Справа № 183/4011/22

№ 3/183/2073/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого головою Перещепинської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст. 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що виконуючи обов`язки голови Перещепинської міської ради, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та будучи згідно п.п. «б» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги статей 28 Закону України «Про запобігання корупції» перед підписанням розпорядження «Про виплату премії директору Перещепинської школи мистецтв за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків» від 22.12.2020 року за № 34-к, Перещепинської школи мистецтв за грудень 2020 року не повідомив про наявний конфлікт інтересів з ОСОБА_2 колегіальний орган - Перещепинську міську раду, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що згідно «Положення про преміювання працівників Перещепинської школи мистецтв», рішення про преміювання директора приймаються радою закладу за погодженням з профспілковим комітетом та подаються до Перещепинської міської ради. Тобто, фактично ним було виконано церімоніальну функцію, оскільки підписання розпоряджень входить до його повноважень. Рішення про преміювання приймалося не ним. Просив закрити справ у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник Цвіркуна Я.О. просила провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити, мотивуючи свою позицію тим, що рішення про преміювання приймалося Радою закладу за погодженням з профспілковим комітетом. Голова профспілкової організації працівників Перещепинської школи мистецтв надає подання про преміювання до міської ради, подання оформлене на ім`я ОСОБА_4 . Є розпорядження Перещепинського міського голови про врегулювання конфлікту інтересів « 03/1 від 04.12.2020 року, яке узгоджене та підписане багатьма особами. ОСОБА_4 отримала подання, вона проводить контроль, аналізує його та на ім`я міського голови подає своє подання, оскільки розпорядженням підписувати має право тільки голова Перещепинської міської ради, п.3 вказаного розпорядження.

21.12.2020 року до першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 звернулася Голова профспілкового комітету Перещепинської школи мистецтв Власенко С.В. із поданням «розглянути питання про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв за грудень 2020 року у розмірі 100% від посадового окладу», враховуючи сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, високі досягнення у роботі.

21 грудня 2020 року ОСОБА_4 звернулася із поданням до Перещепинського міського голови, де вона просить «провести за грудень 2020 року виплату щорічної грошової винагороди у розмірі 100% від посадового окладу» ОСОБА_2 , враховуючи сумлінну працю та беззаперечне виконання службових обов`язків.

Керуючись Положенням про преміювання працівників Перещепинської школи мистецтв, поданням Голови профспілкового комітету Перещепинської школи мистецтв (де було вказано розмір премії 100% від посадового окладу), розпорядженням № 03/1 від 04.12.2020 року «Про врегулювання конфлікту інтересів», поданням Першого заступника Перещепинського міського голови (де було вказано розмір премії 100% від посадового окладу), було видано розпорядження від 22.12.2020 р. № 34-к, «Про виплату премії директору Перещепинської школи мистецтв за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків» «у розмірі 100% від посадового окладу» за підписом Перещепинського міського голови та за погодженням Першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 . Преміювання відбулося виключно в рамках подання та в межах затверджених видатків на оплату праці у грудні 2020 року.

21.04.2021 року до першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 звернулася Голова профспілкового комітету Перещепинської школи мистецтв Власенко С.В. із поданням «розглянути питання про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв ОСОБА_2 у квітні 2021 року згідно чинного законодавства», враховуючи вагомий внесок у розвиток культури громади.

21 квітня 2021 року звернулася ОСОБА_4 із поданням до Перещепинського міського голови, де вона просить на підставі подання голови профспілкової організації від 21.04.2021, враховуючи сумлінну працю тощо, преміювати ОСОБА_2 в межах затверджених видатків на оплату праці у квітні 2021 року в розмірі 3000 гривень.

