Справа № 420/9038/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області(код ЄДРПОУ40108740, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » та наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.07.2022 року № 1086 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 22.06.2022 року № 937», -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 липня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ40108740, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 ».

Також позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача судові витрати, документальне підтвердження яких будуть надані не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 05 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позов обґрунтовано тим, що з 07.11.2015 року позивач проходить державну службу в Національній поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеської області від 15.11.2016 року № 1461 о/с державний службовець шостого рангу ОСОБА_1 була переведена на посаду начальника відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області та наказом Головного управління Національної поліції в Одеської області від 22 червня 2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » була притягнута до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення «догана».

Позивачка вважає цей наказ незаконним, прийнятий не в межах, спосіб та порядку, що визначені чинним законодавством, а тому він має бути скасований.

Так, на думку позивача, у порушення вимог чинного законодавства цей наказ не містить чіткого формулювання суті вчиненого порушення, даних про наявність вини або бездіяльності, дані про шкідливі наслідки та причинний зв`язок, час вчинення та час виявлення самого проступку, обґрунтування саме виду стягнення як догана.

З тексту оскарженого наказу неможливо встановити, які саме посадові обов`язки та доручення неналежно виконувались позивачем, в чому виразилось завдання шкоди авторитету Головного управління, тобто не конкретизовано у чому полягає суть виявлених проступків та чи дійсно таке порушення з його боку мало місце. Наказ містить загальні посилання на статті 7,8, ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про державну службу», та не зазначено які саме правові норми та пункти ст. 56 Закону України «Про державну службу» позивачем було порушено.

Також позивач зазначила, що в оскарженому наказі зазначено про порушення позивачем наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171, при цьому позивачку не ознайомлювали з цим наказом.

Окрім цього, позивачка звертає увагу на порушення строку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 148 КЗпП України, оскільки доповідна записка про невихід позивача на роботу без попередження та погодження з 03.03.2022 року по 04.03.2022 року була складена 21 квітня 2022 року.

Також позивачка зазначила, що за березень місяць 2022 року їй була виплачена заробітна плата в повному обсязі без будь-яких утримань, що підтверджує виконання службових обов`язків позивачкою.

Також позивачка зазначила, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. 02 березня розбомбили будівлі ГУНП та СБУ в Харківській області, що психологічно вплинуло на подальше переживання за збереження життя підлеглих співробітників, а тому в телефонній переписці через месенжер «Вайбер» повідомлено про роботу 03-04 березня 2022 року дистанційно.

Тому, на думку позивачки, прогули, які зазначені в актах від 03.03.2022 року та 04.03.2022 року не відповідають дійсним обставинам справи та є сфабрикованими.

До суду 22 липня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додані належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 21.04.2022 року до УГІ ГУНП в Одеській області від керівника УФЗБО ГУНП надійшли матеріали відносно підлеглих - державних службовців, які відповідно до доповідної записки, порушили вимоги чинного законодавства, зокрема ОСОБА_1 не вийшла на службу без поважних причин, що було підтверджено відповідними актами, на підставі якої було прийнято наказ ГУНП в Одеській області від 28.04.2022 року № 648 «Про порушення дисциплінарного провадження». Наказом ГУНП в Одеській області було продовжено тривалість дисциплінарного провадження на 30 днів.

За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією надано подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення «догана».

Відповідач зазначив, що наказом Національної поліції України від 23.02.2022 року №171, який був виданий на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні» та Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС України від 10.12.2015 року № 1560, особовий склад на час дії правового режиму надзвичайного стану був переведений на посилений варіант службової діяльності.

Також відповідач звернув увагу, що 03 та 04 березня 2022 року накази ГУНП в Одеській області в частині дистанційної роботи підлеглих, у тому числі державних службовців, не видавались.

Також відповідач зазначив, що є безпідставні посилання позивача на приписи КЗпП України, оскільки у цьому випадку має бути застосовані норми спеціального законодавства, тобто ЗУ «Про держану службу».

Щодо нарахування та виплати заробітної плати за березень місяць 2022 року в повному обсязі, відповідач зазначив, що з цього приводу була опитана ОСОБА_2 , яка повідомила, що заробітну плату за березень 2022 року позивачу нараховано у повному обсязі, оскільки вона очікувала надання виправдувальних документів, а тому, на думку відповідача, такі доводи не підтверджують факт виконання позивачем службових обов`язків у ці дні.

Щодо дистанційної роботи відповідач звернув увагу, що за інформацією наданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 14.07.2022 року за № 14/851 вбачається, що у відповідності до функціональних обов`язків позивача здійснювати роботу дистанційно неможливо, у звязку з тим, що у роботі використовується відповідне програмне забезпечення інформаційно-аналітична система «МІЯ», яке установлено на персональних службових комп`ютерах, розташованих в службових кабінетах УФЗБО ГУНП в Одеській області.

Таким чином, відповідач зазначив, що дисциплінарна комісія з`ясувала, що 03 та 04.03.2022 року начальник відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП державний службовець шостого рангу ОСОБА_1 на службу без поважних причин не вийшла, а 25,28.02.2022 року, 01,02,03, 04 та 07.03.2022 року безпідставно дозволила підлеглим порушувати вимоги Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області та наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 177.

Тому відповідач вважає, що оскаржений наказ є правомірним.

Ухвалою суду від 29 липня 2022 року заяву позивача про уточнення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.

До суду 05 серпня 2022 року від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивачка просить:

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » та наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.07.2022 року № 1086 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 22.06.2022 року № 937».

Уточнений адміністративний позов обґрунтовано тим, що пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.07.2022 року № 1086 внесені зміни до шостого абзацу констатуючої частини наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937, виклавши його у такій редакції: «Дисциплінарною комісією за матеріалами дисциплінарної справи установлено, 24.02.2022, 25.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022,04.03.2022, що начальник відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області державний службовець шостого рангу ОСОБА_1 у порушення вимог п.7,8 ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «Про державну службу», ст. 60-2 КЗпПУ, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171, п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.0.2022 року № 177, та п. 1, 9 Посадових інструкцій, безпідставно (без видання відповідного наказу ГНП в області) прийняла рішення щодо перебування підлеглих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на дистанційній роботі за місцем мешкання, та 03.03.2022 року та 04.03.2022 року ОСОБА_1 безпідставно перебувала на дистанційній роботі», а також внесені зміни до п. 1 розпорядчої частини оскарженого наказу в частині перелічування нормативно-правових актів, що порушені позивачем, залишаючи без змін застосовано дисциплінарне стягнення «догана».

На думку позивача, відповідач, видаючи наказ від 13.07.2022 року № 1068 визнає факт безпідставного застосування до позивача нормативно-правових актів, які вона не порушувала, що є підставою для скасування наказу № 937 від 22.06.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні (ч. 8 ст. 47 КАС України).

Враховуючи, що позивач подала заяву про збільшення позовних вимог в межах строку встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України та з дотриманням вимог передбачених ч. 8 ст. 47 КАС України, суд доходить висновку щодо необхідності прийняття до розгляду цієї уточненої позовної заяви.

Відповідачем не надано до суду відзив уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 01 вересня 2022 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином засвідчену копію наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171 та Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.0.2022 року № 177, та зобов`язано надати до суду протягом п`яти днів з дати отримання копії вказаної ухвали, та зупинено провадження у справі до отримання копії витребуваних судом доказів.

До суду через канцелярію 07 вересня 2022 року від відповідача надійшли витребувані судом документи.

Також до суду 07 вересня 2022 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено та відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Одеської області від 15.11.2016 року № 1461 о/с, державний службовець шостого рангу ОСОБА_1 переведена на посаду начальника відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області.

Суд встановив, що 21.04.2022 року керівником УФЗБО ГУНП подана доповідна записка до УГІ ГУНП в Одеській області про встановлення факту порушення трудової дисципліни в частині тривалої і безпідставної відсутності на роботі протягом усього робочого дня без поважних причин, в період з 24 лютого по 07 березня поточного року, з боку окремих працівників УФЗБО ГУНП в Одеській області, у тому числі ОСОБА_1 (з 03.03.2022 року по 04.03.2022 року), що підтверджено актами про відсутність на робочому місці від 03. та 04.03.2022 року.

