Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 643/11540/20

провадження № 61-20010св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «Харківобленерго», Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року у складі судді Довготько Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»), Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі - ПрАТ «Харківенергозбут») про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що 13 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 періодично проживав у придбаному нею будинку та своєчасно і в повному обсязі сплачував платежі за фактично використану електроенергію. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і з цього моменту у будинку ніхто не проживав та електроенергію ніхто не використовував. 06 вересня 2019 року позивач, через свого уповноваженого представника, отримала від ПрАТ «Харківенергозбут» квитанцію про наявність заборгованості з оплати електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , на суму 854,64 грн за показаннями лічильника «002268» кВт/год, у той час, як відповідно до показань лічильника спожито всього лише на «001086» кВт/год. Визначена АТ «Харківобленерго» сума грошового зобов`язання як попередня оплата сплачена уповноваженим представником ОСОБА_1 у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 05 лютого 2020 року № 1861-3758-6457-9067 на суму 900,00 грн. Таким чином, нею було попередньо оплачені неспожиті 1182 кВт/год.

Незважаючи на факт попередньої оплати 1182 кВт/год за отриманим від ПрАТ «Харківенергозбут» у квітні 2020 року рахунком, відповідачами за адресою: АДРЕСА_1 , припинено постачання електричної енергії у зв`язку із нібито зафіксованою АТ «Харківобленерго» заборгованістю за спожиту електричну енергію. Будь-яких попереджень від відповідачів споживачу, в порушення пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), не надходили. З урахуванням викладеного, позивач вважала, що відключення від мережі енергопостачання за наявності передплати у розмірі 900,00 грн за 1182 кВт/год є незаконним.

27 травня 2020 року представники власника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та адвокат Орлов О. О. за попередньою домовленістю з відповідачами приїхали за адресою: АДРЕСА_1 , для з`ясування причин припинення електропостачання. Представники AT «Харківобленерго» провели технічну перевірку засобу комерційного обліку, в результаті якої склали акт заміни, технічної перевірки та пломбування засобів обліку у побутовому секторі від 27 травня 2020 року № 4031, а також акт про порушення № 231118. Згідно з актом заміни, технічної перевірки та пломбування засобів обліку у побутовому секторі від 27 травня 2020 року № 4031 за особовим рахунком № НОМЕР_1 персонал АТ «Харківобленерго» зняв ЗКО № 530214, показання на якому на дату складання акта становили «001086,3» кВт/год, і встановили новий ЗКО № 424346. Знята пломба № 75721634, пломба № 75721633 - відсутня. Щодо додаткових відомостей зазначено: «споживач відключений від ПЛ - 0,4 кВ та за шафою обліку дроту не вбачається знятий прилад обліку візуально не порушений на експертизу направлений не буде». Актом про порушення від 27 травня 2020 року № 231118 встановлено, що порушено облік електричної енергії ПРРЕЕ «Забезпечення збереження приладу обліку і пломб на ньому у разі розміщення приладу обліку на фасаді будівлі споживача. Відсутність на шафі обліку № 530214 П10 пломби № 75721633». Відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта про порушення лічильника № 530214 - 001086,3 кВт/год. При цьому, як зафіксовано в акті про порушення від 27 травня 2020 року № 231118, - самовільного, необлікованого споживання електроенергії не виявлено. При цьому представники АТ «Харківобленерго» спільно з представниками власника ОСОБА_5 та адвокатом Орловим О. О. виявили спробу крадіжки лічильника. У зв`язку зі спробою крадіжки представник власника ОСОБА_5 того ж самого дня звернувся до Зміївського відділу поліції Головного управління національної поліції (далі - ВП ГУНП) в Харківській області з заявою, в якій просив вжити заходів щодо встановлення осіб, які пошкодили електролічильник, розташований на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на це, акт про порушення був складений. В акті про порушення представники відповідача зазначили час та місце розгляду зазначеного акта відповідною Комісією.

30 червня 2020 року Комісія оператора системи розподілу провела засідання з розгляду складеного 27 травня 2020 року акта про порушення № 231118. У протоколі № 53 засідання Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ зафіксовано рішення Комісії, що «визначений об`єм не облікованої електричної енергії складає 381 кВт/год; вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, а саме відсутність на шафі обліку № 530214 пломби № 75721633 складає 804,65 грн» Згідно з наданим Комісією розрахунком суми за актом від 30 червня 2020 року № б/н заборгованість за спожиту електроенергію у період з 27 листопада 2019 року до 27 січня 2020 року становить 381 кВт/год, що складає 804,65 грн. ОСОБА_5 , який представляв інтереси споживача на засіданні комісії оператора системи розподілу, з наведеним розрахунком не погодився оскільки пошкодження пломби № 75721633 на шафі обліку № 530214 було здійснено невідомою особою під час спроби крадіжки лічильника, що зафіксовано в поданій ним до Зміївського ВП ГУНП в Харківській області заяві від 27 травня 2020 року. Крім того, нарахована сума заборгованості за спожиту електроенергію, розрахована відповідно до підпункту 8.4.2 пункту 8.4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 18 липня 2019 року № 1525 «Про затвердження Змін до поставки НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», є неправомірною оскільки в акті про порушення від 27 травня 2020 року № 231118 чітко зазначено, що споживання необлікованої електроенергії не зафіксовано. Крім того, відповідно до пункту 8.4.1 ПРРЕЕ у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення глави про визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил, не застосовуються. Представник споживача, ОСОБА_5 самостійно та своєчасно повідомив про виявлені порушення та викликав працівників АТ «Харківобленерго» за адресою: вул. Дружби, 13, с. Борова, Зміївський район,Харківська область. Відсутні також докази умисного втручання позивача до розрахункових приладів обліку електролічильника з метою зниження значення показів використаної електроенергії. Як вбачається зі складених представниками відповідачів актів, втручання у роботу приладу обліку, яка призвела до зміни його показів, або пошкодження приладу з такими ж наслідками - не виявлено. Також внаслідок протиправного припинення постачання електричної енергії відповідачі заподіяли позивачу моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 10 000,00 грн. Через протиправні дії відповідачів позивачка позбавлена можливості належним чином користуватися житловим приміщенням, зазнала суттєвих обмежень у побутовому житті та душевних страждань через свавілля постачальника електричної енергії. Незважаючи на належне виконання своїх обов`язків, споживач не може користуватися благами, вартість яких вона добросовісно оплачує.

У зв`язку з викладеним, позивач просила суд визнати протиправними дії ПАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ПАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» солідарно відновити постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 ;визнати протиправними дії відповідачів щодо складання Протоколу № 53 засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ та нарахування об`єму необлікованої електричної енергії у кількості 381 кВт/год; скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ «Харківобленерго», оформлене протоколом від 30 червня 2020 року № 53, яким визначено об`єм та вартість не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ електричної енергії; стягнути з відповідачів на її користь 10 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» про зобов`язання відповідачів солідарно відновити постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , закрито із підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (відмова позивача від позовних вимог).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалюючи указане судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив і того, що оскільки відключення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , складання оскаржуваного Протоколу № 53 засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ було здійснено відповідачем АТ «Харківобленерго», а не ПрАТ «Харківенергозбут», які є різними юридичним особами, то відповідач ПрАТ «Харківенергозбут» є неналежним відповідачем у цьому спорі, і позовні вимоги ОСОБА_1 до цього підприємства не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановив, що складений працівниками електропостачальної організації акт та протокол про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих правил, не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, а тому дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а отже, такі вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки при огляді приладу обліку працівниками АТ «Харківобленерго» було виявлено відсутність на шафі обліку № 530214 ПІО пломби № 75721633, позивач не довів факту вини у цьому третіх осіб, а відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, то позовні вимоги про скасування рішення комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ «Харківобленерго», оформлене протоколом від 30 червня 2020 року № 53, задоволенню не підлягають.

Водночас суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що здійснюючи відключення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , АТ «Харківобленерго» діяв у межах повноважень та відповідно до діючого законодавства, оскільки надіслав на адресу колишнього власника будинку ОСОБА_3 попередження про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з наявністю боргу, яке було отримано 03 грудня 2019 року. Позивач ОСОБА_1 після придбання цього будинку не зверталася для укладання договору про користування електричною енергією, попередній власник ОСОБА_3 після продажу будинку також не зверталася із відповідною заявою про розірвання укладеного з нею такого договору.

Також суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що оскільки не встановлена незаконність припинення постачання електричної енергії та позивачем під час судового розгляду не доведена протиправність дій відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 як власник будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка сумлінно сплачувала за постачання електричної енергії, є споживачем електроенергії, а тому на неї розповсюджується положення ПРРЕЕ від 14 березня 2018 року;

- не врахували, що на момент відключення електропостачання у будинку позивача заборгованості не існувало, що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами;

- не надали належну оцінку тому, що усупереч вимогам підпункту 2 пункту 7.5 ПРРЕЕ відповідачі не надіслали споживачу ОСОБА_1 попередження про відключення електропостачання за 10 днів до такого відключення;

- не звернули увагу на те, що визначення необлікованої електричної енергії здійснюється виключно у разі її позаоблікового споживання, однак відповідно до складеного акта про порушення від 27 травня 2020 року № 231118 факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання позивача до приладів обліку електролічильника з метою заниження значення показників використаної електроенергії не зафіксовано;

- не врахували, що представник позивача ОСОБА_5 самостійно та своєчасно повідомив АТ «Харківобленерго» про виявлені порушення щодо приладу обліку електроенергії та викликав працівників електропостачальника у будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- не надали належну оцінку тому, що пошкодження пломби на шафі обліку виникло не з вини позивача (споживача), а у зв`язку зі спробою крадіжки засобу обліку невстановленими особами, яка була зафіксована Зміївським ВП ГУ НП в Харківській області;

- не звернули увагу на те, що факт спроби крадіжки у позивача засобу обліку електроенергії мають доводи правоохоронні органи, а не позивач;

- не врахували, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, який полягає у визнанні протиправними дій відповідачів щодо припинення постачання електричної енергії та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Харківобленерго», оформлене протоколом від 30 червня 2020 року № 53, є ефективним;

- не звернули увагу на те, що через протиправні дії відповідачів позивач була позбавлена можливості належним чином користуватися житловим приміщенням, зазнала суттєвих обмежень у побутовому житті та сильних душевних страждань через свавілля постачальника електричної енергії. Незважаючи на належне виконання своїх обов`язків, споживач довгий час не могла користуватися благами, вартість яких він добросовісно оплатив.

- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 212/4507/16-ц, від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 24 жовтня 2019 року у справі № 164/1965/16-ц, від 16 січня 2020 року у справі № 902/275/19, від 26 серпня 2020 року у справі № 909/520/19, від 19 липня 2018 року у справі № 923/832/17, від 31 липня 2018 року у справі № 911/1143/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 923/639/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 906/600/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 914/1618/20, від 02 серпня 2021 року у справі № 923/171/20, від 26 листопада 2020 року у справі № 911/1010/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не містить доводів щодо оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в частині висновків про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут», а тому оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині Верховним Судом не перевіряються.

У січні 2022 року АТ «Харківобленерго» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційне провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» про зобов`язання солідарно відновити постачання електричної енергії - закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Оскільки провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківенергозбут» про зобов`язання відповідачів солідарно відновити постачання електричної енергії ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року закрито, вказана ухвала суду не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили, то з огляду на положення пункту 1 частини першої статті 389, частини першої статті 400 ЦПК України касаційне провадження в частині цих позовних вимог ОСОБА_1 . Верховним Судом не відкривалось, а отже, клопотання АТ «Харківобленерго» про закриття касаційного провадження розгляду не підлягає.

У січні 2022 року ПрАТ «Харківенергозбут» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Крім того,ПрАТ «Харківенергозбут» просило суд поновити йому строк на подання зазначеного відзиву з огляду на те, що у зв`язку з впровадженням карантину до 31 жовтня 2020 року через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та недопущення поширення COVID-19 та особливими умовами роботи під час дії карантину, а також введенням «жовтої» та «червоної» зон, товариство не мало можливості надати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року.

З огляду на наведені ПрАТ «Харківенергозбут» підстави пропуску строку для подання відзиву на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та поновити йому строк на подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 грудня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали цивільної справи № 643/11540/20 із Московського районного суду м. Харкова; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У січні 2022 року матеріали справи № 643/11540/20 надійшли до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2009 року між ОСОБА_3 та АТ «Харківобленерго» укладено договір про користування електричною енергію № 151094 за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Відповідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С. І., ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, передала у власність, а ОСОБА_1 отримала у власність житловий будинок з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 .

З копії рахунку за електричну енергію ПрАТ «Харківенергозбут» від 06 вересня 2019 року датованому «за серпень 2019» за адресою: АДРЕСА_1 , вказано суму до сплати 854,64 грн. Борг на початок місяця - 854,64 грн поточні показник лічильника - «002268».

27 січня 2020 року проведено відключення послуги електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за несплату заборгованості.

Із копії квитанції вбачається, що 05 лютого 2020 року проведено оплату за електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 900,00 грн, отримувач - ПрАТ «Харківенергозбут».

15 травня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на адресу АТ «Харківобленерго» за вих. № 7/фо-О та ПрАТ «Харківенергозбут» за вих. № 8/фо-О були направлені запити про надання інформації щодо підстав припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлень АТ «Харківобленерго» від 22 травня 2020 року за вих. № 05-50/5025 та від 26 травня 2020 року за вих. № 56к-01/06-3136, адресованих на ім`я ОСОБА_2 , зазначено, що особа, інтереси якої він представляє, ОСОБА_1 , не перебуває з АТ «Харківобленерго» в договірних відносинах на користування/розподіл електричної енергії щодо помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . У наданих документах на право власності відсутня копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Інформація стосовно особового рахунку за вищезазначеною адресою буде надана особі, з якою укладено договір, або якій помешкання за вищезазначеною адресою належить на праві власності, за умови надання відповідних документів, дійсних станом на дату звернення, або на вимогу суду.

Згідно з повідомленням ПрАТ «Харківенергозбут» від 21 травня 2020 року за вих. № 01-14/4643, адресованим на ім`я ОСОБА_2 , зазначено, що у результаті запровадження нової моделі ринку електричної енергії вертикально інтегровані суб`єкти господарювання, що здійснювали діяльність на закріплених територіях з постачання за регульованим тарифом електричної енергії та передачі місцевими локальними електромережами (електропостачальники), розділяються на компанії, що здійснюють надання споживачам послуг розподілу, та компанії, що здійснюють постачання електричної енергії. Так, на території Харківської області відповідно до постанови НКРЕКП від 16 листопада 2018 року № 1446, послуги з розподілу електричної енергії надає АТ «Харківобленерго», а постачальником універсальних послуг на вказаній території обрано ПрАТ «Харківенергозбут» відповідно до постанови НКРЕКП від 26 жовтня 2018 року № 1268. Згідно з пунктом 13 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу АТ «Харківобленерго» на 01 січня 2019 року передав ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальнику універсальних послуг, базу даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання щодо споживачів, які згідно з вимогами Закону мають право на отримання універсальних послуг, зокрема й таких категорій споживачів, як побутові та малі непобутові. Так, за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 на попереднього власника ОСОБА_3 . Положеннями Правил встановлено, що однією з обов`язкових умов постачання електричної енергії є наявність у споживача укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Після укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та надання вищевказаних документів між ОСОБА_1 та ПрАТ «Харківенергозбут» можливе укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги та відкриття особового рахунку. За вищевказаною адресою заяву на відключення від електропостачання товариство не надавало. Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Також у відповіді зазначено, що функції адміністратора комерційного обліку виконує оператор системи розподілу АТ «Харківобленерго». Тобто розрахунки за використану електроенергію з січня 2019 року проводяться на підставі показань засобу комерційного обліку (далі - ЗКО), які передаються АТ «Харківобленерго» до ПрАТ «Харківенергозбут». Зняття, внесення та корегування показань ЗКО не відноситься до функцій ПрАТ «Харківенергозбут», а належить до повноважень АТ «Харківобленерго». Оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» за особовим рахунком № НОМЕР_2 до ПрАТ «Харківенергозбут» були передані показання ЗКО на 01 січня 2019 року «001620» та на 27 січня 2020 року «012197». Отже, з показання ЗКО від 01 січня 2019 року «001620» до показання ЗКО від 27 січня 2020 року «012197» спожито 10 577 кВт/год, які коштують 16 765,50 грн. Станом на 01 травня 2020 року на показання ЗКО «012197» заборгованість з урахуванням оплати за спожиту електричну енергію від 05 лютого 2020 року у сумі 900,00 грн, складає у розмірі 15 865,50 грн. Враховуючи наведене та те, що відключення від електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , проводилось не за ініціативою ПрАТ «Харківенергозбут», запит надіслано за належністю до АТ «Харківбленерго».

Згідно з актом заміни, технічної перевірки та пломбування розрахункових засобів обліку у побутовому секторі від 27 травня 2020 року, 27 травня 2020 року на АДРЕСА_1 персоналом Зміївського РВ АТ «Харківобленерго», за участю представника споживача ОСОБА_5 , був здійснений технічний огляд приладу обліку з фіксуванням його показників. При перевірці встановлено місце розташування вузлу обліку - на фасаді житлового будинку. При огляді приладу обліку працівниками АТ «Харківобленерго» було виявлено відсутність на шафі обліку № 530214 ПІО пломби № 75721633.

За фактом виявленого порушення представниками АТ «Харківобленерго» складений акт про порушення ПРРЕЕ від 27 травня 2020 року № 231118, де під фотофіксацію зафіксоване вищезазначене порушення, накреслена графічна схема на момент перевірки та зазначено, що комісія оператора системи з розгляду Акта буде проводити засідання об 10:30 годині 16 червня 2020 року за адресою: вул. Таранівське шосе, 76, м. Зміїв. ОСОБА_5 , який був присутній під час складання акта як представник споживача, підписав складений акт та у графі «зауваження до складеного акту» вказав: «відсутність пломби була встановлена 27 травня 2020 року внаслідок спроби крадіжки лічильника. Я звернувся із заявою до органів внутрішніх справ про спробу крадіжки лічильника внаслідок якої були відрізані дроти та відсутня пломба, та отримав копію складеного Акта на руки».

Відповідно до повідомлення Зміївської РЕМ АТ «Харківобленерго» від 17 червня 2020 року, 16 червня 2020 року на їх адресу була подана заява представником власниці будинку про перенесення засідання комісії з розгляду складеного акта про порушення. Ураховуючи наведене, засідання комісії з розгляду складеного акта про порушення перенесено на 30 червня 2020 року о 10:00 год.

Згідно з протоколом засідання комісії Зміївського РВ АТ «Харківобленерго» від 30 червня 2020 року № 53 по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ від 27 травня 2020 року № 231118 на комісії був присутній представник споживача ОСОБА_5 , комісія дійшла висновку, що пункт порушення ПРРЕЕ, зафіксований в акті № 231118, відповідає підпункту 8.4.2 пункту 8.4 Постанови НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1525 «Про затвердження змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». Згідно з розрахунком за актом за період з 27 листопада 2019 року по 27 січня 2020 року, визначена сума заборгованості у розмірі 804,65 грн. Представник споживача ОСОБА_5 з протоколом та розрахунком суми за актом не погодився.

Тобто, заборгованість споживача у розмірі 804,65 грн визначена комісією Зміївського РВ АТ «Харківобленерго» саме за відсутність на шафі обліку № 530214 ПІО пломби № 75721633.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює старшим інспектором з контролю та обліку електроенергії АТ «Харківобленерго». Їх було викликано за адресою: АДРЕСА_1 , для корегування показників електролічильника. Коли він разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали за вказаною адресою, там був присутній ОСОБА_5 з адвокатом, їх допустили до електроустановки, то вони виявили, що на шафі обліку була відсутня пломба оператора розподілу, про що було складено акт про порушення, в якому ОСОБА_5 надав свої пояснення про те, що пломба відсутня, у зв`язку із спробою крадіжки лічильника. Після складання акта про порушення, приїхав дільничний інспектор.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він працює майстром виробничої дільниці АТ «Харківобленерго». У травні 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності представника абонента ОСОБА_1 та адвоката було здійснено техогляд лічильника. Їх допустили до приладу, у вони виявили, що на шафі обліку була відсутня пломба, про що було складено акт про порушення щодо відсутності пломби. У акті про порушення представник абонента акт підписав та був згодний з відсутністю пломби на шафі. Замінили прилад обліку та запломбували, про що склали акт у двох екземплярах, один з яких віддали абоненту.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона працює інженером в Зміївському районі з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго». За адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім`я ОСОБА_3 . За розрахунками за цією адресою існувала заборгованість внаслідок чого, контролером Щербаковою 28 жовтня 2018 року за вищевказаною адресою були зафіксовані показники електролічильника «001400» та автоматично програмою донараховані розрахункові, за період з 31 жовтня 2017 року до 31 жовтня 2018 року у розмірі 412 кВт/год, що склало 370,80 грн. Далі, іншим контролером при обході 17 листопада 2018 року були зафіксовані показники «001550» та додатково програмою автоматично донараховані розрахункові, що склало 208 кВт/год за місяць на суму 181,44 грн. Загалом загальна сума заборгованості на 2018 рік склала 642,24 грн. 27 листопада 2019 року споживачу було направлено повідомлення про відключення та сплату боргу, які він отримав 03 грудня 2019 року. 27 січня 2020 року за даною адресою було проведено відключення з підстав несплати боргу за електроенергію. Споживач був незгоден з показниками, у зв`язку із чим звернувся до відділу для уточнення показників. 30 лютого 2020 року показав на телефоні показники, у зв`язку з чим оператором було зафіксовано показники «012197». Була велика розбіжність, тому працівники Зміївського відділу 27 травня 2020 року здійснили технічний огляд електроустановки та з`ясували, що оператором були помилково зафіксовані інші показники, та було виконано перерахунок, після чого заборгованість за спожиту електроенергію склала 74,56 грн. Вона виконувала розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію за 2018 рік.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він працює електромонтером з експлуатації лічильників АТ «Харківобленерго», 27 травня 2020 року вони виїхали за адресою: АДРЕСА_1 , для технічного огляду лічильника. За вказаною адресою був присутній абонент з адвокатом, їх допустили до електроустановки та вони виявили, що на шафі обліку була відсутня пломба, про що було складено акт про порушення, в якому абонент розписався та надав свої пояснення. Замінили прилад обліку та запломбували все, про що склали акт, в якому абонент розписався. Після складання акта про порушення приїхав дільничний інспектор, його до розмови з дільничним не залучали.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він працює інспектором з контролю та обліку електричної енергії Зміївського відділення АТ «Харківобленерго». 27 травня 2020 року він разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 прибули за адресою: АДРЕСА_1 , для технічної перевірки приладу обліку електроенергії. По прибутті на місце ОСОБА_5 у присутності адвоката надав доступ до приладу обліку, який був розташований на фасаді будинку. При огляді встановлено, що на шафі обліку була відсутня пломба АТ «Харківобленерго», про що було складено акт про порушення, в який споживач вніс свої зауваження та розписався у ньому. Після чого було замінено прилад обліку.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтею 77 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції, чинній на час складання оспорюваного акта про порушення) (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частинами першою-четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою, абзацом восьмим частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Згідно з пунктом 1.1.2 споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

У акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх дротів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Відповідно до пункту 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

Згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення зокрема таких порушень: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки); пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що складений працівниками електропостачальної організації акт та протокол про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих правил, не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, а тому дійшов правильного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а отже, такі вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що оскільки при огляді приладу обліку працівниками АТ «Харківобленерго» було виявлено відсутність на шафі обліку № 530214 ПІО пломби № 75721633, позивач не довів факту вини у цьому третіх осіб, а відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, то позовні вимоги про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Харківобленерго», оформлене протоколом від 30 червня 2020 року № 53, задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги про те, щовизначення необлікованої електричної енергії здійснюється виключно у разі її позаоблікового споживання, однак відповідно до складеного акта про порушення від 27 травня 2020 року № 231118 факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання позивача до приладів обліку електролічильника, з метою заниження значення показників використаної електроенергії, відповідачем не зафіксовано, зводяться до суб`єктивного тлумачення заявником положень ПРРЕЕ.

Аналіз змісту пунктів 8.2.4 та 8.4.1 ПРРЕЕ Верховним Судом свідчить про те, що визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил, здійснюється, зокрема, і у випадку виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, навіть за відсутності факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання споживача до приладів обліку електролічильника з метою заниження значення показників використаної електроенергії.

І лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих ПРРЕЕ, не застосовуються.

Аргументи касаційної скарги про те, що представник позивача - ОСОБА_5 самостійно та своєчасно повідомив АТ «Харківобленерго» про виявлені порушення щодо приладу обліку електроенергії та викликав працівників електропостачальника у будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що «27 травня 2020 року представники власника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та адвокат Орлов О. О. за попередньою домовленістю з відповідачами приїхали за адресою: АДРЕСА_1 , для з`ясування причин припинення електропостачання» (т. 1 а. с. 6), а не у зв`язку з відсутністю на шафі обліку № 530214 П10 пломби № 75721633.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 923/832/17, від 31 липня 2018 року у справі № 911/1143/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 923/639/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 906/600/18, Верховний Суд також відхиляє з огляду на таке.

У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У наведених заявником постановах суду касаційної інстанції та оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій встановлено різні фактичні обставини справ та відсутні спільні риси між спірними правовідносинами, а тому доводи заявника про неврахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставним.

Доводи касаційної скарги про те, що пошкодження пломби на шафі обліку виникло не з вини позивача (споживача), а у зв`язку зі спробою крадіжки засобу обліку невстановленими особами, яка була зафіксована Зміївським ВП ГУ НП в Харківській області, були предметом розгляду апеляційного суду та їм надана належна правова оцінка.

Зокрема, відхиляючи такі доводи заявника, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що факт спроби крадіжки засобу обліку позивача невстановленими особами належним чином не доведено.

Аргументи касаційної скарги про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, який полягає у скасуванні рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Харківобленерго», яке оформлене протоколом від 30 червня 2020 року № 53, є ефективним, Верховний Суд вважає слушними, але відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України вони не можуть слугувати підставою для скасування правильних по суті та законних рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині.

Крім того, позовні вимоги про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій та не знайшли свого підтвердження, з чим погоджується колегія суддів Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині висновків про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання протиправними дій відповідачів щодо складання Протоколу № 53 засідання комісії з розгляду актів порушення ПРРЕЕ, та нарахування об`єму необлікованої електричної енергії у кількості 381 кВт/год; скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Харківобленерго», оформлене Протоколом від 30 червня 2020 року № 53, підлягають залишенню без змін з підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України, а касаційна скарга в частині таких доводів щодо цих позовних вимог - залишенню без задоволення.

Разом з тим Верховний Суд не може погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на таке.

Згідно з пунктом 7.1 ПРРЕЕ електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, а електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що 17 червня 2009 року між ОСОБА_3 та АТ «Харківобленерго» було укладено договір про користування електричною енергію № 151094 за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Засіб комерційного обліку електроенергії (лічильник) № 530214 (СО-ЭА09) встановлено на фасаді вказаного житлового будинку.

Відповідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С. І., ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, передала у власність, а ОСОБА_1 отримала у власність житловий будинок з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_1 .

Після укладення вказаного договору позивач ОСОБА_1 не зверталася до АТ «Харківобленерго» для укладення договору про користування електричною енергією та споживала електроенергію на підставі договору, укладеного із попереднім власником.

06 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 через свого представника отримала від ПрАТ «Харківенергозбут» квитанцію № 210408009, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , про наявність заборгованості з оплати електроенергії за адресою: вул. Дружби, с. Борова, Зміївський район, Харківська область, на суму 854,64 грн за показаннями лічильника «002268» кВт/год.

Оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» за особовим рахунком № НОМЕР_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» були передані показання лічильника на 01 січня 2019 року «001620» та на 27 січня 2020 року - «012197».

У той час відповідно до показань лічильника за вказаною адресою фактично спожито лише «001086» кВт/год.

27 січня 2020 року працівниками АТ «Харківобленерго» було проведено відключення послуги електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , за несплату заборгованості.

05 лютого 2020 року було проведено оплату за електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 900,00 грн, отримувач - ПрАТ «Харківенергозбут».

27 травня 2020 року на АДРЕСА_1 персоналом Зміївського РВ АТ «Харківобленерго», за участю представника споживача Єманова Я. Ю., було здійснено технічний огляд засобу комерційного обліку, в результаті чого склаладено Акт заміни, технічної перевірки та пломбування засобів обліку у побутовому секторі від 27 травня 2020 року № 4031, а також Акт про порушення від 27 травня 2020 року № 231118.

З Акту заміни, технічної перевірки та пломбування засобів обліку у побутовому секторі від 27 травня 2020 року № 4031, за особовим рахунком № НОМЕР_2 , вбачається, що співробітники АТ «Харківобленерго» зняли із засобу комерційного обліку № 530214 показання, які на дату складання акта становили «001086,3» кВт/год, і встановили новий засіб комерційного обліку № 424346. Також у акті зазначено, що співробітники АТ «Харківобленерго» зняли пломбу - № 75721634, а пломба № 75721633 - відсутня. Щодо додаткових відомостей у акті зазначено, що споживач відключений від ПЛ - 0,4 кВ, та за шафою обліку дроту не вбачається, знятий прилад обліку візуально не порушений на експертизу направлений не буде.

Актом про порушення від 27 травня 2020 року № 231118 встановлено, що порушено облік електричної енергії ПРРЕЕ «Забезпечення збереження приладу обліку і пломб на ньому у разі розміщення приладу обліку на фасаді будівлі споживача. Відсутність на шафі обліку № 530214 П10 пломби № 75721633». Відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта про порушення лічильника № 530214 - «001086,3» кВт/год. Самовільного, необлікованого споживання електроенергії не виявлено.

Крім того, із наявної у справі довідки ПрАТ «Харківенергозбут» від 11 вересня 2020 року за особовим рахунком абонента ОСОБА_3 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) вбачається, що станом на 27 січня 2020 року (день відключення будинковолодіння на АДРЕСА_1 від електроенергії) показання лічильника № 530214 становили «001086,3» кВт/год.

Лише 25 серпня 2020 року за відповідною заявою представника позивача електропостачання до будинковолодіння позивача на АДРЕСА_1 було відновлено.

Отже, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що станом на 27 січня 2020 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 показання лічильника становили «001086,3» кВт/год і заборгованість за електропостачання була відсутня, то дії працівників АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії до будинковолодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправними.

Суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули, не надали оцінку наявним у справі доказам та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії, не встановили належним чином факт наявності боргу, а лише надали оцінку тому, що відповідач відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ направив на адресу колишнього власника будинку ОСОБА_3 повідомленням про припинення постачання електричної енергії, а позивач не уклала договір з оператором системи розподілу.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції в цій частині підлягають скасуванню.

Також Верховний Суд не може погодитись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з огляду на таке.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної власності), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій постанові судом встановлено факт протиправності дій працівників АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії до будинковолодіння на АДРЕСА_1 . Через такі протиправні дії позивач довгий час був позбавлений можливості належним чином користуватися його власністю, зазнав суттєвих обмежень у побутовому житті та душевних страждань.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність факту завдання позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.

Разом з тим колегія суддів, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди відповідно до характеру та розміру душевних страждань позивача, з урахуванням вимог виваженості, розумності і справедливості, дійшла висновку про те, що достатнім розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 буде 3 000,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій на вказане уваги не звернули, не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, та відмовили у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження апеляційного суду, який надав їм належну правову оцінку, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, знайшли своє часткове підтвердження.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, оскільки у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка чи оцінка доказів, але судами допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково; рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанова Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії та відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

В іншій оскаржуваній частині рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанова Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року підлягають залишенню без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин шостої-сьомої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на висновки Верховного Суду щодо суті касаційної скарги та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з АТ «Харківобленерго» на користь держави підлягає стягненню судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, у загальній сумі 4 918,68 грн (1 093,04 грн + 1 639,56 грн + 2 186,08 грн).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в частині розгляду позовних вимогОСОБА_1 про визнання протиправними дій АТ «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії та відшкодування моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Харківобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь держави судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, у загальній сумі 4 918,68 грн.

У решті рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко