ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/5858/21 пров. № А/857/10190/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання Гриньків І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі № 300/5858/21 за адміністративним позовом Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України та Національна академія аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання до вчинення дії,-

суддя в 1-й інстанції Тимощук О.Л.,

час ухвалення рішення 06.06.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення 16.06.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (надалі, також - позивач, Прикарпатська ДСДС), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України та Національна академія аграрних наук України звернулася в суд з позовом до відповідача Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно розглянути клопотання Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, що розташовані на території Івано-Франківської міської ради (колишня територія Угорницької сільської ради).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно розглянути клопотання Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, що розташовані на території Івано-Франківської міської ради (колишня територія Угорницької сільської ради).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що Інститут хрестоцвітих культур як юридичну особу було ліквідовано та на його базі створено Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва. Державні акти на право постійного користування землею створеному Івано-Франківському інституту агропромислового виробництва не видавались та у подальшому Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва перейменовано у Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону. Зазначає, що права і обов`язки Інституту хрестоцвітих культур могли перейти до нововиниклої юридичної особи у разі його реорганізації, (злитті, поділу або приєднання) після підписання передаточного балансу, однак Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва було створено не шляхом його реорганізації, а як новоутворену установу на базі Інституту хрестоцвітих культур. Крім того, позивачем не надано жодних доказів, що земельна ділянка площею 339,5 га, на території Угорницької сільської ради передавалася позивачу у порядку правонаступництва від одного підприємства до іншого та не доведено факт проведення реєстрації права постійного користування земельними ділянками юридичними особами, правонаступником яких є позивач та у якому році. Звертає увагу, що долучені до клопотання від 05 квітня 2021 року щодо надання дозволу на проведення інвентаризації державних земель, орієнтовною площею 339,5 га на території Угорницької сільської ради документи (копія Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000254, копія Статуту, копія рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 року у справі № 351/5) жодним чином не підтверджують наявність права постійного користування земельною ділянкою за позивачем, оскільки копія державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000254 не є підтверджуючим документом, що позивач є землекористувачем земельної ділянки на території Угорницької сільської ради. Таким чином, відповідачем правомірно було видано оскаржуваний наказ та відмовлено у проведенні державної інвентаризації земель у зв`язку з відсутністю технічної документації та інформації про реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 та відсутністю вихідних даних для проведення інвентаризації державних земель. Крім того, зазначає, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 26 листопада 2021 року №424-18 надано дозвіл Івано-Франківській міській раді на складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок. При цьому, Прикарпатська ДСДС не зверталася в установленому порядку до Івано-Франківської міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на землю, ці землі відносяться до земель комунальної форми власності, і позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та доказів, що б підтверджували належне йому право користування вказаними землями, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області надати дозвіл на проведення інвентаризації земель орієнтовною площею 339,5 га, що розташовані на території Угорницької сільської ради. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Прикарпатська ДСДС є правонаступником Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур, Інституту хрестоцвітих культур та Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва, що підтверджується Статутом Прикарпатської ДСДС та доказами, які надані до матеріалів справи. Вказує, що апелянт помилково вважає, що землі державної форми власності, які закріплено за Українською академією аграрних наук (діюча назва - Національна академія аграрних наук України) та перебувають у постійному користуванні її установ, мають передаватись за актами приймання-передачі, оскільки землі є державною формою власності, передача в іншу форму власності не здійснювалась, а відповідно і відсутні підстави для складання державним органом у сфері земельних відносин актів передачі чи інших документів. Звертає увагу, що Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, не надало суду належного обґрунтування та законодавчого підтвердження правомірності своїх дій. Намагання Івано-Франківської міської ради відшукати та обґрунтувати підстави такої відмови не мають жодного законного підґрунтя. В обґрунтування своєї відмови відповідач вказував на відсутність картографічних матеріалів, а третя особа не знайшла жодних заперечень щодо проведення у 2013 році державної інвентаризації державних земель на території Угорницької сільської ради. При проведенні такої інвентаризації були використані картографічні матеріали та вся необхідна документація, яка була затверджена діючим на той час Головним управління Держземагенства в Івано-Франківській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Крім того, зауважує, що позивач надав суду достатньо доказів наявності на території Угорницької сільської ради державних сільськогосподарських земель. Відповідач не заперечив дану обставину та наявність таких земель, включаючи проінвентаризовані у 2013 році. Інформація про наявність державних земель на території Угорницької сільської ради, якої станом на 1983 рік не було юридично, з подальшим зменшенням площ землекористування науково-дослідної установи з врахуванням вимог змін до земельного законодавства та чистоти обліку державних земель не є перешкодою ні в постійному користуванні, ні в необхідності проведення нової інвентаризації. Діяльність Держгеокадастру в Україні направлена якраз на належний контроль і облік державних земель, а тому, незважаючи на землекористувача, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області мало відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року №911-р обов`язок, а не право проведення державної інвентаризації державних земель. Дана позиція підтримана представником третьої особи на стороні позивача - Кабінетом Міністрів України. Також зазначає, що питання постійного землекористування державними землями Прикарпатською ДСДС на території Угорницької сільської ради було предметом численних судових розглядів у Івано-Франківському окружному адміністративному суді, результат рішень судів першої інстанції підтримано Верховним Судом (справи №0940/1964/18, №0940/1965/18. №0940/1966/18), відповідно, питання постійного користування Прикарпатською ДСДС державними землями, посвідчене державним актом на право постійного користування, перевірялось судами і заперечень не мало. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник третьої особи (апелянта) Медицька С.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача Бакун А. Ю. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Решта учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у спосіб визначений КАС України, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта і представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 1994 року у справі №351/5 Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 на території земель, зокрема, Угорницької сільської ради для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства (том 1, а.с.88, 90-92).

Згідно з п.4 Статуту Прикарпатської ДСДС, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15 лютого 2018 року, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (том 1, а.с.46-55).

Зокрема, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук згідно з наказом Української академії аграрних наук №29 від 25 лютого 1999 року був Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. На підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18 травня 2011 року "Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України" та наказу №10 від 25 січня 2012 року "Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН" створена Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Прикарпатська ДСДС звернулась з клопотанням від 05 квітня 2021 року №01/8-64 до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикапатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 та розташованої на території Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (том 1, а.с.148).

Наказом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель позивачу відмовлено у проведенні державної інвентаризації земель, які розташовані на території Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до обґрунтування згідно з додатком (том 1, а.с.149).

Відповідно до змісту зазначеного додатку до спірного наказу вказано, що в місцевому фонді документації із землеустрою відсутня Технічна документація та в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі - державний акт на право постійного користування землею серією І-ІФ №000254 не зареєстрований (том 1, а.с.150-151).

Також вказано, що з аналізу клопотання та доданих до нього додатків не вбачається можливості встановлення: що буде об`єктом землеустрою; вихідних даних для проведення інвентаризації земель та зроблено висновок про відсутність правових підстав для надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель, що перебувають на території Угорницької сільської ради.

Тобто підставою для відмови у проведенні інвентаризації державних земель були відсутність інформації про реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 та відсутність вихідних даних для проведення інвентаризації державних земель.

Не погоджуючись зі спірним наказом, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного наказу, визначені спірним наказом підстави для відмови позивачу в проведенні інвентаризації є необґрунтованими та не передбачені жодним нормативно-правовим актом, який регулює питання проведення інвентаризації земель, а тому наявні підстави для зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно розглянути клопотання Прикарпатської ДСДС про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, що розташовані на території Івано-Франківської міської ради (колишня територія Угорницької сільської ради).

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ч.4 ст.84 ЗК України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За змістом ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Ст.84 ЗК України передбачає, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади, відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.е ст.4 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з ч.1-5 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України Про землеустрій від 22 травня 2003 року №858-IV.

За змістом ч.1 ст.35 Закону №858-IV інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Ч.1 ст.35 Закону №858-IV передбачає, що інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями:

а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;

б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.

Відповідно до ч.5 ст.35 вищевказаного Закону за результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок.

Згідно з ч.3 ст.35 цього Закону порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року №476 затверджено Порядок проведення інвентаризації земель (далі- Порядок №476), пункт 1 якого передбачає, що цей Порядок визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).

За змістом п.2 Порядку №476, який аналогічний наведеним вище положенням Закону, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

П.3 Порядку №476 передбачає, що державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

Відповідно до п.8, 9 Порядку №476 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.

Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно з п.26 Порядку №476 за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України Про землеустрій.

За приписами ч.1 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 року №3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок - це сукупність технічних завдань, пояснювальних записок, текстових та графічних матеріалів, погоджених та затверджених в установленому законом порядку, на підставі яких органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування реалізують власну компетенцію, приймаючи рішення про віднесення земель до відповідної категорії у разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії.

За змістом абз.5 п.8 Порядку №476 проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.

Матеріалами справи підтверджується, що Прикарпатська ДСДС звернулась до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області з клопотанням від 05 квітня 2021 року №01/8-64 про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, та розташованої на території Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель позивачу відмовлено у проведенні державної інвентаризації земель у зв`язку з відсутністю технічної документації та інформації про реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 та відсутністю вихідних даних для проведення інвентаризації державних земель.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року №28 (чинної у період з 15.04.1993 по 04.05.1999) (далі Інструкція №28) право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю, на право постійного користування землею, форми яких затверджені Верховною Радою України.

Згідно з п.1.2 Інструкції №28 державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.

П.3.2 Інструкції №28 передбачав, зокрема, що державні акти на право постійного користування землею реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком №4.

За змістом п.4.2 Інструкції №28 другі примірники державних актів і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію.

За приписами п.1.9 Інструкції №28 розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Відповідно до п.1.10 Інструкції №28 технічна документація при складанні державних актів включає, зокрема, при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з системного аналізу норм цієї Інструкції, вбачається, що державний акт на право постійного користування землею підлягав реєстрації в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, а другий примірник такого акту та сама книга реєстрації підлягали зберіганню у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію. Також зазначеною Інструкцією передбачалося зберігання технічної документації по складанню державних актів у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Тобто, Інструкцією передбачалося покладення на відповідні органи обов`язку щодо належного ведення та збереження технічної документації при складанні державного акта, реєстрації державного акта на право постійного користування землею у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, а також збереження другого примірника державного акта та самої книги реєстрації у вогнетривких шафах.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах однією з підстав для відмови у наданні дозволу на проведення інвентаризації державних земель орієнтовною площею 339,5 га на території Угорницької сільської ради була відсутність у місцевому фонді документації із землеустрою технічної документації, а також відсутність реєстрації державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею.

Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, на зазначеному акті зроблено наступні відмітки: Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у обласному управлінні земельних ресурсів Івано-Франківської області; Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, що підтверджується копією державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 (том 1, а.с.90-92).

Таким чином, до Книги записів державних актів на право постійного користування землею було зроблено запис за №2 про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у місцевому фонді документації із землеустрою на момент розгляду відповідачем клопотання Прикарпатської ДСДС від 05 квітня 2021 року технічної документації, а також відсутність реєстрації державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, які проводилися у 1994 році, можуть свідчити про неналежне зберігання чи передачу Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування від одного органу до іншого при їх реорганізації, разом з тим, не може підтвердити відсутність такої технічної документації чи невнесення відповідного акту у книгу записів.

Крім того, як встановлено вище, на акті серії І-ІФ №000254 наявна відмітки про його реєстрацію у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 та про зберігання в обласному управлінні земельних ресурсів Івано-Франківської області другого примірника акта.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель, що перебувають на території Угорницької сільської ради у зв`язку з відсутністю у місцевому фонді документації із землеустрою технічної документації, а також відсутністю реєстрації державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, оскільки неналежне ведення уповноваженим органом документації із земельних питань не може позбавляти землекористувача права постійного користування земельного ділянкою, набутого у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент виникнення такого права, а тому користувач, якому виданий державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254 - Інститут хрестоцвітних культур Української академії аграрних наук чи його правонаступники, зокрема, Прикарпатська ДСДС, не наділені жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на належне виконання обласним управлінням земельних ресурсів Івано-Франківської області чи землевпорядною організацією обов`язку щодо належного ведення та збереження документації із земельних питань.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оцінка змісту державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, його дійсність, правомірність дій посадової особи щодо його заповнення та видачі тощо не є предметом цього спору і, як встановлено судом на момент розгляду цієї справи, право постійного користування землею позивача на підставі вказаного Акту не оскаржується в судовому порядку, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом цього спору є виключно оцінка оскаржуваного наказу на відповідність вимогам законів України, разом з тим, визнання чи невизнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками не було підставою для прийняття оскаржуваного наказу, а тому наявність у позивача права користування земельними ділянками на території Угорницької сільської ради не підлягає встановленню у межах спірних правовідносинах.

Щодо доводів апелянта в частині переходу у комунальну власність земельних ділянок та землі, які не були сформовані у земельні ділянки, які розташовані на території Івано-Франківської територіальної громади, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пунктом 24 Розділу Х Перехідних положень ЗК України передбачено обмеження в частині можливості переходу у комунальну власність земельних ділянок та земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів у межах територіальних громад, що перебувають у постійному користуванні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, а тому вищевказані доводи апелянта є помилковими та не стосуються земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

З приводу визначення відповідачем підстави для прийняття спірного рішення -відсутність даних для проведення інвентаризації земель, суд зазначає таке.

Відповідно до п.7 Порядку 476 вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. №1776-IV.

Під час проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок можуть використовуватися матеріали дистанційного зонування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

Згідно з п.12 цього Порядку роботи з інвентаризації земель включають обстежувальні, топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Обстежувальні роботи включають збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого інвентаризаційного плану (пункт 13 Порядку).

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскаржувана відмова відповідача у проведенні інвентаризації земель у зв`язку з відсутністю вихідних даних, необхідність надання яких для вирішення питання щодо надання дозволу на проведення інвентаризації не передбачена, а наявність таких вихідних даних аналізується виконавцем безпосередньо під час виконання робіт з інвентаризації земель, є безпідставною та необґрунтованою.

При цьому, матеріалами справи стверджується, що Проектно-вишукувальним відділом Івано-Франківського філіалу Республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню Укрземпроект складалися Технічний звіт №І-6-999/1ДСП від 12 червня 1985 року по землевпорядних вишукуваннях для розробки проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування дослідного господарства Перемога Тисменицького району Івано-Франківської області, на території якого знаходилося п`ять населених пунктів, в тому числі у селі Угорники (том 1, а.с.56-68), Технічний звіт №І-6-999/1ДСП від 12 червня 1985 по перенесенню в натуру проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування дослідного господарства Перемога Тисменицького району Івано-Франківської області (том 1, а.с.69-81). Також Івано-Франківським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1995 році складено технічних звіт по зніманню меж масивів земель з Підпечарської, Підлузької, Угорницької та Микитинецької сільських рад для видачі Державного акту на право постійного користування землею Інституту хрестоцвітних культур Української академії аграрних наук (том 1. а.с.86-87).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні графічні та розрахункові матеріали, які можуть слугувати вихідними даними при проведенні виконавцем робі з державної інвентаризації земель та розробленні технічної документації щодо земель, які перебувають у користуванні Прикарпатська ДСДС на території Угорницької сільської ради.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у 2013 році Державним підприємством Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Державного агентства земельних ресурсів розроблялась Технічна документація із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту с.Угорники Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, де було проінвентаризовано дві земельні ділянки площею 59,6553 га (кадастровий номер 2610196601:16:008:0565) та 22,1200 га (кадастровий номер 2610196601:16:008:0566) (том 1, а.с. 135-146). Відповідно до пояснювальної записки до зазначеної технічної документації, під час складання технічної документації використовувалися наступні матеріали (вихідні дані): 1) планово-картографічний матеріал із нанесенням орієнтовних контурів земельної ділянки, що підлягає інвентаризації; 2) документація у якій міститься інформація про режимоутворюючі об`єкти, обмеження використання земель, сервітути дія яких поширюються на територію земельної ділянки, що підлягає інвентаризації; 3) дані державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем); 4) проекти формування території та встановлення меж, проекти роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5) технічна документація по складанню схем поділу земель колективної власності та передачі земельних часток (паїв) в натуру власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай); 6) відомості та документи Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі); 7) перелік об`єктів інвентаризації (земельних ділянок) з нанесенням на картографічну основу в межах району або сільської, селищної, міської ради; 8) копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку; 9) інші планово-картографічні матеріали; 10) інші дані державного земельного кадастру.

Разом з тим, значна частина земель державної власності на території Угорницької сільської ради, які перебувають у постійному користуванні Прикарпатської ДСДС залишаються непроінвентаризовані, що перешкоджає їх ефективному використанню та може призвести до незаконного відчуження.

Колегія суддів зазначає, що завдяки інвентаризації землі можливе узгодження даних, наведених у документах, які посвідчують право на земельні ділянки із даними Державного земельного кадастру, що відповідає визначеній у пункті 2 Порядку меті інвентаризації земель - встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо неможливості проведення інвентаризації, оскільки не вбачається можливості встановити що буде об`єктом землеустрою та у зв`язку з відсутністю вихідних даних.

За змістом ч.1-3 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13 квітня 2021 року №51-ІЗ Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного наказу, визначені спірним наказом підстави для відмови позивачу в проведенні інвентаризації є необґрунтованими та не передбачені жодним нормативно-правовим актом, який регулює питання проведення інвентаризації земель, а тому наявні підстави для зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області повторно розглянути клопотання Прикарпатської ДСДС про надання дозволу на проведення державної інвентаризації державних земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні структурного підрозділу НААН - Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України орієнтовною площею 339,5 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000254, що розташовані на території Івано-Франківської міської ради (колишня територія Угорницької сільської ради).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені апелянтом в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 295, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішенняІвано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі № 300/5858/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 27 вересня 2022 року.