Також суд встановив, що на підставі цієї доповідної записки прийнято наказ ГУНП в Одеській області від 28.04.2022 року № 648 «Про порушення дисциплінарного провадження», яким порушено дисциплінарне провадження та утворена дисциплінарна комісія та наказом ГУНП в Одеській області було продовжено тривалість дисциплінарного провадження на 30 днів.

Матеріалами дисциплінарного провадження підтверджено, що на засідання дисциплінарної комісії буда запрошена ОСОБА_1 для опитування та запропоновано надати пояснення з метою перевірки інформації, викладеної у доповідної записки щодо невиходу на службу без поважних причин 03 та 04.03.2022 року.

У письмовому поясненні ОСОБА_1 повідомила, що під час запровадження воєнного стану керівник УФЗБО ГУНП Т. Францева надала усне доручення щодо самостійного визначення наявності підлеглих на робочому місці за службовою необхідністю, та прийняла рішення щодо щоденного подання списків особового складу по їх роботі, із визначенням місця знаходження. На підтвердження своїх пояснень позивач додала роздруківки з месенджеру «Вайбер».

Дисциплінарна комісія звернула увагу, що твердження ОСОБА_1 щодо її перебування 03.03.2022 року на робочому місці за місцем дислокації УФЗБО ГУНП (по АДРЕСА_2 ) не підтвердились.

Також дисциплінарна комісія з`ясувала, що позивач стверджувала, що 04.03.2022 року вона виконувала свої посадові інструкції та для підтвердження цього долучила додаток № 3 та за результатами вивчення цього документу (створеного власноручно позивачем) комісією з`ясовано, що на ньому зроблено копію супровідного листа Кінологічного центру ГУНП в Одеській області від 04.03.2022 року № 26/78, адресованого начальникові УФЗБО ГУНП ОСОБА_6 , та вивченням журналу обліку вихідних та внутрішніх документів з`ясовано, що дійсно супровідний лист було зареєстровано 04.03.2022 року, але перевіркою Журналу реєстрації вхідних документів встановлено, що цей лист надійшов до канцелярії УФЗБО ГУНП лише 17.03.2022 року.

Тому дисциплінарна комісія встановила, що 04.03.2022 року позивач отримати вказаний документ для виконання не могла, оскільки він фактично 17.03.2022 року надійшов до канцелярії УФЗБО ГУНП.

Також в ході дисциплінарного провадження комісією з`ясовано, що позивач дозволяла залишатися дома підлеглим, на що опитана позивач зазначила, що у вказані дні її підлеглі за усною вказівкою ОСОБА_7 та за її згодою перебували за місцем мешкання.

Опитана ОСОБА_8 (пояснення від 19.05.2022) факт переходу особового складу на дистанційну форму роботи заперечила, при цьому ствердила, що не надавала з цього приводу вказівок, особовий склад працював в штатному режимі. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (пояснення від 19.05.2022 року) підтвердили з цього приводу пояснення ОСОБА_7 у повному обсязі.

В ході дисциплінарного провадження комісією вивчена посадова інструкція та службова характеристика позивача, відповідно до якої ОСОБА_1 за час роботи зарекомендувала себе посередньо, до виконання посадових обов`язків відноситься недбало.

Також в матеріалах дисциплінарного провадження міститься списки працівників відділу матеріального обліку із визначенням місце роботи (за місцем дислокації підрозділу по АДРЕСА_2 або дистанційно) за 01,02,03 та 04.03.2022 року, підписані начальником відділу ОСОБА_1 , відповідно до яких 03 та 04.03.2022 року ОСОБА_1 працювала дистанційно.

За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією надано подання від 09.06.2022 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення «догана».

Суд встановив, що позивачка подала зауваження до подання від 13 червня 2022 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеської області від 22 червня 2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » була притягнута до дисциплінарної відповідальності за скоєння дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог статей 7,8, ч. 1,2 ст. 56 ЗУ «Про державну службу», ст. 60-1 КЗпП України, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171, п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.02.2021 року, п. 1, 9 Посадових інструкцій, зважаючи на попередню бездоганну поведінку і відсутність дисциплінарних стягнень та застосовано дисциплінарне стягнення «догана».

