ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. Справа№ 910/6431/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Владимиренко С.В.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021

у справі № 910/6431/20 (суддя: Джарти В. В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Банк Альянс"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція"

про стягнення коштів за гарантією в розмірі 257 936, 28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення коштів за гарантією в розмірі 257 936,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача вимоги про сплату грошових коштів за банківською гарантією № 2210-18 від 25.04.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення коштів за гарантією в розмірі 257 936,28 грн відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, зазначив, що з урахуванням вказаних в наданих позивачем актах періодів зупинки виконання робіт, загальний строк виконання робіт завершується 27.06.2019, тобто поза межами строку, який зазначає замовник у своїй вимозі №2501вих-19-475 від 29.05.2019. Вказав, що доводи позивача щодо розміру загальної вартості виконаних третьою особою робіт спростовуються наявним в матеріалах справи актом № 7 за травень 2019. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що загальна вартість робіт за договором підряду не є твердою величиною. Наголосив, що сам по собі намір позивача отримати виплату за гарантією, не може нівелювати обов`язку Укртрансгазу довести факт невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання для отримання такої виплати та не може бути покладений в основу позовних вимог про стягнення гарантійного платежу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні встановленим обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема скаржник зауважує, що умовами договору між АТ «Укртрансгаз» та ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» встановлено, що лише зупинення виконання робіт повинно бути оформлено двостороннім актом, в свою чергу акти про зупинку виконання робіт від 03.10.2018 та про відновлення робіт від 29.11.2018 складені та підписані одноособово ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція». Підкреслює, що сторни договору не змінювали його умови щодо зменшення обсягів закупівлі робіт, оскільки сторонами не вносилися відповідні зміни до умов договору в цій частині.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021, апеляційна скарга у справі № 910/6431/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 вирішення питання, щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021, відкладено до надходження матеріалів справи № 910/6431/20 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6431/20.

До Північного апеляційного господарського суду, на виконання вимог ухвали від 18.10.2021, з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/6431/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В межах строків встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої останній додає платіжне доручення № 12865 від 08.10.2021 на суму 5 803, 64 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20; справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 призначено до розгляду на 13.12.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

10.12.2021 від ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що замовник не виконав свого обов`язку по зниженню максимального робочого тиску в газопроводі на час проведення робіт, що доведено актами про зупинку виконання робіт та відповідною судовою експертизою. Зазначає, що позивач не виконав свого обов`язку по оформленню акту здачі-приймання ремонтної ділянки технологічного газопроводу в ремонт. Зауважує, що доводи скаржника щодо розрахунку загального об`єму виконання робіт за договором підряду згідно із загальною ціною такого договору не відповідають дійсності.

Крім того, 13.12.2021 від АТ «Банк Альянс» надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз», в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Свої доводи обґрунтовує тим, що експертним висновком підтверджено, що третя особа належним чином виконувала умови договору підряду, однак, через не зниження апелянтом тиску в газопроводі перед вскриттям ділянки з пошкодженою ізоляцією, виконання робіт було вимушено відтерміновано. Звертає увагу на те, що АТ «Укртрансгаз» не було додано до вимоги належного доказу на підтвердження рішення довірителя реалізувати своє право на звернення з вимогою до банку через представника, та, відповідно, обсяг таких повноважень у доданій до вимоги довіреності був відсутній.

Також, 13.12.2021 на адресу суду від АТ «Укртрансгаз» надійшли заперечення на відзиви відповідача та третьої особи, в яких позивач повторно наголошує на відсутності у ПрАТ «Нафтогазбудізоляція» права зупиняти виконання робіт без погодження з позивачем та права складати односторонні акти. Зазначає, що підписання вимоги довіреною особою є реалізацією наданих представнику повноважень на представництво інтересів довірителя перед усіма іншими особами згідно наданої йому довіреності. Підкреслює, що в матеріалах справи відстуні докази направлення односторонніх актів про зупинку та відновлення робіт на адресу АТ «Укртрансгаз». Зауважує, що оскільки в основу експертного висновку покладено односторонні акти про зупинку і відновлення виконання робіт, такий висновок експерта не є належним та допустимим доказом у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 до 17.01.2022 у зв`язку із неявною представника відповідача.

Враховуючи перебування головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 17.01.2022, не відбулось.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Зубець Л.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Сулім В.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 справу № 910/6431/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.02.2022.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 справу № 910/6431/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 р. № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Крім того, у зазначений період часу, головуюча (суддя - доповідач) Алданова С.О. перебувала у відпустці.

У зв`язку із вказаними вище обставинами судове засідання у справі №910/6431/20, призначене на 28.03.2022 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 призначено на 04.07.2022.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 справу № 910/6431/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 відкладено на 01.08.2022.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 справу № 910/6431/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 призначено на 12.09.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, За результатами процедури закупівлі 08.05.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним акціонерним товариством «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» був укладений договір №1805000397 на закупівлю робіт: "Ремонт ізоляційного покриття технологічної трубної/в`язки ДКС Більче-Волиця" (Будівельно монтажні роботи, код ЄЗС ДК 021-2015:45300000-0. UА-2018-03-20-000961-с) (далі - договір) на загальну суму 4 996 761,60 грн.

На виконання пункту 12.8. договору ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція», як забезпечення виконання договору, було надано позивачу банківську гарантію №2210-18 від 25.04.2018 (далі - банківська гарантія) на суму 249 838,08 грн., видану Публічним акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС".

Відповідно до банківської гарантії відповідач виступив гарантом перед позивачем за зобов`язаннями ПрАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" (Принципала) як переможця процедури закупівлі, яку проводив позивач, зокрема, вказана банківська гарантія надана як забезпечення виконання ПрАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" договору.

АТ «Укртрансгаз» стверджує, що виходячи зі змісту банківської гарантії, відповідач взяв на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити позивачу повну суму гарантії забезпечення виконання договору (гарантовану суму), а саме: 249 838,08 грн, протягом п`яти робочих днів після дня отримання від AT "Укртрансгаз" оригіналу першої належно представленої письмової вимоги, в якій буде посилання на одну з наступних підстав:

- невиконання або неналежне виконання Принципалом прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору;

- відмова принципала від виконання прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору;

- дії принципала призвели до неможливості подальшого виконання договору.

Відповідно до вимог банківської гарантії письмова вимога AT "Укртрансгаз" повинна бути відправлена реєстровою/кур`єрскою поштою на поштову адресу гаранта (відповідача): Україна, Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50.

Термін дії даної банківської гарантії - до 15.6.2019. Будь-яка вимога за гарантією має бути отримана гарантом (відповідачем) не пізніше зазначеної дати.

Згідно з пунктом 11.1 договору забезпеченням виконання обов`язків Товариства за договором є банківська гарантія.

Невиконання Підрядником (третьою особою) умов договору та порушення договірного зобов`язання, забезпеченого банківською гарантією, є підставою для звернення до банку-гаранта (відповідача) з вимогою про сплату суми забезпечення виконання договору (гарантованої суми).

Позивач стверджує, що з боку ПрАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" мало місце неналежне виконання умов договору, у зв`язку з чим позивачем було направлено на адресу (зазначену у банківській гарантії) відповідача вимогу №2501ВИХ-19-475 від 29.05.2019 (далі - вимога) про сплату грошової суми (гарантованої суми) в розмірі 249 838,08 грн. за гарантією № 2210-18 від 25.04.2018. На підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви була додана поштова накладна AT "Укрпошта" №7905309720863 від 30.05.2019.

Листом №05.1/05-1711 від 10.06.2019 відповідач відмовив у задоволенні вимоги позивача про сплату грошової суми за банківською гарантією через підписання вимоги неуповноваженою особою позивача у зв`язку з чим відсутній гарантійний випадок.

Відповідач, мотивуючи свою відмову у сплаті позивачу гарантованої суми за банківською гарантією, зазначає: "додано копію довіреності від 28.12.2018 (далі - довіреність). З вказаної довіреності вбачається, що у в.о. Директора Філії "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТАРНСГАЗ" Максимчука Б.М. відсутні повноваження пред`являти вимоги за гарантіями".

Позивач зазначає, що до вимоги, Позивачем було додано копію довіреності в.о. Директора Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" Максимчука Б.М. від 27.12.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погуляйко В. А. та зареєстрованої в реєстрі за № 2115.

Крім того, АТ «Укртрансгаз» зазначає, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 Цивільного кодексу України).

Зокрема, згідно зі змістом довіреності від 27.12.2018 уповноважено в.о. директора УМГ "Львівтрансгаз" AT "Укртрансгаз" Максимчука Б.М. представляти від імені AT "Укртрансгаз" інтереси AT "Укртрансгаз" перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від їх форми власності, в тому числі перед банківськими установами. Окрім цього, повіреному надано право від імені AT "Укртрансгаз" підписувати, у тому числі з правом першого підпису, платіжно-розрахункові документи.

