Київський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42015000000000584 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Куланурхва Гудаутського району, Абхазія,

громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 лютого 2022 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.02.2022 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.111 КК України в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014 і йому призначено покарання у позбавлення волі на строк 10 років.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження, стверджуючи про те, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Захисник не оспорює фактичні обставини, які суд визнав загально відомими і такими, що не потребують доказування, а саме, тимчасову окупацію з боку Російської Федерації (далі РФ) частини території України Автономної Республіки Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексію з боку РФ цієї частини території України, прийняття державою-агресором та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, повноваження якої постановою Верховної Ради України № 891-VII від 15.03.2014 були припинені, незаконних рішень. Разом з тим, зазначає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у ОСОБА_7 громадянства України, дані в протоколах огляду інтернет-видань щодо діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим, серед депутатів якої значиться ОСОБА_7 , та показання свідка ОСОБА_8 не доводять поза розумним сумнівом винуватість його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінюючи цідокази, суд не врахував, що вони не містять даних про те, що саме ОСОБА_7 приймав участь у незаконних голосуваннях та прийнятті незаконних рішень. Жодне рішення, яке прийняв незаконний самостворенийорган Автономної Республіки Крим, не містить посиланьна співучасть або співавторство ОСОБА_7 , а також факт голосування його підзахисним. Отже, суд лише припустив, що ОСОБА_7 , якийна той часбув депутатом Bерховної Ради Автономної Республіки Крим, можливо,приймав участь у голосуванні за прийняття вказаних рішень.

З огляду на викладене та положення ст.62 Конституції України вважає, що суд повинен був витлумачити усі сумніви на користь особи, оскільки причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення не доведена.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.

Як встановив суд, ОСОБА_7 вчинив державну зраду за наступних обставин.

6 березня 2014 року ОСОБА_7 , будучи громадянином України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим VI скликання, повноваження якої припинено постановою Верховної Ради України № 891-VII від 15.03.2014, в порушення п.2 ч.3 ст.2, ст.73, п.2 ч.1 ст.85, ст.132 Конституції України, п.2 ч.3 ст.3, ст.ст.6, 18, 27 Закону України Про всеукраїнський референдум, перебуваючи в приміщенні сесійної зали Верховної Ради Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул.Карла Маркса, 18, достовірно знаючи, що територія Автономної Республіки Крим є невід`ємною частиною України, з метою зміни меж території України, а також з метою сприяння іноземній державі у веденні підривної діяльності на території України, діючи умисно, взяв участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за прийняття незаконного рішення постанови О проведении общекрымского референдума № 1702-6/14, що відповідно до ст.18 Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим допомогло створити кворум для роботи засідання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, чим вчинив діяння, спрямоване на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме, надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

11 березня 2014 року, продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні сесійної зали Верховної Ради Автономної Республіки Крим за вказаною раніше адресою, взяв участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за прийняття незаконного рішення постанови О Декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя № 1727-6/14, відповідно до якої в случае, если в результате предстоящего 16 марта 2014 года прямого волеизъявления народов Крыма будет прийнято решение о вхождении Крыма, включая Автономную Республику и города Севастополь, в состав России, Крым после референдума будет объявлен независимым и суверенным государством с республиканской формой правления, Республика Крым как независимое и суверенное государство в случае соответствующих результатов референдума обратится к Российской Федерации с предложением о принятии Республики Крым на основе соответствующего межгосударственного договора в состав Российской Федерации в качестве нового субъекта Российской Федерации.

17 березня 2014 року, продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні сесійної зали Верховної Ради Автономної Республіки Крим за вказаною раніше адресою, з метою зміни меж території України, а також з метою сприяння іноземній державі у веденні підривної діяльності на території України, забезпечення функціонування незаконно створених органів, з мотиву сумніву у легітимності рішень Верховної Ради України, прийнятих після 21 лютого 2014 року, взяв участь у засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим та проголосував за прийняття незаконних рішень постанови О независимости Крыма № 1745-6/14, згідно з якою створено нелегітимне державне утворення Республика Крым, а також постанови О правопреемстве Республики Крым № 1748-6/14, у пункті 1 якої вказано, що с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года.

Крім того, 11 квітня 2014 року ОСОБА_7 , продовжуючи злочинні дії, спрямовані на проведення підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці держави, перебуваючи в приміщенні сесійної зали Верховної Ради Автономної Республіки Крим за вказаною раніше адресою, взяв участь у позачерговому засіданні незаконно створеного органу Государственный Совет Республики Крым, чим забезпечив його функціонування, де проголосував за прийняття незаконного рішення Конституцию Республики Крым, відповідно до якої Республика Крым является демократическим правовым государством в составе Российской Федерации, а территория Республики Крым является единой и неделимой и составляет неотъемлемую часть территории Российской Федерации.

Створення та діяльність на території України представницького органу іноземної держави, у якому працював ОСОБА_7 , призвели до зміни меж території України, втрати адміністративно-територіальної одиниці України, посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, забезпечили належне функціонування незаконно створених органів влади та правоохоронних органів.

Суд першої інстанції за наслідками дослідження наданих стороною обвинувачення доказів визнав загальновідомими і такими, що не потребують доказуванню, такі обставини.

Тимчасова окупація з боку РФ частини території України Автономної Республіки Крим (далі АР Крим), яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також нормативними актами самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування.

Так, постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України № 48-СФ від 01.03.2014 за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.

6 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята постанова Про проведення загальнокримського референдуму № 1702-6/14. Указом Президента України № 261/2014 від 07.03.2014 дія цієї постанови зупинена через її невідповідність вимогам ст.ст.135, 136 Конституції України, ч.3 ст.1 КонституціїАР Крим, ст.ст.1, 10 Закону України Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим, а сама вона рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною.

11 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята постанова Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя № 1727-6/14. Цією Декларацією проголошено АР Крим суверенною державою Республікою Крим. Указом Президента України № 296/2014 від 14.03.2014 дія цієїпостанови зупинена, а сама вонарішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 визнана неконституційною.

Постановою Верховної Ради України № 891-VIIвід 15.03.2014 повноваження Верховної Ради АР Крим достроково припинені.

17 березня 2014 року представники Верховної Ради АР Крим, повноваження якої припинені, прийняли постанову Про незалежність Криму № 1745-6/14, згідно з якою створено нелегітимне державне утворення Республіка Крим, а також постанову Про правонаступництво Республіки Крим № 1748-6/14, згідно з якою вищим органом влади Республіки Крим є Державна Рада Республіки Крим.

18 березня 2014 року Державна Рада Республіки Крим підписала Договір між РФ та Республікою Крим про прийняття до РФ Республіки Крим та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня 2014 року рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідаєКонституціїРФ, 20 березня 2014 року ратифікований більшістю голосів Держдуми РФ, а 21 березня 2014 року Радою Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей Договір набрав чинності 21 березня 2014 року.

21 березня 2014 року прийнятий Федеральний Конституційний Закон РФ Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ Республіку Крим та утворені в складі РФ нові суб`єкти. Республіка Крим вважається прийнятою до РФ з дати підписання Договору (ст.1 Закону РФ № 6-ФКЗ).

11 квітня 2014 року Державна Рада Республіки Крим прийняла Конституцію Республіки Крим як суб`єкта РФ.

15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України№ 1207-VII (далі Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцієюта законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.

21.04.2015 Верховною Радою України прийнято постанову Про Заяву Верховної Ради України Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків № 337-VIІI, якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН Територіальна цілісність України № 68/262 від 27.03.2014 референдум, проведений в АР Крим 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.

Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна) № 71/205 від 19.12.2016 та № 72/190 від 19.12.2017, Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів від 17.12.2018, Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна від 22.12.2018 послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України АР Крим.

Ці обставини стороною захисту в апеляційній скарзі не заперечуються, як і громадянство України ОСОБА_7 та його належність до депутатів Верховної Ради АР Крим, до якої він обирався у 2002-2006 роках депутатом від партії Комуністична партія Крим, у 2010-2015 роках депутат VI скликання (після перейменування Верховної Ради АР Крим в Государственный Совет Республики Крым), на підтвердження чого сторона обвинувачення надала копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , виданого Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 10.11.1995, протокол огляду інтернет-видань від 13.07.2015 сайту з біографією депутата Верховної Ради АР Крим ОСОБА_7 , протокол огляду інтернет-видань від 28.07.2015 відео каналу ИТВ на відеохостингу YouToube під назвою Государственный совет Республики начал принимать законы, опубліковане 18.04.2014, з якого вбачається присутність 82 депутатів у сесійній залі, протоколи огляду інтернет-видань від 28.07.2016 офіційного порталу Верховної Ради Автономної Республіки Крим з додатками у виді персональних даних про депутатів Верховної Ради АР Крим, серед яких значиться ОСОБА_7 (т.2 а.с.174-179, 201-209, т.3 а.с.15-17, т.4 а.с.148-152).

При цьому суд першої інстанції керувався Конституцією України, Законами України Про громадянство України, Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якими визначено принцип єдиного громадянства, порядок припинення громадянства України і те, що примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.

Також суд встановив, що 27 лютого 2014 року адміністративні будівлі Верховної Ради та Ради Міністрів АР Крим були захоплені озброєними підрозділами Збройних Сил РФ з вивішуванням над цими будівлями російських прапорів з одночасним зняттям Державного Прапору України. Цей факт був констатований у заяві Верховної Ради України Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків, прийнятою постановою № 337-VIІI від 21.04.2015. Крім того, вказаний факт та подальше утримування цими підрозділами під озброєною охороною та контролем будівель та голосування Верховною Радою АР Крим в цих умовах 27 лютого 2014 року за відставку уряду АР Крим з обранням на посаду нового голови уряду АР Крим ОСОБА_9 , призначення 6 березня 2014 року загальнокримського референдуму, підтверджується даними в протоколах огляду відеозаписів від 13.07.2016 та від 22.07.2016, якими є відеосюжет телеканалу СТБ передачі Вікна-Новини від 27.02.2014 під назвою Гарячий Крим, та розміщені на відеохостингу YouToube відео телеканалу Інтер від 06.03.2014 під назвами Верховный Cовет Крыма принял декларацию о независимости, Неизвестные захватили Совмин и Верховный Совет Крыма, Верховный совет Крыма принял решение о вступлении по... (т.4 а.с.25-29, 89-111).

Крім того, суд поклав в основу прийнятого рішення дані в протоколах огляду інтернет-видань від 21.12.2016 та від 22.12.2016 з додатками у виді нормативних актів Республіки Крим, розміщених на офіційних сайтах органів влади Республіки Крим за наслідками їх законотворчої діяльності, якими є:

- постанова Верховної Ради АР Крим О проведении общекрымского референдума № 1702-6/14 від 06.03.2014, яка містить посилання як на правову підставу на п.7 ч.1 ст.18, п.3 ч.2 ст.26 Конституції Автономної Республіки Крим, складається з 11 статей і нею оголошується початок процедури входження АР Крим до складу РФ як суб`єкта РФ та призначено на 16 березня 2014 року загальнокримський референдум, на якому вирішуватиметься питання про возз`єднання Криму з Росією;

- постанова Верховної Ради АР Крим О Декларации о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя № 1727-6/14 від 11.03.2014, якою затверджено Декларацію, яка передбачає за результатами референдуму, який відбудеться 16 березня 2014 року, звернення Республіки Крим до РФ з пропозицією про прийняття її до складу РФ як нового суб`єкта;

- постанова Государственного Совета Республики Крым О независимости Крыма № 1745-6/14 від 17.03.2014, якою проголошено нелегітимне державне утворення Республіка Крим, на території якої не застосовується законодавство України, не виконуються рішення Верховної Ради України та інших державних органів України, прийнятих після 21 лютого 2014 року, а державна власність України переходить у державну власність Республіки Крим, яка звертається до РФ з пропозицією про її прийняття до складу РФ як нового суб`єкта РФ зі статусом республіки;

- постанова Государственного Совета Республики Крым О правопреемстве Республики Крым № 1748-6/14 від 17.03.2014, якою визначено що вищим органом влади Республіки Крим є Государственный Совет Республики Крым;

- Конституция Республики Крым, прийнята Государственным Советом Республики Крым 11 квітня 2014 року, яка складається з 95 статей і нею передбачено, що Республіка Крим є демократичною правовою державою в складі РФ (ч.1 ст.1), рівноправним суб`єктом РФ (ч.1 ст.55), її територія є єдиною та неподільною і складає невід`ємну частину території РФ (ч.3 ст.1), депутатом Державної Ради Республіки Крим може бути обраний тільки громадянин РФ (ч.1 ст.71), а також вирішені окремі питання функціонування органів законодавчої (ст.6, 57-59, гл.5), виконавчої (ст.6, гл.4, 6), судової влади на території АР Крим (ст.6, гл.7) (т.5 а.с.58-93, 94-141).

Голосування 78 голосами з 81 присутніх (тих, хто проти і утримався, не було) депутатами Верховної Ради АР Крим 6 березня 2014 року за прийняття постанови Про проведення загальнокримського референдуму в умовах захоплення адміністративної будівлі невідомими озброєними особами під вивішеним російським прапором підтверджується даними в протоколі огляду відеозапису від 13.07.2016, яким є відеосюжет телеканалу 1+1 від 06.03.2014 під назвою Кримський парламент хоче приєднатись до Росії, протоколі огляду відеозаписів від 22.07.2016 відео телеканалу Інтер від 06.03.2014 під назвами Верховный Cовет Крыма принял декларацию о независимости, Неизвестные захватили Совмин и Верховный Совет Крыма, Верховный совет Крыма принял решение о вступлении по.., розміщених на відеохостингу YouToube (т.4 а.с.56-61, 89-111).

Одноголосне голосування 84 голосами 17 березня 2014 року за прийняття колишніми депутатами Верховної Ради АР Крим, повноваження якої були припинені, постанови Про незалежність Криму, а в ній пріоритет прийняття Республіки Крим до складу РФ як нового суб`єкта РФ, а також 83 голосами (тих, хто проти і утримався, не було) постанови Про правонаступництво Республіки Крим № 1748-6/14, згідно з якою вищим органом влади Республіки Крим є Державна Рада Республіки Крим, підтверджується даними у протоколі огляду відеозапису від 13.07.2016 відеосюжету телеканалу СТБ передачі Вікна-Новини від 17.03.2014 під назвою Кримське питання про події у будівлі Верховної Ради АР Крим, протоколі огляду інтернет-видань від 28.07.2015, а саме, відео каналу ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , опубліковане 17.03.2014 (т.2 а.с.226-234, т.4 а.с.30-40).

Одноголосне голосування 88 голосами, тобто у повному складі, ІНФОРМАЦІЯ_4 за прийняття колишніми депутатами Верховної Ради АР Крим, які діяли вже як депутати створеної ними ж Державної ради Республіки Крим за прийняття Конституції Республіки Крим, якою закріплено входження АР Крим до складу РФ під звучання державного гімну РФ, доведено даними у протоколах огляду відеозаписів від 13.07.2016, а саме, відеосюжетів телеканалу 1+1 від 11.04.2014 під назвами Крим проігнорував ОСОБА_10 , ухвалюючи новуконституцію, Кримська влада не врахувала думку ОСОБА_10 при ухваленні конституції, відеосюжету телеканалу СТБ передачі Вікна-Новини від 11.04.2014 під назвою Узаконене беззаконня, протоколах огляду інтернет-видань від 29.07.2015, зокрема, розміщених на відеохостингу YouToube та опублікованих 11.04.2014 випуску новин каналу ІНФОРМАЦІЯ_5 відео під назвою 2014. Новости сегодня Крым. Парламент республики принял новую Конституцию полуострова, відео каналу ИТВ під назвою 88 голосов за. Крым получил новую конституцию, відео служби новин ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.2 а.с.219-225, 235-246, 247-253, т.4 а.с.41-48, 62-69, 70-83).

Позиція захисника про відсутність доказів того, що ОСОБА_7 брав участь у голосуваннях та прийнятті рішень Верховною Радою АР Крим, повноваження якої були припинеі, яка є аналогічною доводам апеляційної скарги, спростовується показаннями свідка ОСОБА_8 , який з 1998 року працював у регіональній, на території АР Крим, ТОВ Чорноморська телерадіокомпанія на посадах журналіста, продюсера, головного редактора і знав обвинуваченого як публічну особу депутата Верховної Ради АР Крим VI скликання.

Як показав свідок, він бачив обвинуваченого на відео серед інших депутатів, які голосували за приєднання Криму до Росії. Депутатам, які брали участь у парламентських засіданнях та голосуваннях, після 27.04.2014 ніхто не погрожував і ні до чого не примушував.

Показання свідка про діяльність обвинуваченого, який був депутатом Верховної Ради АР Крим VI скликання, у складі Верховної Ради АР Крим та Державної Ради Республіки Крим і підтримання ним зміну меж території України шляхом від`єднання АР Крим від України та приєднання до РФ на правах її суб`єкта узгоджуються з наведеними раніше доказами, які є документами, і не викликають жодних сумнівів у їх достовірності.

До того ж, факти одноголосного прийняття рішень 17 березня 2014 року від імені Верховної Ради АР Крим колишніми депутатами 84-ма і 83-ма голосами та 11 квітня 2014 року цими ж особами, але вже як депутатами Державної Ради Республіки Крим у повному складі 88-ю голосами беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_7 брав участь у засіданнях цих органів, створюючи кворум, та в голосуваннях.

В Указі Президента України № 261/2014 від 07.03.2014 та рішенні Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14.03.2014 зазначалось, що Верховна Рада АР Крим, ухваливши постанову Про проведення загальнокримського референдуму, якою передбачено входження АР Крим до складу РФ як її суб`єкта, звернення до Президента РФ та Держдуми Федеральних Зборів РФ про початок процедури входження до складу РФ як суб`єкта РФ, винесення на референдум зазначених питань, порушила конституційний принцип територіальної цілісності України та вийшла за межі своїх повноважень. Вказана постанова також суперечить основоположним принципам суверенності та територіальної цілісності держави, закладеним у міжнародно-правових актах, зокрема принципу взаємної поваги до суверенної рівності кожної держави, що включає політичну незалежність, можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю.

В Указі Президента України № 296/2014 від 14.03.2014 та рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2014 від 20.03.2014 зазначалось, що затвердження постановою Верховної Ради АР Крим Декларації про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, прийнятої депутатами Верховної Ради АР Крим та депутатами Севастопольської міської ради, не належить до повноважень Верховної Ради АР Крим, оскільки Верховна Рада АР Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які не можуть суперечити Конституції і законам України. Конституція України не передбачає права окремої частини громадян України (в тому числі і національних меншин) на одностороннє самовизначення, в результаті якого відбудеться зміна території України як унітарної держави. Питання зміни кордонів України повинне вирішуватися на всеукраїнському референдумі, призначеному Верховною Радою України.

Що стосується постанов Про незалежність Криму № 1745-6/14 від 17.03.2014, Про правонаступництво Республіки Крим № 1748-6/14 від 17.03.2014, то вони прийняті депутатами Верховної Ради АР Крим VI скликання, повноваження якої, а відтак і самих депутатів цієї Ради, були припиненіпостановою Верховної Ради України № 891-VIІ від 15.03.2014, тобто вони є нікчемними актами з точки зору права і не породжують жодних правових наслідків, окрім юридичної відповідальності за такі дії. Як наслідок, проголошене державне утворення Республіка Крим та створення органу Державна Рада Республіки Крим є нелегітимними з моменту їх, відповідно, проголошення і створення. Конституція Республіки Крим, прийнята 11 квітня 2014 року незаконно створеним органом Державною Радою Республіки Крим, до складу якої увійшли колишні депутати Верховної Ради АР Крим VI скликання, повноваження якої припинені, також є нікчемним актом з точки зору права і не породжує правових наслідків, окрім юридичної відповідальності за такі дії.

Таким чином суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, і навів у вироку сукупність доказів на підтвердження встановлених обставин, якими повністю доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, і які з точки зору достатності та взаємозв`язку правильно покладено в обґрунтування висновків, у тому числі щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.111 КК України в редакціїЗакону № 1183-VII від 08.04.2014 державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, державній, економічній безпеці України, а саме, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставами для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, його відношення до вчиненого, яке виразилось у свідомому розірванні всіх стосунків з державою, яка надала йому право діяти від її імені, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, і правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Отже, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3