ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

13 вересня 2022 року Справа № 926/1714/22Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Петровська В.С., розглянувши справу

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради

до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76"

про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці в сумі 3719134,66 грн

Представники:

прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

від позивача Манчул Д-М.Д.

від відповідача Єфтемій Р.Ф.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці в сумі 3719134,66 грн з яких: 3389789,70 грн основна заборгованість, 227651,27 грн пеня, 101693,69 грн штраф.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 03.12.2018 року між Чернівецькою міською радою та ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 951, проте відповідач свого обов`язку щодо сплати пайового внеску за 2020 рік в сумі 1645045 грн та за 2021 рік в сумі 1744744,70 грн не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3389789,70 грн. Крім цього, за неналежне виконання договірних зобов`язань відповідачу було нараховано пеню в сумі 227651,27 грн та штраф в сумі 101693,69 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 року позовну заяву вх. № 1714 передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 12.05.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.05.2022 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 31.05.2022 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 14.06.2022 року о 12:00 год.

14.06.2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.06.2022 року 12:00 год.

28.06.2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.07.2022 року 12:00 год.

В судовому засіданні 07.07.2022 року представник відповідача звернувся із заявою (вх. № 2568) про продовження строку підготовчого провадження для надання можливості сторонам добровільно врегулювати спір.

Ухвалою суду від 07.07.2022 року продовжено строк підготовчого поводження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.07.2022 року о 12:30 год.

29.07.2022 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.08.2022 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 09.08.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2022 року о 14:30 год.

30.08.2022 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. № 3214) обґрунтована проведенням переговорів щодо добровільного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року розгляд справи по суті відкладено на 13.09.2022 року о 12:00 год.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 13.09.2022 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2022 року усно позовні вимоги не визнає, посилаючись на скрутний фінансовий стан ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76", проте письмового відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своєї правової позиції суду не надав.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.

27.04.2012 року Інспекцією держаного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області було видано дозвіл Товариству з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" на виконання будівельних робіт на об`єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціальною призначення по вул. Руській, 237 в м. Чернівці".

24.12.2015 року Рішенням Чернівецької міської ради № 54 затверджено положення про порядок пайової участі у розвитку інфраструктури м. Чернівці та примірний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці.

03.12.2018 року між Чернівецькою міською радою, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади м. Чернівців, в особі директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Товариством з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" на виконання рішення Чернівецької міської ради від 27.06.2012 року № 547 укладено договір № 951 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі - договір).

За договором про пайову участь замовник зобов`язується взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями соціального призначення на вул. Руській, 237 (п. 1.1 договору).

Пайова участь замовника у розвитку інфраструктури м. Чернівців полаяє у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Згідно із пунктом 2.2 договору кошти пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців у розмірі 4984984,85 грн підлягають до сплати замовником відповідно до розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 2.3. договору сторони погодили, що пайовий внесок сплачується замовником за графіком, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2), погодженим департаментом, але не пізніше прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за визначеними у договорі реквізитами.

Поряд з цим, відповідно до пункту 4.2 договору сплата пайового внеску повинна бути здійснена в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Крім того, пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує Міській раді пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

У разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує Міській раді штраф у розмірі 3% від суми несплаченого внеску (п. 3.3 договору).

Водночас сплата неустойки не звільняє замовника від виконання зобов`язань за цим договором в натурі (п. 3.4 договору).

Пунктом 4.1 договору про пайову участь визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та дії до повного виконання зазначених в ньому зобов`язань.

Додатком № 2 до договору про пайову участь визначений графік сплати пайової участі (внеску) у розвиток інфраструктури м. Чернівці, згідно якого відповідач сплачує у грудні (Блок А) 2018 року - 1595195,15 грн, у грудні 2020 року (Блок Б) 1645045 грн, у грудні 2021 року (Блок В) 1744744,70 грн.

25.10.2021 року та 25.11.2021 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав на адресу відповідача листи - претензії про необхідність сплати коштів пайового внеску у розмірі 1645045 грн згідно договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців № 951 від 03.12.2018 року та проінформував, що у зв`язку із простроченням відповідачем терміну сплати пайового внеску, згідно договору, в період з 31.12.2020 року по 22.10.2021 року нарахована пеня в сумі 110060,26 грн та штраф у сумі 49351,35 грн.

12.01.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повторно надіслав на адресу ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" лист-претензію № 24/01-08/3-07/67 про необхідність сплати заборгованості за договором про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців згідно графіку до 31.12.2020 року в сумі 1804456,61 грн (1645045 грн пайовий внесок, 110060,26 грн - пеня та 49351,35 грн - штраф) та лист - претензію № 24/01-08/3-07/68 про необхідність сплати заборгованості за договором про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців згідно графіку до 31.12.2021 року в сумі 1755069,76 грн (1744744,70 грн пайовий внесок, 10325,06 грн пеня).

Відповідь на вищезазначені претензії Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради не отримав.

Листами від 05.01.2022 року та 04.02.2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив Чернівецьку окружну прокуратуру про наяву заборгованість у ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 951 від 03.12.2018 року.

Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Чернівецького міського голови з проханням надати інформацію про вжиті заходами Чернівецькою міською радою та її виконавчими органами, щодо стягнення заборгованості з ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76", що підтверджується листами від 28.01.2022 року № 52-990ВИХ-22 та від 24.03.2022 року № 52-2640ВИХ-22.

Листами від 16.02.2022 року та 07.04.2022 року Виконавчий комітет Чернівецької міської ради повідомив прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача.

Листом № 25-3849ВИХ-22 від 02.05.2022 року Чернівецька окружна прокуратура повідомила Чернівецького міського голову про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, а тому прокуратурою буде подано позовну заяву в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ТДВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" про стягнення заборгованості 3719134,66 грн.

Відповідач свої зобов`язання по сплаті пайового внеску за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 951 від 03.12.2018 року виконував не належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 3389789,70 грн. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем було нараховано пеню в сумі 227651,27 грн та штраф в сумі 101693,69 грн. Оскільки у Чернівецької міської ради відсутні кошти для сплати судового збору за подання позовної заяви, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради з вимогою про стягнення вищезазначеної заборгованості.

IV. Норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, як здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" сільські, селищні, сільські ради є органами місцевої' самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування визначено рухоме і нерухоме майно, доходи місцеві бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, розпорядження яким від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.

Використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є доходи кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави яка згідно зі ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно вимогами ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18-1 того ж закону орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодекс України, надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають зокрема кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 4 ст. 71 Бюджетного кодексу України бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевою бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості і збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У постанові Верховного суду від 08.02.2019 року (справа № 915/20/18) зазначено, що "інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевою самоврядування, яке не носить, загальнодержавного характеру, але направлене па виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевою самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи".

Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч. 10 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвідку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеною пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Між тим, у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 - статтю 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено, проте ч. 2 прикінцевих та перехідних положень ЗУ № 132-IX від 20.09.2019 встановлено, що "Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання".

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 2.3 договору про пайову участь сторони погодили, що пайовий внесок сплачується відповідачем згідно графіку за 2020 рік до грудня, за 2021 до грудня, але не пізніше прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, за умовами договору про пайову участь строк виконання обов`язку ТзОВ "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" по сплаті пайового внеску настає 31.12.2020 току та 31.12.2021 року.

Відповідач був зобов`язаний сплатити розмір пайового внеску на розвиток інфраструктури міста до місцевого бюджету м. Чернівців у строк до 31.12.2020 року в сумі 1645045 грн, у строк до 31.12.2021 року в сумі 1744744,70 грн.

У статті 530 ЦК України зазначено, що: Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Аналогічно приписами статті 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, матеріали справи на день розгляду спору не містять доказів погашення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста № 951 від 03.12.2018 року по сплаті пайового внеску за 2020 рік в сумі 1645045 грн та за 2021 рік в сумі 1744744,70 грн, а відтак вимога про стягнення заборгованості в сумі 3389789,70 грн є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

За змістом частини шостої статей 231 та 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує Міській раді пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем відповідно до п. 3.2 договору за період з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року на суму заборгованості 1645045 грн нараховано пеню в сумі 110060,26 грн, за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року на суму заборгованості 1744744,70 грн на раховано пеню в сумі 117591,01 грн.

Суд перевіривши наданий розрахунок зазначає, що він є обґрунтованим, арифметично вірним, а відтак вимога про стягнення пені в сумі 227651,27 підлягає задоволенню.

Крім того, у п. 3.3 договору сторони передбачили, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує Міській раді штраф у розмірі 3% від суми несплаченого внеску.

Перевіривши розрахунок 3 % штрафу (1645045*3% = 49351,35 грн; 1744744,70*3% = 52342,34 грн суд зазначає, що він є арифметично вірним, а відтак вимога про стягнення 3% штрафу в сумі 101693,69 грн підлягає задоволення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 951 від 03.12.2018 року в сумі 3719134,66 грн з яких: 3389789,70 грн основна заборгованість, 227651,27 грн пеня, 101693,69 грн штраф підлягають задоволенню.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Судовий збір за приписами ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову покладається на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" (58023, м. Чернівці, вул. Лесина, 4; код 01037595) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1; код 36068147; р/р у форматі IBAN-UA148999980314111921000024405 в ДКСУ м. Київ код платежу 24170000) заборгованість в сумі 3719134,66 грн (з яких: 3389789,70 грн основна заборгованість, 227651,27 грн пеня, 101693,69 грн штраф).

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона № 76" (58023, м. Чернівці, вул. Лесина, 4; код 01037595) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А; код 0210120; р/р у форматі IBAN-UA 378201720343110001000004946 в ДКСУ м Київ, МФО 820172) 55787,01 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.09.2022 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.В. Швець