П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4508/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький Василь Костянтинович

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

20 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

від 04.04.2019 № 0009385-5006-2401 на суму 1966, 67 грн з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 рік;

від 05.08.2019 № 0077477-5006-2401 на суму 1400, 67 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік;

вiд 05.08.2019 № 0077476-5006-2401 на суму 10681,06 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік;

від 05.08.2019 № 0077475-5006-2401 на суму 13917,34 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості за 2018 рік;

вiд 05.08.2019 № 0077474-5006-2401 на суму 12942,88 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості за 2018 рік;

від 05.08.2019 № 0077473-5006-2401 на суму 1764,23 грн з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік;

вiд 25.03.2020 № 0027760-5007-2401 на суму 4940,83 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027761-5007-2401 на суму 36248,76 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027762-5007-2401 на суму 38977,91 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктiв нежитлової нерухомості за 2019 рік;

вiд 25.03.2020 р № 0027763-5007-2401 на суму 29914,15 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi с власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027764-5007-2401 на суму 3922,83 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027759-5007-2401 на суму 2204,39 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік;

від 16.01.2020 № 5175-50 на суму 3380,80 грн з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017 рік.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 позов задоволено повністю.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 11804,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що об`єкти нерухомості, які належать позивачу відносяться до будівель промисловості та сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, відповідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності позивача, основна діяльність яких класифікується у секціях B-FКВЕД ДК 009:2010, та не здаються позивачем в оренду, лізинг, тому підпадають під дію п.п.є,жп.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК Українита не являються об`єктом оподаткування.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що об`єкти нерухомості (нежитлова будівля), яка на праві власності належить заявнику, навіть за наявності у особи статусу фізичної особи підприємця, не підпадає під дію пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Крім того вказано, що податковими повідомленнями рішеннями нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Однак скасовуючи такі податкові повідомлення рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, зокрема інформації з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та Реєстрів прав власності на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 331,20 кв.м.

При цьому зазначено, що позивач не подав контролюючому органу відомості про зміну даних щодо місця проживання. Відтак податкове повідомлення рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4. статті 42 ПК України. Адреса місця проживання згідно Державного реєстру фізичних осіб: АДРЕСА_2 .

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 09.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.10.2004 та взятий на облік Вижницькою ДПІ 05.10.2004; місце знаходження: Чернівецька область, Вижницький район, с. Чорногузи, що підтверджується відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи видно, що згідно договорів купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником наступних об`єктів нерухомості, а саме:

- нежитлова будівля (тваринницька будівля), загальною площею 1 433, 7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля (будівля тваринницького приміщення), загальною площею 1 868, 1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля (будівля корівника), загальною площею 1 737,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;;

- нежитлова будівля (будівля будівельного комплексу), загальною площею 236, 8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля (будинок тваринника), загальною площею 417, 8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; (частка власності - 45/100).

Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення -рішення форми «Ф», якими позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості», зокрема:

- від 04.04.2019 № 0009385-5006-2401 на суму 1966,67 грн за 2018 рік;

- від 05.08.2019 № 0077473-5006-2401 на суму 4408,03 грн за 2018 рік;

- вiд 05.08.2019 № 0077474-5006-2401 на суму 32339,84 грн за 2018 рік;

- від 05.08.2019 № 0077475-5006-2401 на суму 34774,68 грн за 2018 рік;

- вiд 05.08.2019 № 0077476-5006-2401 на суму 26688,33 грн за 2018 рік;

- від 05.08.2019 № 0077477-5006-2401 на суму 3499,81 грн за 2018 рік;

- від 25.03.2020 № 0027759-5007-2401 на суму 2204,39 грн за 2019 рік;

- вiд 25.03.2020 № 0027760-5007-2401 на суму 4940,83 грн за 2019 рік;

- від 25.03.2020 № 0027761-5007-2401 на суму 36248,76 грн за 2019 рік;

- від 25.03.2020 № 0027762-5007-2401 на суму 38977,91 грн за 2019 рік;

- вiд 25.03.2020 № 0027763-5007-2401 на суму 29914,15 грн за 2019 рік;

- від 25.03.2020 № 0027764-5007-2401 на суму 3922,83 грн за 2019 рік;

- від 16.01.2020 № 5175-50 на суму 3380,80 грн за 2017 рік.

З матеріалів справи видно, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.04.2019 № 0009385-5006-2401, вiд 25.03.2020 № 0027760-5007-2401, від 25.03.2020 № 0027761-5007-2401, від 25.03.2020 № 0027762-5007-2401, вiд 25.03.2020 № 0027763-5007-2401, від 25.03.2020 № 0027764-5007-2401, від 25.03.2020 № 0027759-5007-2401, від 16.01.2020 № 5175-50 направлялися відповідачем на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно довідок Укрпошти про причини повернення рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштові кореспонденції поверталися до контролюючого органу із зазначенням причин повернення: "неправильно зазначена адреса"; "за даною адресою не проживає".

Водночас, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.08.2019 № 0077477-5006-2401, вiд 05.08.2019 № 0077476-5006-2401, від 05.08.2019 № 0077475-5006-2401, вiд 05.08.2019 № 0077474-5006-2401, від 05.08.2019 № 0077473-5006-2401 направлено відповідачем на адресу позивача, а саме: с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область, та отримані ним 14.08.2019.

В доповненнях до відзиву на позов відповідач навів інформацію щодо розбіжностей сум зазначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях та сум зазначених в інтегрованій картці позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, в обґрунтування доповнень відповідач зазначав, що рiшенням сесії VIII скликання Вижницької міської ради від 14.06.2017 №162-7/17 "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" для фізичних осіб встановлені диференційовані ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Оскільки АІС "Податковий блок" не дає можливості занести диференційовані ставки по податку на нерухоме майно, застосовувалась ставка податку у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного року, за 1 кв.м. бази оподаткування, яка встановлена пп. 6.3.1 п. 6.3 ч. 6 рішення Вижницької міської ради від 14.06.2017 №162-7/17 та застосовувалася для всіх типів об`єктів нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи.

Враховуючи мінімальну заробітну плату у 2018 році у розмірі 3723,00 грн, Головним управлінням ДПС Чернівецькій області в автоматичному режимi було проведено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вказаною ставкою та сформовано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2019, а саме:

№ 0077475-5006-2401 про сплату 34774,68 грн (1868,1 кв.м. Х 3723,00 грн Х 0,5%) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єкту нежитлової нерухомостi загальною площею 1868,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42д;

№ 0077476-5006-2401 про сплату 26688,33 грн (1433,7 кв.м Х 3723,00 грн Х 0,5%) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1433,7 кв.м., за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42г;

№ 0077474-5006-2401 про сплату 32339,84 грн (1737,3 кв.м Х 3723,00 грн Х 0,5%) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1737,3 кв.м., за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42є;

№ 0077473-5006-2401 про сплату 4408,03 грн (236,8 кв.м Х 3723,00 грн Х 0,5%) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 236,8 кв.м., за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42т;

№ 0077477-5006-2401 про сплату 3499,81 грн (417,8 кв.м Х 45/100 Х 3723,00 грн Х 0,5%) податку на нерухоме майно, вiдмiнне від земельної ділянки по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 417,8 кв.м. (частка власності ОСОБА_1 45/100), за адресою АДРЕСА_3 .

Як зазначав відповідач у доповненнях до відзиву, в подальшому ним здійснено перерахунок сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, вiдмiнне від земельної ділянки визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки згідно п.п. 6.3.2. п. 6.3 рішення Вижницької міської ради від 14.06.2017 № 162-7/17 для об`єктів нежитлових будівель загальна площа яких перевищує 500 кв.м., що перебувають у власності фізичних осіб встановлено ставка податку у розмiрi 0,2 відсотка від розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня звітного року, за 1 кв.м. бази оподаткування, тобто 7,45 грн (3723,00 грн Х 0,2%) за 1 кв.м. бази оподаткування.

Так, згідно проведеного перерахунку, податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки для позивача повинен становити:

-13917,34 грн (1868,1 кв.м. Х 7,45 грн) по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1868,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що менше на 20857,34 грн, нiж визначено в податковому повідомленні-рішенні № 0077475-5006-2401 в сумі 34774,68 грн;

-10681,06 грн (1433,7 кв.м Х 7,45 грн) по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1433,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , що менше на 16007,27 грн нiж визначено в податковому повідомленні-рішенні № 0077476-5006-2401 в сумі 26688,33 грн;

-12942,89 грн (1737,3 кв.м Х 7,45 грн) по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1737,3 кв.м., за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42є, що менше на 19396,96 грн, нiж визначено в податковому повідомленні-рішеннi № 0077474-5006-2401 в сумі 32339,84 грн;

-1764,16 грн (236,8 кв.м Х 7,45 грн) по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 236,8 кв.м., за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42т, що менше на 2643,80 грн нiж визначено в податковому повідомленні-рішенні № 0077473-5006-2401 в сумі 4408,0 грн;

-1400,67 грн (417,8 кв.м Х 45/100 Х 7,45 грн) по об`єкту нежитлової нерухомості загальною площею 417,8 кв.м., з якої частка власності позивача складає 45/100 за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 40, що менше на 2099,14 грн нiж визначено в податковому повідомленні-рішенні №0077477-5006-2401 в сумі 3499,81 грн.

На підставі зазначеного, в доповненнях до відзиву на позов відповідач вказував, що в інтегрованій картці ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки 28.11.2019 зменшені нарахування податку на суми: 20857,34 грн,16007,27 грн, 19396,96 грн, 2643,80 грн та 2099,14 грн.

З матеріалів справи видно, що 28.11.2019 Відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Вижницького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області складено службову записку № 733.

Із змісту службової записки видно, що Відділом проведено аналіз нарахування податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки за 2018 рік по платнику ОСОБА_1 , який є власником нежитлових будівель за адресою Вижницький р-н, с. Чорногузи, вул. Українська 42д, 42г, 42є, 42т, 40 за наслідками якого проведено перерахунок (коригування) податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки в сторону зменшення по податкових повідомлень-рішень від 05.08.2021 № 0077473-5006-2401, № 0077476-5006-2401, № 0077474-5006-2401, № 0077475-5006-2401, № 0077477-5006-2401, на загальну суму 61004,57 грн.

Дослідженням інтегрованої картки позивача з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки встановлено, що з підстав наведених в доповненнях на відзив, на підставі службової записки від 28.11.2019 № 733, 28.11.2019 відповідачем здійснено перерахунок (коригування) податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки в сторону зменшення, в т.ч. по податкових повідомлень-рішень від 05.08.2021:

№ 0077473-5006-2401 зменшено нарахування податку на суму 2643,80 грн. Внаслідок проведеного перерахунку (коригування) податкове зобов`язання склало 1764,23 грн (4408,03 грн - 2643,80 грн);

№ 0077476-5006-2401 зменшено нарахування податку на суму 16007,27 грн. Внаслідок проведеного перерахунку (коригування) податкове зобов`язання склало 10681,06 грн (26688,33 грн - 16007,27 грн);

№ 0077474-5006-2401 зменшено нарахування податку на суму 19396,96 грн. Внаслідок проведеного перерахунку (коригування) податкове зобов`язання склало 12942,88 грн (32339,84 грн - 19396,96 грн);

№ 0077475-5006-2401 зменшено нарахування податку на суму 20857,34 грн. Внаслідок проведеного перерахунку (коригування) податкове зобов`язання склало 13917,34 грн (34774,68 грн - 20857,34 грн);

№ 0077477-5006-2401 зменшено нарахування податку на суму 2099,14 грн. Внаслідок проведеного перерахунку (коригування) податкове зобов`язання склало 1400,67 грн (3499,81 грн - 2099,14 грн).

Всього в інтегрованій картці позивача з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки зменшено нарахування позивачу податку на загальну суму 61004,51 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення з урахуванням проведеного перерахунку (коригування) протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідност. 265 Податкового кодексу Українивід 02.12.2010 № 2755- IV податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п. 266.1.1 п.п. 266.1 ст. 266 ПК Україниплатниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями п.п.266.2.1. п. 266.2 ст. 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Положеннями п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК Українивстановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 не є об`єктом оподаткування, в т.ч.:

є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно п.30.1 ст. 30 ПК Україниподаткова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п.30.2 ст. 30 ПК України).

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами пп. "є" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

Суд зазначає, що обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Оскільки "будівлі промислові", які є у складі об`єктів нежитлової нерухомості виступають загальним критерієм визначення об`єкта оподаткування (підпункт "ґ" підпункту14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), то встановлення пільги шляхом звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, "будівель промисловості", зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень промислових підприємств ( підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України) не свідчить про недостатню чіткість податкового законодавства, оскільки увівши певний загальний критерій "будівлі промислові", законодавець визначив спеціальний об`єкт (об`єкти) який звільнено від оподаткування, і зі змісту норми зрозуміло, яких об`єктів стосується така пільга.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пп. "є" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Такий підхід у розумінні норми, про яку йдеться, випливає з того, що функціональне призначення об`єкта, який звільняється від оподаткування, яким є предмет - будівля промисловості (вид нежитлової нерухомості), є фактично визначальною родовою ознакою, оскільки не є об`єктом оподаткування саме будівлі промисловості, тобто будівлі які використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Таким чином, застосування пп. "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, а саме у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Вищенаведений правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17.

У цій постанові судова палата частково відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.05.2018 (справа №806/2676/17), а саме в частині, що застосування пп. "є" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та перебування у власності промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що перебування нерухомого майна у власності фізичної особи не є перешкодою для застосування положень пп. "є" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, у разі якщо такі об`єкти використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Відтак, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є саме правовий статус будівлі.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 10.04.2020 у справі №823/1751/17, від 24.07.2020 по справі №500/90/19, від 07.09.2021 по справі № 819/60/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

До будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271, що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особапідприємець 05.10.2004, перебуває на обліку ДПС України в Чернівецькій області з 21.10.2004 та здійснює підприємницьку діяльність. Вказана обставина не заперечувалася учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

- нежитлова будівля (тваринницька будівля), загальною площею 1433,7 кв.м., за адресою: вул. Українська, 42г, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область;

- нежитлова будівля (будівля тваринницького приміщення), загальною площею 1868,1 кв.м., за адресою: вул. Українська, 42д, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область;

- нежитлова будівля (будівля керівника), загальною площею 1737,3 кв.м., за адресою: вул. Українська, 42е, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область;

- нежитлова будівля (будівля будівельного комплексу), загальною площею 236,8 кв.м., за адресою: вул. Українська, 42т, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область;

- нежитлова будівля (будинок тваринника), загальною площею 417,8 кв.м., за адресою: вул. Українська, 40, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.47 Розведення свійської птиці; 01.49 Розведення інших тварин.

Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 11.10.2010 № 457 затверджено Національний класифікатор України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Згідно ДК 009:2010, клас 16.10Лісопильне та стругальне виробництвовключає: розпилювання, стругання та інші види механічного оброблення деревини; розщеплення, очищення та рубання колод; виробництво дерев`яних шпал для залізничних та трамвайних колій; виробництво дерев`яних пакетів та покриттів для підлоги та незібраних; виробництво деревних вовни та борошна, тріски та стружки деревних; сушіння деревини; проочування та хімічне оброблення деревини консервантами та іншими хімічними речовинами.

Згідно експертного висновку Державного підприємстваДержавний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництвіАС6 №21010903 від 19.04.2021, об`єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності позивача за адресами, с. Чорногузи, Винницький район, вул. Українська, 42г, 42д, 42е та 42т, за назвами об`єкту нерухомості відповідають функціональному призначенню відповідно до визначеного коду об`єкта за державним класифікатором будівель та споруд ДК018:2000.

Дослідженням наведеного висновку встановлено наступне:

- нежитлова будівля, за адресою вул. Українська, 42г, літАзагальною площею 1433,7 кв.м., код ДКБС 1251.7, функціональне призначення: виробничий склад готової продукції;

- нежитлова будівля, за адресою вул. Українська, 42д, літАзагальною площею 1868,1 кв.м.: код ДКБС 1251.7, функціональне призначення: виробництво виробів з деревини;

- нежитлова будівля, за адресою вул. Українська, 42е, літАзагальною площею 1737,3 кв.м., код ДКБС 1271.7, функціональне призначення: будівля корівника;

- об`єкти нерухомості за адресою по вул. Українська, 42-т: будівельний комплекс площею 236,8 кв.м., ремонтна майстерня, літБ, вбиральня з вигрібною ямою літВ, код ДКБС 1251.8, функціональне призначення: виробництво будівельних матеріалів; ремонт виробничого обладнання; санітарне забезпечення виробництва.

Отже, як видно із висновку об`єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності позивача за адресами: с. Чорногузи, Вижницький район, вул. Українська, 42г, 42д, 42е та 42т відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підклас 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловостіта підкласу 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, а нежитлова будівля за вул. Українська, 42е, літАзагальною площею 1737,3 кв.м., код ДКБС 1271.7, функціональне призначення: будівля корівника, як об`єкт нерухомості відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що нежитлова будівля (будинок тваринника), загальною площею 417,8 кв.м., за адресою: вул. Українська, 40, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область також використовується в підприємницькій діяльності.

Згідно свідоцтва на праві власності чітко зазначено, що нежитлова будівля (будинок тваринника), загальною площею 417,8 кв.м., за адресою: вул. Українська, 40, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область, яка належить позивачу на праві спільної часткової власності (45/100) є будинок тваринника.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що об`єкт нерухомості за адресою: вул. Українська, 40, с. Чорногузи, Вижницький район, Чернівецька область також можна віднести до ДК 018-2000 до класу 1271Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.

Враховуючи приналежність будівель, які належить позивачу на праві власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єктів нерухомості до Державного класифікатора 018-2000 до класу 1251 "Будівлі промисловості" та класу 1271Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, то належні позивачу будівлі не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що позивач здійснював процес виробництва, що підтверджується поданими податковими деклараціями за 2018 та 2019 роки до Вижницької ДПІ.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлові будівлі і споруди, які належать позивачу, є будівлями промисловості та сільськогосподарського призначення, які використовуються у межах власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням, відтак не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу приписів п.п.є,жп.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Стосовно доводів скаржника про те, що позивач є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 331,20 кв.м. колегія суддів зазначає наступне.

Положенням підпункту 266.1.1 пункту 266.1, статті 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Згідно підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об`єкта здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільги для житлового будинку, встановленої рішенням, сільської ради та відповідної ставки, податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З положень підпункту 266.10.2. пункту 266.10 статті 266 ПК України вбачається, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Згідно п. 58.2 статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно п.42.4. ст.42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 70.1 ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація, зокрема про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство (п.п. 70.2.4 п. 70.2 ст. 70 ПК України).

За змістом наведених положень надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.

Згідно інформації з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та Реєстрів прав власності на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 331,20 кв.м.

На підставі вказаної інформації контролюючим органом сформовано податкові повідомлення рішення від 04.04.2019 №0009385-5006-2401, від 16.01.2020 №5175-50 та від 25.03.2020 №0027759-5007-2401.

Корінці вказаних податкових повідомлень рішень направлені ОСОБА_1 на поштову адресу вул. Ярослава Галана 25А, м. Вижниця, Вижницький р-н., Чернівецька обл.

Проте, такі рішення позивачу не вручені. Конверти із таким поштовим відправленням повернулися контролюючому органу із відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

При цьому ОСОБА_1 зареєстрований в с. Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується копією паспортапозивача та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формуввань.

За вказаною відповідачем адресою, а саме: вул. Ярослава Галана 25А, м. Вижниця, Вижницький р-н., Чернівецька обл, позивач не зареєстрований та не проживає.

Отже, податковий орган надсилав податкові повідомлення-рішення на поштову адресу, до якої позивач немає відношення та яка не є його місцем реєстрації.

Однак, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що порушення контролюючим органом порядку направлення та вручення податкових повідомлень-рішень саме по собі не свідчить про протиправність таких повідомлень-рішень, оскільки таке порушення не впливає на правильність висновків контролюючого органу щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017, 2018 та 2019 роки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.11.2018 у справі №820/2753/17, в якій зазначив про те, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого податкового повідомлення-рішення. Якщо відповідний акт індивідуальної дії прийнятий контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього податкового повідомлення-рішення (зокрема, порушення законодавства, за яке здійснюється донарахування, та розмір останнього), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів його форми.

За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з розрахунків, наданих контролюючим органом до суду першої інстанції слідує те, що останні містять всю необхідну інформацію для перевірки правильності нарахувань податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2017 по 2019 рік, у тому числі містять зазначення: типу об`єкта нерухомості, адресу об`єкта нерухомості, загальну площа, ставку податку, пільгу.

Дослідивши вказані розрахунки колегія суддів дійшла висновку про правильність нарахування позивачу сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017, 2018 та 2019 роки, з огляду на відповідність вказаних розрахунків положенням ст. 266 ПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта про те, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не врахував інформації з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та Реєстрів прав власності на нерухоме майно, згідно якої ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 331,20 кв.м.

Крім того, судом першої інстанції не надано правової оцінки обставинам справи стосовно зазначеної податковим органом адреси позивача та направлення повідомлень на таку адресу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 та 2019 роки, а саме:

від 05.08.2019 № 0077477-5006-2401 на суму 1400,67 грн за 2018 рік;

вiд 05.08.2019 № 0077476-5006-2401 на суму 10681,06 грн за 2018 рік;

від 05.08.2019 № 0077475-5006-2401 на суму 13917,34 грн за 2018 рік;

вiд 05.08.2019 № 0077474-5006-2401 на суму 12942,88 грн за 2018 рік;

від 05.08.2019 № 0077473-5006-2401 на суму 1764,23 грн за 2018 рік;

вiд 25.03.2020 № 0027760-5007-2401 на суму 4940,83 грн за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027761-5007-2401 на суму 36248,76 грн за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027762-5007-2401 на суму 38977,91 грн за 2019 рік;

вiд 25.03.2020 р № 0027763-5007-2401 на суму 29914,15 грн за 2019 рік;

від 25.03.2020 № 0027764-5007-2401 на суму 3922,83 грн за 2019 рік.

При цьому колегія суддів дійшла висновку про правомірність податкових повідомлень рішень з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017, 2018 та 2019 роки, а саме:

від 04.04.2019 № 0009385-5006-2401 на суму 1966,67 грн за 2018 рік;

від 25.03.2020 № 0027759-5007-2401 на суму 2204,39 грн за 2019 рік;

від 16.01.2020 № 5175-50 на суму 3380,80 грн за 2017 рік.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розраховано судовий збір виходячи з того, що позивачем заявлено 13 вимог немайнового характеру.

Проте, колегія суддів зазначає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення є вимогами майнового характеру, оскільки дані податкові повідомлення-рішення породжують підстави для зміни майнового стану позивача, а тому не можуть вважатися вимогами немайнового характеру.

Отже враховуючи, що ціна позову становить 162 262,52 грн, то за подання позову позивачу необхідно було сплатити 1622,62 грн (1% ціни позову). Оскільки позивачем сплачено 11804 грн, то 10 181, 38 грн є переплатою та підлягає поверненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині податкових повідомлень - рішень на загальну суму 154 710, 66 грн.

Таким чином на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1547,10 грн судових витрат понесених позивачем на сплату судового збору.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідач не навів аргументів, щодо незаконності вирішення питання розподілу судових витрат в частині стягнення витрат на правничу допомогу, хоча в силу закону обов`язок щодо доказування покладається саме на відповідача, при цьому, суд апеляційної інстанції перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

від 04.04.2019 № 0009385-5006-2401 на суму 1966,67 грн з податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 рік;

від 25.03.2020 № 0027759-5007-2401 на суму 2204,39 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, якi є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2019 рік;

від 16.01.2020 № 5175-50 на суму 3380,80 грн з податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017 рік - скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018 та 2019 роки, а саме:

від 05.08.2019 № 0077477-5006-2401 на суму 1400,67 грн;

вiд 05.08.2019 № 0077476-5006-2401 на суму 10681,06 грн;

від 05.08.2019 № 0077475-5006-2401 на суму 13917,34 грн;

вiд 05.08.2019 № 0077474-5006-2401 на суму 12942,88 грн;

від 05.08.2019 № 0077473-5006-2401 на суму 1764,23 грн;

вiд 25.03.2020 № 0027760-5007-2401 на суму 4940,83 грн;

від 25.03.2020 № 0027761-5007-2401 на суму 36248,76 грн;

від 25.03.2020 № 0027762-5007-2401 на суму 38977,91 грн;

вiд 25.03.2020 р № 0027763-5007-2401 на суму 29914,15 грн;

від 25.03.2020 № 0027764-5007-2401 на суму 3922,83 грн - залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 1547,10 грн (одна тисяча п`ятсот сорок сім гривень 10 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.