ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3303/21 Суддя першої інстанції: Марина БІЛОНОЖЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (також далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення про повернення без розгляду документів про видачу посвідчення та нагрудного знака «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України», оформленого листом від 23.02.2021 №8/3-2799/Гр, зобов`язання повторно розглянути документи про видачу вказаного посвідчення та нагрудного знака та направити до Міністерства юстиції України документи про видачу такого посвідчення та нагрудного знака, а саме: розрахунок вислуги років та дві фотокартки розміром 35 х 45 мм, копію наказу про звільнення зі служби та довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності II групи.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому встановлено інвалідність 2 групи, що пов`язана з проходженням служби, при цьому має вислугу років у календарному обчисленні більше 20 років, що надає право на отримання посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України», однак відповідачем протиправно повернуто без розгляду заяву про видачу такого посвідчення і нагрудного знаку у зв`язку із відсутністю у позивача 20 календарних років вислуги. Наголошує, що п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР) не встановлено імперативної норми щодо того, що вислуга років має бути саме календарною, а не пільговою.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що визначена п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону №203/98-ВР вислуга служби 20 і більше років обраховується саме в календарному обчисленні, а не в пільговому.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що з 15.08.2003 по 15.10.2020 позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, в Державній установі «Черкаська виправна колонія (№62)».

Відповідно до наказу Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)» від 15.10.2020 №172/ОС-20 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (через хворобу) за ч. 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально -виконавчу службу України», п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; вислуга років у календарному обчисленні становить 17 років 02 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні - 21 рік 11 місяців 16 днів.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №777176 позивачу 28.01.2021 безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

15.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання посвідчення і нагрудного знаку «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України».

Державною установою «Черкаська виправна колонія (№62)» направлено матеріали заяви позивача до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.

Листом від 23.02.2021 №8/3-2799/Гр відповідач повернув без розгляду матеріали позивача, та роз`яснив, що тривалість проходження служби позивача є меншою за 20 календарних років і підстави для встановлення статусу «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» відсутні. У вказаному листі також зазначається, що відповідно до роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №55791-61-20 від 28.07.2020, якщо Законом не конкретизовано пільгового обчислення вислуги років, то така вислуга має рахуватися у календарному обчисленні.

Уважаючи протиправним таке рішення відповідача, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на отримання статусу ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки йому встановлено ІІ групу інвалідності, причиною встановлення якої стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, а також у нього наявна пільгова вислуга більше 20 років. При цьому відповідачем не доведено, що застосовується вислуга лише у календарному обчисленні, а не у пільговому.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві визначені Законом №203/98-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №203/98-ВР держава гарантує кожному ветерану військової служби, ветерану органів внутрішніх справ, ветерану Національної поліції, ветерану податкової міліції, ветерану державної пожежної охорони, ветерану Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерану служби цивільного захисту, ветерану Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України рівні з інтими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом, серед іншого, надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку, організації соціально-побутового обслуговування та пенсійного забезпечення відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 ст. 5 Закону №203/98-ВР ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: особи з інвалідністю І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 20 років і більше.

Відповідно до ст. 10 Закону №203/98-ВР ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.02.2012 №234/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 за №207/20520 (далі - Порядок №234/5) визначає процедуру оформлення, обліку та видачі посвідчень і нагрудних знаків «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» особам, які набули статусу ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Так, за п.п. 3, 4, 6 Порядку №234/5 для отримання посвідчень і нагрудних знаків «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» ветерани звертаються за останнім місцем проходження служби із заявами, до яких додають дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.

Посвідчення і нагрудний знак «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» вручаються ветеранові або за його письмовим дорученням рідним чи іншим особам за останнім місцем проходження служби ветерана, про що одержувач посвідчення та нагрудного знака ставить свій підпис у відповідному обліковому документі.

Для видачі посвідчень і нагрудних знаків «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань надсилають до підрозділу персоналу апарату Мін`юсту завірені копії розрахунків вислуги років та по дві фотокартки розміром 35 х 45 мм на кожного ветерана.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №20 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства юстиції - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Департамент з питань виконання кримінальних покарань.

З аналізу вказаних положень вбачається, що саме на відповідача, як новоутворений міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань покладено обов`язок направлення до підрозділу персоналу апарату Мін`юсту матеріалів для видачі особі посвідчень і нагрудних знаків «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України».

З матеріалів справи вбачається, що матеріали ОСОБА_1 щодо отримання статусу ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України відповідачем повернуті без розгляду, оскільки тривалість проходження служби позивача є меншою за 20 календарних років, а тому підстави для встановлення такого статусу відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону №203/98-ВР не містять вимог щодо наявності календарної або пільгової вислуги служби для надання статусу ветерана внутрішніх справ, а містить лише вимоги про наявність вислуги служби в органах внутрішніх справ 20 років і більше. Тобто, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону №203/98-ВР не містить імперативної норми щодо того, що вислуга років має бути саме календарною.

Відповідачем в обґрунтування своїх доводів не наведено жодного нормативно-правового акту, чинного на час виникнення спірних відносин, що визначає порядок розрахунку вислуги років саме у календарному обчисленні відповідно до п. 3 ст. 5 Закону №203/98-ВР та надає відповідачу право здійснювати такий розрахунок під час вирішення питання про встановлення статусу ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України.

При цьому посилання апелянта на п. 1 ст. 5 Закону №203/98-ВР, як на доказ необхідності розрахунку вислуги років саме у календарному обчисленні, апеляційний суд уважає необґрунтованими, оскільки цією нормою визначені інші підстави для визнання ветераном військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Водночас сам факт виокремлення в п. 1 ст. 5 Закону №203/98-ВР календарного та пільгового строку вислуги, та відсутність такої конкретизації в п. 3 ст. 5 Закону №203/98-ВР, вказує на те, що законодавцем у цьому випадку не вимагається наявність саме календарної вислуги, як помилково вважає відповідач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 №1226 затверджено зразки та описи посвідчення і нагрудного знака "Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України", що додаються; поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601, на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України", встановивши, що видача посвідчення і вручення нагрудного знака здійснюється Міністерством юстиції.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601 (далі - Порядок №1601), посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з п. 3 Порядку №1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є: наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, - для осіб, зазначених у пункті 3 ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причиною встановлення якої стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, а також наявність у позивача більше 20 років пільгової вислуги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання статусу ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому рішення відповідача щодо повернення без розгляду документів позивача, оформлене листом від 23.02.2021 №8/3-2799/Гр, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання відповідача повторно розглянути документи про видачу посвідчення та нагрудного знака «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині рішення у даній справі та направлення до Міністерства юстиції України документів про видачу посвідчення та нагрудного знака «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді А.М. Горяйнов

О.Є. Пилипенко