Також суд встановив, що Головне управління Національної поліції в Одеській області видало наказ від 13.07.2022 року № 1086 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 22.06.2022 року № 937», яким внесено зміни до шостого абзацу констатуючої частини наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937, виклавши його у такій редакції: «Дисциплінарною комісією за матеріалами дисциплінарної справи установлено, 24.02.2022, 25.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 04.03.2022 начальник відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області державний службовець шостого рангу ОСОБА_1 у порушення вимог п.7,8 ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «Про державну службу», ст. 60-2 КЗпПУ, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171, п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.0.2022 року № 177, та п. 1, 9 Посадових інструкцій, безпідставно (без видання відповідного наказу ГНП в області) прийняла рішення щодо перебування підлеглих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на дистанційній роботі за місцем мешкання, та 03.03.2022 року та 04.03.2022 року ОСОБА_1 безпідставно перебувала на дистанційній роботі», та внесені зміни до п. 1 розпорядчої частини оскарженого наказу виклавши його у такій редакції: за скоєння дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п. 7,8 ч. 1 ст. 8, ч. 1,2 ст. 56 ЗУ «Про державну службу», ст. 60-1 КЗпП України, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171, п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.02.2021 року № 177, п. 1, 9 Посадових інструкцій, зважаючи на попередню бездоганну поведінку і відсутність дисциплінарних стягнень та застосовати дисциплінарне стягнення «догана».

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі Закон № 889-УІІІ) та Законом України «Про Національну поліцію»

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 889-УІІІ, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця передбачені у ст. 8 Закону № 889-УІІІ, до них відносяться, зокрема:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (ч. 1 ст. 9 Закону № 889-УІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 889-УІІІ, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються: 1) початок та кінець робочого часу державного службовця; 2) перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі; 3) умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу; 4) порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань; 5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки; 6) загальні правила етичної поведінки в державному органі; 7) порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі; 8) порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем; 9) інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства.

Наказом ГУНП в Одеській області від 01.02.2021 року № 177 затверджено Правила внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області (надалі Правила № 177), відповідно до п.3.1 якого тривалість та режим роботи, час відпочинку працівника поліції визначається законодавством про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та «Про державну службу».

У Головному управлінні встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер з 9.00 до 18.15 год, п`ятниця з 9.00 по 17.00 год., вихідні дні субота і неділя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про державну службу», тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень. Для державних службовців установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Також суд встановив, що відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено особовий склад на посилений варіант службової діяльності згідно з наказом МВС від 10 грудня 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності» (п.1 наказу).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Згідно з п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Таким чином, аналіз приведених норм права доводить, що служба в поліції покладає на службовця підвищені вимоги на відміну від інших робітників.

Позивач проходить державну службу в поліції на посаді начальника відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області, але це не звільняє її від покладених на поліцію підвищених вимог.

Так, суд встановив, що 24.02.2022, 25.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 04.03.2022 начальник відділу матеріального обліку УФЗБО ГУНП в Одеській області державний службовець шостого рангу Бріткаріу Л.І. безпідставно (без видання відповідного наказу ГНП в області) прийняла рішення щодо перебування підлеглих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на дистанційній роботі за місцем мешкання, та 03.03.2022 року та 04.03.2022 року ОСОБА_1 безпідставно перебувала на дистанційній роботі, що підтверджено актами про відсутність на робочому місці від 03. та 04.03.2022 року.

Суд встановив, що ГУНП в Одеській області не видавався наказ про дистанційну роботу у зазначені дні.

Відповідно до п. 4.1. Правил № 177, у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно повідомляє свого безпосереднього начальника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного звязку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі.

У разі недотримання працівником поліції вимог п. 4.1 цього розділу безпосереднім керівником або працівником кадрового забезпечення складається акт про відсутність працівника поліції на робочому місці (п. 4.2. Правил № 177).

Відразу після виходу на роботу, працівник поліції має надати до підрозділу кадрового забезпечення письмові докази законних підстав відсутності на робочому місці (лист непрацездатності), які в подальшому зберігаються у підрозділі кадрового забезпечення (п.4.3 Правил № 177).

У разі недотримання працівником поліції вимог п.п. 4,1.,4.3 або відсутності підтвердження інформації про законні підстави відсутності на робочому місці, безпосередній керівник ініціює перед уповноваженим керівником проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі (прогулу) (п. 4.4. Правил № 177).

Матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2022 року та 04.03.2022 року ОСОБА_1 безпідставно перебувала на дистанційній роботі, що підтверджено актами про відсутність на робочому місці від 03. та 04.03.2022 року.

По виходу на роботу позивач не надала письмові докази законних підстав відсутності на робочому місці.

Суду також не надані докази перебування позивача на службі у ці дні, виконання покладених на неї обов`язків, тобто докази на спростування фактичних обставин встановлених дисциплінарною комісією, також не надані докази відсутності на службі з поважних причин.

Також суду не надані докази на спростування обставин щодо дозволу підлеглим залишатися вдома без наявності відповідного наказу ГУНП в Одеській області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.61 Закону України «Про державну службу», службова дисципліна забезпечується шляхом: дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону (ч.1 ст. 62 Закону № 889-УІІІ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 889-УІІІ, керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний: 1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків; 2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом.

Аналіз наведених норм права доводять, що висновки дисциплінарної комісії щодо недотримання правил внутрішнього розпорядку та відсутність належної організації роботи підлеглих є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 889-УІІІ, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 чт. 65 цього Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, у тому числі: недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (п. 6, 15 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-УІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889-УІІІ Закону № 889-УІІІ, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1)зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

На посилання позивача на порушення строку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 148 КЗпП України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст.65 Закону України «Про державну службу» (який є спеціальним законодавством та має перевагу у спірних правовідносинах), державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

У цьому випадку вчинення проступку відбулося у лютому, березні 2022 року, а дисциплінарне стягнення застосовано у червні 2022 року, тобто у строк передбачений ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, наведені посилання суд відхиляє оскільки порядок накладення дисциплінарного стягнення для позивача як державного службовця регулюється Законом України «Про державну службу», а не положеннями КЗпП України.

Також є безпідставні посилання позивачки на те, що за березень місяць 2022 року їй була виплачена заробітна плата в повному обсязі без будь-яких утримань, що підтверджує виконання службових обов`язків позивачкою, оскільки до виходу на роботу уповноважена особа ГУНП в Одеській області з нарахування заробітної плати не володіла інформацією щодо причин відсутності позивача на роботі. Тому такі доводи не свідчать про присутність позивача на робочому місці в зазначені дні.

Також позивачка зазначила, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. 02 березня розбомбили будівлі ГУНП та СБУ в Харківській області, що психологічно вплинуло на подальше переживання за збереження життя підлеглих співробітників, а тому в телефонній переписці через месенжер «Вайбер» повідомлено про роботу 03-04 березня 2022 року дистанційно.

Надаючи оцінку цим доводам позивача, суд вважає за необхідне звернути увагу на основні завдання, які покладені на поліцію (ст. 2 ЗУ «Про Національну поліцію»), до яких віднесено: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях.

Безумовно повномасштабне вторгнення агресора на територію України було емоційне важкою ситуацією, але позивачка, як державний службовець, яка проходить службу в поліції, повинна була бути готова до таких випробувань, а отже це не є поважною причиною для невиходу на роботу 03 та 04 березня 2022 року.

На посилання позивача на те, що з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 року № 171 позивачку не ознайомлювали, суд зазначає, що суду не надані докази на спростування цих доводів. Однак, наявність таких обставин не впливають на зміну встановлених судом решт обставин щодо встановлення факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 цього Закону, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » та наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.07.2022 року № 1086 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 22.06.2022 року № 937».

Таким чином, беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не належать задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області(код ЄДРПОУ40108740, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.06.2022 року № 937 «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця шостого рангу ОСОБА_1 » та наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.07.2022 року № 1086 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 22.06.2022 року № 937», - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.