печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18588/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Григоренко І.В.,

при секретарі: Рябцовій Ю.О.,

за участю:

представника заявника: Соловей А.В.,

представника банку: не з`явився,

особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: ОСОБА_1 ,

представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та обслуговуючого банку - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - заявник, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просить прийняти рішення про розкриття Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк, АТ «Райффайзен Банк Аваль») банківську таємницю по рахунках:

- IBAN НОМЕР_1 (980 - українська гривня), який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (далі - особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ФОП ОСОБА_1 ), за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року із зазначенням руху коштів, їх відправника, одержувача та призначенням платежу (розшифровкою контрагентів та призначення платежу);

- IBAN НОМЕР_2 (643 - російський рубль), який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року із зазначенням руху коштів, їх відправника, одержувача та призначенням платежу (розшифровкою контрагентів та призначення платежу);

- IBAN НОМЕР_3 (840 - долар США), який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року із зазначенням руху коштів, їх відправника, одержувача та призначенням платежу (розшифровкою контрагентів та призначення платежу).

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. В ході прийнятих у лютому 2020 року заходів з метою проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу № 2336 від 27.02.2020 року було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 відмовив у допуску посадових осіб ГУ ДПС в м. Києві до проведення планової перевірки. Отже з метою встановлення явних (відомих) кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод, а також з метою встановлення фактичного обігу грошових коштів, які пройшли по розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 , законності здійснення їх перерахувань іншими господарюючими суб`єктами підприємницької діяльності, повноти декларування дохідної частини підприємницької діяльності необхідно провести аналіз інформації про рух грошових коштів по рахунках ФОП ОСОБА_1 , відкритих у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.05.2020 року справу було передано судді Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2020 року в порядку окремого провадження було відкрито провадження у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, судове засідання призначено на 02.07.2020 року.

01.07.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від ФОП ОСОБА_1 надійшли заперечення проти заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в яких останній просить залишити заяву ГУ ДПС у м. Києві без розгляду, оскільки існує спір про право, зважаючи на те, що між ФОП ОСОБА_1 та ГУ ДПС у м. Києві триває спір щодо законності та можливості проведення податкової перевірки, оскільки в України в період з 18.03.2020 року по 31.07.2020 року було встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.07.2020 року, у зв`язку з неявкою учасників справи та відсутністю доказів, що вони повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 12.08.2020 року.

12.08.2020 року до суду від представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою заявника в судове засідання.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2020 року суд, у зв`язку із задоволенням клопотання представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.10.2020 року.

22.10.2020 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному справу було знято зі складу та призначено на 23.11.2020 року.

В судове засідання 23.11.2020 року з`явились представник заявника, особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та представник особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці. Представник Банку в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Банку.

Представник ГУ ДПС у м. Києві в судовому засіданні підтримав вимоги заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.

ФОП ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечували та просили в її задоволені відмовити.

Вислухавши пояснення представника заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, представника особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ГУ ДПС у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у м. Києві.

Підпунктами 16.1.2-16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);Для виконання покладених на них функцій податкові органи наділені правами, передбаченими у ст. 20 ПК України.

Так, згідно із пп.пп.пп. 20.1.2, 20.1.3, 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як визначено у пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно із п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У пункті 77.6 ст. 77 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Так, згідно із п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як визначено у ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, на підставі затвердженого Державною податковою службою України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, 27.02.2020 року ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 2336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 )». Так, на підставі ст. ст. 20, 77, 82 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 розділу IV Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, валютного - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року та іншого законодавства за відповідний період наказано провести документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з 17.03.2020 року по дату завершення перевірки тривалістю 10 робочих днів.

Копія вказаного наказу та повідомлення № 10276/ФОП/26-15-42-04-27 від 27.02.2020 року були направлені ФОП ОСОБА_1 28.02.2020 року, що підтверджується фіскальним чеком, копія якого наявна в матеріалах справи, та, відповідно до роздруківки із сайту Укрпошти, одержані останнім 05.03.2020 року.

На підставі наказу № 2336 від 27.02.2020 року ГУ ДПС у м. Києві були оформлені направлення на перевірку № 519/26-15-42-04 від 17.03.2020 року та № 520/26-15-42-04 від 17.03.2020 року на ім`я головного державного ревізора-інспектора відділу планових перевірок самозайнятих осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Тібанкова В.С. та головного державного ревізора-інспектора відділу планових перевірок самозайнятих осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Кияниці В.В.

Вказані направлення були пред`явлені ФОП ОСОБА_1 17.03.2020 року та останньому вручено копію наказу № 2336 від 27.02.2020 року, проте, ФОП ОСОБА_1 відмовив у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки у зв`язку із оскарженням дій державної податкової служби щодо включення його у план-графік та наказу ГУ ДПС у м. Києві № 2336 від 27.02.2020 року в судовому порядку.

Наказом № 3098 від 17.03.2020 року внесено зміни до п. 1 Наказу № 2336 від 27.02.2020 року, а саме, зазначено адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно Наказу № 3099 від 17.03.2020 року «Про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 )», проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) зупинено.

Так, ФОП ОСОБА_1 оскаржив наказ ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2020 року № 2336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )» до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2020 року у справі № 640/5904/20 в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу № 2336 від 27.02.2020 року відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2020 року у справі № 640/5904/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 640/5904/20 набрала законної сили.

Отже, оскільки документальна планова виїзна перевірка була включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ № 2336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 )», копія якого разом із повідомленням № 10276/ФОП/26-15-42-04-27 від 27.02.2020 року були направлені ФОП ОСОБА_1 , а на підставі наказу № 2336 від 27.02.2020 року ГУ ДПС у м. Києві були оформлені направлення на перевірку, які були пред`явлені ФОП ОСОБА_1 та останньому вручено копію наказу, то ГУ ДПС у м. Києві діяла в межах наданих їй повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві позбавлено можливості провести документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 .

З приводу посилання ФОП ОСОБА_1 на встановлений п. 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок в період з 18.03.2020 року по 31.07.2020 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: - документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; - документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; - фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: - обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На виконання вказаної норми заявником було прийнято наказ № 3099 від 17.03.2020 року «Про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 )», яким наказано зупинити з 17.03.2020 року проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, валютного - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року та іншого законодавства за відповідний період, призначеної наказом ГУ ДПС у м. Києві від 27.02.2020 року № 2336 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )» із змінами.

Отже, по-перше, недопуск ФОП ОСОБА_1 посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до перевірки мав місце 17.03.2020 року, тобто до початку дії мораторію, а, по-друге, документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 була зупинена, як того вимагає п. 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та не надано ГУ ДПС у м. Києві інформацію про рух коштів по рахункам ФОП ОСОБА_1 , відкритих у АТ «Райффайзен Банк Аваль», з метою встановлення явних (відомих) кредиторів та дебіторів, які здійснювали фінансово-господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод, а також встановлення фактичного обігу грошових коштів, які пройшли по розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 , законності здійснення їх перерахувань іншими господарюючими суб`єктами підприємницької діяльності, повноти декларування дохідної частини підприємницької діяльності, ГУ ДПС у м. Києві вважає, що отримати вказану інформацію можливо лише шляхом розкриття банківської таємниці.

Частиною 1 ст. 1076 ЦК України встановлено, що банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Як визначено у частинах 1-3 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: 1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; 2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; 3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; 4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у в постанові від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» зазначив, що банківська таємниця за своїм правовим режимом відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. У зв`язку із цим вона суворо оберігається законодавством України. Проте встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки передбачено правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації. Саме на суд як орган державної влади покладено обов`язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у в постанові від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» зазначено, що правовий режим банківської таємниці визначається, зокрема, ст. ст. 1058, 1076 ЦК України, ст. ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватись безпосередньо банками або на підставі рішення суду та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, кола суб`єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу, у зв`язку із цим при розгляді справи слід ураховувати положення ПК України та спеціальних законів, зокрема: «Про Національний банк України», «Про державну податкову службу в Україні», «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про Антимонопольний комітет України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про виконавче провадження» та інших.

Коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається законом (ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») і може змінюватися тільки на підставі закону. При цьому вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів (п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у в постанові від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб»).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у в постанові від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Згідно із п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у в постанові від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» при розгляді справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, за заявою органу державної податкової служби суду слід звертати увагу, зокрема, на таке.

Відсутність у справі рішення (наказу) керівника відповідного органу державної податкової служби про проведення документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної перевірки платника податку не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви (за винятком випадків, коли за обставинами справи це є необхідним і є підставою заяви), оскільки ці документи, як докази у справі, оцінюються судом за правилами статті 212 ЦПК поряд з іншими наданими суду доказами.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Аналізуючи викладене, суд вважає, заяву ГУ ДПС у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відносно ФОП ОСОБА_1 про обсяг та обіг коштів по рахунках, відкритих в АТ «Райффайзен Банк Аваль», обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як слідує із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 має розрахункові рахунки, відкриті у АТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

- IBAN НОМЕР_1 (980 - українська гривня),

- IBAN НОМЕР_2 (643 - російський рубль),

- IBAN НОМЕР_3 (840 - долар США).

При цьому, суд зазначає, що посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що провадження у справах за зверненнями податкових і митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень прямо врегульовано ст. 238 КАС України, тобто їх розгляд здійснюється в порядку адміністративного судочинства, не заслуговує на увагу, оскільки за приписами ст. 347 ЦПК України, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

Отже, справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 350 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про розкриття банком таємниці, яка містить банківську таємницю.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 19 Конституції України, ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 16, 20, 75, 77, 78, 81 Податкового кодексу України, ст.ст. 263-265, 273, 293-294, 347-350 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та обслуговуючого банку - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» надати Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві інформацію, що містить банківську таємницю, щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а саме, інформацію із зазначенням руху коштів, їх відправника та одержувача, призначення платежу за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року по рахунках: IBAN НОМЕР_1 (980-українська гривня), IBAN НОМЕР_2 (643-російській рубль), IBAN НОМЕР_3 (840-доллар США).

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником у п`ятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копії рішення направити банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація.

Суддя І.В. Григоренко