ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2022Справа № 910/8221/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, місто Київ, 03150) Кабінету Міністрів України (вулиця Грушевського, 12/2, м. київ, 01008)провизнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Представники сторін:від позивача: Шевченко Д.С. - представник за довіреністю

від відповідача-1: Редевич О.М. - представник за довіреністю

від відповідача-2: Трембач О.С. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін, а саме: "замість питання Карт КПЕ членів правління AT "Укрзалізниця за 2019 рік розглянути чотири звернення голови правління щодо діючих членів правління" та включення до порядку денного засідання питання № 10: "Питання діючих членів правління"; в частині прийняття рішень по питанню № 10: "Питання діючих членів правління" на підставі звернень голови правління від 02 квітня 2019 року та вирішення: 1) надати пропозиції (подання) наглядової ради загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління AT "Укрзалізниця" ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України; 2) відсторонити з 05 квітня 2019 року члена правління ОСОБА_1 від здійснення ним повноважень члена правління акціонерного товариства "Українська залізниця" до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо його звільнення; 3) уповноважити голову наглядової ради підписати відповідну пропозицію (звернення) до Уряду, а також повідомити Кабінет Міністрів України щодо рішення про відсторонення протягом 10 днів; 4) голові правління вжити невідкладних заходів щодо якнайшвидшого завершення процесу відбору кандидатур на посади членів правління, зокрема, відсторонених посад; 5) голові правління невідкладно здійснити перерозподіл обов`язків відсторонених членів правління та/або голови правління таким чином, щоб забезпечити безперервність діяльності Товариства; 6) голові правління забезпечити виконання цього рішення наглядової ради

- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" "№ 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданий головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати;

- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення Кабінету Міністрів України, прийняте у процесі виконання функцій загальних зборів Акціонерного товариства "Українська залізниця" з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів Акціонерного товариства "Українська залізниця", оформлене постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 456 "Про зміну складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині виведення із складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2015 р. № 82, ст. 2719; 2016 р., № 45, ст. 1642), ОСОБА_1 та припинення відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України його повноважень як члена правління;

- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 1146/ос від 03.06.2019 року про припинення трудового договору (контракту), виданий головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 456 від 17.04.2019;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" з 04 червня 2019 року;

- стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2019 року по день ухвалення судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року він став членом правління АТ "Українська залізниця", а 23 серпня 2016 року з ним укладено контракт. 11 квітня 2019 року позивачу стало відомо про те, що його відсторонено від здійснення повноважень, а в подальшому - змінено склад правління АТ "Українська залізниця", припинено його повноваження та звільнено з займаної посади. ОСОБА_1 вказував, що його відсторонення, як і подальше звільнення, відбулось з порушенням норм чинного законодавства без належних правових підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто заявникові без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 скасовано, справу № 910/8221/21 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

31.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, клопотання про витребування доказів від Акціонерного товариства "Українська залізниця", клопотання про витребування доказів від Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/8221/21. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.10.2021.

09.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 910/8221/21 про відкриття касаційного провадження за касаційного скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 по справі № 910/8221/21 та витребування справи № 910/8221/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 зупинено провадження у справі № 910/8221/21 до перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021.

Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково. Змінено мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №910/8221/21. В іншій частині зазначену постанову залишено без змін.

20.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення витребуваних документів до матеріалів справи.

21.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив.

06.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

18.10.2021 матеріали справи № 910/8221/21 повернулися до Господарського суду міста Києва.

22.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 суд постановив поновити провадження у справі № 910/8221/21, підготовче засідання призначено на 25.11.2021.

05.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

16.11.2021 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

22.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

23.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 задоволено клопотання позивача про витребування від відповідачів доказів.

В підготовчому засіданні 25.11.2021 оголошено перерву до 20.12.2021.

10.12.2021 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

16.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

17.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (уточнення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

В підготовчому засіданні 20.12.2021 оголошено перерву до 20.01.2021.

22.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

10.01.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 20.01.2022 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022.

02.02.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

07.02.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 10.02.2022, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Судове засідання, призначене на 10.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 судове засідання призначено на 16.06.2022.

10.06.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 16.06.2022, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.07.2022.

13.07.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

15.07.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

18.07.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

18.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 18.07.2022 оголошено перерву до 01.09.2022.

29.08.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.08.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло про відкликання поданого клопотання щодо відкладення розгляду справи.

01.09.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

В судове засідання 01.09.2022 з`явились представники сторін на надали пояснення по суті справ.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідачів надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзивах на позовну заяву про просять суд відмовити в задоволення позову.

У судовому засіданні 01.09.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства Українська залізниця" № 815 від 07.10.2015 було затверджено склад Правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно з додатком. Зокрема, згідно додатку до цієї постанови, до складу правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" увійшов ОСОБА_1 - член правління.

На підставі наказу Голови правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 01.12.2015 №4/ос ОСОБА_1 приступив до роботи на посаді члена правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до укладання контракту в установленому порядку.

23.08.2016 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Галущака Андрія Едуардовича, виконуючого обов`язки корпоративного секретаря товариства, уповноваженого наглядовою радою товариства на підписання контрактів з членами правління товариства відповідно до пункту 92 статуту товариства (протокол засідання наглядової ради № 3), на підставі рішень вищого органу товариства, був укладений контракт з членом правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

За умовами контракту ОСОБА_1 зобов`язався безпосередньо і через адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснювати поточне управління товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за товариством державного майна та майна, що не увійшло до статутного капталу, а товариство зобов`язалось створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації праці Члена Правління (пункт 1.1).

Строк дії контракту був передбачений у пункті 8.1 - з 25.08.2016 по 25.08.2017.

Відповідно до частини 1 статті 391 Кодексу законів про працю України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Після закінчення строку контракту, укладеного з ОСОБА_1 , трудові відносини фактично тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення.

З витягу з протоколу засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05 квітня 2019 року вбачається, що на підставі звернень голови правління від 02 квітня 2019 року наглядовою радою було прийнято рішення про надання пропозиції (подання) загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління ОСОБА_1. відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та відсторонити його з 05 квітня 2019 року від здійснення повноважень.

Наказом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05 квітня 2019 року позивача було відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року 456 "Про зміну складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця" ОСОБА_1. виведено зі складу правління товариства та припинено його повноваження, як члена правління.

Згідно з наказом (розпорядженням) Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 03 червня 2019 року №1146/ос ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи.

Позивач не погоджується з порядком проведення засідання наглядової ради, на якому було прийнято рішення про його відсторонення, оскільки питання вирішене з порушенням процедури, що призвело до порушення його прав. Позивач вказував, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року була прийнята на підставі незаконного рішення наглядової ради, а тому є також незаконною та підлягає скасуванню. Також зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування рішень про його відсторонення та припинення повноважень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону України "Про господарські товариства"

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 Цивільного кодексу К України). У товариствах, в яких законом чи установчими документами передбачено утворення виконавчого органу, здійснення управлінської діяльності покладено на нього ( статті 23 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У частині першій статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону України "Про господарські товариства", яка також відсилає до статті 41 цього закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів.

Відповідно до частини першої статті 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині 3 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо у установчих документах не визначені підстави їх усунення.

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У Кодексі законів про працю України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Згідно із статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно із частиною 1-5 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

У відповідності із частинами 1-4 статті 6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" органами Товариства є: загальні збори; правління; наглядова рада; ревізійна комісія.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління. Очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. Чисельність і персональний склад правління затверджуються Кабінетом Міністрів України. Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства здійснює наглядова рада. Чисельність і персональний склад наглядової ради затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України.

На виконання Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Частина 1 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Згідно із пунктом 17 та пунктом 27 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, а також вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.

Стаття 49 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачає, що до товариства з одним акціонером не застосовуються положення статей 33 - 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.

Повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно.

Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно із частиною 1 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 "Питання акціонерного товариства "Українська залізниця"" затверджено Статут Товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця"" змінено тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Українська залізниця", а також затверджено Статут АТ "Укрзалізниця" в новій редакції.

Пунктом 54 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачено, що органами товариства є: загальні збори; наглядова рада; правління, ревізійна комісія.

Згідно із підпунктом 11 пункту 57 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" до виключної компетенції загальних зборів (Кабінету Міністрів України) належать питання, на підставі пропозицій (подання) наглядової ради призначення на посаду голови, його заступників і членів правління та звільнення їх з посади.

Згідно із пунктом 58 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" рішення з питань, визначених пунктом 57 цього Статуту, оформляються відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого за дорученням Прем`єр-міністра України або відповідно до резолюції Віце-прем`єр-міністра України розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку.

Згідно із частиною 1 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом.

Згідно із пунктом 59 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної законом і цим Статутом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність правління.

Наглядова рада діє на підставі законодавства, цього Статуту та положення про неї.

Згідно із пунктом 61 та 62 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" персональний склад наглядової ради затверджується загальними зборами.

До складу наглядової ради включаються незалежні члени наглядової ради (незалежні директори), кількість яких має становити більшість членів наглядової ради, а також члени наглядової ради - представники держави.

Пункт 72 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачає, що наглядова рада приймає рішення з питань, що належать до її виключної компетенції.

Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесене до її виключної компетенції законом або цим Статутом, для його вирішення загальними зборами.

Згідно із підпунктом 3 пункту 71 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про відсторонення голови, його заступників або члена правління від здійснення повноважень, подання пропозицій загальним зборам щодо особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови або члена правління з урахуванням пункту 96 цього Статуту.

Згідно із пунктом 87 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.

Пункт 93 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачає, що повноваження голови правління, його заступників та/або членів правління припиняються достроково у разі прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень (звільнення) голови правління, його заступників та члена правління та в інших випадках, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно із пунктом 2 Положення про принципи формування наглядової ради публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою КМУ від 20.09.2017 № 716, в редакції чинній на дату прийняття вищезазначених розпоряджень КМУ наглядова рада товариства складається із семи членів, чотири з яких повинні відповідати вимогам незалежності, визначеним законодавством.

Наглядова рада товариства формується з урахуванням профілю діяльності та стратегії товариства шляхом обрання незалежних членів, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради, і призначення представників держави (далі - члени наглядової ради).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 432-р було обрано членів наглядової ради АТ "Укрзалізниця", а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 як незалежних членів та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як представників держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Про деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця"" було затверджено Положення про наглядову раду АТ "Укрзалізниця".

Згідно підпункту1 пункту 15 Положення про наглядову раду, члени наглядової ради мають право отримувати будь-яку інформацію та документацію (за винятком інформації, що становить державну таємницю, за відсутності відповідного допуску) про товариство, якщо така інформація та документація необхідні для виконання функцій члена наглядової ради.

Отже, в порядку контролю за діяльністю правління товариства наглядова рада має право отримувати будь-яку інформацію та документи, які стосуються діяльності правління, звернення голови правління якраз і стосувалися такої діяльності.

Як свідчить витяг з протоколу № А-10/7-19 Ком.т. засідання наглядової ради АТ "Укрзалізниця" 05.04.2019 на черговому засіданні наглядовою радою Товариства, за присутності всіх членів наглядової ради та їх одноголосної згоди, було внесено зміни до порядку денного засідання наглядової ради Товариства і розглянуто питання щодо діючих членів правління АТ "Укрзалізниця".

Так, наглядовою радою, відповідно до наданих їй повноважень, прийнято рішення щодо надання пропозиції (подання) загальним зборам - Кабінету Міністрів України - припинити повноваження члена правління Товариства ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України та відсторонити з 5 квітня 2019 року члена правління Товариства ОСОБА_1. від здійснення ним повноважень члена правління до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо його звільнення.

Таким чином, рішення наглядової ради товариства, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т. засідання наглядової ради АТ "Укрзалізниця" 05.04.2019, прийняте відповідно до вимог Положення про наглядову раду АТ "Укрзалізниця", що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частини першої статті 98, частини першої статті 99 Цивільного кодексу, частини першої статті 23, пункту "г" частини п`ятої статті 41, частини першої статті 59 Закону

України "Про господарські товариства", підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством або, як зазначено у частині п`ятій статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", укладення з членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, повноважена на те наглядовою радою.

Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов`язків (частина третя статті 99 Цивільного кодексу) або відсторонення голови виконавчого органу товариства від виконання повноважень (абзац перший частини другої статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства") за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі статті 46 Кодексу законів про працю. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов`язків міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв`язку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Зазначена позиція викладена в абзацах 2-6 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 61 Закону України "Про акціонерні товариства" підстави припинення повноважень голови та/або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та/або членом виконавчого органу.

Згідно із пунктом 7.4. укладеного між сторонами контракту від 23.08.2016, член правління може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень у будь-який час.

У відповідності до підпункту 11 пункту 128 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", підписання розпорядчих документів у формі наказу є компетенцією голови правління.

Рішенням наглядової ради було делеговано голові правління забезпечити виконання прийнятого рішення.

На підставі рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 05.04.2019 (протокол № А-10/7-19 Ком.т.) Товариством видано наказ від 05.04.2019 № 723/ос, яким ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року було відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати, про що останнього було повідомлено письмово, згідно із листом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 08.04.2019.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано суду доказів незаконності наказу Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданого головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати, а тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вказаного наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Підпунктом 11 пункту 57 Статуту Акціонерного товариства "Укрзалізниця" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належать питання щодо призначення на посаду голови його заступників і членів правління та звільнення їх з посади (на підставі пропозицій (подання) наглядової ради).

Пунктом 58 Статуту Акціонерного товариства "Укрзалізниця" зазначається, що рішення з питань, визначених пунктом 57 цього Статуту, оформляються відповідним актом Кабінету Міністрів України, проект якого за дорученням Прем`єр-міністра України або відповідно до резолюції Віце-прем`єр-міністра України розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку.

Згідно з статтю 46 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", єдиними офіційними документами, що підтверджують факт проведення засідання, хід обговорення питань на засіданні та прийняття Урядом на засіданні відповідних рішень є стенограма (яка є внутрішнім документом) та протокол засідання (який є офіційним документом).

Як вбачається з протоколу № 16 засідання Кабінету Міністрів України від 17.04.2019, розділу 5 даного Протоколу "Кадрові питання", Кабінетом Міністрів України вирішено прийняти постанову "Про зміну складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця" № 456 від 17.04.2019 відповідно до якої із складу правління акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", виведено ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , припинивши відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України їх повноваження як членів правління.

Постанова № 456, якою було припинено повноваження Позивача як члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" не є актом суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання владних управлінських функцій, а є актом органу управління (загальних зборів) суб`єкта господарювання (Акціонерного товариства "Українська залізниця") до виключної компетенції якого належать вказані повноваження передбачені Статутом Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, прийнявши оскаржувану постанову, відповідач-2 реалізував свої виключні повноваження, визначені Статутом, як органу який здійснює управління корпоративними правами держави, адже реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Крім того, відповідно до пункту 5 параграфу 33 та пункту 1 параграфу 44 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 18 липня 2007 року № 950, проект акта Кабінету Міністрів з кадрових питань не потребує погодження із заінтересованими особами та проведення правової експертизи Мінюстом.

Як вбачається з пункту 2 параграфу 30 Регламенту Кабінету Міністрів України, з кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру видаються розпорядження Кабінету Міністрів. Проте, невідповідності назви прийняття даного акту, не є підставою для визнання його незаконним та скасування, оскільки вказана постанова не порушує законні права позивача.

Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вище викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін; про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" "№ 723/ос від 05.04.2019 року "По особовому складу", виданий головою правління ОСОБА_2. та членом правління ОСОБА_3. про відсторонення ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 5 квітня 2019 року від здійснення ним повноважень члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі збереженням заробітної плати та про визнання незаконною та скасування постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 456 "Про зміну складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині виведення із складу правління Акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2015 р. № 82, ст. 2719; 2016 р., № 45, ст. 1642), ОСОБА_1 та припинення відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України його повноважень як члена правління.

Враховуючи відмову суду у задоволенні ОСОБА_1 позовних вимог у названій частині, суд приходить висновку про необхідність відмови у задоволенні похідних вимог про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття наказ Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 1146/ос від 03.06.2019 про припинення трудового договору (контракту), про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 456 від 17.04.2019; про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді члена правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" з 04 червня 2019 року та про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу з 04 червня 2019 року по день ухвалення судового рішення.

Пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до частини 1статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 27.09.2022

Суддя Н.Плотницька