КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року Київ№ 320/11153/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбудсервіс» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбудсервіс» (місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, корпус 2) (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський (Бучанський) район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 22, офіс) (далі відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо накладення на позивача штрафу у розмірі 1528, 90 грн.

У якості підстави позову позивач зазначив про безпідставність постанови про накладення стягнень, оскільки під час перевірки було допущено порушення процедури її проведення та оформлення, а порушень прав споживачів з боку позивача вчинено не було.

Ухвалою суду від 15.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення позивачем пунктів 2.1, 4.1.2, 4.1.8, 4.4.1. та 4.4.4 умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № б/н від 15.02.2019 з ОСОБА_1 та не забезпечено надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кількість і вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Також звертав увагу, що перевірка проведена з дотриманням вимог законодавства України у сфері захисту прав споживачів, уповноважені особи позивача ознайомились з усіма документами та матеріалами перевірки, акт перевірки підписаний посадовою особою позивача в останній день перевірки.

03.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог і вважає, що відповідач не спростував наведені у позовній заяві підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмежено відповідальністю «Житлоіндбудсервіс» зареєстроване в якості юридичної особи 07.11.2006 (запис 13391020000003729) код ЄДРПОУ: 34702899 за адресою: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, корпус 2.

Одним із основних видів діяльності позивача є: 36.00 Забір, очищення та постачання води.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 19.04.2021 № 1705-ОД за погодженням із Держпродспоживслужбою від 31.03.2021 № 15.3-10/7310, направлення (посвідчення) на проведення заходу від 19.04.2021 № 1388 було проведено позапланову перевірку позивача на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів стосовно питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 .

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 22.04.2021 № 10.05.3/000105 (далі акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовані наступні порушення вимог законодавства в частині порушення статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»: порушення пунктів 2.1, 4.1.2, 4.1.8, 4.4.1, 4.4.4 умов договору про надання послуг із централізованого постачання холодної води і водовідведення № б/н від 15.02.2019 з громадянином ОСОБА_1 та не забезпечено надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кількість і вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі акта перевірки на позивача накладено стягнення:

за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації - у розмірі тридцяти відсотків вартості виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосовано штраф у розмірі 1528, 90 гривень.

Не погоджуючись із постановою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, саме в частині встановлених порушень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» суд виходив із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Відповідно до статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва двох робочих днів.

Так, в силу приписів статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1023-ХІІ ) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право за результатами перевірки накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб`єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами (частина друга статті 26 Закону № 1023-ХІІ).

Так, суд звертає увагу, що предметом позову у цій справі є саме оскарження постанови № 66 від 05.05.2021 про накладення стягнень за порушення Закону України «Про захист прав споживачів». Визнання протиправною і скасування постанови № 65 від 05.05.2021 про накладення стягнень, передбаченої статтею 14 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та припису від 29.04.2021 № 29 «Про припинення порушень прав споживача» є предметом позову у справі № 320/7097/21.

Судом встановлено, що у скарзі, адресованої Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області, громадянин ОСОБА_1 вказував, що у його квартирі відсутня можливість заміни лічильників, які вийшли з ладу і не можуть бути повірені. У зв`язку з тим, що представники ТОВ «Житлоіндбудсервіс» вимагали від нього фото не повірених лічильників, шантажували перерахунками боргів всього дому на нього, він почав отримувати рахунки на понад 100 кубометрів води на одну особу, він просив відповідача:

провести позапланову перевірку ТОВ «Житлоіндбудсервіс» з питань обґрунтованості виставлених йому рахунків;

витребувати від ТОВ «Житлоіндбудсервіс» всі акти обстеження в присутності мешканців за 3 роки та підтвердження факту відсутності витоку води із загальнобудинкової мережі;

анулювати всі рахунки виставлені з порушенням законодавства;

передати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.

Під час проведення перевірки, посадові особи відповідача встановили порушення статті 15 Закону № 1023-XII.

Так, відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з нормами статті 21 Закону № 1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.07.2019 № 690 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Правила № 690).

Згідно з пунктом 6 Правила № 690 надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і громадянином ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № б/н від 15.09.2019 (далі договір).

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість послуг визначається за встановленими тарифами та розраховується згідно з Правилами, визначеними Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», іншими нормативно-правовими актами. Тарифи на послуги є регульованими відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 4.1.2 та 4.18 договору споживач має право: на отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік Послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживі властивості; перевірку кількісних та/або якісних показників надання послуг (якість і тиск води), враховуючи відповідні показники в мережах виконання, у порядку, встановленому Правилами, іншими актами законодавства України та цим договором. Витрати, пов`язані з перевіркою кількісних і якісних показників надання послуг, відшкодовується виконавцем у разі обґрунтованості звернення споживача та споживачем у разі необґрунтованості такого звернення.

Згідно з пунктом 4.4.1 виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; надавати споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, можливі способи передачі показань квартирних засобів обліку (шляхом заповнення відповідних граф у платіжних документах, за допомогою телефонного зв`язку чи електронних сервісів, запроваджених виконавцем, тощо), а також інформацію про Правила (зазначається у цьому договорі, а також розміщується на дошці оголошень приміщенні виконавця).

Суд констатує, що ОСОБА_1 , окрім іншого, скаржився на те, що він має право не використовувати індивідуальні лічильники у зв`язку з відсутністю можливості заміни лічильників у його квартирі, які вийшли з ладу і не можуть бути повірені.

Водночас, нарахування по 100 кубометрів води на одну особу вважав протиправним і просив надати йому акти обстеження, складені виконавцем в присутності не менше двох мешканців будинку, та підтвердити факт відсутності витоку води з загально будинкової мережі, як це передбачено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (зі змінами від 18.08.2017 № 633, чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 11 цих Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;

у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Так, із акта перевірки вбачається, що відповідач зобов`язав позивача до 27.04.2021 надати відповідачу інформацію щодо нарахувань розподілу між споживачами використаної води та водовідведення відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих послуг у будівлі комунальних послуг з 2019 року по 04.2021 року.

Позивачем не заперечується ненадання такої інформації, а лише зазначається, що відповідач не мав право витребовувати таку інформацію після завершення перевірки.

Суд із цього приводу зазначає таке.

У цьому випадку відсутність такої інформації є очевидною, вона не надавалась ані під час проведення перевірки, ані після її завершення. Матеріали справи також не містять такої інформації.

Суд констатує, для факту порушення в частині надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кількість і вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення достатнім є встановлення відсутності такої інформації. Спростовувати такі твердження повинен виконавець послуги ТОВ «Житлоіндбудсервіс».

У зв`язку із цим, суд доходить висновку, що права споживача були порушенні виконавцем. Відповідач встановив факт порушення надання споживачу запитуваної ним інформації для захисту свої прав, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови № 66 від 05.05.2021 відсутні.

Щодо тверджень позивача в частині дати акта перевірки від 22.04.2021, а перевірка тривала до 23.04.2021, суд зазначає таке.

У силу частини шостої статті 7 Закону № 877-V, які наведені вище, всі вимоги до форми і змісту акта дотримані, вручений і підписаний він в останній день перевірки 23.04.2021, що підтверджується власноручним підписом посадової особи позивача.

Тому, твердження позивача, що він датований 22.04.2021 не можуть бути самостійною підставою для визнання такого акта нікчемним і як наслідок скасування оскаржуваної постанови.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з позицією, викладеною в акті перевірки, в частині наявності порушень позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, а недотримання порядку проведення перевірки й оформлення її висновків та постанови судом не установлено.

При вирішенні цієї справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду цієї справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, які б свідчили про дотримання ним Закону України «Про захист прав споживачів» та умов договору щодо надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кількість і вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи і не можуть бути підставами для задоволення заявлених позовних вимог.

У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові.

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбудсервіс» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.