Керуючись Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», Положенням про преміювання працівників Перещепинської школи мистецтв, поданням Голови профспілкового комітету Перещепинської школи мистецтв, розпорядженням №03/1 від 04.12.2020 «Про врегулювання конфлікту інтересів», поданням Першого заступника Перещепинського міського голови (де було вказано розмір премії 3000 грн.), було видано розпорядження від 22.04.2021 р. № 106/1-к, «Про преміювання директора комунального закладу Перещепинська школа мистецтв за квітень 2021 року» «в межах затверджених видатків на оплату праці у квітні 2021 року, у розмірі 3000 гривень» за підписом Перещепинського міського голови та за погодженням Першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 . Преміювання відбулося виключно в рамках подання та в межах затверджених видатків на оплату праці у квітні 2021 року.

Згідно ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

У свою чергу, уповноваженою особою, яка склала відповідний протокол, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або па вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що розпорядження «Про виплату премії директору КЗ Перещепинської школи мистецтв за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків» від 22.12.2020 року № 34-к ОСОБА_2 та розпорядження «Про Преміювання директора КЗ Перещепинської школи мистецтв за квітень 2021» від 22.04.2021 № 106/1-к ОСОБА_2 були необ`єктивними або упередженими, що такими рішеннями завдало шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування.

Таким чином вважає, що в його діях при виданні вищезазначених розпоряджень відсутня суперечність між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих мені службових повноважень, тобто відсутній реальний та потенційний конфлікт інтересів.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього доказів не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом у нього, як голови Перещепинської міської ради та його службовими повноваженнями, з вирішення питання щодо підписання вказаних розпоряджень, не зазначено в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття ним зазначених рішень.

Також на 5 сторінці протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 425 зазначено, що у нього виник приватний немайновий інтерес та реальний конфлікт інтересів, що само по собі суперечить одне одному, оскільки відсутній реальний конфлікт інтересів.

Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції здійснювався моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у його діяльності та контроль за дотриманням ним обмежень спільної роботи близьких осіб.

Так листом НАЗК від 31.08.2021 року № 31-02/64816-21 було роз`яснено вимоги ст. 27, 28 Закону України «Про запобігання корупції», а також зазначено, що його позаслужбові стосунки з тещею ( ОСОБА_2 ) зумовлюють у нього наявність приватного інтересу.

Таким чином зазначені обставини, на його глибоке переконання, унеможливлюють наявність факту реального впливу можливої суперечності між приватним інтересом як голови Перещепинської міської ради та його службовими повноваженнями з вирішення питання про видання та підписання розпоряджень «Про виплату премії директору КЗ Перещепинської школи мистецтв за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків» від 22.12.2020 року № 34-к ОСОБА_2 та розпорядження «Про Преміювання директора КЗ Перещепинської школи мистецтв за квітень 2021» від 22.04.2021 року № 106/1-к ОСОБА_2 .

Також вважає, що у своїх діях, та наявному протоколу відсутній склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні цього правопорушення встановлено не було. Сукупність зібраних та проаналізованих доказів на його переконання не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ним дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме - не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, провівши аналіз змісту доказів, наявних в матеріалах справи, вважає, що Управлянням стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України не доведено існування реального конфлікту інтересів, оскільки у нього не було приватного інтересу та суперечності між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Просив провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі доказами. При цьому, надав висновок в якому зазначено, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких: приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення "у тому числі", тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Так, голова Перещепинської міської ради ОСОБА_3 перед підписанням розпорядження «Про преміювання директора КЗ Перещепинської школи мистецтв» не повідомив про наявний конфлікт інтересів колегіальний орган - Перещепинську міську раду, якій він є підзвітний.

Таким чином у ОСОБА_1 виник приватний немайновий інтерес, зумовлений сімейними стосунками з ОСОБА_2 , який проявляється в можливому матеріальному заохоченні своєї тещі та збільшенні її матеріального добробуту.

Враховуючи викладене у ОСОБА_1 , виник реальний конфлікт інтересів, а саме, суперечність між його приватним немайновим інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_2 є його близькою особою та його службовими повноваженнями, як голови Перещепинської міської ради, перед прийняттям рішення про преміюванням ОСОБА_2 що впливає на його об`єктивність та неупередженість під час виконання своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 4, 15 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належить: формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань, надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Разом з тим, у розділі 2.4 методичних рекомендації «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації), «Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями» зазначено, що суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, Інтересів близьких осіб).

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, у розділі 2.5 Методичних рекомендацій «Відмінність між потенційним та реальним конфліктом інтересів». Зазначено, що при потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об`єктивність особи під час реалізації повноважень.

При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об`єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

Звертає увагу на те, що преміювання працівників апарату виконавчого комітету Перещепинської міської ради, його відділів та підпорядкованих комунальних закладів, у тому числі і ОСОБА_2 , не є обов`язковою складовою основної заробітної плати, а є додатковою виплатою, розмір якої є змінним та коригується, тоді як остаточне рішення щодо цієї виплати приймається керівником при видачі відповідного розпорядження. Хоча вказані розпорядження та розмір премій і погоджувалися іншими посадовими особами ради, проте об`єктивно не позбавляє керівника дискреційних повноважень та не перетворює у формального підписанта розпорядчих документів.

Отже вважає, що матеріалами справи доведено провину ОСОБА_1 у повному обсязі, який в порушення вимог ч. 1 ст. 28, Закону не повідомив про наявність у нього реальний конфлікт інтересів, чим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Враховуючи, що особа яка притягується до адміністративної корупційної відповідальності не визнав свою провину, керуючись ст.36 КУпАП вважає за доцільне застосувати ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності й обмежитися усним зауваженням. Оскільки в статті не міститься визначення та перелік малозначних правопорушень, це питання має вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально, виходячи з того, що малозначні правопорушення це такі дії, які не спричинили, або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Крім того, згідно ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не може бути малозначним, оскільки важливість протидії корупційним проявам і створення атмосфери суспільного неприйняття корупційних вчинків є нагальною потребою сьогодення, і принциповість під час призначення покарання за вказаною категорією порушень є запобіганням вчинення більш тяжким злочинам у зазначеній сфері.

Крім того, діяння, вчинене особою яка притягується до адміністративної відповідальності в подальшому може слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

За таких обставин вважає, що звільнення від адміністративної відповідальності вказаної особи підриває авторитет у суспільстві до органів державної влади та місцевого самоврядування, тому принциповість під час призначення покарання за вказаною категорією порушень є запобіганням вчиненню більш тяжких злочинів у зазначеній сфері.

У зв`язку з чим, протокол підтримує у повному обсязі.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_5 , вказав, що він був радником ОСОБА_1 . В кінці весни 2021 року він, перебуваючи у приймальні Перещепинської міської ради став свідком того, як ОСОБА_2 з`ясовувала з ОСОБА_1 стосунки з приводу того, що ОСОБА_1 нарахував їй малу премію.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 вказав, що навесні 2021 року він прийшов до голови Перещепинської міської ради ОСОБА_1 і у приймальні зустрів ОСОБА_5 вони не змогли зайти, бо в кабінеті у ОСОБА_3 знаходилася його теща ОСОБА_2 , яка голосно запитувала у нього, чому вона отримала премію меншу, ніж у минулому місяці. Також вказав, що ОСОБА_2 підпорядковується міському голові.

Судом безпосередньо досліджено надані до матеріалів справи докази: протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією; лист ДСР НПУ з додатками № К-1298/55/02-2021 від 13.09.2021 року; запит УСР в Дніпропетровській області № 6506/55/103/01-2021 від 08.10.2021 року щодо надання документів та інформації стосовно ОСОБА_1 ; лист Перещепинської міської ради з додатками № 225-2237 від 22.10.2021 року; запит УСР в Дніпропетровській області № 7182/55/103/03-2021 від 04.11.2021 року; лист Перещепинської міської ради з додатками № 225-2484 від 19.11.2021 року про надання завірених копій документі стосовно голови Перещепинської міської ради; запит УСР в Дніпропетровській області №95/55/103/01-2021 від 10.01.2022 року; лист КЗ «Перещепинська школа мистецтв» Перещепинської міської ради з додатками № 95 від 10.01.2022 року; письмове пояснення ОСОБА_1 , відповідно до якого він з 03.12.2020 року являється головою Перещепинської міської ради, є головною посадовою особою Перещепинської міської ради. В межах своїх повноважень забезпечує виконання положень Конституції України, Законів, постанов, актів Президента України та КМУ. Відповідно до розпорядження міського голови розподілено обов`язки між заступниками, також є посадові інструкції. ОСОБА_2 є його тещею. КЗ «Перещепинська школа мистецтв» підпорядкований Перещепинській міській раді, а також після врегулювання конфлікту інтересів, директор підпорядковується першому заступнику голови. Зазначив, що про конфлікт інтересів він не повідомляв, листів до НАЗК не направляв. Про конфлікт інтересів повідомляла директор КЗ «Перещепинська школа мистецтв» ОСОБА_2 , а саме нею було надано заяву першому заступнику міського голови про наявність конфлікту інтересів. Вказав, що він здійснював врегулювання конфлікту інтересів, а саме видав розпорядження від 04.12.2020 року № 03/1 «Про врегулювання конфлікту інтересів». Зазначене подання ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 щодо виплати грошової нагороди за грудень 2020 року, розглядав він та накладав резолюцію також він, також підписував розпорядження № 34-к від 22.12.2020 року щодо виплати грошової нагороди за грудень 2020 року та № 07-к від 12.01.2021 року щодо встановлення надбавки за складність та напруженість в роботі, надбавки за престижність професії педагогічного працівника ОСОБА_2 на 2021 рік. Подання ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 щодо преміювання у квітні 2021 року, розглядав та накладав свою візу. Крім того, зазначив, що підписував розпорядження № 106-1-к від 22.04.2021 року щодо преміювання ОСОБА_2 у квітні 2021 року. Всі розпорядження підписані ним були узгодженні з уповноваженою особою з питань запобігання корупції першим заступником міського голови Чумаченко О.А. всі питання, що стосуються ОСОБА_2 вирішуються виключно першим заступником міського голови ОСОБА_4 , що зазначено в її посадових обов`язків. Також в статуті КЗ «Перещепинська школа мистецтв» прописано, що перший заступник міського голови координує діяльність директора КЗ; наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 року № 17 про затвердження положень про структурні (відокремлені) підрозділи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; положення про Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; лист Національного агентства з питань запобігання корупції до Генерального прокурора України від 21.03.2019 року; лист комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної ради України до Голови Національної поліції України від 11.09.2018 року; лист Генеральної прокуратури України до керівників регіональних прокуратур від 18.04.2019 року № 05/09/2-290вих-171окв-19.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, позицію прокурора, вислухавши свідків, дослідивши письмові матеріали, надані НАЗК, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зіст.245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимогст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положеньст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимогст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Прокурор, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-7 КУпАП, навів аналіз нормативно-правових актів, якими регламентується порядок оплати праці працівників органів виконавчої влади і, зокрема, а також врахував як доказ відсутність повідомлень колегіальному органу щодо можливих фактів виникнення конфлікту інтересів ОСОБА_1 з його тещею ОСОБА_2 .

Однак, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.1ст.172-7 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановленому законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду голови Перещепинської міської ради (а.с. 24), тобто є посадовою особою органу місцевого самоврядування та є згідно п.п. «б» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Розпорядженням «Про виплату премії директору Перещепинської школи мистецтв за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків» від 22.12.2020 року за № 34-к, підписаним ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - директору Перещепинської школи мистецтв, виплачено премію за грудень 2020 року (а.с. 18).

Положенням «Про преміювання працівників Перещепинської школи мистецтв», затвердженого 01.09.2020 року визначено порядок преміювання (а.с. 103).

Згідно пункту 2.5 вищесказаного Положення, рішення про преміювання директора приймаються радою закладу за погодженням з профспілковим комітетом та подаються до Перещепинської міської ради.

21.12.2020 року на ім`я заступника голови Перещепинської міської ради ОСОБА_4 направлено Подання голови профспілкової організації працівників Перещепинської школи мистецтв Власенко С.В., яким останній просить розглянути питання про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв ОСОБА_2 .

В свою чергу, ОСОБА_4 отримавши подання, здійснюючи контроль, проаналізувавши його 21.12.2020 року подає на ім`я міського голови своє подання, яким просить просить «провести за грудень 2020 року виплату щорічної грошової винагороди у розмірі 100% від посадового окладу» ОСОБА_2 , враховуючи сумлінну працю та беззаперечне виконання службових обов`язків.

04.12.2020 року Перещепинським міським головою ОСОБА_1 винесено Розпорядження про врегулювання конфлікту інтересів № 03/1 від 04.12.2020 року, яким застосовано зовнішній контроль за виконанням директором комунального закладу Перещепинська школа мистецтв Пред О.П., а також визначено особу, уповноважену на проведення зовнішнього контролю першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 (а.с. 62).

Таким чином, судом встановлено, що рішення про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв ОСОБА_7 прийнято колегіальним органом (радою закладу за погодженням з профспілковим комітетом), за відсутності участі в голосуванні безпосередньо міського голови ОСОБА_1 , а також за обов`язкового контролю цього питання першим заступником Перещепинського міського голови ОСОБА_4 .

Згідно ч.1ст.1 Закону України "Про запобігання корупції"реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи з аналізу загальних положеньЗакону України "Про запобігання корупції", суб`єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов`язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому, якщо мова йде про конфлікт інтересів, то він повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Аналізуючи вищенаведені положенняКУпАПщодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписамиЗакону України "Про запобігання корупції", суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.

Таким чином, хоча стаття 28 Закону України "Про запобігання корупції", про порушення вимог якої ОСОБА_1 зазначено в адмінпротоколі, передбачає обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАПта ч.2ст.172-7 КУпАПнастає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів.

Аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч.1ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 як міського голови реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення про преміювання його тещі, суд виходить із встановлених у судовому засіданні в порядкуст.280 КУпАПобставин справи та відповідних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність такої посадової особи і її обов`язки по запобіганню корупції.

Як зазначалося вище ОСОБА_1 , як голова Перещепинської міської ради, не приймав участі в голосуванні за рішення «Про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв».

Крім того, Розпорядження про врегулювання конфлікту інтересів № 03/1 від 04.12.2020 року, Перещепинським міським головою ОСОБА_1 застосовано зовнішній контроль за виконанням директором комунального закладу Перещепинська школа мистецтв Пред О.П., а також визначено особу, уповноважену на проведення зовнішнього контролю першого заступника Перещепинського міського голови ОСОБА_4 .

Саме ОСОБА_4 , виконавши покладені на неї обов`язки щодо зовнішнього контролю діяльності директором комунального закладу Перещепинська школа мистецтв ОСОБА_2 , звернулась з поданням про преміювання останньої, зазначивши конкретну процентну ставку.

Таким чином, вищенаведеними доказами стверджується, що колегіальний орган - рада закладу Перещепинська школа мистецтв, погодивши своє рішення з профспілковим комітетом прийняли рішення про преміювання ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 своїм рішенням у виді подання погодила виплату премії директору Перещепинської школи мистецтв ОСОБА_2 .

Будь-яких доказів того, що преміювання директора Перещепинської школи мистецтв було здійснено поза межами видатків бюджету на оплату праці, суду надано не було.

З урахуванням наведеного, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, як і б беззаперечно свідчили, що при прийнятті рішення Перещепинським міським головою ОСОБА_1 про преміювання директора Перещепинської школи мистецтв його ймовірний приватний інтерес суперечив його службовим повноваженням і це вплинуло на його об`єктивність та неупередженість при прийнятті такого рішення, а також, що видане ним розпорядження про преміювання було необ`єктивними чи упередженим, або такими, що завдало шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування, який він очолює.

Таким чином, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-7 КУпАП.

За змістомст.62 Конституції Україниобвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно дост.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-7 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя В.В. Березюк