УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/8372/20 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 60 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 274/8372/20 за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області, приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука Анатолія Миколайовича, ОСОБА_2 , Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Хуторної І.Ю. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та з урахування уточнених позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради про підтримку ескізного проекту реконструкції незавершеного будівництва житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 1 засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Бердичівської міської ради від 10.02.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення Бердичівської міської ради Житомирської області від 29.05.2017 № 360, яким ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в АДРЕСА_1 , а також змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та зараховано її до складу земель громадської забудови (для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови);

- визнати протиправним та скасувати рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 403 від 05.07.2017, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 для будівництва торгово-офісного центру;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука Анатолія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37441505 від 06.10.2017 11:22:13, за яким за ОСОБА_2 визнано права власності на будівлю торгово-офісного центру, загальною площею 405 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 10.10.2017 про реєстрацію повідомлення ОСОБА_2 про початок будівельних робіт щодо реконструкції житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного архітектурно- будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 25.10.2017 про реєстрацію поданої ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками, а саме об`єкта під назвою « АДРЕСА_3 Реконструкція житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 ».

- стягнути солідарно із відповідачів судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона та її племінник ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки площею 0,0496 га., розташованої за цією ж адресою по 1/2 частині кожен.

Другу частина будинку АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку орієнтовною площею 0,0435 га., у 2015 році купила ОСОБА_4 . Співвласники частин будинку та земельних ділянок узгодили межі сервітутного користування.

Приблизно у другій половині 2016 року син ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , не маючи дозвільних документів на будівництво (рішення міської ради про виділення земельної ділянки під будівництво, будівельного паспорту та ін.), розпочав самочинне будівництво магазину.

Після повернення з-за кордону, восени 2016 року до м. Бердичева її племінник - ОСОБА_5 виявив, що на суміжній земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою позивача, на відстані 77 см. від межі та 7,77 метрів від вікна квартири АДРЕСА_3 швидким темпом будується приміщення розмірами 20 метрів х 8 метрів.

На земельній ділянці на місці цієї новобудови раніше були розташовані старий гараж та сарай, які відносились до кв. АДРЕСА_1 .

На звернення ОСОБА_5 до ОСОБА_2 з питанням, на якій підставі ним здійснюється будівництво із порушенням прав суміжних землекористувачів та власників кв. АДРЕСА_3 будинку, ОСОБА_2 відповів, що має всі необхідні дозвільні документи та технічну документацію на будівництво, будівля буде двоповерховою та ніяким чином не заважатиме суміжним землекористувачам.

В подальшому ОСОБА_2 була збудована будівля у три поверхи (а не у два, як зазначалось раніше) та без дозвільних документів, із грубим порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державних будівельних норм та стандартів.

Лише в лютому 2017 року, коли вищевказану триповерхову будівлю вже було повністю збудовано, ОСОБА_2 звернувся до Бердичівської міської ради за наданням відповідних дозвільних документів на будівництво.

В дійсності ніякого недобудованого житлового будинку станом на 12 лютого 2017 року не існувало. Натомість, на цей час на цьому місці вже існувала повністю збудована ОСОБА_2 триповерхова будівля торгово-офісного центру.

Позивач вказала, що земля, що знаходиться у сервітутному користуванні її племінника ОСОБА_5 , постійно захаращувалась ОСОБА_2 будівельним сміттям, дружина ОСОБА_5 із немовлям не могла виїхати з двору із дитячим візочком. На цьому підґрунті між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 почали виникати сварки із викликом поліції.

Взимку 2018 року ОСОБА_2 затопив квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого вода почала проникати в квартиру АДРЕСА_3 , де на той час знаходилось тримісячне немовля - новонароджена донька ОСОБА_5 .

Такі дії ОСОБА_2 грубо порушували принципи добросусідства та призвели до порушення прав позивача та членів її сім`ї на користування власністю.

Побудувавши триповерхове приміщення комерційного призначення - магазин роздрібної торгівлі висотою 11 метрів, довжиною 20 метрів та шириною 8 метрів по усій довжині південної межі земельної ділянки позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суттєво затемнили південну сторону земельної ділянки позивача, що в свою чергу призвело до пригнічення належної їй земельної ділянки і неможливості подальшого використання для городництва.

Крім того, у зимовий період затінок від будівлі сягає вікон квартири позивача, що також суттєво зменшує потрапляння сонячних променів у вікна квартири позивача та на стіни будинку та призводить до надмірного переохолодження будівлі та необхідності здійснення додаткових витрат палива на обігрів квартири.

ОСОБА_2 при будівництві та експлуатації будівлі торгово- офісного центру грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки, відсутні східці із другого поверху для аварійного виходу, у приміщенні відсутні схеми евакуації людей, об`єкт взагалі не оснащений первинними засобами пожежогасіння.

Приміщення торгово-офісного центру, що побудоване ОСОБА_2 , і в якому здійснюється торгівля « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (дешевими речами) та вживаними речами та надаються побутові послуги має великий попит серед споживачів, тому у приміщені постійно перебуває велика кількість відвідувачів одночасно.

Позивач вказала, що відстань від вікна її квартири будівлі складає 7,77 метрів, що грубо порушує вимоги Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, яким визначено, що між поздовжніми сторонами та торцями будинків висотою в 2-4 поверхи повинен бути наявний розрив щонайменше в 15 метрів.

При цьому, лише після того, як у 2016 році ОСОБА_2 повністю збудував вищевказаний 3-поверховий торгово-офісний центр на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , він почав звертатися до відповідних органів місцевого самоврядування для незаконного отримання дозволів, необхідних для того, щоб розпочати таке будівництво.

Так, на початку лютого 2017 року він подав на розгляд архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради Житомирської області ескізний проект реконструкції незавершеного будівництва житлового будинку (якого не існувало) під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 (який на той час вже був побудований).

Таким чином, ОСОБА_2 надав на розгляд архітектурно-містобудівної ради недостовірну інформацію. Водночас, членами архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин Бердичівської міської ради не було перевірено, чи відповідає дійсності наданий ОСОБА_2 ескізний проект реконструкції.

Члени архітектурно-містобудівної ради за адресою: АДРЕСА_1 не виїжджали і не встановили того факту, що станом на початок лютого 2017 року приміщення 3-поверхового торгово-офісного центру за вказаною адресою вже було побудоване в незаконний спосіб без будь-яких дозвільних документів.

Це призвело до того, що 10.02.2017 архітектурно-містобудівною радою при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради було прийнято протиправне рішення про підтримку ескізного проекту реконструкції незавершеного будівництва житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене рішення було оформлене протоколом № 1 засідання архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Бердичівської міської ради від 10.02.2017.

Із цих підстав зазначене рішення архітектурно-містобудівної ради підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області від 29.05.2017 № 360 ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в АДРЕСА_1 , а також змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та зараховано її до складу земель громадської забудови (для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови).

Зазначене рішення також є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що цим рішенням цільове призначення вищевказаної земельної ділянки було змінено на землі громадської забудови через півроку після того, як ОСОБА_2 повністю завершив незаконне будівництво будівлі 3-поверхового торгово-офісного центру.

Позивач наголошує, що вказане рішення було прийнято Бердичівською міською радою з метою надання видимості того, що 3-поверховий торгово-офісний центр буде будуватися ОСОБА_2 після 29.05.2017, після отримання всіх дозвільних документів, в той час коли вказана будівля була самовільно побудована ним ще у 2016 році без жодних дозволів на присадибній земельній ділянці, цільове призначення якої («для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд») не дозволяло здійснювати будівництво торгово-офісного центру.

Що стосується рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 403 від 05.07.2017, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 для будівництва торгово- офісного центру, то воно також є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що на момент надання такого дозволу даний торгово-офісний центр вже було побудовано, що свідчить про порушення сукупності процесів і етапів зведення архітектурного об`єкта.

В подальшому, 06.10.2017 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 1810400000:01:020:0248 загальною площею 0,0441 га, розташовану по АДРЕСА_1 . Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчуком Анатолієм Миколайовичем та зареєстровано в реєстрі за № 4386.

Рішення приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37441505 від 06.10.2017 11:22:13, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на будівлю торгово-офісного центру загальною площею 405 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , літ. К-3 також є протиправним га підлягає скасуванню з тих підстав, що за змістом витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2017 № 103075379, однією з підстав реєстрації 06.10.2017 нотаріусом права власності за ОСОБА_2 на зазначений торгово-офісний центр була декларація про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована та затверджена у відділі архітектурно-будівельного контролю виконкому Бердичівської міської ради 25.10.2017, тобто через три тижні після реєстрації нотаріусом права власності на зазначений торгово-офісний центр.