Позивач стверджує, що зважаючи на зміст гарантії від 25.04.2018 №2210-18 та листа-вимоги позивача №2501ВИХ-19-475 від 29.05.2019 з доданими до нього документами, Банк неправомірно відмовив у виплаті грошових коштів за банківською гарантією в сумі 249 838,08 грн, оскільки пред`явлена АТ «Укртрансгаз» вимога повністю відповідає умовам банківської гарантії Відповідача та була пред`явлена Позивачем у спосіб та строк, передбачені банківською гарантією.

Виходячи зі змісту банківської гарантії №2210-18 від 25.04.2018, Відповідач зобов`язаний був сплатити гарантовану суму протягом п`яти робочих днів після дня отримання від Позивача першої належно представленої письмової вимоги Позивача (Бенефіціара).

Вказані обставини стали підставою звернення із позовом до суду, в межах якого крім суми гарантійного платежу в розмірі 249 838,08 грн, позивач також просить суд стягнути з Банку 6 626,01 грн., трьох процентів річних та 1 472,19 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує, зауваживши на тому, що вимога з боку АТ «Укртрансгаз» не була оформлена належним чином, зокрема, підписана особою, яка не мала повноважень на підписання вимоги.

У свою чергу ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» заперечувало проти заявленого позову з підстав відсутності обставин здійснення виплати за гарантією, оскільки з боку третьої особи не мало місце порушення основного зобов`язання.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі по тексту - Положення), відповідно до підпункту 9 пункту 3 Розділу І «Загальні положення» якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (підпункт 8 пункту 3 Положення).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром. Отже підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Відповідно до частин першої та другої статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Враховуючи приписи ст.ст. 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняються у разі, зокрема, закінчення строку дії гарантії (п. 2 ч. 1 ст. 568 ЦК України).

Отже при вирішенні судами спору про стягнення коштів за гарантією суди мають з`ясувати у першу чергу, (1) чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, (2) чи відповідала пред`явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/3500/19).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція" та ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Львівтрансгаз" було укладено договір підряду №1805000397 від 08.05.2018 (далі - договір підряду).

Відповідно до пункту 2.2. договору підряду строк виконання робіт в межах дії цього договору становить 210 календарних днів від дати визначеної Замовником: згідно погодженого із Замовником графіку виконання, що складений із врахуванням режимів роботи газотранспортної системи Замовника, вимог технологічних карт виробників, умов застосування лакофарбового покриття, ізоляційних та інших матеріалів, рідини, речовин та їх сполук, що будуть використані під час виконання робіт (додаток №2 до цього договору).

Отже строк виконання робіт, як вбачається із пункту 2.2 договору підряду, починає відраховуватися починаючи від дати, визначеної замовником.

Так, Замовник листом від 14.05.2018 №2501вих-18-784 повідомив ПрАТ "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція", що підписав зі свого боку договір підряду та надсилає один підписаний примірник Підряднику, а також просить приступити до початку виконання робіт з 23.05.2018.

Тобто 210 календарних днів для виконання робіт слід відраховувати з 23.05.2018.

Далі, відповідно до пункту 4.9. договору підряду Замовник залишає за собою право зупинити виконання робіт Підрядником в межах строку дії цього договору у зв`язку із особливістю режимів роботи газотранспортної системи Замовника.

Згідно із пунктом 4.10. договору підряду у випадку зупинки виконання робіт за вимогою Замовника Сторони складають акт про зупинку робіт.

Відповідно до пункту 4.12. договору підряду у випадку зупинки робіт за вимогою Замовника, загальний строк виконання робіт зміщується в межах строку дії договору на термін такої зупинки.

У своїх поясненнях третя особа вказує на те, що одразу після початку робіт, за вимогою замовника було складено акт від 23.05.2018 про зупинку виконання робіт згідно договору згідно якого сторони вирішили, що необхідно зупинити виконання робіт за договором з 23.05.2018. Актом від 28.09.2018 про початок (відновлення) виконання робіт згідно договору з 01.10.2018 відновлено роботи за договором. Аналогічні акти про зупинку було складено 03.10.2018 та про відновлення робіт 29.11.2018.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що акти про зупинку робіт від 03.10.2018 та про відновлення робіт від 29.11.2018, складені Заступником директора з будівництва ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція», начальником дільниці ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» та Директором ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» без участі представників позивача.

При цьому, в акті від 03.10.2018 причиною зупинки виконання робіт вказано «неможливість нанесення ізоляційного та захисного покриття на трубопровід, так як погодні умови не дозволяють цього робити згідно технологічної карти та технічних умов ізоляційного та захисного матеріалу.»

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про зупинку виконання робіт від 06.10.2018, який також складено представниками третьої особи без участі позивача. Зі змісту згаданого акту вбачається, що поряд з погодними умовами причиною зупинення виконання робіт стали обставини, за яких робочий тиск в трубопроводі перевищує величину, при якій дозволено проведення робіт.

Здійснивши системний аналіз змісту договору підряду від 08.05.2018, колегія суддів приходить до висновку про те, що умовами останнього не передбачено зміщення строку дії договору на підставі одностороннього акту виконавця, оскільки договором передбачено, що у випадку зупинки виконання робіт за вимогою Замовника Сторони складають акт про зупинку робіт.

Як було зазначено раніше, положення ЦК України визначають, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.2 Договору підряду визначено, що у випадку настання обставин непереборної сили (стихійне лихо, повінь, пожежа, війна чи військові дії, страйки, масові безпорядки і хвилювання) сторона повинна протягом 5-ти днів будь-яким способом повідомити про них іншу сторону з представленням документів, виданих уповноваженими органами "і підтверджуючих факт настання вказаних обставин." У випадку відсутності вказаних умов сторона не вправі посилатись на форс-мажорні обставини.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів дотримання вимог пункту 7.2 Договору підряду в частині повідомлення іншої сторони (AT "Укртрансгаз") протягом 5-ти днів будь-яким способом про настання вказаних обставин, при тому, що у випадку відсутності вказаних умов сторона не вправі посилатися на форс-мажорні обставини. Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення третьою особою позивача про зупинку робіт та пропозиції скласти двосторонній акт про зупинку виконання відповідних робіт.

Таким чином, доводи відповідача та третьої особи про те, що строк виконання зобов`язань за договором підряду вважається автоматично продовженим на час дії вказаних обставин непереборної сили з огляду на пункти 7.1, 7.3 договору підряду є помилковими та необґрунтованими.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 911/58/20.

Надаючи оцінку доводам ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» щодо неможливості виконання робіт внаслідок вказаних в актах від 03.10.2018 та 06.10.2018 причин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 47 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" цілісність газотранспортної системи - це стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу.

Пунктами 1 та 2 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України передбачено, що оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи. Під час здійснення балансуючих дій оператор газотранспортної системи враховує, у тому числі, тиск природного газу в газотранспортній системі.

Отже, стан газотранспортної системи (у тому числі тиск у газопроводі) визначається саме оператором газотранспортної системи.

Пунктом 1.20 глави ХІІІ Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11, передбачена необхідність проведення ремонтних робіт на МГ з пониженням прохідного тиску газу не менше ніж на 10 % від максимального прохідного тиску, зареєстрованого на даній ділянці ЛЧМГ протягом останнього року експлуатації.

Представниками третьої особи не надано ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо незабезпечення позивачем зниження тиску газу не менше ніж на 10 % від максимального прохідного тиску, зареєстрованого на даній ділянці ЛЧМГ протягом останнього року експлуатації.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження викладених ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» доводів незадовільних погодних умов, що перешкоджали виконанню робіт відповідно до укладеного договору підряду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі статтею 15 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» підприємства магістральних трубопроводів під час виконання капітальних та інших планових робіт з метою забезпечення безаварійної експлуатації магістральних трубопроводів без оформлення речових прав на земельні ділянки мають право, зокрема, облаштовувати під`їзні шляхи та пересуватися будь-якими видами транспорту і спеціальної техніки на об`єкти магістральних трубопроводів для їх технічного обслуговування, проведення ремонтних робіт згідно із схемами під`їздів, погодженими з власниками або користувачами земельних ділянок.

Отже, статтею 15 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» передбачене право, а не обов`язок підприємства магістральних трубопроводів, зокрема, облаштовувати під`їзні шляхи, проведення ремонтних робіт згідно із схемами під`їздів, погодженими з власниками або користувачами земельних ділянок.

Відтак, оформлення правовідносин між землевласниками/користувачами земельних ділянок та AT «Укртрансгаз» безпосередньо не впливає на правовідносини між AT «Укртрансгаз» та Товариством та не може бути перешкодою для виконання робіт за договором підряду належним чином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 911/95/20.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність при застосуванні приписів статті 15 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» здійснювати оцінку правовідносин у нерозривному зв`язку також і з іншими нормами, які регулюють відповідні правовідносини та визначають організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів саме з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій); діючими безпосередньо для землевласників/ користувачів земельних ділянок обмеженнями, передбаченими цим Законом, Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1747 від 16.11.2002 та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Зокрема, пунктом 4 статті 20 вказаного Закону встановлено, що власники та користувачі земельних ділянок зобов`язані безперешкодно допускати працівників підприємств магістральних трубопроводів для здійснення контролю технічного стану об`єктів магістральних трубопроводів та виконання планових і аварійно-відновлювальних робіт. Статтею 25 зазначеного Закону також передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, ПАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» помилково ототожнює право землевласників/користувачів земельних ділянок на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання робіт, з правом погоджувати такі роботи шляхом підписання документів, які відповідними нормами не передбачено.

Водночас, обов`язку складення актів з власниками земельних ділянок щодо передачі земельних ділянок у тимчасове користування або погодження проектів під`їздів до земельних ділянок із власниками земельних ділянок договором підряду та додатками до нього не встановлено.

Також, посилання третьої особи на те, що замовник за умовами пункту 8.1 Додатку № 1 до Договору підряду зобов`язаний оформити акт приймання передачі кожної ділянки технологічного газопроводу в ремонт, є необґрунтованими та спростовуються вищезазначеним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку посиланням ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» на наявний в матеріалах справи висновок експерта Шкребтія В.Г. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.07.2020 № 04-2020/1, складений на замовлення третьої особи, щодо аналізу умов виконання ремонтно-будівельних робіт за Договором підряду № 180500397 від 08.05.2018, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Експертом зроблено висновок, що термін вимушеної зупинки, пов`язаної з невідповідністю фактичних показників тиску, на ділянках трубопроводів технологічної трубної обв`язки ДКС Більче-Волиця, невідповідністю температурних показників зовнішнього середовища та конструкцій трубопроводу вимогам по виконанню робіт, охоплює 184 календарні дні. Як наслідок, виконати роботи за Договором підряду № 1805000397 від 08.05.2018 без зміщення строку дії вказаного договору на термін такої зупинки, як це передбачено п. 4.12, не вбачається за можливе.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, що кореспондується з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається зі змісту висновку експерта від 13.07.2020 № 04-2020/1, експертиза відбувалася на підставі наданих ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» копії Договору підряду від 08.05.2018, копій актів від 23.05.2018, 28.09.2018, 03.10.2018, 06.10.2018, 29.11.2018 та копії Договору про надання гарантії № 2210-18 від 25.04.2018.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, вказаний вище висновок експерта може підтверджувати лише неможливість виконання умов договору підряду за відповідних обставин, а не саме існування вказаних ПрАТ «ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція» в актах про зупинку виконання робіт причин такої зупинки.

Щодо посилання скаржника на суму виконаних робіт станом на 09.05.2019, яка на переконання останнього є меншою ніж загальна вартість робіт за договором, то колегія суддів зауважує, що це не може однозначно свідчити про порушення боржником зобов`язання, та, як наслідок, бути безумовною підставою виплати гарантом грошової суми відповідно до умов виданої ним гарантії.

Крім того, доводи відповідача про те, що за змістом наданої до вимоги АТ «Укртрансгаз» № 2501вих-19-475 від 29.05.2019 довіреності від 27.12.2018 в.о. Директора УМГ «Львівтрансгаз» АТ «Укртрансгаз» Максимчук Б.М. не уповноважений на підписання вимог по банківським гарантіям, спростовуються матеріалами справи. Так, положення згаданої довіреності від 27.12.2018 передбачають, що Максимчуку Б.М. надається право представляти інтереси Товариства перед підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форми власності, в тому числі перед банківськими та кредитними установами, а також вчиняти правочини, укладати та підписувати всі види договорів,необхідних для забезпечення господарської діяльності Філії та вчиняти всі інші юридично значимі дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем нараховані 3% річних в сумі 6626,01 грн. за період прострочення з 11.06.2019 по 28.04.2020 та інфляційні втрати коштів в сумі 1472,19 грн. за період з червня 2019 року по березень 2020 року.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок процентів річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський приходить до висновку про те, що вони є арифметично та методологічно вірними, а тому ці позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені вище обставини, твердження суду першої інстанції в частині того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності тих обставин з якими законодавець передбачає застосування зобов`язальних дій до відповідача щодо здійснення виплати за гарантією, є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 - скасуванню. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судовий збір, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 910/6431/20 скасувати, ухвалити нове рішення.

3. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Банк Альянс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "ПВІ ЗІТ Нафтогазбудізоляція", про стягнення коштів за гарантією в розмірі 257 936, 28 грн - задовольнити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, код ЄДРПОУ 14360506) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 249838 (двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 08 коп. - гарантованої суми за банківською гарантією, 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 01 коп. - 3% річних та 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 19 коп. - інфляційних втрат.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, код ЄДРПОУ 14360506) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 3869,09 (три тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн. - судового збору за подання позовної заяви та 5803,64 (п`ять тисяч вісімсот три) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу № 910/6431/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.09.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

С.В. Владимиренко