21.09.2022 Справа № 756/2638/19

Унікальний №756/2638/19

Провадження № 2/756/141/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шевчука А.В.,

при секретарях: Парфенчик К.В., Демченко І.В.,

Олифіренко Д.М.

за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Калюжгого С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солошенко Андрій Віталійович про захист прав споживача, стягнення грошових коштів банківського вкладу, пені, моральної шкоди, витрат на правову допомогу та встановлення нікчемності і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солошенко А.В. про захист прав споживача, у якому просила: стягнути 200 000 грн. гарантованої суми відшкодування за вкладами спадкодавця у неплатоспроможному ПАТ «Кредитпромбанк»; у порядку ст. 625 ЦК України стягнути інфляційні втрати за період з 14.05.2018 року по 21.02.2019 року у розмірі 25 700 грн. та 3% річних у розмірі 4 652 грн. 05 коп.; згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути 3% пені від вартості послуг за кожен день прострочення у розмірі 1 698 000 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди 177 456 грн. 82 коп. Крім того, просила встановити нікчемність і застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо факту видачі 16.06.2015 року неналежній особі банківського вкладу у сумі 200 000 грн., який належав позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.07.2016 року.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її двоюрідний брат - ОСОБА_4 , який був вкладником і мав відкриті у ПАТ «Кредитпромбанк» два рахунки банківського вкладу. Так на рахунку № НОМЕР_1 грошова сума залишку, станом на 28.01.2016 року складала 15561,91 доларів США, а на рахунку № НОМЕР_2 грошова сума залишку складала -143,54 долара США.

ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.07.2016 року, у тому числі на усі банківські вклади на його ім`я.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №151 "Про віднесення ПАТ «Кредитпромбанк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №53 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Кредитпромбанк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Кредитпромбанк».

Згідно з повідомленням з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 15.05.2015 року ПАТ «Кредитпромбанк» почав виплати коштів вкладникам за договорами строк дії яких закінчився в період дії тимчасової адміністрації та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалася через установи ПАТ «Державний ощадний банк України».

За твердженням позивача на неодноразові звернення до ПАТ «Державний ощадний банк України» про виплату їй 200 000 грн. гарантованої суми відшкодування за вкладами спадкодавця у неплатоспроможному ПАТ «Кредитпромбанк» з 14.05.2018 року отримувала відписки і лише з відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.09.2018 року дізналася, що за інформацією отриманою від АТ «ОЩАДБАНК» на запит Фонду, 16.06.2015 року у територіально відокремленому безбалансовому відділенні №10026/0143 ПАТ «Державний ощадний банк України», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул., Тимошенко, 12 була здійснена виплата грошових коштів за вкладом громадянина ОСОБА_4 , відкритим в ПАТ «Кредитпромбанк» довіреній особі гр. ОСОБА_5 згідно нотаріально посвідченої довіреності від 03.04.2015 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського Міського нотаріального округу Солошенком А.B. При цьому, за фактом отримання коштів ймовірно неналежною особою Головним управлінням по м. Києву та Київській області АТ «ОЩАДБАНК» була подана заява до ГУ Національної Поліції в м. Києві.

Таким чином, оскільки брат позивача - ОСОБА_4 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , а банківський вклад померлого було неправомірно виплачено ПАТ «Державний ощадний банк України» 16.06.2015 року невідомій особі на підставі явно сумнівної довіреності датованої 03.04.2015 року з посвідчувальним написом відносно іншої особи, просила про задоволення позовних вимог.

За твердженням позивача прийнята службовою особою ПАТ «Державний ощадний банк України» для ідентифікації особи і її повноважень на отримання коштів довіреність від імені ОСОБА_4 після його смерті із кричущими помилками та неточностями у її тексті свідчить про вину ПАТ «Державний ощадний банк України» та порушення вимог ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.п. в), п. 5.1., 5.2., 5.5., 5.9 Постанови Правління НБУ №189 від 14.05.2003 року, що у свою чергу і стало основною причиною спричинення позивачу як матеріальної так і моральної шкоди.

Також, ОСОБА_1 вважає, що на правовідносини які виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів», що дає їй можливість вимоги від АТ «ОЩАДБАНК» пені у розмірі 3% вартості простроченої послуги за кожен день прострочення.

Крім того, керуючись ст. 23 ЦК України та враховуючи глибину душевних страждань, їх тривалість та характер, компенсацію завданої моральної шкоди ОСОБА_1 оцінює в розмірі 177456 грн. 82 коп., яку просить стягнути із АТ «Державний ощадний банк України» як заподіювача шкоди.

З огляду на зазначене, просила про задоволення позовних вимог та стягнення в рахунок компенсації витрат на правову допомогу 74 293 грн.

Заперечуючи проти позову представником АТ «ОЩАДБАНК» подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтуваннях відзиву представник АТ «Державний ощадний банк України» вказує, що в позові відсутні належні докази того, що банком порушені вимоги чинного законодавства України чи прав позивача. Оскільки між позивачем та AT «Державний ощадний банк України» відсутні правовідносини, що виникають між вкладником та банком, та взагалі будь-які договірні відносини, відсутні підстави для застосування норм матеріального права, що регулюють відносини банківського вкладу або розрахунково касового обслуговування. Відповідач як банк-агент проводив виплати вкладникам ПАТ «КредитПромБанк», а тому є лише банком-агентом, і фактично - повіреним Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на якого було покладено виключно обов`язок виплати коштів в сумі 200 000 грн., згідно Договору, укладеного між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та АТ «Ощадбанк». За таких обставин АТ «Ощадбанк» не є належним відповідачем по даній справі.

Також, представник АТ «Державний ощадний банк України» посилався на те, що норми ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 щодо виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб належних їй коштів, як вкладнику неплатоспроможного банку, оскільки вказані правовідносини врегульовані спеціальним законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який не передбачає сплати пені та відшкодування моральної шкоди.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солошенко А.В. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду судової справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Згідно довідки ПАТ «КредитПромБанк» №27/51.4-8537-01 від 29.02.2016 року у ОСОБА_4 на належних йому рахунках: № НОМЕР_1 грошова сума залишку, станом на 28.01.2016 року складала 15561,91 доларів США, а на рахунку № НОМЕР_2 грошова сума залишку складала -143,54 долара США.

ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.07.2016 року зареєстровано в реєстрі за №1205, у тому числі на вказані банківські вклади ПАТ «Кредитпромбанк» (а.с. 42).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №151 "Про віднесення ПАТ «Кредитпромбанк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №53 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Кредитпромбанк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Кредитпромбанк».

Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку, що на даний час становить - 200 000 грн.

Згідно з повідомленням з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 15.05.2015 року ПАТ «Кредитпромбанк» почав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився в період дії тимчасової адміністрації та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися через установи АТ «Державний ощадний банк України».

Таким чином, ОСОБА_1 28.03.2018 року звернулася до АТ «Державний ощадний банк України» із вимогою повідомлення про стан вкладів ОСОБА_4 та 05.05.2018 року отримала лист відмову №11/5-17/584/2364/2018-00с із зазначенням того, що інформація про банківський вклад є банківською таємницею.

На звернення до АТ «Державний ощадний банк України» від 14.05.2018 року із вимогою про видачу грошових коштів належних ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.07.2016 року у сумі 200 000 грн., які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавцю ОСОБА_4 , отримала відповідь із посиланням на попередній лист відмову АТ «Державний ощадний банк України» від 05.05.2018р. № 11/5-17/584/2364/2018-00с.

Згодом ОСОБА_1 отримала лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вих. 34- 036-17779/18 від 04.09.2018 року згідно якого: «... За інформацією, отриманою від АТ «ОЩАДБАНК» на запит Фонду, 16.06.2015 у територіально відокремленому безбалансовому відділенні №10026/0143 АТ «ОЩАДБАНК», яке розташоване за адресою: місто Київ, вул., Тимошенко, 12 була здійснена виплата грошових коштів за вкладом громадянина ОСОБА_4 , відкритим в ПАТ «КРЕДИТПРОМБАНК» довіреній особі гр. ОСОБА_5 згідно нотаріально посвідченої довіреності від 03.04.2015 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського Міського нотаріального округу Солошенком А.B. 3а фактом отримання коштів "ймовірно неналежною особою Головним управлінням по м. Києву та Київській області АТ «ОЩАДБАНК» була подана заява до ГУ Національної Поліції в м. Києві. Вважаємо, що при виплаті коштів за вкладом гр. ОСОБА_4 було порушено вимоги Положення при проведенні ідентифікації особи, яка звернулась за отриманням відшкодування...».

Згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Ст. 244 ЦК України визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

З огляду на зміст ст.ст. 237, 244 ЦК України, необхідною умовою для виникнення правовідносин представництва є волевиявлення довірителя, яке виражається, зокрема, у видачі письмової довіреності.

Таким чином, видача довіреності на представництво інтересів можлива лише за життя, дієздатною особою.

Судом встановлено, що згідно з заявою на видачу готівки №1, грошові кошти в сумі 200000,00 грн. виплачені 16.06.2015року в системі переказів «Швидка копійка» через касу ТВБВ №10026/0143 громадянину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 15.03.2012р., місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), який представляв інтереси ОСОБА_4 на підставі Довіреності, засвідченої 15.06.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солошенком A.B. (реєстраційний номер 1176). Зазначені кошти ОСОБА_5 перераховані шляхом поповнення карткового рахунку № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_5 , на загальну суму 200 000,00 грн. переказ від 16.06.2015р. №205306781. Ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_5 та наданих документів 16.06.2015року здійснила начальник операційного відділу ТВБВ №10026/0143 ОСОБА_6 .

У відповідності до Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в судовому засіданні не з`ясовується дійсність довіреності на представництво інтересів останнього, оскільки він фізично не міг оформити довіреність у 2015 році, що однозначно свідчить про її фальсифікацію, а отже використання для отримання грошових коштів за вкладом громадянина ОСОБА_4 у неправомірний спосіб.

Зі змісту так званої довіреності вбачається що ця довіреність начебто видана 03.04.2015 року від імені особи, на прізвище « ОСОБА_7 », разом з тим, зверху цього напису, рукописним текстом здійснено напис « ОСОБА_4 », при чому напис « ОСОБА_7 » у цьому випадку не був закреслений. Крім того, на другій (зворотній) сторінці цієї довіреності є посвідчувальний напис: «...Місто Київ. Україна, п`ятнадцятого червня дві тисячі п`ятнадцятого року. Ця довіреність посвідчена мною Солошенком А.В. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Довіреність підписана Казантєвим Дмитром Олександровичем у моїй присутності. Особу його встановлено, дієздатність перевірено...».У вказаному дорученні зазначені відомості про паспорт довірителя серії НОМЕР_6 виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.03.2000 року. Разом з тим ця інформація не відповідає дійсності, так як дійсні серія і номер паспорту ОСОБА_4 були НОМЕР_7 .

Таким чином, невідповідність вимогам до форми так званої довіреності, наявність явних грубих помилок у її змісті є очевидними.

Порядок ідентифікації особи для проведення виплат відшкодувань визначено Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за №1548/21860, в тому числі: звірка реквізитів документів вкладника або представника особи, яка звернулася за отриманням відшкодування. Положенням передбачено, що результат перевірки даних особи, яка звернулася за отриманням відшкодування до Фонду (банку-агента), встановлюється після перевірки кожного окремого елемента інформації про особу. Такими елементами є: прізвище, ім`я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серія та номер паспортного документа (за наявності); дата видачі паспортного документа; найменування або код органу, яким виданий паспортний документ.

Крім іншого, у відповідності до Договору №1 укладеного між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та АТ «Державний ощадний банк України» банк зобов`язаний здійснити відшкодування іншим особам згідно чинного законодавства України за умови надання довіреності, якщо вклад був відкритий не на їх ім`я. Виплата за довіреністю здійснюється, якщо у довіреності передбачене право представника на отримання відшкодування коштів від Фонду гарантування або надане загальне формулювання про право отримувати будь-які кошти у будь-яких установах (Т 1. А.с 231).

З огляду на зазначене, відповідальний працівник банку-агента при виплаті коштів за вкладом зобов`язаний не лише формально з`ясувати реквізити документів вкладника або представника особи, але й детально перевірити зміст довіреності та переконатись у повноваженнях останнього на отримання відшкодування.

Таким чином, суд погоджується із тим, що при виплаті коштів за вкладом гр. ОСОБА_4 було порушено вимоги та правила ідентифікації особи, яка звернулась за отриманням відшкодування та здійснено виплати неналежній собі, що дає право ОСОБА_1 , як спадкоємцю після смерті ОСОБА_4 звернутися до суду про захист порушеного права.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Виплата відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами неплатоспроможних банків та порядок такого відшкодування врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012р. за №1548/21860.

З приписів статей 26, 27 та 48 Закону та Розділів III і IV Положення - Фонд починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника), стаття 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Ощадбанк» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб укладено Договір №1 про здійснення виплат гарантованих сум відшкодувань за загальним реєстром від 13.05.2015 року. Предметом Договору є здійснення виплати банком відшкодувань на підставі наданого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, шляхом переказу коштів через електронну внутрішньобанківську платіжну систему термінових переказів коштів по Україні в національній валюті - «Система термінових переказів «Швидка копійка». Банк виступає банком - агентом Фонду гарантування. За своєю правовою природою договір відноситься до договору доручення (ст. 1000 ЦК України).

За проведення виплати коштів на користь вкладників неплатоспроможних банків АТ «Ощадбанк» відповідає перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в межах укладеного Договору, як повірений перед довірителем.

Таким чином, АТ «Ощадбанк» є лише банком - агентом, на якого було покладено виключно обов`язок виплати коштів в сумі 200 000,00 грн., від імені та за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно Договору про здійснення виплат гарантованих сум відшкодувань, укладеного з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки між Позивачем та AT «Ощадбанк» відсутні правовідносини, що виникають між вкладником та банком, та взагалі будь-які договірні відносини, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що регулюють відносини банківського вкладу та/або розрахунково касового обслуговування.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) (територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно з ч. 1 ст. 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це Фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги") не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що виплата гарантованих сум відшкодування вкладникам збанкрутілих банків не є послугою в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», а правовідносини, що складаються між фізичною особою, що згідно законодавства має право на таке відшкодування та банком не є відносинами споживача послуги та особи, що надає послугу, оскільки виплата коштів банком - агентом здійснюється в межах чітко визначеної законодавством процедури, а не у якості послуги, що надається клієнтам, а тому до спірних правовідносин не може бути застосовано ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Більше того, у відповідності до Договору №1 укладеного між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та АТ «Державний ощадний банк України», банк не здійснює виплату відшкодування на підставі свідоцтва про право на спадщину, а рекомендує спадкоємцям звернутися безпосередньо до Фонду гарантування.

З огляду на зазначене, суд не виключає права ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладами спадкодавця у неплатоспроможному ПАТ «Кредитпромбанк», однак вважає, що АТ «Ощадбанк» не є належним відповідачем по даній справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Таким чином, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З огляду на зазначене, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну неналежного відповідача суду не подано, більше того за заявою позивача остання просить розглядати справу із вимогами саме до АТ «Державний ощадний банк України» за їхньої відсутності на підставі наданих доказів.

Враховуючи вищенаведене, позицію позивача щодо складу осіб які мають брати участь у справі, відсутність клопотань про заміну неналежного відповідача, позовні вимоги до АТ «Державний ощадний банк України» не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 237, 244, 1000 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст. 1, ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 297 ГК України, ст.ст.7, 10, 12, 13, 48, 51, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солошенко Андрій Віталійович про захист прав споживача, стягнення грошових коштів банківського вкладу, пені, моральної шкоди, витрат на правову допомогу та встановлення нікчемності і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2022 року.

Суддя А.В. Шевчук