №14-11-02844 від 12.08.2022 вважає рішення суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що судом правильно встановлено, що майно, що є предметом позову, належить до державної власності та перебуває у сфері управління Національної академіх аграрних наук України. Регіональним відділенням дотримано положення чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері приватизації державного і комунального майна, в процесі розгляду заяви позивача про включення спірного державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Відповідач вважає, що твердження скаржника про відсутність вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, є безпідставним та таким, що суперечить положенням ч.9 ст.11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки приналежність об`єкта до таких, що заборонені до приватизації є самостійною підставою для відмови органу приватизації у включенні такого до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, отримана відповідачем у відведений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» час для розгляду заяви та прийняття рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Про відмову у приватизації відповідач повідомив позивача листом від 01.07.2021 № 1 1 - 04-03630, тобто у встановлений законом строк.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 справу №914/3933/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., Желік М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/3933/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації Офіцери. Громадяни. Вільна Україна б/н від 04.07.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 та призначено розгляд справи на 16.08.2022.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 та 30.08.2022 розгляд справи №914/3933/21 відкладено на 04.10.2022 з представником позивача Дячук Ю.В. та представником позивача Чечелюком О.Ю. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Представниками скаржника та відповідача в судовому засіданні викладено доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи.

Громадська організація Офіцери. Громадяни. Вільна Україна звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях із заявою від 04.06.2021 про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства Дослідне господарство Миклашів Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (81140, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Миклашів, код ЄДРПОУ 20760227) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

08.06.2021 вказана заява була отримана та зареєстрована РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, про що свідчить відмітка на зазначеній заяві (вх. № ЗВ-22 2021 від 08.06.2021).

10.06.2021 РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на адресу Національної академії аграрних наук України спрямовано запит № 16-04-032259 щодо розгляду питання приватизації об`єкта державної власності, згідно з яким відділення відповідно до вимог Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затв. наказом Фонду державного майна України № 675 від 22.05.2018 та зареєст. в Міністерстві юстиції України за № 730/32182 від 20.06.2018 просило надати згоду на включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, або вмотивовану відмову у встановлений законодавством тремін.

15.06.2021 НААН України листом № 10.3-3/255 (надійшов 30.06.2021) повідомила РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про непогодження приватизації ДП ДГ Миклашів з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що, на думку НААН України, є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України .

01.07.2021 РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях направлено на адресу ГО Офіцери. Громадяни. Вільна Україна лист № 11-04-03630 (доповнено листом від 18.08.2021 № 11-04-04525), щодо розгляду заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

За змістом листа, відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна та вмотивованої відмови Національної академії аграрних наук України, як уповноваженого органу управління вказаним вище державним майном, наданої листом № 10.3-3/255 від 15.06.2021, Регіональне відділення відмовило у включенні до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації об`єкт права державної власності - Державне підприємство Дослідне господарство Миклашів інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (81140, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Миклашів, код ЄДРПОУ 20760227).

Відмова Регіонального відділення у включенні ДП ДГ Миклашів до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, стала підставою для звернення ГО Офіцери. Громадяни. Вільна Україна з позовом до суду за захистом свого порушеного права, вказуючи на невмотивованість, і, відповідно, протиправність такої відмови.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини щодо правомірності відмови включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закону).

Частиною другою статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено державне і комунальне майно, що не підлягає приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції, зокрема, затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації (ч.2 ст.7 Закону).

Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації (ч. 1 ст. 10 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України (ч.7 ст.11 Закону).

Заяви про включення об`єктів права комунальної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі, якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління (ч. 1 ч. 8 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

З наведеного вище вбачається, що у разі надходження до органу приватизації заяви про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, останній зобов`язаний розглянути її та включити об`єкт до відповідного переліку, або за наявності підстав для відмови - обґрунтовано відмовити у задоволенні заяви, зазначивши передбачені законом підстави, про що повідомити заявника.

Як зазначалось вище та правомірно встановлено судом першої інстанції, 04.06.2021 Громадська організація звернулася до Регіонального відділення ФДМУ із заявою про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

За результатами розгляду заяви позивача, листом РВ ФДМ № 11-04-03630 від 01.07.2021, відмовлено у задоволенні заяви ГО «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» про включення ДП «ДГ «Миклашів» до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з посиланням на відмову НААН України, як суб`єкта уповноваженого управляти відповідним державним майном, у погодженні щодо включення вказаного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Скаржник вважає, що відмова у приватизації державного підприємства є незаконною, оскільки у листі НААН України від 15.06.2021 визначені законом підстави для вмотивованої відмови відсутні, мотивуючи тим, що відмова у погодженні приватизації буде законною (мотивованою) лише тоді, коли відповідним органом управління державним майном буде зазначено про наявність обставин, визначених ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», якою прямо визначено перелік об`єктів, що не підлягають приватизації; в інших випадках відмова не ґрунтуватиметься на вимогах законодавства.

Щодо наведеного, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що приписи ч.9 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» наводять підстави, з яких орган приватизації, в даній справі Регіональне відділення ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, зокрема, у разі:

коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;

коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта;

вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

До правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення абз.1 та 4 ч.9 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а саме, відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Вказана норми не передбачає, що орган приватизації має вмотивувати свою відмову або що лист органу приватизації має містити вмотивовану відмову органу управління в розумінні приписів статті 4 та частини дев`ятої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Судова колегія зазначає, що приписи ч.9 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» наводять підстави, за яких орган приватизації, в даній справі Регіональне відділення ФДМУ, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

У зв`язку з цим щодо застосування положень абз.1 та 4 ч.9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» колегія суддів зазначає, що державний орган приватизації, в даному випадку Регіональне відділення ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21).

У даній справі відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення про відмову у включенні ДП ДГ «Миклашів» до переліку об`єктів приватизації відсутністю погодження НААН України у його приватизації.

Державне підприємство ДГ «Миклашів», про включення якого до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, просив позивач, перебуває в управлінні НААН України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» НААН України - це національна галузева академія наук, яка відповідно до ч.2 ст.1 цього Закону є державною науковою організацією України, що здійснює фундаментальні дослідження, організовує, проводить та координує прикладні дослідження у відповідній галузі науки.

Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. До складу суб`єктів управління об`єктами державної власності віднесено і Національну академію наук України, галузеві академії наук (ст.4 Закону).

Відповідно до п.п. 11, 15 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів, а також виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що реалізація наведених повноважень відповідним органом управління об`єктами державної власності передбачає визначення таким органом долі відповідного майна, в тому числі доцільності його приватизації.

Тлумачення скаржника вказаної підстави з посиланням на положення ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є помилковим, адже вказана стаття перебуває у прямому зв`язку із іншою підставою для відмови у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, передбаченою абз. 2 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта.

З огляду на наведене, застосування положень абз. 4 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачає, що державний орган приватизації, в даному випадку РВ ФДМУ, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відмовляє у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. При цьому вмотивована відмова органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, повинна містити посилання на норми законодавства України.

Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (ст. 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»).

Відповідно до приписів ст. 4 даного Закону національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Статтею 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» встановлені особливості відчуження об`єктів майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.

Наведені НААН України у листі № 11-04-03630 від 01.07.2021 обставини в якості підстав для відмови у погодженні включення до переліку об`єктів малої приватизації за зверненням ГО «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна», мотивовано посиланням на положення ст. 1, абз. 4 ст .4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Статуту НААН України, а саме щодо визначення мети діяльності державних підприємств дослідних господарств; ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України щодо неможливості передачі у приватну власність земельних ділянок, які використовуються для забезпечення діяльності державних галузевих академій наук; п. 7 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2021 №552-ІХ щодо заборони продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності; п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо визначення категорій земель, які належать до комунальної власності .

З урахування вищенаведених норм національного законодавства, НААН України вказала, що зазначене у зверненні Державне підприємство відповідно до Статуту є державним сільськогосподарським підприємством, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Воно забезпечує науково-дослідним установам академії умови для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур. Земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні господарства, в повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.

Зважаючи на це, НААН України з метою забезпечення продовольчої безпеки України, що є складовою національної безпеки, сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства, здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України відмовила у погодженні приватизації Державного підприємства ДГ «Миклашів».

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відмова НААН України у погодженні приватизації Державного підприємства ДГ «Миклашів» є такою, що відповідає категорії вмотивованості, викладеній у абз. 4 ч. 9 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», а оскаржувана відмова відповідача у включенні ДП «ДГ «Миклашів» до переліку об`єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа № 11-04-03630 від 01.07.2021 є вмотивованою, оскільки містить підстави, визначені чинним законодавством для такої відмови.

Наведене спростовує твердження скаржника, що лист НААН України № 10.3-3/255 від 15.06.2021, якими не було погоджено приватизації ДП ДГ "Миклашів" не містить вмотивованої відмови органу управління в розумінні приписів ст. 4 та ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна».

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано підставності заперечень, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/3933/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2022 у справі №914/3933/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Громадської організації Офіцери. Громадяни. Вільна Україна б/н від 04.07.2022 (Вх. № ЗАГС 01-05/1568/22 від 06.07.2022) без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.10.2022.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.