Таким чином, на момент реєстрації нотаріусом права власності на торгово-офісний центр вищевказаної декларації ще фізично не існувало, а тому зазначені у витягу відомості не відповідають дійсності.

Рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 10.10.2017 про реєстрацію повідомлення ОСОБА_2 про початок будівельних робіт щодо реконструкції житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою АДРЕСА_1 теж є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на момент прийняття такого рішення торгово-офісний центр, належний громадянину ОСОБА_2 , вже був побудований повністю, що суперечить нормам чинного законодавства в архітектурно-будівельній сфері.

З огляду на викладене, рішення державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 25.10.2017 про реєстрацію поданої ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками, а саме об`єкта під назвою « АДРЕСА_3 Реконструкція житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 » теж є протиправним та підлягає скасуванню з вищезазначених підстав (зокрема у зв`язку з тим, що жодної реконструкції якогось «житлового будинку» насправді не проводилось, а триповерховий торгово-офісний центр був побудований ОСОБА_2 «з нуля» ще у 2016 році без жодних дозвільних документів).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати за винятком частини щодо відмови в задоволенні вимог до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука Анатолія Миколайовича та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. У разі залишення рішення суду без змін - просить відмовити або зменшити розмір стягнутих судом першої інстанції з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги в своїй сукупності зводяться до мотивів позовної заяви. Окрім того, в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо необгрунтованості доводів позивача, що будівля торгово-офісного центру ОСОБА_2 не реконструйовувалась, а зводилась з основи, так як суперечить показам свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та самої позивачки. Правдивість показань свідків доводиться ще й тим, що про початок будівельних робіт щодо реконструкції будинку ОСОБА_2 повідомив 10.10.2017, а вже 25.10.2017 ним було подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Судом взагалі без жодної оцінки залишено аргументи, викладені в позовній заяві, про те, що рішення Бердичівської міської ради Житомирської області від 29.05.2017 № 360 є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що цим рішенням цільове призначення земельної ділянки було змінено на землі громадської забудови через півроку після того, як ОСОБА_2 повністю завершив незаконне будівництво будівлі триповерхового торгово-офісного центру, чого він не мав права робити відповідно до цільового призначення земельної ділянки у 2016 році. Зазначене рішення було прийнято Бердичівською міською радою з метою надання видимості того, що триповерховий торгово-офісний центр буде будуватися ОСОБА_2 після 29.05.2017 після отримання всіх дозвільних документів, в той час коли вказана будівля була самовільно побудована ОСОБА_2 ще у 2016 році без жодних дозволів на присадибній земельній ділянці, цільове призначення якої («для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд») не дозволяло здійснювати будівництво торгово-офісного центру. Заявник також не погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо стягнення із позивача на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

В апеляційному суді позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Тітарчук О.І. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Інші учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Від Бердичівської міської ради Житомирської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо скасування рішення архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управляння містобудування, архітектури та земельних відносин Виконавчого комітету Бердичівської міської ради відповідач зазначив, що висновки, викладені в протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради є відображенням дій членів даної ради і самі собою не породжують правових наслідків для Позивача та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначений акт має виключно рекомендаційний характер. Зазначений акт індивідуальної дії не затверджений виконавчим органом місцевого самоврядування для надання йому статусу нормативного.

Щодо скасування рішення Бердичівської міської ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови відповідач зазначив, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з ч. З ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах: певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Щодо скасування рішення Бердичівської міської ради про надання дозволу на розроблення детального плану території міська рада вважає, що її рішення від 05.07.2017 №403 прийнято з урахуванням фактичних обставин згідно з ч.1 ст. 16 та ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Щодо скасування рішень Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Бердичівської міської ради про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідач вказав, що відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлено подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Після реєстрації права власності на збудований обєкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного.

Також міська рада наголосила, що про порушення своїх прав позивач дізналась ще у 2016 році, про що сама зазначила у позовній заяві, а тому пропустила позовну давність, звернувшись до суду після спливу трьох років.

На адресу апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гуменюка О.В. надійшли письмові пояснення зміст яких аналогічний викладеному у відзиві Бердичівської міської ради та рішенні суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с.24, 25, том1 ).

З викопіювання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 за 1990, 2015 та 2018 роки, топографічних фотознімків місцевості (а саме земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та будівель, розташованих на даній місцевості), виготовленими за допомогою комп`ютерної програми «Google Earth» вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , станом на листопад 2017 року побудовано будівлю. У серпня 2016 зводилися стіни будівлі (а.с. 28-32, том 1).

Рішенням архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітеті Бердичівської міської ради, оформленого протоколом № 1 засідання архітектурно- містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Бердичівської міської ради від 10.02.2017 підтримано ескізний проект реконструкції незавершеного будівництва житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 35, том 1).

Судом також встановлено, що рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області від 29.05.2017 № 360 - ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в АДРЕСА_1 , а також змінено цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , та зараховано її до складу земель громадської забудови (для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови) (а.с. 48, том 1).

Рішенням Бердичівської міської ради Житомирської області № 403 від 05.07.2017, ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 для будівництва торгово-офісного центру (а.с. 48, зворот том 1).

Згідно договору дарування від 06.10.2017 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 292,2 га з господарськими спорудами та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1810400000:01:020:0248 загальною площею 0,0441 га, дарування якої також оформлено окремим договором (а.с.73, 74, 124).

За договором дарування від 06.10.2017 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 1810400000:01:020:0248 загальною площею 0,0441 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований цілий житловий будинок та 44/100 часток житлового будинку, дарування яких оформляється окремим документом ( а.с. 124, том 1)

Відповідно до договору дарування будинку - ОСОБА_4 передала в дар ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 292,2 кв.м., житловою площею 171,5 кв.м. Право власності на цей житловий будинок зареєстроване за дарувальником у відповідності до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виданої відділом ДАБК Виконавчого комітету Бердичівської міської ради 14 липня 2017 року. Серія та номер ЖТ 141171951072; технічного паспорта, виданого КП "Бердичівське МБТІ" 27 червня 2017 року, № 20669, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого Державним реєстратором Виконавчого комітету Бердичівської міської ради за номером 94692911, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1318172018104, номер запису про право власності 21894684. Дата державної реєстрації 10 серпня 2017 року ( а.с. 73, том 1).

Рішенням приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37441505 від 06.10.2017 11:22:13 за ОСОБА_13 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 292,2 кв.м., житловою площею 171,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74, 75 Том 1).

10.10.2017 ОСОБА_2 повідомив про початок будівельних робіт щодо реконструкції житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить повідомлення ОСОБА_2 , на якому зазначено рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 10.10.2017 про його реєстрацію (а.с. 50, том 1).

ОСОБА_2 подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками, а саме об`єкта під назвою « АДРЕСА_3 Реконструкція житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 », на якій зазначено рішення державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 25.10.2017 ЖТ141172980067, про реєстрацію вказаної декларації (а.с. 52, том 1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 08.11.2017, державним реєстратором виконавчого комітету Бердичівської міської ради Марчук А.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будівлю, торгово-офісний центр, загальною площею 405 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права право власності: договір дарування житлового будинку від 06.10.2017, декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЖТ141172980067, виданий 25.10.2017, видавник Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради (а.с. 49, том1).

Судом також встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 відмовлено у відкритті провадження по справі 240/20018/20 за позовною заявою ОСОБА_1 із таким самим суб`єктним складом, предметом та підставами спору, у зв`язку з тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 була допитана судом першої інстанції як свідок. Пояснила, що вона часто приїздила до будинку та бачила як йшло будівництво, яке розпочалось у 2016 році як нове будівництво. Попередні будівлі було знесено та побудовано триповерхове приміщення. Від її будинку відстань до новобудови складає 7,75 м. У її житлі проживав племінник ОСОБА_5 з сім`єю. У них із-за стіни будівлі світла немає, не родить городина, будівельні матеріали скидалися їм під хвіртку, були пошкоджені ворота. Будівництво велось самочинно, без дозвільних документів. Вона також хотіла провести реконструкцію своєї частини будинку, проте їй дозвільних документів не давали.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що у 2015 році відповідач ОСОБА_2 викупив квартиру АДРЕСА_1 , яку оформив на свою матір. У 2016 розпочав нове будівництво, вирив котлован, звів стіни, накрив дах. Від їх будинку до будівлі відповідача відстань становить 70 сантиметрів та будівля затіняє земельну ділянку. Пожежна драбина виходить на територію, де він проживає. По сервітутній території постійно наявне промислове сміття. Документи на будівництво робились задніми числами.

Аналогічні показання надали допитані за клопотанням сторони позивача свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Так, відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень виконавчих органів міської ради, згідно пп. 1,3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Поняття «будівництво» включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (ч. 3 ст. 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із пунктами 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від чинній на момент виникнення спірних правовідносин державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з нормативним правилом, регламентованим у частині другій ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038, власник або користувач земельної ділянки має право на забудову земельної ділянки. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Однак, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту або повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) (далі-повідомлення) за визначеною формою подається замовником особисто до відповідного органу державного архітектурно - будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта.

У разі виявлення органом ДАБК недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 15 Порядку №466, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Крім того, замовник (його уповноважена особа) у разі самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подає виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за встановленою формою.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (Порядок №461), шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Замовник, відповідно до закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації (ст.ст. 8,10 Закону).

За частиною 1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно ч.3 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

Види використання земельної ділянки в межах: певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч.5 ст. 20 ЗК України).

Встановлено, що згідно договору дарування від 27.03.2015 ОСОБА_4 перейшло у власність 44/100 частини від загальної площі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та 0,0441га земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою.

ОСОБА_4 приватизувала належну до будинку земельну ділянку, що посвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданим Державним реєстратором Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, дата реєстрації 17.05.2016.

06.10.2017 ОСОБА_4 передала в дар ОСОБА_2 житловий будинок , що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,0441га.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до п. 1.3. договору дарування будинку право власності на цей житловий будинок зареєстроване за дарувальником у відповідності до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виданої відділом ДАБК Виконавчого комітету Бердичівської міської ради 14 липня 2017 року. Дата державної реєстрації 10 серпня 2017 року.

Після отримання в дар будинку, 10.10.2017 ОСОБА_2 повідомив про початок будівельних робіт щодо реконструкції вказаного вище житлового будинку під торгово-офісний центр та 25.10.2017 ОСОБА_2 подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками, а саме об`єкта під назвою « АДРЕСА_3 Реконструкція житлового будинку під торгово-офісний центр за адресою: АДРЕСА_1 ».

Встановивши, що договір дарування житлового будинку, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 06.10.2017 не визнавався недійсним, як і не оспорювалася правомірність реєстрації 10 серпня 2017 року права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведеними вище доказами спростовуються доводи позивачки, що будівля торгово-офісного центру ОСОБА_2 не реконструювалася із житлового будинку, а зводилася з основи.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано оцінив письмові докази та взяв їх до уваги, тим самим відхиливши показання свідків, про що йдеться в апеляційній скарзі.

На підставі наявних у справі доказів, місцевий суд встановив, що нотаріусом не реєструвалося за ОСОБА_2 право власності на будівлю торгово-офісного центру, загальною площею 405 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , літ К-3 від 10.10.2017 та відмовив у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Богатирчука Анатолія Миколайовича.

Рішення суду у цій частині не оскаржується.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 10.02.2017 та рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 403 від 05.07.2017, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 для будівництва торгово-офісного центру є неправомірними, оскільки прийняті по спливу значного часу після завершення самовільного будівництва ОСОБА_2 будівлі торгово-офісного центру у 2016 році без жодних дозволів та з грубим порушенням вимог державних будівельних норм та правил пожежної безпеки, що в свою чергу істотно порушує право ОСОБА_1 на користування належними їй земельною ділянкою та житлом, розташованими поряд з будівлею торгово-офісного центру.

Так, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, вказувала, що:

- побудувавши триповерхове приміщення комерційного призначення - магазин роздрібної торгівлі висотою 11 метрів, довжиною 20 метрів та шириною 8 метрів по усій довжині південної межі її земельної ділянки, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суттєво затемнили південну сторону цієї земельної ділянки, що в свою чергу призвело до пригнічення належної їй земельної ділянки і неможливості подальшого використання для городництва;

- у зимовий період затінок від будівлі сягає вікон її квартири, що також суттєво зменшує потрапляння сонячних променів у вікна та на стіни будинку та призводить до надмірного переохолодження будівлі та необхідності здійснення додаткових витрат палива на обігрів квартири;

- ОСОБА_2 при будівництві та експлуатації будівлі торгово- офісного центру грубо порушуються вимоги Правил пожежної безпеки. Зокрема, в зазначеній будівлі не облаштований аварійний вихід для відвідувачів та персоналу. Будівля знаходиться на відстані 77 см. від капітального паркану, з цієї ж сторони знаходиться аварійний вихід на висоті другого поверху, але східці від аварійного виходу ОСОБА_2 безпідставно не влаштував. Також, у приміщенні відсутні схеми евакуації людей;

- відстань від вікна її квартири до будівлі торгово-офісного центру складає 7,77 метрів, що грубо порушує вимоги Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, яким визначено, що між поздовжніми сторонами та торцями будинків висотою в 2-4 поверхи повинен бути наявний розрив щонайменше в 15 метрів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі ворушенім, невизнаная або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у: разі звернення до суду органів і осіб, яким надало право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.3,4 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, зокрема, того, що спірний об`єкт нерухомості побудований з порушенням Державних будівельних норм, призводить до затемнення квартири позивача, переохолодження будівлі, оскільки експертиз чи будь-яких інших висновків спеціалістів з цього питання позивачем не надано.

Також відсутні докази наявності порушень відповідачем ОСОБА_2 вимог Правил пожежної безпеки та наслідків таких порушень для позивача.

Окрім того в позовній заяві ОСОБА_1 йдеться переважно не про порушення її прав, а про порушення прав її племінника ОСОБА_5 , який проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Доказів того, що ОСОБА_5 уповноважував ОСОБА_1 на представництво його прав чи інтересів матеріали справи не містять. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 проживає у Вінницькій області.

А тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення архітектурно-містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 10.02.2017, рішення Бердичівської міської ради Житомирської області № 403 від 05.07.2017 є актами індивідуальної дії, вичерпують свою силу прийняттям та не породжують правових наслідків для позивача та не порушують її прав. А отже ці рішення не можуть бути скасованими за позовом ОСОБА_1 . З аналогічних підстав є необгрунтованими вимоги про скасування рішення Бердичівської міської ради Житомирської області від 29.05.2017 № 360, яким ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:020:0248), площею 441 кв.м., для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови в АДРЕСА_1 , а також змінено цільове призначення земельної ділянки та зараховано її до складу земель громадської забудови (для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови). До того ж зазначене рішення узгоджується з положеннями ст. 20 ЗК України.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції щодо відмови у визнанні недійсним рішення державного архітектурно- будівельного контролю виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 25.10.2017 про реєстрацію поданої ОСОБА_2 декларації про готовність до експлуатації об`єкта з мотивів, наведених у рішенні суду першої інстанції, відповідно до яких судом не встановлено, що об`єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; збудований без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Доводи в апеляційній скарзі стосовно того, що ОСОБА_2 не повідомив, що насправді об`єкт торгово-офісного центру був збудований у 2016 році на земельній ділянці, що на той час не була відведена для цієї мети та без дозвільних документів не можуть бути враховані, оскільки ОСОБА_2 прийняв у власність спірний житловий будинок та земельну ділянку лише 06.10.2017, що підтверджується відповідними договорами дарування. До цього власником зазначеної нерухомості була ОСОБА_4 , яка не є стороною у справі.

Суд першої інстанції обгрунтовано не вирішував питання щодо позовної давності, на чому наполягали відповідачі, оскільки дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

В апеляційний скарзі представник позивача адвокат Тітарчук О.І. також зазначає про неправомірність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000грн. на відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

Такі доводи не можуть бути враховані, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у своїй постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

Щодо гонорару успіху необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових витрат у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої - п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві були надані адвокатські послуги адвокатом Гуменюком О.В. за договором про надання правової допомоги № 95 22.03.2021 року.

На підтвердження заявленої до відшкодування суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 30 000 грн представник відповідача надав суду: розрахунок до договору про надання правової допомоги № 95 22.03.2021 року здійснених адвокатом та погодженим клієнтом на загальну суму 30 000 грн, з яких 10 000 гривень гонорар успіху; меморіальний ордер від 21.01.2022 про сплату на рахунок адвоката Гуменюка О.В. 20 000 грн за надання адвокатських послуг Примаку В.А. (а.с. 247-249, том 1).

Визначаючи розмір витрат за надання правничої допомоги, суд першої інстанції врахував заперечення представника позивачки адвоката Тітарчука О.І., встановлені судом обставини справи, складність справи, тривалість судових засідань та, виходячи із принципу розумності та справедливості, стягнув із позивачки на користь відповідача ОСОБА_2 5000 гривень на відшкодування витрат за надання йому правничої допомоги.

Колегія суддів вважає такі висновки обгрунтованими та не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність його ухвалення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.09.2022.

Головуючий Судді