ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року Справа № 160/25710/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Державної установи «Широківський виправний центр (№75)», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2711/к від 15.11.2021р. "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення на начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)"; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 23 листопада 2021 року; стягнути з державної установи "Широківський виправний центр № 75" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2021 року і до дня ухвалення рішення суду, з розрахунку 898,14 грн. за кожен робочий день.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 р. у справі №160/25710/21 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25710/21 та призначено її до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 р. у справі №160/25710/21 клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовною заявою останнього до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задоволено.

Зупинено провадження у справі №160/25710/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/17189/21, оскільки дані справи є пов`язаними, та встановлені обставини у зазначеній справі мають визначальний характер для вирішення справи №160/25710/21 по суті заявлених позовних вимог.

09.08.2022 р. представником позивача ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення провадження у справі №160/25710/21 та долучено копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 р. у справі №160/17189/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 р. у справі №160/25710/21 клопотання представника позивача ОСОБА_1 про поновлення провадження в адміністративній справі №160/25710/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Поновлено провадження в адміністративній справі №160/25710/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Витребувано у Державної установи "Широківський виправний центр № 75" детальний розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

На підставі зібраних матеріалів на виконання наказів Міністерства від 30.08.2021 р. № 2984/7 «Про проведення службового розслідування» та від 28.09.2021 р. № 3387/7 «Про продовження строку проведення службового розслідування», комісією у складі: голови комісії начальника відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу внутрішнього контрою апарату Міністерства юстиції України Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_3 , головного спеціаліста відділу оперативної роботи Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_4 , головного спеціаліста відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_5 , головного спеціаліста відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_6 , головного спеціаліста відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій ОСОБА_7 було проведено службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання під час службової діяльності вимог чинного законодавства начальником державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , та особами рядового і начальницького складу зазначеної установи, за результатами якого складено висновок службового розслідування від 25.10.2021 р.

В рамках проведення службового розслідування, членами Комісії здійснено виїзд до державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» та встановлено відповідні порушення та прорахунки в службовій діяльності Установи.

На підставі висновку службового розслідування від 25.10.2021 р. було винесено оскаржувані накази, а саме: наказ Міністерства юстиції України № 2711/к від 15.11.2021р. Про накладення дисциплінарного стягнення, підписаний Міністром юстиції Денисом Малюською, яким наказано: .1 За порушення службової дисципліни накласти дисциплінарне стягнення на начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади. 2. Начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань підполковнику внутрішньої служби Кірієнку В.А. забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом під особистий підпис. Підстава: висновок службового розслідування від 26 жовтня 2021 року, письмове пояснення ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ОСОБА_8 ; та наказ Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. Про виконання дисциплінарного стягнення, підписаний Міністром юстиції Денисом Малюською, яким наказано: 1. Звільнити 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)». Підстава: наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення». 2. Зарахувати полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з 24 листопада 2021 року в розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. 3. У разі відсутності ОСОБА_1 на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю датою звільнення вважати перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, що не перевищує встановленого законодавством строку; датою зарахування в розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції наступний день після дати звільнення. 4. Начальнику Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_9 забезпечити: 1) неухильне дотримання вимог частин третьої-сьомої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію»; 2) ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом під особистий підпис. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ОСОБА_8 .

Позивач оскаржувані накази вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, на підставі чого звернувся з даним позовом до суду.

21.01.2022 р. на адресу суду, представником відповідача-1: Міністерства юстиції України, подано відзив на позовну заяву, в текті якого зазначено наступне.

1.1 Щодо порушення порядку надання засудженим короткочасних виїздів за межі Установи.

У ході проведення службового розслідування Комісією, крім іншого, встановлено, що під час вибіркового вивченням особових справ засуджених, які виїжджають у короткострокові виїзди поза межі Установи, зокрема в заклади охорони здоров`я, виявлені непоодинокі випадки відсутності у посвідченнях про короткостроковий виїзд засудженого відмітки та печатки уповноваженого органу з питань пробації про прибуття та вибуття засудженого, як того вимагає Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, що затверджена наказом Міністерства від 22.11.2011 № 3361/5, що унеможливлює встановити, де саме перебував засуджений під час виїзду за межі Установи.

Як приклад можна навести посвідчення про короткостроковий виїзд № 72, що видано засудженому ОСОБА_10 , копія якого долучена до матеріалів службового розслідування, посвідченнях про короткостроковий виїзд № 235, що видано засудженому ОСОБА_11 , копія якого долучена до матеріалів службового розслідування.

Опитаний з даного приводу начальник державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 пояснив, що надання короткострокового виїзду з установи виконання покарань регламентується наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 року № 3361/5 «Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань» в якому зазначено, що згідно: п. 17. Прибуття до місця призначення засуджений зобов`язаний з`явитися до територіального органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомити про мету свого приїзду, строк перебування та місце проживання; п. 18. Посадова особа територіального органу кримінально-виконавчої інспекції робить відмітку у посвідченні засудженого про час його прибуття та реєструє даний факт у журналі обліку засудженого, яким надано короткочасні виїзди за межі установ виконання покарань; п. 12. Під час надання засудженому короткострокового виїзду, начальник установи (особа, яка виконує його обов`язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку, яка долучається до особової справи засудженого. Таким чином обов`язок за виконання вищезазначених вимог покладений на засудженого, якому надано короткостроковий виїзд за межі установи і жодним нормативно правовим актом, що регламентує роботу установи, не передбачено контроль за здійсненням вказаних відміток.

Таким чином, як вбачається із пояснення Начальника Установи ОСОБА_1 , контроль за виконанням вимог наказу Міністерства від 22.11.2011 № 3361/5 «Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань» він покладає на засуджених яким надано короткочасні виїзди за межі Установи.

1.2 Щодо невиконання вимог законодавства стосовно притягнення засуджених до дисциплінарної відповідальності

Під час проведення службового розслідування у ході вивчення особової справи засудженого ОСОБА_12 . Комісія встановила, що у справі засудженого наявна характеристика від 30.04.2021 за підписом виконуючого обов`язки начальника Установи, в якій зазначено, що адміністрація установи вважає що засуджений ОСОБА_12 не став на шлях виправлення та до нього не доцільно застосовувати заміну невідбутної частини покарання більш м`яким. Також в матеріалах особової справи засудженого є висновок по факту порушення режиму тримання засудженим ОСОБА_12 .

Разом з тим, засудженого не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності як це передбачено статтею 68 КВК України.

Зазначеною статтею КВК України визначено, що до засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення як попередження, догана, сувора догана.

Однак жодного із перелічених стягнень до засудженого ОСОБА_12 не застосоване.

Відповідно до довідки про стягнення та заохочення від 25.06.2021 засудженому оголошена подяка правами начальника Установи. Витяг з наказу про заохочення та матеріали в особовій справі відсутні. 25.06.2021 співробітниками Установи вже складено характеристику на засудженого ОСОБА_12 , в якій зазначено, що засуджений вже став на шлях виправлення.

26.06.2021 в Широківському районному суді Дніпропетровської області було розглянуто подання Установи про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_12 в задоволенні якого було відмовлено.

Аналогічні недоліки зокрема в частині не накладення стягнення за порушення встановленого порядку відбування покарання виявлені в ході вивчення особової справи засудженого ОСОБА_13 та особової справи ОСОБА_14 , який 18.12.2020 на підставі ухвали Широківського районного суду Дніпропетровської області був звільнений умовно-достроково.

Враховуючи викладене, Комісія прийшла до висновку, що Установою не вживаються заходи з накладення стягнень на засуджених за порушення встановленого порядку відбування покарання, чим свідомо порушують вимоги КВК України.

1.3 Щодо формального проведення Позивачем службових перевірок.

Крім того, у ході вивчення особових справ засуджених, Комісією встановлено, що службові перевірки, що проводяться в Установі по фактам вилучення у засуджених заборонених предметів проводяться формально, будь які заходи щодо встановлення шляхів надходження заборонених предметів до засуджених не вживаються, особи що сприяли потраплянню до засуджених заборонених предметів не встановлюються як того вимагає Інструкція з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2016

№ 30/5 ДСК. Приклад зазначеного свідчить наступне, 20.08.2021 начальником Установи ОСОБА_1 , затверджений висновок по факту порушення засудженим ОСОБА_15 , режиму тримання.

Відповідно до зазначеного висновку 17.08.2021 року близько о 20 годині 00 хвилин під час обходу житлової території установи біля дільниці КДіР був виявлений засуджений ОСОБА_15 , який перебуває на профілактичному обліку як схильний до вживання та розповсюдження наркотичних речовин. Звернувши увагу на неадекватну поведінку засудженого ОСОБА_15 , виникла підозру про перебування засудженого в стані наркотичного сп`яніння, а саме засуджений ОСОБА_15 ледве пересувався, хитався, зупинявся та заплющував очі при зверненні до нього реагував не відразу та відповідав мляво, повільно. Під час супроводу засудженого ОСОБА_15 до чергової частини для встановлення обставин неадекватного стану, останній піднімаючись по сходам витягнув з правої кишені штанів два використаних медичних шприци з голками та кинув їх на клумбу біля приміщення чергової частини під сходами, які відразу були виявлені та вилучені молодшим інспектором ВНіБ рядовим внутрішньої служби ОСОБА_16 .

Засудженому ОСОБА_15 було запропонована надати письмове пояснення за даним фактом, але останній відмовився в категоричній формі про що було складено відповідний акт.

Після чого засудженого ОСОБА_15 було поміщено до дисциплінарного ізолятору установи на 24 годин, за тимчасовою постановою чергового помічника начальника установи капітана внутрішньої служби ОСОБА_15 з метою попередження вчинення нових правопорушень.

Все вище викладене підтверджується рапортами чергового помічника начальника установи капітана внутрішньої служби ОСОБА_17 , в.о. заступника чергового помічника начальника установи сержанта внутрішньої служби ОСОБА_18 , молодшого інспектора ВНіБ рядового внутрішньої служби ОСОБА_16 , актом про відмову надати письмове пояснення, актом проведення обшуку, протоколом вилучення.

Таким чином, як вбачається з висновку та матеріалів, що були зібрані співробітниками Установи, будь які заходи направлені на встановлення місця та особи у якої засуджений ОСОБА_15 придбав наркотичні засоби, які в подальшому вжив, співробітниками Установи не вживались. Особу у якої засуджений придбав наркотичний засіб не встановлено, обставини причетності співробітників Установи до передачі засудженому заборонених предметів, в ході службового розслідування не перевірялись, що в свою чергу може призвести до вчинення аналогічних порушень в подальшому. Керівником Установи в свою чергу дане питання не проконтрольоване та залишене поза своєю увагою.

1.4 Щодо недотримання процедури проведення службових розслідувань

Також Комісією під час службового розслідування, вибірковою перевіркою матеріалів службових розслідувань, що проводяться в Установі, встановлено, що службові розслідування по особовому складу в Установі проводяться з грубими порушеннями вимог Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства від 12.03.2015 № 356/5 (далі Порядок), та Дисциплінарного статуту, зокрема:

- не проводиться комплекс заходів з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Установи;

-висновки службових розслідувань складаються формально;

- відповідні матеріали не збираються по закінченню службового розслідування;

- з висновком службового розслідування особа відносно якої воно приводилось не ознайомлюється, тощо.

Прикладом є матеріали службового розслідування, що проведене на виконання наказу Установи від 24.05.2020 № 1/ОС. Вивченням вказаних матеріалів встановлено, що цей наказ Установи, що підписаний виконуючим обов`язки начальника Установи ОСОБА_19 , створений, як про те зазначено в констатуючій частині наказу, на підставі Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» тобто на підставі Закону, який ніяким чином не стосується діяльності Державної-кримінально виконавчої служби України.

Матеріали вказаного службового розслідування містять акт про відмову засудженого ОСОБА_20 надавати пояснення, який не зареєстрований, як те вимагається Порядком.

Також матеріали містять пояснення співробітників Установи, а саме ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які не підписані особою, що їх відбирала та відсутня дата коли саме вони були написані та місце складання.

Начальником Установи ОСОБА_1 , затверджений висновок службового розслідування, що складений членами комісії, однак зрозуміти коли саме складений даний висновок службового розслідування незрозуміло, оскільки у висновку відсутні як дати його складання так і дата затвердження.

Слід зазначити, що вказане службове розслідування проводилось по факту виявлення засудженого ОСОБА_20 в стані алкогольного сп`яніння та пошкодження майна Установи. Разом з цим, будь-які заходи направлені на встановлення обставин, де саме засуджений взяв алкогольні напої не вживались, причетність співробітників Установи до передачі засудженому заборонених предметів, в ході службового розслідування не перевірялись.

На підставі вказаного висновку 04.06.2021 Установою виданий наказ «Про притягнення співробітників Установи до дисциплінарної відповідальності».

Варто зауважити, що в ході внутрішнього візування вказаного наказу жоден із співробітників Установи не поставив дату візування навпроти свого прізвища.

Як встановлено в ході даного службового розслідування, ведення діловодства в Установі організовано на підставі Інструкції з діловодства в державній установі «Широківський виправний центр (№ 75)» (далі - Інструкція), що затверджена наказом Установи від 31.12.2020 № 232/ОД-21 та копія якого долучена до матеріалів даного службового розслідування.

Зокрема наказ № 232/ОД-21 підписаний ОСОБА_19 , але його фактична посада, ініціали, прізвище в наказі не зазначені, а лише проставлена правобічна похила риска перед найменуванням посади.

Аналогічні порушення вимог Інструкції періодично допускаються ОСОБА_19 , в ході виконання своїх службових обов`язків, прикладом цього є копії наказів що витребувані в установі та долучені до матеріалів службового розслідування (наказ від 19.01.2021 № 24, наказ від 02.02.2021 № 49, наказ від 16.03.2021 № 144 АГ-21, наказ від 08.06.2021 № 306 АГ-21, наказ від 06.07.2021 № 354 АГ-21).

Начальником Установи ОСОБА_1 , також в ході виконання своїх службових обов`язків, ігноруються вимоги Інструкції, прикладом цього є копії наказів, що витребувані в Установі та долучені до матеріалів службового розслідування, а саме наказ від 27.08.2021 № 44/ОС/ВД-21, від 16.08.2021 № 118/ОС-21, від 06.08.2021 № 117/ОС-21, від 30.08.2021 № 129/ОС-21, від 27.08.2021 № 128/ОС-21, від 04.06.2021 № 17 від 19.07.2021 № 107/ОС-21, від 19.07.2021 № 105/ОС-21 (у вказаних наказах в порушення пункту 2.3.37 розділу ІІ Інструкції, під час внутрішнього погодження співробітниками Установи не ставиться дата коли було погоджено документ).

1.5. Щодо не забезпечення нагляду на добу.

Крім іншого, в ході службового розслідування Комісією встановлено, що згідно відомостей про забезпечення нагляду на добу Установи за період з 01.01.2021 до 15.09.2021 начальником Установи усупереч вимог пункту 1 розділу 6 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства від 22.04.2016 № 30/5-ДСК, вимога щодо проведення перевірок несення служби черговими змінами не менше двох разів на тиждень із зазначенням їх результатів у відомостях про забезпечення нагляду на добу належним чином не виконувалась (в переважній більшості такі перевірки не проводились).

Виправдовуючи свою бездіяльність ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що «оперативна обстановка в Установі не порушувалась».

Водночас, додав, що «цей недолік виправлено».

Таким чином, порушення вимог пункту 1 розділу 6 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства від 22.04.2016 № 30/5-ДСК, не спростовані, більше того підтверджені Позивачем.

1.6 Щодо невзяття Позивачем участі у щотижневих оглядах стану сигналізації та зв`язку.

Комісією також виявлено, що станом на 15.09.2021, начальник Установи у більшості випадків, усупереч вимог пункту 10 розділу 14 Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства від 22.04.2016 № 30/5-ДСК, та підпункту 14 пункту 9 Положення про Установу не брав участі у щотижневих оглядах стану сигналізації та зв`язку.

Перелічене вище підтверджується довідкою Установи від 16.09.2021 № 75/15-3311.

Так, у наданих для перевірки квартальних планах заходів з організації нагляду і безпеки в установі відсутні відмітки про виконання, а щодо окремих пунктів не надано документів, які б підтверджували їх виконання (рапорти і т.д.), що є порушенням діючого законодавства.

1.7 Щодо непроведення санітарної обробки.

Також Комісією з перевірки виявлено, що в Установі невизначений період часу санітарна обробка засуджених, усупереч пункту 3.19 розділу ІІІ Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства від 08.06.2021 № 849/5, зареєстрованим у Міністерстві від 13.06.2012 № 947/21259 (далі Положення про лазне-пральне обслуговування), в частині дезінфекції (знищення патогенних мікроорганізмів) і дезінсекції (знищення комах і кліщів, які є передавачами інфекційних захворювань) їх особистого одягу та постільних речей (подушки, матраци, ковдри) у дезінфекційних камерах не проводилась, відповідна облікова службова документація не велась.

Водночас, дезінфекційна камера установи (інв. № 10400002, 1996 року виробництва) на момент перевірки лазне-прального комплексу установи відсутня, однак продовжувала перебувати на обліку, а документи щодо її списання не складались.

Зазначене вище підтверджується довідками Установи від 15.09.2021 № 75/6-3288 та від 16.09.2021 № 75/4-3315.

Опитана в ході службового розслідування матеріально відповідальна особа (щодо вищезгаданої дезінфекційної камери), завідувачка складу Установи ОСОБА_24 пояснила, що дезінфекційна камера установи (інвентарний номер 10400002, 1996 року виробництва) була демонтована з лазне-прального комплексу в зв`язку з тим, що це обладнання застаріле, вийшло з ладу та ремонту не підлягає, а також на даний час знаходиться на складі установи.

Проте, всупереч зазначеному відповідне обладнання на складі установи відсутнє. З усних пояснень персоналу Установи, демонтаж цього обладнання був здійснений з порушенням його цілісності шляхом його розпилу на металеві елементи, які і зберігаються на складі Установи.

Такому стану справ в значній мірі сприяло те, що начальником Установи не дотримується вимога пункту 1.5 розділу І Положення про лазне-пральне обслуговування щодо проведення особистих перевірок стану лазне-прального обслуговування засуджених не менше 1 разу на місяць (відмітки про це у книгах обліку відвідування лазні установи та обліку прийняття (видачі) білизни і використання мийних засобів відсутні). Зазначене підтверджується копіями зазначених вище журналів, що долучені до матеріалів службового розслідування.

1.8 Щодо неналежної організації продовольчого забезпечення Установи.

Під час перевірки також виявлено факти, що свідчать про порушення персоналом Установи вимог Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 № 2160/5.

Так, за результатами контрольного зважування продуктів, які зберігались у складських приміщеннях установи, виявлено нестачу консерви «Кілька в томатному соусі» у кількості 37,8 банок (по 240 г кожна) загальною вагою 9,08 кг.

Зазначене підтверджується актом складеним під час перевірки, який зареєстрований в Установі 16.09.2021 № 75/6 -3308.

З цього приводу слід зауважити, що відповідно до підпункту 20 пункту 9 Положення про Установу саме начальник виправного центру організовує і контролює продовольче забезпечення осіб, які тримаються у виправному центрі, своєчасне якісне їх харчування за єдиними нормами, встановленими нормативно-правовими актами, надання кожній особі індивідуального спального місця, забезпечення постільними речами і мийними засобами, банно-пральне обслуговування відповідно до чинного законодавства.

1.9 Щодо невиконання програми диференційованого виховного впливу на засуджених

У ході службового розслідування також встановлено, що всупереч вимог статті 61 КВК України та Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», затвердженого наказом Міністерства від 16.05.2016 № 1418/5, зареєстрованим у Міністерстві 17.05.2016 за № 735/28865 (далі Положення про програму диференційованого виховного впливу), в установі програма диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», яка є складовою частиною їх виправлення і ресоціалізації, становлення на життєву позицію, та відповідає соціальним нормам, реалізується на неналежному рівні.

Так, в Установі не організовано роботу курсів підготовки засуджених до звільнення. Відповідні накази начальника Установи про їх організацію та зарахування засуджених на курси не видавались. Заняття із засудженими не проводились.

Слід зауважити, що з 65 засуджених, яких було звільнено з установи у 2021 році (станом на 16.09.2021), жоден курси підготовки до звільнення не відвідував. Зазначене підтверджується довідками Установи від 16.09.2021 № 75/2-3313 та №75/5-3314, що долучені до матеріалів службового розслідування.

Згідно Положення про Установу начальник виправного центру, зокрема, здійснює керівництво та організовує роботу виправного центру; персонально відповідає за виконання покладених на виправний центр завдань і функцій. Згідно п. 4 даного положення, основними завданнями виправного центру є: виконання покарань у виді обмеження волі; забезпечення прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізація їх законних прав та інтересів.

1.10 Щодо порушення процедури призначення ОСОБА_25 .

Так, під час службового розслідування встановлено, що начальником Установи полковником внутрішньої служби ОСОБА_26 , наказом Установи від 23.04.2021

№ 52/ОС-21 капітана внутрішньої служби ОСОБА_25 призначено на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)».

Відповідно до диплому НР №47612310 та додатку до нього, ОСОБА_25 в 2014 році закінчив Криворізький коледж авіаційного університету за спеціальністю «Електромеханіка» та здобув кваліфікацію інженера електромеханіка, освіта неповна вища. Професійна права Робота інженером електромеханіком.

Вивченням службової документації, що стосується призначення на посаду

ОСОБА_25 , встановлено, що листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 13.04.2021 до Міністерства юстиції України були направлені матеріали щодо погодження призначення ОСОБА_25 призначено на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)». Вивченням зазначених матеріалів, виявлено, що в біографічній довідці на ОСОБА_25 , від 01.04.2021 зазначено, що він має другий (магістерський) рівень. В поданні на погодження Сніжицького на зазначену вище посаду, від 01.04.2021 року, за підписом начальника установи ОСОБА_1 , серед іншого зазначено, що ОСОБА_25 , має повну вищу освіту.

Відповідно до посадової інструкції затвердженої 23.04.2021 начальником державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» ОСОБА_1 , кваліфікаційними вимогами до посади заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи, є наявність повної вищої освіти відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Службовим розслідуванням зазначено, що ст. 14 Закону «Про Державну кримінально-Виконавчу службу України» визначено, що:

- До персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

- Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Стосовно осіб, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».

Особи, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та зобов`язані повідомити керівництву органу чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб.

На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. При прийнятті на службу може бути встановлений строк випробування до шести місяців. Не може бути прийнята на службу особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до наказу ДДУПВП від 07.09.2002 № 197 «Про затвердження Посадових кваліфікаційних вимог до основних категорій персоналу кримінально-виконавчої системи» кваліфікаційними вимогами до посади заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи, є повна або базова вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра за напрямком підготовки: право, управління у сфері правопорядку, досвід роботи щодо управлінням персоналом.

У пункті 3 статті 14 Закону передбачено наступне: Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Наказ ДДУПВП від 07.09.2002 № 197 «Про затвердження Посадових кваліфікаційних вимог до основних категорій персоналу кримінально виконавчої системи» не належить до нормативно-правового акта Міністерства юстиції України. Також на даний час є не чинним. Крім того капітан внутрішньої служби ОСОБА_25 має вищу освіту (бакалавр), має стаж роботи в оперативних підрозділах ДКВС України. Навчається на останньому курсі МАУП (Міжнародної Академії управління персоналом) за напрямом «Право». Також згідно «Положення про установу». Перший заступник та заступники начальника виправного центру призначаються і звільняються з посад начальником виправного центру за погодженням заступника Міністра юстиції України який спрямовує діяльність органів і установ ДКВС України.

Опитана з даного приводу майор внутрішньої служби ОСОБА_27 , яка перебуває на посаді начальника сектору по роботі з персоналом, пояснила, що за вказівкою нею були підготовлені документи на засідання кадрової комісії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо призначення ОСОБА_25 , на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи. Документи до міжрегіонального управління були направлені без супровідного листа. При цьому в направлених документах, а саме в біографічній довідці була допущена технічна помилка, а саме в розділі освіта, вказано другий магістерський рівень, а не перший бакалаврський, який в ОСОБА_25 є на теперішній час.

Слід зауважити, що в ході службового розслідування членами комісії розглядалось питання стосовно того, що ОСОБА_25 , навчається на останньому курсі МАУП (Міжнародної Академії управління персоналом) за напрямом «Право». Термін навчання з 21.09.2020-21.09.2022.

У ході службового розслідування встановлено, що відповідно до довідки Установи

№ 78/16-3319 від 16.09.2021 ОСОБА_25 , у період часу з 21.09.2020 по 16.09.2021 до управління персоналу Установи з рапортом щодо надання йому відпустки у зв`язку із навчанням не звертався, що в свою чергу ставить під сумнів той факт чи дійсно

ОСОБА_25 , навчається у зазначеному вище навчальному закладі. Підтвердити чи спростувати даний факт в ході службового розслідування не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженими строками його проведення.

Таким чином, із викладеного вбачається, що начальник державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_25 не має відповідної освіти, для посади на якій перебуває на теперішній час, під час погодження на призначення на посаду, подав до Мін`юсту документи, які містили недостовірні данні та в подальшому в порушення вимог чинного законодавства призначив ОСОБА_25 на посаду заступника начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи Установи.

1.11 Щодо порушення процедури прийняття осіб на роботу.

У ході перевірок особових справ співробітників, встановлено, наступне:

- ОСОБА_28 , призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки та присвоєно первинне спеціальне звання рядового внутрішньої служби, наказом Установи від 13.11.2020 № 134 о/с, без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_21 , призначено на посаду старшого інспектора сектору по роботі з персоналом та присвоєно первинне спеціальне звання старшину внутрішньої служби, наказом Установи від 02.10.2020 № 135 о/с без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_29 , призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби групи соціально-виховної та психологічної роботи та присвоєно первинне спеціальне звання старшину внутрішньої служби, наказом Установи від 28.08.2019 № 113 о/с без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_30 , призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки та присвоєно первинне спеціальне звання рядового внутрішньої служби, наказом Установи від 11.09.2019 № 107 о/с, без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_31 , призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки та присвоєно первинне спеціальне звання рядового внутрішньої служби, наказом Установи від 04.09.2020 № 114 о/с, без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_32 , призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки та присвоєно первинне спеціальне звання сержант внутрішньої служби, наказом Установи від 10.12.2020 № 142 о/с, без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

- ОСОБА_33 , призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки та присвоєно первинне спеціальне звання рядового внутрішньої служби, наказом Установи від 02.02.2021 № 15 о/с, без довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України;

Разом з тим, на момент перевірки, тобто станом на 15.09.2021 жоден із перелічених співробітників не пройшов військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності до служби в ДКВС України.

Опитана з даного приводу майор внутрішньої служби ОСОБА_27 , яка перебуває на посаді начальника сектору по роботі з персоналом, пояснила, що на посаді вона перебуває з 09.03.2021. Нею було виявлено відсутність проходження медичних комісій ОВЛК у співробітників установи, про що складено рапорт на ім`я начальника Установи.

Начальником ОСОБА_1 , була накладена резолюція, щодо виконання даного рапорту. Після чого були виписані направлення на проходження ОВЛК. Установою укладено угоду з військовою частиною а НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , де кандидати на службу зобов`язані проходити обстеження. Однак співробітники аргументують відсутність медичної комісії відсутністю коштів для проходження.

На даний час, по даному порушенню щодо начальника по роботі з персоналом ОСОБА_27 ініційовано проведення службового розслідування.

Таким чином, співробітників Установи ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_32 , ОСОБА_36 прийнято на службу до Державної кримінально - виконавчої служби України в порушення статті 14 Закону.

Зазначені співробітники перебувають у займаних посадах протягом тривалого часу. Керівництвом Установи будь яких заходів направлених на усунення даного недоліку не вживається.

1.12 Щодо недотримання порядку погодження на відпустку та відкликання з неї.

Службовим розслідуванням встановлено, що листом Міністерства начальнику державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» ОСОБА_1 погоджено надання відпустки з 12.04.2021 по 07.05.2021 року.

13.04.2021 начальником Установи ОСОБА_26 , підписано наказ № 27/ос-ВП-21 про те, що він відбуває в щорічну чергову оплачувану відпустку з 14.04.2021 по 10.05.2021 року.

20.04.2021 Позивачем підписано наказ № 29/ос-ВП-21 про те, що у зв`язку із службовою необхідністю відкликає себе з чергової відпустки.

20.04.2021 начальником Установи ОСОБА_26 , підписано наказ № 30/ос-ВП-21 про те, що він відбуває в щорічну чергову оплачувану відпустку.

23.04.2021 Позивачем підписано наказ № 51/ос- про те, що у зв`язку із службовою необхідністю відкликає себе з чергової відпустки, цього ж ним підписано наказ

№ 32/ос-ВП-21 про те, що він відбуває в щорічну чергову оплачувану відпустку.

29.04.2021 начальником Установи ОСОБА_26 , підписано наказ № 34/ос-ВП-21 про те, що у зв`язку із службовою необхідністю відкликає себе з чергової відпустки.

05.05.2021 Позивачем підписано наказ № 35/ос-ВП-21 про те, що він відбуває в щорічну чергову оплачувану відпустку.

07.05.2021 начальником Установи ОСОБА_26 , підписано наказ № 36/ос-ВП-21 про те, що у зв`язку із службовою необхідністю відкликає себе з чергової відпустки. Копії погодження, а також копії наказів, що перелічені вище долучені до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до пункту 121 частини 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та підпункту 131 пункту 12 Положення про Мін`юст, Міністр як керівник міністерства призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Частиною другою статті 27 Закону визначено, що безпосередній контроль за діяльністю органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління.

Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Мін`юст, Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 частини 3 наказу Міністерства юстиції України «Про організацію роботи з персоналом Державної кримінально виконавчої служби України» від 10.04.2020 № 939/7 - заступником Міністра юстиції, який координує діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється погодження надання відпусток керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань, медичних реабілітаційних центрів.

Відповідно частини п`ятої статті 23 Закону на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

Відповідно до довідок наданих Установою, до Установи надходили погодження Мін`юсту про надання відпусток ОСОБА_1 , відпусток з 25.01.2021 по 11.03.2021 та з 12.04.2021 по 07.05.2021.

Разом з тим, накази Міністерства, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань на підставі яких начальника державної «Широківський виправний центр (№ 75)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 було відкликано із відпустки 04.03.2021, 24.03.2021, 01.04.2021, 20.04.2021, 23.04.2021, 29.04.2021 та 07.05.2021 до Установи не заходили.

Щодо законності наказу Мін`юсту від 15.11.2021 р. № 2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» представник відповідача-1 зазначає, що ОСОБА_1 оскаржує наказ Міністерства від 15.11.2021 № 2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 у виді звільнення з посади.

статтею 12 Дисциплінарного статуту визначений перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, а саме: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 13 Закону передбачено, що Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Керуючись вказаними вимогами законодавства, на підставі висновку службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання Позивачем під час службової діяльності вимог чинного законодавства від 26.10.2021 та письмового пояснення Позивача від 03.11.2021, у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків наказом Мін`юсту від 15.11.2021 № 2711/к на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Щодо законності наказу Мін`юсту від 17.11.2021 № 2734/к «Про виконання дисциплінарного стягнення», представник відповідача-1 зазначає, що статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено порядок виконання та зняття дисциплінарних стягнень. Так, на підставі наказу Мін`юсту від 15.11.2021 № 2711/к, 17.11.2021 Міністерством видано наказ № 2734/к «Про виконання дисциплінарного стягнення», пунктом 1 якого визначено звільнити 23.11.2021 полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)».

При цьому, відповідач-1 зазначає, що погодження звільнення колишнього начальника державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з первинною профспілковою організацією не передбачено чинним законодавством.

Водночас, наказом Міністерства від 17.11.2021 № 2734/к «Про виконання дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника державної установи «Широківський виправний центр(№ 75)», а не зі служби з Державної кримінально-виконавчої служби України.

На підставі означеного вище, представник відповідача-1 просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити.

25.01.2022 р. представником позивача було подано на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.

Аналіз відзиву Мін`юсту на позов діє підстави для висновку про правоту позивача та відсутність з його боку порушень в перших чотирьох питаннях, які вказані у висновку службового розслідування, а саме: 1. в частині видачі ліків засудженим, що отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах та в частині виконання призначень лікаря (4.12.6.1.); 2. в частині перевезення працівників на легкових автомобілях, які належать Установі без ліцензії на проведення пасажирських транспортних перевезень (4.12.6.2.); 3. в частині преміювання осіб рядового і начальницького складу (4.12.6.4.) 4. в частині призначення розслідування по факту смерті 14.01.2021р. засудженого ОСОБА_37 , за наслідком чого 20.01.2021 ОСОБА_1 було затверджено висновок.

Щодо інших питань вказаних у Відзиві. Позивач не згоден з твердженням в п.1.1., де Мін`юстом вказано про порушення порядку надання засудженим короткочасних виїздів за межі Установи.

Позивач наголошує, що порушення вимог Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011р. № 3361/5 ним не допущено, так як всі вимоги вказані в інструкції, а саме п. 12. Під час надання засудженому короткострокового виїзду, начальник установи (особа, яка виконує його обов`язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку, яка долучається до особової справи засудженого.

Позивачем виконані в повному обсязі, про що свідчить відсутність зі сторони комісії будь-яких нарікань. В той же час в Інструкції конкретно передбачено обов`язки засудженого, а саме п. 17. Інструкції передбачає: опісля прибуття до місця призначення засуджений зобов`язаний з`явитися до територіального органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомити про мету свого приїзду, строк перебування та місце проживання.

Не згоден позивач і з твердженням в п. 1.2. Щодо невиконання вимог законодавства стосовно притягнення засуджених до дисциплінарної відповідальності.

Так як даний недолік під час проведення службової перевірки взагалі не підіймався, пояснення по даному недоліку комісією не вимагалось. Про це свідчить відсутність пояснення позивача в матеріалах висновку службового розслідування.

Відповідно до ст. 68 КВК Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі:

1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення, тобто це право приймати рішення в залежності від проступку, карати дисциплінарно чи можливо достатньо провести профбесіду і людина зробить висновки про подальшу свою поведінку. Що більш дієво впливає на людину ніж притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається комісією, а не одноособово.

Тобто, ці аргументи відповідача також не мають ніякого законного підґрунтя.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.3. Щодо формального проведення позивачем службових перевірок.

По перше, працівники установи виявили порушення та затримали порушника ОСОБА_38 .

Засудженому ОСОБА_15 було запропоновано надати письмове пояснення за даним фактом, але останній відмовився в категоричній формі, про що було складено акт. Зібрано всі необхідні матеріали, проведено розслідування. Оперативний підрозділ установи керівником установи націлено на встановлення шляхів надходження до установи наркотичних засобів та предметів. Є результати роботи по даному напряму. Але, всі напрацьовані матеріали не можливо долучити до матеріалів розслідування, так як деяка інформація має гриф ДСК.

По-друге, працівниками оперативної групи та ВНіБ встановлюються канали надходження заборонених предметів та наркотичних речовин, про що вказано в матеріалах розслідування. Вказана інформація надавалась і комісії з перевірки, але останніми до уваги прийнято не було.

Також на протязі 2021 року надзвичайних подій в установі не допущено. Оперативна обстановка в установі задовільна і контрольована. Про що свідчить відсутність у висновку розслідування встановлених комісією фактів погіршення оперативної обстановки та інших негативних наслідків.

Тому, вимоги підпункту 10 пункту 9 Положення про Установу яким визначено прямий обов`язок ОСОБА_1 забезпечувати постійний контроль за станом оперативної обстановки позивач виконував в повному обсязі. А службові перевірки проводяться згідно чинного законодавства.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.4., щодо нібито не дотримання процедури проведення службових розслідувань.

На підставі Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», в Державній установі «Широківський виправний центр (№75)», проводяться службові розслідування по особовому складу, під час яких всебічно, не упереджено та в повній мірі встановлюються всі причини, обставини та умови, що сприяли дисциплінарним вчинкам.

Відповідні матеріали, що підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни співробітників установи долучаються до висновків службових розслідувань, та долучаються до відповідних накопичувальних та особових справ.

Також згідно порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, Розділ VI, п. 4 - ознайомлюватися з висновком службового розслідування, що проводяться стосовно нього це право співробітника (за письмовим запитом), а не обов`язок комісії, яка проводила розслідування.

Відсутність грубих порушень з боку позивача в питанні щодо ведення діловодства в Установі, а саме відсутність дат в окремих документах.

По-перше, згідно Висновку Комісією за період з 31.12.2020 по 30.08.2021 виявлено 14 наказів, в яких під час внутрішнього погодження співробітниками Установи не була проставлена дата, коли було погоджено документ.

По-друге, Установою за період з 31.12.2020 по 30.08.2021 приймалося набагато більше наказів, ніж 14-ть, зокрема це підтверджується наказами, які зазначені в п. 2.12.6.16.

Отже, виявлення лише 14-ти наказів вказує на технічні недоліки цих документів.

Також дані технічні недоліки ніяким чином не вплинули на сутність документу, не спотворило інформацію яка відображена в документі.

Таким чином, вважати вказані недоліки, як грубі порушення інструкції з діловодства, що нібито може мати наслідком звільнення позивача, є абсолютно несправедливим.

Отже, ці обставини не могли стати підставою для звільнення позивача з посади.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.5. щодо нібито не забезпечення нагляду на добу… (протягом 2021 року в більшості випадків такі перевірки не проводились).

Так Мін`юст, як зазначає представник позивача, з метою введення суд в оману, не в повному обсязі вказав у Відзиві текст пояснення позивача, а взяв лише частину, а саме оперативна обстановка в установі не порушувалась. Не згоден позивач і з твердженням в п.1.6. щодо не взяття позиваем участі у щотижневих оглядах стану сигналізації та зв`язку.

По-перше, згідно графіку щотижня проводиться перевірка засобів сигналізації та зв`язку приміщень ДІЗО та КПП, про що складається відповідний акт, який долучається до накопичувальної справи.

По-друге, в деяких актах можливо не було вказано дані про позивача, в зв`язку з його відсутністю на відповідний день в установі (відрядження, відпустки, або інші службові справи).

По-третє, штатним розкладом Установи посаду інспектора ІТЗО не передбачено.

По-четверте, оперативна обстановка в Установі не порушувалась.

По-п`яте, засоби зв`язку та сигналізації знаходяться в робочому справному стані.

Таким чином, відсутні дві обов`язкові складові для накладення дисциплінарного стягнення, а саме шкідливі наслідки та причинний зв`язок, а тому оскаржуваний Наказ та Висновок-2 в цій частині є необґрунтованими.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.7. щодо не проведення санітарної обробки.

Відповідачем, вважаємо з метою уникнення відповідальності та введення суду в оману, спотворено інформацію та приховано деякі факти, не вказано пояснення Позивача з підтверджуючими матеріалами.

Текст пояснення Позивача з висновку службового розслідування: на придбання дезінфекційної камери необхідні значні кошти. При підготовці бюджетного запиту на 2021 рік (в червні 2020 року) установою вказувалось на необхідність придбання даного обладнання,але в зв`язку з відсутністю асигнувань загального фонду бюджету України на дане обладнання, установі при затвердженні кошторису на 2021 рік коштів не надали, до кошторису на 2021 рік не включили. Установа самостійно планувала придбати камеру для дезінфекції в 1 півріччі 2021 року, але з усної вказівки заступниці Міністра юстиції ОСОБА_8 всі придбання, проведення ремонтів в установі було заборонено. Зміни до кошторису по спеціальному фонду Державного бюджету України окрім видатків на захищені статті (харчування засуджених, комунальні платежі та інше) не затверджувались. З метою проведення дезінфекції приміщень, одягу, постільної білизни засуджених установою укладались договори на надання послуг по дератизацію та дезинфекції.

Тобто, як зазначає позивач, останнім приймались всі заходи для недопущення порушень санітарно-епідемічної обстановки в установі.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.8. щодо неналежної організації продовольчого забезпечення Установи.

Підстави були конкретно вказані у висновку службового розслідування та в позові, а саме - вибіркова перевірка залишків продуктів харчування на продовольчому складі установи проводилась 16 17 вересня 2021 року. На той час, позивач, згідно наказу Мін`юсту був відсторонений від виконання обов`язків начальника установи (з 30.08.2021р. по 30.09.2021р.) і на територію установи та на продовольчі склади доступу позивач вже не мав. Кілька була отримана на склад 08.09.2021р. згідно накладної № РНк -048352.

В зв`язку з цим, даний недолік не має відношення до службового розслідування стосовно позивача.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.9. щодо невиконання диференційованого виховного впливу Підготовка до звільнення.

Мін`юст з незрозумілих причин не вказує весь текст пояснення з позова про відсутність порушення, а навмисно надає тільки окремі фрази, весь текст пояснення такий: Дане питання більш стосується Старшого інспектора групи соціально виховної та психологічної роботи, так як в посадових обов`язках даної особи, конкретно прописано, що спрямовує роботу щодо підготовки засуджених до звільненн. Даний недолік на даний час усунуто. В той же час, доводжу до комісії по проведенню розслідування, що згідно Положення про державну установу «Широківський виправний центр(№75), начальник виправного центру : - здійснює керівництво та організовує роботу виправного центру; персонально відповідає за виконання покладених на виправний центр завдань і функцій… Згідно п.4 даного положення : Основними завданнями виправного центру є виконання покарань у виді обмеження волі; Забезпечення прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізація їх законних прав та інтересів.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.10. щодо нібито порушення процедури призначення ОСОБА_25 .

В позові до Мін`юсту чітко прописано на підставі чого відсутні порушення при призначенні на посаду ОСОБА_25

Додатково зазначаємо, що згідно Положення про установу Перший заступник та заступники начальника виправного центру призначаються і звільняються з посад начальником виправного центру за погодженням заступника Міністра юстиції України який спрямовує діяльність органів і установ ДКВС України. Необхідний пакет документів для отримання погодження було направлено до Мін`юсту, опрацьовано та перевірено фахівцями, кадровим апаратом ДКВС України, перевірено фахівцями Мін`юсту. Після чого призначення було погоджено заступницею Міністра юстиції України ОСОБА_8 . Позивачем наказ про призначення було підписано опісля отримання погодження з Мін`юсту. Процедура призначення не порушена. Не згоден позивач і з твердженням в п.1.11. щодо порушення процедури прийняття осіб на роботу.

В позові до Мін`юсту чітко вказано, які дії та заходи вчинялися позивачем, направлені на усунення даного недоліку.

Дане питання більш стосується начальника сектору по роботі з персоналом, так як в посадових обов`язках даної особи, конкретно прописано, що відповідає за якісне оформлення особових справ співробітників установи та вносить зміни, пов`язані з призначенням, присвоєнням спеціальних звань, притягненням до дисциплінарної відповідальності, звільненням та інше. При повідомлені мені рапортом від ОСОБА_27 про виявлені недоліки щодо відсутності проходження комісії, позивачем було визначено виконавців на усунення недоліку, а начальник сектору по роботі з персоналом повинен був проконтролювати усунення даного порушення. Але, ОСОБА_27 дані заходи не здійснила. В той же час, позивач зазначає, що згідно Положення про державну установу «Широківський виправний центр(№75), начальник виправного центру: - здійснює керівництво та організовує роботу виправного центру; персонально відповідає за виконання покладених на виправний центр завдань і функцій. Згідно п.4 даного положення: Основними завданнями виправного центру є виконання покарань у виді обмеження волі; Забезпечення прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізація їх законних прав та інтересів.

На даний час, по даному порушенню щодо начальника по роботі з персоналом ОСОБА_27 проводиться службове розслідування.

Отже, Позивач вчинив усі належні від нього дії з метою вирішення даного питання.

Не згоден позивач і з твердженням в п.1.12. щодо недотримання порядку погодження на відпустку та відкликання з неї.

Так, статтею 45 Конституції України гарантовано право кожного хто працює на відпочинок (відпустку).

Тобто відпустка, це не обов`язок працівника, а право.

Відповідно до ст. 79 КЗпП і ст. 12 Закону Про відпустки можливо відкликати працівника зі щорічної відпустки за його згодою і лише в окремих випадках: для: відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; відвернення нещасних випадків, простою; відвернення загибелі чи псування майна підприємства, установи, організації; в інших випадках.

Нормативно механізм відкликання із відпустки не врегульовано. Також погодження для відзиву з відпустки, чи вихід у відпустку в Мін`юсті займає певний час (близько двох тижнів).

В той же час, зазначаю, що установою було отримано погодження на відпустки начальника установи з Мін`юсту, підписані заступницею Міністра юстиції України ОСОБА_8 (Перше погодження щодо надання відпустки з 25.01. по 11.03.2021 р. начальнику установи було отримано установою за вхід. № 142 від 29.01.2021р. від Мін`юсті № 2316/460-32-21147 від 19.01.2021 р. Друге погодження щодо надання відпустки з 12.04. по 07.05.2021 р. начальнику установи за вхід. № 2122 від 30.03.2021р. Тобто, Мін`юстом погоджені відпустки згідно першого та другого погодження (25.01.2021-11.03.2021р.р., 12.04.2021-07.05.2021р.р.) на 45 та 25 діб відповідно. Всього 70 діб відпустки.

Начальником установи ОСОБА_1 з погоджених 70 діб відпустки, було використано - 32 доби.

Перевищення погоджених діб відпустки не допущено.

Враховуючи специфіку роботи установи, не допущення погіршення оперативної обстановки в установі, а також на виконання наказів та вказівок керівництва (Департаменту та Мін`юсту), позивач, дотримуючись законодавства з виданням наказу, здійснювались в необхідний час виходи на роботу, а при вирішенні нагальних питань, позивач, дотримуючись законодавства з виданням наказу, відбував у відпустку.

Відкликання з відпустки було здійснено з наступних підстав: 04.03.2021 року Наказ №16/ОС/ВП-21, відкликання було здійснено зі службовою необхідністю (проведення оперативно розшукових заходів), в зв`язку з неповерненням з короткострокового виїзду до лікарні засудженого ОСОБА_39 ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця відбування покарання. Проводились розшукові заходи. Затримання засудженого ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стабілізації оперативної обстановки в установі, позивач згідно наказу від 23.03.2021р. вибув у відпустку. Всі заходи здійснювались згідно чинного законодавства.

24.03.2021 року Наказ № 22/ОС/ВП-21, відкликання було здійснено з метою виконання вимоги від 22.03.2021 року № 13/1- 5676/Гр. На нараду до Департаменту у м. Київ запрошувались керівники установ та підприємств. Питання, які підіймались на нараді в Департаменті були специфічні (також одним із питань була передача земельної ділянки від установи до підприємства). В установі, фахівці по даним напрямам відсутні. В зв`язку з чим, було здійснено відкликання з відпустки. Згідно вказівки, за 2 дні до наради, необхідно було повідомити, хто саме прибуде на нараду.

В повідомленні надісланому установою було зазначено, що прибуде начальник установи ОСОБА_1 . Заперечень щодо участі в нараді від Департаменту не надходило. Опісля прибуття з наради в Департаменті у м. Київ, доведення всіх озвучених вимог до підлеглого персоналу, 31.03.2021р. згідно Наказу № 23/ОС/ВП-21, Позивач вибув у відпустку.

01.04.2021 року Наказ № 25/ОС/ВП-21, відкликання було здійснено з метою виконання наказу Департаменту № 82/01-21 від 02.04.2021 року, а саме п. 3 та п. 3.2 Наказу. Також перевіряючих аудиторів було попереджено, що на час перевірки позивач перебуває у щорічній відпустці, і з метою виконання наказу, позивачем буде здійснено відкликання себе з відпустки. Заперечень від перевіряючих та Департаменту не надійшло. В установі згідно наказу Департаменту було призначено позаплановий Аудит, на виконання наказу Департаменту № 82/01-21 р. від 02.04.2021р. на виконання п 3.2. Забезпечити присутність на робочих місцях посадових і матеріально відповідальних осіб установи, які згідно з посадовими обов`язками мають безпосереднє відношення до об`єктів внутрішнього аудиту, на весь термін проведення аудиту. 14.04.2021р. після проведення перевірок аудиту в установі, позивач згідно наказу № 27/ОС/ВП-21 від 13.04.2021р. вибув у відпустку.

20.04.2021 року Наказ № 29/ОС/ВП-21, відкликання було з метою здійснення вказівки Південно-Східного МРУ, наказ про відрядження від 22.04.2021 року № 15/ОС/ВД-21 відкликання було здійсненою, на виконання вказівки Південно-Східного МРУ від 19.04.2021р. № 4.1-1907/Е. (нагородження позивача листом подяки від Дніпропетровської обласної державної Адміністрації).

29.04.2021року Наказ № 34/ОС/ВП-21, відкликання було здійсненою з метою підтримання оперативної обстановки в установі в зв`язку з посиленим варіантом несення служби під час травневих свят.

07.05.2021 року Наказ № 36/ОС/ВП-21, відкликання було здійсненою,на виконання вказівки Південно-Східного МРУ від 05.05.2021р. № 10-2143/Е., на виконання рішення селекторної наради Департаменту від 27.04.2021р. (питання щодо передачі земельної ділянки від установи до підприємства). В установі фахівці по даному питанню відсутні. У вказівці конкретно було вказано прізвище позивача.

Також, відкликання з відпустки проводилось з добровільної згоди позивача для вирішення нагальних проблем в установі. Так як без участі позивача дані питання вирішити було неможливо.

В той же час, ніяких негативних наслідків для установи данні відкликання не настали. Всі дії було направлено на виконання законних вимог керівництва та сталої роботи установи. Зайвих витрат коштів установа в зв`язку з відкликанням з чергової відпустки також не понесла (п.14 Наказу Мін`юсту № 925/5 від 28.03.2018р. оплата праці у відпустці о/с).

Дані накази ніким не оспорювались та не скасовувались - в зв`язку з чим їх потрібно вважати такими, що є законними та обов`язковими до виконання.

Враховуючи все вищевикладене, а також наявні докази, позивачем не було допущено порушень, з яким закон може пов`язувати звільнення особи з роботи.

Навпаки, позивачем проводились заходи для вирішення службових питань, стабілізації роботи установи та не погіршення оперативної обстановки в установі.

Отже, підсумовуючи все вищезазначене у сукупності, Мін`юст не спростував протиправність своїх дій та рішень, офіційне з`ясування усіх обставин справи не дає підстав вважати справедливим звільнення позивача, що надає Суду справедливі (законні та обґрунтовані) підстави для задоволення позову у визначений в ньому спосіб судового захисту.

15.02.2022 р. представником відповідача-1: Міністерства юстиції України, було подано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив, в тексті яких зазначено наступне.

Предметом розгляду справи № 160/17189/21 є встановлення правомірності наказу Міністерства від 07.09.2021 № 2123/к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 було оголошено догану.

Зазначений наказ видано Мін`юстом у зв`язку з неналежним виконанням позивачем службових обов`язків та на підставі висновку службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 під час службової діяльності вимог чинного законодавства, затвердженого Міністром юстиції України Д. Малюською 16.08.2021.

При цьому, виявлені порушення у діяльності позивача, які стали підставою для оголошення йому догани, відмінні від тих порушень, за які полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)».

Враховуючи викладене, встановлені судом обставини під час розгляду справи № 160/17189/21 не можуть бути преюдиційними у справі № 160/25710/21.

З огляду на виявлені численні підтверджені порушення у діяльності позивача та зважаючи на те, що ОСОБА_1 вже має діюче дисциплінарне стягнення у виді догани, Міністерством обґрунтовано та законно видано накази від 15.11.2021 № 2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення» та від 17.11.2021 № 2734/к «Про виконання дисциплінарного стягнення», й звільнено полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)».

24.08.2022 р. представником відповідача-2: - Державною установою «Широківський виправний центр (№75)» було направлено на адресу суду, шляхом електронного зв`язку, детальний розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 .

25.08.2022 р. на адресу суду ДУ «Водянська виправна колонія (№146) було подано довідки про доходи ОСОБА_1 для розрахунку середньомісячного грошового забезпечення.

Суд зазначає, що від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, з урахуванням наданих пояснень.

Відповідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Громадянин України ОСОБА_1 , підполковник внутрішньої служби обіймав посаду начальника державної установи Широківський виправний центр (№75) з 31.01.2017р., що підтверджується копією наказу Міністерства юстиції України №470/к від 30.01.2017р. та копією біографічної довідки, наявних у справі.

Співробітниками Управлінням внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції в ході виїзду до Установи, що мало місце у період часу з 27 по 30 липня 2021 року виявлено ряд порушень службової дисципліни в частині ведення фінансово-господарської діяльності Установи та в частині порушень вимог чинного законодавства позивачем та особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.

На підставі зібраних матеріалів на виконання наказів Міністерства від 30.08.2021 № 2984/7 «Про проведення службового розслідування» та від 28.09.2021 № 3387/7 «Про продовження строку проведення службового розслідування», комісією у складі: голови комісії начальника відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу внутрішнього контрою апарату Міністерства юстиції України Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_3 , головного спеціаліста відділу оперативної роботи Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_4 , головного спеціаліста відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_5 , головного спеціаліста відділу моніторингу та перевірки діяльності Управління внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України та органів юстиції ОСОБА_6 , головного спеціаліста відділу пенітенціарного інспектування Управління пенітенціарних інспекцій ОСОБА_7 (далі - Комісія) було проведено службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання під час службової діяльності вимог чинного законодавства начальником державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковником внутрішньої служби ОСОБА_1 , та особами рядового і начальницького складу зазначеної установи.

В рамках проведення службового розслідування, членами Комісії здійснено виїзд до державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» та встановлено порушення та прорахунки в службовій діяльності Установи.

На підставі висновку службового розслідування від 25.10.2021 р. було винесено оскаржувані накази, а саме: наказ Міністерства юстиції України № 2711/к від 15.11.2021р. Про накладення дисциплінарного стягнення, підписаний Міністром юстиції Денисом Малюською, яким наказано: .1 За порушення службової дисципліни накласти дисциплінарне стягнення на начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади. 2. Начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань підполковнику внутрішньої служби Кірієнку В.А. забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом під особистий підпис. Підстава: висновок службового розслідування від 26 жовтня 2021 року, письмове пояснення ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ОСОБА_8 ; та наказ Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. Про виконання дисциплінарного стягнення, підписаний Міністром юстиції Денисом Малюською, яким наказано: 1. Звільнити 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи «Широківський виправний центр (№75)». Підстава: наказ Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року № 2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення». 2. Зарахувати полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з 24 листопада 2021 року в розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. 3. У разі відсутності ОСОБА_1 на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю датою звільнення вважати перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, що не перевищує встановленого законодавством строку; датою зарахування в розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції наступний день після дати звільнення. 4. Начальнику Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_9 забезпечити: 1) неухильне дотримання вимог частин третьої-сьомої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію»; 2) ознайомлення ОСОБА_1 з цим наказом під особистий підпис. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ОСОБА_8 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV ( далі Дисциплінарний статут ОВС).

Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виробничої служби України та податкової поліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 наведеного Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок невиконання чи невиконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС.

У відповідності до вимог ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно до ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС.

Порядок призначення та проведення службового розслідування в органах ДКВС України визначений Порядком проведення службових розслідувань у ДКВС України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015р. №356/5 (далі Порядок №356/5).

У відповідності до вимог абз.2 п.2 розділу 2 Порядку №356/5 визначено, що службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових звернень громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку (п.5 розділу 2 Порядку №356/5).

Розділом УІІІ наведеного Порядку №356/5 передбачено, що за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частини.

У вступній частині висновку зазначаються посада, звання, прізвище, ініціали виконавця (голови, членів комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку зазначаються: 1) відомості про обставини, за яких особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування вчинила дію або бездіяльність, що стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; 2) час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; 3)посада, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в ДКВС України і на займаній посаді з дотриманням вимог закону України Про захист персональних даних), характеристика особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; 4) наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; 5) умови, що передували вчиненню дії або бездіяльності чи спонукали до цього; 6) вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: 1)пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень, класифікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; 2) підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; 3) запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення - ч.3 ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС.

Системний аналіз вищенаведених норм права, що регулюють спірні відносини, свідчить про те, що підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретної особи рядового і начальницького складу є дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні чи неналежному виконанні такою особою службової дисципліни, обставини, що свідчать про не дотримання (порушення) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях конкретної особи (рядового і начальницького складу) дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Також, з аналізу наведених норм розділу УІІІ Порядку №356/5 вбачається, що мета службового розслідування полягає у тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити шляхом відображення у відповідному Висновку, а саме: часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, що настали у зв`язку з цим; характеристики особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками; зазначення обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Окрім того, і зі зміст ч.3 ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.

Із аналізу наведеного законодавства, можна дійти висновку, що всі наведені обставини та мотиви, які стосуються вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем повинні були бути перевірені дисциплінарною комісією шляхом зібрання відповідних доказів, які в обов`язковому порядку слід було відобразити у вступній, описовій та резолютивній частинах відповідного висновку службового розслідування із зазначенням у відповідному Висновку часу, місця, способу, мотиву та мети вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, характеристики особи (зокрема наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено службове розслідування, та їх наслідками, зазначення обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. При цьому, Висновок службового розслідування повинен був містити мотиви притягнення до дисциплінарної відповідальності особи рядового і начальницького складу з урахуванням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлених статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС.

Надаючи правову оцінку виявленим порушенням, суд виходить з наступного.

Однією з передумов, що вплинуло на звільнення позивача, стало те, що на момент перевірки ОСОБА_1 мав діюче дисциплінарне стягнення у виді догани та, зважаючи на це, запропоновано комісією у Висновку та підтримано Мін`юстом притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з займаної посади.

Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 р. у справі №160/17189/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправним та скасування наказу №2123/ю від 07.09.2021р. задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021р. №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

У решті позову в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Третім апеляційним адміністративним судом винесено постанову від 28.07.2022 р. у справі №160/17189/21, якою апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року в адміністративній справі №160/17189/21 залишено без змін.

Відтак, у відповідності до ч.2 ст.255 КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 р. у справі №160/17189/21 набрало законної сили 28.07.2022 р.

Суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року в адміністративній справі №160/17189/21, яким встановлені обставини щодо протиправності винесеного наказа Міністерства юстиції України від 07.09.2021р. №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" має преюдиційне значення для вирішення даної справи по суті.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, суд зазначає, що наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021р. №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" вплинув на винесення оскаржуваних наказів у даній справі, а саме щодо звільнення позивача.

Шодо порушень в частині видачі ліків засудженим, що отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах та в частині виконання призначень лікаря, судом встановлено наступне.

В ході вивчення службової документації, що ведеться в Установі, а також вивченням наказу Міністерства охорони здоров`я України від 27 березня 2012 року № 200 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 16 листопада 2020 року № 2630) про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, а також наказу № 821/937/1549/5/156 від 22.10.2012 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2012 р за № 1868/22180 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії» на думку членів Комісії в діях співробітників державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» відсутні порушення в частині видачі засудженим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах та в частині виконання призначень лікаря.

Разом з тим, опитаний з даного приводу начальник державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до статті 3 Конституції України, статті 63 Кримінально-виконавчого кодексу України, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012 року «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної служби України з контролю за наркотиками від 22.10.2012 року №821/937/1549/5/156 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії», пункту 8 частини першої статті 4 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», пункту 2 розділу ІІ додатка до Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, затвердженої Законом України від 19 лютого 2009 року, відповідно до статей 4, 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 року № 589 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», пункту 8 Плану заходів щодо подальшого впровадження замісної підтримувальної терапії для споживачів опоїдних ін`єкційних наркотиків, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1002-р з метою забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії та виконання вимог постанови кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» в державній установі «Широківський виправний центр (№75)» організовано медичне вживання препарату Метадон - ЗН на території житлової зони установи, однак довідкою перевірки вказано, що препарат «Метадон-ЗН» зберігається в черговій частині установи, даний факт не відповідає дійсності, так як в черговій частині установи в сейфі зберігаються тільки листи призначення препарату для засуджених, а не сам препарат.

Засуджені на підставі ч.3 статті 59 Кримінально-виконавчого кодексу України, та поданих заяв відвідують лікаря Обласного комунального закладу «Психоневрологічний диспансер», м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 27. Працівники установи діють згідно чинного законодавства.

Щодо порушення в частині перевезення працівників на легкових втомобілях, які належать Установі без ліцензії на проведення пасажирських транспортних перевезень, суд зазначає наступне.

В ході вивчення питання можливих порушень вимог діючого законодавства, зокрема стосовно того, що службові особи Установи займаються діяльністю з перевезення пасажирів на легкових автомобілях які належать Установі а саме «Renault Lodgy», д.н. НОМЕР_3 та «Renault Lodgy» д.н. НОМЕР_4 без відповідної ліцензії на проведення пасажирських транспортних перевезень, на думку членів Комісії в діях співробітників державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» відсутні порушення, оскільки як встановлено значна частина співробітників Установи проживають на досить значній відстані від місця своєї роботи.

Законодавство не містить чітких вказівок на рахунок того, як організувати перевезення працівників: все залежить від ініціативи та можливостей підприємства. Доставка працівників до місця роботи і назад може бути організована керівництвом, як мінімум, з двох причин: - у зв`язку з територіальною віддаленістю підприємства (його відділення, філії) від населеного пункту або для зручності працівників. Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 р. № 222-VIII діяльність з перевезення пасажирів, зокрема, автомобільним транспортом, підлягає ліцензуванню. Під послугою з перевезення пасажирів чи вантажів розуміється перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ, (далі - Закон № 2344). Тобто, якщо підприємство здійснює доставку своїх працівників до місця роботи і у зворотному напрямку із залученням сторонньої транспортної організації, то така організація повинна мати ліцензію. А у разі, коли підприємство перевозить працівників на власному або орендованому транспорті, то договір на перевезення не укладається тому на думку членів Комісії така доставка не вважається послугою з перевезення пасажирів у розумінні Закону № 2344 тому отримувати ліцензію для здійснення доставки працівників до місця роботи і назад не потрібно.

Разом з тим, опитаний з даного приводу начальник державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 пояснив, що установою дійснюється перевезення співробітників установи з частковою оплатою, згідно прийнято рішення членами профспілкової організації установи на загальних зборах. Колективний договір зареєстровано Управлінням соціального захисту населення Широківської райдержадміністрації, копія міститься в матеріалах справи. Доставка особового складу здійснюється до місця роботи та в зворотному напрямку на автомобілях «Майстерні» установи. Постановою КМК № 1017 від 08.08.2007 р. та пунктом 3 розділу 7 До Південно - Східного міжрегіонального управління на розгляд балансової комісії було направлено лист за № 75/6-123 від 21.01.2019 р. (копія додається) з проханням надати дозвіл на придбання автомобілів для забезпечення потреб діяльності «Майстерні» та для здійснення перевезення особового складу установи до місця роботи з м. Кривий Ріг в с. Водяне,Широківського району, отримано дозвіл №6/2-1105/С від 20.02.2019р. (копія додається). Придбано автомобілі які використовуються за призначенням. Також з МЮ України та ДКВС України надходили вказівки про виконання постанови КМУ від 09.12.2020р. №1236 (зі змінами) організацію доставки працівників установи до установи та в зворотному напрямку під час пандемії спричиненою вірусом COVID.

Щодо порушень в частині преміювання осіб рядового і начальницького складу, суд зазначає, що в ході розгляду питання по факту порушень під час преміювання осіб рядового і начальницького складу Установи опитаний начальник державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 пояснив, що преміювання осіб рядового і начальницького складу установи проводиться згідно вимог наказу Міністерства юстиції України №925/5 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Проводяться засідання балансової комісії з розгляду питань щодо встановлення основного розміру премій на підставі поданих рапортів керівників структурних підрозділів, в яких зазначено підстави повного або часткового позбавлення розміру премії та складається протокол. Відповідно до протоколу видається наказ про преміювання осіб рядового і

начальницького складу установи, згідно якого проводиться нарахування.

Разом з цим, в ході проведення даного службового розслідування та в ході перевірки обставин, що стали підставою для проведення даного службового розслідування, членами комісії виявлено ряд інших недоліків та прорахунків в службовій діяльності Установи.

Щодо порушення в частині призначення розслідування по факту смерті 14.01.2021 р. засудженого ОСОБА_37 , за наслідком чого 20.01.2021 ОСОБА_1 було затверджено висновок, суд зазначає наступне.

В частині призначення розслідування по факту смерті 14.01.2021р. засудженого ОСОБА_37 , за наслідком чого 20.01.2021 ОСОБА_1 було затверджено висновок:ставиться у провину порушення приписів Положення про порядок розслідування та ведення обліку аварій і нещасних випадків на виробництві, що сталися з особами, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 11.03.2009 № 44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2009р. за № 305/16321.

Стосовно інших порушень зафіксованих у висновку службового розслідування від 25.10.2021 р., затвердженого Міністром юстиції України Денисом Малюською від 26.10.2021 р., суд зазначає наступне.

Щодо порушення порядку надання засудженим короткочасних виїздів за межі Установи.

Порушення вимог Інструкцію про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 №3361/5 не допущено, так як всі вимоги вказані в інструкції, а саме п. 12. Під час надання засудженому короткострокового виїзду, начальник установи (особа, яка виконує його обов`язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку, яка долучається до особової справи засудженого. Позивачем виконано в повному обсязі , про що свідчить відсутність зі сторони комісії будь-яких нарікань. В той же час в Інструкції конкретно передбачено обов`язки засудженого, а саме п. 17.Інструкції передбачає: після прибуття до місця призначення засуджений зобов`язаний з`явитися до територіального органу кримінально-виконавчої інспекції і повідомити про мету свого приїзду, строк перебування та місце проживання;

Щодо порушення про невиконання вимог законодавства стосовно притягнення засуджених до дисціплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Так як даний недолік під час проведення службової перевірки взагалі не підіймався, пояснення по даному недоліку комісією не вимагалось. Про що свідчить, відсутність пояснення позивача в матеріалах висновку службового розслідування. При цьому, відповідно до ст.68 КВК «Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі».

1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення: тобто це право, приймати рішення в залежності від проступку , карати дисциплінарно чи можливо достатньо провести профбесіду і людина зробить висновки про подальшу свою поведінку. Що більш дієво впливає на людину ніж притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається комісійно , а не одноособово.

Щодо твердження відповідача стосовно формального проведення позивачем службових перевірок, суд зазначає наступне.

По перше, працівники установи, виявили порушення та затримали порушника ОСОБА_40 , Засудженому ОСОБА_15 було запропоновано надати письмове пояснення заданим фактом, але останній відмовився в категоричній формі, про що було складено акт. Зібрано всі необхідні матеріали, проведено розслідування. Оперативний підрозділ установи керівником установи націлено на встановлення шляхів надходження до установи наркотичних засобів та предметів. Є результати роботи по даному напряму. Водночас, напрацьовані матеріали не можливо долучити до матеріалів розслідування, так як деяка інформація має гриф ДСК. По-друге, працівниками оперативної групи та ВНіБ, встановляються канали надходженнязаборонених предметів та наркотичних речовин, про що вказано в матеріалах розслідування, що підтверджується копією витягу з службового розслідування. Вказана інформація надавалась і комісії з перевірки, але останніми до уваги прийнято не було. Тому вимоги підпункту 10 пункту 9 Положення про Установу яким визначено прямий обов`язок ОСОБА_1 забезпечувати постійний контроль за станом оперативної обстановки позивач виконував в повному обсязі. А службові перевірки проводяться згідно чинного законодавства.

Щодо недотримання процедури проведення службових розслідувань, суд зазначає наступне.

На підставі Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», в Державній установі «Широківський виправний центр (№75)», проводяться службові розслідування по особовому складу, під час яких всебічно, не упереджено та в повній мірі встановлюються всі причини, обставини та умови, що сприяли дисциплінарним вчинкам. Відповідні матеріали, що підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни співробітників установи долучаються до висновків службових розслідувань, та долучаються до відповідних накопичувальних та особових справ.

Також згідно порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України затвердженого наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, РозділVI, п.4 - ознайомлюватися з висновком службового розслідування, що проводяться стосовно нього це право співробітника (за письмовим запитом) , а не обов`язок комісії яка проводила розслідування.

Відсутність грубих порушень з боку позивача в питанні щодо ведення діловодствав Установі, а саме відсутність дат в окремих документах.

По-перше, згідно Висновку Комісією за період з 31.12.2020 по 30.08.2021 виявлено14 наказів, в яких під час внутрішнього погодження співробітниками Установи не булла проставлена дата, коли було погоджено документ.

По-друге, звісно, що Установою за період з 31.12.2020 по 30.08.2021 приймалося набагатобільше наказів, ніж 14-ть, зокрема це підтверджується наказами.

Отже, виявлення лише 14-ти наказів вказує на технічні недоліки цих документів. Також дані технічні недоліки, ніяким чином не вплинули на сутність документу, не спотворило інформацію яка відображена в документі. Таким чином вважати вказані недоліки як грубі порушення інструкції з діловодства є недоцільним.

Отже, ці обставини не могли стати підставою для звільнення позивача з посади.

Щодо не забезпечення нібито нагляду на добу (протягом 2021 року в більшості випадків такі перевірки не проводились), суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться пояснення позивача, а саме: «Мною здійснювалися перевірки несення служби чергових змін з відповідним відображенням у «відомостях про забезпечення нагляду на добу». Протягом 2021 року в зв`язку з постійними перевірками установи, відсутністю мене в установі в зв`язку знаходженням у відрядженнях, відпустці, можливо були допущено порушення графіків, але це було не навмисно, а в зв`язку з відсутністю в певний час мене в установі. В той же час, на час відсутності начальника установи, обов`язки покладались на заступника начальника установи з нагляду безпеки та оперативної роботи капітана внутрішньої служби ОСОБА_25 , тому в деяких відомостях перевірка несення служби в денний час здійснювалась саме капітаном внутрішньої служби ОСОБА_19 . Оперативна обстановка в установі не порушувалась. Тому порушенням даний недолік не вважаю».

Щодо невзяття позивачем участі у щотижневих оглядах стану сигналізації та звязку, суд зазначає наступне.

Згідно графіку щотижня проводиться перевірка засобів сигналізації та зв`язку приміщень ДІЗО та КПП, про що складається відповідний акт, який долучається до накопичувальної справи.

В деяких актах можливо не було вказано дані про позивача, в зв`язку з його відсутністю на відповідний день в установі (відрядження, відпустки, або інші службові справи). Штатним розкладом установи посаду інспектора ІТЗО не передбачено. Оперативна обстановка в Установі не порушувалась. Засоби зв`язку та сигналізації знаходяться в робочому справному стані.

На підставі означеного вище суд зазначає, що відсутні дві обов`язкові складові для накладення дисциплінарного стягнення, а саме шкідливі наслідки та причинний зв`язок, а тому оскаржуваний наказ та висновок-2 в цій частині є необґрунтованими.

Щодо не проведення санітарної обробки, суд зазначає наступне.

Текст пояснення позивача з висновку службового розслідування :на придбання дезінфекційної камери необхідні значні кошти. При підготовці бюджетного запиту на 2021 рік (в червні 2020 року) установою вказувалось на необхідність придбання даного обладнання, але в зв`язку з відсутністю асигнувань загального фонду бюджету України на дане обладнання, установі при затвердженні кошторису на 2021 рік коштів не надали, до кошторису на 2021 рік не включили. Установа самостійно планувала придбати камеру для дезінфекції в 1 півріччі 2021 року, але з усної вказівки заступниці Міністра юстиції ОСОБА_8 всі придбання, проведення ремонтів в установі було заборонено. Зміни до кошторису по спеціальному фонду Державного бюджету України окрім видатків на захищені статті (харчування засуджених, комунальні платежі та інше) не затверджувались. З метою проведення дезінфекції приміщень, одягу, постільної білизни засуджених установою укладались договори на надання послуг по дератизацію та дезинфекції. (копії договорів надаються). Тобто, позивачем приймались всі заходи для недопущення порушень сан епідемічної обстановки в установі.

Щодо не належної організації продовольчого забезпечення Установи, суд зазначає наступне.

Підстави були конкретно вказані у висновку службового розслідування, а саме: вибіркова перевірка залишків продуктів харчування на продовольчому складі установи проводилась 16 17 вересня 2021 року. На той час, позивач, відповідно до наказу МЮ України був відсторонений від виконання обов`язків начальника установи (з 30.08.2021 по 30.09.2021) і на територію установи та на продовольчі склади доступу не мав. Кілька була отримана на склад 08.09.2021 р. згідно накладної №РНк -048352

Щодо нібито порушення процедури призначення ОСОБА_25 , суд зазначає наступне.

Згідно «Положення про установу», Перший заступник та заступники начальника виправного центру призначаються і звільняються з посад начальником виправного центру за погодженням заступника Міністра юстиції України який спрямовує діяльність органів і установ ДКВС України.

Необхідний пакет документів для отримання погодження було направлено до МЮ України. Опрацьовано та перевірено фахівцями, кадровим апаратом ДКВС України, перевірено фахівцями Міністерства юстиції України. Після чого призначення було погоджено заступницею Міністра юстиції України ОСОБА_8 . Позивачем наказ про призначення було підписано опісля отримання погодження з Міністерства юстиції України. Процедура призначення не порушена, що підтверджується копією погодження та матеріалами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Щодо порушення процедури прийняття осіб на роботу, суд зазначає наступне.

При повідомлені позивача рапортом від ОСОБА_27 про виявлені недоліки щодо відсутності проходження комісії, позивачем було визначено виконавців на усунення недоліку, а начальник сектору по роботі з персоналом повинен був проконтролювати усунення даного порушення.

При цьому, відповідно до Положення про державну установу «Широківський виправний центр (№75), начальник виправного центру здійснює керівництво та організовує роботу виправного центру; персонально відповідає за виконання покладених на виправний центр завдань і функцій. Згідно п.4 даного положення: Основними завданнями виправного центру є виконання покарань у виді обмеження волі; Забезпечення прав осіб, які тримаються у виправному центрі, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінального покарання, реалізація їх законних прав та інтересів.

Щодо недотримання порядку погодження на відпустку та відкликання з неї, суд зазначає наступне.

Так, Статтею 45 Конституції України, затверджено право кожного хто працює на відпочинок (відпустку).

Тобто відпустка, це не обов`язок працівника, а право.

Відповідно до ст. 79 КЗпП і ст. 12 Закону Про відпустки можливо відкликати працівника зі щорічної відпустки за його згодою і лише в окремих випадках:для: відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; відвернення нещасних випадків, простою; відвернення загибелі чи псування майна підприємства, установи, організації; в інших випадках..

Нормативно механізм відкликання із відпустки не врегульовано. Також погодження для відзиву з відпустки, чи вихід у відпустку в МЮ України займає певний час.( 2 тижні).

В той же час зазначаю, що установою було отримано погодження на відпустки начальника установи з Міністерства юстиції України, підписані заступницею Міністра юстиції України Висоцькою О.В. ( Перше погодження щодо надання відпустки з 25.01. по 11.03.2021 р. начальнику установи було отримано установою за вхід №142 від 29.01.2021р. від МЮ України №2316/460-32-21147 від 19.01.2021 р., що підтверджується відповідними копіями. Друге погодження щодо надання відпустки з 12.04.2021 р. по 07.05.2021 р. начальнику установи за вхід №2122 від 30.03.2021р.

Як встановлено судом, Міністерством юстиції України погоджені відпустки згідно першого та другого погодження (з 25.01.-11.03.21р , та 12.04.-07.05.2021р.) на 45 та 25 діб відповідно, Всього 70 діб відпустки.

Начальником установи ОСОБА_1 з погоджених 70 діб відпустки, було використано - 32 доби.

Перевищення погоджених діб відпустки не допущено.

Враховуючи специфіку роботи установи, не допущення погіршення оперативної обстановки в установі, а також на виконання наказів та вказівок керівництва (Департаменту та МЮ України) позивачем дотримуючись законодавства з виданням наказу, здійснювались в необхідний час виходи на роботу, а при вирішенні нагальних питань, позивач дотримуючись законодавства з виданням наказу відбував у відпустку.

Судом встановлено, що відкликання з відпустки було здійснено з наступних підстав: 04.03.2021року Наказ №16/ОС/ВП-21 відкликання було здійснено зі службовою необхідністю (проведення оперативно розшукових заходів), в зв`язку з неповерненням з короткострокового виїзду до лікарні засудженого ОСОБА_39 ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця відбування покарання». Проводились розшукові заходи, що підтверджується копією спецповідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Опісля затримання засудженого ОСОБА_39 09.05.1988р., стабілізації оперативної обстановки в установі, позивач згідно наказу від 23.03.2021 р. вибув у відпустку; 24.03.2021 року Наказ №22/ОС/ВП-21 відкликання було здійснено з метою виконання вимоги від 22.03.2021 року №13/1- 5676/Гр.; 01.04.2021 року Наказ № 25/ОС/ВП-21, відкликання було здійснено з метою виконання наказу Департаменту №82/01-21 від 02.04.2021року, а саме п.3 та п.3.2 наказа. В установі згідно наказу Департаменту було призначено позаплановий аудит, на виконання наказу Департаменту 82/01-21 від 02.04.2021 р. на виконання п 3.2 Забезпечити присутність на робочих місцях посадових і матеріально відповідальних осіб установи, які згідно з посадовими обов`язками мають безпосереднє відношення до об`єктів внутрішнього аудиту, на весь термін проведення аудиту. 14.04.2021 р. опісля проведення перевірок аудиту в установі, позивач згідно наказу № 27/ОС/ВП-21 від 13.04.2021 р. вибув у відпустку; 20.04.2021 Наказ №29/ОС/ВП 21 відклик з відпустки з метою здійснення вказівки МРУ, наказ про відрядження від 22.04.2021 року №15/ОС/ВД-21 Відкликання було здійсненою, на виконання вказівки Південно-Східного МРУ від 19.04.2021№4.1-1907/Е. (нагородження листом подяки від Дніпропетровської обласної державної Адміністрації), що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи; 29.04.2021 року Наказ №34/ОС/ВП-21 відкликання було здійсненою, з метою підтримання оперативної обстановки в установі в зв`язку з посиленим варіантом несення служби під час травневих свят; 07.05.2021 року Наказ №36/ОС/ВП-21 відкликання було здійсненою, на виконання вказівки Південно-Східного МРУ від 05.05.2021№10-2143/Е., на виконання рішення селекторної наради Департаменту від 27.04.2021 р.

Наведена вище інформація відповідачем жодними доказами не спростована у відповідності до вимог ст. ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами вчинення позивачем вище описаних дій, як дисциплінарного проступку.

Водночас суд зазначає, що також Комісією не було досліджено та безпідставно не враховано строки накладення дисциплінарного стягнення, встановлені ч. 3 ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС, зокрема, те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку.

Так, положеннями статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом № 3460-IV, передбачена імперативна норма, згідно якої дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. Час службового розслідування до такого строку не включається.

На підставі означеного вище, та з урахуванням вимог ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у межах повноважень означає, що орган державної влади, його посадова особа (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень згідно правила: дозволено лише те, що передбачено Законом.

У спосіб означає, що орган державної влади (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені Законом засоби.

Також, судом враховується і те, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути вмотивованим та обґрунтованим.

Критерії обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень вимагає врахування ним обставин, які є обов`язковими в силу закону (встановлення факту порушення осіб рядового і начальницького складу вимог закону, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), так і інших обставин, які мають значення для конкретної справи. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, перевірити всі обставини, на яких ґрунтується його рішення з урахуванням того, що обов`язок по наданню доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 р. у справі №420/2916/20.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, слід зазначити, що згідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах Burdov v. Russia,no. (59498/00, §§ 37-38,ECHR 2002), Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб`єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов`язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб`єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб`єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

У відповідності до ч.1 та ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, представником відповідача не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних наказів з урахуванням встановлених обставин у даній справі аналізу наведених вище норм чинного законодавства, які представником відповідача під час судового розгляду справи не спростовані.

При цьому, судом враховується і те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 28.07.2022 р. у справі №160/17189/21, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправним та скасування наказу №2123/ю від 07.09.2021р. задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021р. №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". У решті позову в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Означене рішення Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 28.07.2022 р. у справі №160/17189/21 набрало законної сили 28.07.2022 р.

З урахуванням того, що наказ Міністерства юстиції України від 07.09.2021 р. №2123/ю "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" скасований, суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованості того, з яких саме підстав до позивача застосовано саме дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, тоді як такому виду стягнення, передують такі види дисциплінарного стягнення як: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем не враховано також того факту, що позивач працює у відповідних органах з 2010 р. та не мав стягнень, не зазначено про заохочення позивача, що свідчить про неповне та не об`єктивне дослідження Комісією обставин при проведенні службового розслідування, які могли вплинути на обрання виду дисциплінарного стягнення, зазначене і суперечить вимогам розділу УІІІ Порядку №356/5 та приписам Дисциплінарного статуту ОВС.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних наказів, суд приходить до висновку, що відповідачем останні прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог Дисциплінарного статуту ОВС, розділу УШ Порядку №356/5, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування наказа Міністерства юстиції України №2711/к від 15.11.2021р. "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення на начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади.

Щодо оскаржуваного наказа Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)", суд зазначає, що оскільки останній винесений на підставі наказа Міністерства юстиції України від 15 листопада 2021 року №2711/к «Про накладення дисциплінарного стягнення», та зважаючи на той факт, що судом встановлено протиправність винесення останнього, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказа Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)".

З огляду на те, що судом під час судового розгляду даної справи було встановлено протиправність оскаржуваних наказів, позовні вимоги позивача щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 23 листопада 2021 року також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, законне наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235, статті240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленогозакономпорядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, враховуючи те, що звільнення позивача із займаної посади відбулося без законної на те підстави, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про поновлення його на посаді підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає, що день звільнення вважається останнім днем служби, у наказі відповідача від 17.11.2021 р. № 2734/к вказано про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 23 листопада 2021 року, а отже, останнім робочим днем позивача був саме день 23.11.2021 р., таким чином, позивач підлягає поновленню на посаді саме з 24.11.2021 р.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги позивача в частині поновлення його на посаді з 23.11.2021 р. підлягають часткового задоволенню, з урахуванням положень приписів ч.3 ст. 77 наведеного Закону.

Також, підлягають частковому задоволенню і позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24.11.2021 р. по день ухвалення рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2статті 235 Кодексу законів про працю Українипередбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною першоюстатті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 рокупорядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні позовних вимог позивача про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить із того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. (далі Порядок № 100).

Так, за приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 встановлено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За приписами абзацу 2 пункту 8 наведеного Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Останнім абзацом пункту 8 Порядку №100 встановлено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

У відповідності до пункту 2 Порядку №100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до Порядку №260 від 06.04.2016 грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місця їх служби.

Суд зазначає, що на виконання вищевказаних вимог Порядку №100 та на вимогу суду Державною установою «Широківський виправний центр (№75)» було надано розрахунок середньоденного грошового забезпечення полковника внутр. служби ОСОБА_1 від 23.08.2022 р. №146/4-536, відповідно до якого середньоденне грошове забезпечення становить 928,16 грн., а не, як в прохальній частині позовної заяви просить позивач 898,14 грн.

Із наданих суду документів встановлено, що період вимушеного прогулу становить з 24.11.2021 р. по 07.09.2022 р. (дата прийняття судового рішення), що складає 288 календарних днів.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.11.2021 р. по 07.09.2022 р. (виходячи з розрахунку 928,16 грн.*288) у сумі 267310,10 грн. з обов`язковим вирахуванням із цієї суми податків та обов`язкових платежів з урахуванням вимог Порядку №100.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24.11.2021 р. по 07.09.2022 р. підлягають задоволенню у розмірі 267310,10 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 15.12.2021 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

Так, зі змісту наданих суду копії договору про надання правової допомоги №08/21 від 04.08.2021р. та додаткової угоди №5 до договору про надання правничої допомоги від 22.11.2021 р. укладених між адвокатом Громовим Ю.А. та ОСОБА_1 був укладений договір предметом якого є представлення інтересів позивача адвокатом Громовим Ю.А., у тому числі і у адміністративних справах у спорі про визнання протиправним та скасування наказу, згідно копії акту №5 виконаних робіт/наданих послуг від 22.11.2021р. вбачається, що вказаним адвокатом для позивача надані правові послуги, а саме: усні консультації, аналіз правовідносин, оформлення позовної заяви, представництво в судових засіданнях, разом сума гонорару становить 15000,00 грн.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та зміст наданих послуг за вищенаведеним розрахунком, суд приходить до висновку про те, що з урахуванням співмірності витрат на оплату правової допомоги, виходячи із складності справи, категорія якої не є складною, позов немайнового характеру, обсягу наданих послуг та виконаних адвокатом робіт, враховуючи розгляд справи в порядку письмового провадження, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн. з урахуванням вимог ч.5, ч.6, ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням співмірності та зменшення судом розміру таких витрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000,00 грн.

Також судом враховується і те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Означена правова позиція кореспондується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., відтак у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2711/к від 15.11.2021р. "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення на начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади;

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)";

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 24 листопада 2021 року;

-стягнути з державної установи "Широківський виправний центр № 75" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2021 року по 07.09.2022 р., з розрахунку 928,16 грн., у розмірі 267 310,10 грн., з вирахуванням обов`язкових зборів та платежів;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн., 00 коп.), та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн., 00 коп.), та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.;

-в іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст.242-244,246,250,254,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2711/к від 15.11.2021р. "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким за порушення службової дисципліни накладено дисциплінарне стягнення на начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)" полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 у виді звільнення з посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2734/к від 17.11.2021р. "Про виконання дисциплінарного стягнення" в частині пункту 1, яким звільнено 23 листопада 2021 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з посади начальника державної установи "Широківський виправний центр (№75)".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи "Широківський виправний центр № 75" з 24 листопада 2021 року.

Стягнути з державної установи "Широківський виправний центр № 75" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 листопада 2021 року по 07.09.2022 р., з розрахунку 928,16 грн., у розмірі 267 310,10 грн., з вирахуванням обов`язкових зборів та платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн., 00 коп.), та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Широківський виправний центр (№75)» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн., 00 коп.), та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова