ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1337/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» (далі позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 3 припису від 19.11.2021 № 23/2/1-23 Державної екологічної інспекції Центрального округу, якими вимагається отримання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» висновків з оцінки впливу на довкілля на ряд об`єктів; визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 припису від 19.11.2021 № 23/2/1-23 Державної екологічної інспекції Центрального округу, якими вимагається отримання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ряд об`єктів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги припису Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо отримання позивачем висновків з оцінки впливу на довкілля на АЗС, які експлуатуються ним на праві оренди (суборенди) (пункти 1, 3), не ґрунтуються на фактичних обставинах та приписах законодавства, оскільки власниками відповідних об`єктів під час здійснення господарської діяльності отримані висновки державної екологічної експертизи на об`єкти, які в подальшому передані в оренду/суборенду ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ». Вказані висновки, одержані до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. При цьому передача майна в оренду або користування та експлуатація потенційно небезпечних об`єктів та/або машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не відносяться до видів планованої діяльності, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Відтак в разі не прийняття рішень про провадження планованої діяльності після дати набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - 18.12.2017, власником або орендарем/користувачем потенційно небезпечних об`єктів та/або машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, у зв`язку з відсутністю будівництв, реконструкцій, технічних переоснащень, розширень, перепрофілювань, ліквідацій (демонтажів) об`єктів, повторне отримання таким орендарем/користувачем висновків з оцінки впливу на довкілля в разі надання йому в оренду чи користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності та стану цих приміщень та обладнання не передбачено вимогами чинного законодавства.

Стосовно вимог припису Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо отримання позивачем дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС, які експлуатуються ним на праві оренди (суборенди) (пункти 2, 4), позивач вказував, що такі дозволи отримані власниками таких об`єктів, є актуальними та дійсними. Передача таких приміщень та обладнання фактично виключають нанесення шкоди навколишньому середовищу у зв`язку із збереженням виду діяльності, стану та характеристик об`єкту в цілому, тому орендар/користувач не повинен повторно отримувати відповідні дозволи.

Крім того, позивач зауважував, що пунктом 2 припису вимагається отримання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС № 9, розташовану по вул. Центральній, 37б, Котелевського району, АГЗП № 21, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, які відсутні у користуванні позивача, а також на АЗС, розташовану за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 15, на яку наявний діючий та отриманий позивачем дозвіл.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 87 89, т. 1/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що припис є правомірним, з огляду на те, що позивач мав обов`язок отримати документи дозвільного характеру в силу вимог абзацу 1 частини 4 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», за змістом якого у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом. Виходячи із норм законодавства, діяльність із зберігання і використання паливно-мастильних матеріалів та газу є діяльністю підвищеної небезпеки, а паливно-мастильні матеріали та газ є потенційно небезпечними речовинами.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 позовну заяву залишено без руху /а.с. 60 -61, т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні /а.с.67, т.1/.

21.02.2022 представником відповідача подано до суду заперечення на розгляд справи у спрощеному провадженні /а.с.70, т.1/, яке ухвалою суду від 23.02.2022 залишено без задоволення /а.с. 73, т.1/.

15.03.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення військового стану /а.с. 75, т.1/.

24.03.2022 позивачем подано до суду заяву про повернення помилково сплаченого судового збору /а.с. 78, т.1/.

Ухвалою суду від 05.05.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про повернення помилково сплаченого судового збору /а.с. 82, .1/.

Ухвалою суду від 06.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі /а.с. 84, т.1/.

Ухвалою суду від 01.08.2022 задоволено клопотання представника відповідача про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, визнано поважними причини пропуску встановленого судом процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву /а.с. 128, т.1/.

Ухвалою суду від 01.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про допит свідків, яке викладено у відзиві на позовну заяву /а.с. 129, т.1/.

Ухвалою суду від 02.08.2022 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ" належним чином засвідчені копії усіх договорів оренди (суборенди), на підставі яких товариство експлуатувало АЗС, на які наявні посилання у приписі від 19.11.2021 № 23/2/1-23, висновків державної екологічної експертизи на вказані АЗС, дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на ці АЗС, витребувано від Державної екологічної інспекції Центрального округу докази на підтвердження факту перебування у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ" АЗС № 9, розташованої по вул. Центральній, 37б, Котелевського району, та АЗС № 21, розташованої за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, зазначених у приписі від 19.11.2021 № 23/2/1-23 /а.с. 130, т.1/.

16 серпня 2022 року до суду надійшли документи від сторін на виконання ухвали суду від 02.08.2022.

03 жовтня 2022 року позивачем додатково надано документи на виконання ухвали суду від 02.08.2022.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» зареєстроване як юридична особа 24.12.2008, ідентифікаційний код 36324681, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 9 - 13, т. 1/.

15.09.2021 Державною екологічною інспекцією Центрального округу направлено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за вих. № 02.5-09/4898 /а.с. 127, т.1/. Примірник зазначеного повідомлення отримано секретарем товариства Коваленко М.М. 01.10.2021, що підтверджується підписом останньої на повідомленні.

У період з 02.11.2021 по 15.11.2021 посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу № 06-27/912 від 28.10.2021 «Про проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» /а.с. 125 126, т.1/, направлення № 06-28/869 від 28.10.2021 /а.с. 122 124, т.1/, копію якого вручено директору товариства Какарову О.І., проведено плановий захід (перевірку) дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ», за результатами якого складено акт від 15.11.2021 № 06-28/869 (далі Акт перевірки) /а.с. 112 121, т.1/.

В Акті перевірки зафіксовано, зокрема, порушення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», абзацу 2 частини 1 статті 10, частини 5 статті 11 Закону України «Про атмосферне повітря» № 2707-ХІІ з огляду на те, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» здійснює господарську діяльність за відсутності документу дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, а саме: дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 30 Додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності») та висновків з оцінки впливу на довкілля (п. 4 Додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»).

В Акті перевірки державним інспектором Хоменко С.В. зроблено відмітку про те, що у зв`язку з відмовою отримання акт направлено рекомендованим листом від 15.11.2021.

Також державними інспекторами Слуцьким В.М. та Хоменком С.В. складено акт про створення перешкод для вручення під підпис акту директору підприємства, у зв`язку з чим викликано наряд патрульної поліції /а.с. 97, т.1/.

Листом від 15.11.2021 за вих. № 02.1-17/6021 /а.с. 104 105, т.1/ Інспекцією надіслано Акт перевірки поштою на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ», яким отримано відправлення 17.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 102, т.1/.

За наслідками перевірки Інспекцією видано припис від 19.11.2021 № 23/2/1-23 /а.с. 107 110, т. 1/, яким зобов`язано ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» до 19.01.2022, зокрема:

1) отримати Висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, а саме: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу) та поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, яку здійснює ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» на таких об`єктах підвищеної небезпеки:

- АЗС № 6, розташованій за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покровського, 11;

- АЗС № 55, розташованій за адресою: м. Гребінка, вул. Магістральна, 150;

- АЗС № 5, розташованій на дорозі Київ Харків Довжанський (км 207 зліва) на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області;

- АЗС № 9, розташованій по вул. Центральній, 37б, в с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області;

- АЗС № 38, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Бетонна, 29;

-АЗС № 14, розташованій по вул.. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області;

- АЗС № 2, розташованій на автодорозі Полтава Олександрія (4 км) по вул. Кременчуцька, 1а;

- АЗС № 66, розташованій на дорозі Київ-Харків-Довжанський (км 341 + 050) біля повороту до с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області;

- АЗС № 54, розташованій по вул. Небесній Сотні, 116, в м. Хорол, Полтавської області;

- АЗС № 23, розташованій по вул. Гоголя, 176-г в м. Миргород Полтавської області;

- АЗС № 27, розташованій по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава;

- АЗС № 8, розташованій по вул. Панянка, 19, в м. Полтава;

- АЗС № 13, розташованій по проспекту Володимирському, 157 А, в м. Лубни Полтавської області (пункт 1 припису);

2) отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що експлуатуються ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» та розташовані на таких об`єктах підвищеної небезпеки:

- АЗС № 6, розташованій за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покрівська, 11;

- АЗС № 1, розташованій по вул. Ковпака, 15 в м. Полтаві;

- АЗС № 27, розташованій по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава;

- АЗС № 14, розташованій по вул. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області;

- АГЗП, розташованому в с. Орданівка Диканського району;

- АЗС № 9, розташованій по вул. Центральна, 37б, Котелевського району;

- АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Красногорівка, вул. Гоголя, 2;

- АЗК № 5, розташованому за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Київська, 2;

- АГЗП, що розташований за адресою: Полтавська область, м. Пирятин, вул. Сумська, 1;

- АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, с. Галяво, вул. Центральна, 4;

- АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Жовтнева, 55;

- АГЗП № 21, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б;

- АГЗП № 23, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 176-г;

- АЗС № 27, розташованій за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Зіньківська, 37-а (пункт 2 припису);

3) отримати Висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, а саме: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу) та поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, яку здійснює ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» на таких об`єктах підвищеної небезпеки:

- АЗС № 54, що розташована по вул. Небесної Сотні, 116, в м. Хорол Полтавської області;

- АЗС № 53, що розташована по вул. Білоуській, 12, в с. Абазівка, Полтавського району;

- АЗС № 52, розташованій по вул. Половка, 66, м. Полтава, Полтавська область;

- АЗС, розташованій за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул.. Сорочинська, 134;

- АЗС № 67, розташованій на автодорозі Київ Харків Довжанський (км 342 зліва);

- АЗС № 32, розташованій по вул. Дніпровська, 24 в м. Горішні Плавні, Полтавської області (пункт 3 припису);

4) отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що експлуатуються ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» та розташовані на АЗС № 67, розміщеною за адресою: автодорога Київ Харків Довжанський (км 342 зліва) (пункт 4 припису).

Не погодившись із пунктами 1 4 припису від 19.11.2021 № 23/2/1-23, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі Закон № 1264-XII) передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту "а" частини першої статті 20-2 Закону 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про охорону атмосферного повітря.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що закріплено у п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

За приписами частин 1, 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877- V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 статті 7 Закону № 877- V передбачено, що у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з частиною 8 статті 7 Закону № 877- V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV визначено правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

За визначенням, яке міститься у статті 1 Закону № 2806-IV, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Перелік) згідно з додатком, що додається.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

До Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності віднесено, зокрема, Висновок з оцінки впливу на довкілля згідно Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (пункт 4), а також Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (пункт 30).

Необхідно зазначити, що такий документ дозвільного характеру як Висновок з оцінки впливу на довкілля згідно Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" внесено до Переліку згідно із змінами, передбаченими Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» 23 травня 2017 року № 2059-VIII, який введено в дію з 18.12.2017, замість Висновку державної екологічної експертизи згідно із Законом України "Про екологічну експертизу".

Пунктом 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

За визначеннями, які містяться у статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів (п. 1); планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (п. 3).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначена друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, до якої включено, зокрема:

- енергетичну промисловість, в тому числі: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше (пункт 4);

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 14).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина 4 статті 3 Закону).

За змістом частини 5 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення (частина 6 статті 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

За приписами частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені приписами статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707-XII (далі Закон № 2707-ХІІ), за змістом якої підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону № 2707-ХІІ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з положеннями частин 7 8 статті 11 вказаного Закону до першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" включено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (пункт 30) із дати прийняття Закону 3392-VI, яким затверджено зазначений Перелік.

За змістом частини 3 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання має право на одержання (переоформлення, анулювання) документів дозвільного характеру та подання декларацій за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з вимогами абзацу 1 частини 4 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року № 2245-III у статті 1 визначено, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям; потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Відповідно до пунктів 1, 2 Нормативів порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956, для ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: 1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум`я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі: горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі; горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища; горючі (займисті) кріогенно зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища; 2) горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град.C у закритому тиглі або менша 66 град.C у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град.C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89).

Відповідно до стандартів, які поширюються на паливо автомобільне, зокрема, ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови», розділ «Вимоги щодо безпеки» дизельне паливо це горюча легкозаймиста рідина 4-го класу небезпеки, а згідно з ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови», бензини це горючі, легкозаймисті особливо небезпечні рідини 4 го класу небезпеки.

Виходячи з викладеного, бензин, дизельне паливо, газ належать до небезпечних речовин.

Відповідно до пункту 4 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956, потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

За змістом пункту 5 вказаного Порядку потенційно небезпечними об`єктами систем постачання скрапленого вуглеводневого газу є газонаповнювальні станції та пункти, проміжні склади балонів, автомобільні газозаправні станції та пункти, резервуарні установки, групові газобалонні установки.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України. З цією метою Держекоінспекція в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводить перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявивши порушення вимог природоохоронного законодавства уповноважена складати приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання.

Предметом спору у цій справі є припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в частині вимог, звернених до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ», щодо отримання висновків з оцінки впливу на довкілля (пункти 1, 3) та дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункти 2, 4) на ряд АЗС та АГЗП.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню в частині пунктів 1, 3, суд виходить з такого.

Із змісту пунктів 1, 3 припису від 19.11.2021 № 23/2/1-23 слідує, що позивача зобов`язано отримати Висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, а саме: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу) та поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, на таких об`єктах підвищеної небезпеки, як: АЗС № 6, що розташована за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покровського, 11; АЗС № 55, розташована за адресою: м. Гребінка, вул. Магістральна, 150; АЗС № 5, розташована на дорозі Київ Харків Довжанський (км 207 зліва) на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області; АЗС № 9, що розташована по вул. Центральній, 37б, в с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області; АЗС № 38, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Бетонна, 29; АЗС № 14, розташована по вул. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області; АЗС № 2, розташована на автодорозі Полтава Олександрія (4 км) по вул. Кременчуцька, 1а; АЗС № 66, розташована на дорозі Київ-Харків-Довжанський (км 341 + 050) біля повороту до с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області; АЗС № 54, розташована по вул. Небесній Сотні, 116, в м. Хорол, Полтавської області; АЗС № 23, розташована по вул. Гоголя, 176-г в м. Миргород Полтавської області; АЗС № 27, розташована по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава; АЗС № 8, розташована по вул. Панянка, 19, в м. Полтава; АЗС № 13, розташована по проспекту Володимирському, 157 А, в м. Лубни Полтавської області (пункт 1 припису); АЗС № 54, що розташована по вул. Небесної Сотні, 116, в м. Хорол Полтавської області; АЗС № 53, що розташована по вул. Білоуській, 12, в с. Абазівка, Полтавського району; АЗС № 52, розташованій по вул. Половка, 66, м. Полтава, Полтавська область; АЗС, розташована за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Сорочинська, 134; АЗС № 67, розташована на автодорозі Київ Харків Довжанський (км 342 зліва); АЗС № 32, розташована по вул. Дніпровська, 24 в м. Горішні Плавні, Полтавської області (пункт 3 припису).

Матеріалами справи підтверджено, що АЗС № 6, розташована за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покровська (колишня Островського), 11; АЗС № 55, розташована за адресою: м. Гребінка, вул. Магістральна, 150; АЗС № 5, розташована за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Київська, 2; АЗС № 9, розташована по вул. Центральній, 37б, в с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області; АЗС № 38, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Бетонна, 29; АЗС № 14, розташована по вул. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області; (пункт 1 припису); АЗС № 32, розташована по вул. Дніпровська, 24 в м. Горішні Плавні, Полтавської області (пункт 3 припису) передані в оренду ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» на підставі договору оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020 з Приватним виробничо-господарським підприємством «АВТОТРАНС» (орендодавець), що підтверджується наявними у справі копіями вказаного договору з додатками - Переліком майнових комплексів, що передаються Орендарю на підставі Договору, та актами приймання-передавання від 01.12.2020.

За умовами договору оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020 майнові комплекси передаються Орендатору з метою їх використання в господарській діяльності виключно відповідно до цільового призначення, указаного в правовстановлюючих документах, технічній документації, інструкціях з експлуатації та паспортах, наданих до об`єктів, з яких складаються майнові комплекси (п. 2.1. Договору).

АЗС № 66, розташована на дорозі Київ-Харків-Довжанський (км 341 + 050) біля повороту до с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області, АЗС № 67, розташована на автодорозі Київ Харків Довжанський (км 342 зліва) передані у користування ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» згідно з договором оренди № 15-05-20/О-1 від 15.05.2020, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.В.» (орендодавець), що підтверджується наявними у справі копіями договору та додатків до нього актів приймання-передавання.

Визначена у п. 2.1. договору мета використання майна за змістом аналогічна меті, передбаченій у договорі оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020.

АЗС, розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька (Фрунзе), 1д; АЗС № 54, розташована по вул. Небесній Сотні, 116, в м. Хорол, Полтавської області (вказана двічі у п. 1 і п. 3); АЗС № 23, розташована по вул. Гоголя, 176-г в м. Миргород Полтавської області; АЗС № 27, розташована по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава; АЗС № 8, розташована по вул. Панянка, 19, в м. Полтава; АЗС № 13, розташована по проспекту Володимирському, 157 А, в м. Лубни Полтавської області; АЗС № 54, що розташована по вул. Небесної Сотні, 116, в м. Хорол Полтавської області; АЗС № 53, що розташована по вул. Білоуській, 12, в с. Абазівка, Полтавського району; АЗС № 52, розташованій по вул. Половка, 66 в, м. Полтава, Полтавська область; АЗС, розташована за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Сорочинська, 134/84; передані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» (орендар) на підставі договору суборенди № 01-11-19/СубО-1 від 01.11.2019, укладеного з Приватним виробничо-господарським підприємством «АВТОТРАНС» (орендодавець), що підтверджується наявними у справі копіями вказаного договору з додатками - Переліком майнових комплексів, що передаються Орендарю на підставі Договору, та актами приймання-передавання.

Визначена у п. 2.1. договору мета використання майна за змістом аналогічна меті, передбаченій у договорі оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020.

Отже, наведені у пунктах 1, 3 спірного припису АЗС на час проведення перевірки ДЕІ Центрального округу перебували в оренді (суборенді) позивача.

В акті перевірки від 15.11.2021 № 06-28/869 зафіксовано та не заперечується сторонами, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» надано на перевірку висновки державної екологічної експертизи на усі об`єкти, наведені у приписі, замовниками яких були інші суб`єкти, а саме: Приватне виробничо-господарське підприємство «АВТОТРАНС», ВАТ «Облагропостач», ПАТ «Полтавський облагропостач», АПК «Облагропостач», ТОВ «Фірма «Кварк», ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_2 , ТОВ «МіС». Копії відповідних висновків державної екологічної експертизи наявні у матеріалах справи.

Висновки з оцінки впливу на довкілля на відповідні об`єкти у позивача відсутні, у зв`язку з чим органом контролю констатовано порушення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Суд бере до уваги, що оцінка впливу на довкілля є процедурою, спрямованою на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

До набрання чинності і введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правовідносини в галузі екологічної експертизи регулювалися Законом України від 09.02.1995 №45/95-ВР «Про екологічну експертизу», відповідно до частини першої статті 39 якого висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Згідно із статтею 4 Закону України «Про екологічну експертизу» метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність 18.12.2017 на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у низці нормативних актів, у тому числі Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення «екологічної експертизи» замінено або доповнено на «оцінка впливу на довкілля», а також виключено розділ VI цього ж Закону, яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.

У пояснювальній записці до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля» вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.

Отже, за змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».

Такий висновок щодо застосування норм права наведено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №580/1078/19, від 25.07.2022 у справі № 420/1555/20.

Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 2 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

При цьому пункт 22 частини другої та пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачають такі види планованої діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 частини другої та пунктах 1-13 частини 3 цієї статті, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля /п. 3 статті 17 Закону/.

Суд враховує, що за визначенням пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище. Планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.12.2017 №1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля».

Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1010 визначені Критерії визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.

Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі № 420/6009/20 сформульовано висновок, за яким поняттям «планована діяльність» охоплюється планова господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень. Відповідний висновок зроблено виходячи із правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 04 травня 2022 року у справі №520/8633/18, стосовно поняття «планована діяльність», а також з урахуванням змісту пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII.

Із змісту положень частини 1 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» слідує, що рішенням про провадження планованої діяльності є документ дозвільного характеру або інший акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності та встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності. Отже, рішенням про провадження планованої діяльності може бути дозвіл на виконання будівельних робіт, дозвіл на користування надрами тощо.

Власне висновок з оцінки впливу на довкілля і подається суб`єктом господарювання для отримання такого рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Системний аналіз викладених норм з урахуванням правових висновків Верховного Суду, які є обов`язковими для врахування в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку, що оцінка впливу на довкілля проводиться стосовно об`єкта, який впливає на довкілля, у зв`язку з його будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням, розширенням, перепрофілюванням, ліквідацією (демонтажем) такого об`єкта та є передумовою для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності.

У разі наявності у суб`єкта господарювання висновку про оцінку впливу на довкілля або висновку екологічної експертизи, який законодавчо прирівнюється до висновку про оцінку впливу на довкілля, на об`єкт (діяльність), підставою для отримання нового висновку про оцінку впливу на довкілля є лише розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 частини другої та пунктах 1-13 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України. Зміна суб`єкта, який користується відповідним об`єктом без змін відповідної планованої діяльності, не є підставою для здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, оскільки оцінка впливу довкілля здійснюється не стосовно суб`єкта господарювання, а щодо об`єкта, який впливає на довкілля.

Таким чином, враховуючи те, що стосовно об`єктів (АЗС), наведених у пунктах 1, 3 спірного припису, у позивача наявні позитивні висновки державної екологічної експертизи, які мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, при цьому вказані об`єкти передані позивачеві в оренду (суборенду) виключно відповідно до цільового призначення, указаного в правовстановлюючих документах, технічній документації, інструкціях з експлуатації та паспортах, наданих до об`єктів, і Державною екологічною інспекцією Центрального округу під час перевірки не встановлено фактів здійснення позивачем розширення та змін планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, перепрофілювання діяльності та об`єктів, суд констатує, що вимоги відповідача у пунктах 1, 3 спірного припису про отримання позивачем висновків з оцінки впливу на довкілля на вказані об`єкти не ґрунтуються на нормах Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та іншого законодавства, а також істотних обставинах, які мали значення для справи.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач мав обов`язок отримати висновки про оцінку впливу на довкілля в силу вимог абзацу 1 частини 4 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», за змістом якого у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Суд наголошує, що стаття 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачає загальний обов`язок орендаря або іншого користувача отримати документ дозвільного характеру на використання (експлуатацію) потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом. Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності згідно з додатком, що додається.

Водночас підстави для отримання документів дозвільного характеру визначені окремими Законами, в тому числі, Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зважаючи на те, що за приписами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підстави для отримання позивачем висновків про оцінку впливу на довкілля були відсутні, позивач не мав обов`язку отримувати такі документи дозвільного характеру також і відповідно до статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

За наведених обставин суд приходить до висновку, що припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в частині вимог, звернених до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ», щодо отримання висновків з оцінки впливу на довкілля (пункти 1, 3), не ґрунтується на вимогах законодавства та істотних обставинах, які мали значення для вжиття такого заходу реагування, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису у цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в частині пунктів 2, 4, суд виходить з наступного.

Із змісту вказаних пунктів припису слідує, що позивача зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що експлуатуються ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС ОЙЛ» та розташовані на таких об`єктах підвищеної небезпеки: АЗС № 6, розташованій за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покрівська, 11; АЗС № 1, розташованій по вул. Ковпака, 15 в м. Полтаві; АЗС № 27, розташованій по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава; АЗС № 14, розташованій по вул.. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області; АГЗП, розташованому в с. Орданівка Диканського району; АЗС № 9, розташованій по вул. Центральна, 37б, Котелевського району; АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Красногорівка, вул. Гоголя, 2; АЗК № 5, розташованому за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Київська, 2; АГЗП, розташований за адресою: Полтавська область, м. Пирятин, вул. Сумська, 1; АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, с. Галяво, вул. Центральна, 4; АГЗП, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Жовтнева, 55; АГЗП № 21, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б; АГЗП № 23, розташованому за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 176-г; АЗС № 27, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Зіньківська, 37-а (пункт 2 припису); а також АЗС № 67, розміщеною за адресою: автодорога Київ Харків Довжанський (км 342 зліва) (пункт 4 припису).

Матеріалами справи підтверджено, що АЗС № 6, розташована за адресою: Полтавська область, смт. Котельва, вул. Покрівська (Островського), 11; АЗС № 1, розташована по вул. Ковпака, 15 в м. Полтаві; АЗС № 27, розташована по вул. Зіньківській, 37а, в м. Полтава; АЗС № 14, розташована по вул. К. Осьмака, 4, у смт. Шишаки Полтавської області; АЗК № 5, розташований за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Київська, 2, АГЗП, розташований за адресою: Полтавська область, Чорнухинський район, с. Галяво, вул. Центральна, 4, АГЗП № 23, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 176-г передані в оренду ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» на підставі договору оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020 з Приватним виробничо-господарським підприємством «АВТОТРАНС» (орендодавець).

АГЗП, розташований в с. Орданівка Диканського району; АГЗП, розташований за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Красногорівка, вул. Гоголя, 2; АГЗП, розташований за адресою: Полтавська область, м. Пирятин, вул. Сумська, 1; АГЗП, розташований за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Жовтнева, 55; передані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» (орендар) на підставі договору суборенди № 01-11-19/СубО-1 від 01.11.2019, укладеного з Приватним виробничо-господарським підприємством «АВТОТРАНС» (орендодавець).

АЗС № 67, розташована на автодорозі Київ Харків Довжанський (км 342 зліва) передана у користування ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» згідно з договором оренди № 15-05-20/О-1 від 15.05.2020, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.В.» (орендодавець).

Доказів перебування у користуванні позивача АГЗП № 21, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, а також АЗС № 9, розташованій по вул. Центральна, 37б, Котелевського району до суду не надано. Водночас суд звертає увагу, що в оренді позивача на підставі договору оренди № 01-10020/О-1 від 01.10.2020 перебуває АГЗП № 21, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргородський район, с. Гаркушинці, вул. Хорольська, 44б, АЗС № 9, розташована по вул. Центральна, 37б, с. Велика Рублівка, Котелевського району Полтавської області, однак у приписі відсутні посилання на АГЗП та АЗС за такими адресами.

Отже, наведені у пунктах 2, 4 спірного припису об`єкти на час проведення перевірки ДЕІ Центрального округу перебували в оренді (суборенді) позивача, крім АГЗП, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, а також АЗС, розташованій по вул. Центральна, 37б, Котелевського району.

В акті перевірки від 15.11.2021 № 06-28/869 зафіксовано, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» надано на перевірку дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на відповідні об`єкти, замовником яких були інші суб`єкти - Приватне виробничо-господарське підприємство «АВТОТРАНС», ТОВ «ЛВ», у зв`язку з чим органом контролю констатовано порушення абзацу 2 частини 1 статті 10, частини 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» з огляду на здійснення позивачем господарської діяльності за відсутності документа дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , а саме : дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Зазначене порушення послугувало підставою для формулювання пунктів 2, 4 спірного припису.

Суд бере до уваги, що за приписами абзацу 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону № 2707-ХІІ викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Аналіз викладених норм свідчить, що суб`єкт господарювання, який здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність якого пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, та об`єкт якого належить до відповідної групи, зобов`язаний отримати до здійснення такої діяльності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Належність АЗС (АГЗП) до стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем не заперечується, при цьому позивач вважає, що обов`язок отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у нього відсутній з огляду на наявність діючих дозволів, які отримані орендодавцями.

Суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки положення статтей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» покладають обов`язок отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря саме на суб`єкта, який здійснює діяльність, пов`язану із такими викидами. Беручи до уваги те, що позивач як орендар (суборендар) АЗС, АГЗП здійснює експлуатацію вказаних майнових комплексів, пов`язану із впливом на атмосферне повітря, саме позивач повинен отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому суд враховує, що згідно з вимогами абзацу 1 частини 4 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Беручи до уваги те, що в силу вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року № 2245-III, Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 956, АГЗС є потенційно небезпечними об`єктами, позивач як орендар (суборендар) не звільнявся від обов`язку отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Враховуючи викладене, висновок перевірки про порушення позивачем абзацу 2 частини 1 статті 10, частини 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» з огляду на здійснення господарської діяльності за відсутності документа дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , а саме : дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є обґрунтованим, як і вимоги про отримання таких дозволів.

Разом з тим, суд бере до уваги, що на час проведення перевірки позивач мав дозвіл № 5310136400-545 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий 18.01.2021 Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації на об`єкт, розташований за адресою : 36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Ковпака, 15 з необмеженим строком дії /а.с. 10, т.2/. За таких обставин пункт 2 спірного припису в частині зобов`язання позивача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС № 1, розташованій по вул. Ковпака, 15, в м. Полтаві, є безпідставним. Також пункт 2 спірного припису є необґрунтованим в частині зобов`язання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АГЗП № 21, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, а також АЗС № 9, розташовану по вул. Центральна, 37б, Котелевського району з огляду на відсутність АГЗП у позивача за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, а також зазначення неповної адреси АЗС № 9, що унеможливлює встановлення АЗС (АГЗП), яку мав на увазі відповідач.

Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в частині вимог, звернених до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ», щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС № 1, розташованій по вул. Ковпака, 15, в м. Полтаві, на АГЗП № 21, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, АЗС № 9, розташовану по вул. Центральна, 37б, Котелевського району. Відтак, у цій частині позов підлягає задоволенню.

Пункт 2 припису від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в іншій частині, а також пункт 4 припису є законними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 59191 від 02.02.2022 /а.с. 66, т.1/.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» (вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 36324681) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) про визнання протиправними та скасування пунктів припису задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 19.11.2021 № 23/2/1-23 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС № 1, розташовану по вул. Ковпака, 15, в м. Полтаві, на АГЗП № 21, розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Хорольська, 44б, АЗС № 9, розташовану по вул. Центральна, 37б, Котелевського району.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол