ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року Справа № 160/11209/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача -1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача -2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) засобами поштового зв`язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач-1) та (відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за № 046050013186 від 29.06.2022 року за п. б .1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про яке повідомлено у листі від 11.07.2022 року за № 0400-010219-8/69520;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який дає право на призначення пенсії за п.б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, наступні періоди роботи:

-з 05.06.1984 року по 06.11.1987 року включно, протягом 3 років 5 місяців 1 дня, у Виробничому об`єднанні «Криворіжзалізбетон», виробництво 5, електрозварником 5 розряду;

-з 03.08.1988 року по 17.03.1989 року включно, протягом 7 місяців 15 днів, на Криворізькій вовнопрядильній фабриці ім. Комсомолу України електрогазозварником 4 розряду;

-з 01.03.1989 року по 18.09.1989 року включно, протягом 6 місяців 1 дня, в кооперативі «Промінь» електрогазозварником;

-з 20.09.1989 року по 01.06.1994 року включно, протягом 4 років 8 місяців 12 днів, у виробничому кооперативі «Перспектива» електрогазозварником;

-з 21.06.1994 року по 25.01.1999 року включно, протягом 4 років 7 місяців 4 днів, у малому приватному підприємстві «Окс-Анд» електрогазозварником;

- з 25.08.1999 року по 04.05.2000 року включно, протягом 8 місяців 10 днів, в ТОВ «Ремстройкомплект» газоелектрозварником ручного зварювання 6 розряду;

-з 04.12.2006 року по 31.01.2007 року включно, протягом 1 місяця 27 днів в ВАТ «Електрозавод» електрогазозварником 6 розряду в механоскладальному цеху;

-з 17.09.2008 року по 06.10.2009 року включно, протягом 1 року 18 днів в ЗАО «Криворіжіндустрбуд» газоелектрозварником ручного зварювання 6 розряду;

-з 03.11.2009 року по 09.04.2010 року включно, протягом 5 місяців 6 днів, у ПП ОСОБА_2 газоелектрозварником;

-з 19.05.2021 року по 11.10.2021 року включно, протягом 4 місяців 22 днів, у ПАТ «Кривбасзалізрудком» на шахті «Родіна» електрогазозварником 5 розряду, що загалом становлять стаж по Списку № 2 тривалістю 16 років 6 місяців 22 дні.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який дає право на призначення пенсії за п.б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991р., період його роботи:

- з 11.10.2021 року по 22.06.202 року в АТ «Кривбасзалізрудком», на шахті «Родіна», електрослюсарем ( слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на підземних роботах, тривалість якого становить 8 місяців 11 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до загального страхового стажу наступні періоди його роботи:

-з 01.03.1989 року по 18.09.1989 року включно, протягом 6 місяців 1 дня, в кооперативі «Промінь» електрогазозварником;

-з 20.09.1989 року по 01.06.1994 року включно, протягом 4 років 8 місяців 12 днів, у виробничому кооперативі «Перспектива» електрогазозварником;

-з 21.06.1994 року по 25.01.1999 року включно, протягом 4 років 7 місяців 4 днів, у малому приватному підприємстві «Окс-Анд» електрогазозварником;

-з 11.10.2021 року по 22.06.202 року в АТ «Кривбасзалізрудком», на шахті «Родіна», електрослюсарем ( слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на підземних роботах, тривалість якого становить 8 місяців 11 днів, що до страхового стажу підлягає зарахуванню у двократному розмірі, як 1 рік 4 місяці 22 дні;

-періоди роботи в районі Крайньої Півночі у російській федерації, які враховуються до стажу для призначення пенсії тривалістю 10 років 10 місяців 11 днів: з 17.06.2001 року по 26.02.2002 року, з 01.10.2002 року по 01.05.2004 року, з 27.05.2004 року по 26.11.2004 року, з 21.03.2005 року по 07.11.2005 року, з 03.03.2006 року по 31.10.2006 року, з 26.02.2007 року по 25.12.2007 року, з 14.01 2008 року по 11.08.2008 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 18.01.2011 року по 28.02.2011 року, з 10.03.2011 року по 15.12.2011 року, з 22.02.2013 року по 31.05.2013 року, з 18.09.2013 року по 04.12.2013 року, з 06.08.2015 року по 13.07.2016 року, з 14.07.2016 року по 03.08.2016 року, з 22.09.2016 року по 30.03.2017 року, з 31.03.2017 року по 11.09.2017 року, з 03.05.2018 року по 23.04.2019 року, з 18.07.2019 року по 14.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 22.06.2022 року про призначення пенсії за п. б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року відповідно до вимог ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за п. б ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року відповідно до вимог ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-ІV з 22.06.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 22.06.2022 року досяг віку 55 років та маючи загальний страховий стаж 31 рік 2 місяці 18 днів, з яких 16 років 6 місяців 22 дні становить пільговий стаж за Списком №2, 8 місців 11 днів за Списком №1 та 10 років 10 місяців 11 днів стаж роботи в районі Крайньої Півночі російської федерації, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.06.2022 року № 046050013186. В обґрунтування відмови про призначення пенсії відповідач зазначив про відсутність необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленим законодавством порядку. Вважаючи таку відмову протиправною та необґрунтованою позивач звернувся з цим позовом до суду.

01.08.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 15.08.2021 року, відповідно доч. 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу був наданий строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року було продовжено строк для надання відзиву проти позову та залучено до участі у справі, як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

09.09.2022 року представником відповідача-1 подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, заяву позивача було направлено за принципом екстериторіальності до розгляду та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій оласті було в повному обсязі та відповідно до норм чинного законодавства розглянуто документи, подані ОСОБА_1 , про що винесено відповідне рішення. Вказують, що зазначені періоди роботи позивача неможливо зарахувати до пільгового стажу ( незалежно від віку) оскільки заявником не було надано належних довідок, що уточнюють характер його роботи та дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Щодо зарахування стажу роботи в районі Крайньої Півночі у російській федерації відповідач зазначає, що до розгляду не було надано відомості щодо зарахування страхових внесків та ця довідка не досліджувалась та щодо необхідності надання такого документу було зазначено в оскаржуваному рішенні. З огляду на викладене вважають позовні вимоги необґрунтованими та просять відмовити в їх задоволенні.

Разом із відзивом проти позову відповідачем -1 було надано матеріали пенсійної справи позивача.

27.09.2022 року представник позивача надав на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідачем 2 не було надано відзиву проти позову. З клопотаннями, заявами, доказами, поясненнями у справі не звертався.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідноізст. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22 червня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено заяву ОСОБА_1 разом із наданими до ним документами для розгляду за принципом екстериторіальності.

Листом від 11.07.2022 року за № 0400-010219-8/69520 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення № 046050013186 від 29.06.2022 року.

Рішення № 046050013186 про відмову у призначенні пенсії містить наступні результати розгляду документів доданих до заяви:

«За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці:

-з 01.03.1989р. по 18.09.1989р., оскільки відсутній наказ на прийняття;

-з 21.06.1994р. по 25.01.1999р., оскільки відсутній запис про розпорядчий документ, який був підставою для звільнення з роботи, окрім того дата на прийняття дописана;

- періоди роботи на території російської федерації з 27.05.2004р. по 14.07.2020 року ( з перервами), оскільки відсутні довідки з пенсійного фонду РФ про сплату страхових внесків за дані періоди, що передбачено пп2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. № 1566/11846, зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11. 2021р. № 33-1.

Інформація згідно довідки № 04-3450/833 від 15.03.2021р. не врахована для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки довідка оформлена не належним чином ( відсутні документи про атестацію робочого місця, окрім того, довідка підписана одноосібно, до того ж в довідці не зазначено фактичну тривалість відпрацьованого часу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці); не надано документів, підтверджуючих право на призначення пенсії за Списком №2, за результатами атестації робочих місць за умовами праці; висновок компетентних органів російської федерації про те, що дані періоди можуть бути враховані для призначення пільгової пенсії за законодавством російської федерації.».

Отже, спір між сторонами виник з підстав неправомірності та необґрунтованості відмови відповідача у призначені пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені вЗаконі України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 1 частини 1статті 8 Закону №1058-IVвизначено право громадян України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1статті 9 Закону №1058-IVвідповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 2 Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульованістаттею 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1статті 114 Закону №1058-IVправо на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IVпередбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, пункт 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IVвизначає, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам за наявності у сукупності таких обов`язкових умов:

- зайнятість особи повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- наявність стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не менше 10 років для чоловіків та не менше 7 років 6 місяців для жінок;

- наявність атестації робочого місця;

- наявність загального страхового стажу не менше 25 років для чоловіків та не менше 20 років для жінок;

- досягнення особою 50 річного віку.

Відтак, наявність визначеного в пункті 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IVспеціального стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 10 років (для чоловіків) є обов`язковою вимогою для виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах у 50 річному віці.

Разом з тим, пунктом 1 частини 2статті 114 Закону №1058-IVтакож передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зміст вищезазначеної норми свідчить, що у випадку наявності у працівника-чоловіка стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 5 років та загального страхового стажу не менше 25 років, такий працівник має право на призначаються пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженийнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383(далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, у пункті 4 Порядку № 383 зазначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначенапостанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

З аналізу зазначених норми Порядку №383 вбачається, що до 21.08.1992 період роботи особи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу нормЗакону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно дост. 114 Закону України №1058-IVє встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеногонаказуабо з додатком такого витягу.

Таким чином, право на зарахування певного періоду роботи до стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників визначається органом, що призначає пенсію на підставі інформації, зазначеної в трудовій книжці такої особи. Натомість надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації для підтвердження стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у трудовій книжці необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Проте, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем у заяві про призначенні/ перерахунок пенсії від 22.06.2022 року було викладено прохання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області саме у призначенні пенсії за віком та оскаржуване рішення було винесено внаслідок розгляду наданих документів без надання оцінки щодо зарахування або не зарахування періодів роботи до пільгового стажу.

Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи:

-з 01.03.1989р. по 18.09.1989р., оскільки відсутній наказ на прийняття;

-з 21.06.1994р. по 25.01.1999р., оскільки відсутній запис про розпорядчий документ, який був підставою для звільнення з роботи, окрім того дата на прийняття дописана;

- періоди роботи на території російської федерації з 27.05.2004р. по 14.07.2020 року ( з перервами), оскільки відсутні довідки з пенсійного фонду РФ про сплату страхових внесків за дані періоди, що передбачено пп2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. № 1566/11846, зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11. 2021р. № 33-1.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у спірних періодах працював на таких посадах:

-01.03.1989р. прийнятий в кооператив «Промінь» електрогазозварником по трудовій угоді. Протокол збрів від 01.03.1989р.;

-18.09.1989р. звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП УРСР. Наказ № 74 від 18.09.1989р.;

-21.06.1994р. прийнятий в малосімейне підприємство «Окс-Анд» електрогазозварником. Наказ № 3 від 21.06.1994р.;

-25.01.1999р. звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Наказ від 25.01.1999р.

Відповідно достатті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідност. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду роботи позивача з 02.07.1984 року по 01.10.1991 рік) в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, в графі 2 вказується дата прийняття на роботу.

В графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії чи посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії чи посади, на яку прийнято працівника, здійснюються: для робітників у відповідно до найменувань професій, вказаних в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій для робітників; для службовців у відповідно до найменувань посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розпису.

Згідно до п. 2.25 Інструкції № 162 записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника проводиться з додержанням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 дата звільнення; в графі 3 причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер.

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 р. «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Згідно до п. 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник,

виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Відповідно до п. 4.1 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і

нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки» від 27.04.1993 р. № 301 за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Зазначені норми покладають відповідальність щодо ведення трудових книжок та відповідних записів у них саме на роботодавця та негативні наслідки стосовно наповного або невірного зазначення відомостей, щодо страхового стажу не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії лише з підстав виявлення формальних недоліків у вчиненні відповідних записів.

Одночасно з цим позивачем надано до матеріалів адміністративної справи довідку архівного віддлу Виконкому Криворізької міської ради від 06.10.2020р. № Ш-2337, що відповідно до розрахункових відомостей із заробітної плати працівників кооперативу «Промінь» ОСОБА_1 значиться з березня 1989р. по 18 вересня 1989року.

Отже, зважаючи, що трудова книжка позивача містить записи щодо роботи у спірні періоди та на підтвердження наявного страхового стажу позивачем було надано уточнюючу довідку суд не вбачає підстав щодо не зарахування періодів роботи з 01.03.1989р. по 18.09.1989р. та з 21.06.1994р. по 25.01.1999р. до загального страхового стажу позивача.

Щодо відмови у зарахуванні періодів роботи на території російської федерації з 27.05.2004р. по 14.07.2020 року ( з перервами) Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області суд зазначає наступне.

За змістом частини 2статті 4 Закону №1058-IVякщо міжнародним договором країни, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, становлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннямистатті 8 Закону № 1058-IV.

Як визначено статтею 1 Закону № 105 8-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1статті 24 Закону №1058-IV).

За змістом частин 1, 10, 12статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 16статті 106 Закону № 1058-IVвиконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Такі вимоги визначені і в національному законодавстві Російської Федерації.

Єдиною підставою у рішенні про відмову у зарахуванні до страхового стажу є відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської федерації.

Суд зазначає, що не надання органами Пенсійного фонду Російської федерації чи підприємствами депрацював позивач інформації по сплаті страхових внесків, не може позбавляти позивача соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у спірних періодах працював на таких посадах:

-27.05.2004 року прийнятий електрозварювальником ручної зварки шостого розряду по вахтовому методу робти до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № 115 від 27.05.2004р.;

-26.11.2004 року звільнений за власним бажанням. Наказ від 26.11.2004р. №186;

Вкалдиш до трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 містить наступні записи:

-26.02.2007р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № 132 від 26.02.2007 року;

-25.12.2007р. звільнений за власним бажанням. Наказ № 218 від 14.12.2007 року;

-14.01.2008 року прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № 47 від 14.01.2008 року;

-11.08.2008 року звільнений за власним бажанням. Наказ № 93 від 31.07.2008 року;

-01.07.2010 року прийнятий електрозварником ручної зварки 5 розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № А04-1420-38-12/88-к від 01.07.2010 року;

-31.12.2010р. звільнений за власним бажанням. Наказ № А04-1420-38-12/104к від 13.12.2010р.;

-18.01.2011р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № А04-1420-38-12/030-к від 18.01.2011 року;

-28.02.2011 р. звільнений по п.2 ч.1 ст. 77 ТКРФ. Наказ від 24.02.2011р. №А04-1420-38-12/068-к;

-10.03.2011р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» Удачний район крайньої півночі. Наказ № А04-1420-38-12/114-к від 10.03.2011 року;

- 15.12.2011 року звільнений за власним бажанням.Наказ від 07.12.2011р. № А04-1420-38-12/202-к;

-22.02.2013р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Архангельск район крайньої півночі. Наказ № А04-1420-38-12/092-к від 22.02.2013 року;

-31.05.2013р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А04-1420-38-12/143-КУ від 23.05.2013р.;

-18.09.2013р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Архангельськ район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-3812/414-кп від 18.09.2013 року;

-04.12.2013р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1420-38-12/474-КУ від 02.12.2013р;

-06.08.2015р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-38-12/313-п від 05.08.2015 року;

-13.07.2016р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1420-38-12/263-КУ від 22.06.2016р;

-14.07.2016р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-38-12/324-п від 13.07.2016 року;

-03.08.2016р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1420-38-12/292-У від 20.07.2016р;

-22.09.2016р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-38-12/457-п від 21.09.2016 року;

-30.03.2017р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1420-38-12/094-У від 27.03.2017р;

-31.03.2017р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-38-12/168-п від 30.03.2017 року;

-11.09.2017р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1420-38-12/346-У від 16.08.2017р;

-03.05.2018р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1420-38-12/173-п від 26.07.2018 року;

-23.04.2019р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ № А02-1133/040-У від 21.03.2019р;

-18.07.2019р. прийнятий електрозварником ручної зварки шостого розряда по вахтовому методу роботи до АТ «Алроса» ЗАТ «Алмазтехмонтаж» м. Мирний район крайньої півночі. Наказ № А02-1133/270-п від 17.07.2019 року;

-14.07.2020р. трудовий договір було розірвано по ініціативі робітника відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ТК РФ. Наказ від 13.07.2020р.

Зазначений стаж також підтверджується довідкою про стаж № 04-3450/833 від 15.03.2021 та довідками про заробітну плату виданих підприємством Акціонерна компанія «Алроса» де зазначено, про сплату страхових внесків до ПФ рф.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача -2 у призначенні пенсії позивачу на підставі поданої ним заяви та долучених до неї документів, яка оформлена Рішенням від 29.06.2022р. № 046050013186 «Про відмову в призначені пенсії», вчинена відповідачем у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте суд зауважує, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно зарахування спірних періодів трудового стажу до пільгового за Списками №1 а № 2 не може бути задоволено судом оскільки 22.06.2022 року він звернувся з заявою про призначення пенсії за віком без врахування пільгових умов та відповідачем -2 було розглянуто надані документи в межах заяви та не надавалась оцінка щодо наявності чи відсутності пільгового стажу позивача.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Суд зазначає, що виходячи із правового режиму розгляду заяви позивача про призначення пенсії та мотивів прийняття оскаржуваного рішення суд вважає за можливе зобов`язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 спірні періоди роботи та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а за змістомст. 90 цього Кодексусуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача -1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача -2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково судовий збір у розмірі 496,2грн. підлягає стягненню солідарно з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача -1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача -2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.06.2022 року №046050013186 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування періодів роботи з 01.03.1989 року по 18.09.1989 року включно в кооперативі «Промінь» електрогазозварником; з 20.09.1989 року по 01.06.1994 року включно у виробничому кооперативі «Перспектива» електрогазозварником; періоди роботи в районі Крайньої Півночі у російській федерації з 17.06.2001 року по 26.02.2002 року, з 01.10.2002 року по 01.05.2004 року, з 27.05.2004 року по 26.11.2004 року, з 21.03.2005 року по 07.11.2005 року, з 03.03.2006 року по 31.10.2006 року, з 26.02.2007 року по 25.12.2007 року, з 14.01 2008 року по 11.08.2008 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 18.01.2011 року по 28.02.2011 року, з 10.03.2011 року по 15.12.2011 року, з 22.02.2013 року по 31.05.2013 року, з 18.09.2013 року по 04.12.2013 року, з 06.08.2015 року по 13.07.2016 року, з 14.07.2016 року по 03.08.2016 року, з 22.09.2016 року по 30.03.2017 року, з 31.03.2017 року по 11.09.2017 року, з 03.05.2018 року по 23.04.2019 року, з 18.07.2019 року по 14.07.2020 року до загального страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду щодо зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.03.1989 року по 18.09.1989 року включно в кооперативі «Промінь» електрогазозварником; з 20.09.1989 року по 01.06.1994 року включно у виробничому кооперативі «Перспектива» електрогазозварником; періоди роботи в районі Крайньої Півночі у російській федерації з 17.06.2001 року по 26.02.2002 року, з 01.10.2002 року по 01.05.2004 року, з 27.05.2004 року по 26.11.2004 року, з 21.03.2005 року по 07.11.2005 року, з 03.03.2006 року по 31.10.2006 року, з 26.02.2007 року по 25.12.2007 року, з 14.01 2008 року по 11.08.2008 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, з 18.01.2011 року по 28.02.2011 року, з 10.03.2011 року по 15.12.2011 року, з 22.02.2013 року по 31.05.2013 року, з 18.09.2013 року по 04.12.2013 року, з 06.08.2015 року по 13.07.2016 року, з 14.07.2016 року по 03.08.2016 року, з 22.09.2016 року по 30.03.2017 року, з 31.03.2017 року по 11.09.2017 року, з 03.05.2018 року по 23.04.2019 року, з 18.07.2019 року по 14.07.2020 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 248,10грн. ( двісті сорок вісім гривень 10 копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, Вінниця, Вінницька обл., 21028) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 248,10грн. ( двісті сорок вісім гривень 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець