ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року м. Київ № 640/27169/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в Київській області), у якій просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у зарахуванні періодів стажу: з 08.06.1995 по 02.11.1998, з 01.07.1999 по 10.03.2000, з 14.03.2000 по 06.09.2002, з 13.01.2006 по 04.11.2010, з 20.07.2011 по 19.09.2014, з 05.10.2014 по 22.01.2018 до обрахунку пенсії ОСОБА_1 та перерахунку пенсії з урахуванням зазначених періодів;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів стажу: з 08.06.1995 по 02.11.1998, з 01.07.1999 по 10.03.2000, з 14.03.2000 по 06.09.2002, з 13.01.2006 по 04.11.2010, з 20.07.2011 по 19.09.2014, з 05.10.2014 по 22.01.2018, починаючи з моменту звернення із заявою від 11.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком, водночас, при розрахунку пенсії, відповідачем протиправно не взято до уваги згадані періоди стажу за час перебування за кордоном іншого з подружжя за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби.

У відзиві відповідач зазначив про те, що окрім трудової книжки необхідно надати довідки з місця роботи, зокрема, про заробітну плату, тощо. Додатково зазначив про порядок звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про здійснення відповідного перерахунку.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком.

Позивач звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 11.06.2021 про надання інформації щодо зарахованого трудового стажу. Листом відповідача від 15.07.2021 надано інформацію про зарахований трудовий стаж. Серед списку не виявилось періодів з 08.06.1996 по 02.11.1998, з 01.07.1999 по 10.03.2000, з 14.03.2000 по 06.09.2002, з 13.01.2006 по 04.11.2010, з 20.07.2011 по 19.09.2014, з 05.10.2014 по 22.01.2018.

Не погоджуючись із діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась із позовною заявою до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (Порядок № 637).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. «а» абзацу 3 частини 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про дипломатичну службу» дипломатична служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов`язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу» держава сприяє створенню умов для працевлаштування іншого з подружжя під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби.

Час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.

Порядок нарахування страхового стажу та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, визначається законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згаданими нормами визначено спеціальне правило, яке є однією з гарантій працівників дипломатичної служби та яке розповсюджується на подружжя такого працівника.

При цьому, основним документом, який містить відомості про страховий стаж особи, є трудова книжка.

Зі змісту наданої позивачем копії трудової книжки убачаються наступні періоди страхового стажу, які не враховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві під час призначення позивачу пенсії:

з 08.06.1995 по 02.11.1998 - перебувала у довгостроковому відрядженні з чоловіком у Генеральному консульстві України в Чикаго;

з 01.07.1999 по 10.03.2000 - працювала спеціалістом другої категорії Консульського управління;

з 14.03.2000 по 06.09.2002 - перебувала у довгостроковому відрядженні з чоловіком у Генеральному консульстві України в Португальській Республіці

з 13.01.2006 по 04.11.2010 - перебувала у довгостроковому відрядженні з чоловіком у Генеральному консульстві України у Мексиканських Сполучених Штатах;

з 20.07.2011 по 19.09.2014 - працювала провідним бухгалтером відділення обліку надходжень до спеціального фонду відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку;

з 05.10.2014 по 22.01.2018 - перебувала у довгостроковому відрядженні з чоловіком у Генеральному консульстві України у Федеративній Республіці Бразилія.

Згадані записи містять печатки, номери та дати наказів, підписи уповноважених осіб та не викликають сумніви щодо їх достовірності.

При цьому, жодних зауважень щодо згаданих записів ГУ ПФУ в м. Києві не зазначає ані у відповіді позивачу, ані у відзиві. Натомість, згадані документи містять лише пропозицію надати довідки з місця роботи.

За таких обставин, суд убачає порушення принципу обґрунтованості, що полягає у безпідставній відмові в зарахуванні згаданих періодів до страхового стажу за наявності основного підтверджуючого документа - трудової книжки.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Крістіан Мюллер проти Австрії» від 16.12.1974 надано позицію щодо застосування статті 1 Першого протоколу, згідно якої, обов`язок робити внесок у систему соціального забезпечення може, за певних обставин, надати право власності на активи, які використовуються для виплати пенсій.

Таким чином, право особи на пенсію є майном у розумінні Першого протоколу, якого особа може бути позбавлена лише за обґрунтованою необхідністю в інтересах суспільства.

Необхідність позбавлення позивача права власності, у тому числі на частину пенсії, повинна бути обґрунтованою не лише наявністю суспільного інтересу, а й можливістю діяти всупереч приписам ст. 58 Конституції України заради задоволення такого інтересу. За відсутності підстав для порушення права особи на мирне володіння своїм майном, суд оцінює дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як невиправдані та протиправні в частині неврахування страхового стажу, зазначеного у трудовій книжці.

Розглядаючи можливість виплати ненарахованої пенсії за минулий час, суд звертає увагу на ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

За висновком суду, суми пенсії недоотримані позивачем з вини ГУ ПФУ в м. Києві, наслідком чого є обов`язок останнього виплатити відповідні суми за минулий час без обмеження будь-яким строком, ураховуючи компенсацію втрати частини доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи недоведеність відповідачем обставин, за яких страховий стаж ОСОБА_1 не врахований під час розгляду заяви про призначення пенсії, а також обставин, за яких можливе позбавлення особи права мирного володіння майном, яким також є пенсія у розумінні ст. 1 Першого протоколу, суд убачає підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні періодів страхового стажу: з 08.06.1995 по 02.11.1998, з 01.07.1999 по 10.03.2000, з 14.03.2000 по 06.09.2002, з 13.01.2006 по 04.11.2010, з 20.07.2011 по 19.09.2014, з 05.10.2014 по 22.01.2018 до розрахунку пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів страхового стажу: з 08.06.1995 по 02.11.1998, з 01.07.1999 по 10.03.2000, з 14.03.2000 по 06.09.2002, з 13.01.2006 по 04.11.2010, з 20.07.2011 по 19.09.2014, з 05.10.2014 по 22.01.2018, починаючи з дати звернення із заявою від 11.06.2021, вх. № 18121/Т-2600-21.

4. Стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 код ЄДРПОУ: 42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко