Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 року Справа№200/13221/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності та рішення протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

06 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Чернівецькій області), надісланий на адресу суду 04 жовтня 2021 року. в якому позивач просила:

- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 10 вересня 2021 року № 914550151638;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови в переході на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 вересня 2021 року № 2892 про перехід на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 6 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті».

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

23 жовтня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача і витребував у відповідачів докази.

17 листопада 2021 року від відповідача 2 - ГУ ПФУ в Чернівецькій області надійшов відзив на позовну заяву.

Станом на 24 листопада 2021 року від відповідача 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області відзив на позовну заяву та витребувані судом докази не надходили.

Вивчивши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що для всебічного і повного встановлення фактичних обставин подальший розгляд справи слід здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Як наслідок, 24 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання; повторно витребував у відповідача 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області докази.

04 липня 2022 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У зв`язку з відсутністю можливості проводити судове засідання за участю сторін (їх представників) через існування загрози життю та здоров`ю учасників справи та працівників суду внаслідок триваючої широкомасштабної військової агресії Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану», суд запропонувати сторонам у разі відсутності заперечень подати заяви про розгляд заяви без їх участі (без участі їх представників) в письмовому провадженні.

Роз`яснив сторонам, що заяви, клопотання, докази тощо можуть бути подані засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду або через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Позивач та її представник, а також відповідач 2 - ГУ ПФУ в Чернівецькій області надали заяви про розгляд справи без їх участі в письмовому провадженні.

Від відповідача 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області заява про можливість розгляду справи без участі його представника в письмовому провадженні до суду не надходила.

Широкомасштабна військова агресія Російської Федерації проти України триває, а строк дії воєнного стану продовжений Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 року № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» проводиться обов`язкова евакуація населення Донецької області.

Через існування загрози життю та здоров`ю учасників справи та працівників суду проводити судові засіданні в приміщенні суду за адресою: АДРЕСА_1 , наразі неможливо.

В період дії воєнного стану тимчасово Донецький окружний адміністративний суд відновив проведення судових засідань в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з цим 06 вересня 2022 року суд постановив ухвалу, якою призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 14 вересня 2022 року на 12 годину 30 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному КАС.

13 вересня 2022 року відповідач 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

У зв`язку з цим на підставі ч. 9 ст. 205 КАС справа розглянута в письмовому провадженні за наявними в ній матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебувала на утримані свого чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію за віком.

14 серпня 2014 року ОСОБА_2 був викрадений на тимчасово окупованій території в м. Горлівка невідомими особами, у зв`язку з чим 20 серпня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12014050490000981 за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Позивач вказувала на те, що 19 листопада 2020 року вона звернулася до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Покровське ОУ ПФУ) з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

23 листопада 2020 року Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення № 3574, яким відмовило в перерахунку пенсії у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 документів про перебування на утриманні годувальника - ОСОБА_2 .

За встановленням відповідних фактів позивач була вимушена звернутися до суду.

Рішенням Димитровського районного суду Донецької області від 22 липня 2021 року у справі № 226/1161/21 встановлений факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 по день його безвісно зникнення 14 серпня 2014 року. Цим же рішенням встановлений факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 по день його безвісного зникнення.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що 03 вересня 2021 року позивач повторно звернулася з заявою про призначення пенсії (перехід на пенсію по втраті годувальника) відповідно до ст. 36 Закону № 1058.

10 вересня 2021 року ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 914550151638, яким відмовило в переведенні на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надала свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісті відсутнім чи оголошення померлим або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформацію з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Позивач вважала протиправними рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області та бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що має право на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на підставі ст. 36 Закону № 1058 та ст. 6 Закону України від 12 липня 2018 року № 2505-VІІІ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

Просила задовольнити позов.

Відповідач 1 - ГУ ПФУ в Донецькій області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. В заяві про розгляд справи в письмовому провадженні відповідач 1 зазначив, що заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який поданий ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

Відповідач 2 - ГУ ПФУ в Чернівецькій області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 зазначив, що 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про перехід на інший вид пенсії - по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058.

Розгляд вказаної заяви та поданих разом з нею документів за принципом екстериторіальності здійснювало ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

10 вересня 2021 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 914550151638 про відмову в переході на інший вид пенсії - по втраті годувальника.

Відповідач 2 звертав увагу суду на те, що рішення, прийняте ГУ ПФУ в Чернівецькій області, було перевірено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області і саме це управління остаточно перевело прийняте рішення в статус «відмовлено».

Обґрунтовуючи правомірність свого рішення, ГУ ПФУ в Чернівецькій області покликалося на норми ст. 36 Закону № 1058 та п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 липня 2014 року за № 895/25672) (далі - Порядок № 22-1), і зазначало, що ОСОБА_1 не надала свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформацію з Єдиного реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин.

На цих підставах відповідач 2 просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 26 червня 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Внаслідок тимчасової окупації її населеного пункту позивач була вимушена переміститися на підконтрольну органам державної влади територію та набула статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідною довідкою від 15 грудня 2014 року № 1455008756.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_3 .

З 01 вересня 1995 року ОСОБА_1 призначена пенсія, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 , виданим Калінінським управлінням соціального захисту населення 06 жовтня 1995 року.

З 30 квітня 1971 року позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 30 квітня 1971 року.

14 серпня 2014 року на тимчасово окупованій території в м. Горлівка ОСОБА_2 викрали невідомі особи.

20 вересня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12014050490000981 за ч. 2 ст. 146 КК України за фактом викрадення ОСОБА_2

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Покровське ОУ ПФУ) з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058.

23 листопада 2020 року за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2020 року, зареєстрованої за № 3574, про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058 та поданих разом з нею документів, в тому числі довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15 грудня 2014 року № 1455008756, паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , витяг з кримінального провадження № 12014050490000981, довідка про спільне проживання від 10 листопада 2020 року № 343, видана Координаційним комітетом органів самоорганізації населення м. Мирноград, Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення № 3574 «Про відмову в перерахунку пенсії».

Відмовляючи позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, Покровське ОУ ПФУ покликалося на норми ст. 36 Закону № 1058, пп. 9 п. 2.3, п. 2.11 Порядку № 22-1.

Покровське ОУ ПФУ вказувало на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Покровському ОУ ПФУ як пенсіонер з 01 вересня 2014 року за її заявою від 26 серпня 2014 року. Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15 грудня 2014 року № 1455008756 позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з витягом з кримінального провадження № 12014050490000981 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та 14 серпня 2014 року викрадений невідомими особами в АДРЕСА_4 .

Заявниця звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитров Донецької області, правонаступником якого є Покровське ОУ ПФУ, з заявою про запит пенсійної справи після викрадення ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим пенсійний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 почала проживати в м. Мирноград вже після викрадення її чоловіка.

Як наслідок, за висновком пенсійного органу, неможливо підтвердити факт реєстрації ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», що слугувало підставою для прийняття Покровським ОУ ПФУ рішення про відмову в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Аналогічні доводи Покровське ОУ ПФУ виклало в листі від 18 березня 2021 року № 0581-03-8/9142, який адресувало представнику позивача у відповідь її на адвокатський запит.

Таким чином, Покровське ОУ ПФУ відмовило ОСОБА_1 в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника через те, що позивач не підтвердила факт спільного проживання з годувальником - ОСОБА_2 .

Докази, які б свідчили, що позивач оскаржувала рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 листопада 2020 року № 3574 «Про відмову в перерахунку пенсії», суд не надані.

Натомість ОСОБА_1 звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з заявою про встановлення фактів спільного проживання з ОСОБА_2 та перебування на його утриманні.

22 липня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області ухвалив рішення у цивільній справі № 226/1161/21 (провадження № 2-о/226/55/2021).

Цим рішенням встановлені:

- факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 з 26 червня 2001 року по день його безвісного зникнення 14 серпня 2014 року, відомості про що 20 серпня 2014 року відділенням поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050490000981;

- факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його безвісного зникнення 14 серпня 2014 року в м. Горлівка Донецької області, відомості про що 20 серпня 2014 року відділенням поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050490000981.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22 липня 2021 року у справі № 226/1161/21 набрало законної сили 26 серпня 2021 року.

Під час розгляду справи № 226/1161/21, серед іншого, суд встановив такі обставини:

«[…]

Судом встановлено, що 20 серпня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12014050490000981 за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України. За відомостями з витягу: 14 серпня 2014 року приблизно о 15:00 годині за адресою: АДРЕСА_4 , невідомі особи викрали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Також у провадженні відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває оперативно-розшукова справа категорії «Розшук» № 41-20 від 17 грудня 2014 року щодо безвісно зниклого громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу між ними, відомостями з Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), наданими станом на 07 травня 2021 року.

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . З 15 грудня 2014 року заявник перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Мирноградської міської ради як особа, яка перемістилася з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції, за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З відомостей, наданих суду ГУ ПФУ в Донецькій області (лист від 04 червня 2021 року) та виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України (лист від 12 липня 2021 року № 1613-08-1), вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01 серпня 2013 року по 01 серпня 2014 року перебувала на обліку в Микитівському районі м. Горлівка. За інформацією, наявною в архівній електронній базі даних АСОПД КОМТЕХ, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком і у вказаний період їй нарахована пенсія з серпня по листопад 2013 року - по 1 018,50 грн щомісячно, з грудня 2013 року по серпень 2014 року включно - по 1 073,50 грн щомісячно.

ОСОБА_2 в період з 01 серпня 2013 року по 01 серпня 2014 року перебував на обліку в Микитівському районі м. Горлівка. За інформацією, наявною в електронній базі даних АСОПД КОМТЕХ, ОСОБА_2 призначена пенсія за віком та у вказаний період йому нарахована пенсія з серпня 2013 року по серпень 2014 року - по 4 944,77 грн щомісячно.

Крім того, ОСОБА_2 в період з серпня 2013 року по серпень 2014 року включно отримував страхові виплати потерпілому на виробництві в розмірі 5 387,08 грн.

[…]».

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.

03 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії (на пенсію у зв`язку з втратою годувальника).

Як свідчить розписка-повідомлення від 03 вересня 2021 року, разом з заявою про перерахунок пенсїі, що зареєстрована за № 2892, ОСОБА_1 надала такі документи:

довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1455008756;

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера № 1906025544, № 1923815670;

рішення суду у справі № 226/1161/21;

паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ;

свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 ;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014050490000981.

В розписці-повідомленні позивач власноруч зазначила, що просить провести перерахунок пенсії згідно з поданими документами; трудову книжку надати не може, оскільки вона втрачена на тимчасово окупованій території; інших утриманців у годувальника не було, за пенсією ніхто не звертався.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ідентифікаційний код: 40329345) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

На підставі п. 4.2 Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснював структурний підрозділ ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

Так, 10 вересня 2021 року ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло рішення № 914550151638, яким позивачу відмовлено в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Обґрунтовуючи своє рішення, ГУ ПФУ в Чернівецькій області навело норми ст. 36 Закону № 1058 та п. 2.3 Порядку № 22-1 і зазначило, що ОСОБА_1 не надала свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Листом від 14 вересня 2021 року № 0500-1513-8/69219 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивачу про те, що за наслідками розгляду її заяви від 03 вересня 2021 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 14 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Правовідносини, пов`язані з призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника в солідарній системі, регламентує розділ V Закону № 1058.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначає ст. 36 Закону № 1058.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

При цьому за приписами ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону;

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1058 до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону № 1058 положення цього Закону, що стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначається за правилами, наведеними у ст. 37 Закону № 1058.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти, визначає Закон України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII «Про статус осіб, зниклих безвісти» (далі - Закон № 2505).

Закон № 2505 забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням, обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 2505 діяв в редакції від 02 січня 2020 року.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2505, особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.

Родич особи, зниклої безвісти, - батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брати та сестри, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач, усиновлений, опікун, піклувальник, особа, яка перебуває під опікою чи піклуванням, а також, для цілей цього Закону, чоловік, дружина та особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки;

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2505 цей Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов`язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв`язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, регламентовано нормами ст. 4 Закону № 2505.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону № 2505 особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 2505 надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Права родичів осіб, зниклих безвісти, визначені ст. 6 Закону № 2505.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2505 будь-яка особа має право знати про долю своїх родичів, які зникли безвісти, що включає отримання достовірних відомостей про їх місцеперебування, обставини загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), а також право отримати їх останки.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2505 реалізація права, передбаченого ч. 1 цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.

Ч. 4 ст. 6 Закону № 2505 передбачено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством.

Члени сім`ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням таких особливостей:

1) непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом № 1058, якщо інше не передбачено цим Законом. Дітям особи, зниклої безвісти, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи. Батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування;

2) право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням положень цього Закону виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника виплачується членам сім`ї особи, зниклої безвісти, з урахуванням положень цього Закону за весь час, протягом якого особа, зникла безвісти, зберігає цей правовий статус;

4) право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника припиняється з дня, наступного за днем внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти;

5) смерть особи, яка мала статус зниклої безвісти, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає родичам такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених Законом № 1058.

Аналіз наведених вище правових норм в контексті спірних правовідносин зумовлює такі висновки:

- непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні, незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу, мають право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому Законом № 1058.

- право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з урахуванням положень Закону № 2505 виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 30 березня 2021 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів:

єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;

централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій;

мінімізація особистих контактів з громадянами;

відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу;

попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява […], переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява […], про переведення з одного виду пенсії на інший; […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно з абз. 6 п. 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за […], переведенням з одного виду пенсії на інший, […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Документи, які надаються для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, визначені п. 2.3 Порядку № 22-1.

Так, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в пп. пп. 2, 3 п. 2.1 цього розділу, а саме: документи про стаж та документи про заробітну плату.

Також надаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому ст. 15 Закону № 2505;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

[…]

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

[…]

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені пп. 2 п. 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону).

П. 2.8 Порядку № 22-1 визначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

П. 2.11 Порядку № 22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення (перерахунку) пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Крім того, п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

[…].

Аналіз положень п. 1.1 розділу І, п. п. 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

- з заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунку) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Чернівецькій області рішення від 10 вересня 2021 року № 914550151638, яким ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в перерахунку пенсії позивача у зв`язку з переведенням на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів в рішенні, що є предметом спору.

Обґрунтовуючи своє рішення, ГУ ПФУ в Чернівецькій області навело норми ст. 36 Закону № 1058 та п. 2.3 Порядку № 22-1 і зазначило, що ОСОБА_1 не надала свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд встановив, що чоловік позивача - ОСОБА_2 був викрадений на тимчасово окупованій території 14 серпня 2014 року, відомості про що 20 серпня 2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2505 ОСОБА_2 вважається особою, зниклою безвісти, з 20 серпня 2014 року, (тобто з дати реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження № 12014050490000981 за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України).

ОСОБА_1 проживала спільно з ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні, що встановлено таким, що набрало законної сили рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22 липня 2021 року у справі № 226/1161/21.

Як наслідок, через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто з 21 вересня 2014 року, у ОСОБА_1 виникло право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону № 1058 з урахуванням положень ч. 4 ст. 6 Закону № 2505.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058 з урахуванням особливостей, встановлених ч. 4 ст. 6 Закону № 2505.

Наведені в рішенні, яке є предметом спору, доводи пенсійного органу щодо ненадання заявницею свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, суд відхиляє, оскільки разом з заявою від 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 надала витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та таке, що набрало законної сили, рішення Димитровського міського суду Донецької області, зміст яких свідчить про те, що чоловік позивача - ОСОБА_2 є особою, зниклою безвісти.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 10 вересня 2021 року № 914550151638 підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, ГУ ПФУ в Чернівецькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення від 10 вересня 2021 року № 914550151638 є протиправним, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати це рішення.

Крім того, виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення також належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058 з урахуванням особливостей, встановлених ч. 4 ст. 6 Закону № 2505, за її заявою від 03 вересня 2021 року, що зареєстрована за № 2892.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Чернівецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву від 03 вересня 2021 року та прийняв рішення, яке є предметом спору.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Чернівецькій області суд покладає обов`язок призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника за її заявою від 03 вересня 2021 року.

В даному випадку для встановлення належного відповідача визначальним є те, структурний підрозділ якого пенсійного органу розглядав заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яке визнано судом протиправним і скасовано, а не те, в якому пенсійному органі перебуває пенсійна справа заявника.

Посилання ГУ ПФУ в Чернівецькій області на те, що перевірку рішення від 10 вересня 2021 року здійснювало ГУ ПФУ в Житомирській області, висновків суду щодо належного відповідача не спростовує.

ГУ ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви ОСОБА_1 , не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для визнання протиправною його бездіяльності та покладання на нього обов`язку повторно розглянути заяву позивача та призначити їй пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Суд зауважує, що п. 4.10 Порядку № 22-1 не регулює питання призначення пенсії.

Норми п. 4.10 Порядку № 22-1 передбачають передачу електронної пенсійної справи від «органу, що призначає пенсію», який розглядав заяву про призначення пенсії, до «органу, що призначає пенсію», за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Тобто п. 4.10 Порядку № 22-1 врегульовує відносини щодо виплати пенсії, які виникають після того, як визначений за принципом екстериторіальності структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, прийняв рішення про призначення пенсії.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн (квитанція від 04 жовтня 2021 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернівецької області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ідентифікаційний код: 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 1, пл. Центральна, буд. 3) про визнання рішення та бездіяльності протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10 вересня 2021 року № 914550151638.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням особливостей, встановлених ч. 4 ст. 6 Законом України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII «Про статус осіб, зниклих безвісти», за її заявою від 03 вересня 2021 року, що зареєстрована за № 2892.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 05 жовтня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко