П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/17033/21Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Дата і місце ухвалення 25.03.2022р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року по справі за позовом приватного підприємства "Брайловський" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2021 року приватне підприємство "Брайловський" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС в Одеській області в підтвердженні приватному підприємству «Брайловський» статусу платника єдиного податку четвертої групи, оформлену листом від 18.02.2021 року за № 2573/6/15-32-18-09-06;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області відновити приватному підприємству «Брайловський» статус платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2021 року;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС в Одеській області у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 року № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік № 9027010026, поданих приватним підприємством «Брайловський» засобами електронного зв`язку 16.02.2021, що оформлена листом від 18.02.2021 року за № 2573/6/15-32-18-09-06;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік приватного підприємства «Брайловський» від 16.02.2021 року за № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, № 9027010026 та зареєструвати їх в базах контролюючого органу датою фактичного подання 16.02.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо відмови приватному підприємству «Брайловський» у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області відновити приватному підприємству «Брайловський» (код ЄДРПОУ 33923656) статус платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо неприйняття податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 року № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік № 9027010026, поданих приватним підприємством Брайловський засобами електронного зв`язку 16.02.2021, та присвоєння статусу «не визнано як податкову звітність».

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік приватного підприємства «Брайловський» від 16.02.2021 року за № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, № 9027010026 та вважати їх такими, що подані у день їх отримання - 16.02.2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що згідно з п.п. 291.51.3 п. 291.51 ст. 291 ПК України, не можуть бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Апелянт зазначає, що суб`єкти господарювання, які не дотримались умов, визначених ст. 291 ПК України не можуть обрати спрощену систему оподаткування четвертої групи.

В апеляційній скарзі контролюючий орган посилався на те, що ПП «Брайловський» у зв`язку із наявністю станом на 01.01.2021 року податкового боргу з орендної плати за землю не є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році, а тому поданим підприємством звітним податковим деклараціям платника податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010615 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026 присвоєно статус «не визнано як податкову звітність».

Також апелянт вказував на те, що з 01.01.2021 року приватне підприємство «Брайловський» є платником податків на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року та прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Брайловський».

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.12.2005 року проведено державну реєстрацію приватного підприємства «Брайловський», про що внесено запис № 15511020000000154.

За інформацією Головного управління ДПС в Одеській області, отриманої зІС «Податковий блок», викладеною у листі від 08.07.2021 року № 184/6/15-32-18-10-06, у період з 2011 року по 2020 рік включно приватне підприємство «Брайловський» перебувало на спрощеній системі оподаткування і мало статус платника єдиного податку четвертої групи.

16 лютого 2021 року приватним підприємством «Брайловський» було подано до податкового органу звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010615 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026.

18 лютого 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено на адресу ПП «Брайловський» лист № 2573/6/15-32-18-09-06, яким повідомлено, що відповідно до ІС «Податковий блок» ПП «Брайловський» надало до Ширяївської ДПІ звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010615 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026. Контролюючим органом зазначено, що форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги ст. 48 гл. 1 розділу ІІ ПК України, а саме: згідно інтегрованих карток платника (ПКП) по ПП «Брайловський» (код ЄДРПОУ 33923656) станом на 01 січня 2021 року обліковувався податковий борг в сумі 16 074,68 грн., зокрема: за кодом бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата за землю) - 16074,68 грн. Тобто, ПП «Брайловський» (код ЄДРПОУ 33923656) не є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році.

У вказаному листі податковим органом повідомлено підприємству, що враховуючи вищевикладене, звітним податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010615 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026, присвоєно статус «не визнано як податкову звітність».

Не погоджуючись з висновком контролюючого органу щодо відсутності у приватного підприємства «Брайловський» у 2021 році статусу платника єдиного податку четвертої групи, а також не погоджуючись з відмовою Головного управління ДПС в Одеській області прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку на 2021 рік та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ПП «Брайловський» з огляду на наступне:

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 статті 291 ПК суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група.

До четвертої групи платників єдиного податку віднесено - сільськогосподарських товаровиробників:

а) юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно підпунктів п. 291.51.1-291.51.3 ст. 291.51 ПК Українине можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці);

суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання);

суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України.

Так, згідно п. 299.1 та 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Нормами п. 299.3 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Пунктом 299.4 ст. 299 ПК України визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

В свою чергу, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є, згідно п. 299.6 ст. 299 ПК України, виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

Згідно п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу (п. 299.12 ст. 299 ПК України).

За змістом наведених норм податкового законодавства слідує, що Податковим кодексом України передбачено різні умови для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та для підтвердження статусу платника єдиного податку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ще у 2011 році набув статус платника єдиного податку четвертої групи.

В свою чергу, системний аналіз наведених вище положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.

В даному випадку спір між сторонами виник саме у зв`язку з не підтвердженням контролюючим органом позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи, про що позивача повідомлено листом №2573/6/15-32-18-09-06 від 18.02.2021 р. «Щодо статусу платника єдиного податку четвертої групи».

Підставою для відмови у підтвердженні вказаного статусу позивача контролюючий орган посилався на наявність у ПП «Брайловський» станом на 01.01.2021 року податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 16 074,68 грн., що, на думку контролюючого органу, свідчить про неможливість для позивача бути платником єдиного податку четвертої групи згідно пп. 291.51.3. п. 291.51 ст. 291 ПК.

Колегія суддів вважає безпідставними вказані доводи контролюючого органу, з огляду на те, що норми пп. 291.51.3. п. 291.51 ст. 291 ПК України встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тобто встановлюють умову, яка виключає саме набуття цього статусу. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Вказане підтверджується тим, що згідно п. 299.6 ст. 299 ПК України, невідповідність суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення саме про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

В іншому випадку, після набуття особою статусу платника єдиного податку, контролюючий орган згідно п. 299.10 ст. 299 ПК України наділений повноваженнями анулювати реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

У постанові від 05.05.2019 року у справі № 818/606/17 Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз норм Податкового кодексу України свідчить про те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Однак, в даному випадку в ході розгляду справи судом першої інстанції було з`ясовано, що податковим органом будь-якої документальної перевірки ПП «Брайловський» не проводилось та рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення ПП «Брайловський» з реєстру платників єдиного податку не приймалось.

Таким чином у відповідача були відсутні будь-які підстави для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління ДПС в Одеській області у підтвердженні ПП «Брайловський» статусу платника єдиного податку четвертої групи та наявності підстав для зобов`язання відповідача відновити такий статус позивача.

Що стосується позовних вимог підприємства в частині визнання протиправною відмови Головного управління ДПС в Одеській області у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2021 року № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, розрахунку частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік № 9027010026, поданих приватним підприємством «Брайловський» засобами електронного зв`язку 16.02.2021 року та зобов`язання відповідача прийняти вказані податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва, колегія суддів зазначає наступне:

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Також підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи), відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є невід`ємною частиною.

Згідно з п. 48.1 та 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному; положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному, на час її подання. Форма податкової - декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України визначено, які обов`язкові реквізити повинна мати податкова декларація.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно положень п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Пунктом 49.15 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Порядок підготовки і подання податкової звітності в електронному вигляді на час виникнення спірних правовідносин регулювався Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі Порядок № 557).

Згідно з п. 2 розділу 1 Загальних положень Порядку № 557, перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання; друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Згідно п. 2, 3, 5, 8, 9, 11 Розділу ІІ Порядку № 557, автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 лютого 2021 року приватним підприємством «Брайловський» були подані до податкового органу загальні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 наявними в матеріалах справи.

Згідно листа Головного управління ДПС в Одеській області від 18 лютого 2021 року № 2573/6/15-32-18-09-06, форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги ст. 48 гл. 1 розділу ІІ ПК України, а саме: згідно інтегрованих карток платника (ПКП) по ПП «Брайловський» (код ЄДРПОУ 33923656) станом на 01 січня 2021 року обліковувався податковий борг в сумі 16074,68 грн., зокрема: за кодом бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата за землю) - 16074,68 грн. Тобто, ПП «Брайловський» (код ЄДРПОУ 33923656) не є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році.

З огляду на викладене у вказаному листі контролюючим органом повідомлено позивача про те, що звітним податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010391, № 9027010279, загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 16.02.2021 року № 9027010615 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 16.02.2021 року № 9027010026, присвоєно статус «не визнано як податкову звітність».

Судом встановлено, що податкова звітність після її подання ПП «Брайловський» була прийнята та зареєстрована податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2 та свідчить про те, що така звітність відповідає вимогам статей 48 та 49 ПК України, а тому посилання контролюючого органу на порушення вимог ст. 48 гл. 1 розділу ІІ ПК України є необґрунтованим.

Підставою для невизнання поданих декларацій та розрахунку як податкової звітності став висновок контролюючого органу про те, що ПП «Брайловський» втратив статус платника єдиного податку четвертої групи та у 2021 році не є таким платником.

В свою чергу, з огляду на висновок суду про безпідставність таких висновків контролюючого органу та відсутність підстав для не підтвердження податковим органом статусу платника єдиного податку четвертої групи приватному підприємству «Брайловський», відсутні підстави і для не визнання поданих позивачем декларацій та розрахунку податковою звітністю.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що приписами чинного законодавствавзагалі не передбачено право контролюючих органів присвоювати податковим деклараціям, поданим платниками податків, статус "не визнано як податкова звітність" або будь-який інший статус.

Враховуючи все вище викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправно не визнано подані позивачем податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік податковою звітністю, а належним захистом порушених прав позивача у даному випадку є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області прийняти податкові декларації та розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік приватного підприємства «Брайловський» від 16.02.2021 року за № 9027010391, № 9027010279, № 9027010615, № 9027010026 та вважати їх такими, що подані у день їх отримання 16.02.2021 року.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Зважаючи на залишення без змін рішення суду першої інстанції, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Судді: А.Г. Федусик

О.А. Шевчук