Справа № 203/3431/22

2-о/0203/102/2022

УХВАЛА

19 вересня 2022 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (по Центральному району), про встановлення факту виховання дітей, встановлення факту багатодітності сім`ї,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Згідно ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В поданій заяві поставлено питання про встановлення судом факту виховання заявником його неповнолітніх та малолітніх дітей, а також встановлення факту багатодітності його сім`ї.

В обгрунтування необхідності встановлення цих фактів заявник посилався на те, що від цього залежить зміна особистих прав у сфері сімейного життя та виникнення майнових прав заявника, в тому числі, але не виключно, права на отримання соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Суд враховує, що визначений ст.315 ЦПК України перелік справ, що розглядаються у порядку окремого провадження, не є вичерпним, але доповнюватися він може лише законом.

Згідно термінів, наведених в ст.2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», сім`я з дітьми - поєднане родинними зв`язками та зобов`язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу.

Згідно термінів, наведених в ст.1 Закону України «Про охорону дитинства», багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Багатодітним сім`ям та дітям з багатодітних сімей надаються пільги, встановлені ст.13 Закону України «Про охорону дитинства».

Розміри та порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №250 від 13.03.2019 року «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім`ям», якою затверджено «Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях».

Згідно п.4 вказаного вище Порядку, призначення і виплата допомоги здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі - заявник).

Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною (п.5 Порядку).

Для призначення допомоги за умови пред`явлення паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та копії таких документів: посвідчення батьків багатодітної сім`ї (з пред`явленням оригіналу). У разі досягнення дитиною з багатодітної сім`ї шестирічного віку подається посвідчення дитини з багатодітної сім`ї (з пред`явленням оригіналу); свідоцтв про народження всіх дітей (з пред`явленням оригіналів) (п.7 Порядку).

Документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами. Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення (п.8 Порядку).

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України №209 від 02.03.2010 року «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї» затверджено «Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї», яким визначено механізм виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї багатодітної сім`ї.

Згідно п.3 вказаного Порядку посвідчення видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських (міст обласного значення), районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (далі - структурний підрозділ/виконавчий орган) і центрами надання адміністративних послуг одному з батьків незалежно від місця проживання протягом десяти робочих днів з дати подання заяви.

Пунктом 3-1 Порядку визначено, що заява для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім`ї та посвідчення дитини з багатодітної сім`ї подається одним із батьків структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики, одним із таких способів:

1) у паперовій формі - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред`являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус) або надсилання поштою (реєстрованим поштовим відправленням);

2) в електронній формі - через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (ідентифікація особи при цьому здійснюється з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг);

3) в усній формі - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред`являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус).

Згідно п.3-2 Порядку, у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу до заяви додаються документи, що підтверджують факт виховання дитини одним із батьків (копія рішення суду із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу; копія рішення суду про позбавлення батька чи матері батьківських прав, визнання батька чи матері недієздатним (недієздатною), безвісти відсутнім (відсутньою); копія свідоцтва про смерть батька чи матері, копія свідоцтва про народження дитини у разі внесення змін у зв`язку з усиновленням).

Для підтвердження відомостей про народження дітей та шлюб батьків використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Мінсоцполітики шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін`юсту та Мінсоцполітики через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством (п.3-4 Порядку).

Для підтвердження відомостей про факт виховання дитини одним із батьків використовуються відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, які передаються до Мінсоцполітики шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Державної судової адміністрації та Мінсоцполітики у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом із Державною судовою адміністрацією (п.3-5 Порядку).

З аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що поняття та статус багатодітної сім`ї, порядок надання такого статусу чітко визначені діючим законодавством, а тому вказаний факт не підлягає встановленню в судовому порядку, що узгоджується з приписами ч.2 ст.315 ЦПК України. якою визначено, що крім факт, визначених ч.1 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, вимога заявника про встановлення факту багатодітності сім`ї не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Згідно наведених вище положень п.3-2 «Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №209 від 02.03.2010 року, вбачається, що до заяви для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім`ї та посвідчення дитини з багатодітної сім`ї, для підтверджують факт виховання дитини одним із батьків можуть надаватись копія рішення суду із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу; копія рішення суду про позбавлення батька чи матері батьківських прав, визнання батька чи матері недієздатним (недієздатною), безвісти відсутнім (відсутньою); копія свідоцтва про смерть батька чи матері, копія свідоцтва про народження дитини у разі внесення змін у зв`язку з усиновленням.

Таким чином, серед переліку вказаних документів визначено, зокрема, рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, як підтвердження факту виховання дитини одним із них, а не рішення суду про встановлення факту виховання дитини.

До того ж виховання дитини є обов`язком батьків відповідно до ст.150 СК України.

Також суд враховує, що згідно ст.23 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявником поставлені питання про встановлення юридичних фактів, які не передбачені ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України та для яких встановлений інший, передбачений законом порядок, а тому вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язку з цим, у відповідності до ч.9 ст.10, п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України у відкритті провадження за заявою слід відмовити, оскільки остання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.4,10,19,186,258-260,293,315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (по Центральному району), про встановлення факту виховання дітей, встановлення факту багатодітності сім`ї.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.Ю.Казак