ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/3869/22 Суддя (судді) першої інстанції: Романенко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці Держмитслужби на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Черкаської митниці Держмитслужби в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Черкаської митниці Держмитслужби Єрмоленка А.В. від 23 травня 2022 року у адміністративній справі № 0147/90200/21, якою позивача притягнуто до відповідальності за порушення митних правил за ч. 1 ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу, розміром 887183,16 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 серпня 2022 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 жовтня 2022 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

23.12.2021 о 10.23 год. Черкаською митницею прийнято до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) №UA902080/2021/804787, за якою в митний режим імпорту громадянином України ОСОБА_1 , на підставі договору про надання послуг митного брокера від 30.12.2020 № 1, укладеного з ТОВ «СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43899257), заявлено товар «полімери етилену у первинних формах: поліетилен високого тиску, низької щільності, гранульований марка Low Density Polyethylene - LD2420D, нелінійний, з питомою густиною 0,923 г/см3,- 46750 кг. Виробник - AMIR KABIR PETROCHEMICAL COMPANY. Країна виробництва - IR».

Відповідно до графи 47 МД №UA902080/2021/804787 «Нарахування мита та митних платежів» при декларуванні вищевказаного товару було нараховано та сплачено податок на додану вартість за ставкою 7% на суму 159 238,01 грн. як такий, що підлягає сплаті з лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я на підставі розділ V Податкового кодексу України.

23.12.2021 за результатами контролю правильності нарахування та сплати митних платежів встановлено безпідставність заявлення ставки податку на додану вартість в розмірі 7%.

По вказаній декларації в автоматичному режимі згідно п. 4.5.4 Порядку 631/2012 проведено контроль із застосуванням системи управління ризиками, тобто оцінка ризику за митною декларацією шляхом аналізу електронної митної декларації та електронної декларації митної вартості за допомогою автоматичної системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР).

В автоматичному режимі АСАУР згенеровано обов`язкові до виконання наступні форми митного контролю:

- 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів (Підстава: Товар № 1.До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 111-5 Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності

обчислення, своєчасності та повноти їх сплати (Підстава: Товар № 1.До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації (Підстава: Товар № 1.До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ);

- 911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки (Підстава: Товар № 1.До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ).

Крім того, прийнято рішення про проведення митного огляду задекларованого товару шляхом проставляння 23.12.2021 о 10.45 год. відповідної відмітки в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»), відповідно до п. 1.3 розділу ІІ Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 №1316 (далі - Порядку 1316/2012).

Разом з тим, позивачем об 11 год. 31хвл. та о 12 год. 33хвл. подано до Черкаської митниці заяви про відкликання МД №UA902080/2021/804787 у зв`язку з технічною помилкою.

За результатами розгляду вказаних заяв відповідач не вбачав підстав для надання дозволу на відкликання митної декларації та, посилаючись на Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок 631/2012), у задоволенні заяв відмовив.

24.12.2021 за даним фактом уповноваженою посадовою особою Черкаської митниці відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0147/90200/21 за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.

Постановою Черкаської митниці від 23.05.2022 в справі про ПМП №147/90200/21 позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 887183, 16 грн.

Вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при заповненні гр. 47 «Нарахування платежів» митної декларації допущена технічна помилка, що не охоплюється диспозицією ст.485 МК України, а сам факт помилки у визначенні коду за УКТ ЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Оскільки в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, суд першої інстанції вважав, що оскаржувана постанова від 23 травня 2022 року №0147/90200/21 підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі -МК) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 ст. 264 МКУ передбачено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 266 МК у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

З системного аналізу вищезазначених положень МК України слідує, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній.

Згідно із ч. 2 ст. 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Згідно підпункту «в» пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ставка податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в розмірі 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно підпункту «а» пункту 193.1 статті 193, пункту 194.1. статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною та становить 20%.

Згідно з частиною першою статті 485 МК заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2021 року об 10 год. 24 хв. ОСОБА_1 ( позивачем), на підставі договору про надання послуг митного брокера від 30.12.2020 № 1, укладеного з ТОВ «СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП», до Черкаської митниці було подано митну декларацію №UА902080/2021/804787 (далі - декларація №... 804787) за якою в митний режим імпорту заявлено товар «полімери етілену у первинних формах: поліетилен високого тиску, низької щільності, гранульований марка Low Density Polyethylene - LD2420D, нелінійний, з питомою густиною 0,923 г/см3,- 46750 кг. Виробник - AMIR KABIR PETROCHEMICAL COMPANY. Країна виробництва - ІR».

Декларація до митного органу подавалася через програмний комплекс ЄАІС ДМСУ. Відповідно до графи 47 МД №UA902080/2021/804787 «Нарахування мита та митних платежів» при декларуванні вищевказаного товару було нараховано та сплачено податок на додану вартість за ставкою 7% на суму 159 238,01 грн. як такий, що підлягає сплаті з лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я на підставі розділ V Податкового кодексу України.

При цьому відомості про існування преференції до графи 36 МД декларантом не вносились і ця графа містила нульове значення « 000000000».

Доказів того, що на момент заповнення вказаної декларації, як стверджує позивач, відповідний підрозділ програмного комплексу містив позначку у примітці графи 36 про віднесення товару до лікарських засобів, що тягне застосування податку на додану вартість в розмірі 7% замість 20% позивачем суду не надано.

Отже колегією суддів зазначені доводи позивача відхиляються, як необґрунтовані.

Щодо доводів позивача, про самостійне виявлення ним помилки в декларації і подання заяви про відкликання декларації, колегія суддів зауважує, що декларацію подано до митного органу о 10 год. 24 хв.

Разом з тим, згідно витягу АСМО «Інспектор»( а.с.158-159), 23.12.2021 о 10год. 30 хв. по вказаній декларації в автоматичному режимі згідно п. 4.5.4 Порядку 631/2012 проведено контроль із застосуванням системи управління ризиками, тобто оцінка ризику за митною декларацією шляхом аналізу електронної митної декларації та електронної декларації митної вартості за допомогою автоматичної системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), зокрема:- 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Також, о 10год.49 хв. повідомлено декларанта про проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації (203-1) та забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки (911-1).

В той час, як заяву на відкликання митної декларації позивачем в системі сформовано об 11 год. 31 хв. та повторно о 12 год.11хвл., тобто після того, як митницею вже розпочато контроль поданої декларації та повідомлено декларанта про підстави , а саме: «Підстава: Товар № 1. До даного товару застосовано ставку ПДВ у 7 % (застосовується лише по операціях, визначених ст. 193 ПК України), при цьому відсутній відповідний дозвільний документ)».

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. (ч. 5 ст. 269 МК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 269 МК України у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Крім того, порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання врегульовано п.п.33-38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450. Відповідно до вищезазначених норм, митна декларація може бути відкликана за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу.

Згідно п. 34 Положення про митні декларації, не дозволяється:

- внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

- внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;

- внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

- внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);

- внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;

- внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Таким чином, відповідно до абз. 2, 4 п. 34 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, у Черкаської митниці не було правових підстав для надання дозволу на відкликання зазначеної митної декларації оскільки заяви подані після виявлення митницею порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів та повідомлення декларанта про призначення митним органом митного огляду товарів.

Щодо допущення позивачем технічної помилки при заповненні декларації та внесення на єдиний рахунок Держмитслужби України, з якого відбувається списання грошових коштів для сплати податків за результатами митного оформлення 1140000,00грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення

за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 266 МК України декларант та уповноважена ним особа зобов`язані:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи є безумовним і першочерговим обов`язком платника податку.

З приписів ст. 268 МК України, яка унормовує поняття помилки у митній декларації, слідує, що помилки у митній декларації: 1) допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті; 2) у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації; 3) якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до графи 54 МД від 23.12.2021 №UA902080/2021/804787 відповідальною

особою за здійснення декларування вищевказаних товарів був саме позивач.

З матеріалів справи вбачається, що саме позивачем здійснювалось заявлення неправдивих відомостей щодо ставки податку на додану вартість в інтересах ТОВ «СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП», з яким позивач перебував у трудових відносинах.

За МД №UA902080/2021/804787 мала бути застосована ставка податку на додану вартість в розмірі 20%, а митні платежі нараховано та сплачено на суму 454 965,73 грн. Сума ненарахованих та несплачених митних платежів за МД № UA902080/2021/804787 становить 295 727,72 грн. (мито - 0,00 грн., податок на додану вартість - 295 727,72 грн.).

Отже, внесення позивачем у графу 47 МД неправдивих відомостей щодо розміру ставки податку, який має застосовуватися призвело б до неправомірного зменшення митних платежів.

Доводи позивача, що на єдиний рахунок Держмитслужби було внесено суму, що перевищувала розмір необхідних митних платежів не підтверджуються об`єктивними доказами в справі.

Так, згідно витягу щодо залишку коштів учасника ЗЕД 43899257 станом на 23.12.2021(а.с.21) вбачається, що залишок на початок дня становив 172461,03 грн., що забезпечувало лише сплату сум, задекларованих позивачем у МД №902080/2022/804787 від 23.12.2021(159238,01грн.)(а.с.13).

Протягом дня 23.12.2021 року на єдиний рахунок платіжними дорученнями зараховувалися відповідно наступні суми: №942 - 160000,00грн;№943 - 300000,00грн.; №944 - 680000,00грн.

Доказів того, що вказані суми коштів зараховано до подання позивачем МД №902080/2022/804787 від 23.12.2021 суду першої інстанції не надано.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не надав їм належної оцінки.

Отже, враховуючи той факт, що позивач неодноразово здійснював митне оформлення ідентичного товару за ставкою 20% та його обізнаність про необхідність декларування даного товару за ставкою 20%, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідно свідоме декларування позивачем заявленого товару за невірною ставкою.

Тому в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, застосування до позивача санкції у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності на підставі статті 485 Митного кодексу України відповідає вимогам законодавства.

Частиною першою статті 466 МК встановлено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил регламентовано главою 69 МК України.

Так, відповідно до вимог статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.488 МК провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 489 МК встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу приписів частини 1 ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є як безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил так і офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю.

Згідно з приписами частин 2 та 3 ст.494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1) дату і місце його складення;

2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Відповідно до вимог частини 7, 9 та 10 цієї статті протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Права та обов`язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб визначено статтею 498 МК України, відповідно до якої особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Статтею 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника (ч.1ст.526 МК).

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил (ч.2 ст.526 МК).

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4).

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про порушення митних правил відповідно до положень ст. 523 МК України проведено керівником митниці, а адміністративне стягнення накладено в межах строків, передбачених ст. 467 МК України, тобто не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Справа про порушення митних правил відповідно до ст. 526 МК України була розглянута у присутності захисника позивача.

Отже, колегія суддів зауважує, що відповідачем не було порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повній мірі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, що вказує на наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 205, 242, 243, 250, 286, 304, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці Держмитслужби задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 серпня 2022 р. скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Черкаської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

А.Б.Парінов

(повний текст постанови складено 12.10.2022р.)