РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 жовтня 2022 р. Справа № 120/5858/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,Пенсійного фонду України про визнання та скасування рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач1), Пенсійного фонду України (далі-відповідач 3), у якому просило стягнути

визнати протиправним та скасувати рішення № 024350002377 від 02.06.2022 щодо відмови в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Пенсійний фонд України призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком з 19.06.2022 року, зарахувавши позивачу до страхового стажу період роботи з 26.12.1995 по 25.12.1996, а також березень, квітень, травень 2020 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.06.2022 року повідомлено, що рішенням Пенсійного фонду України № 024350002377 від 02.06.2022 року відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Позивач вважає таке рішення протиправним, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву. Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію рішення № 024350002377 від 02.06.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

12.08.2022 представником відповідача 1 подано відзив на адміністративний позов, у якому відповідач 1 повідомив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, з урахуванням принципу екстериторіальності, розглянуто заяву Позивача від 26.05.2022 щодо щодо призначення пенсії, згідно наданих документів відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка подана позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області.

Рішення про відмову у здійсненні призначення пенсії позивачу від 02.06.2022 № 024350002377 винесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

Документи Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшли на розгляд в електронному вигляді, винесене рішення про відмову направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області для повідомлення громадянина за місцем його проживання.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 27 років 7 місяців 2 дні, при необхідних - 29 років, що недостатньо для призначення пенсії за віком.

До загального страхового стажу позивача не враховано період роботи 26.12.1995 по 25.12.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.10.1980, оскільки запис дати про прийняття на роботу з 26.12.1995 та запис дати при звільненні 25.12.1996 завірено печаткою УРСР, тобто після припинення існування СРСР.

3 положень пункту 2.4. Інструкції № 58 вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.

Крім того, з 1996 року виникла необхідність зазначати код на печатці підприємства, згідно Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності від 25.01.1996 року № 125.

Відповідно до положень пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому невідповідність будь - яких записів у ній унеможливлює врахування всіх (деяких) записів у ній.

Позивач не скористався своїм правом надання уточнюючих довідок, відповідно до Порядку № 637, натомість звернувся до суду.

Таким чином, Головне управління правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком.

Враховуючи наведене, відповідач 1 вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Також Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало рішення №024350002377 від 02.06.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

12.08.2022 представником відповідача 3 подано відзив на адміністративний позов, у якому відповідач 3 зазначає, що позивач 26.05.2022 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заява позивача за принципом екстериторіальності для розгляду та прийняття рішення була передана до Головного управліния Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішення від 02.06.2022 № 024350002377 про відмову у призначенні пенсії позивачу прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Ухвалою суду від 22.08.2022 залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач2).

Ухвалою суду від 02.09.2022 у задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача Пенсійний фонд України на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області - відмовлено.

Цією ж ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

У встановлений строк відповідач 2 відзиву на адміністративний позов не подав.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

26.05.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.06.2022 № 0200-0212-8/39450 повідомлено позивача, що рішенням від 02.06.2022 № 024350002377 відмовлено у призначенні пенсії позивачу.

02.06.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення від 02.06.2022 № 024350002377, у якому вказано, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж Позивача становить 27 років 7 місяців 2 дні, при необхідних - 29 років, що недостатньо для призначення пенсії за віком.

До загального страхового стажу позивача не враховано період роботи 26.12.1995 по 25.12.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.10.1980, оскільки запис дати про прийняття на роботу з 26.12.1995 та запис дати при звільненні 25.12.1996 завірено печаткою УРСР, тобто після припинення існування СРСР.

Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення від 02.06.2022 № 024350002377 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 (далі - Закон №1058- IV).

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Разом з тим, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII, а також за змістом п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно п.2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02.10.1980 виданої на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

26.12.1995 був прийнятий на роботу в Виконавчий комітет Крижопільсьої райради народних депутатів Вінницької області УРСР на водієм 3 - го класу (наказ № 6 від 26.12.1995, запис № 17)

25.12.1996 звільнений з Виконавчого комітету Крижопільсьої райради народних депутатів Вінницької області УРСР роботи по скороченню чисельності з 25.12.1996 (наказ № 3 від 25.12.1996, запис № 18)

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для не зарахування періоду роботи позивача з 26.12.1995 по 25.12.1996, стало те, що запис дати про прийняття на роботу та звільнення "25.12.1996" в трудовій книжці завірений печаткою на якій наявний напис УРСР.

Суд вважає необхідним вказати на те, що Україну проголошено незалежною демократичною державою 24.08.1991. До цього часу, на печатках підприємств, установ та організацій могла містити напис «УРСР». В подальшому зміна печаток відбувалась поступово і протягом значного часу.

Та обставина, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення УРСР, не робить документи, які засвідчені нею, такими, що не підлягають застосуванню або не чинними та неправдивими. Висновок відповідача про те, що період роботи з зарахувати до страхового стажу неможливо у зв`язку з тим, що період роботи в даній організації завірено печаткою з написом УРСР не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, оскільки положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 №2318-XII «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи» та «Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 №643, не містять вказівок про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни.

Проте, як зазначалось вище, обов`язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах покладається саме на відповідальну особу такого підприємства.

Тому, суд критично ставиться до позиції відповідача, адже на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Запис про звільнення в трудовій книжці завірений печаткою на якій наявний напис УРСР, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу особи, який дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоду роботи з 26.12.1995 по 25.12.1996.

А тому наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.06.2022 № 024350002377 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зарахуванню до страхового стажу позивача періоду роботи з 26.12.1995 по 25.12.1996.

Щодо не зарахування позивачу як фізичній особі-підприємцю до страхового стажу періоду роботи березень, квітень, травень 2020, то суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні вказаним періодам оцінка відповідачем не надавалася.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача про можливість суду розрахувати самостійно його стаж за допомогою калькулятора в мережі інтернет.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що при розгляді заяви про призначення пенсії, відповідач має надати оцінку всім періодам роботи та зазначити у відповідному рішенні всі підстави незарахування відповідних періодів.

Не виконання такого обов`язку позбавляє особу права аргументовано оскаржити відповідні рішення та позбавляє суд можливості надати оцінку аргументам відповідача.

Оскільки підставами відмови у призначенні пенсії позивача зазначено саме незарахування періоду з 26.12.1995 по 25.12.1996, то суд не може надавати оцінку не зарахуванню інших періодів, оскільки підстави таких висновків пенсійного органу суду невідомі.

Також суд звертає увагу, що після винесення рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області позбавляється технічної можливості доступу до пенсійної справи та виконання рішення суду. Така можливість наявна лише у спеціалістів відділу призначення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, оскільки звертався позивач саме до даного територіального органу Пенсійного фонду України.

Враховуючи наведене, судо доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 26.05.2022, з урахуванням висновків суду зазначених у цьому рішенні.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, на користь позивачки належить стягнути половину понесених нею судових витрат зі сплати судового збору, тобто 496,20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, адже саме цим органом прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.06.2022 № 024350002377 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 26.12.1995 по 25.12.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, вул. Пушкіна, будинок 1, м. Суми, Сумська область, 40030).

відповідач3: Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323, вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 06.10.2022 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна