Справа № 522/2504/22

Провадження № 2-а/522/139/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27вересня 2022року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Суворової О.В.,

при секретарі судового засідання Довгань Ж.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 02.02.2022 року звернулась ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просить поновити строк на оскарження постанови №474 від 24.09.2021 року Адміністративної комісії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у зв`язку з пропуском його з поважних причин, та визнати протиправною та скасувати постанову №474 від 24.09.2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що про існування постанови в справі про адміністративне правопорушення, яка була винесена адміністративною комісією ПРА ОМР - 24.09.2021 р., вона дізналася 24.01.2022 р. при ознайомленні її представника з матеріалами виконавчого провадження № 68099440, відкритого 11.01.2022 року Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2015 р. Квартира розташована на другому поверсі чотирьохповерхового будинку. 17.08.2021 р. сином ОСОБА_1 був отриманий лист від Адміністративної комісії ПРА ОМР про виклик її на 20.08.2021 року для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Жодного протоколу або інших документів вона не підписувала, звернулася до адміністративної комісії з клопотанням (яке було зареєстроване 18.08.2021 року) про надання їй копії протоколу про адміністративне правопорушення та копій всіх документів, які стали підставою для складання даного протоколу. Жодного документу ОСОБА_1 не отримала, але отримала лист ПРА ОМР про те, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення №ЖКС-ПФ-000796 від 26.07.2021 р. відбудеться 24.09.2022 року о 10 годині. Про місце розгляду вказаного протоколу ОСОБА_1 також не повідомлялась . Не зважаючи на ці обставини, ОСОБА_1 разом зі свідком - ОСОБА_2 прийшла на засідання адміністративної комісії, де її ознайомили з протоколом, який вона не підписувала та з фотографією поганої якості, яка була знята , як зазначає позивачка , в іншому приміщенні та до приміщень загального користування (парадної, сходових клітинок та площадки, на яку виходять вхідні двері ОСОБА_1 ) не має жодного відношення.

В подальшому , як зазначає позивачка , були заслухані її пояснення , свідка, та засідання, з метою виклику посадової особи, яка склала адмінпротокол, було перенесено. Позивачка зауважує, що 24.09.2021 року на засіданні адмінкомісії ПРА в присутності ОСОБА_1 жодного рішення прийнято не було.

Про відсутність прийнятого рішення свідчить також намагання ОСОБА_1 отримати належним чином завірену копію протоколу з відповідним запитом 01.10.2021 року. 20.10.2021 року ОСОБА_1 отримала копію протоколу із супровідним листом Приморської райадміністрації. Але, копію постанови вона не отримала, тому обґрунтовано вважала , що розгляд її справи ще тривав.

На думку позивачки , складання адміністративного протоколу без її участі, неповідомлення її тривалий час про зміст вказаного протоколу є порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КпАП України, згідно якої протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Жодних ремонтних робіт, як і складування будівельного сміття , позивачкою не здійснювалось , фотофіксація, яка долучена до протоколу, була зроблена в невідомому місці, оскільки квартира ОСОБА_1 знаходиться на другому поверсі, а фотофіксація зроблена на першому поверсі в невідомій парадній. Протокол про адмінправопорушення складався у відсутності ОСОБА_1 , позивачка стверждує , що підпис на протоколі є підробленим , в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до Одеської обласної прокуратури, яка 08.12.2021 року направила її звернення до Приморської окружної прокуратури для подальшої перевірки.

На підставі вищезазначеного , позивачка звернулась з позовом до суду .

Ухвалою суду від 07.02.2022 року позов залишено без руху, 11.02.2022 року позивачка усунула недоліки шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 12.07.2022 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 21.07.2022 року.

На адресу суду 18.07.2022 року від представника позивача ОСОБА_1 адв. Черток О.В. надійшло клопотання про відкладення слухання справи.

У судове засідання, що відбулося 27.09.2022 року, сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови , що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 205 КАС України).

Із урахуванням ч.1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

Із матеріалівсправи судомвстановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2015 року, що підтверджується копією договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39291657 від 18.06.2015 року.Згідно технічного паспорту на дану квартиру, який виготовлено 25.06.2015 року, вона складається з: двох кімнат площею 13,2 кв.м. та 10,8 кв.м, кухні площею 8,2 кв.м., вбиральні площею 1,9 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., коридору площею 9,0 кв.м та 3,0 кв. м., балконом заскленим площею 1,6 кв.м. Квартира розташована на другому поверсі чотирьохповерхового будинку.

17 серпня 2021 року родичемпозивачки був отриманий лист від Адміністративної комісії Приморської районної адміністрації про виклик ОСОБА_1 на 20.08.2021 року для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. 18.08.2021 року позивачка звернулася до адміністративної комісії з клопотанням про надання їй копії протоколу про адміністративне правопорушення та копій всіх документів, які стали підставою для складання даного протоколу.

Листом Приморської райадміністрації Одеської міської ради Ситько Л. І. повідомлена про те, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення №ЖКС-ПФ-000796 від 26.07.2021 року відбудеться 24.09.2022 року о 10 годині. ОСОБА_1 була присутня на засіданні адміністративної комісії, давала свої пояснення, але про будь-яке своє рішення 24.09.2022 року відповідач її не повідомив , про що свідчать запити позивачки від 01.10.2021 року до голови Приморської райадміністрації Корольова М. В., до КП «ЖКС «Порто-Франківський» та до ВД №4 КП «ЖКС «Порто-Франківський». 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 отримала копію протоколу із супровідним листом Приморської районної адміністрації, проте копію постанови про адміністративне правопорушення за № 474 від 24.09.2021 року цим листом позивачці не надіслано.

26.07.2021 р. майстер дільниці № 1 КП ЖКС «Порто-Франківський» Козак С.І. склав протокол №000796 серії ЖКС-ПФ про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст. 152 КУпАП. У протоколі вказано, що 26.07.2021 року о 09:30 годині за адресою: м. Одеса, вул. Катеринська, 69 встановлено факт правопорушення, а саме: складування будівельного сміття на території загального користування, чим порушено п.9.1.6 «Правил благоустрою території м. Одеси», а саме факт складуваний будівельного сміття. В графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ознайомлена, про що є її особистий підпис (а.с.18).

24.09.2021 року Адміністративною комісією Приморської районної адміністрації ОМР відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено Постанову у справі про адміністративне правопорушення №474 про притягнення до відповідальності за ст. 152 КУпАП. У протоколі вказано, що 26.07.2021 року о 09:30 годині за адресою: м. Одеса, вул. Катеринська, 69 встановлено факт правопорушення, а саме: складування будівельного сміття на території загального користування, чим порушено п.9.1.6 «Правил благоустрою території м. Одеси у новій редакції», затверджених Рішенням ОМР №1631-VI від 23.12.2011 р. та накладено штраф у розмірі 1360 грн. (а.с.10).

В графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , відсутній підпис ОСОБА_1 , тобто протокол не був вручений позивачці під час його складання.

Постановою від 11.01.2022 Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №68099440 на підставі постанови №474 , виданої 24.09.2021 р. про стягнення штрафу в сумі 2720 грн. з ОСОБА_1 (а.с.9).

Із позову вбачається, що позивачка не згодна із спірною постановою, та складеними відносно неї протоколами, вважає неможливим її притягнення до відповідальності у зв`язку із тим, що вона жодних ремонтних робіт не проводила, будівельне сміття не складала, фотофіксація, яка долучена до протоколу, зроблена у невідомому місці. Квартира ОСОБА_1 знаходиться на другому поверсі, а фотофіксація зроблена на першому поверсі в невідомій парадній.

Вирішуючи спір , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом необхідно встановити, чи є оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень виконавчого комітету Одеської міської ради із дотриманням встановленої законом процедури та на законних підставах.

Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.

Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, окрім інших органів, також адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Частиною першою статті 218 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152 КУпАП розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до статті 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Суб`єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

За змістом частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон № 2807) визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, у тому числі, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 2) прибудинкові території (ст. 13 Закону).

Відповідно до пункту 1, 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об`єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об`єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.

Частиною 2 ст. 18 Закону № 2807 передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою і населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

У відповідності до ст. 25 вказаного Закону, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно положень ч.4 ст. 36 вказаного Закону, за рахунок коштів підприємств, установ, організацій фінансуються заходи, спрямовані на:

1) благоустрій, виконання робіт з ремонту і реконструкції доріг внутрішньогосподарського користування, озеленення, утримання в належному стані території, яка їм належить на праві власності або праві користування;

2) усунення на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) пошкодження інженерних мереж, елементів благоустрою, а також наслідків аварій, що сталися з їх вини.

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Відповідно до пункту 2 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішення Одеської міської ради №1631-VI від 23.12.2011р. затверджені «Правила благоустрою території міста Одеси» (із змінами та доповненнями), згідно яких прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

Згідно п.3.1.3 Правил, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території.

Згідно п.3.2.9 Правил, порядок здійснення благоустрою та утримання прибудинкової території, територій житлової та громадської забудови.

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005р. № 76, затвердженої містобудівної документації, регіональних і місцевих правил забудови, цих Правил, а також установлених державних стандартів, норм і правил.

Утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень.

Згідно з п. 7.2.4 Правил благоустрою території м. Одеси на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярне прибирання місць встановлення сміттєзбірників, а також місць, забруднених побутовими та іншими відходами, на територіях, прилеглих до будинків та споруд.

Як вбачається із Закону України «Про благоустрій населених пунктів», обов`язок з виконання Правил благоустрою території м. Одеси, в тому числі: регулярно прибирати від сміття, побутових відходів, бруду, опалого листя, снігу, що забезпечує утримання об`єктів благоустрою та прилеглих територій у належному санітарному стані; при цьому тротуари прибираються вздовж всієї ділянки будинку, домоволодіння (в межах належності) до бордюрного каменю, покладається на балансоутримувача будинку, тобто на організацію житлово-комунального сервісу.

Так, згідно п. 1.9 Правил благоустрою території м. Одеси: балансоутримувач - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законодавством; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку; утримання будинків і прибудинкових територій - діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Із зазначених норм випливає, що адміністративну відповідальність за неналежне утримання об`єктів благоустрою (їх частин) несуть саме особи, які є власниками, користувачами або балансоутримувачами зазначених об`єктів або земельних ділянок.

За приписами ст. 38 Закону № 2807, контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, і вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 2807, до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів.

У відповідності до ч.2 ст. 5 КУпАП, сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд наголошує на тому, що в силу статті 280 КУпАП орган обов`язок встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи покладається на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі « Салабіаку проти Франції » від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення ).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп / 2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні ( п. 4. 1 ).

В рекомендації № R ( 9 1) 1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади ( принцип 7 ).

Проте, з огляду на викладені обставини, положення чинного Закону та матеріали справи, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Суд виходить із того, що відповідачем не доведено, що саме позивачка є тією належною особою, яка, в силу положень Правил благоустрою території міста Одеси, повинна була вжити заходів зі прибирання сміття на прилеглій території, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, як вбачається з матеріалів справи, квартира позивачки розташована на 2 поверсі чотирьохповерхового будинку АДРЕСА_2 . Як вбачається з фотофіксації, приєднаної до протоколу, на фотографії зображене приміщення, яке розташовано на першому поверсі, яке є відокремленим, в якому присутня вбудована шафа, дверцята якої відкриті. До протоколу не надано жодного доказу того, що дане приміщення належить саме ОСОБА_1 , або що вона є його користувачем. Позивачка згідно Протоколу №ЖКС-ПФ-000796 від 26.07.2021 року притягнута до відповідальності за невиконання припису п. 9.1.6 Правил благоустрою території міста Одеси, у відповідності до якого на об`єктах благоустрою забороняєтьсязахаращувати пожежні проїзди на територіях, прилеглих до жилих будинків, інших споруд. Між тим, з наданих до Протоколу матеріалів не вбачається захаращення будь-якого пожежного проїзду, на фотографії наявне складування матеріалів в окремому приміщенні. Інших доказівпротиправних дій позивачки, окрім фотографії відокремленого приміщення, матеріали, додані посадовими особами до Протоколу №ЖКС-ПФ-000796від 26.07.2021 рокута оскаржуваної Постанови№ 474 від 24.09.2021 року, не містять.

Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови та протоколів №014875 серії ЖКС/КВ та №014876 серії ЖКС/КВ від 08.10.2018 року, що стали підставами для винесення відповідної постанови, фотокарток поганої якості сміття, не відомої парадної будинку не містить, будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

При таких обставинах, із наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що адміністративною комісією виконавчого комітету ОМР в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийнята постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, із передчасним висновком про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, чим порушені права останньої.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає статті 245 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 23, 30, 33, 152, 222, 251, 252, 254, 256, 265-1, 268, 276, 279, 280, 283, 317-318, 321 КУпАП, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 26, 31, 42, 44, 46, 72-77, 118, 159, 160, 162, 192, 199, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 257-262, 286, п.10 Перехідних Положень КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (Код ЄДРПОУ 26303264 місцезнаходження: м.Одеса, вул.Канатна, 134) про скасування постанови про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Поновити строк на оскарження Постанови № 474, винесену адміністративною комісією Приморської районної адміністрації Одеської міської ради 24.09.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову№ 474, винесену адміністративною комісією Приморської районної адміністрації Одеської міської ради 24.09.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено 28.09.2022 року.

Суддя О.В.Суворова