ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року справа №360/5214/21

приміщення суду за адресою: м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 360/5214/21 (головуючий суддя І інстанції - Свергун І.О.), складене у повному обсязі 09 листопада 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби протягом якого ОСОБА_1 брав участь у антитерористичній операції (14.02.2015 - 09.04.2016), часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у миротворчій операції багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Республіці Югославії на території Боснії і Герцеговини (21.05.1999 - 19.11.1999) на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, часу проходження служби протягом якого ОСОБА_1 перебував на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби (26.04.2001 - 19.08.2013) на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 360/5214/21 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з 26.04.2001 по 19.08.2013 на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, з 14.02.2015 по 09.04.2016 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у миротворчій операції багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Республіки Югославії на території Боснії і Герцеговини, з 21.05.1999 по 19.11.1999 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Не погодившись із судовим рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини, його календарна вислуга становила менше 22 календарних років та 6 місяців, ним не набуто право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до умов для призначення пенсії за вислугу років, встановлених пунктом «а» ст. 12 Закону №2262.

Відповідач вважає, що правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років у Адміністрації Держприкордонслужби відсутні, оскільки позивач не набув право на пенсію згідно із Законом №2262, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

09 травня 2022 року до канцелярії суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із запровадженням військового стану в країні, яке не підлягає задоволення з огляду на його необґрунтованість та недоведеність відповідачем, що виконання рішення суду неможливо під час воєнного стану.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявною у матеріалах справи копією паспорта громадянина України та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 5-8), має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 31.08.1999 (арк. спр. 26).

Згідно з витягом з послужного списку ОСОБА_1 , останній в період з 26.04.2001 по 19.08.2013 проходив військову службу за контрактом в підрозділах Державної прикордонної служби (арк. спр. 21-24).

Наказом начальника Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.07.2013 №241-ос ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас Збройних сил України, а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.08.2013 №280-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону з 19 серпня 2013 року. Вислуга років ОСОБА_1 станом на 19.08.2013 становить: календарна - 14 років 03 місяців 21 день; пільгова - 06 років 00 місяців 03 дні, всього 20 років 03 місяці 23 дні (арк. спр. 13).

На підставі Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 та у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 58-ос від 14.02.2015 позивача було призвано на військову службу за мобілізацією на особливий період.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2016 №158-ос ОСОБА_1 було звільнено з військової служби (демобілізовано) в запас Збройних сил України та виключено зі всіх видів забезпечення (арк. спр. 14).

Відповідно до довідки 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 11.08.2021 № 12/11313 вислуга років ОСОБА_1 за період проходження військової служби складає: календарна: 15 років 05 місяців 16 днів, пільгова: 08 років 03 місяці 23 дні, загальна: 23 роки 09 місяців 09 днів (арк. спр. 16).

Довідкою Районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 12.07.2021 № 13 підтверджується, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у період з 27.11.1997 по 09.03.1999, військова служба за контрактом з 21.05.1999 по 19.11.1999 та військова служба за контрактом з 26.04.2001 по 19.08.2013, військова служба по мобілізації з 14.02.2015 по 09.04.2016, в тому числі в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) в період з 21.05.1999 по 19.11.1999 в складі військової частини НОМЕР_3 ; та з 14.02.2015 по 09.04.2016 в складі військової частини НОМЕР_4 (ДПСУ). Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці (арк. спр. 15).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 27.09.1999 № 237 ОСОБА_1 з 21.05.1999 по 19.11.1999 знаходився в службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 (240 окремий спеціальний батальйон), яка входила до складу багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Югославії (н.п. Врапчічі, Боснія і Герцеговина) (арк. спр. 18).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2016 №30/702 ОСОБА_1 дійсно в період з 14.02.2015 по 09.04.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону на території Луганської області (арк. спр. 19).

25.08.2021 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та направлення документів для призначення в подальшому пенсії за вислугу років (арк. спр. 11-12).

Листом від 08.09.2021 № 115/Д-11947-5809 відповідач повідомив, що правові підстави для надання доручення Луганському прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 закону № 2262 відсутні.

Відмова мотивована тим, що відповідно до витягу з наказу начальника Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.08.2013 №280-ос на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини станом на 19.08.2013 вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 14 років 03 місяці 21 день, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пункту «а» статті 12 Закону № 2262 (арк. спр. 9-10).

З урахуванням заявлених позивачем вимог, спірним є правомірність дій відповідача щодо не направлення документів позивача до Пенсійного органу для призначення пенсії.

Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що право позивача в частині підготовки документів є порушеним та підлягає відновленню, а відповідач не є тим органом, якому делеговані повноваження стосовно призначення/відмови у призначенні пенсії

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частин першої, п`ятої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також, положення статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).

В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 21 календарного року і більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовим висновком викладеним Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 24 жовтня 2019 року у справі №295/7219/16.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» зараховується військовослужбовцям з 15 липня 1992 р. на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій один місяць служби за три місяці - час служби на території колишньої Республіки Югославії у складі Миротворчих Сил ООН, а особам із числа зазначених військовослужбовців, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, - також і час безперервного перебування у зв`язку з цим у лікувальних закладах.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі -Постанова № 393) яка встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту «а»); один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України (абзац 10 підпункту «в»).

До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеної Постанови вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.

З матеріалів справи вбачається, що вислуга років на день звільнення позивача складає станом на 19.08.2013: календарна - 14 років 03 місяці 21 день, пільгова - 06 років 00 місяців 03 дні; всього: 20 років 03 місяці 23 дні (арк. спр. 13).

Згідно діючого законодавства, відповідачем до вислуги років протиправно не зараховано так званої пільгової вислуги років, а саме: період часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в АТО з 14.02.2015 по 09.04.2016; період часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь у миротворчій операції багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру у колишній Республіки Югославії на території Боснії і Герцеговини з 21.05.1999 по 19.11.1999 (один місяць служби за три місяці); а також часу проходження служби, протягом якого позивач перебував на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби з 26.04.2001 по 19.08.2013 (один місяць служби за півтора місяці).

Таким чином, вислуга років позивача, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 22 календарних років 6 місяців, відтак, суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

З наведених підстав, відмову відповідача, що викладена у листі від 08.09.2021 № 115/Д-11947-5809 слід вважати протиправною.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Відтак на структурний підрозділ відповідача покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій та саме відповідача (після звернення позивача) покладений обов`язок оформлення особі, яка набула право на призначення відповідного виду пенсії подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком № 3-1, та направлення подання та відповідних документів до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.

Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 360/5214/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 5 жовтня 2022 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць